| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Чи справді вони у нашому світі,
Ці двоє закоханих в сніг пелюстків.
Підійняті весла, між вербовим віттям
Їх човен пливе до широких морів.
Чи справді це - люди, не марево ранку…
Такі непорушні, їх річка без хвиль,
Неначе їм небо співа колисанку,
І світ їх сховав від своїх божевіль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2021
Коли морозно глянуть у вікно,
Що тріснуло, неначе в річці лід,
Шукаю суму бархатисте дно
А серце рибою пливе у світ.
І мерехтить, неначе зоряна, луска,
Насичуючись киснем і дощем.
І вітер дихання до сонця відпуска.
Слідами на снігу розтане зимній щем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2021
Безсило путь мовчить до мене,
А я штовхаю крик вітрів
У далечінь, де небо темне,
Де тонуть сни мандрівників.
Втомились трави подорожні,
Схилились тихо до землі.
Я відпускаю подих кожний
Вперед, шукати рештки слів.
Та більше сил моїх немає,
Перепочину на краю.
Хай сонце вранці розгойдає
Промінням темряву мою.
І я знайду свій дім далекий,
Коли збіжаться всі шляхи,
Розтане курява від спеки,
А всі слова склюють птахи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2021
Прости, Господи, в нашій мові немає заміни слову локдаун -
можливо, це свято в піст або просто падіння вниз,
існування в стилі напряму андеграунд,
чи снування по клітям квартир у пошуках антикриз.
Це пошуки виходу в коридорах, де маски замість облич.
І мовою мовчазною говорять нам очі хворих - в пустелі камінний клич.
У гомоні людних вулиць не чутно сирен швидкої,
І в черзі - за вдихом видох - летить невидимка ковід.
І не вистачає кисню, мов викинуло епоху чи рибу, на білий берег,
Блідий, наче кінь у висі, локдаун іде потроху,
І майже чи вже запізно свої зачиняти двері.
Локдаун, можливо клоун, що вирішив після свят
ще трішки пожартувати та вислизнути між ґрат
А ми не цінуєм інших, гуляючи під дощем,
Скуповуємо гірлянди, щоб в серці не чути щем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2021
На тонких голках соснових
Краплі в сяйві ліхтарів -
Зимній дощ їх миє знову,
Він забув, що вчора мив.
І блищить на тротуарах
Плитка, цокання краплин
Чутно, хтось гуляє в парах,
Хтось залишився один.
Поміж кроками у парку
Тиші хвилі нетривкі,
І незайняті, як лавки
Під дощем, мої думки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2020
Так повільно накрапує дощ,
наче хоче він місту наснитися,
він периметри міряє площ,
лічить квіти й калинові китиці.
Він повільно малює крізь сон
наші зустрічі й хвилі мереживні,
Хмару, схожу на галеон
Над калюжами, майже безмежними.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2020