| Сторінки (15/1459): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Ніч наче чорна пантера,в небі зірок мерехтіння,
Місяць повз підвіконня, ніжно торкнувся плеча,
Свічка і та згоріла, бавилась нашим терпінням,
В ніч ту бажання чашу вдвох допивали в очах.
Постіль зім'ята в коханні, зорями вкутане небо,
Ніжність від поцілунку, місяць як вогник зачах,
Тут зупинилася Вічність, тілом горнуся до тебе,
Серце летить до безодні, мить і подоланий шлях.
Стих буревій емоцій, втомлені шалом кохання,
Ніби десь над землею в небі пливемо ввись,
Ніч ця безгрішна перша, віриться - не остання,
Як же важливо вранці грішним не впасти вниз.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2025
Пам'ятайте мене, щоб написане в безвість не кануло,
Бо воно стало щастям мені чи гіркою сльозою життя,
Є в Словах щира сповідь, там глибоке в гріхах каяття,
Тихий смуток за тим, що в далекій печалі розтануло...
Пам'ятайте мене, я вам серце в тім Слові підносила,
Там життя терези, там босоніж по гострому йшла,
Де морозом зима мене часто до болю морозила,
А весна знову крила давала і за обрій з собою вела.
Пам'ятайте мене, як те літо в покосах, та в радощах,
Золоту кожну осінь, в теплих променях чи дощову,
Я ні разу до вас не відчула ще чорної заздрощі,
Щиро дякую Богу за багатство в житті - що живу!
Пам'ятайте мене, в Слові буду до всіх повертатися,
І пробачте, що правдою часто ранила ваші серця,
Я у цій боротьбі йшла вперед і не вміла вагатися,
Та залишусь такою в Словах-почуттях до кінця.
Галина Грицина.
30. 03. 2025р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2025
Сьогодні був би в тебе ювілей,
Наш Білий Янголе - маестро!
Ти б жив піснями для людей,
У пісні ти й тепер воскреснеш.
Ти українську пісню так любив,
Що іншої не міг ти заспівати,
То ворог тіло лиш твоє убив,
Але душа продовжує злітати.
Вона злітає в небо в тих піснях,
Які живі, яких не встиг створити,
Твій Білий янгол не забуде шлях,
Не перестане мріяти й любити.
Сьогодні сімдесятий ювілей,
Пісні живі - душа у пісні - вічна!
Живий і ти є тут серед людей,
Жаль, твоя доля склалася трагічно.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
Нема вже кому тут коня запрягати,
Господар востаннє приїхав до хати,
Не сам він іде, привезли побратими,
А шлях окропили сльозами сумними.
Стрічають батьки та дружина і діти,
Останню дорогу встелили всю квіти,
Застигло в скорботі село на колінах,
За них і за нас ти в бою там загинув.
Сумна й невесела лишається хата,
Хто ж буде без тебе тут ниву орати,
Кому ж засівати пшеницею поле?
Це клята орда принесла таке горе.
Не буде весна розквітати без тебе,
І клекіт лелечий - молитвою в небо,
Там Вічності поле засієш для Бога,
Нам всім пам'ятати тебе тут живого.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
Вклонялось небо до землі,
Земля молилась тихо Богу,
Весна таки знайшла дорогу,
Несуть цю радість журавлі!
Навіть на стомленім крилі,
Вони несуть її над світом,
То ж буде серце стукотіти,
Бо квітнуть проліски малі!
Хоч би там що - таки весна!
В беріз такі прозорі сльози,
Лякають ще нічні морози,
Та погляд манить далина.
Всіх буде сонячним теплом
Благословляти Божа ласка,
Весняні дні - чарівна казка,
Як перемога над всім злом!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2025
Бездонне небо, весна надворі,
Земля відчула ніжне тепло,
Шукає стежку річка до моря,
І крига скресла, мов не було.
Сідає бджілка на першу квітку,
Нектарний запах жадібно п'є,
Його ще буде достатньо влітку,
Та самий перший сил додає.
Шпак обирає найвищу гілку,
Найвищі ноти бере "на біс",
Весна танцює вже під сопілку
І першоцвіти вбирають ліс.
Відкрили небо весні лелеки,
Гойдають хмари легенько сни,
Будити будуть грози смереки
І сльози щастя в беріз від них.
Вітри розвіють зимові хмари,
Прикрасять зорі вечірній час,
І вийде місяць пасти отари,
Щоб ті стожари п'янили нас.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2025
Знов воскресають спогадами ночі
І серце в грудях б'ється, наче, мліє,
На мене дивляться твої зелені очі
Душа лиш про кохання вічне мріє.
А літня ніч кінчається так скоро,
Лиш солов'їний спів її колише,
Гаптує в небі зоряні узори
І місяць прислухається до тиші.
А руки наші з'єднані в коханні
Уста також поєднані в єдине,
Це відчуття, що ніч, ніби остання,
Твої слова: "Моя, моя - єдина!"
Слова чи сон, чи то луна стихає...
Вже навіть кроків я твоїх не чую,
Так як тоді лиш соловей співає
Ці спогади тривожать, чи лікують...?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2025
Жаль, буде матуся навіки одна,
Знов косить Героїв страшна ця війна...
Прийдуть лиш у спогад, а інколи в сни ...
Мій, Боже, синів захисти від війни!
Для чогось Господь таку долю дає,
Вкраїна цю чашу століттями п'є,
Так часто у землю лягають сини,
І чим завинили, хто скаже вони?
Невже винні в тому, що ми українці,
Ми - Нація, ми не корились ординцям,
Вже триста століть ми за волю в боях,
Таки до свободи свій топчемо шлях.
Нескорені, горді - йдемо до мети,
Долаємо з правдою, з Богом мости,
Ми пам'ять Героїв в серцях несемо,
Клейноди та стяги ганьбить не дамо.
В них наша історія вічна й жива,
Пшениця і небо - свята хоругва.
І не сподівайтеся, зайди-ординці,
Не будуть рабами для вас українці.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2025
За що їх вбили на чужій землі,
Вони пішли свою лиш захищати,
Тепер нема й могили у солдата,
Бо тіла мамі не вертають упирі.
Для чого посилали їх на смерть,
Своя земля потребувала захист,
За рейтинги чиї життями платять,
І як забути таку кількість жертв?
Найкращі Воїни, вони наші сини,
Загинули, комусь схотілось слави,
На жаль, своє життя не зберегли,
Навіщо їм була чужа держава?
Коли і хто на все це відповість,
Хто віддавав злочинні ті накази,
Пече в душі образа, біль і злість,
Не буде смерті виправдань ні разу.
Галина Грицина.
14. 03. 2025р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2025
А ти був на Голгофі, як Христа розпинали люди,
Ми своїми гріхами всі Йому будували хреста,
Все життя кожен з нас забиває ті цвяхи облуди,
І брехнею як оцтом, мочить Богові спраглі уста.
І ти був в тім саду, де цілунками зраджував Сина,
Відрікався так само, поки півень співав до зорі,
Розпинаєш ще й досі у душі своїй Бога, людино,
Ділять одяг Христовий, усі грішники тут на землі.
Він помре на хресті і воскресне, прийме усі муки,
Кожен гріх всіх людей забере Він на себе здаля,
Ти і я, ми ще й досі забиваємо цвяхи в ті руки,
Сподіваючись раю, тут на грішній планеті Земля.
Зупинися на мить, поки смерть це життя не забрала,
Є ще в кожного шанс, ще світильник надії горить,
Розпинаючи Бога, не забудьмо, що Суд незабаром,
Що отой кожен цвях ще і в нашій душі від болить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2025
Старі сади всміхались небесам,
Ніби молились Богу вони тихо,
А десь по світі все блукало лихо,
Підло дивилося у очі матерям.
З небес в озерах голуба вуаль,
Все наче в казці, причаїлось диво,
І кожна мить була б тоді щаслива,
Але війна все нищить тут, на жаль.
Вклонімось Богу, Воїнам, Весні,
Любов до серця і знайде дорогу,
Здобудемо ми, вірю, Перемогу ,
Скажімо назавжди ми "ні" війні!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2025
Три роки плачу кожен день,
Хоча я плакала й раніше,
Тепер лякає, навіть тиша
І так поменшало пісень.
Так менше сміху дітвори,
Багато сліз днями й ночами,
І кожна посивіла мама,
Все зводить очі догори.
Бог бачить все, але мовчить
І мовчки слухає молитви,
Гинуть сини на полі битви,
І кожен день, і кожну мить.
А сльози... їм нема кінця,
Ними наповнилося б море,
І " Плине кача" - наше горе,
Чим провинили ми Отця...?
Прости нас, Господи, прости!
Спасти нас можеш і скарати,
Ми згідні землю захищати,
Якщо нас не залишиш Ти.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2025
Чарівні сни бентежать навесні,
Наче й весняні зорі закипають,
Весну ми часто раєм називаєм,
За перші проліски і солов'я пісні.
До нас лелеки з вирію спішили,
Щоб довші дні принести на крилі
Стільки у небі хмар перемісили,
І довшими враз стали теплі дні.
Прибудуть ще, як зацвітуть сади,
Як стане ранок сонце зустрічати,
Тих весен буде мало чи багато,
Я не втомлюсь чекати їх завжди.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2025
Життя триває, хоч лютує смерть,
Народжуються серед лиха діти,
Війна не заборонить нам любити
І ради цього йти в боях на герць.
Йде одинадцять років ця війна,
І одинадцять літ у нас могили,
Щоб жити нам, тут ми усе зробили,
Хоч як біснується на троні сатана.
Все ж будем жити ворогам на зло,
З кохання хай народжуються Люди,
А про Героїв в світі чути всюди,
Як бастіон в нас кожне місто і село.
З сусідом нам не пощастило, так,
Бо Батьківщину ми ж не обираєм,
Була нам Україна й буде буде раєм,
Запам'ятай назавжди, ворог- кат.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2025
Його душа там біля Бога,
Земна скінчилася дорога,
Все стало враз їй тут чуже,
Що пам'ять наша береже.
Слова усі про друга-брата,
Як сирота лишилась хата,
По-правді й хати не було,
Багатство все в душі жило.
Була вся велич там Людини,
Там зовсім не було гордині,
Була лиш гордість українця,
Була зневага до чужинців,
До всіх, душею хто бідняк,
Хто міняв совість на мідяк,
По-іншому не міг він жити,
Пішов до Господа служити.
Залишив пам'ять по собі,
Знайомих, друзів у журбі,
Овацій шум і світло рамп,
Тепер нікому вже не раб.
Тепер вже не цікава слава,
А пам'ять, уже наша справа,
Мистецтву віддано служив,
Та честю завжди дорожив.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2025
Не лютуй, морозе, бо в окопах зимно,
Не тривож їм, вітре, й так коротких снів,
Бо спокійно спати стало для них дивно:
Хто ж без них голубить доньок та синів?
Затихніть гармати, хай вони спочинуть,
Докурять цигарку, хай побачать сни,
Хоч у снах коротких додому полинуть,
Мрії в серці носять, наче скарб вони.
Стихніть заметілі, хай спочине тіло,
Десь весна тут поруч береже дощі,
Щоб і серед болю, їх душа зраділа,
Не морозь, морозе, вітре, не спіши.
Збережи їх Боже, поверни до хати,
Серцем там чекають, віру бережуть,
Хай обійме сина вдома кожна мати,
Простели щасливу всім додому путь.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2025
І хто сказав, що назавжди,
Нас розлучила чиясь воля,
Не нарікатимем на долю,
Там затишно де поруч ти.
Між нами ніч як пустота,
Та нескінченні кілометри,
Нас лише двоє на планеті,
Наша любов завжди свята.
Здолати б цей недолі шлях,
Як встояти в поривах вітру,
Для тебе лиш живу і квітну,
Мандрую завжди по слідах.
В нас буде зустріч як весна,
Сплетуться ще серця і руки,
Безсила поміж нас розлука,
Лиш би закінчилась війна.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2025
Зимовий вечір
Зимовий вечір думами стає,
Де тихо диво тчуть бабусі руки,
Коловороток й ті магічні звуки,
Снується нитка, мов життя моє.
Клубки, намітки, краски і верстат,
І човник там із цівкою прудкою,
Туди б хоч раз вернутися назад,
В дитинство те, де я була малою.
Під сонцем там стежини полотна,
Такі ж біленькі, як життя безкрає,
Ти ще не знаєш, що й твоя одна,
Простелиться куди від цього раю.
А потім лиш приходитимуть в сни,
Садок вишневий і трава шовкова,
Стежини полотна, казкові килими,
Як в тихий вечір пісня колискова.
Галина Грицина.
* Коловороток - прядка, що полегшувала прядіння.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2025
Прихилилась зима до лютого,
Він їй пісню стрімку наспівує,
Між снігами давно забутими,
На шибках розмальовує лілії.
Забавляє все ж зиму букетами,
Не знайти в них тепла і запаху,
З неба падають зорі кометами,
Щоб дощами вона не плакала.
А вона з ним то ніжно-сонячна,
Так зненацька нахмурить брови,
То уста усміхнуться так зоряно,
То морозним огорне холодом.
Що за жінка, якій притаманно,
Настрій змінюється щогодинно,
В льодових ще прикрасах гарна,
Та весна десь вже дихає в спину.
ГАЛИНА ГРИЦИНА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2025
Намалюю свою Україну,
А словами чудову картину,
Що у кожному серці - єдина,
Як до рідної хати стежина.
Ще веселку яскраву та різну
Там під нею в кольорі пісню,
Ту, що предкам і нам - святиня,
І дорослим й маленькій дитині.
Намалюю, ще вечір та зорі,
В небі чайку над синім морем,
Намалюю, хай всі побачать,
Хай ніхто і ніколи не плаче!
Намалюю біленьку хатину,
І колиску, матусю й дитину,
Молоду, та щасливу й далеку,
На даху вісник миру - лелеку.
Все для вас намалюю, люди,
Хай ніколи війни не буде,
Мирне небо і стиглий колос,
І клейноди, і Гімну голос!
Намалюю ще тиху молитву,
За усіх, хто не встиг дожити...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2025
Я проросту весняним цвітом,
На пнях від зрізаного саду,
Свіжість лози та винограду,
Друге життя почнеться літом.
Я розквітатиму в тих квітах,
Цвістиму випаленим полем,
Життя народжується з болем,
Майбутнє житиме у дітях.
Там колоситимусь житами,
Де йдуть бої за нашу волю,
У снах приходитиму мамі,
Не звинувачуючи долю...
Я буду вічним небом жити,
Стрічати ранок, день і вечір,
Громами в небі гомоніти,
Веселкою впаду на плечі.
Я буду з вами скрізь і всюди,
Я буду Вічність, день і мить,
Ви не забудьте мене, люди!
Чому ж ця рана так болить...?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2025
Минають дні, в безсонні ночі,
Так серце спокою вже хоче,
Для нього мир є - наймиліше,
Давно не пишуться вже вірші.
А погляд до вікна припалий,
Комусь на щастя зірка впала,
Де ж воно щастя - скрізь війна,
В чому причина в чім вина?
За вікнами принишкла ніч,
Місяць та зорі- сотні свіч,
Та тихе слово ще в молитви:
"Верни синів із поля битви..."
Скільки тривожних цих ночей,
Так тяжкий сум в душі пече,
На жаль, я добре все те знаю,
Що не одна про це питаю.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2025
Вбивають нас майже три роки,
Будеш мовчати, світе, доки,
В чому ж провина українців?
Нас підло знищують ординці.
Вже тоне в крові Запоріжжя,
І кожна смерть нам серце ріже,
Мовчать всі в НАТО і в ООН,
В них не порушений кордон.
Крізь смерть крокує Україна,
Невже і шлях цей до загину
Так хочеться у всіх спитати:
"Як можете спокійно спати?"
Вже десять років в нас війна,
В чому, скажіть, наша вина?
Що маєм поруч ми сусіда,
Від нього триста років біди.
Були ж вже Грузія й Чечня,
Та Крим, Нагірний Карабах,
Вбивцям дали б всі по зубах,
Боявся б тіні він щодня.
А поки, світе, ти мовчиш,
І мовчки дивишся на смерті,
Ми будемо ховати жертви,
А ти вдавай, що, ніби, спиш.
А ти вдавай, що все ОКей,
Купляй в катів ти нафту й газ,
Ця смерть прийде до нас не раз,
Як не відкриєш ти очей.
Будеш до злочинів глухим,
І телерантним та німим,
Якби ж ти, світе, забажав,
Ти нас від смерті б врятував.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2025
Зимову шапку вдягне ліс,
Стануть дуби колядувати,
Та будуть Бога прославляти,
І кожен раз, немов "на біс".
Засипле снігом всі стежки,
Перемете навкруг дороги,
А зірка сповістить про Бога,
Що візьме всіх гріхи важкі.
В дорогу рушать три царі,
Та понесуть дари дитяті,
Де Божа Мати при зорі,
Колиску буде колихати.
Під колискову стихне світ,
Усі чекатимуть на диво,
І дерево на хрест ростиме,
Попереду ще тридцять літ.
Люди не стомляться грішити,
А кожен з нас мріє про рай,
Як важко всім по-правді жити,
Надію, Господи, нам дай.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2025
Ми небо зоряне питали:
"Чи бути нам судилось вдвох?",
До ніг на щастя зірка впала,
Так захотів, напевно, Бог.
Її знайшли ми між снігами,
Теплом зігрівши наших рук,
Ми не боялися розлук,
Йдучи зимовими стежками.
Навколо так сніги біліли,
Що в серце закрадався щем,
І ми під зоряним плащем
Більшого щастя не хотіли.
Серед зими цвіла весна,
Сніжинки танули в долонях,
Сніги все падали на скроні:
Так чарувала нас вона.
Ми ще зрадіємо не раз,
Красі, цій непорочно-чистій,
Земля вдягнеться урочисто
Під небом зоряним для нас.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2025
Малою все боялась так гусей,
Боялася коней ще та собак,
Коли ж урок засвоїла, однак:
Варто було боятися б людей.
Я зустрічала різних у житті,
З якими перетнулися шляхи,
Доля чи Бог казали:"Це не ті,
Не з тими ділиш хліб ти і дахи."
Розмовою хтось часто улещав,
А от ділами, в серце: рани й біль,
Той, що без слів послухав і мовчав,
Та поспішав на допомогу звідусіль.
Як часто ми не помічаєм фальш,
Не золото усе, що десь блищить,
І згодом зрозумієш все, на жаль,
Та вже крім себе нікого винить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2025
Малою все боялась так гусей,
Боялася коней ще та собак,
Коли ж урок засвоїла, однак:
Варто було боятися б людей.
Я зустрічала різних у житті,
З якими перетнулися шляхи,
Доля чи Бог казали:"Це не ті,
Не з тими ділиш хліб ти і дахи."
Розмовою хтось часто улещав,
А от ділами, в серце: рани й біль,
Той, що без слів послухав і мовчав,
Та поспішав на допомогу звідусіль.
Як часто ми не помічаєм фальш,
Не золото усе, що десь блищить,
І згодом зрозумієш все, на жаль,
Та вже крім себе нікого винить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2025
Хрещай їх, Господи, водою,
Щоб розминулися з бідою,
І буде з ними Божий перст,
Землі уже достатньо жертв.
Вдаруй їм, Господи, любові,
Багато так пролито крові,
Пошли їм Ангелів з небес,
О, всемогутній наш Отець!
Благословляй на Перемогу,
Верни до рідного порогу,
Нехай не плаче їх родина,
Вони, то - гордість України.
Хай будуть радісні свята,
Від втрат у душах пустота,
Все ж не ворожий Магадан,
Надія наша Твій Йордан.
Пошли нам віру та надію,
Просити більшого не смію,
Звільни цей світ від сатани,
Щоб мирне небо без війни.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2025
Хто я тут - на своїй землі...?
Мене питати це не варто,
Тут роки всі пройшли мої,
Тут серце повнилося гартом.
Для мене тут сади цвітуть,
Співають солов'ї для мене,
І справжні люди тут живуть,
Тут все для серця сокровенне.
Ніхто не сміє посягнуть
Наша історія - священна,
І кожен крок, і кожна путь
Кров'ю окроплені - для мене.
Тут золото наших ланів,
Тут висота ясного неба,
Брехні тут вдаваних "братів"
Для нас і поготів - не треба.
І не однаково мені,
Що хтось історію паплюжить,
Синів вбивають на війні,
Катів вітають, наче друзів.
За зраду "мир" нам видають
Та пахне миром щось не дуже,
Їх "мир"- війна - в цьому їх суть,
"Какая разница! - байдуже...?
Ні, не однаково мені...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2025
Тут кожен вечір, як прощання
І кожна ніч, як Вічність тут,
Блукає смерть, неначе спрут
І кожен день немов останній.
Холод в душі - завжди зима,
Давно в ній оселився лютий,
Бійці несуть війни спокуту,
Невже й надіятись дарма...?
Тут ріжуть блискавками небо,
Тут гуркіт бою мов гроза,
Кров, чи запечена сльоза,
І Янгол молиться за тебе...
Або ти й сам ставай молись,
Бо Янгол, обпаливши крила,
Теж падає на дно могили,
Що був окопами колись...
Так з неба плачуть всі дощі,
Земля сховає грішне тіло,
Серце любові так хотіло,
Та крила Янгол дав душі...
Як ти когось закрив собою,
Зумівши, зберегти життя,
В очах спинилася мить бою,
Замовк набат серцебиття.
Вернися квіткою до сонця,
Зеленим деревом, кущем,
Постукай вітром до віконця,
Щоб розбудити спогад- щем.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2025
Сьогодні нам не до вітань,
В душі єдине є з бажань,
Щоденно молимося Богу
І просимо про Перемогу.
Боже, почуй наші молитви,
Верни синів із поля битви,
Живих від смерті порятуй,
Героям рай свій приготуй.
Висуши сльози материнські,
Всіх покарай катів-ординців,
Що нищать нашу землю тут,
Хай вони кари не минуть.
Боже,пошли мир в Україну
І радість поверни в родини,
Щоб засівати нам всі ниви,
Щоб жити мирно і щасливо.
Хай буде мирним наше небо,
Щоб чути нам дитячий сміх,
Бо Суд і кара тільки в Тебе,
Кати хай сплатять кожен гріх.
Ми не забудем тих ніколи,
Хто борг віддав життям війні,
Щоб колосилось жовте поле
Під небом синім вдалині.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2025
Син не прийде до хати,
І не сяде за стіл,
Сльози виплаче мати,
Хата пустка і двір,
Сивий тато схилився,
Біль у грудях пече,
В небі янгол крилатий,
Не підставив плече...
Там земля вся в руїнах,
Ворог - зграя собак,
Кров'ю плаче Вкраїна,
Гинуть діти, однак...
А батькам лиш могили
І печальні хрести,
Боже, дай же їм сили,
Хрест оцей донести!
Дідух під образами,
У горнятку кутя,
Пригорнися до мами
Хоч душею, дитя...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2024
Вижити... Вижити... Вижити б...
Слова молитви шепчу я,
Щоб повз пролетіла куля,
На крилах Ангели винесли.
А поруч вогонь клекоче,
Життя тут поруч зі смертю,
Що дивиться підло в очі,
Підступно шукає жертву.
У хмарах зорі ховаються,
І місяць замружитись хоче,
Тут небо долею грається,
Не відаю, що пророчить.
Край прірви усіх тримає
Якась невідома сила,
Із пекла в раю чекають,
І лише мить до могили....
Враз стихла пожежа бою,
Всміхнувся ранок дитям,
Вклоняємось Богу і долі
За ще один день життя!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2024
Ніч душу рве чи то так гоїть рани,
Я спогадом горнуся до плеча,
Мені здалося, що була кохана...
Ці спогади наче полин гірчать.
Вертаюся на пройдені дороги,
Питаю в долі про щасливі дні,
Не слухала людські перестороги
Палало серце в тім святім вогні.
Судили люди, але Бог все бачив,
А світ на це кохання лиш дививсь,
Минає все, і я змогла пробачить,
Ти теж за мене Богу, десь моливсь...
Роки приносять, кажуть, біль і втому,
Так часто смутком грається душа,
Навколо ніч і тихо-тихо в домі...
Дві долі все шукають спільний шлях...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2024
Такі знайомі, рідні обличчя,
І чорна стрічка, болем душі,
Сяє вогнями місто-столиця,
В нашому серці смерті ножі.
І у селі, і в малому містечку,
Стала стіною з Янголів рать,
А "плине кача" як недоречно,
Краще б такої нам не співать.
Воїни Світла, ваші портрети
Очі усміхнені, спомин болить,
На "марафоні" стислі сюжети,
Ваше життя і безсмертя то - мить.
Ваші портрети ранами в серці,
Нашому болю не видно кінця,
Живі вклоніться самопожертві,
Подвигу їхньому ради життя!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2024
Чиясь душа літала попід небом,
Вдивлявся погляд в поле і ліси,
Душа летить до Бога, але треба
Останній раз напитися краси.
Рідних доріг і перехресть, і шляху,
Якими йшла сама на ту війну,
Де без жалю життя одне на плаху
Поклала разом з словом: "Я люблю..."
Летіла птахом обпаливши крила,
Лишила тіло там - на тій війні,
До неньки чорна звістка долетіла:
" Не плач, матусю, я прийду у сні..."
На землю небо пролилось дощами,
Вільна душа пішла в його блакить...
Вклонімось душам, що вони над нами
Тримають небо, хоч їм так болить...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2024
Знову трагедія в громаді,
Родини сльози ллють свої,
За що біда нам, Бога ради,
Жалоба в нашому в селі.
Одна біда не ходить в хату,
Ще горе в грудях так пече,
Пішов у засвіти твій тато,
Що міг підставити плече.
Вдова тепер твоя кохана,
Та діток двоє янголят,
І третє сиротами стануть,
І не покличуть словом:"тат"...
Війна в родин усе забрала,
Хороший батько в цих дітей,
Село ще двох не поховало,
Ти - третій болем для людей.
Але найбільшим для родини,
З ким залишається сім'я,
Новонародженій дитині
Вже не придумаєш ім'я...
Тепер лиш Ангелом ночами
Ти берегтимеш їхні сни,
Нема тепер синочка в мами,
Віддав життя ти для війни...
Віддав себе ти Україні,
За всіх цих діток майбуття,
Доземно кланяюсь родині,
Бо ти пожертвував життям...
Всі односельці пам'ятайте,
Відважних Воїнів своїх,
Тепер вже Небо їхня варта,
Щоб чути ще дитячий сміх.
На жаль, Герої помирають,
Ми не забудемо про них,
А вороги хай наші знають,
За смерть чекає кара всіх.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2024
Звикаємо, люди, до смерті
Чи в нас кам'яніють серця:
Життями тут платимо жертву
Все ж горю не видно кінця.
Питання; цей світ жити буде?
Чи весь він потоне в вогні,
Людьми залишайтеся, люди,
Скажіть своє "ні" цій війні!
І війнам на всіх континентах,
Любові вам поруч плече,
Відразу в єднанні моменту,
Не кров, а сльоза потече...
Сльоза теж буває від щастя,
Від воєн розвіється дим,
Молитву свою, не прокляття,
Промовлять уста всім живим.
Хай мертвих ніхто не забуде,
Зі злом вони впали в бою,
До смерті не звикнути людям,
Та кожен все ж стріне свою.
Щоб не від людей, а від Бога,
Земний наш закінчився шлях,
До миру щоб кожна дорога,
Бо війни лиш сльози і страх.
Ті, хто накопичує зброю,
Що смерть і розруху несе,
Зазнає ще більшого болю,
Ні гроші, ні Бог не спасе.
Земля ця не має страждати,
Хай мирно живуть всі на ній,
Закінчуйте зброю кувати,
Людських не руйнуйте надій.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2024
Душа, що прагнула пера,
У кожнім слові освятитись,
Навчитися в житті любити,
Віддавши крихітку добра.
Або й не крихітку, а все,
Навіщо їй ці всі багатства,
Цураючися святотатства,
Бо інші цінності несе.
Словами тішиться у віршах,
Вона сповідується людям,
І почуття чиїсь розбудить
Не сподіваючись на гірше.
Так воно є і завжди буде,
Але нещирість то є - гріх,
Душа слова дарує людям,
Щоб в серці залишити слід.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2024
Трагічний шлях до Перемоги,
Нам всім потрібна так вона,
Найкращі гинуть у дорозі,
Вкарбуймо в пам'ять імена.
Як шкода, серце рвана рана!
Ви Нації найкращий цвіт,
Як страшно - юні ветерани
І ти поліг в двадцять п'ять літ.
Навіщо нам така розплата,
Чому ця молодість в труні?
Ти був коханим та не татом,
Поліг, наш Сину, в цій війні.
Вдова ще молода дружина,
Щастям не втішилась своїм,
То не її тяжка провина,
Що Бог послав цю долю в дім.
Батькам навіщо, всій родині,
Герой у ледве двадцять років,
Ти так радів би доньці й сину,
Першим словам і їхнім крокам.
Ні, не судилось, біль від втрати
Пече вогнем, палає в грудях...
Так хочуть всі батьки солдатів,
Хай їх сини живими будуть...
Антоне, сину...! Наш Герою!
Жахливе слово:, " на щиті"
О, як багато в серці болю,
Найважча втрата ця в житті...
Прийди хоча б у снах наш Воїн,
Постукай вітром нам в вікно,
Ти для чужих всіх став Героєм,
А нам ти рідний все одно...
Ти Син для України-неньки,
За неї й нас в бою поліг,
Антоне, Воїне рідненький,
Безсмертний ти для нас усіх!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2024
Померкло небо для родини:
Хай буде проклята війна!
Вона в батьків забрала сина,
Висока сплачена ціна...
Що рідним скажуть побратими:
"Пробачте, що не вберегли..."
Жорстока смерть була між ними,
Лиш Янгол накривав крильми.
Там кожен у долонях в Бога,
Гарчав злий ворог - шаленів,
Там бились всі за Перемогу,
А кожен жити так хотів...
Пробачте нас за все, родино,
Пробачте мамо нас і тату,
В нас за плечима Україна
І кожного чекає мати...
В бою поранив Янгол крила,
Від кулі друга не вберіг,
Ми помстимось за цю могилу,
Що син не ступить на поріг.
Що пусткою зробилась хата,
Не стало радості за мить,
Враз посивіли мама й тато,
Болить так серце, так болить...
Герої кажуть не вмирають,
Квітами стелимо їм шлях,
Ця рана вже не заживає,
Кров їхня - маки на полях.
Весною тільки на калині
Живі почують солов'я,
Всі скажуть:"Слава Україні!"
В цій славі є й твоє ім'я!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2024
Танцює осінь свій прощальний вальс,
Так легко і нестримно, так невтомно,
Та розуміло все ж, скінчився в неї час,
Минає листопад,.. Пора вже і додому...
Зупиниться на мить без почуття вини,
Сама букет краси збере собі в дорогу,
Осінню неба синь ще в запахів грибних,
Поклониться землі з молитвою до Бога.
Танцює осінь вальс, сміється десь зима,
За спиною вітри дощами пригортають,
Геть в танці тім краса розгубиться сама,
Жаль, між дощами сліз ніхто не помічає.
Все інший вальс звучить осінньої пори,
В мелодії вітрів так між дощами всюди,
В осінньому танку десь клени й явори,
Мелодія ця тут, прислухайтеся, люди!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2024
Вагон дрімав під шум коліс,
Співали рейки звичну пісню,
Десь за вікном ріка та міст,
Той, що у юності, колишній.
На мить припавши до вікна,
Все пригадалось там відразу,
Той міст в снах бачила вона,
В сні чула незабутню фразу...
Та раптом сльози чи слова,
Летіли з вуст як в невідомість:
"Ще в серці та любов жива!"
Усе це слухав незнайомець.
Не розказати не змогла б,
Так почуття палали в грудях,
Вже все одно як він осудить,
І скаже згодом щось не так.
Вона замовкла, серцю легко,
Як скинула з плечей печаль,
Десь біль залишила далеко,
І світлий спомин як вуаль...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2024
Мерзнуть яблука під вітрами,
Над окопом снігів міражі,
Та як тепло враз стане душі,
Від одного - єдиного "мама".
А вона у молитвах весь час,
За синів щиро Бога благає,
Материнській любові немає
Перешкоди, вона біля вас.
І тоді відступається смерть,
Синів кулі в бою оминають,
То не Ангели поруч літають,
Всі любов'ю огорнуті вщерть.
І боронять цю землю сини,
Вони мають за що воювати,
Так лиш мама готова чекати,
Свого сина додому з війни.
А у неньки молитва свята
І міцніше броні не буває,
Як матуся молитву читає:
Кожен Воїн, для неї - дитя.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2024
Була війна жахлива вісім років,
Молились так до Бога матері,
Щоб всі сини вернулися живі,
З молитви ворог не бере уроків.
Сказав Господь людині:"Не убий",
І не бажай чужого - гріх великий!
Бо прокленуть тебе тоді навіки!
Війна, то в сатани єдина з мрій.
А поруч нас в сусідах саме він,
Анцихрист, що бажає так чужого,
Лиш війнами він міряє дорогу,
І десять років б'є набатом дзвін.
Там гинуть в цій війні наші сини,
А вдома гинуть діти та дружини,
Почуй нас, Боже, один раз єдиний,
Стань разом з нами проти сатани!
За десять років стали морем сльози,
Навіть, не сльози, морем наша кров,
А ти наш Бог, Ти ж є одна любов!
Чому ж тут сатана корону носить?
Приречені, ми виграти цей бій,
Ми виженемо ворогів з порога,
За нами правда й віра в Перемогу,
Ти тільки , Боже, поруч з нами стій!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2024
Я теж молюсь за кожного солдата,
Бо кожна смерть мені вогнем пече,
Щоб сина вдома дочекалась мати,
Щоб Ангел їм підставив там плече.
Теж плачу кожен день і мої сльози,
Спалили душу геть в мені до тла,
Вдова і мама чорну хустку носять,
Сім'я щасливою недавно ще була.
Та найстрашніше - безвісти загинув,
Можливо ще живий або в полоні,
Молюсь, як ненька за чужого сина,
Звожу до Бога серце та долоні...
Почуй нас, Боже, Там високо в небі,
Тобі відомі рідних всі молитви,
Верни живими тата сину й доні,
Верни синів додому з поля битви!
Не ми прийшли, чужого на не треба,
Боронимо ми землю тут свою,
Є твоя воля на землі й на небі,
Ми хочем жити мирно, як в раю.
Лиш в Тебе справедливий суд і кара
І воля хай на все буде Твоя,
Розвій Ти ворогів як чорну хмару,
Щоб квітла українська вся земля.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2024
Вона була... Ні, вона вічно буде!
Як Перемога! Кроком до мети!
Про її Слово не забудуть люди,
Не легкий шлях, а як уміла йти!
Вона є поруч з нами і назавжди,
Бо вічна тут й нескорена душа,
Вона сама є частка тої правди,
В якої був свій особливий шарм.
Лишила Слово як пішла до Бога,
Ти в кожному присутністю жива,
Хай буде легка там твоя дорога,
Вкраїнська наша світла хоругва.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2024
А я пішла б на ті стежки-дороги,
Межею там, де за садком город,
Завжди стерня здирала мої ноги,
Але там все було з одних чеснот.
Я ще повірю в казку про циганів,
Про рукавичку, колобка, про все,
Там серце враз боліти перестане:
Від зайчика гостинці хтось несе.
Я так живу, то мрією з чеканням,
То безнадія вщент зруйнує шлях,
Альфа й Омега - перша і остання,
І серед Вічності зорі надійний дах.
У цьому світі хто я - подорожній?
Так перейду скрізь спалені мости,
Несу свій хрест і вчора,і сьогодні,
Дай, Боже, щоб достойно донести.
Колись для мене квітнули блавати,
Все різнобарв'я з ранньої весни,
На жаль, вже не чекає рідна хата,
Хоча й тепер в мої приходить сни.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2024
Осіння ніч і дощ ридає,
Шум потяга понісся в даль,
Самотньо руки простягає
До мене в темряві печаль.
Тільки безсоння пригортає:
На небі, навіть, зорі сплять,
В дощу так хочеться спитать:
"Чому ночами ти блукаєш?"
Не відповість мені - я знаю,
Сховав як під вуаль чоло,
Зі мною теж таке було:
Я відчуття ці пам'ятаю.
Здається, простір теж не спить,
Сльози дощу збудили вітер,
Він сон мій так прогнав сердито,
Що той тікає аж тремтить.
Вже близько ранок - ніч минає.
Стомився дощ - наче дрімає,
Мабуть мій сон пішов до нього:
Всміхнувся день і Слава Богу!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2024
Моя ще осінь не минула,
Ще в неї ніжний листопад,
Не оглядаючись назад,
Я не сумую за минулим.
Мене ніхто там не чекає,
А що попереду - зима?
Не сподіваюся дарма,
І про роки не забуваю.
Я вип'ю келих цей до дна,
Що доля налила для мене,
І в кожній миті є натхнення,
Бо неповторна з них одна.
Я в щасті проживу ці дні,
Дарує й осінь теплі днини,
Щаслива, бо така єдина,
Осіннє щастя все мені!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2024
Іду життєвим шляхом в осінь,
Крізь буревій й холодні роси,
Вже й падають сніги на коси,
Душа весни та літа просить...
Цей шлях з молитвою до Бога,
Всі молитви Він завжди чує,
За все я вдячна:" Алілуя!"
В них припадаю до Святого.
Ще моя осінь всіх пригорне
Теплом від "бабиного літа",
І сходить знов озиме жито,
І крутить Бог життєві жорна.
Дивує серце щедра осінь,
В душі не стану сумувати,
Доріг незвіданих багато,
Ступаю впевнено по росах.
Скільки пройду - відомо Богу,
Всі ці дороги і стежини,
В життєвім вузлику - нічого,
Лиш бережу звання - Людина.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2024
Осінь плаче гіркими сльозами,
Простеляє тумани лугами,
Сум осінній блукає за вікнами,
Та ми щастям з тобою повінчані.
Не страшні нам осінні печалі,
Де любов свою в грозах купали,
Там калина була наречена,
Небо падало в очі натхненно.
Тут нас зоряне небо вкривало,
І сердець наших стук відчувало,
Хай осінні тумани блукають,
Ту дорогу в любов не сховають.
Ти для мене назавжди єдиний,
Сизокрилий, мій голубе сивий,
Манить неба осіннього казка,
Зупинись наша осінь, будь ласка!
Ще не варто так в зиму спішити,
Дай набутися вдвох й долюбити,
Осінь щедро теплом огортає,
І весна ще в серцях розквітає.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2024
А нас пригорне ніч осіння,
Шукаємо ми в ній спасіння,
Давай наповнимо бокали,
Ми так цю осінь зачекались.
У небі місяць щось колише,
Мов прислухається до тиші,
І зорі впавши як в безодню,
Щасливі наче ми сьогодні.
Знов нас чарує дивна осінь,
Вітри про щось своє голосять,
Не скоро їм насняться сни,
Бальзам осінній п'ють й вони.
Ми доп'ємо цей келих щастя,
Ця осінь долею нам дасться,
Ніщо не зможе смак згірчити,
Ми встигнемо ще долюбити.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2024
Візьми мене, милий, в дорогу з собою,
Не хочу без тебе тут жити з журбою,
Візьмемо з собою ми наше кохання,
Недоспані ночі, любов і страждання.
Щоб наша дорога лишалась одною,
Ми в горі та щасті підемо з тобою,
Тримай мене міцно в дорозі за руку,
І нас не злякають ні біль ні розлука.
Ти в очі мої подивись ніжно, милий,
Закохане серце завжди має крила,
Закоханих крила підносять до неба,
Лебідкою хочу летіть поруч тебе.
Візьми мене, милий, з собою в дорогу,
За все будем вдячні ми долі та Богу,
Хай буде дорога до спільного щастя,
Ми будемо пити любов як причастя.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2024
Пам'яті ДМИТРА ФУРМАНОВА
В журбі сьогодні Мати-Україна,
В журбі село, в якому виріс ти,
Стоять односельчани як родина,
Сумні схилились стяги на хрести.
Помер Герой, добили тяжкі рани,
Жаль й Ангели небесні не спасли,
І ти пішов до рідних - тата й мами,
Тобою так гордились би й вони...
Убили " родичі", десь там твоє коріння,
А ти був України вірний син,
Колись зійде твій подвиг ще насінням,
Десь брат, він теж Герой, ти не один...
Не маємо ми права забувати,
Героїв, хто за нас віддав життя,
То ж Вічна пам'ять Воїну-Солдату!
Герої, вам не буде забуття!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2024
Полум'ям згорає, цей зелений ліс,
Вечір йому пісню заспівав на біс,
І упали зорі десь в поля з ковша,
Господу в молитві кається душа.
Зводить очі в небо, її час любити,
Падають все зорі в це озиме жито,
Полум'яна осінь спокою не знає,
Крил у неба просить, Бога величає!
Всі дороги вкриті листям золотим,
І пішло вже літо до зими над ним,
З часом всі дороги заметуть сніги,
Ще ворожить осінь, та не назавжди.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2024
Люблю хризантеми в осінній красі,
Ці квіти красу бережуть для морозу,
За них кожен рік щиро дякую Богу,
Щороку красу цю несуть мені всі.
Ця квітка прекрасна, це мій оберіг,
Так радує очі всіма кольорами,
Ми з нею разом появились на світ,
І нас не злякає зима зі снігами.
Ми знаємо з нею всю правду буття,
Хоч вітер і сніг кожен рік нас лякає,
Та ми все одно щиро любим життя
І кожної осені все ж розквітаєм.
А як же без нас осінь в зиму піде,
Світ стане біднішим і в цьому дилема,
Квітуємо пишно хоч сніг і впаде,
Яка буде осінь як нема хризантеми?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2024
Моя осінь сьогодні завітала до хати,
Перегорнута знову сторінка життя,
Я так хочу у неї про таємне спитати:
Що мені приготує ще моє майбуття?
Посадила я гостю у святкову кімнату,
Пригощу її чаєм чи солодким вином,
Має щедрі дарунки, вміє їх дарувати
І відверта розмова буде тут за столом.
Запитаю про все, а вона усміхнеться,
Загадково вдивляючись в очі мені:
"Не журися даремно, лихо минеться
І потішать теплом ще осінні нас дні.
А як прийде зима й завірюха завіє,
Пережити зумій все що доля дала,
Бо весна ще поверне у серце надію,
Це я осінь тепер, а була ж молода."
Ми сиділи удвох, так часу бракувало,
Про життя розказала тепла осінь мені,
Я забула про все, що мене турбувало,
Ніжне "бабине літо" панувало в ці дні.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2024
Ти не вір нікому, що я там загинув,
Що ворожа куля вбила в тім бою,
Я весною вітром до тебе прилину,
Щоб не забувала тут любов мою.
Не кажи нікому, що самотньо в домі,
Не показуй людям як в душі болить,
Променем ласкавим прожену я втому,
Ніжно приголублю я в найтяжчу мить.
Навіть як забудуть у турботах люди,
Як про мене пам'ять приховає час,
Поруч біля тебе буду скрізь і всюди,
Вже ніхто й ніколи не розлучить нас.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2024
Нащо таке сумне "весілля",
Чому Господь не врятував?
Село зібралось на подвір'ї,
Живого кожен з нас чекав.
Де були Янголи всі з неба,
Чом не підставили крила,
Молитва линула за тебе,
Невже безсилою була?
Ти не оженишся, синочку,
Не матимеш свою сім'ю,
Твоїх дітей сина і доньку,
Ніхто не стріне в цім краю.
Війна проклята все забрала,
Надію, щастя, радість, сміх,
Хустину чорну пов'язала...
"Короткий, сину, в тебе вік."
Назавжди горе в тата й мами,
Немає брата вже в сестри,
Янгол з кривавими крилами,
Тепер лиш в небо стрій вести.
Ти наш Герой і був Героєм,
Не заховався, не "злиняв",
До рук узяв сміливо зброю,
За нас життя своє поклав.
Як тяжко... Як змиритись, сину?
Що не повернешся в свій дім,
Хай Бог підтримає родину,
В цім горі тяжкому такім...
Тебе всі будуть пам'ятати,
Хоч туга так вогнем пече,
Не скине чорну хустку мати,
Не стріне синових очей...
Вклоніться, люди, всі Герою,
Що нареченим вже не стане,
Він цвітом впав на полі бою,
Болить кривава в серці рана
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2024
Я йшла до осені веселками,
Ступала в радість кольорів,
А в небі місяць воду пив,
І бавився озер люстерками.
Туман мене ховав від осені,
Вітер співав пісні в гаях,
Ще зорі вказували шлях,
У юність ту з ногами босими.
Берізка з кленом цілувалися,
Дуб горобину обіймав,
А вербам коси хтось чесав,
Хто саме, ті не признавалися.
Чомусь не сумно, ніби граючись,
Я йшла до осені, як в сні,
Там літо снилося мені,
Ніжно до мене усміхаючись.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2024
А птахи відлітали в ирій,
Б уло море в серці жалю,
В они літо взяли на крила,
Г ай шумів їм своє:"Люблю".
Ґ елґотіння гусей над степом,
Д олітало як пісня далека,
Е хо вторило сумом в лісах:
Є додому у кожного шлях.
Ж уравлині ключі - так треба:
З ними високо ніби я в небі,
И рій знову десь їх чекає
І веде так як лиш вони знають.
Ї х додому той шлях вертає,
Й ого серце шукає в світах.
К личе птаху, щораз повертає,
Л етять в небо вони крізь страх.
М олитви шепочу до Бога,
Н ам лишивши зимові дні,
О, почуйте слова тривоги:
П овертайтеся всі навесні!
Р озгубилося пір'ячко гаєм,
С ама ніжно ловлю на лету,
Т о я їх як перлини торкаю,
У віночок легенько вплету.
Ф аворити в пташиній зграї,
Х ай вам легкою буде путь!
Ц ього щиро у Бога благаю
Ч и почує благання Він тут?
Ш елест листя обійме ноги,
Щ астя вам, ви рідніше рідні!
Ю на осінь вже стелить дорогу,
Я ж дивлюся й сумую в ці дні.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2024
Сяду за стіл вечірньою порою,
В листі я поспілкуюся з тобою,
Писатиму в душі цього листа,
Моя ти, осінь, дивна й золота!
Мені в цей час дароване життя,
Від щедрої пори дарунок долі,
Я не була одна, як воїн в полі,
Для Бога я завжди Його дитя.
Мої рахуєш, осінь, дні й роки,
Тобі та Богу дякую за чесність,
І серце відчуває твою щедрість,
Навіть тоді, як в долі - навпаки.
Побудь тут ще зі мною, не спіши!
Нехай зима не сипле сніг на скроні,
Хай гріють пізні квіти нам долоні,
А "літо бабине" залишиться в душі.
І огорни мене останній раз теплом,
Згадай, нам було хороше з тобою,
Болять нам рани зроблені війною,
Та мир все ж відсвяткуєм за столом!
З тобою келихи підіймемо за нас,
Дві жінки ми обидві - як на диво!
Обоє будемо закохано-щасливі,
Ще прийде Перемоги світлий час!
На згадку хай залишиться букет,
З осінніх квітів і листків гарячих,
А сльози між дощами, їх не бачать,
Нікому наш не видаймо секрет...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2024
Ті соняшники більше не розквітнуть,
Згоріли мов життя Героїв літом,
І цвіт сльозами падав їм під ноги,
Зі смутком їх останньої дороги.
Сини вже не повернуться додому,
Так плакали дощі в салютах грому,
Посивіла від смутку й горя мати,
Все ж сина не стомилася чекати...
Тепер він Ангел, наче сонце літнє,
Так сонячно в дворі для неї квітне,
Молитвою говорить з ним вона:
"Через війну залишилась одна...
Приходь до мене, сину, хоч у сні,
За нас віддав життя ти в цій борні,
Щоб квітли завжди квіти біля хати,
Тримають небо Ангели-Солдати".
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2024
Ці літні дні доп'ю наче вино:
Терпкі, солодкі, з присмаком осіннім,
Цей стан душі, що дива жде давно
І молиться, і вірить у спасіння.
П'янкий вдихаю літа аромат
Його дарує сад в туманах сивих,
Тут так промінням грає виноград
Наче в кришталь вина з нього налИли.
То тут, то там, лишає осінь слід
Ховається вона поміж ялинок,
Запросить її літо на обід
І з журавлями в вирій вже полине.
А я доп'ю ці літні, теплі дні
Хочу піти з тобою я в цю осінь,
Тільки ніхто не пояснив мені,
Чому нарізно ми в цім літі й досі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2024
Печатав серпень вже забрус
Сохла остання косовиця,
Десь тепле літо чорногуз
В краї далекі ніс на крильцях.
І на очах коротшав день
Холодні роси вмили трави,
Вже збайдужілі до пісень
Ліси у осінь завітали.
Небо веселку загубило,
Що вдосталь напилась з ріки,
Іду з тобою в осінь, милий,
З теплом від ніжної руки.
Нас там закутають тумани,
Накриє жовтим листопад,
Але кохання полум'яне
Поверне літо у наш сад.
Знову розквітнуть для нас квіти,
І заспівають солов'ї,
Ми не стомилися любити,
Лиш рук не відпускай моїх.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2024
Прожив красиве він життя,
Мав пОмилки, як усі люди,
Та за красу і Бог не судить,
Що нею так обдарував.
Років по-щедрості додав,
Щоб світ натішився красою,
Він залишався сам собою,
І грав як жив, а жив як грав.
Родину мав також велику,
І не даремно жив життя,
Красу не вкрасти в чоловіка,
В якого в посмішці - душа.
Лишився в пам'яті і фільмах,
Відмінить хто життя закон?
Він - ідеал краси незмінний,
Кумир, актор - Ален Делон!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2024
Ажуром легким вкрите небо
Таким же ніжним як вуаль,
Думками лину я до тебе
Крізь серпанкову чисту даль.
Візьму в попутники я літо,
Нам було добре разом з ним,
Між нами паморозь сердита,
Сумних туманів сірий дим.
А ми ще разом в літі - поряд,
Нам ще зозуля десь кує,
Холодний той туманний морок
Хай з нами поряд не стає.
Милуються ще очі небом,
Що й за вуаллю голубе
Мені в цім світі тільки треба
Лиш поруч бачити тебе.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2024
Немов душа моя воскресла,
Все тішить серце так в селі,
Вертають спогади в ті весни,
Вклонитись хочеться землі.
Все рідне - хата, двір і сад,
В затінку яблуні як в храмі,
Гукне от зараз бабця-мама
І я в дитинство те - назад...
Не стріне вже, не привітає...
Могилка й горбик той землі,
Про це всі знають тут в селі,
Вітаються й не заважають...
Лиш з квітами погомоню,
Старезну грушу привітаю,
Мене ця липа добре знає,
Що все життя її люблю...
Гукаю в спогади дитинство,
Всміхнеться тихо, та не йде,
Калина за причілком жде,
Краса в червоному намисті!
Розрада - коли йду селом:
Стоять хатини, мов бабусі,
Чекайте, я ще повернуся,
Як засумую за теплом.
Галина Грицина,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2024
Подорожую в часі, йду до себе,
А інколи й від себе, всяк бува,
Над головою в мене чисте небо,
Під ноги впали квіти й ця трава.
Куди ж я йду, питаю себе часто,
Що я шукаю в світі й на землі?
Щасливою буваю я від щастя,
Нещасною - болять гріхи мої...
Себе шукаю це мета - найбільша,
Це так важливо тут себе знайти,
Ходіть зі мною, прочитати вірші,
З надійними як добре поруч йти!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2024
Горять кругом жоржинові вогні,
Та літо стежку тихо топче в осінь,
Але чомусь все мариться мені,
Що юність на нестримному коні,
Ще мчить лугами і збиває роси.
Чарує запах скошених отав,
І зорі ще летять в поля дощами,
Вирують ніжні почуття між нами,
І серпень повноважень ще не склав.
Та довше ночі прохолоду п"ють,
Тумани приміряючи на плечі,
Лелеки в небі майже кожен вечір,
На південь оглядають в небі путь.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2024
А день подався десь собі спочити,
За горизонтом тихо у полях,
Тут вечір заходився скрізь бродити,
Для ночі роздивлявся, видно, шлях.
Притих і вітер теж тихенько в лісі,
Приліг поміж кущів в гущавину,
А місяць вигнав зорі на обійстя,
Та все шукає поміж всіх одну.
Кудись пливли по небу дивні хмари,
Немов, їх гнав невидимий пастух,
Були рожеві, голубі отари:
Запанувала тиша вже навкруг...
Здалося, що русалки виглядають
Між вербами з глибокої води,
Немов Лукаш їм на сопілці грає
І Мавка йде стежиною сюди...
Лягла на воду місячна дорога,
Як золотом посипав хтось її,
Усе в молитві стало перед Богом,
Безгрішні лиш співають солов'ї.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2024
Так хочеться ще у луги,
Як пройде літо, щоб згадати,
Де річка миє береги
Між запахом п'янкої м'яти.
Так хочеться у літню ніч,
Де зорі падають дощами,
А місяць дивиться віками
І не збагне у чому річ...
Так хочеться ще у поля,
Де перепілки славлять літо,
І де натруджена земля
Навіть не думає спочити,
Туди, де в небі журавлі
Несуть на крилах твої мрії,
Де небо обрію землі
Свої розказує надії.
Так хочеться зловити мить
І назавжди запам'ятати,
Ось павутинка так тремтить...
Чи то життя...? Не обірвати б...
Галина Грицина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2024
Мені ти снишся інколи вночі:
Так пристрасно вдивляєшся у очі,
Лиш рук тепла не відчуваю, ні,
Та ще відчути так його я хочу.
До мене промовляєш ти слова,
Лише чомусь я їх не чую зовсім,
І, ніби, в мене кругом голова,
Вертає сон мене в ту нашу осінь.
Кружляє понад нами листопад
Ми листя знов збираємо як квіти,
Наше кохання повернулося назад
І щастю ми радіємо мов діти...
Прокинулась... За вікнами ще літо,
І солов'ї комусь співають знову,
Люблю я осінь - ніде правди діти,
Вона весна для нашої любові.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2024
Десь за літом підглядає осінь,
На полях стерня - жнива минули,
Вже птахів не чути стоголосся,
Все частіше небо брови хмурить
Десь ще у отавах спрагле літо,
У вінки заплетене кохання,
Та квітують вже осінні квіти
І холодні роси уже зрання.
Ще буяє оксамитом зелень,
Все одно на серці є тривога,
Ніби десь у просторі рожевім
Осінь освятила вже дорогу.
Стану край села - немов край світу:
Ще кругом усе таке яскраве,
Осінь підглядає десь за літом,
Гріє душу сонечко ласкаве...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2024
Це небо - наче вмилося вже зранку
Земля із квітів одягнула вишиванку,
Ліси зеленим листям все розшили
Мов новий день життя благословили.
Всміхнувся ранок сонячним промінням
А щастя кожного - в його лиш розумінні,
Росою вмиті трави край дороги
Хай буде шлях благословенний Богом.
Почався день - немов життя спочатку
Життя вартує, щоб його почати,
Що подарує день, то є - інтрига
Він кожен раз, як не розкрита книга.
Цей ранок мов - мальована картина
Дивуюсь завжди як мала дитина,
Молитва і поклін за все це Богу
І віра в новий день, в нову дорогу...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2024
Своя земля то - найрідніше,
В душі з любов'ю і теплом,
Присвячую їй прозу й вірші,
Ділюся щирістю й добром.
Вона це - Альфа і Омега,
Початок в ній і зміст життя,
Для неї прихилила б небо,
Це рідна ненька - я ж дитя!
Дивлюсь на зорі, літнє небо,
До перших півнів їх рахую,
Немов зіницю бережу я,
Всі спогади в душі для себе.
Вона завжди зустріне радо,
Додому нас з країв далеких,
Вертаємось в ці зорепади,
Так, наче, з вирію лелеки.
У ріднім домі найтепліше:
В Бога за пазухою ми,
Любові віддаваймо більше
І залишаймося Людьми.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2024
Іду до себе. Вслід крокує літо,
Ступають босі ноги по землі,
Ще дозволяє Бог мені ходити,
Носити в серці радощі й жалі.
Все думаю, куди веде дорога?
Шукають очі прихисток душі,
Куди іду? Питаю часто в Бога,
В дорозі будяки та спориші...
Є на шляху і радість, і печалі,
Болять образи, зради і мозолі,
Але все манять неозорі далі,
Це чисте небо і широке поле.
Себе питаю: "Що мене чекає?"
Питаю в Бога, в поля чи в ріки,
Шукай себе! Це світ відповідає,
Сієш любов, не зійдуть будяки.
Іду і сію, то любов, то слово,
Буває, що шукаю часто шлях,
І думаю, невже дорога - коло:
Від себе і до себе по стежках.
Галина Грицина.
«Світ ловив мене, та не спіймав». Слова, що написані на могилі Григорія Савича Сковороди. Що потрібно людині? Свобода - життя, вибору, дій, бо " ...пізнаєте правду, а правда зробить вас вільними," так каже Святе письмо. Шукаймо істину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2024
Мені співає дощ що все минуло,
Прозорі сльози горнуться до скла,
Про те кохання ми ще не забули,
Хоч так спалило душі нам до тла.
Згорали у вогні тім добровільно,
Серця палали полум'ям в обох,
На жаль, тепер ми вже обоє вільні,
Це щастя щедро нам відміряв Бог.
Тепер лиш спогад мені серце гріє,
Можливо, він в твої приходить сни,
Цей літній дощ, він тихий як надія:
Все повернеться з подихом весни.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2024
Ну, що, радієте "ждуни",
Радіти рано,
Вороги зброю вам дали
І план тирана?
Не сподівайтеся, дарма,
Нас в сіх не вбити,
Ми крила Янголів взяли,
Будем летіти.
І наша зброя є в серцях,
Це наша віра,
Самі обрали ми цей шлях,
Здолати звіра,
І не злякають кулі нас,
Хоч біля скроні,
Молитва щира на устах,
В рядах мільйонів.
Нас не здолає в боротьбі,
Ворог проклятий,
Ми поклялись в душі собі,
На смерть стояти.
Не дочекаєтесь, "ждуни",
Ваш час минає,
Встають ще доньки та сини,
Наш бій триває.
Нас не злякає ця війна,
Куля до скроні,
За злочин кара є сповна,
Ждіть від сьогодні..
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2024
Вбивають тих, які говорять правду,
Поруч за ними підло ходить зрада,
Вбивають іншу думку, вільне слово,
А найчастіше, хто боронить мову.
У Мові - Нація, коріння, ідентичність,
Життя Героїв, в цій ціні- трагічність.
І коли смерть через любов до мови,
То щось не так у твоїм домі, Львове.
Десь поряд причаїлось лігво звіра,
Як нам забути смерть тут Білозіра.
Трагічний шлях і долю Чорновола,
Розрізав постріл тишу вулиць знову...
Стріляють в Мову, Націю, Свободу,
Кують кайдани для мого народу,
Постріл не в Жінку, в скроню Україні,
Скільки життів вже віддано донині?
Вам, вороги, не вбити Волю й Правду,
Ми в боротьбі цій гартувались завжди,
Не встоїть на кістках ворожий трон,
Свобода житиме і в смерті Фаріон.
Вона і мертва вам не дасть спокою,
Покличе Ангелів-Героїв за собою,
Бо їх життя скрізь вічна боротьба,
Безсилим, підлим пострілам - ганьба!
А справедливий суд завжди готовий,
До боротьби готуйся, сивий Львове,
Гуртуй геройське військо ти в ряди,
Тут помста ворогів знайде завжди.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2024
Чотири роки плачу, плачу, плачу,
Ти не знайомий, рідний, як дитя.
Як твою смерть я ворогу пробачу,
На жаль, коротке тут твоє життя.
Знаю, ніколи ти не був байдужим,
Завжди попереду, тебе чекає бій,
Чесно служив державі ти і людям,
Не забував обов'язок скрізь свій.
Ти Воїном народжений від роду,
Цій справі присвятив своє життя,
Виборював ти правду для народу,
Та мріяв про щасливе майбуття.
Хіба ж ти міг би осторонь стояти,
Коли смерть побратимів забирала,
Їх кинувся від смерті рятувати,
Хоч міна там й на тебе вже чекала.
Ти Янголом полинув з бою в небо,
Своє життя ти друзям там віддав,
І кожен хто тебе з дитинства знав,
Казав, що Богу теж саме такі і треба.
А як ми всі без тебе тут, Тарасе?
Кохана, ненька, тато, Україна,
У небі темнім зірка зайнялася,
Як пам'ять про усіх вас хто загинув...
Багато так тих зірочок вже в небі,
Палають й там ваші серця любов'ю,
Ми не забудемо, Тарасе наш, за тебе,
Ведеш ти з неба, Янголів до бою.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2024
Цілуй мене жагуче, як востаннє,
З тобою ми потонемо в коханні,
Дивується від почуттів хай небо,
Голубкою лечу завжди до тебе.
Цілуй мене, нехай застигне літо,
Від подиву розквітнуть усі квіти,
Цілуй мене в казкові літні ночі,
Так заблукати в поцілунках хочу.
Цілуй завжди, кохай одну-єдину,
Забуду в поцілунках я гординю,
Цілуй уста, обличчя та волосся,
Цілунок-рай чи то мені здалося?
Цілуй мене, цілуй аж до світання,
У першу нашу ніч як і в останню,
Цілуй мене, коханий, ще, благаю,
Цілунків, знай, багато не буває!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2024
Поезія життя, в ній проза сьогодення,
Серед біди і сліз, шукаючи натхнення,
Приміряти взуття чуже собі всі хочуть,
Всміхаючись не щиро і дивлячись у очі.
Чи розпізнаю тут я всі фальшиві ноти,
Часто болить душа і все питає: "Доки?"
Без відповіді це, а Бог поставить вирок,
Відомо Йому все хто кається так щиро.
Що варті каяття, всі сповіді, причастя,
Як черствіла душа, блукаючи у хащах,
Як совість продала за мідяки і гроші:
Бо:" Грішні поруч всі, а я одна хороша!"
Усі ми ми кожен раз Ісуса розпинали,
Дорогу тільки в рай для себе уявляли,
Ростили в серці зло, неправду і гординю,
Забули про добро й своє ім'я - Людина.
Поезія життя, фактично просто - проза,
Не сіймо бур'яни, гріхи, образи й сльози.
Грицина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2024
А можна з тобою стежиною тою
Поряд?
Там, кажуть, не буде ні смерті, ні горя
В зорях,
Одна лиш любов у проявах різних,
Щастя,
Стежина до раю, її нам здолати,
Вдасться.
А можна торкнутися твого волосся
Ніжно?
І буде весною від цвіту в душі
Сніжно,
А можна цілунком спалити уста
Питаю?
Щоб чув ти одне лиш моє:
"Кохаю"!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2024
Невже мене забули? Я ж - нікого...
Так ще можливо віднайти дорогу,
Серед війни і серед всіх проблем,
Поміж важких метаморфоз-дилем.
Якщо забули... Так, напевно, вийшло,
І хто придумав те, що правда дишло?
Хтось повернув зі спільної дороги:
Рясних благословіть усім від Бога.
Я ж не забула вас! Всіх пам'ятаю!
В душі образи камінь не ховаю,
В природі не властива пустота,
З нас в кожного була своя мета.
Світ не збідніє мій і ваш без мене,
Признаюся, не пишеться натхненно,
Та й у житті не завжди біла смуга,
Фальші боюсь не недруга, а друга.
Комусь ще я потрібна в світі цьому,
Бо сонце світить доброму і злому,
Душі прошу: " Не гасни ще - світи!"
Когось, можливо, ще зігрієш ти.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2024
Вас війна убиває проклята,
Літо вишнями плаче в саду,
Вже не стріне синочок тата,
Як цю виплачуть рідні біду?
Як, скажіть, пережити це горе,
Навіть, сонце не гріє з небес,
Молодого життя було море,
А могильний лишається хрест.
Лиш земних 33 як в Ісуса,
Як же мало прожив на землі,
Не пригорне синочок матусю
Вбили брата сестрі моzкалі.
І останній цей шлях в домовині,
Побратими твої теж сумні,
Повернись вітерцем до родини
Чи до сина прийди хоч у сні...
Хто утішить вас, мамо солдата?
Син був - Воїном і чоловіком,
Україну він йшов захищати,
То ж йому Честь і Слава навіки!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2024
Іду стежиною між трав
А вітер грається волоссям,
Хто так в житті не мандрував
Життя у того не вдалося.
Бринить мелодія п"янка
У лузі дзвоники співають,
Несу я щастя у руках
Та на ромашці загадаю.
Удача випала мені
Зелений луг - як рай під небом,
А в щасті не рахують дні
У ньому просто є потреба.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2024
Ворожка - ніч - чарує запах квітів
Чарує так, що кругом голова,
З тобою ми одні на цілім світі
Ми мовчимо - забули всі слова.
За нас говорять зорі й літній вечір
І промовляють почуття без слів,
Вуаллю легкою лягає нам на плечі
Нічного неба зоряний мотив.
А ніч - ворожка обнімає ніжно
За нею йде світанок по стежках,
Коханню нашому співає небо пісню
І діамантом роси стелять шлях.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2024
Вмирають, вмирають Герої,
А кожен так прагнув життя,
Всіх нас, захистивши собою,
Відходять на вік в небуття,
Так кожного хочу зустріти,
Гордитись, вітатись щодня,
Живим дарувати всім квіти,
Та більшість - небесна рідня.
Ви кажете:"Слава Героям!"
На жаль помирають вони
І гинуть в жорстокім двобої,
Найкращі вкраїнські сини.
Ми їх пам'ятати повинні,
Не тільки один раз на рік,
Ми будемо вічно їм винні,
За небо, за сонце, за хліб.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2024
На Щиті
Везуть Героїв "На щиті",
Остання зустріч із батьками,
Пробачте рідні, тату й мамо,
Що так все склалося в житті.
Що не весільний цей кортеж,
Що не народяться в них діти,
Сумно впадуть під ноги квіти,
Та сльози з під повік без меж.
За все не здійсненне, простіть,
Вам не дадуть до рук онуків,
За всі в безсонних ночах муки:
Життя їх - подвиг, хоч і мить...
Трагічний шлях цей "На щиті",
Все ними віддано - до краплі,
Завжди пошани й слави варті,
Жаль, в них до Вічності путі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2024
Роздумуючи тихо наодинці,
Все згадую історії роки,
Як Україну нищили ординці,
Як йшли на смерть за неї Вояки.
Як війни роздирали її душу,
Як голодом морили її тіло,
До волі мрію, хто в душі задушить?
А жити завжди вільною хотіла!
Вона стоїть всім ворогам на зло,
Жива, хоча, копають їй могилу,
Скільки синів за неї полягло,
Катів би у сльозах уже втопила.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
Я не пишу, та все одно воюю,
Копійкою, молитвою, слізьми,
Для Бога шепочу лиш: "Алілуя!",
І головне - залишитись людьми.
Так сталося, пішла від мене Муза,
І друзів теж поменшало, однак,
А чи були насправді вони друзі,
Розсудить час - по-правді чи ніяк.
І кожен день стрічаю як востаннє,
Тривожна ніч, як прожите життя,
Тут є печаль в хвилинах каяття,
І роздуми про смерть і покаяння.
Запитую:" Для чого все це нам?"
Жили щасливо, та грішили часто,
А справді, що ми відали про щастя,
Доторгувались долями й життям.
Вже не пишу - ні краще, а ні гірше,
Стоять в душі молитвою рядки,
Сльозами на папері тепер вірші:
Діти б не сироти, не вдовами жінки.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
Цвіте розстріляна весна,
Зелена, ніжна і красива,
Така замріяно-щаслива,
Цвіт мріє вбити ця війна.
Життя тут, облітає цвіт,
Як сльози, білі та рожеві,
На нульовому рубежеві,
Вбивають кулі десять літ.
За цю розстріляну весну,
Яка бажала щастя й миру,
Благаю Бога:"Поверни,
Сторицею за сльози звіру."
Бог захистить нас від війни,
Буде весна та мирні грози,
А білий цвіт і чисті сльози,
Героям вдячність від весни.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2024
Вже соловейко голос подає,
Несміло так перевіряє ноти,
Я вірила та все чекала доти,
Буде весна якщо ця пісня є.
Є ці весняні, довгождані дні
І крокуси квітують біля хати,
А потім заквітують і блавати
Співатимуть їм жайвори пісні.
А поки-що рвуть душу солов'ї,
І прагне серце щастя і любові,
Молитви, Боже, всі почуй мої :
Хочу весну, без горя, сліз і крові.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2024
Коли ви нам були братами,
Як нас гнобили в Соловках?
Ми свій виборювали шлях,
Встелений кров'ю і кістками.
Коли ви нас любили щиро,
У тюрмах, каторгах, в ярмі,
Коли топили нас в брехні,
Заборонивши в Бога віру?
Та ми всі в серці зберегли,
Мамину пісню та молитву
Наше життя, як поле битви,
Де скрізь царями тільки ви.
Та все ж минув покори час,
Ще світле небо є над нами,
Де Бог, молитва, пісня мами,
І батько наш Пророк-Тарас!
Ми правду, ми любов несли,
Ви думали, що нас зламали,
Скількох в катівнях убивали,
Та воскресав наш дух щораз.
Тут наших пращурів могили,
Наших нащадків майбуття,
Це Русь Свята - в нас її сила,
Тільки без вас тепер життя.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2024
Моя країна в небезпеці,
Поезій бал на другий план,
Війна, що розпочав тиран
І кожне місто як фортеця.
А втрата рідних як болить,
У серці кровоточать рани,
Ми, проклинаючи тирана,
Молимо Бога кожну мить.
Вже тоне в крові ця земля,
І сльози наші більше моря,
А вдови посивівши з горя,
Так ненавидять м@zкаля.
Нас об'єднало спільне горе,
Не вперше гнобить ця орда,
І "брат-сусід" такий - біда,
Та вороги нас не покорять.
Чого ти ж ,кате, лізеш в хату,
Непрошений татарин-гість.
Так є й було триста століть,
Гідну отримають відплату.
Не закуєте нас в кайдани,
Рабів до раю не пускають,
Це правило всі пам'ятають,
Ще наше небо є над нами.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2024
Як вижити, не завдяки, а всупереч,
Щось не чекати з "дружньої руки",
Стискаючи, до крові кулаки,
Та знати, що скарає правди меч.
Не скурвитись, не зрадити, не гнутись,
І людяність, і гордість зберегти,
Коли болять могили і хрести,
Все ж вижити, зростати і відбутись.
Невже цей світ таки чекає смерті,
Агонії й закінчення життя?
Ця боротьба, до самозабуття,
Яку ще всі від нас бажають жертву?
Ця Нація чи виживе, чи вмре:
Рабами жити, то й життя не варте,
Сумління й честь стоятимуть на варті,
Проте, надія в серці ще живе.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2024
Вмирав дідусь, зів'ялі руки-крила,
Безсило опускалися в журбі,
Скільки трави за все життя скосили,
Скільки дітей носили на собі.
Вмирав дідусь, поблякли його очі,
Так усмішка в них гралася теплом,
Топтати землю ноги вже не хочуть,
Роки зозулі докували за селом.
Вмирав дідусь, колись могутні плечі,
Схилилися під тягарем років,
А яка сила в цих плечах старечих,
Була, як в світ народжував синів.
І березень заплакав чистим соком,
Із тих берізок, що садив дідусь,
Гірка сльоза скотилась одинока:
Весна за ним теж плакала чомусь...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024
Немає Музи - теж воює,
Болить у нас обох душа,
Ми лікувались у віршах,
Боюся щось сказати всує.
Хай буде Слово як багнет,
Хай цілиться у кожну душу,
На боротьбу ставати мушу,
У бій беру слова й куплет.
Муза тепер не часта гостя,
Частіше сльози та печаль,
І вічний лютий ще, на жаль,
Та сум церковного погосту.
В горі зникають всі слова:
Перед жорстокістю безсилі,
Тріпочуть стяги на могилах,
Життя земного хоругва...
Десь Янголи несуть життя,
І вічні душі йдуть до Бога,
Від смерті є одна дорога:
Вкладені в Слово почуття.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024