re_vanta

Сторінки (2/147):  « 1 2 »

повінь приходить у лютому…

повінь  приходить  у  лютому
мокрою  й  злою  валютою
брудом  вирує  і  кригою
річки́  від  безсилля  дриґають

стрункими  ногами-течіями
вибовтує  крики  лелечі
на  руку  з  зимою  бореться:
"Вигравай  або  перетворюйся!  –

на  пóру  струмків  і  мóлоді
де  мрії  зелені  й  неполоті
а  дні  розквітають  хвилинами
абрикосово-вишнево-малиновими!.."

і  пові́ддя  її  дотискує
рівчачками  й  дівочими  ви́сками
несеться  рибами-щуками
поза  дамбами  шлях  вишукує

і  сніги,  і  морози  хиляться
утікають  з  дороги  на  милицях
де  весна  виливається  силою
і  приходить:  бо  ми  просили

видихає  життям  і  кольором
сорочкáми  з  розстебнутим  коміром
теплим  "Я́к  ви?"  ковзне  за  пазуху
"Бачиш,  вижили.  Але  не  всі",  –  показуємо

"Бачу,  бачу",  –  і  схлипує  сливою
а  казали,  весна  не  буває  сивою...
та  ця  –  пахне  землею  й  надією
і  ми  їй  –  віримо.  і  радіємо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2023


мені у цій вічності вистачає твоїх долонь

мені  у  цій  вічності  вистачає
твоїх  долонь
і  в  сні  я  йду  не  на  світло  —
на  рух  очей
сум'яття  і  виклик  —  це  те,
що  мене  вело
крізь  ліс  брехливих  істот  і
псевдовчень

це  більше,  ніж  віра  і  менше,  ніж
справжня  любов
є  муха.  павук  є.  між  ними  —
шляхи  і  роки
і  постріл  у  скроню  уже  не  сприймаєш,
либонь
щоразу  кажу:  "не  пробачу",  але
ти  такий,

що  тьма  —  і  та  меркне,  і  б'ється
прозорим  склом
а  рóзмах  плечей  —  це  найбільший
серед  гріхів
ну  може  вже  досить  знущатись?  ось  клин,
а  ось  тобі  —  лом
бери  хоч  цю  зброю,  позбав  мене
болю  й  пихи

і  витеши  з  дерева  кожну
струну  жалю
бо  це  про  свободу,  насправді:
ці  губи  й  вдих
і  поки  ніхто  в  цьому  лісі
мене  не  вполює
я  йтиму  на  темряву  бога
Війни  й  Води

і  це  ще  не  шлях,  але  стежка.
і  це  кінець.
окремо  нема  нас.  і  разом
нема.  однак
пришвидшений  пульс  твій  —
для  мене  останній  герць
во  ймення  Отця  і  Сина  —
хай  буде  так

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2022


— як не втратити бога?. . — питає бог

—  як  не  втратити  бога?..  —
питає  бог,
над  землею  схилившись
на  своїх  двох  
над  землею,  де  діти  живуть  
два  дні
над  землею,  де  лють  підживлює  
гнів

люди  зводять  до  неба  
всі  молитви́
а  куди  тоді  богові  
очі  звести́?
чи  Всевишній  молиться
хоч  кому,  
запроторений  вірою  
у  тюрму?

твій  обов’язок,  боже,
робити  все,
що  людська  "справедливість"
струмком  несе
бути  добрим  і  чесним,
терплячим  ще
підставляти  в  гóрі  комусь  
плече

чуєш,  боже,  не  треба  мені
плеча
краще  мóв,  чи  колись  був  
знайомий  з  Джа?
чи  ти  знаєш  Костю,  Володю,
Іллю?..
їм  —  хоч  палець  підстав,  
молю

я  їх  бачу,  тисячі  
Кость  й  Володь,
в  кого  серце  —  залізо,  
тризуб,  і  плоть
і  крізь  вереск  вітру,  й  кривавий  
сніг

ти,  
насправді,  
боже,  
один
із  них

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2022


мій учитель лінгвістики

кажуть,  зима  близько
кажуть,  winter  is  coming
а  ти,  замість  уроків  лінгвістики,
лежиш  з  окривавленими  руками

бачиш,  оце  про  пальці
вони  примерзли  до  зброї
а  кров  на  них  —  федерації
накритої  міддю-трубою

добре  б  тобі  —  видих,
щоб  відрізнятись  вперто,
бо  ті,  хто  з  тобою  вибіг,
уже  не  побачать  смерти

кажуть,  зима  близько
кажуть,  winter  is  coming
і  вітер  очі  облизує
тим,  хто  вмерзає  каменем  

добре  б  тобі  —  вдома
подушка:  лимон,  лаванда
та  ти  для  гідри  судомою
станеш  —  не  треба  і  Ванги

кажуть,  зима  скоро
у  щілини  позаникує
між  голими  осокорами  —  
залишки  хати  з  вікнами

кажуть,  зима  плаче
моя  —  грязюкою  й  потом
бо  їй  поламали  значення
її  розтягнули  без  спротиву

кажуть,  зима  близько
кажуть,  winter  is  coming
сьогодні  мій  учитель  лінгвістики  
поліг  з  окривавленими  руками...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2022


ось тобі двері, відчинені тільки на вхід

ось  тобі  двері,  відчинені  тільки  на  вхід
ось  тобі  руки,  примерзлі  до  чорної  ночі
асоціації:  жовтень,  блекаут,  «шахід»
а  листопад?..  ще  цнотливий,  а  вже,  бачиш,  збочинець.

це  тобі  Місяць:  брат  злого  Сонця  й  Землі
правда,  прийомний,  тільки  не  знає.  й  не  треба.
ніжно  пітніє  скло,  як  твій  подих  й  звелів:
нинішня  осінь  смертями  і  кров’ю  не  гребує.

ось  тобі  й  вечір:  молодший  осінній  син
рипко  й  морозяно  відчай  в  рукав  сховав
землі  древлян  шепочуть:  корінням  тут  був  і  єси.
і  кінь  витопкує  скошені,  інеєм  вкриті  жнива…  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2022


люди в російському Єйську вистрибують з вікон


люди  в  російському  Єйську  вистрибують  з  вікон
дуже  раптово  в  білизні  сігáють  додолу
може,  в  них  розум,  —  хоч  щось  же!—   приходить  із  віком?  
може  там  сталось  щось  дійсно  страшнé  і  брєдóве?  

там  самальотік  красной  вєлікой  отчізни  
вспихнув,  напевно,  від  сіжки  хєроя-пілота
Ваня  убив  своїх  граждан,  замазав  сорочку  і  визнав:  
"єта  нє  я,  атвєчаю,  проста  газ  не  вирубіл  кто-та!"  

я,  хоронивши  вже  друзів,  близьких  і  далеких,
десь  в  бомбосховищі  все  це  читаю  і  плáчу:
чмоня  зробив  зі  своїх  кілька  трупів  й  калєків.  

просто  російській  іван...він  не  може  іначє


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2022


осінь досі успішно й здощовано симулює

зішкрібай  мене  зі  стіни,  як  соснову  смолу
помолися  до  бога  пір  року,  що  вірить  у  біль
осінь  досі  успішно  й  здощовано  симулює
й  запевняє  –  у  світі  найбільше  її  рабів.

зішкрібай  і  її  зі  стіни,  як  промерзлий  Дірол
десь  у  хаті  із  цегли,  приклеєну  пальцем  під  стіл
час  торкає  від’ємно  усе,  що  не  мінус  –  зеро
пережити  цю  сірість  –  потрібен  не  чай  –  хоч  Асті.

наші  битви,  насправді,  кака́‌ово  й  нудно  старі:
припустімо,  Дюма  б  уже  капав  чорнилом  й  хропів
та  на  фоні  любовної  жовто-сірої  істерії
всі  лишаються  цілим,  а  я  розпадаюсь  навпі́‌л.

скоро,  чую,  не  буде  чого  зішкрібати  зі  стін
древні  смо́‌ли  віками  виношують  справжній  янтар
а  мені,  щоб  скоцюрбло  застигти  в  пластині
досить  вогкої  осені,  в  якої  відсутня  мета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2022


воскресіння накладає обов'язки

воскресіння  накладає  обов'язки:
—  уві  сні  являтися  матері;  
—  оживати  на  третій  день;
—  утішати  всіх  тих,  що  втратили;
—  не  боятись  чужих  ідей;
—  не  чекати  поклонів/оплесків...

тільки  це  не  спасе  від  душевних  кратерів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2022


вали у свій світ зрожевілих видертих мрій

вали  у  свій  світ  зрожевілих  видертих  мрій  
де  літери  липнуть  желейними  черв'ячками  до  язика
смерть  настільки  відповідально  тобою  хворіє  
що  й  рятунку  не  треба.  тож  поки  є  змога  —  тікай  

годинник  по-літньому  забиває  у  голову  цвях
із  тильного  боку  черепа  ним  же  вишкрябує  "тут  був  час"
сусідка  виє  добу:  проклинає  Ісуса,  Будду  й  Аллаха
"Мáла  йти  замість  тебе,  Матвійку!!!".  коли  вже  впадуть  від  меча?..  

тож  вали  у  свій  світ  зрожевілих  видертих  мрій
де  війни  закінчуються  на  дореанімаційній  стадії  "нєтвайнє"
догукаюсь,  нарешті,  до  стражденної  своєї  Марії
і  молитимусь:  тільки  виживи,  моє  сонце,  закапканене  між  тенет  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2022


і що цей меч нині…

і  що  цей  меч  нині  робить  в  твоїх  руках?
і  чи  в  планах  між  годуванням  доньки  та
іпотекою  був  ось  цей,  з  перетворенням  на  бика?
з  вириванням  живої  людськості,  доки  там  
на  подвір'ї  двадцятиліття  кується  сталь:
лотерея  без  неї.  а  з  нею,  можливо,  приз.
і  сім'єю  раптом  стали  мільйони,  а  ти  всотав,
що  від  ран  —  як  в  дитинстві  —  не  рятуватиме  серпориз.  
і,  бач,  цей  меч  крізь  віки  уже  прикипів.
і  тепер  відривати  лиш  з  нацією,  а  поки  так:
побратимів  знаходиш  в  місцях  зіткнення  землі  й  кропиви
й  вигризаєш  зубами  з  пекла  свою  Ітаку.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2022


глузд помирає логічно

рот  продукує  отруту  в  синевирних  об'ємах
о,  мамо  рідна,  закрийте  той  цех  —  треба  мануфактура
віра  в  "своїх"  і  "близьких"  неодмінно  уб'є  мене
це  унікальний  випадок:  пішаки  заправляють  турами

бійся
бійся
бійся

мило  облизує  шкіру  улесливо  й  дешево
"сильний  характер"  дорівнює  битві.  вибий  життя  чи  зуби
люди  живуть  минулим,  аби  тільки  не...
не  
прийдешнім  
рідність  скрипить  піщаною  неминучою  згубою

такий  як
такий  як  
ти  такий  як

рóки  не  грають  ролі,  вихованням  загáрбані
"все,  що  ви  скажете  тут,  буде  використано  
проти
рідности"
глузд  помирає  хрипко,  мов  пелюстки  айстрові,  нарвані
глузд  помирає  логічно:  не  через  бажання,    а  від  необхідності

виживи
виживи  
виживи  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2022


і містом крадеться смог

і  містом  крадеться  смог
і  містом  котиться  пил
сум'яттям  сирено-тривог
чай  із  м'ят  і  кропив:
окріпник  і  термос.  вагон.
людей  усе  менше  —  втяглись.
на  плед  мій  й  півтома  Гюго
зі  стелі  накрапує  глизяво.
"небезпека  тривала  n  —
секундно-хвилинних  годин"
в  серпневий  бавовняний  день
хоч  раз  почуваюсь  людиною



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2022


цю пісню волхви уже бачили

цю  пісню  волхви  уже  бачили
епоха  змінилась  ідеєю
аби  хоч  собі  ми  пробачили
аби  хоч  себе  ми  склеїли

це  пастка:  обі́йми  і  шепоти
окремо  ми  мерли  і  вабили
а  разом  —  кістьми  і  штахетами
нас  било,  розносило,  траблило  

і  ми  кам'яніли  буршти́новим:
мізерні  комашки  просмолені
і  нас  називали    страшилами
і  нас  дарували  Нолану

ми  дудлили  ґрюнер  і  рислінги  
в  вінілі  Мікєлє  кохалися
століття  пройшли  і  зависли  ми
поголені  словом  і...налисо

цю  пісню  волхви  не  співатимуть  
наш  час  поз'їдали  демони
цей  світ  ми  ковтали  ваттами  
і  він  не  для  нас.  тож  бо  де  ми  є?..


05.08.21

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2022


від тебе лишається викривлений хребет…

від  тебе  лишається  викривлений  хребет
шкрябай  нігтем:  так  пусто  в  колонці  «Ім’я»
цинамоновий  вітер  розносить  його  шкереберть
букви  –  рамки  і  сіті;  людина  –  усе  ще  –  маяк

цинамоновий  вітер  філософам  плутає  шлях
під  наливку  зі  Львова  дискусія  з  фріком  Рене:
а  імення,  що  ліплять  душі́  на  початку,  як  штраф  –  
це  набуте  чи  глибше  –  як  зуб,  корінне?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2022


раніше я жив у старому совєцькому домі

раніше  я  жив  у  старому  совєцькому  домі
через  дорогу  від  ще  старішої  божевільні
і  люди  за  огорожею,  називавши  себе  відомими
видавались  мені  значно  більше,  насправді,  вільними
ніж  сусіди  в  під’їзді  і  навіть  сусіди  по  поверху
що  тягали  дивани  і  стєнки:  «Італія,  мать  єво,  дєрєво!»
пацанва  пробивала  колеса  й  щотижня  тирила  ровери

«даже  здєсь  под  чістую,  сматрі,  всьо  разбандерілі!»  -
так  кричав  дядя  Стьопа,  колишній  трудяга  заводу,
як  дізнався:  ось  шеф,  молодий,  в  боротьбі  з  хабарями
з’їв  собаку,  і  з’їсть  дядю  Стьопу,  бо  згоду
«не  кради»  
можна  вибити  з  допомогою  тільки  лома  і  якоїсь  мами.

в  тридцять  першій  квартирі  чорна  пліснява  й  сиро:
Марта  учиться  тихо,  наскільки  можливо  з  оркестром
геть  п’яних  голосів  під  вікном,  та  усмішка  досі  є  щирою;
і  щербить  зуби,  кусає  науку  семестр  за  семестром.
в  Марти  список:  закреслено  –  [s]мама  і  тато[/s].  тітка
споряджає  у  школу,  повторює:  будь  як  всі,  не  висовуйся
та́  киває,  росте,  крізь  роки  вже  не  лишається  й  свідків
_[i]окрім  мене[/i]_  її  «розправлених  крил  і  попсовості»

тож  раніше  я  жив  у  будинку  зразка  «одна́ковість»
де  на  стінах  кожен  матюк  належав  до  жанру  «експресія»    
зараз,  бува,  подумую:  не  вистачало  глузду  
чи  моральних  якостей
себе  поважати  більше,  ніж  Стьопа  –  Мессінга.

а  тепер  в  мене  блакитна  кімната  і  я  радію
тут  є  стільчик  з  м’якою  підкладкою  й  підсвідомо
прислухаюсь:  всередині  щось  тихенько  пульсує  надією

що  ж,  тепер  я  живу  навпроти  совєцького  дому.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2022


у Смерті чорнильний голос

=+=

у  Смерті  чорнильний  голос
шкіра  бліда:  пергамент
що,  якщо  світ  лиш  полоз
сплутаний  під  ногами?
шепоти:  смерть  не  любить
пильних  і  одиноких
брешуть,  зазви́чай,  люди
черстві  брати  Піноккіо.
пензель  торкає  плавно
губи  –  як  смак  лимона
так,  Смерть  живе  без  планів
притримується  канону.
ллються  плітки  –  ковтаємо:
у  Смерті  тепер  художник
не  бійся,  не  бійсь,  питай  мене
-  хоч  раз  намалюю?  
-  можна.
-=-=-=-
впевнені  рухи  й  бачення
в  Майстра.  без  недоречности.
Смерте  моя,  він  навчений
бути  господарем  не́чисті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2022


гусне і шерхне, мов плівка на молоці…

гусне  і  шерхне,  мов  плівка  на  молоці
віра  смертельно  хворих  на  правду  курців
опік  кусає  шкіру,  бере  у  борг
зашморг  на  шиї  значить,  що  в  когось  бог
вистрелив  справедливістю  —  світ  просив
тільки  тепер  у  ньому  нема  іксів
яблук  зелених,  кольору  й  сталих  рас
нині  так  пусто,  навіть  ніхто  не  здасть.
терпнуть  кінцівки  й  жи́ли.  і  тане  біль
липовим  цвітом  губи  пашать.  греби
просто  до  берега  власних  переконань
сушею  стане  прострілений  Ханаань
сила  стече  по  голці  тонких  мірил
корінь  війни  неминуче  тебе  зморив.
кінчики  пальців  пестять  брудну  щоку
казку  вповісти,  воїне?  добре...  тільки

яку?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2022


тіло, корумповане віком…

тіло,  корумповане  віком
звикле  до  огиди  і  бруду
раптом  викидається  з  вікон
плюнувши  Шекспіру:  "не  буду"

тіло,  корумповане  часом  —
ємність:  залюбили  відверто
розуму  не  треба.  втрачай  собі
небо  над  вологою  твердю

тіло,  корумповане  болем
зойкає,  як  скошені  трави
на  сітківку  тисне  вибоїною  
тицяє  в  артерію  правдою

тіло,  корумповане  мною
так  летально  хворе  на  досвід  
в  глузд  вчепилось  злою  маною
і  йому  ніколи

не

досить

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2022


якщо раптом тобі забракне…

якщо  раптом  тобі  забракне  
сили  
або  вина

світ  припише  усі  теракти
ткне  
до  самого  дна

я  чекатиму  на  порозі
з  вірою  
у  руці

найнатхненніша  "...пісня  в  прозі"  —
ти.  
нескорена  
ціль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2022


сонце у червні торкає небесного дна…

сонце  у  червні  торкає  небесного  дна.
в  сільській  книгозбірні  волого  завмерли  томи,
що  ти́  їх  читав.  а  тепер  у  нас,  Діду,  війна.
кістлява  і  чорна,  як  вимерзле  поле  зими.

тобі  би  боліло  кривавим  лахміттям  ідей:
не  просто  за  землю  –  за  ноги  чужі  на  землі.
що  діти  твої,  і  діти  твоїх  дітей
застали  годину,  де  світ  від  безчинства  зомлів.

чи  думав  колись,  як  рибалив  весь  день  на  ставку́,
про  дотик  війни  до  провалля  сумних  очей?
цій  тиші  між  нами  –  два  роки.  а  ти  –  маякуй
хоч  словом,  промінням,  хоча  б  ураганом-дощем!..

подвір’я.  калина.  гітара.  цигарка  в  руці.
і  більш  не  побачу.  нестерпно!  і  мовчки  кричу…
в  вогні  перемоги  співатиму  Гімн  Січових  Стрільців
Тобі.  тож  де  би  не  був,  будь  ласка,

Діду,

почуй.

====


13.06.2022

Сьогодні  минає  рівно  два  роки,  як  не  стало  мого  дорогого  Діда,  Ревчука  Миколи  Юхимовича.

Ми,  внуки,  називали  його  просто  Дідом,  але  зараз  я  розумію,  що  гарних  слів  більше  й  не  треба  було  –  тут  поміщалася  вся  любов.

Якби  ви  хоч  раз  зустрілися  з  ним  –  обов’язково  хотіли  б  іще.  Він  зовсім  невловимо  втримував  увагу  людей  навколо.

Дід  був  ого-го  рибалкою,  будував,  ремонтував,  писав,  співав,  грав  на  багатьох  інструментах,  надзвичайно  багато  читав  і…  говорив.  Думаю,  велика  частина  моєї  фантазії  розвинулася  завдяки  його  безкінечним  розповідям,  оповідкам.  А  які  небилиці  він  придумував!..  Довгий  час  я  думала,  що  труба  під  умивальником  у  нього  вдома  веде  в  Америку,  і  це  не  підлягало  сумніву.  І  ще  Дід  навчив  мене  вимовляти  літеру  «Р».

Він  жваво  цікавився  кожним  моїм  заняттям:  в  дитинстві  слухав,  як  грала  на  акордеоні,  давав  перші  письменницькі  поради;  коли  підросла,  його  цікавило  все  –  університет,  ролики,  велосипед,  волонтерства  на  різних  подіях…  Він  заочно  знав  безліч  моїх  друзів.

Так  виходило  з  усіма  онуками.

Просто  йому  було  справді  цікаво  і  Дід  заражав  цим  усіх  оточуючих.

Останню  сотню  днів  періодично  думаю,  що  сказав  би  Дід  про  цю  війну.  Як  би  він  її  відчував.  Наскільки  добре,  що  він  її  не  застав?..

Чи  не  щодня  відчуваю,  що  Діда  тепер  –  нема  тут,  фізично.  Все  нагадує  про  нього.  Буквально  кожен  вірш,  який  я  пишу,  обов’язково  читаю  йому  –  вголос.  Знаю,  з  яким  виразом  обличчя  би  слухав.  Він  досі  залишається  моїм  першим  критиком  в  цьому  питанні.

Скільки  б  не  пройшло  років,  Діду,  я  хочу  сказати,  що  ти  –  завжди  зі  мною.  По-іншому  я  не  вмію.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2022


відпусти нам Варавву

«відпусти  нам  Варавву,
Понтію,
відпусти!»  –

вискандовують  нації
вік  за  віком
а  потім  з  тих

псевдонацій  вилуплюються
хребти
щоб  крізь  тисячу  років  скиглити:

«Варавву  нам
відпусти!»

Запали  мені,  хлопче,  
швидше
брудний  ліхтар,

бо  у  глизявій  темряві  кра́дуть  naZi-ї  –
хто  б  питав!  –
силу  мови  і  відчай  для  «ми  брати»

чути  хрускіт.  недо-naZi-ям

ламають

хребти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2022


певно, добре, шо Курт помер молодим

певно,  добре,  шо  Курт  помер  молодим
і  ніхто  не  чекає  від  нього  води
і  ніхто  не  ганьбить  за  невдалий  альбом
бо  відсутні  провали  в  Кобейна  або
може  просто  тому,  що  закрив  «27»  –
клуб,  що  вірив  у  смерть,  як  у  пісню  часів
(той,  що  й  Емі  пізніше  запрошував  йти  –  
потім  з  Хендріксом  разом  волали  хіти
там  тусня  у  них,  друже,  –  й  не  снилося  нам:
рай  безвиході,  музики,  болю  й  вина)
та  насправді  не  кльово,  шо  Курта  нема
ще  до  того  як  бог  мене  з  лона  виймав
він  помер.  й  гедонізм  поколінням  лишив.
я  б  хотіла  концерт  для  кобейно-меншин
я  б  хотіла  кричати,  що  вік  твій  –  пролог
важко,  Курте,  тобі  ж  бо  в  цім  світі  було
білим  маревом  щастя  на  грифі  тримав
бо  ціна  легендарності  –  just  Nevermind

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2022


тихої ночі і затишних снів

"тихої  ночі  і  затишних  снів.
gimme  a  strength,  (G)od.  lemme  believe.  
нині  ж  я  вірую  тільки  в  броню:  
армії,  сили  і  помсти.  і  дню.
тихим  ночам  зараз  віри  не  йму:
а  як  не  їм,  то  кому  ж  бо,  кому?..  

небо  зґвалтоване  дроном  вражин  
небо  вагітніє  люттю.  й  межі
досі  немає.  як  й  затишних  снів.
Ukrainian  Soldier,  let  me  believe."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2022


в моєму крихкому світі…

в  моєму  крихкому  світі
де  чай  п’ють  з  хімічного  посуду
де-юре  –  всі  взуті  і  ситі
де-факто  –  не  моляться  господу.
сідай,  розкажу  тобі  казочку
взаємозалежне  –  магнітами
якщо  не  святитимеш  пасочку
придумали  пекло  –  горітимеш.
фактично,  відкинувши  правила
сказавши  уголос  невизнане
життя  вже  тебе  покартавило
побило  й  в  сибіри  вислало.

в  моєму  густому  світі
брехня  за  стіною  –  в  госпіталь
я  знов  починаю  звідти
де  зріє  свобода  вдосвіта.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2022


часу вага — зеро

часу  вага  –  зеро
в  часу  ваги  нема
якщо  ти  живий-здоровий  –  
я  відступлю.  дарма
в  вікна  січе  дощем
лиже  те  скло,  і  бруд
цнотою  вниз  стече:
нині  мені  ти  Брут.
горло  пече  вогнем
воля  –  моя  стіна
мило  мотузку  гне:
пристрасті  шлях  –  сконать.
прірва  душевних  ран
різні:  вага  і  зріст
нині  я  –  аберрант
судить  мене  Паріс.
з  нас  посміявся  світ
(ніби  він  грає  роль)
про  нас  не  напишуть  ЗМІ
не  розкладуть  таро́.
ллється  бурштин-кора
серед  гарячих  жил
часу  вага  –  парад
тих,  хто  не  заслужив.
час  не  лікує.  чорт.
здушує  попіл  мрій
в  смерті  життя  –  аборт
тож

виживи,

крику  мій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2022


надто брудно ти бавилась в правила…

надто  брудно  ти  бавилась  в  правила:
крок  уліво  —  убила,  поранила
крок  управо  —  киватимеш  п'ятами
вийшла  з  лона  метикуватою  

надто  голою,  надто  поми́сливою
навіть  богу  підозру  висловила
що  за  стінами  раю  й  ілюзіями
людська  раса  нарéчена  лузерами.  

за  статутами  жити  і  ребрами  
захищати  усе,  що  затребували
бути  люттю,  набоєм,  Ребеккою*
не  волаючи  ворогу  "beggin  you!"  

соковито  ти  правила  нищила  
власні  догми  звучи́  городищами
милосердя  і  помсту  зісватала
запечатавши  в  пеклі  експатами.  




*Ребекка  —  тут:  героїня  з  історичного  роману  Вальтера  Скотта  "Айвенго"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2022


основа

Область:  Донецька.  Троє.  Людей.  Вугледар.
Почерк:  рашистський.  Спроба:  історію  стерти.
Школа.  Базовий  курс.  "Основа  життя  —  вода".
Двадцять  Перше  Століття.  Сьогодні  —  основа  смерти.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2022


ми нівелювали значення паралельних…

ми  нівелювали  значення  паралельних
раз  у  раз  хизуючись  напевно  точками
висновком  від  нас  залишався  рейвах
у  графі  «діагноз»  лягали  прочерком
цмулили  вино  посеред  passeig  de  gracia
нудило  світлинами  телефонне  сховище
дерма  вдочеряла  фарбу  декорацією
розповзалось  заходом  сонце  над  летовищем
ми  нівелювали  існування  в  принципі
будучи  єдиними  наче  м’язи  й  фасції
нас  тримали  в  глузді  книги  Рю*  з  лакрицею
битва  зла  й  іронії  з  істотами  своєї  масті
випавши  ілюзією  у  реальність  чо́ртову
ми  уже  пропащі  і  спліта́ми**  й  римою
я  нещасний  випадок  ти  розрив  аорти
видих-вдих  пограємось  вибухом  зариновим
слизова  обпечена  мареннями  й  правдами
із  вогню  у  полум’я  неодмінно  вскочити
абортують  чесність  щоби  ми  попадали
та  до  тебе  світе  на́мертво  прискотчені


*Муракамі  Рю–  японський  новеліст,  не  плутати  з  Муракамі  Харукі.  Посилання  на  його  роботи  не  просто  так:  вони  просочені  відчаєм,  негативними  сторонами  юнацького  максималізму,  різними  практиками,  психічно  хворими  особистостями.  Це  неймовірно  сильна  література,  але  не  для  тих,  хто  має  слабкі  нерви  =)

**спліт  (tongue  splitting)    -  в  народі  називають  «зміїний  язик»,  практика  роздвоєння  язика,  своєрідна  модифікація  тіла.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2022


весна вдерлася танками, перелякана й груба…

весна  вдерлася  танками,  перелякана  й  груба,
без  колгот,  але  з  квітами,  обвітривши  губи
із  ноги  почорнілої  виносячи  двері
очманіло  волаючи:  «господи,  де  я?!..»

просто  ве́сну  колись  називали  зеленою
вічно  юною,  ніжною,  мавкою-лелею
а  тепер  –  автомат,  синя  збірочка  Стуса
жмут  розквітлої  сливи  в  косах.  хтось  бо  ж  мусив!..

хтось  такий  молодий,  необхідний  для  нації
бо  весні  ж  ще  тоді  не  було  й  вісімнадцяти…
нині  хіттю  московського  ката  зґвалтована
бо  весна  –  українка.  а  хто  ж  бо,  а  хто  вона?!

її  помста  –  глиби́ни  маріанської  впадини  
а  суцвіттями  гільз  доведе  –  не  зрадила
марна,  лікарю,  справа:  пневмоторакс  відчаю
вже  занадто  пізно  бути  чемно-ввічливою.

і  вона  викошує  ворогів  гранатами
народилась  в  броніку  між  Дніпром  й  Карпатами
на  роду  написано  стати  зовсім  іншою
їй  ще  бути  мирною,  їй  ще  літо  віншувати!..

і  вона  рубається,  і  зубами,  й  кулями
Орвеллу  й  не  снилося  щось  таке  змикулити
сила  її  –  воїни,  волонтери  й  пращури
люттю  за  країну  й  волею  оснащені

їм  би  більше  зброї,  захист,  одяг,  рації
і  ми  точно  впевнимось  –  дохнуть  федерації.
і  ми  точно  взнаємо  –  веснам  бути  юними
з  квітами  й  набоями  над  чужими  трунами.  

*  тут  свідомо  порушений  розмір,  не  вчіться  цьому

**  дуже  хочеться  забрати  всі  розділові  знаки,  окрім  тире.  але  я  тримаюсь

***  фото  моє,  автор  арту:  Carmen  Leidner's  'Niemandsland'  on  the  Berlin  Wall  at  the  East  Side  Gallery,  Berlin,  Germany.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2022


довоєнням на скусані губи осів…

довоєнням  на  скусані  губи  осів
він  з  того  покоління  що  відрізує  сім
разів.  а  відмірює  тільки  мінус  один
він  з  того  покоління  що  боїться  води
у  дипломах  і  правді.  і  дім  йому  –  бар
рідна  мова  для  нього  –  ханакотоба*
він  з  того  покоління  самотніх  дзеркал
де  хто  вірив  у  сéбе  –  навік  замовкав.
список  звичок:  словами  цідити  некроз
частин  тіла  де  сталось  сусідством  тавро  
з  мирним  небом  і  платтям  червоним  в  горох
псевдо  друзям  вливати  у  вуха  «f*ck  off»
псевдо  людям  зривати  нормальність  з  очей
обирати  неназване  з  названих  вчень.
він  тому  поколінню  досвідчений  бог
бо  гінців  кінця  світу

вже

бачив  


п’ятьох.  


*ханакотоба  —  "мова  квітів",  японське  мистецтво,  традиція  використання  квітів,  як  символів  для  передачі  емоції.  Майже  втрачене  до  наших  днів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2022


Марто, Марто, підходь і сідай на призьбі…

Марто,  Марто,  підходь  і  сідай  на  призьбі,  
час  говорити  про  зону  —  всі  знають  —  комфорту.
де  ти  гуляла:  пса  і  невтомно  в  фризбі?
твоє  коло  болю  розтяте  війною-хордою.  

криком  цілющим  виятри  зхриплі  зв'я́зки,
завше  цю  зону  покинути  прагнуть  навіки,
з  двадцять  чертвертого  замість  обличчя  —  маска.
з  двадцять  четвертого  місця  нема.  
велике  

пере  (на)  селення  сталось.  завмерли  очі.
плоть  і  стіну  прошиє  свинець  однáково.
майстр  душевних  справ  і  художник-зодчий,
відбудувавши  світ  твій,  стануть  гераклами.  

в  кожного  нині  право  побути  мстивим.
горе,  криваве  й  чорне,  на  хліб  намазують.
тіло  в  лихій  ненáвисті  коцюрбне  й  стигне,
в  зону  безсилля  звозять  твій  глузд  камазами.  

Марто,  Марто,  мовчи/говори:  як  хочеться.
в  норми  шкала  сьогодні  одна  —  розпачлива.
в  довгий  нестерпний  сон  принеслá  пророчиця
еру  нову,  якý  ти  не  передбачила.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2022


смерть волого шепоче мені на вухо…

любий,
від  дому  лишилося  пекло:  пам'ять,  фундамент,  фіранка  
світ,  де  я  відбулась,  як  людина,  наречуть  по-сухому:  "збитком".
смерть  волого  шепоче  мені  на  вухо  словами  Віктора  Франкла:
"першими  ламались  ті,  хто  вірив,  що  все  закінчиться  швидко".
в  кишені  у  мене  є  паспорт,  там  чітко  написано,  хто  я.
хоч  десь  хай  побуде  істина,  бо  спогад  уламком  стертий.  
хтось  каже:  "терпи  ж  бо!  подумай  хоч  раз  головою!"
мій  рівень  терпцю  знеструмлений  від  даху  до  кінчиків  нервів.
(У)  країна  вирує  у  пеклі:  від  вибухів  стаємо  хоробрими,  
один  у  полоні  стрáху,  інші  —  в  молитві  під  зливою  
ГРАДів.  мабуть,  дуже  просто  бути  богами  добрими,
надто  розпачливо  й  боляче  лишатися  справедливими.  
любий,
ми  втримаємо  більше  разом:  ти  —  зброю,  а  я  безсилля.
переможемо  й  іще  одне  коло  у  Данте  треба  просити!..
у  держави  нині  криваве  свято:  воля  й  правда  означає  весілля,
ми  господарі  тут  —  не  гості,  й  визначаємо,  кому  бути  ситими.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2022


гермозатвор опущений.

гермозатвор  опущений.  "немає  входу".
спальник,  рюкзак,  гітара,  "коврик  позичу".
кожен  узяв  важливе:  документи  і  воду,
кожен  лишив  удома  душевне  й  вічне.  

мій  анімешний  постер  зоставсь  на  шафі,
пилом  припали  Вонг,  і  Ремарк,  й  навіть  хокку.
речі,  кажуть,  бездушні,  однак,  від  краху
нас  відділяє  дім,  власна  чашка  і  "вісім  років".  

коркова  дошка:  міст  і  людей  світлини,
широке,  зручне  підвіконня,  так,  замість  столу.
мав  бути  вечір:  арт-хаус,  пінó  й  маслини,
сталася  ніч:  ракетами  лютими  й  голими.  

велосипеди  і  ролики:  безліч  спогадів.
три  рюкзаки,  кросівки  —  не  надто  білі.
не  за  стінами  плачуть  люди  —  за  тою  змогою
випити  вранці  кави  і  бути  вільними.  

вікна:  ще  є,  заклеєні  скотчем,  нáтемно.
станція  "Арсенальна",  підлога  й  постріли.
досить  соромитись:  разом  легше  бути  завзятими,
битись  за  дім  й  означає  —  бути  дорослими.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2022


діти стають дорослими задовго до вісімнадцяти…

діти  стають  дорослими  
задовго  до  вісімнадцяти.
єдність,  сльози  і  постріли  —  
сьогодні  кується  нація.  

рівняння  з  всіма  відомими,
розв'язок  —  перемогою.
стіймо  ж  бо  міцно:  вдома  ми,
хоч  горло  і  сохне  тривогою.  

травма  чи  ґарт  сиренами?
небо  в  дощі  ракетному,  
держава  сталась  ареною
для  цирку-світу  конкретного.  

військо  могутнє  стоятиме:
земля  —  не  просто  локація.
пóтом,  кров'ю  й  гранатами
сьогодні  кується  НАЦІЯ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2022


світло встановлює диктатуру…

світло  встановлює  диктатуру:
гріє  і  палить
світлу  належать  надії,  люди,  історії,
перевали
десь  у  кінці  тунелю  світло  жéвріє  
й  молить:
будь  таємним  учасником  моєї
крамоли  
світло  палко  благає  й  спекотно  
плавить:
бийсь  проти  тіні  зі  мною  в  обіймах
слави!
я  дістаю  мечі,  сагайдак  і
стріли:
сильні  твої  ідеї,  та  
застаріли
душать  за  горло  біло,  смертельно,  
гостро
хочуть  лишитись  першим  й  останнім  
островом  
топлять  все  чорне  й  сіре,  вивозять
тоннами
але

світло  зникає.  тіні  —  лиш

непритомніють.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2022


біла і пахне глиною

переді  мною  –  стіна
біла  і  пахне  глиною
може  ти  був  людиною
може  ти  став  людиною
може  ти…сатана.

лизнув  язиком  –  дивись
видряпані  і  скорчені
заново  приурочені
літери  заморочені
драмою  заплелись.

весь  твій  сценарій  –  в’язь
нервів-дротів  і  полум’я
досі  талант  прополотий
соціумом  заколотий
вприскує  «не  вилазь!»

ногам  бо  твоїм  –  дійти
серцю  –  битися  з  волею
мертво-сірою,  кволою
змусити  думати  голову
і  врешті  –  перемогти.

переді  мною  стіна
голо  чорніє  пусткою
вкрита  вугіллям-хусткою
від  перемог  полускала
стала  німа  й  одна…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2022


мій майстре ілюзій і збитих до крові зап’ясть…


мій  майстре  ілюзій  і  збитих  до  крові  зап’ясть,

коли,  може  всоте,  приховуєш  шрами  і  шви,

парі  із  кістлявою  рівно  нічого  не  дасть,

стікаючи  в  пекло,  вимолюю:  тільки  живи.

всередині  чорно:  з  фундаменту  попіл  і  бруд,

ти  граєш  у  Дженґу:  емоції  замість  цеглин.

коли  вогкий  відчай  затопить  останній  редут,

то  знай:  твої  руки  іще  стільки  б  само  змогли.

хтось  вирве  твій  подих  і  викує  з  нього  броню.

а  потім  станцює  на  плісняві  зради  й  вина.

не  страшно  фізично  вмирати  по  сто  раз  на  дню,

нестерпно  душевно  один  раз  торкнутися  дна.

мій  майстре  ілюзій  з  роз’ятреним  болем  в  ногах,

на  поміч  не  прийдуть  ні  сенси  життя,  ні  церкви.

як  згаснуть  вогні  на  стражденних  надій  берегах,

хоч  був  би  останнім  у  світі  та  тільки,  благаю,  живи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2022


двадцять шоста нуль-нуль

двадцять  шоста  нуль-нуль.  годинник
чув  благання,  розтягує  день.
маєш  час  для  пошуку  винних
відмовляючись  від  ідей.

сорокова  шістнадцять  майже
скільки  років  твоя  доба?..
недосипом  поб’є,  розмаже
той,  хто  викрикне:  «Дайте  два!»

триста  сьома  година  ночі
просиш  світла  в  тунель  хоч  раз
видозмінений  тамагочі
не  пробачить  дурних  образ

без  п’ятнадцяти  дев’ятсота
сліз  немає.  і  часу  теж.
нуль  секунд  нуль  хвилин  без  дрота:
оживати  без  пут  і  меж

вісім  тисяч  о  пів  на  п’яту
ти  встигаєш?  ану  ж  бо,  ну!..
перш  ніж  клятву  собі  давати
чи  виконував  хоч  одну?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2022


казці забракло зухвалості й болю…

казці  забракло  зухвалості  й  болю
солодко,  густо  і  надто  нестерпно
я  викликаю  тебе  до  двобою
я  –  якраз  те,  найостанніше  стерво.

злий  егоїзм  осідає  в  легенях
синь  у  очах  –  всюдисущий  мій  сторож
виграшем  плюнеш,  що  перший,  що  геній
іншим  –  можливо.  мені  –  пневмоторакс.

так,  я  вмираю.  удруге,  увосьме  
виклик  щоразу  –  пекучо  й  звабливо
чую  цю  силу  й  не  стримуюсь  досі
ти  мені  пекло,  я  тобі  –  злива.

ти  схаменешся  аж  потім  десь.  зрада?..
просто  побачиш:  за  спиною  пусто
я  крокувала  не  біля  –  позаду
був  ти  не  світлом,  а  тіней  згустком.

гра  безкінечна.  була.  до  сьогодні.
я  проміняла  безсмертя  на  правду
там,  де  був  крок  –  лиш  зчорніла  безодня
там,  де  кохали  –  тепер  лише  крадуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2022


однаково різними

(я)
бачу  людей  у  натовпі
людям  серпами  порізали
жи́ли  свободи  на  атоми
стали  однаково  різними

люди  сміялись  і  плакали
моцно  творили  в  цім  світові
били  їх  злиднями  й  знаками:
партесь,  щоб  бути  ситими!

бачу  людей  збентежених
мрії  –  давно  не  по́лоті
плутають  щирість  з  межами
то́нуть  в  чужому  голоді

хвиля  накриє  й  виплюне
люди  ж  бо  вірять  в  ложечку
ту,  золоту  й  обліплену…
людям  всі  винні…боже,  що?..

дай,  принеси,  я  виповзу
фарбою  ляпну,  нотою
я  не  знаходжу  виразу
творчі  ж  бо  –  ідіоти  ми!..

(я)  бачу  людей  у  натовпі
Ойзис  їх  душить  чо́ртово
тільки  не  станьте  датами
десь  на  граніті  чорному!..

наша  війна  –  погризена
мирна  мета  –  провалена
власна  вина  –  не  визнана
ось  отоді  й  програли  ми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2021


досвіди буяють нірванами…

досвіди  буяють  нірванами
ближчати  до  світу  —  потонемо
кожен  бо  —  своїми  йорданами
кожен  зі  своїми  драконами
досвіди  вмирають  буденними  
їм  ламають  крила  shut  up'ами
досвіди  —  улесливі  демони
стану  їм  тканиною-мапою...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2021


тук-тук…тук-тук…пульсом у шибку

тук-тук...тук-тук...пульсом  у  шибку
малесенька  хата,  немає  дверей
на  тканому  грубо,  пожовклому  зшитку  
угода  із  чортом.  у  свідках  —  Борей.
а  щó?  а  щó?  смертна  чи  кара?
одна  зі  святих  і  мерзенних  причин?
випльовуєш  назви:  то  доля,  то  карма
руками  помелеш,  а  битимеш  чим?..
там  човг,  тут  човг...  совість  у  залі
танцює  із  відчаєм,  в  скляночці  —  кров
вони  ж  бо  тебе  закликали!..казали...
не  слухав...  зоставив  лиш  попіл  від  дров...
блим-блим...блим-блим...  світло  у  вічі
малесенька  хата...двері  —  ось  тут
спокій  —  не  твій,  але  дяка,  що  вічний  
видихни  поки...бо  потім  —  прийдуть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2021


мій страх має руки й ноги…


...мій  страх  має  руки  й  ноги
він  вперто  шукає  й  кличе
свого  нищівного  бога
п’янкого  як  букви  Ніцше
мій  страх  і  обличчя  має
не  зморшкле  сухе  прозоре
і  б’ю  егоїзм  дарма  я
і  Джеком  вбиваю  горе
мій  страх  на  роботі  меркне
убраний  в  сорочку  сіру
як  свічка  з  норд-остом  мертвим
втрачає  останню  віру
мій  страх  має  двісті  гривень
йому  недостатньо  трохи
рішучість  мою  за  гриву
бере  тоді:  як  торохне!
мій  страх  має  груди  й  стегна
вночі  він  понурий,  другий…
ковтає  текілу  й  Брехта
лягає  на  дно  у  Брюгге
мій  страх  народився  й  вимер
зали́шив  мене  без  даху
пробив  десь  у  грудях  вимір
кинжал  протягнув:  розмахуй!
мій  страх  –  неосяжна  сила
від  мене  ні  кроку  в  люди
і  скільки  б  я  не  просила  –
на  нервах  бренчить  етюди…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2021


Ти п'єш свій чай — Перун розправляє плечі…

Ти  п'єш  свій  чай  —  Перун  розправляє  плечі
Гортаєш  стрічку  —  примружує  око  Дажбог
Ще  три  секунди  —  і  стане  незмірно  легше
Ще  три  життя  —  і  небо  запáлить  обох

Ти  б'єш  цей  світ  в  унісон  із  дев'ятим  сином*
І  прагнеш  помсти  за  грім  поривань  й  пліток
Нейрони  тихо  пищать  і  раптово  гинуть:
Жене  Мокоша  їх  з  теплих  людських  хатóк  

Вже  вистиг  чай:  ти  роззявив  безсило  рота
Прийди  ж  бо,  буре,  і  цвьохни,  удар  дощем!
Сміється  Батько  і  ясно:  у  цих  широтах
Водою  з  неба  не  скоро  запахне  ще



*  Дев'ятий  син  Перуна,  один  з  трьох,    що  правлять  колісницею  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2021


я стану ницою…

я  стану  ницою
раптово  голою
залізу  глицею  
в  кохану  голову

дощенту  витрую
залізні  правила
вродилась  хитрою
і  ліво-правою

за  мною  маревом
потопи  й  згарища
я  стану  хмарами  
а  треба  —  капищем  

кошмарним  витвором
не-Мікеланджело
втікаєш  титрами
вертаєш  зважено

я  точно  вистрелю
смертельно,  разово
змахну  каністрою
і  позамазую

тактиль-не-ввічливе
чим  глибше  падаю
тону  й  намічено
себе  я  —  згадую

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2021


станься зі мною вчора…

станься  зі  мною  вчора
білим  яскравим  сяйвом
ходиш  поблідла,  чорна
в  дійсності  —  надзвичайна

станься,  і  хай,  байдуже
люди  плюють,  підносять
вийди  до  мене,  друже
перш  ніж  вони  попросять  

вийди,  впади  грозою
міцно  в  тобі  та  сила
вирветься  з  мезозою
зрóстить  у  спині  крила

вітром  пірнеш  у  небо
збуриш  галактик  спокій
станься  зі  мною,  треба
визнач  хоч  ненароком

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2021


приходить момент…


You  say  I'm  hedonistic
And  a  bit  too  extrovert
Described  as  positively  sadistic
But  I  could  be  so  much  worse

(c)Himalayas

приходить  момент
коли  вибити  двері  треба  з  ноги
тріснути  вщент
досить  терпіння,  недостатньо  снаги

горло  зірвати
на  гітарі  без  струн  дограти  акорд
голосно  знати
обрати  найгірший  пригодницький  сорт

приходить  момент
коли  всі,  хто  знав  тебе  чесним,  впадуть
бери  континент
за  безчестя  віддяч  в  почорнілу  лють

приходить  момент...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2021


невразливий, бо міцно склепаний…

невразливий,  бо  міцно  склепаний  
цілий  світ  у  тобі  побачила
ходить  пам'ять  скляними  склепами
геть  обвуглена,  розкулачена

трохи  в  небо,  а  потім  птахою  
загорнулась  в  повітря,  виросла
мої  крила  могутні  змахами
не  почують  рябого:  "Змилуйся!"

може  раз  чи  хоча  б  півтисячі
пункт  призначення  —  спільна  станція?..
жовті  очі  вогненно-лисячі
в  душу  вилізуть  лихоманцями

невразливий,  а  станеш  зніжений  
не  проходить,  скипає  шрамами
у  теплí  вечорами  сніжними  
розцвітемо  новими  брамами

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2021


тя́гнеш ланцюг і грюкаєш…

тя́гнеш  ланцюг  і  грюкаєш
плесо  розбилось  колами
хоч  і  малá,  а  мука  теж
бути  не  цілим  —  сколами  

дзвониш,  кричиш  у  рупори
зимна  байдужість  виплюне
може,  умовним  куполом
рідне  майбутнє  зліплене

блудиш  в  долині  полум'я  
стопи  вже  голі  й  спечені
тисячі  днів  до  полудня
тисячі  заперечень...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2021


сухоцвіти на вікні…


сухоцвіти  на  вікні
ці  дні
я  стою  біля  стіни
засни
і  прокинься  перемрій  
та  мій
закарлючений  десь  шлях
в  полях
трохи  пилом  притруси
й  неси
у  руці  червневий  біль
як  сіль
трохи  білий  і  пече
а  ще
я  чіпаю  ту  стіну
одну
а  як  пальцем  доторкнусь  
замкнусь
чи  побачу  дивний  світ
як  цвіт
та  колись  переженуть
пожнуть
я  візьму  насію  ще
плащем
затуляю  на  вікні
ці  дні

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2021


Слово — це ти…

словом  потрібно  рвати  на  шмаття
перше,  мов  пролісок,  може  зійти
знаю,  рубають,  деруть,  колошматять
слово  —  не  інші,  слово  —  це  ти.

ніжне,  як  вітер  у  дідових  вишнях  
пирсне  червоним  на  щоки  й  чоло
в  очі  дивись:  Україна  —  не  смішно
слово  —  дитя,  що  у  муках  зросло

кров  запульсує  у  змучених  жилах
"це  не  підґрунтя,  це  зради  туман!"
йди  і  скажи  це  солдатам  в  могилах!..
мова  —  одна:  тут  пропав  або  пан.

"це  не  на  часі;  хай  потім,  опíсля..."
в  кожного  вибір,  чесність  і  біль
слово  не  терпить  ні  року,  ні  триста  
слово  конає  на  дні  божевіль!..

наче  в  утробі,  де  тéпло  і  спокій
нація  носить  свідомо  цей  код
досить  чекати  умовних  пророків!
Слово  —  це  ти,  сотні  "ти"  —  є  народ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2021


місячне

висиш  на  ниточці  
у  сірій  свиточці  
в  поту,  засапаний  
бо  Homo  Sapiens
ступали  й  нищили  
здаватись  вищими
хотіли,  пнулися  
а  потім  взулися
у  чисті  шльопанці  
десь  в  світломóроці  
крутили  й  плавили  
космічні  правила  
злетіти  й  винайти  
людей  не  стримати  
лийни́  їм  розуму
не  лишать  простору  
а  ти  на  ниточці  
у  сірій  свиточці  
вночі  копійкою
на  небі  війкою  
впадаєш  в  крайнощі  
вдихаєш  прянощі  
на  землю  зиркаєш  
і  світлом  чиркаєш  
хай  люди  борються  
колись  же  зморяться  

охороняє  нас  
тисячоліттям  фаз

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2021


колись — мине, комусь — війне…

колись  —  мине
комусь  —  війне  
не  лишить  в  полі  бою
життя  п'яне
життя  мене
бере  у  путь  з  собою
ногами  йти  
через  мости
оглушливо  мовчати
якби  знайти
німі  світи
без  попелу  і  чаду
тобі  на  мить
хай  заболить
те  вирубане  поле
почуй:  гримить
кує,  димить
розбудить  тишу  кволу  
якби  хоч  раз
у  твій  намаз
хреститися  й  кричати
смертельний  сказ
людських  обрáз
планету  буде  мчати  
мовчання  й  виск
одвічний  блиск
над  ровом  звуки  джазу
у  скронях  тиск  
мій  василіск  
дожде  свойого  часу

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2021


я дощенту тебе спалю…

я  дощенту  тебе  спалю
просто  поглядом  очі  в  очі
на  гарячому  підловлю  
хай  тужливо  душа  скрегоче

ти  палатимеш  мов  бур'ян
наче  вільний  і  лютий  воїн
дух  батьків  і  дідів  древлян
вимагатиме  чесних  воєн

ти  згориш  і  постанеш  знов
бо  ще  мовити  хочеш  слово
я  почую  незламний  зов
до  двобою  завжди  готова

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2021


ти будеш одним із перших…

ти  будеш  одним  із  перших  
торуєш  шляхи  крізь  ніч  
від  тебе  чекають  звершень  —
страшенно  невдячна  річ  

болото,  вітри  і  злидні  
спіткали  усіх,  хто  повз  
їх  пащі  вищать  огидно:
прийми  цей  страждань  наркоз!

ти  будеш  одним  з  могутніх  
у  очі  весна  війнé  
покажеш,  що  сміх  на  кутні  
життєво  не  основне

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2021


надвечір'я видихає веснами…

надвечір'я  видихає  веснами
зачепивсь  об  сонце  небокрай
десь  вітри  вітаються  з  березами  
забігай,  вируй,  панянко,  грай!

повноводдя  винесе  до  берега
ті,  зневіри  сповнені,  човни
ця  весна  розбудить  всяке  дерево
головне  —  в  собі  її  збагни

морозьвý  повимітає  мітлами  
трáви  обійме  своїм  теплом
у  серцях  зросте  думками  світлими
стане  обнадійливим  крилом

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2021


цю постать накреслили вихори…

цю  постать  накреслили  вихори
вітрами  завіяли  в  голову
тепер  під  розлогою  стріхою
вже  менше  душевного  голоду
змолоду
той  обрис  надибали  з  заходом
землі  або  сонця  —  ви́знає
погрозливо  диким  закидом
ділилися  бачень  призмою  
грізною
цю  постать  зростили  на  сумнівах
полóтна  хоч  в'яже  —  бореться
в  строкатих  весняних  струменях
гарує  живе  як  змориться  
не  кориться

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2021


я втоплюся в твоєму вимірі…

я  втоплюся  в  твоєму  вимірі  
злі  роти  не  скандують:  "вибери!"  
не  заліплюють  очі  попелом  
не  стріляють  за  промах  зопалу  
я  куплю  і  продам  задешево  
натягну  замість  шапки  решето  
за  роки  від  мовчання  вигнию  
може  стану  чиєюсь  книгою  
потім  будуть  нарóди  гóлови  
десь  ламати  чи  спати  голими  
докопатись  якою  мовою  
там  підтверджую  чи  спростовую
та  дивитися  мало  —  значення  
той  знайде  хто  навчився  бачити

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2021


я стою…

я  стою  на  потрібній  вулиці  
чи  лежу.  чи  літаю  понад.  
від  весняного  вітру  щулиться  
переплакана  геть  Мадонна  

я  боюсь.  завмираю  пошепки.  
дослухáюсь,  кочуся  вгору  
якби  хтóсь  підказав  хоч  трошечки  
як  зростити  собі  опóру...

але  ні!  замовчи!  не  слухайся!
я  шукатиму  голку  в  сіні  
між  пустельної  мертвосухості  
ми  оазис  знайти  повинні

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2021


він кричав у твоє волосся…

він  кричав  у  твоє  волосся
викликáв  всіх  святих  й  не  дуже  
цього  разу  йому  вдалося  
відновити  хоч  щось  
спаплюжив
таємниче  напівприйдешнє
рахував  і  забув  десь  кому  
відшукає  в  полях  нарешті  
свою  мрію  
напівпритомну  
і  тепер  не  віддасть  не  зв'яже  
ані  рýки  тендітні  плечі  
стихлим  вихором  лиш  заляже  
вислухáтиме  
що  лепече  
ані  палиць  ні  пилу  в  очі  
сила  волі  її  єдина  
концентровано  серед  ночі
із  істоти  верши́ть  
Людину

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2021


за чужими ремарками і псевдоканонами…

за  чужими  ремарками  і  псевдоканонами  
міцно-міцно  пильнуй  за  своїми  кордонами  
як  жуватимеш  час,  розливатимеш  відрами  
доведеться  ділитись  зі  світом  субтитрами  
а  коли  припече  і  не  знатимеш  виходу  
геть  забудеш  про  справжню  приховану  вигоду  
у  щоденній  крихкій  круговерті  стабільності  
запитай-но  хоч  раз  чи  достатньо  доцільності  
в  твоїх  діях,  петлянні  все  тими  ж  дорогами  
пожонглюєш  думками,  обростáєш  тривогами  
не  спинити  свободу,  вируватиме  жилами  
бо  як  тільки-но  вирішили  —  то  заслужили  ми

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2021


ти будеш спекотно-морозним…

ти  будеш  спекотно-морозним  
якраз  десь  між  Сонцем  й  Сатурном  
надій  спопелять  некрози  
візьмуть  адекватність  штурмом  

ти  будеш  вперто-болючим  
і  майже  смертельно  вжалиш  
але  пам'ятай  твій  ключик  
захопить  усі  держави  

ти  будеш  дитячо-справжнім  
троянськість  у  цім  гартована  
в  пустелі  життя  міражній  
допетраєш  врешті  хто  вона

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2021


мов приманка на хвилях…

мов  приманка  на  хвилях
безпорадний  і  голий
океан  навколо
океан  навколо!
ти  забув  як  вдихнути
й  що  плавець  відмінний
водяна  лавина
водяна  лавина!
перехлюпує  й  губить
роззявляє  пащу
не  питаєш  нащо?
не  питаєш  нащо!
коли  очі  змикаєш
просто  будь  собою
не  борись  з  юрбою
не  борись  з  юрбою!
починати  спочатку
це  як  власне  море
хто  у  нім  актори?
хто  у  нім?  актори.
недописаний  зошит
бо  сюжет  горбатий
особисте  свято
особисте.  свято.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2021


затискають в куток і вирують: турбота…

затискають
в  куток  і  вирують:  турбота
через  промені  
сонця  не  помітила  дрота  
через  світло  
вечірнє  осліпну  й  забуду
що  усе  
ненормальне  придумали  люди  
кораблі  мої  
з  гавані  вийдуть  й  осядуть  
від  ваги
сподівань  і  очікувань  свята  
все  сміття  
що  сторонні  на  мене  звалили  
не  моє:
і  цей  спогад  додасть  гору  сили  
як  мотузкою  
стягне  хтось  доступ  повітря  
варто  
вчасно  згадати  що  у  мене  палітра  
трохи  більша  
ніж  сіре,  глевкé,  і  горбате  
кожен  
колір  для  світу  тут  здатен  обрати  
кожен  
образ  і  стиль,  чи  дитина,  каблучка  
тільки  я
визначаю,  що  черкає  ця  ручка  
а  надії  
і  розмір  чужого  "повинен"  
за  порогом  
лишу,  хай  безслідно  загине

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2021


я дістанусь тобі у спадок…

я  дістанусь  тобі  у  спадок  
не  коштовність  а  чиста  Тайна  
не  терплю  ординарних  згадок  
мимо  рейки  снують  трамвайні  

я  дістанусь  тобі  найлегше  
і  від  цього  вся  цінність  сіра  
руки  зваблюють  очі  брешуть  
суголоссям  людського  звіра  

я  дістанусь  тобі  у  тиші  
аж  оглýшить  і  пошматує  
а  ти  виживи  допустивши  
себе  в  світ  що  завжди  бунтує  

я  дістанусь  тобі  даремно  
у  якому  захочеш  стані  
вивчу-вислідкую  недремно  
що  ховаєш  в  пустій  сутані

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2021


коли вистигне сонце…

коли  вистигне  сонце  
зледеніють  планети  
гомінким  незнайомцем  
я  волатиму:  "Де  ти?!"  

нас  носитиме  пилом  
по  галактиці-хаті  
а  якщо  заманили  
ці  думки  пелехаті?

припікає  чи  гріє?
не  надіймось,  не  варто  
найабсурдніші  мрії  
замість  нас  назвуть  жартом  

скільки  Всесвіт  роздíлить  
між  всіма  цих  імперій?  
тобі  точно  поцілить  
у  защéбнуті  двері.[b][/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2021


моментом

о  десятій  постукаєш  в  двері
рахунок  запізнень
нуль
у  нестримно-хрипкíй  манері
понадкушуєш  тьму
півкуль
запитаєш  аж  стільки:  нічого
я  викладу  геть
усе
та  слова  до  дірок  зачовгані  
вимикає  мене  й  
трясе
трохи  більше  ніж  просто  знаєш
обмежень  на  карті
зась
наплювати  що  буде  з  нами  ж
будь  моментом  і  не  
вилазь

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2021


струменíв переходами іній…

струменíв  переходами  іній
ти  ступила  на  змерзлу  дорогу
і  обличчя  його  —  кілька  ліній
полотно  заповняла  потроху

закопалась  у  пам'ять  по  шию
захопилася  подихом  вітру
твоє  "Я"  безконтрольно  тяжіє
до  подій  кульмінації  й  титрів

древні  пензлі  тремтять,  розповзлися  
не  напишеш:  хай  спогадом  крає
бо  облізлими  берцами  листя
ти  збивала  у  пошуках  раю

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2021


виходиш? виходиш

виходиш?  виходиш.
на  станції  —  пусто.
нікому  не  шкодиш,
нікого  не  впустиш.

зламаєш  свій  стержень,
гостріший  наточиш.
відсутність  обмежень  
розплющує  очі.

хруптиш  сторінками
струнких  мотивацій,
щоб  потім  роками
дивитись  крізь  пальці.

поболюють  рани,
на  місці  тримають.
та  спущені  крани,
тебе  —  не  зламають

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2021


безмовний, безправний і ще трохи "без"…

безмовний,  безправний  і  ще  трохи  "без"
неначе  старий  почорнілий  протез
лежиш.  потихеньку  конаєш  на  дні
зробив  все  можливе.  а  точно  чи  ні?..
давучі  ці  стіни:  повзуть  і  гудять
зненацька  прорве  ще  якась  стара  гать
лопатки  розправиш,  зáхрупоти́ш
вичистиш  дно  від  чужих  "двіж-париж"
сто  якийсь  раз  починати  з  нуля
це  не  невдача,  це  просто  земля
тут  народився  й...  існуєш?  живеш?
тільки  не  бійся,  нема  тоді  меж

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2021


тобі добре у цьому куполі…

тобі  добре  у  цьому  куполі  
наче  в  бульбашці  кольоровій  
і  коли  в  твої  двері  гупали  
прикидався:  не  знаєш  мови

сірі  очі  —  погасле  полум'я  
не  підпалюєш,  тільки  гасиш  
краще  темно,  стабільно,  холодно  
ніж  непевні  пригоди-траси  

і  роками  по  колу  бігати  
руйнувати  систему  й  знову  
будувати  і  носом  шми́гати
відмовляти  своєму  зову  

бо  так  мусиш  і  треба  слухати  
тільки  крихітна  заковика:
якщо  полум'я  не  роздмухати
стане  сутність  цілком  безлика

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2021


Here Is Freedom

живеш  у  маленькій  бетонній  коробці  
чекаєш  що  світ  безнадійно  обридне  
щільніше  оточують  песиголовці  
і  ти  забуваєш  що  "Here  Is  Freedom"  

шукаєш  за  морем  і  змінюєш  місце  
мелькають  адреси  віконні  пейзажі  
і  ще  одну  каву  у  руки  хтось  тицьне  
ці  зовсім  рандомні  пусті  персонажі  

занурився  глибше  ядро  припікає  
простіше  —  у  пошуках  випустив  з  виду  
нехай  поверхневість  тебе  не  лякає  
бо  де  б  не  тинявся  то  Here  Is  Freedom

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2021


і не перетнемося. ніколи…

і  не  перетнемося.  ніколи.
тільки  уяви.  частіше  згадуй
той  міцнющий  запах  матіоли
вибір  наш  найменували  зрадою

світло  в  очі  булькне.  утопилось.
заіскрить  у  душу  і  підпáлить  
те,  що  глибо...глибше  закотилось
що  від  несвобіддя  потерпало

будем  йти  шляхами.  кілометри.
посміх  на  вустах  завмре.  не  справді.
дочекаймось.  простір  міжпланетний  
нас  прийме  на  свóму  маскараді

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2021


на кінчику твоєї двосторонньої голки…

на  кінчику  твоєї  двосторонньої  
голки
смакуватимуть  захід,  попиватимуть  
чай
гарцюватимуть  стадами  під  малійські
фанк-фолки
повидумують  приводи  і  неоном
кричать
як  за  спинами  шурх,  промайнуть
кривотолки
хай  ускрізь  захищають,  ви́дзвоном
деренчать
а  янтарні  потоки  із  вишневої
смолки  
повз  похмуре  життя  з  вітерцем  тебе
мчать

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2021


плямонабридливе

застерігаю:  від  обережності
нудної  старості
псевдозалежності

повимикаю  занадто  в'їдливе
яскраве  світло
плямонабридливе

заобіймаю  до  кісткохрускоту
тебе  як  зéрнята  
хрусь-хрусь  полускаю

повідомляю:  твоє  на  глобусі
залежить  місце
лиш  від  хоробрості

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2021


знаково незалежний

ступатимуть  босі  ноги  
по  білій  колючій  стежці  
цей  раз  від  твоєї  змоги  
фортеця  впаде  нарешті  

кровитимуть  без  взування  
по  білому  покривалу  
цей  виклик  не  був  останнім  
але  —  вирішальним  валом  

там  далі  чекає  море  
безкрає,  беззастережне  
свободою  нині  хворий  
і  знаково  незалежний

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2021


приходь… гарячим холодом весни

приходь...  гарячим  холодом  весни  
сповзи  у  вуха  клавішним  Rammstein'ом
дзвінкою  краплею  на  лінзі  десь  засни  
тебе  обрали  мудрі  одностайно  

ти  виборов  (чи  вигриз)  голоси  
домовився  з  чиїмсь  уявним  богом  
і  подихом  нахабної  грози  
прорубував  сюди  собі  дорогу  

шукав  між  тисяч  масок  і  облич  
навчавсь  емоцій  що  властиві  люду  
тепер  готовий.  видихни  й  поклич  
і  я  для  тебе  в  цьому  світі  буду

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2021


справедливість — свобод самоспалення…

сподівання  зніму  разом  з  шкірою
а  на  ній  напишу  Конституцію
посолю  приперчу  бризну  вірою
і  здійму  у  тобі  революцію

тут  шляхи  вже  давно  передбачені
стану  каменем  голкою  впертою
якщо  стадо  тобі  пише  значення  
в  певний  день  ти  прокинешся  мертвою

погортаю  стражденну  історію
ти  старалась  очікуєш  схвалення
справедливість  —  лише  в  крематорії
справедливість  —  свобод  самоспалення

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2021


не стій

не  стій.  хоч  трохи  
на  самоті
побудь  перехожим
у  цім  житті
звучи  акордом  глухим  
на  дні
моє  —  тобі.  твоє  —
мені
іди.  цей  холод  в  літній
росі
лиш  ти  відчуєш.  бо  ти  —
не  всі
струмком  там  правда
зажебонить
моє  —  чекає,  твоє  —  
бринить

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2021


не все передбачено…

ти  будеш  ховатися  й  плакати  
самотньо  в  таємному  лісі  
бридким  сірим  стадом  наляканий
згорнувшись  клубочком  у  листі  

природа  кружлятиме  веснами  
зимою  снігами  нападає  
почуй:  рятувальними  веслами  
десь  Воля  про  себе  нагадує  

зі  сну  хай  пробуджує,  шкрябає  
болить,  то  борися,  не  втрачено  
спочатку  усі  були  "крабами"
і  в  світі  не  все  передбачено

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2021


я собі дозволю, потім — заперечу…

я  собі  дозволю,  потім  —  заперечу
ти  один  у  черзі  непоправних  зречень  
вистраждати  люблять  люди  безутішно  
потім  винуватять,  корчать  з  себе  грішних  
виплюнуть  під  ноги,  витруть  і  забудуть
тільки  не  піддайся,    хай  не  роздобудуть  
мрійні  ці  ідеї  лиш  в  твоїх  долонях
бо  ж  палає  серце  і  при  сивих  скронях

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2021


тебе називали Месією

ти  міг  існувати  століттями
копаючись  в  пошуках  істини
у  бруді  обмазавшись  злиднями
ковтати  рядків  космовідстані
тебе  називали  Месією
а  іноді  плутали  з  каменем
тебе  древні  скіфи  посіяли  
володарі  сонця  розплавили  
і  вир  часової  агонії
дарма  у  тенета  затягував
на  зламі  людської  колонії
ні  з  ким  не  ділися  звитягою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2021


прибульці

"не  все  могут  взять  и  бороться  за  место
под  солнцем  хвалёным  —  там  будет  им  тесно"
(c)І.Р.

скандують:  прибульці  у  нашому  стійлі!
аж  геть  ненормальні,  невдячно  постійні  

а  хочуть  —  будують,  ламають,  тривожать
і  грубі  обличчя  на  наші  не  схожі!

їм  добре  у  хатці:  контакту  немає
життя  їхнє  в  світі  уявнім  минає

нав'язуй  питання  —  лишé  ігнорують  
у  гонці  за  сонцем  назад  помандрують

бо  знають  —  в  потоці  забракло  їм  місця
двокрапкою  стануть  в  трудах  літописця

безлика  юрба  і  не  взнає  ніколи:
їм  право  на  щастя  прибульці  збороли

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2021


завтра — в нову дорогу…

і  якось  ти  встанеш  уранці  
за  вікнами  —  пізні  весни
на  стінах  —  життя  у  рамці
роки,  мов  суцільні  квести

богам  не  жалілась  зовсім
науку  кусала-жерла
надщербиш  себе  невдовзі
як  ви́знаєш,  що  померла

цікавість,  жага  і  воля.
заснули  чи  розпрощались?
чи  в  світі  не  стало  поля
куди  б  ти  ще  не  збиралась?

десятки  життів  чи  сотні
не  вистачить  для  усього
лягай,  відпочинь  сьогодні
бо  завтра  —  в  нову  дорогу

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2021


ти — Воїн…

ти  —  Воїн.  і  це  вже  не  вперше  
твої  цитаделі  штурмують  
в  глибинах  десь  зрощений  стержень  
у  твій  сагайдак  прямує  

ти  точно  здолати  повинен  
один  навіть  в  поле  вийдеш  
як  здасться,  що  більш  не  зміниш
то  можеш  ще  рівно  стільки  ж  

ти  —  Воїн.  і  шлях  свідомо  
стелився  камінням  гострим  
крім  тéбе  тепер  нікому  
не  вибігти  древнім  мостом  

вдивляйся.  велику  річку  
осушиш  до  дна  відерцем
позрубуєш  дику  гичку  
слідкуй  не  очима  —  серцем

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2021


тільки-но ти у мені…

тільки-но  ти  у  мені  
світло  на  самому  дні  
уздрієш
зомлієш  
швидко  ходи  замуруй  
до  забуття  десь  гаруй  
погаснеш  
ну,  власне  ж  
попереджала  й  ніяк
не  забереш  свій  мідяк  
готуйся  
з'явлюся  
переконаю,  авжеж
із  мого  боку  ти  теж  
постанеш  
повстанеш

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2021


одноквартирний

скільки  ще  треба?  двісті  чи  триста
років?
витягни  шию.  не  буде  жодних  
пророків.
покірно  по  колу,  тихо  котитимеш  
скриню:
важко-квадратну.  стогнатимеш.
а  попроси-но
вийти  з  потоку,  податись  в  далекі
далі.
в  клітці  для  тебе  скреснуть  старі
деталі.
гримне  ланцюг  і  знов  закровиш  
ногами,
створиш  пекельно  мертвий  забутий
гамір.  
хто  тут    зростив  для  тебе  цей  світ
позíрний?
сірий  маленький  мозок
одноквартирний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2021


бійсь не дурною постати, а мудрою…

ти  їх  ненавидиш.  і  знаєш  причину.
заходять  без  стуку  в  твою  комірчину.
свічку  за  свічкою  палиш:  потріскує.
кардіограму  малює  хтось  рискою.
це  —  твої  гості.  приймаєш,  просочуєш
ртуттю  серветки,  ножі  понаточуєш.
смійся  цукровою  грубою  пудрою,
бійсь  не  дурною  постати,  а  мудрою.
щось  утовкмачити  –  спроби  провалені,
сили  у  баночку,  краще  пов'ялимо.
тихо  занурюйся  в  зморщені  терції,
щастя  —  не  вмазатись  в  жодні  інтенції.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2021


і якщо перескочиш, то будуть Люди…

кажуть,  питай:
про  батьків,  колір  шкіри,  освіту.
трошки  літай,
низько-низко  по  білому  світу.
тільки  вперед
зазирай,  відкладай  "на  потім".
хай  "бере":
всім  подобайсь,  не  слухай  плоті.
і  жалій  
дуже-дуже  себе,  по-перше,
хочеш  —  мрій
але  трошки,  без  перевершень,
дорікай
всім  без  винятку,  це  по-друге
і  втікай,
бо  ж  не  витримаєш  напруги.
посміхайсь
і  погоджуйся  —  це  культура,
і  не  пхайсь  
в  часом  визнану  диктатуру.
і  зручний
тоді  будеш,  і  геть  безликий,
а  почни  
сперечатись  і  черевики
сам  собі
обери,  помились  напевно!
і  в  юрбі
враз  засяєш  й  ревно
захищати
свій  вибір  як  необхідність,
помічати
чийсь  час  й  власну  гідність,
вмить  захочеш
вдихнути  на  повні  груди,
і  якщо  перескочиш,
то  будуть  Люди

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2021


хлюпає море спогадів…

хлюпає  море  спогадів
трохи  втомивсь  від  здогадів  

не  піддавався  пам'яті  
змусив  її  не  спамити

світлим  минулим  вицвілим  
кажуть  що  досвід  зміцнює

часом  ламає  скручує  
піт  витирає  змученим  

потім  зникає  безвісти  
не  вимагає  чесності  

і  отоді  будується  
спогад  на  дивній  вулиці  

тихо  приходить  в  голову  
шкрябає  тисне  холодом  

випустить  тільки  з  совістю  
але  ніколи  —  повністю

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2021


"I'm OK "

виплачу  сльози,  висушу  ріки
дні  —  вічний  мій  хромакей
небо  з'їдає  всі  болісні  крики
з  вуст  же  летить:  "I'm  OK".

викину  лампи,  танці  крізь  ночі  
витягну  ножиці  й  клей
виріжу  надпис,  щоб  кожен  охочий
сліпо  читав:  "I'm  OK".

пальцями  стисну  пафосні  муки
в'язко-холодні,  мов  ґлей
знай,  наді  мною  безсилі  ці  руки
світу  кажу:  "I'm  OK  ".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2021


твій шлях у твоєму тілі…

поставиш  собі  мету  
і  будеш  як  всі  старатись
ловитимеш  на  льоту:  
на  хлібі  перебиватись
ходити  туди-сюди  
а  може  лінивим  боком  
повéрнешся  до  мети  
приреченим  тихим  кроком  
ступаєш  по  тій  траві  
підошва  збиває  роси  
травинки  вищать  —  живі  
роззуєшся.  дивно  босим  
відчуєш  себе  на  мить  
мізерними  стануть  цілі  
і  тиша  хай  прогримить:
твій  шлях  у  твоєму  тілі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2021


шурх-шурх тихенько куртка об цеглу…

шурх-шурх  тихенько  куртка  об  цеглу
підперти  стіну  й  чекати
століття  зо  два!  та  наполегливий
тебе  не  неволять  ґрати
проходить  усе.  пилом  присипле
нереалізовані  плани
але  дочекайся!  дверима  скрипнуть
прийдуть  часові  титани
віддати  всю  пам'ять  й  назад  повернýть
минуле.  чи  досі  треба?
то  зовсім  не  ти  уже  будеш  мабуть:
людина  малá  без  неба[b][/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2021


ми були точно кимось приречені…

ми  були  точно  кимось  приречені
я  дерлась  вгору  ти  плив  по  течії
в  пошуку  місця  під  сонцем  здрейфили
позакривалися  мідними  сейфами
що  в  них  ховали  вже  поза  модою
світ  нас  розгубить  сирою  погодою
кожен  продовжить  у  місці  потрібному  
в  óбразі  миру  людиноподібному

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2021


я стану твоїм найболючішим спогадом…

я  стану  твоїм  найболючішим
спогадом  
ночами  будитиму  маревом
стогоном
і  десь  на  холодній  дощем  битій  
вулиці
замолиш  богів  аби  тільки  
забулося
як  було  солодко  так  палить
зсередини
будеш  старим  полисілим  чи  
з  дредами
низько  впадеш  чи  літатимеш
птахом  
зрину  повітрям  твоїм  сивим
прахом
ґудзиком  вирвусь  з  цупких  й  ніжних
пальців
більше  не  хочу  привидітись
вранці
тільки  навік  нас  спіткала  
халепа:
забили  на  "хочу"  чинили  як
"треба".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2021


прикиньмося незнайомими…

прикиньмося  незнайомими
щоб  вперше  очима-лезами
зустрілися  й  знерухомили
"Я"  спокоєм  підперезані

незграбне  мовчання  станеться
повториться  хай  вимолюю
у  Долі  графá  "Обраниця"
хай  знову  заповниться  мною

гіркою  полин-надією
зросту  край  шляхів  неходжених
впізнати  тебе  зумію
яким  би  не  був  народжений

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2021


напоровся на власні кордони…

напоровся  на  власні  кордони
стіни  глухо  закрили  очі
таємниця  цього  вавилону  
твої  ніздрі  дражливо  лоскоче  

із  собою  запекло  змагався  
відбивався  від  ідеологій
у  обійми  чужинців  не  дався  
в  твоїм  світі  нема  аналогій  

ти  —  простий  і  складний,  як  поглянеш
та  не  tabula  rasa  точно  
проростаєш,  буяєш  і  в'янеш  
ти  —  ніхто.  ти  —  усе.  як  захочеш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2021


тебе виносить по інерції…

тебе  виносить  по  інерції
на  мої  мрійні  береги
дограти  три  квіткові  терції  
чи  вистачить  тобі  снаги?

усі  дороги  до  останньої  
ведуть  у  мій  нестерпний  рай
тамують  подих:  чи  повстану?..
не  слухай,  Майстре,  просто  грай

тобі  сказали:  довиписує
слова  пекучі  й  замовчить...
а  з  моїх  квітів  стирчать  списи
роса  на  пелюстках  сичить

завмер.  примружився.  вишукує  
дівчачих  планів  гостий  темп...
у  вікна  на  світанку  стукає
морозна  тінь  від  хризантем

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2021


застряг, зав'яз на межі кольорів…

застряг,  зав'яз  на  межі  кольорів
у  сірих  текстурах  міста  
зненацька  яскравістю  захворів  
чи  може  якраз  навмисно?..  
був  іншим.  нічийним.  повз  до  вершин  
штовхавсь:  "іще  зовсім  трохи"  
коли  до  піку  лишився  аршин  
назад  відступив  два  кроки  
уперто  тримався  за  поли  мети  
і  майже  досяг!  а  далі?..
так  вчасно  дійшло,  що  тобі  не  туди  
де  фальшиво  дзвенять  медалі  
і  знову  спочатку,  страждання  і  кров  
глибокі  озера  марень  
та  біль  —  не  ознака  того,  що  зборов
який  обереш  сценарій?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2021


я ввійду в твій мозок…

я  ввійду  в  твій  мозок  
гуркотом  машин
світлом  переможу  
демонів-страшил
порубаю  намертво  
вдарю  до  небес  
знищу  грізне  марево  
будь  отут  —  не  десь
стану  хоч  бруківкою  
хоч  піском  з-під  ніг  
втиснусь  одруківкою  
між  рядків  твоїх
загримлю  негодами
отруюсь  дощем
мелькну  епізодами
породивши  щем
крок  у  крок  ступатимеш
замету  сліди
впевнюсь  що  не  знатимеш  
моє  "Я"  —  це  ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2021