Віка Барабіка

Сторінки (1/2):  « 1»

Колаборант

Торговці  душами  свободу  відібрали,
А  можливо  я  і  сам  її  віддав  ,
Судячи  сиділи  люди  та  чекали,
Хто  ж  наступний  спуститься  в  підвал.

Лиш  смиренно  йшли,  очі  опускали
Не  промовивши  ні  слова,  як  німі  
Чи  вони  чекали,  чи  на  них  чекали  
Не  вдалося  їм  зігрітись  у  вогні.

Я  зростав  в  неволі  вже  достатньо  літ
Без  належної  освіти  та  без  виховання
Як  бур'ян  що  палить  білий  цвіт
Я  страждав  і  дарував  страждання.

Голоси  сумління  чомусь  не  вщухали
Опустивши  руки  я  лише  зітхав,
А  вони  лиш  з  дня  у  день  брехали,
Та  можливо  я  і  сам  собі  брехав.

Десь  блукатиме  моя  душа  лукава,
І  шукатиме  безпечних  берегів,
Непотрібні  гроші  ,непотрібна  слава
Не  звільнить  її  все  це  від  ланцюгів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2022


Солдату

Незнайомий  хлопче,  сталь твоя  душа
В  хмурий  день  весняний,  пишу тобі  вірша
Чорний  дим  лютує,  і  горить  земля
Чи  тебе  врятує  відданість  моя?

Чи  тебе  зігріє,  жар людських  сердець?
Зло  мало  початок,  матиме  й  кінець.
Знаю  ти  в  це  віриш,  і несеш  добро
Віриш  в  те  що  буде,  а  не  що  було.

Зло  вночі  приходить,  гуркітом лякає,
Краде  людські  душі,  та кудись  ховає,  
Затуляє  сонце,  у  пітьму  кидає
І  само  від  світла, як  листок  згорає.

В  шрамах  твоє  серце,  і  ніхто  не  знає
Яка  в  тебе  доля, що  тебе  чекає
Нехай  твою  душу, оминуть тривоги
Яка  прагне  волі,  йдучи  до  перемоги

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2022