| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
я слухаю тишу, дивлюсь крізь замерзлу шибу,
"прохухавши" пляму, безформне вікно в вікні,
я слухаю тишу якогось іншого штибу,
ніж чув в попередні, вже й Богом забуті дні
а кава застигла, утративши цноту, в чашці -
холодні помиї, солодко-гірка вода,
за вікнами - сніг, ти сказала б: "Немов у казці..."
та стихла у літі твоя надлегка хода
а нам би кохатись, плодити дівчат та хлопців,
а нам би любитись, вкладаючи щастя в сміх...
згубилось, зосталось на місяця темнім боці
і навіть не блимне в пухнастий холодний сніг
я слухаю тишу і чую відлуння кроків,
вчувається шепіт твоїх ледь пришерхлих губ,
минула доба чи, насправді, багато років?
я слухаю тишу - прадавню баладу згуб
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2021