| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Ні волі, ані сили волі
Не маю я, одна у полі –
Не воїн.
Здається, я і досі в школі,
Вивчаю формули любові,
А нас у класі тільки двоє
Одної крові.
Ти станеш мною, я – тобою.
Якби ж лишитися собою!..
Ти морем станеш, я – рікою.
Ти слово, а я – буква слова.
Ти розв’язок, а я – умова.
Ти тихий сон, я – колискова.
Ти всі знання, я – рідна мова.
Твоя основа,
Хоч не воїн,
Без волі і без сили волі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2020
Раніше любила поплакати, свій біль відпускати на волю.
Для цього втікала в місця, де навіть повітря немає.
Казала собі: «Поплач, бо завтра цього не дозволю!»
І тихо поплакавши, чула, як біль поступово вщухає.
Раніше любила поплакати. Не те щоб любила, а вміла
Себе захищати цією секретною зброєю,
Щоб з мільярдів довір до людей хоч одна уціліла.
Та їхні слова нападали невтомною дикою зграєю.
Життя мене шматувало, щоб була міцною, залізною.
На жаль, я не стала сильнішою, а стала лише безслізною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2020