Сторінки (1/11): | « | 1 | » |
Десь далеко в горах моє рідне село,
Що називається - Смільник...
Там смереками все, певно, вже поросло
І сховало минуле надійно..
Замість того села, я родився в степу
І пам'ятаю добро -
Як пастуший кийок, Бог змінив на сапу,
Бистрий Сян на глибоке Дніпро...
Десь далеко в душі,
Там на самому дні,
Пам'ять предків клекоче щораз,
Хоч багато моїх
В чужім краї, в труні
Та я вірю настане той час:
Я приїду туди
І з чужої землі,
Гарну звістку йому принесу,
Скажу: дякую всім!
І горам, і лісам!
І за віру - Ісусу Христу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2020
Ура! Ура! Вже завтра вихідний!
А може, час гайнути на рибалку?
У край такий далекий та глухий,
В четвертій, чи о п'ятій, прямо зранку!
Зібрати б, як то кажуть, усі "снасті",
В давно, ніким не ношений рюкзак!
і качечку, засмажену, на щастя!
І помідорчик, огірочок! І - коньяк!
І мрію, давно мріяну, ще змалку,
Здійснити щоб, я друзям подзвоню,
Чекають комиші і тихі балки:
І казана, і юшки, і вогню!
Простягши руки, грітимем долоні,
Ловитимем свіженькі анекдоти,
Покажем рибу, спійману сьогодні!
З одним табу - ні слова про роботу!
На другий день, щасливі від утоми,
І змивши смак, міської метушні,
Не рибу повезем собі додому,
А щастя, що спіймали, для душі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2020
Так заглядує в очі,
Ніби пес, що чекає на друга,
Шита золотом осінь,
Літа теплого,
бувша подруга...
А що ж в неї на серці?
Тільки сум, жовте листя і вітер!
А буває ж, озветься,
Сонця промінь, як спомин -
про літо!
Все ніяк не забуде,
Його зелень і радісні барви,
І свою дивну першу простуду,
Знов ховатиме болісно в шарфи...
Що поробиш, на все, треба знову чекати,
Розтворитися в парках прожовклих тіней..
І себе в котрий раз, від нудьги і чекань рятувати,
Наливаючи в кружку, наче літо, гарячий глінтвейн!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2020
Ще один день пройде, пролетить
Із присмаком кави і втоми у серці,
Ще одна мить, Боже, ще одна мить!
І вечір, і ніч, і день знову почнеться!
Крутимось ми, як в тім колесі білки,
Навіщо й для чого не кожний і знає!
А час так уперто накручує стрілки
І так непомітно життя пролітає!
В коротких перервах між чаєм і хлібом,
Коли новий день, як та свічка згорає,
Питаєм себе: "Навіщо ж потрібна,
Оця біганина у пеклі за раєм?"
Ще одна мить, Боже, ще одна мить!
І вечір! І ніч! І день знову почнеться!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2020
У кожнім дні, прожитім лиш для тебе,
Я хочу, щоб ти знала про одне:
Що ти для мене є блакитними небом
Й землею, що весь світ переверне!
Усе, що сталось так давно, до тебе
І на третину так не зігрівало,
Тому й не не стало моїм чистим небом
Й землею, по якій ходжу, не стало...
Я ж міг пройти, з тобою розминувшись
Та з іншою світанки цілувати...
Про небо, що в мені, навік забувши,
Я міг би на землі, ніким не стати...
А так живу, з частинкою від тебе
І дякую Всевишньому завжди:
За те, що є у мене таке небо
І та земля, де є твої сліди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2020
Гріють спогади, мов кава на столі,
Мов погляд із сумних кафешних вікон,
А вітер жене листя по землі,
Хоча, недавно, грав з весняним цвітом!
І сотні кроків, зроблених вперед,
І сотні рук, потиснутих в усмішці,
Змішались в одну чашку і тебе,
Несе, неначе хвилями, у річці!
Життя зробило ще один ковток,
А присмак гіркоти застряг в мені,
І кави смак, і дим від цигарок,
Повільно п'ють картини на стіні!
Зігріюсь давнім спогадом і буду,
Вже далі йти, в таку холодну осінь!
Можливо пам'ять все колись забуде,
Коли не стане кави в чашці, зовсім!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020
Так, друзів не рахують, як набої,
Але, якщо прийдеться, то авжеж,
Як йтиме проти тебе світ війною,
То скільки куль з собою ти візьмеш?..
На перший погляд, здасться, що багато
І що їх стане, не на один бій!
Але, коли почнеш впритул стріляти,
То більшість із них будуть холості...
А з тої жменьки, що лишилася в кармані,
У половини точно, мокрий порох!
Все менше куль, а бій ще не останній!
І врукопашну йти готовий ворог!
То ж бережу, свої ранкові роси,
Набої, які більше вже не ллють,
Бо кулі, що з дитинства вперто носиш,
Ніколи в житті збою не дають!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020
Я щасливий! Я - видихнув!..
Все що муляло - викинув!
І тепер знов робитиму,
свій упевнений крок!
Що шкребло в горлі кісткою,
Розлетілося іскрами,
Від душі і від серця,
аж до самих зірок!
Весь посічений кулями,
Від учора, в минулому,
Зшитий нитками наново
і закритий бинтом!
Кожен день проживаючи,
І щодня, воскресаючи,
Йду тернистою стежкою,
з мені данним хрестом!
А що буде попереду,
У віторок, чи в середу,
Я напевно не знатиму,
хоч у сні, хоч в яву,
Так у Всесвіті цілому,
Буду чорним на білому,
Або білим на чорному,
доки вірю й живу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020
Щодня міркую, як же далі жити,
В державі, де нікому ти не треба?
В що вірити і чим ще дорожити,
Землею, а чи може, синім небом?
Що зроблять - все ні в тин, ні у ворота,
І доки майорить одвічний стяг,
Здається, що одна у них робота:
Загнати глибше в землю роботяг...
Вже тисячу будуєм, зерно сієм,
Над вишнями в саду хрущі гудуть!
Подивишся на інших, серце мліє
Та кажуть, що у них не так крадуть...
Допоки собі храми будували,
Давно перетворившись в живу тлінь,
То скільки ж ви майбутнього украли,
І щастя, у живих ще поколінь?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
Колись настане день, ми знімем свої маски!
І всі вживу побачать хто є хто,
І вкрадені колись, вуглинки свого щастя,
Дістанемо із старого пальто!
Колись настане день, ми всі почуєм тишу,
На всіх материках, дуелях і фронтах!
І ту прекрасну мить, що я тобі залишив,
Відчуєш ти, як руки на плечах!
Колись настане день, а він колись настане,
В душі страшних сирен, припиниться виття!
І ми пройдем по місту, де включать всі фонтани,
Без жодних економій для життя!
А поки не настав, цей світлий день прекрасний!
Хоч, може він вже десь, застиг на віражі:
Ти вперто бережи вуглинки свого щастя,
Як світле небо в себе у душі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
Хоч життя неупинно іде
Та давно вже, здається мені,
Що всі ми шукаєм себе,
В кожній дружбі та кожному дні!
Бути рідним серед своїх,
Озиватись на біль і на крик!
Бути левом страшним для чужих,
Від народження, кожний з нас, звик!
Не боятись за тих, що є поряд,
Сумувати за тими, що ні!
З ними разом - згорати від горя!
З ними разом - радіти весні!
І в трагічній невідворотності,
З того, що буде у нас на путі:
Боїмось більше всього - самотності,
Яка може настати в житті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020