Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Сповідь ночі
Тиха ніч дрімає за вікном,
Їй байдуже на те,що я сумую
Лиш їй я сповідаюсь перед сном
про ту,кого не бачу й не цілую!
Тепер лиш їй думки свої дарую,
І з нею разом я мовчу,
Вона німа,але прикрасно чує
І бачить те як я не сплю.
Пробач мені,що не забув про тебе,
Ти глибоко залишила свої сліди,
Люблю тебе,кажу вже сам для себе,
І хочу бути зараз біля тебе назавжди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2020
Сум...
Сум приходить до мене що ночі,
так нагадує про твої ясні очі,
Немов ще вчора була зі мною
Болить мені,і я не сплю тепер з тобою
Не відчуваю дотик рук твої і губ
Давно це було,і як це повернуть?
Адже тримав тебе так близько біля себе,
І втратив все,що будував для тебе.
Я знаю,що час не повернути
І шансів мав багато все змінить,
Що я прийду,зігріти і любити
І ти чекала ,вірю,кожну мить.
Та злість на себе,не пускала
І сердце до тепер болить!
Хотів забутись з іншою,ти знала
А я заплутався,і все тепер горить!
Чому ця клята гордість є в житті
І скільки щастя вона зруйнує?!
А їй все байдуже,вона на самоті
Пройде поруч,тебе вже не існує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2020
Поет без імені...
Поет без імені й визнань
Писав комусь своє зізнання,
Сказати те,що наболіло
Боявся він,але хотілось.
Подумає хтось,що божевільний
Кому й навіщо це потрібно?
На зло собі,а може й комусь
Писати так щоб не забулось!
Чудово знаєш,кому він пише
Принаймні так,він буде ближче,
Відчує твій погляд на цих словах
Прийде тепло і зникне страх.
Сміятись будеш мабуть з нього
Такий наївний ну *чесне слово*,
Забуть сказала,все минуло
Як бачиш сам,я вже забула.
А він продовжував писати
Нікому від нього це не відібрати!
Це все що залишила Ти йому,
Олівець і папір,тай думку сумну.
Опинитись хоче кожен в казці,
Любить принцесу,ходити в масці,
Зробить добро,допомагати в біді,
А в кінці залишаємось на самоті.
Не скаже той,хто не кохав
Щось знайде той ,що так шукав
Не згине те,що не живе
Любити хочем понад усе!
Палких обіймів в осінню ніч
Він пригадав все до дрібниць,
Гарячий погляд,і все без слів
І тільки вітер щось шепотів.
Кожен контур її обличчя
Посмішка щира,вона так кличе,
Голосу ноти,веселий сміх
Не любити її,це великий гріх!
Поет без імені--ніхто,
Писав комусь своє письмо,
Не хоче він тебе забути
Та час назад не повернути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2020