Ніка Гордон

Сторінки (1/41):  « 1»

Лежать тумани, осінь владарює.

Лежать  тумани,  осінь  владарює.
Багряне  листя  губиться  в  вітрах.
Холодним  подихом  гарцює,
Зимі  протоптуючи  шлях.

Ще  трошки...  чорний  морок  ночі
Упаде  білим  снігом  на  поля.
Понесе  осінь  світ  за  очі
Тобринку  всякого  добра.

А  я  скажу  спасибі  їй  услід.
За  довгі  ночі...  за  врожай  багатий.
Усе  минає.  Час  летить  вперід...
Вже  сніг  іде.  Холодний  та  лапатий...
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2021


Діти швидко ростуть

Діти  швидко  ростуть...  і  свої  і  чужі...
Вже  незвідані  кличуть  їх  далі.
Де  за  обрієм  що  раз  нові  міражі,
Перемоги  і  втрати,  радості  і  печалі.

Хай  спішать...їм  ще  світ  відкривати.
Пізнавати  незвідане,  будувати  мости...
Запорошені  іграшки  будуть  лежати..
Але  ти  не  жалій,  поцілуй,  відпусти...

Лиш  молитву  хай  візьмуть  з  собою  дорогу.
Силу  духу  і  мужність,  милосердя  й  любов.
Ти  за  доньку  і  сина  щодня  проси  Бога
Хай  летять  у  світи...Хай  щасливі  вертаються  знов...







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2021


Я вірю, у всіх нас є щастя куточок

Я  вірю,  у  всіх  нас  є  щастя  куточок,
Там  тихо  і  тепло,  книга  лежить  на  столі
Де  муркає  кіт,  згорнувшись  в  клубочок
Зі  стін  посміхаються  фото  старі.

Я  знаю,  для  кожного  буде  він  інший.
Хтось  друзів  збере  за  святковим  столом.
А  може  обійми  когось  з  найрідніших
Коли  сніг  тихенько  іде  за  вікном.

Я  хочу,  щоб  світ  перенісся  туди,
Де  мрії,  де  затишно,  де  всі  щасливі.
Нехай  на  піску  не  зникають  сліди...
Залишаться  з  нами  ті  миті  важливі...

Ми  не  проминемо...  бо  в  спогадах,  снах.
Живемо  в  чиємусь  куточку.
 Я  знаю:
Людина  існує    допоки  в  думках,
У  серці  чиємусь  її  зберігають...





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2021


Кружляє листя жовте і багряне

Кружляє  листя.  Жовте  і  багряне.
Земля  заждалась  кольорових  снів.
Усе  минає...час  зціляє  рани
веде  стежками  з  літа  до  снігів...

Доп'ю  цей  день  з  надтріснутого  кухля.
Палає  клен  на  вулиці  вогнисто.
Усе  пройде...і  час  колись  опісля
з  горобини  нанизає  намисто...

У  довгі  ночі  знов  лечу  думками.
Палю  свічки  і  накриваюсь  пледом.
Минає  осінь...час  летить  вітрами.
Вже  стелиться  під  ноги  листопадом...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2021


Тук- тук. я прийшов.

Тук-тук...  я  прийшов.  Ти  ж  чекала  мене?
Ти  вірила  в  мене  тоді,  як  зневірились  всі?
Молилась?..я  вдячний...це  слово  чудне.
І  зараз  воно  ще  чомусь  не  на  часі...

Колись  прийде  мить  -  на  весь  світ  прокричу
як  важко  було...  і  як  ти  рятувала  життя.
А  може,  я  зірку  ім'ям  твоїм  назову
Твій  образ  в  мені...  ти  моє  серцебиття...

А  зараз  дозволь  мені  просто  мовчати...
Важлива  ця  мить...як  ніяка  донині  не  була...
Я  тут...я  прийшов...  й  завжди  буду  вертатись...
У  твою  безкінечну  любов...під  твої  розправлені  крила...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2021


Шляхи Господні просто незбагненні

Шляхи  Господні  просто  незбагненні,
а  ми  шукаєм  рішення  дилем,
складаєм  гроші  у  кишені...
А  душі  поповняємо  нулем...

Не  віримо,  не  ждемо....  А  колись
коли  на  терезах  хитнеться  доля.
Чиясь  душа  летітиме  увись,
когось  потягне  у  безодню  долар....

Ти  серед  буднів  просто  озирнись.
Думки  летять  шаленими  вітрами.
І  може  в  цьому  світі  хоч  комусь
ти  забинтуєш  невигойні  рани.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2021


Привіт, моя чудова грецька мрія!

Привіт,  моя  чудова  грецька  мріє!
Здається,  тепер  я  нарешті  в  раю.
Зігрій  мене  сонцем,  хай  море  синіє...
Усе  покажи,  що  є  в  твоїм  краю.

Тут  Іонічне  море  і  Егейське
і  Середземне  й  Критське.  Чудеса!
Піски  і  пляжі.  Все  залите  сонцем.
І  сам  Атлант  тримає  небеса...

Така  безмежність,  відчуття  спокою.
Тут  час  застиг  чи  помаліше  йде?
Мирюся  з  світом,  морем  і  собою...
Все  сіга-сіга...  Все  хай  підіжде...

Яскраве  сонечко  цілується  із  морем.
Вода  ласкає  хвилями  пісок.
І  всі  щасливі.  Тут  немає  горя?
Пливе  дурман  із  міфів  і  казок...

Колись  тут  поклонялись  богу  Зевсу,
І  триста  спартанців  теж  звідти.
Стоять  ще  храми,  не  підвласні  часу
І  Метеори-  восьме  чудо  світу.

Проходили  тут  ігри  Олімпійські,
Сам  Зевс  колись  давно  їх  заснував.
В  той  час  переставало  битись  військо.
Був  мир.  Поки  вогонь  палав.

Тут  кожен  день  дарує  нову  радість.
А  до  Афін  рукою  лиш  подать.
Де  найстаріший  ліс  в  Європі-  Фалоі.
Гора  Афон  .  І  Божа  благодать.

Говорять  греки  всі  найздоровіші,  
легенда  ця  стара,  як  світ.
Хоча,  мабуть,  й  мені  оте  повітря  
додало  пару  неповторних  літ.

У  грецьких  селах  їздять  на  ослятах,
тут  не  спішить  ніхто  і  нікуди.
Застигли  вулиці  в  солодких  ароматах
Теплом  і  щастям  віє  від  води.

Зайду  в  таверну.  Покуштую  узо,
а  може  чашку  кави  попрошу.
Спасибі  за  відпустку  і  за  музу
що  тут  душі  частинку  залишу...




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2021


Усе пройшло. Нічого не забуто.

Ти  пам'ятаєш  літні  дні  погожі?
Світило  сонце,  колихалось  море.
Зустрілись  ми  тоді...Такі  несхожі,
самотні,  як  і  небо  неозоре.

Не  відпущу.  Ніч  темна  на  світанку
Сховає  погляд,  докори  сумління...
Я  душу  твою  вип'ю  до  останку.
Сьогодні  час  розкидати  каміння...

Ранкова  зірка  сходила  над  нами.
Квилила  біла  чайка  над  водою...
Я  відстані  вимірювала  снами.
Якою  ж  я  була  ще  молодою...

Тоді  в  тобі  втопила  свій  запал...
І  дні  минули,  як  тодішнє  літо...
В  житті  вже  не  один  пронісся  шквал.
Усе  пройшло...  Нічого  не  забуто...
 









адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2021


Уже у мене серпень за плечима….

Уже  у  мене  серпень  за  плечима.
Вже  осінь  розкидає  ятера.
Спечу  пиріг.  З  корицею,  як  в  мами.
Коли  надворі  л'є,  як  і  з  відра.

В  моєму  серпні  ще  живі  батьки,
щасливі  діти  бігають  по  домі.
Летить  життя  галопом  навпрошки,
Несе  мене  у  далі  невідомі.

Я  не  готова  ще  до  сіродення,
де  все  не  певно,  де  холодні  ночі.
Хоча  давно  минуло  рівнодення,
Прощаюсь  з  літом  якось  неохоче...

Зажди!  Чекай!  Законсервую  літо.
З  ключем  перед  дверима  ще  посто́ю...
Спасибі  за  усе,  що  пережито.
Летять  лелеки..Стрінемось  весною...






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2021


Пишу листа

Пишу  листа.  Папір  із  вензелями,
чорнило  он-де  трохи  розплилось.
Прикрашу  квітами,  зрошу  сльозами,
щоб  кожне  слово  світлом  налилось.

Рука  торкнеться  щільного  паперу,
оголить  душу,  струмом  пробіжить.
Розсію  сон  і  віджену  химеру.
Вкладу  в  поштову  скриньку.  Хай  летить...

Тоді  на  іншому  кінці  саміття
поникнуть  стіни  і  впадуть  мости.
Ми-люди  промайнувшого  століття
по  почті  відправляємо  листи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2021


Ти драму цю на свій лад переплів…

Ти  драму  цю  на  свій  лад  переплів.
Тоді  думки  вже  стали  недоречні
і  тиха  гавань  не  приймала  кораблів,
стихали  дні,    розряди    електричні.

Не  треба  слів,  усе  і  так  на  грані.
І  на  одинці  чи  у  натовпі  не  вдвох.
Мости  палають,  погляди  не  ранять,
проріс  у  душі  нам  чортополох...

Чорніли  ночі,  дні  були  негожі.
Крутила  доля    свій  калейдоскоп.
Ми,  як  ті  незнайомі  перехожі
досліджуємо  душі  в  мікроскоп...




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2021


Ти - жінка, вічна таємниця…

Ти  -  жінка,  вічна  таємниця.
Злилися  разом  сотні  поколінь,
ласкаве  сонце,  доброти  криниця,
квітучі  весни  й  моря  глибочінь.

Не  бійся  змін,  покликань,  втрат,
збери  всю  силу  у  собі  й  любов.
Чомусь  наш  світ  зійшов  з  координат
і  котиться  в  безодню  стрімголов.

Хоч  ти  і  жінка,  все  тобі  під  силу:
гасити  полум'я,  відводити  ножі,
тримати  небо,  напинать  вітрила,
вдень  бути  сонцем,  місяцем  вночі.

Ти  візьмеш  ношу,  небо  на  плече,
Заклеєш  серце  і  зболілу  душу.
Тоді  вся  сила,  що  в  тобі  тече
чиюсь  наповнить  півпорожню  чашу...



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2021


Вісім днів і ночей

Вісім  днів  і  ночей,  крізь  ліси  і  долини
йдуть  прочани  до  Бога,  свої  душі  несуть.
Все  є  в  Божих  руках,  кожен  подих  людини,
Найвідвертіша  правда,  найжаданіша  суть.

Перший  крок  не  легкий,  та  молитва  зціляє.
Крізь  негоду  і  втому  серце  повне  жалю.
Кожен  просить  щось  своє,  про  здоров'я  благає.
Несуть  душу  розкаяну,  віру  міцну.

І  у  серці  немає  ні  сліду  тривоги,
Відректися  від  світу  й  іти  за  Христом.
Щиру  віру  й  молитву  з  собою  в  дорогу.
і  до  стіп  його  в  мирі  припасти  чолом.

По  дорозі  усяке  буває.  Й  зневіра
закрадається  в  душу.  Прочани  ідуть.
Помоліться  за  мене,  за  душу  зболілу.
Йдуть  молитись  до  Бога.  Мою  душу  несуть...

На  колінах  у  полі,  у  дощ  і  у  спеку.
Нелегка  ця  дорога-  покаяння  путь.
Всю  любов  і  надію,  найщирішу  подяку
Вісім  днів  і  ночей.  Йдуть  прочани  і  йдуть....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2021


Шаховий етюд

Ми  просто  люди.  Хтось  тура  чи  кінь.
Квадрати  білі,  чорні  паралелі...
Король  кидає  погляд  в  далечінь.
Пішак  застиг  у  програній  дуелі.

Все,  як  у  світі:  битви  і  свавілля.
Твій  хід  вперед  на  шостому  чутті.
Себе  віддати  в  жертву  добровільно.
Ми,  як  ті  шахові  фігури  у  житті!

Колись  буває  і  дебют  невдалий.
Не  кожна  пішка  вийде  у  ферзі.
Часом  зробити  треба  шах  зухвалий.
Боротись  можна  навіть  на  межі...

Бо  час  пішов.  Зроби  нарешті  вибір.
Перед  тобою  розфарбований  квадрат.
Усі  фігури  цінні.  Всі  ми  витвір.
І  може  саме  ти  колись  поставиш  мат...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2021


Столітній дуб зустрівся з буревієм…

Столітній  дуб  зустрівся  з  буревієм
в  двобої,  коли  виживе  один.
Сміється  вітер,  б'ється,  шаленіє.
Жбурляє  небо  океан  краплин.

А  дуб  стоїть...Потоки  сліз  тамує.
Тримає  небо  на  своїх  плечах...
Бушує  буря,  з  всіх  сторін  штурмує.
Блиск  світла  в  небі  -  битва  на  мечах...

Він  вистоїть...  Йому  ще  жить  і  жить.
Попереду  незлічено  баталій,
яскравих  спалахів,  небес  блакить,
днів  сонячних  і  грозових  реалій...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2021


Літо звалилось на місто…

Літо  звалилось  на  місто
спекою,  жаром,  теплом.
Тільки  собори  шпилясті
голуб  черкає  крилом.

День  причаївся  у  парку,
лавка  світилом  нагріта.
Кожен  в  своїм  закамарку...
Місто  чомусь  не  для  літа...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2021


Не йди! Чекай!

Не  йди!  Чекай!Нехай  достигне  літо,
наллється  колос,  липи  відцвітуть.
Давай  набудемось.  Хай  наші  діти
міцним  корінням  в  світі  проростуть.

Ще  стільки  всього  треба  нам  зробити,
вродили  вишні  щедрий  урожай.
Затишшя  днів,  безмежність  митей.
В  нас  так  багато  справ  ще,  зачекай!

Але  якщо  колись  прощатись  треба,
дозволь,  хай  наше  літо  відгуде.
Як  буде  ні́кому  тримати  небо,
воно  мені  на  плечі  упаде...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2021


Дивись, яке прекрасне небо…

Дивись,  яке  прекрасне  небо,
як  квітне  на  землі  весна.
Чому  ховаєшся  ганебно,
ти  покарала  вже  себе  сповна...
                                                 
❄❄❄

Сире  підземелля,  кути  засиріли  від  ночі.  
Тихо,навшпиньки,  але  кожен  звук  наче  грім.
Привикли  до  сірості  лагідні,  стомлені  очі
і  вилазка  звідти  у  світ-  це  шалений  екстрим...

Твій  крик  б'ється  ехом  об  стіни
і  гупає  краплями  десь  недалеко  вода.
Ти  тут  добровільно,  самотня  людино,
колишньої  слави  подоба  бліда.

Тут  твоя  домівка,  заховане  сонце  десь  поряд
і  тихо  сповзає  по  стінах  німа  пустота.
Малюєш  графіті,  на  стелі  ясніються  зорі,
царапають  душу  нагострені  кігті  кота.

І  відліку  часу  немає:  де  нині,  де  завтра,
а  серце  стомилось...  Мільйон  запитань.
В  таємному  сховку  існує  лише  твоя  правда
і  тільки  твоїх  виконання  бажань.

А  небо  прекрасне  буває!
Цвітуть  сади  на  вулиці.  А  ти?
Від  себе  не  сховаєшся
ні  завтра,  ні  сьогодні,  ні  завжди...



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2021


Коли незрозуміло, страшно, дивно…

Коли  незрозуміло,
                   страшно,
                   дивно.
Наскрізний  постріл,
                   вітер,
                   поїзди.
Щемить  душа,
                   заплакано,
                   надривно...
Мовчи!  І  бурю
                   пережди.
Тамуй  зітхання,
                   сльози,  
                   кроки
Якщо  болить,  
                   кипить,
                   руйнує.
Вік  наш  швидкий,
                   прудкий,
                   невпинний.
Живи!  Поки  гроза  
                   лютує...
Бо  прийде  літо,
                   час,
                   пора.
Усе  звершиться,
                   збудеться,
                   настане.
Лютує  буря,
                   злива  і
                     гроза...
Повір!  Без  неї  щастя
                   не  настане...


                   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2021


Кохання незабуте

Садів  цвітіння,  шелест  трав,
кохання  незабуте.  
Рука  в  руці  і  дотик  губ
так  хочу  повернути.
Мить  щирого  зізнання,  
перших  слів...
Обійми  ніжні,  
щирість  почуттів.
Я  знаю  все,  колись  там  була,
в  саду  з  тобою,  
і,  здається,  чула
палкі  слова,  зітхання,  сміх,
торкання  перші,  
наш  солодкий  гріх.
І  клятва  вірності  назавжди,
не  покину!
Люблю  тебе!  
Лише  до  тебе  лину.
Не  відповів,  пішов...
Була  весна..
Для  мене  ти  не  той?
Чи  я  тобі  була  не  та?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2021


Шукай себе

Цвіте  бузок  п'янкий,  духмяний,
Минають  весни,  долі,  миті...
А  ти,  як  цвіт,  не  пропадай,
бо  треба  щось  по  собі  залишити.

Вишневий  сад  чи  яблуню  родючу,
хоч  добру  пам'ять  чи  рядок  вірша.
Шукай  себе,  люби  в  пору  гарячу,
живи  на  повну...  та  не  поспішай...

Усе  пройде,  опаде,  відбуяє...
А  поки  ще  бузок  цвіте.
Запалюй  зорі,  хай  усе  осяють...
Нехай  життя  даремно  не  пройде!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2021


Горять позаду всі мости…

Освітлює  дорогу  нам  заграва.  
Горять  позаду  всі  мости.
І  бути  разом  ми  не  мали  права.
Зустрілися  невчасно  я  і  ти...

Чому  тебе  не  стрі́ла  на  світанку?
Коли  весна  буяла  у  душі  
і  юність  у  прозорому  серпанку
міняла  свої  струни  на  ножі.

А  потім  влітку  налилось  колосся,
ми  пожинали  щедрий  урожай:
вплітала  доні  квіти  у  волосся,
твій  син  збирав  у  гаю  молочай.

Коли  вже  залишила́сь  тільки  осінь
і  наші  скроні  в  попелі  багать.
Підемо  разом,    по  одній  дорозі?
Пали  мости,  нехай  собі  горять...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2021


Вже літо потонуло в хризантемах…

Осінній  вечір.  Чомусь  ще  теплі  ночі
вже  не  даруть  марних  нам  надій.
Ця  ніч  приляже  тягарем  на  плечі-
мовчазний  свідок  нездійсненних  мрій.

Вже  літо  потонуло  в  хризантемах,
вже  осінь  зазирає  нам  у  душі.  
Мовчу,  не  змінюючи  теми.
образою  мовчанку  не  порушу.

Так  стало  все  тепер  закономірно,
ногами  листя  жовте  потопчу.
Біжить  останній  вечір  наш  повільно...
Мирюся  з  всім...  Прощаюсь  і  мовчу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2021


Пробач мені за все!

Пробач  мені  за  все!
 за  слабкість  духу,
 за  черствість  серця,
 що  не  протягнула  руку,
 що  в  час  біди  не  була  коло  тебе.
Пробач  і  більшого  мені  не  треба!

Пробач  мені,  благаю!
 що  я  живу  без  тебе,
 що  дихаю,  кохаю,  
 і  кожен  день  ще  мрію,  
 що  вірю  щиро  і  дивлюсь  на  небо.
Що  я  така,  як  є,  а  не  така,  як  треба!

Пробач  мені,  коханий!
 за  всі  мої  поразки,
 за  прагнення  мої,  надію,  
 за  те,  що  вірю  ще  у  казки,
 що  я  завжди  літала  вище  неба.
Прости  й  прощай,  бо  може  так  і  треба!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2021


Це все називається просто життя

Роки  пролітають  так  швидко  й  невпинно
і  нам  плину  часу  вже  не  зупинить.
Все,  так  як  і  вчора,  як  завтра,  рутинно.
І  вечір,  і  ранок,  як  мить  пролетить.

Нема  зовсім  часу,  навіть  для  молитов.
І  сонце  так  гріє,  нема  коли  глянуть.
Все  бігти  за  здобиччю  знову  і  знов-
то  ти  когось  дуриш,  то  тебе  вже  обмануть.

Смієшся,    а  сльози  з  очей  твоїх  градом
і  на  душі  в  тебе  кішки  шкребуть.
Тонесенька  риска  між  пеклом  і  раєм-
тобі  всеодно,  хоч  би  де-небудь.

Мовчиш,  коли  хочеться  криком  кричати,
то  плачеш  від  радості,  то  знову  сумна.
Чому  ти  не  можеш  те,  що  хочеш  робити?
Якась  ти  є  дивна,  якась  ти  чудна.

І  все  пролетить,  колись  будеш  жаліти,
за  втраченим  часом.  Нема  вороття.
А  те,  що  попереду,  ще  буде  боліти-
це  все  називається  просто  "життя".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2021


Як добра актриса виконую ролі…

Як  добра  актриса  виконую  ролі  
веселі,  сумні  і  маловідомі,
богині,  служниці,  впізнай  в  них  мене.
Найважче  для  мене  зіграти  себе.

Такою,  як  є.  Щоб  без  капельки  фальші
і  байдуже,  що  там  чекає  нас  далі.
Хай  тільки  сьогодні  я  буду  собою,
один  лише  день  я  побуду  з  тобою.

А  завтра,  як  завжди,  я  буду  на  сцені
і  скажу  слова,  що  неоціненні.
"Люблю".  Комусь  іншому,  а  не  тобі.
На  сцені  я  все,  та  ніхто    я  в  житті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2021


Так хочу я голос твій зараз почути…

Так  хочу  я  голос  твій  зараз  почути
крізь  цю  безмежність  і  далі  чужі.
Я  мрію  до  тебе  ніжно  торкнутись
сказати,  як  сильно  потрібен  мені.
За  погляд  все  золото  світу  віддати,
за  посмішку  -  небо  схилити  до  ніг.
Хоч,  як  ти  далеко,  я  буду  кохати
Хоч  скільки  ти  пройдеш  ще  в  світі  доріг.
Я  вірю,  надіюсь  і  просто  чекаю,
що  в  пошуках  щастя,  де  б  не  блукав,
колись  повернешся  до  нашого  раю.
Такого  не  знайдеш,  де  б  не  шукав.
Люблю!  Відчуваю!  І  просто  живу...
Я  обертаюся  навколо  тебе.
І  хочу  почути  жадане  "люблю",
бо  більше  в  житті  вже  нічого  не  треба.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2021


Найважче

Ця  ніч  потонула  в  безодні  очей,
а  ранок  туман  встеляє  під  ноги.
Із  тисячі  слів  є  найважче-  прощай.
Із  всіх  почуттів  серце  крає  тривога.

Не  можна  розрізати  душу  надвоє,
де  в  закутках  міста  живе  дикий  звір,
де  сонце  від  болю  проміння  ховає.
Найважче  самотність,  я  знаю,  повір.

Розсіє  світанок  над  містом  тривогу,
сховає  весь  страх  і  образу  твою.
І  росами  щастя  положить  під  ноги.
З  найважчих  доріг  обираєш  свою.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2021


Бо море завжди перед штормом мовчить

Блакить  неозора
   спливає  тихенько  в  пісок.
Дивується  море,
   ховає  сто  тисяч  думок.
У  безмірі  днів
   задумано  котяться  хвилі.
Тут  те,  що  хотів,
   та  думи  з'їдають  немилі.
Мовчить  стоголосо,
   лиш  чайка  в  розпуці  кричить.
Тобі,  мабуть,  треба  боротись
   і  море  завжди  перед  штормом  мовчить.
Помрій,  подивись.
   Ось  з'явились  за  обрієм  зорі.
І  ти  в  небеса  полетиш
   чи  ляжеш  спочити  на  хвилі  прозорі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2021


Лист додому

Лелека  ще  кружляє  над  вербою
і  над  місточком,  що  вмостився  над  водою?
Ну  як  ви  там  живете?  Ще  живі?
Вам  ще  співаночки  співають  солов'ї?

Ще  плавають  весною  дикі  качки?
Чи  ще  живе  ота  стара  жебрачка
в  малій  хатині,  що  над  самою  водою?
Чи  пам'ятаєте  чи  тужите  за  мною?

А  може  вже  забули  й  в  тишині
шлете  прокляття  ви  на  голову  мені?
Не  треба  так,  бо  я  така,  як  була.
Я  вас  люблю!  Я  вас  ще  не  забула!

Я  не  змінилась  зовсім  відтоді
як  діти  грались  в  хованки  малі.
Я  все  така  ж,  така  ,  як  була.
Чому  мене  прокляли  ви  й  забули?

Я  жити  хочу,  хай  і  в  чужині
я  відшукала  сенс,  любов  знайшлась  в  мені.
Я  хочу  ще  любити,  так  як  всі.
Невже,  не  може  щастя  ще  всміхнутися  мені.

О  мамо,  мамо,  вибач,  не  тужи.
І  якщо  можеш  ще  простити,  то  прости.


   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2021


І недосяжне, і далеке…

І  недосяжне,  і  далеке,
і  дійсність,  вимріяна  в  снах-
старенька  хата  і  політ  лелеки,
криниця  загубилась  в  кропивах.

Присіли  вікна,  може  вже  стомились,
старий  поріг  перехилився  вбік.
І  вишні  зранку  росами  омились
і  родить  рясно  яблуня  із  року  в  рік.

І  так  святково,  радісно.  Я  вдома.
Пройшли  роки.  Позаду  пів  життя.
Тривожить  рана  лиш  мені  відома,
бо  тільки  тут  щаслива  буду  я.

Помрію  і  поплачу.  Десь  далеко
сховалась  рідна  хата  в  кропивах,
стара  криниця  і  політ  лелеки
ніде  вже  не  побачу,  тільки  в  снах...




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2021


Сніг лягав на жовті хризантеми

Сніг  лягав  на  жовті  хризантеми,
нам  у  душі  мовчки  заглядав.
З-поміж  наших  вичерпаних  тем
ти  ще  незакінчену  шукав.

Гнулися  додолу  квіти  сильні,
холодом  серця  їм  обпекло.
Ми  тепер  з  тобою  будем  вільні,
так,  немов  нічого  не  було.

Заколише  тихо  сніг,  востаннє
жовті  хризантеми  обійме.
Ми,  як  те  обпалене  кохання,
теж  колись  у  світі  проминем...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2021


Моя країна!

Весняний  день  із  сонечка  почався,
погнав  у  даль  невтомних  бджіл,
десь  у  кутку  промінчиком  погрався,
а  потім  вітерцем  зешелестів.
І  стало  тепло  й  радісно  навколо,
хмаринки  вітер  ніжно  колихав,
і  посміхався  ліс  мені  чудово,
неначе  таємниці  мої  знав.
Я  подивлюся  в  голубе  озерце
в  до  берізки  ніжно  прихилюсь,
цілющої  води  нап'юсь  з  джерельця,
лелеці  в  небі  ніжно  посміхнусь.
Все  це-земля  моя,  моя  країна!
Ці  води,  ліс  і  ця  краса.
Яка  ж  вона  незвідана  й  чарівна!
Її  вмиває  ранішня  роса.
Барвистий  мій  віночку  з  квітів,
країна  ласки,  сонця  і  тепла.
В  душі  моїй  залишишся  назавжди,
як  мій  пристанок  щастя  і  добра.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2021


Маленька пташка

Маленька  пташко,  загубилась  мила?
Де  твої  рідні  і  гніздечко  твоє  де?
Дивись  зима  вже  снігом  поле  вкрила.
Стоїть  мороз,  хурделиця  іде.

Ти  змерзла?  Не  співаєш,  дуже  шкода,
що  світ  жорстокий,  ти  ж  така  мала.
Навіщо  ж  була  дана  тобі  врода?
Щоб  зруйнувала  все,  понищила  зима.

Не  захищає  пір'ячко  барвисте,
ти  вже  стомилася  летіти  в  даль.
Маленька  пташко,  як  то  ненависно
вмирати  так,  коли  в  душі  печаль.

Ходи  до  мене,  не  допоможу  дуже,
я  трохи  більша  пташка,  аніж  ти.
Я  у  душі  так  само  гірко  тужу.
Замерзнем  разом,  пташечко,  ходи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2021


Зіграй мені музику вітру

Зіграй  мені  музику  вітру,
приправ  тихим  плином  води,
додай  прохолоду  повітря,
мене  захисти  від  біди,
від  зради,  розлуки,  недолі.  
Я  так  вже  стомилась  чекати.
Зіграй  мені  пісню  про  волю
і  дай  мені  шанс  ще  кохати.
Мелодію  тихої  ночі,
світанків  прозорих  печаль.
Зіграй,  подивись  мені  в  очі.
Кохай,  як  ніхто,  як  ніколи  кохай.
Ловлю  кожну  ноту,  і  подих,  і  настрій,
гублюсь  у  обіймах  спокійного  сну.
У  музиці  твоїй  знаходжу  те  щастя,
яке  вже  ніколи  ніде  не  знайду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2021


Мовчать холодні мури замку

Мовчать  холодні  мури  замку,
ховають  таємницю  не  одну,  
спекотність  дня  і  прохолоду  ранку,
веселий  сміх  і  тугу  неземну.
І  чули  стіни  ці  багато  голосів,
і  були  свідком  безпощадних  воєн.
О,  як  ти,  замку,  вижити  зумів?
І  як  ти  рани  всі  свої  загоїв?
Не  раз  темниці  стогоном  озвуться,  
по  коридорі  привид  пролетить,
в  веселім  танці  пари  ще  зійдуться,
п'янким  вином  бокали  відзвенять.
Спинився  час  і  рицарі  у  латах
пустинні  коридори  стережуть.
Громило  військо,  нищило  багаття,
та  замок  духи  предків  бережуть.
Сховаюсь  в  затінку  величних  кленів,
черпну  з  криниці  жменю  прохолоди.
Самотній  замку,  вічне  твоє  ім'я.
Безсмертна  пам'ять  нашого  народу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2021


Люблю цей ліс

Люблю  цей  ліс  від  самого  дитинства
і  промайнула  юність  тут  моя.
Через  роки  стежина  ця  барвиста
мене  в  минуле  знов  перенесла.

Тут  загубились  зустрічі  й  прощання
у  присмерку  старих  дубів.  
І  я  сьогодні  в  ліс  іду  востаннє,  
щоб  він  мене  розрадити  зумів.

Я  міцно  обійму  берізку  милу,
їй  вітер  коси  ніжно  запліта.
Я  теж  колись  давно,  мабуть,  любила...
Хоч  пролетіли  в  даль  уже  літа.

Іще  хвилина.  Мушу  вже  вертатись,  
я  покидаю,  рідні,  вас  навік.
Мій  ліс  зумів  зі  мною  попрощатись.
Якось  затих,  замовк  і  навіть  згірк...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2021


Весна

Де  ж  твоє,  веснонько,  буйне  цвітіння?
Де  ж  твоя  вічна  надія  жива?
Мовчки  травою  вкриваєш  каміння,
завжди  щаслива,  така  молода.

Цвіт  яблуневий  встеляєш  під  ноги,
співом  пташиним  твій  голос  бринить.
Тільки  до  мене  не  знайдеш  дороги,
тисячі  струн,  ну  а  серце  мовчить.

І  всі  слова  вже  сказані  про  тебе,
та  не  мені  судить,  я  не  права.
І  що  зробити,  щоби  було  так,  як  треба?
І  де  твоя  вічна  надія  жива?

Буяє  весна,  як  колись,  як  до  мене.
Напевно  для  щастя  людям  дана.
Де  твоє,  веснонько,  листя  зелене?
Де  ти  блукаєш,  завжди  молода?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2021


Лірика

Зробити  перший  крок  і  далі  жити,
не  зрадити  і  так  тебе  любити,
на  заздрість  людям  всім  і  ворогам,  
і  так,  щоб  добре  було  тільки  нам.

Не  спати,  думати  про  тебе  і  благати:
лише  одну,  мене  одну  кохати.
До  тебе  летіти  і  навіть  у  снах,
думати,  мріяти  тільки  про  нас!

Відчути  тепло  і  пройти  по  вогні,
та  так,  як  відомо  лиш  тільки  мені.
Тебе  пригорнути,  відчути,  знайти.
Ніхто  не  потрібен  мені,  тільки  ти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2021


Мій старт в мені

Рутинність  днів.  Минають  дні  і  ночі
і  хочеться  кудись  на  новий  старт,
кудись  далеко,  може  світ  за  очі,
аборигеном  десь  в  Мадагаскар.

Палити  вогник  й  жити  у  землянці,
вмиватися  росою,  слухати  пташок,
прокинутись  від  шуму  моря  вранці,
нанизавши  намисто  із  зірок.

І  жити,  дихати  на  повні  груди.
Казки  читати,  написати  свій  роман.
Мій  старт  в  мені,  а  мої  старти  всюди,  
як  маяки  мигають  крізь  туман.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2021


Ця мить

Ця  мить,  цей  день  і  погляд  тих  очей
він  заворожував  й  приходив  в  снах,  
як  тихий  вогник  стомлених  ночей
і  як  загублене  село  у  кропивах.

І  ти  заснеш  з  надією  на  диво:
побачити  це  не  у  сні,  а  наяву,
пройти  дощем,  упасти  в  зливу,
зайти  у  зату  батьківську  свою.

Поцілувати  ніжно  стару  маму,  
заплакать  й  погулять  серед  садів
і  злива  на  вікні  малює  діаграми
ти  вдома,  бо  давно  сюди  хотів.

Хоч  пів  життя  пройшло  і  пів  дороги
тебе  стежина  у  село  веде.  
Де  хата,  де  дитинство  босоноге
і  де  тебе  уже  ніхто  не  жде.

Проснешся  в  ліжку  і  холодним  спомином
ввірветься  в  душу  мати  і  бузок,
криниця  і  звичайна  хата  з  комином,  
що  стала  казкою  з  усіх  казок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2021