| Сторінки (1/11): | « | 1 | » |
А час іде, після зими черго́ве буде літо,
Десь зве́дуть знов висотку незаконну,
Тобі хтось інший подарує квіти,
Вкриватиме тебе посеред ночі сонну.
Ти все мовчиш. Здавалося б не треба...
Навіщо і ким був для тебе я?
Цю правду знать - для мене вже потреба,
Без неї спокою не зна душа моя.
Нахабно в мої сни вриваєшся ночами,
Навшпиньках тягнешся щокою до щоки,
Беззбройно скорюєш тендітними плечами,
Й повіки важчають від ніжності руки.
Ритм милих родимок твоїх на шиї зліва,
Гарячим подихом ласкаю в снах,
Лишень тоді торкнутись можу твого тіла,
І тріщинок чарівних на губах.
Чи носиш ти браслетик від сестрички?
Чи продають ще десь улюблений парфум?
А може ти набула нові звички,
Й в квартирі твоїй вже хтось інший сплачує за струм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2022
Вона любила ті подушки,
Котрі́ він у машині завжди мав,
Вкладалась кішкою в клубочок,
І він її за містом так катав.
Він думав, що не здатен, кохати -
Так, як тільки у книжках писало.
Вона ж його любові зовсім не чекала,
Та щось незриме у обійми їх сплітало.
Пробила ніжним дотиком своїм,
Всі заборони і моралі межі.
Незчувся як увесь розтав й
Кохання розпалилось до пожежі.
Як так, чому? Мені не треба!
Вона взахлин зрікалася його.
Забудь і щезни й не пиши,
Облиш свободу простору мого́!
Боліло серце і душа боліла,
Як їхав він до неї, а вона казала Ні.
Годинами чекав, що зійде,
Та не згасало світло у її вікні.
Він пережив ігнор і блок в усіх сітках,
Байдужість, що колола до глибин.
Лиш зрідка, друзів сторіз доноси́в,
Уривки байтів дійсних новин.
Неприйняття... Пояснення не буде,
Здогадок й версій видумай мільйон.
Та почуття нестримні все керують,
Назвать її ім'ям на Те́фії* каньйон!
Він пам'ятає все: і погляди й торкання,
(й парфумів аромат ще в пам'яті снує),
Її диха́ння мирне і подушку на його коліні,
Так було добре й так уже не є...
* - супутник Сатурна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2022
ОбІйми в пів секунди, короткий цьом у щічку,
Не взнає світ про нас, гортаючи фейсбука стрічку.
Ти усміхаєшся і сяєш, як завжди гарно пахнеш,
Кажи усе як є! І маску цю, на себе згодом вдягнеш.
Переді мною ти - беззахисна й саморозп'ята,
Цією щирістю свідомість вся пройнята.
Всіма чеснотами й гріхами ділишся відверто,
Відчутно і без слів як душу глибоко тобі подерто.
Лиш не зрони сльози - печаль не вічна!
Як глибоко болить, а ти незмінно лаконічна.
Я все почув: слова, між слів, й мовчання срібне,
Ми так дорослішаємо втрачаючи потрібне.
Ні, не віддав би я тебе ніколи і нікому!
Від світу, де немає місця почуттю святому,
Неспинно й жадібно б закрив собою!
Навіщо, доле, так жартуєш наді мною?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2021
Красою вічною ти дивишся на світ,
Хто ще крім тебе має такі очі?
Від твого погляду рве душу у політ,
І хочеться писать вірші посеред ночі.
Про що лиш мова нам не йшла,
Спокійно і про все ми гомоніли двоє.
Прискореним биттям ти в серце увійшла,
Лиш розум все шептав - не твоє...
Хоч не пізнав я дотику твоєй руки,
Й не знаною залишилась обіймів ніжність,
Я погляду твоєму пишу ці рядки,
В красі очей й душі - я стверджую суміжність.
Ковтали каву і минали ми людей,
В маленькім місті так нам не згубитись,
Ні, тут не бракне довжини алей...
Не хочу поглядом твоїм ні з ким ділитьсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2021
Самотня ти, хоч поруч той кого ти звеш коханим,
Ти віриш й ждеш, що стане щастям він твоїм незнаним.
Плекаєш план життя вперед на сотню ро́ків,
Зневірюєшся і біжиш не зробивши й перших кроків.
Не перша ти така, ти йтимеш знов, утретє і усьоме,
Поки не віднайдеш між вами щось обом вагоме...
Йому ти теж болиш, та він не вивчив твою просту мову:
Шануй і обіймай, тут дотик важливішим є за слово!
Не мертва є ця мова ніжності! Вона жива й чарі́вна,
Лиш то́му є біда - кому вона чужа і примітивна.
Самотності не подолаєш примусом до неї,
Гидкий акцент байдужості прокра́деться з трахеї.
Спинитися б колись, спитать себе, що буде далі?
Мине запал бентежний, чи підуть з ним і жа́лі?
Здобутком є чи втратою, що ліжко це ділити вам навіки,
Чи буде так, щоби самотність не лилася крізь повіки?
[i]надихнувся в Рільке[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2021
Тобі красивих слів не бракувало, почула ти їх досить за роки,
Та я б хотів щоб ти почула, слова найбільшої ваги.
Не "я люблю..." чи "ти потрібна...", в стосунках цього вдосталь є завжди,
Почути маєш ти, єдина, - Тебе я буду берегти!
Не про́йдусь я твоїми почуттями, у складнощів глухі кути не зажену,
Не відвернусь коли ти ждеш підтримки - обіймами тебе я обгорну!
Про все що в думці, вислухаю щиро, холодний розум мій на тво́їй стороні,
Тож викликам черговим долі - є досить представлятись в однині.
Ти потребуєш буть в безпеці, шукаєш захист від проблем,
Перед тобою стану я стіною, котру не про́йде жоден із гидких нікчем.
Бо ж бережуть лиш найдорожче, лиш те, чому нема ціни,
І жодних сумнівів немає, моїм безцінним найдорожчим стала Ти!
Я би хотів, тобі одній це сам сказати,
Тримаючи за руку, ніжно в очі промовляти,
Та це є ті слова, які лиш тільки раз говорять,
І я, це все, уже колись,.. комусь,.. сказав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2020
Впусти в свій дім, налий горнятко кави,
Людині втомленій від війн богів з богами.
Заглянь у його очі, ніжно, неквапливо,
Цю мить він збереже для себе шанобливо!
Торкнися його рук, іди по венам,
Відчуй як серця стук гримить шалено.
В обіймах ніжних рук міцних забудь тривоги,
Ти пригорнись й теплом його зігрійся до знемоги.
Він був із тих хто солить не куштуючи,
Вона із тих хто п'є лише лате.
Стягає в купу доля протилежності жартуючи,
Вони без слів подякуть за це.
Він мало говорив, все лиш по суті,
Вона неслась туди, де вирує життя.
Вдавав байдужість до краси її - до люті,
Чому ж так сталося, що досі нічия?!
Вона ідей нових завжди потребувала,
Могла й хотіла дати людям всю себе,
Гналась шукати щастя у місцях де не бувала,
Всміхалась ніжно і не знала що йому в душі шкребе.
Хто він їй є? Коханець, друг, знайомий?
Чи може тінь з минулого життя?..
Ким би не був, він просто буде поряд,
Без докорів, без болю, без вагань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020
В крамничці щастя бажав знайти тепло,
- Не продаємо тим, у кого є воно!
Шукай своє, там де пісок торкається морської хвилі,
Пиши їй месейдж в електронному чорнилі.
Зі звички мружиться, ховаючи від сонця очі,
Вона тепло моє й мої безсонні ночі.
Секундами були години в телефоні,
Я так хотів тоді тримать в своїх руках її долоні!
Ще мить, й ти тут! Пелюстки на гілках тебе недочекались,
Упали всі на низ, тепла твого злякались.
Тут бачили п'ять прапорів за сто років всілякої тектури,
Тебе віта земля поснулої мультикультури.
Побачення з тобою й обійми на зруйнованій стіні,
Сказати б зайвий раз - красуня, тримав слова на глибині...
Яка ж ти мила й ніжна! Тобі і невтямки!
В грудях повітря бракне, щоб виштовхнуть думки.
Ми милувалися водою, просили сили у дерев старих,
Дивилися принади міста, завжди вони є більш цікаві для чужих.
Розмови довгі й щирі, та ще й метелик в животі,
Все те, що відбувається - залишається в крові!
Ще мить й тебе нема, малюнок світла б'є прицільно в скроні,
Ти їдеш, вже тобі пора. Ненавиджу прощання на пероні.
Відчув я смуток нездоланний, тоді як поїзд забрав тебе за хмари,
Теплом мені тепер стара машина й темні окуляри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020
Я видерся на дах, в буденності так мало кисню,
По радіо БумБокс, Хливнюк співає нову пісню.
Знайомство випадкове, долею дароване -
Осяяло буття, віршем буде змальоване.
До їх прямої суті я оголю слова,
Без ревнощів в той день любов прийшла,
Фатальним поглядом мене ти вмить скорила,
Гарпун встромила! Чи може дала крила?...
Погляд очей твоїх глибоких, ніжно-диких,
Дарма вдивляюсь в натовпі поміж осіб безликих,
В думках, бажаннях, ледь помітною журбою,
Немає дня, щоб я не був з тобою.
Ідеї звик робити я - датам календарів,
Зустрінемось з тобою ми при світлі ліхтарів,
Там буде поцілунок ніжний, мов яблуневий цвіт,
Я тихо вимовлю ім'я твоє і прошепчу: привіт))
Хто заважає - обійди, поворот ввімкни - на газ тисни,
В дзеркалах бокових усі проблеми залиши!
Вже горизонти сподівань відкрили ширше двері,
Туди, де продають не літри, а ампери.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020
Глибокий погляд, сяюча вся,
Шампанське відкоркувати попросила вона.
З подругою подію святкували вони,
Червону нескінченність носячи на руці.
Вікно, навушник, орігамі, Джаггер,
Непокоїв мене тільки власний гамір.
Порятувати від самотності вирішили вони,
Ті, що нескінченність носять на руці.
Посмішки, жарти, дорога, кілометри,
І вже ласкають пальці стопо-сантиметри.
На струнах пам’яті дотики ці, І…
Про нескінченність… На лівій руці.
Вино, печеньки, яблука, конь’як
Чогось там бракувало… Настрою – ніяк!
Циліндр, плечі, талія і шаль,
В плацкартних переходах віднайшли печаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
Малюю світ – пишу в анкеті,
В квитку Литва і знову я на цій планеті.
В крамниці хтось шукає грами нетто,
Я бачив світ і там не все перфетто.
Я їду знов і знов не помічаю,
Обличь в тім місці де питають: кави, чаю?
Міняєм стаф, прогрес так вимагає,
В широтах простору інфа про нас літає.
Життя готує кожному три тисячі подій,
Мільйони запитань і сотню мрій.
Вінець бажань моїх, моїх думок многоголосся,
Вдихнути ніжно аромат твого волосся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020