Тетяна Тернія

Сторінки (1/4):  « 1»

Завтра зима

Одинáдцять  розділів  позаду...
Був  нелегким  рік  двадцятий  цей.
Може,  грудень  доведе  до  лáду,
Все,  що  недоладне  у  людей.
Хто  шукає  -  хай  знайде  роботу,
Хто  сумує  -  втіху  відшука.
Може,  і  не  зникнуть  всі  турботи,  
Але  заспокоїться  душа.
Кожен  з  нас,  дорослий  чи  дитина,
Старець  сивий  чи  в'юнкий  юнак
Від  зими  чомусь  чекає  дива,
Хочеться,  щоб  все  постало  так.
Видужали  всі,  хто  хорували,
Всі  самотні  -  долю  віднайшли.
Щоб  хороші  вісті  прибували,
Щоб  погані  в  вічність  відійшли.
За  вікном  -  день  осені  останній.
Завтра  вже  -  морози  і  сніги.
Збережіть  в  душі  зимову  тайну,
Обійміть,  хто  серцю  дорогий.

30.11.2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020


Будь зі мною…

Ти  просто  будь  зі  мною,  будь  зі  мною,
Чи  поруч  будь,  чи  за  мільйони  миль.
Дозволь  пірнути  в  душу  з  головою,
Дозволь  вдивлятись  в  візерунки  хвиль.
Втрачаю  плин  життя,  як  дивлюсь  в  очі.
Руки  торкнусь  -  і  завмирає  світ.
Лише  про  тебе  сни  усі  щоночі,
Лише  тобі  -  у  квітні  вишні  цвіт.
З  тобою  я  мов  крила  розправляю
І  без  страху  злітаю  вище  зір.
Бо  я  люблю.  Бо  я  тебе  кохаю.
Ти  -  моє  диво.  Ти  повір...  Повір!

22.11.2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2020


Кава

Чорна  кава,  мов  гріх  чорна
Спокушає  хтивим  нутром
Зерна,  що  розмололи  жорна,
Поціловані  кип'ятком.

І  без  цукру,  і  меду  не  треба.
Тільки  зимного  молока
І  ковток  піднесе  до  неба,
Кава  може...  Вона  така.

Кава  вранці  -  цілющі  ліки,
Кава  вранці  -  жива  вода.
Бо  інакше  мої  повіки
Не  піднялись  би,  от  біда.

Каво  чорна,  гірка  колежанко,
Помагай  розпочати  день.
Наливаю  тебе  в  філіжанку  
Та  врубаю  моцних  пісень.

13.11.20

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2020


Пізня троянда

Зацвіла  троянда  в  листопаді,
Наче  сонця  промінь  між  гілля.
Їй  дощі  не  стали  на  заваді,
Жовтим  листям  встелена  земля.

Не  банує,  що  нема  вже  літа,
Що  зима  у  вікна  загляда...
Зацвіла  троянда  жовтим  цвітом,
Наче  розгорілася  свіча.

Часом  так  кохання  розквітає,
Наче  пізньої  троянди  цвіт
І  різниці  жодної  немає,
Скільки  зим  йому  і  скільки  літ.

Всупереч  дощам  і  "добрим"  людям,
Всупереч  морозів  і  розлук.
Квітнути  оте  кохання  буде
Сховане  між  двох  сердець  і  рук.

Зацвіла  троянда  в  листопаді.
Як  кохання  пізнє,  золоте.
Їй  не  стане  холод  на  заваді,
Не  зірву.  Нехай  собі  цвіте.

01.11.2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2020