| Сторінки (1/9): | « | 1 | » |
Стою... Сам... Дивлюсь в дзеркало.
Всередині його баталій багато:
Здоровий глузд на смерть б'ється
З божевільним і злим щеням.
Воно сильне і велике, але зовсім юне.
Хоче вирватися на волю. Можливо так колись і буде,
А зараз боротьба нерівна,
Як у відлюдника борідка.
Б'ються у рівному бою
Всі ті, хто одною ногою
Перебувають за гранню живого,
Забутого, непотрібного.
Змагаються за любов та ласку,
За дій та бажань повну касу,
За контроль, якого нема вже давно,
За кохання, про яке говорити зарано.
Але кінець дуелі зрозумілий з початку,
Все непотрібне вкладуть у рогатку
І стрельнуть туди де не зможуть знайти
Їх ніхто і ніколи. А на вулиці цвіли маки.
Ні, не ті, що квіти, а ті, що на грудях
Віддають шану людям...
По вінця у крові колись були вони.
Чисті лише Брови.
Мали б захищати, а закрили лише себе.
А мене баталія на муку меле.
Бійці раді б зупинитись,
Онулити все, звести в ніц,
Але не можуть, адже їхнє життя – боротьба,
А їхній хліб – кров і плоть з присмаком болота.
Вони - мої думки,
Вони - мої персональні наслідки чуми,
Вони - моя власність і моя мука,
Вони - те, що перетворює в людину звичайного жука...
Дзеркала ніколи не брешуть,
Адже вони - не люд...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2020
Колись давно тебе я стрів
Малим дитям, що тобі я міг?
Лише на твоє "привіт", сказати лиш "бувай".
Колись тебе на руках носив "бугай",
А я стояв і просто жив...
І не міг уявити тоді,
Що будеш ти осередком мрій,
Пахучою квіткою серед сірих корів.
А я... Мої слова викликають у тобі лиш страх.
Моя любов – на тілі твоєму лиш лишай.
Так, "метафора" безглузда і дурна,
Але що вдієш коли почуття для мене мука.
Чи просто прах, по вітру розсіяний.
Мій організм поділився на Інь та Янь.
Одна частина кричить: "Тікай!"
А інша шепоче: "Не дрімай.
Це твій шанс любить по-справжньому,
Щиро, повністю зняти з себе робу,
Яку носив давно і болісно..."
І що тепер скажеш, моя квітко?
Ти прочитаєш це від початку і до кінця.
І не важливо для мене яка буде у тебе реакція.
Чи гнів, чи страх, чи, можливо, схвалення...
Лиш знай, що я – у ніг твоїх дурне щеня.
©Закоханий дурень
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2020
Ось я виходжу з темної кімнати
Подряпаний системи кігтями.
Розімію, що на правильній дорозі
І що потрібно виходити з "нори",
Розвивати себе і свою творчість,
Виставляти здорового глузду борти.
Годі нити і систему сварити,
Краще виліплювати свій стиль з глини.
Ну і що з того, що буденність далеко неідеальна?
І що кожна друга дівчина холодна як Аляска...
Можливо себе час змінювати,
А не прикидатися юродивим?
Всі ми, по-своєму, божевільні,
Та створюємо в собі з гріхів водевіль.
Якщо скажу, що я не такий, то збрешу,
Адже і у собі флотилію таємниць несу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2020
Дитинство – прекрасна пора
Коли відчуваєш 24/7 радість,
Землі під ногами, часу.
Здається що все дало маху.
Всі кричать, сперечаються,
А ти на все це лиш дивишся.
І давалось би, все що навкруги
Складається з веселощів і друзів,
Але, на жаль, життя – чорна штука.
До останнього підозріла, як давня руна.
Без роз'яснення з верху ніц не зрозуміть,
Не знайдеш у древньому сувої нових умінь.
Кожен новий рік – все складніший виклик
І не знайти тут винних.
Ти і Бог – два рушії твого життя,
Проте, кожен грає у свою імітацію буття.
Хтось клонить голову Ісусу,
А хтось Абраксасу просуває руку.
Все відносно, як тут не крути,
Все до чого торкнеться око навкруги.
І я,і мої вірші...
Правди ніде діти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2020
С виду, вроде бы обычный человек,
А внутри я не такой так все.
Постоянно в поисках себя и своего Демиана.
Каждый день – новый диамант,
Не меняется только цвет,
Ведь его красит тайный грех.
Вот он я – чорный адмирал,
Который прячет себя среди бумаг.
Питаясь утаить свои чувства,
Развивал их более бурно.
И казалось бы, что же тут такого?
Ведь все привыкли сунуть по жизни танком,
Но я не такой!
Белый голуб среди стаи ворон.
И мне страшно,
Ведь всю жизнь старался жить во благо,
Но теперь не уверен в самом себе.
Ненужный камень на дне реки.
Что мне делать я не знаю.
Постоянно в себе держу тайну,
Ведь я живой.
Своей гнилой жизни косой король.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876252
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.05.2020
Чорний ворон у вікна
Розповідав дитині історію.
Дитина не розуміє все це сповна,
Але це хоча б розповідь проганяє нудьгу.
Байка була дуже страшна.
Розповідав ворон про темну книгу
Під назвою "Доросле життя".
Розповідалося там про царівну,
Яка прихистку знайти собі не може
І бігає від хатини до двору
Шукаючи свого багатого вельможу.
Кожного разу їй здавалося мало.
Кожен був кращий попереднього.
Кожен обіцяв багато.
Кожен прагнув її та трішки більшого.
Ворон про їхні бажання говорити не став,
Адже розумів, що перед ним дитина.
За свою розповідь нічого не взяв.
І знав, що колись настане і її днина.
Бачив, що дитина розумна і мужня.
І її доля великою буде,
Що вона – нового світу кузня,
В майбутньому цьому лайну управу знайде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2020
Кожен вірить у те, що хоче,
Кожен судить інших як може,
Кожен вірити в правду інших не хоче,
Кожен величить себе, чи не так, ВельжЕ?
Судиш? Суди!
Але не забувай за своїм судом замітати сліди.
Можеш? Роби!
Не звертай уваги на те, що говорять козли.
Кожен тягне ковдру в свою сторону,
Волочає за собою брехні борону.
І не маючи жодного вибору,
Вступаює у з початку програну битву.
Я б з радістю, як кожен з вас, увійшов у це тирло,
Але моє ім'я не "Тупе бидло".
Я цього не засуджую, як би не було гірко.
Головне щоб потім не було трагічо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2020
Слухай сюди і читай уважно.
Можливо буде трішки неохайно,
Але Біблію також писали не великі мислителі,
А звичайні люди, у яких тепер багато цінителів.
Важко бути не таким як всі,
Нелегко нести свій хрест божий, який дається всім свій.
Тяжко про смерть думати, мене інколи нудить від таких роздумів,
Непросто змиритися з недосконалістю навіть найменших людських задумів.
А ти подумай про те як це все змінити,
Але щоб руки в людське лайно по плечі не вмочити.
Бісові діти кричать що ти лох?
Забий! Ти - жук, серед стада мерзенних блох!
Я не святий і не пророк,
Але навіть я розумію, що рушій демократії давно заглох.
Всі чхати хотіли на людське життя...
Всіх їх хвилює лише щоб з ситуації гаманця не виникала паніка відчутна.
Хочеш пораду?
Забий і твори, попихай їхні пихаті зади, заради себе, не слухай їхні "поради".
Нехай панікують,
Прихід нового літературного Мессії критикують.
Розбиваються на групки,
І нехай своїми руками загребуть свої ж трупи.
"Всё переплетено, море нитей, но
Потени за нить, за ней потянется клубок.
Этот мир - веретено, совпадений ноль
Нитью быть или струной, или для битвы тетивой выбор за тобой."
Ось це - заповідь твоя,
Пуля у гвинтівці снайпера.
Яка летить просто в ціль, долаючи звуковий поріг.
Залишаючи по собі лише чорнопопелевий слід.
У них є те чого в тебе нема?
Це все вигадана бовдуром брехня, але для їх - стовідсоткова аксіома!
У них є гроші, машини і літри золотого молока видоєних з золотої корови дояркою?
Ха! Забий! У тебе увесь світ під підошвою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2020
Ти маниш своєю красою,
Керуєш мною.
Лиш посміхнешся,
А я потерпаю від мук нашестя.
Кожна моя секунда –
Про тебе думка.
Кожна моя днина –
Над моєю головою любові сокира.
І мої дії тепер не мої,
Адже володорють ними очі твої.
Кожна квіточка,
Кожний листочок і гілочка,
Все, що є на Землі,
Все тебе нагадує мені.
Можливо я дурень, що це написав,
Але не мав сили це більше у собі тримать.
Мене вразила, мабуть, Амура стріла.
І тепер ти – моя моя ахілесова п'ята.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2020