| Сторінки (1/20): | « | 1 | » |
Так сумую, а не знаю,
Чи то я спогадами граю?
Чи минулим знемагаю?
Та подумки його благаю:
Де ти милий, пригорнися
Головою до мого тіла.
Мила моя озернися,
Краса любові вже зітліла…
Та ж очі досі у сльозах,
А голова картинками забита.
І вітру легкий ніжний смах,
Направить віри моєї вітрила.
Я завжди дивлюсь і молюсь,
Щоб глянув і на мене ти, любове!
Та знову я слізьми давлюсь,
Бо на душі глибоке горе.
Я так до тебе хочу, вуст твоїх,
Які мені давали жити.
До рук, що змити сліз моїх,
Так і не змогли, наївні діти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2023
Любов варто всього,
Та я б так не сказала.
Бо немає вже серця мого -
Та любов його відібрала.
Скажуть ні - це не направда,
Завжди вихід знайдеш.
Та існує болюча та зрада,
І завіса барвна та спаде.
Не знайду вже любов,
Бо забрав ти її, і скинув у ріку,
Глибоку як космос немов,
І закрив моє серце навіки.
У глибоку темницю, її не знайти,
І ключ той віками вже зламаний.
Свої очі наївні розкрий,
Як дитина біжи вже до мами.
Закривати ту рану словами, обіймами,
Бо ж зима тут лютує роками.
Розтопити той холод руками,
Бо душа мовить болі вустами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2023
Бережи себе, моя божевільна…
Оці я почула слова,
Наче вкрав ти для мене ті крила,
Вже лечу я, любове моя!
І завжди прилітала у спокій,
У затишок той твій, особливий.
І вже бачу наш ранішній іній,
Будь ласкавий, страхи ці закрий.
Бо вночі ми боялись любити,
Але то була наша забава.
Наче діти, ми сонні, роздіті,
Грали один із одним, не знала…
Що попалась у сіті твої, і наче сон,
Забула турботи й печалі свої,
Серця бються наші в унісон,
Закривай потихеньку повіки мої.
Та вже ночі мені буде мало,
Хочу бути в тобі день і ніч напроліт,
Але раз за разом вже гадала,
Не зламаю я реалій моноліт.
Бережи себе, моя божевільна,
так на вушка я слухала шепіт твій.
Я прийду коли зріжеш ти крила,
Що дати тобі крила свої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2023
Чи можливо комусь розповісти, повідати про порожнечу моєї душі, щоб зрозуміли усі, вже не діти малі, вже життя пожирає все, залишає самих, вже немає мрій дивних, із казок утілених, бо буденність наш бог, ми і так вже поранені, але удари ще йдуть, вони йдуть без упину, прогинай мвою спину, бо буденність - твій бог.
А я якщо я не хочу, а якщо не прогнусь, а якщо знайду спосіб і до себе вернусь, до колишньої себе - тої, що сміялась, тої, що лякалась, за груди трималась, і ні, не боялась я кричати і мріяти, битись до кінця, адже не було пороку темного на мені вінця…
Напевне через біль і кров будуть наші дні здобуті, певне через кілька років будемо всіма забуті, але ж бо ні, начхати на цих клоунів, своє життя ти бережи, бо вже не не буде таких днів, життя живого, нашого ясного, барвистого і дикого, не загуби себе самого….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2023
Чи моя це вина?
Що люблю без упину.
Така доля моя,
І нема часу плину.
Так неначе на вік
Процвіте та любов,
Та за роком вже рік,
Розчаровуюсь знов.
Душа ангелу не личить,
Бо торкнувшись землі
Серце іншого кличе,
Грають разом як діти малі.
А за тим вже страждання,
А за тим вже розкол.
За одне лиш бажання
Я втрачаю престол,
На якому сиділа моя душа,
Але вже падала тричі.
І тепер на землі я сама,
І нікого не кличу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2023
Пора прощатись любове моя,
Пора закривати ці двері.
Хотіла я бути назавжди твоя.
Признайся нарешті вже мені,
Що це був лиш дим,
Міраж в думках,
Що знов приховав всі уламки.
Вмираю у муках,
І я вже не та, бо згасло
Моє душі світло, його вже нема.
Цю димку мені вже донесло,
Що я не твоя, лиш мука одна
Залишилась в мене на серці,
І йде вже чергова весна.
Надія в мені досі мерчить.
Та ми вже не ті, і доля не та.
Забули ми наче все гарне,
Забули як досі любили.
Роки ці пішли вже на марне,
Де вже нас самих погубили.
Пора прощатись любове моя,
Ідемо у довгу дорогу.
Далеко я буду, піду за моря,
Як тільки знайду добру змогу.
Але все ж назавжди твоя,
Любове моя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2023
Колись розкажу тобі
Як я любила,
Колись покажу тобі
На кого молилась.
Як в думці майнуло -
Оце на віка.
Але ж до збагнула,
Засохла ріка.
Засохли ті сльози,
Що тяжко лила,
І кожної ночі
Поо себе кляла,
Що я полюбила,
І серце дала.
А потім розбите
Собі забрала.
Знайти би той клей,
Чи стрічку чудну,
Щоби залатати
Тріщину свою.
А я вже захосла,
Як тая ріка.
Ніяких еміцій,
Усе вже - німа…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2023
Зараз або ніколи,
Принцип одвічний мій
Ранить і колить, ранить і колить
Де ж найти спокій?
Де він, скажіть...
Зараз уже не так,
Як було колись,
Здається ти на все мастак,
Але боїшся подивитись у вись...
Я лиш моментна, я вже не тут,
Я вже далеко, шукаю свій путь,
Я вже не та, її не повернеш,
Я вже друга, і картину довершив,
Забудеш мене, та й я забуду,
Ті дні, і більше не буду
Гадати, надіятись, що повернеться,
Шукати щось інше, а раптом знайдеться...
Я колись знайшла, і вже далі нікуди,
Я далі йшла, і були нові люди...
Я лиш одна, і боротись не буду,
Доля сумна, а я та лялька вуду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2022
Вже у роздумах довго,
Я й досі сама,
І відчуття нема того,
Лиш вина долею дана.
Я лиш хотіла відчути на мить,
Я лиш могла йти в сліпу,
І тільки навпомацки взявши ту нить,
Я здається знайшла та малу,
Непомітну надію, що жити дає,
Що показує нове й чудесне.
І коли цей час настає,
І коли вже душа та воскресне,
Вже не буду сама, вже забуду
Ті слова, очі, губи, і запах,
Вже не буде у темряві блуду,
Вже не пан наді мною цей страх.
Я сама, я в порядку, я зможу
Ці слова як мелодія, що в голові
Грає сильного, мудрого вельможу,
Кожен день говорю їх собі.
Кожен день - це життя у грі,
І ця гра буде нищити знову і знову,
І люди це діти малі,
Згадай, як було грати малому.
Я граю...
Я граю у цю серйозну гру
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2022
Біль -
Мій вічний супутник,
Та подруга моя дорога,
Той Бермудський трикутник,
Та тінь, та люта моя.
Сум -
Він йде разом із болем,
Він нещадний вояк,
Він йде рівно моїм полем,
Не відступить ніяк.
Відчай -
Та дама у чорному,
Підкидає дрова у той
Вогонь, щоб не згасав,
Що палить сіно мого Я.
Зневіра -
Дика бестія, водночас і спокійна
Вбивчо, вона гуляє полем
Спаленим до тла.
Не знає радощів живого,
І не шукає каяття.
Багато друзів моїх
Зібралось тут для поховання,
Мого життя, надій моїх
На сенсу духа пізнання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2021
Залишилось одне
Тебе любити, все
Забути, як дитя мале
Не мовити ні слова
На те все, що я
Змогла почути.
Ох якби могла забути...
Твій запах, сміх
І погляд світлий, що
Грів мене, давав надію,
Але залишив ти
Розбиту мрію ту мою.
Я не хотіла так
Любити, наче можу вмерти,
Я не страждала,
Щоб робити з себе
Жертву, наче
В триллері є зайва роль -
І та моя, від краю до краю,
Я знову пірнаю
В тебе, в те почуття,
Люблю тебе, ну що ж,
Таке життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2021
Чую твій голос, бачу
Тебе, але не можу,
Все вже потрачено.
Я вже не буду,
Там де стежки вели
Всі до тебе.
Вже моє серце змели
Людські проблеми.
Вже не сміюсь,
Вже й не плачу я,
Тільки боюсь.
Розбиті, поломані серця...
І застигла земля,
І посипались стіни -
Більше не твоя,
І попереду зміни.
І попереду страх,
Що вже не буде цього,
Те, що гріло - на крах,
І нема серця мого.
Його вже нема,
І не буде ніколи,
Тепер я сама,
І завішані штори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2021
Прикидаюся живою,
Щоб не було думок.
Прикидаюся собою,
Але все на замок.
Забираю образи,
Всі слова і діяння,
Би почувши цю фразу,
Ти для мене кохання!
Та ця фраза омана,
Зрозуміла давно.
Як для когось кохана
Але ні, це не воно,
Це лиш спосіб, це пристрій,
Щоб досягти мети
Не зважай на мій настрій.
Я не слабка, і не ти...
Я пожила вже достатньо,
І тепер лиш я є.
Загубила останню
Карту що цей туз криє.
Не моя ця фортуна,
Джокер вийшов із гри.
А як ти думав -
Я страждаю, як і ти..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2021
Крім мене порожнеча.
Крім мене пустота.
Завішана картинами
Де плачу, кричу я.
Де фарби усі темні,
Де світла вже нема.
Де проблиски лиш
Скромні,
Це бачиш - доброта.
Та, що людьми
Відкинута,
Та, що моя й твоя.
Вона тут і загинула б,
Якби не каяття.
За вчинками ганебними,
За слізьми даремними,
За людьми хорошими,
Турботливими,
Чемними.
Тому я не сумую,
Тому не плачу я.
У темряві самотній
Шукаю каяття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2021
Видалила всі фото,
Стерла всі смс,
Страшно стало трохи.
Де сенс?
І я знову у сумнів,
Поринаю.
Не рахую я тих днів,
Забуваю...
Той день, той запах,
Звук, той сміх.
Що лиш в життя міг
Повернуть мене.
Бо мій воїн давно вже зліг,
Усе це вже даремне.
Я бачила себе на
Фотографіях.
Проте шукала кращого,
По профілях
Людей щасливих,
Проте дрібних і метушливих.
Я тепер все стираю,
Все заново починаю,
Все розумію,
Не все зведу в дію.
Лиш в думках,
Завжди все красиво.
Лиш у муках
Все як диво.
Лиш в темряві
Моя душа,
Лиш зеркало
Моя химера...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2020
Коли б не почула,
Не повірю.
Коли б хто сказав,
Я закрию
Всі двері на замок.
Той що важкий,
Той що непідйомний.
Не бався із ним, ок?
Він ламає інших,
Він зламав мене.
Серед ночей тихих
Мою душу несе.
Я закрила,
І тепер немає.
Відпустила...
Мене знов забуває
Хтось, хто не скаже
Того, що хотілось
Мені...
А я так хотіла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2020
І не кажи,
Що в світі будуть інші.
Що все в тебе попереду
Здійсниться.
Що все в твоїх руках,
В твоїх надіях.
Не варто покидати
Бажану цю мрію.
І небо є для всіх,
І сонце усім світить.
Що тут немає меж...
Наївні діти.
Тут маю я тебе
розчарувати друже.
Життя це тяжка стежка,
І тобі лячно дуже
За те, чи ти дійдеш.
Чи зможеш ти зробити
Крок для перекреслення
Тих меж,
Себе забути...
Чи трапиться хоч хтось,
Хто зможе шлях вказати.
Чи знайдеться хоч щось,
Дозволить дух підняти.
І дати стимул до кінця,
До краю.
Чи знаєш ти свій шлях?
Не знаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2020
Шо для нас людина,
Що для нас життя.
Без надій
і без коріння
Ми чекаєм забуття.
Як хочеш щось казати
не мовчи,
І не ховай слова
в свої долоні.
Ти ці слова
написані кричи,
Щоб всі почули
що ти у полоні.
Мелодія твоїх
Пустих образ,
кривих стежок,
Що не дають відчути
все до краю.
Страшних подій,
чужих тривог,
Які в душі вже сотні раз
Руйнують те,
чого вже й так немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2020
Хто казав, що дива не буває.
Мабуть він закрився в темноті.
Там сидить, сумує і не знає.
Що чудо, це є люди - ми самі.
Горе це не вихід - це стіна,
Що не дає нам жити як хотілось..
Горе - це людина, що сама
В своїх думках, бажаннях загубилась.
Потрібно знати лиш одне.
Що чудо є, воно усюди, і всьому.
Так все життя от проймайне,
А ти не встигнеш побувати в ньому.
Не загубись у темноті,
Шукай своє - місця, пісні.
З відкритим серцем, в почутті
Тому, що глибоко в душі зарите.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2020
Ти щасливий? Мабуть так,
Мабуть все в тебе гаразд.
Наш час постійно...тік так,
Чи часто озираєшся назад?
Чи думаєш про тих людей,
Які були тобі близькі.
Але під впливом дивних речей
Залишили на серці лиш рубці.
Чи згадуєш себе таким
Наївним, приземленим, дурним,
Що думав виросту і стану тим,
Ким бачив себе в дзеркалі малим.
Чи знаєш ти, що робиш,
Чи знаєш це, коли іншим мовчиш.
Коли руками ти розводиш.
Питання нерозкритим залишив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2020