| Сторінки (1/37): | « | 1 | » |
Рясні дощі, весняна прохолода,
Прискорено росте густа трава.
В саду моїм так зелено й чудово.
В рядки складаються самі слова.
Травневі дні – це час для косовиці,
Клепаю косу і гайда в садок.
Туман дрімає, мов дитя в колисці
Я чую мелодійний спів пташок.
А фонограма від коси лунає,
Трава смиренно стелиться в покіс,
Душа моя світанок зустрічає,
Натхнення й радість він її приніс.
Приліг на хвильку і вдивляюсь в небо,
І бачу там безмежжя й широчінь.
В цю мить мені нічого більш не треба.
Чарує зір мій мрійна далечінь.
Лиш відчуваю злегка я утому.
Садок сміється щастям у руці,
Бо більше світла й сонця стало в ньому,
І блиском сяють в росах промінці.
28.05.2021 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2021
Всі кольори веселки посміхались,
В кристаликах води життя цвіло.
Лелеки цій красі лиш дивувались,
Вдивлялись в краєвиди за селом.
Напоєні вологістю й озоном,
Замріяно стояли у гнізді.
А потім милувались знову й знову,
Пригадуючи роки молоді.
І думали як вивести потомство,
І на крило підняти у політ
Лелеченят без всякого знайомства -
Навчити пізнавати дивний світ..
А восени залишити місцину,
Без компаса летіти в теплий край,
Весною повернутись в Україну,
Бо лише в нас казковий водограй..
Такого більш немає в цілім світі,
Бо в нас чорноземи у людський зріст
Тому і райдуга у розмаїті,
Лелека й той корінням в землю вріс.
13.05.2021 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2021
У підсвідомості глибинно
Живе постійно страх у нас.
Накручує твій нерв невпинно
І вибухає в слушний час.
Ці фобії багатогранні,
І в кожної свій інтерес.
Бувають часто безпідставні,
А є такі, що мають сенс.
Найбільший страх у нас сьогодні –
Це вакцинація й COVID.
Чи ці вакцини дуже модні
Не шкодять нам, врятують світ?
Бо створені занадто швидко –
На це колись ішли роки.
На відстані близькій велике,
І все ж у всіх свої думки.
Та старт дано, процес триває,
Хода прискорює свій темп.
І страх поволі відступає
У доленосний цей момент
У кожного є вільний вибір,
Щепитися йому – чи ні.
Але ще й є життєвий вимір –
Він щось нашіптує мені…
23.05.2021 рік
,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2021
Поповним когорту сердець благородних
Які ж то великі, бездонні і щирі
Бувають серця в небайдужих людей,
Що навіть розвіють думки всі журливі,
Примусять, щоб квітам співав соловей.
І хмари, й незгоди, і сум, і тривоги
Напруженням волі умить розведуть.
І будуть трудитись щодня до знемоги,
Бо знають, що користь комусь принесуть.
Для них це природно, як вирій для птахів
Летіти щороку у теплі краї,
Любити натхненно, співати й кохати,
І болі чужі для них теж, як свої.
Поповним когорту сердець благородних
І будем трудитись для щастя дітей.
Щоб край розцвітав і витала свобода,
Щоб мир панував у душі кожен день.
19.05.2021 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2021
Пора цвітіння у зеніті,
В убранстві яблуні стоять,
Мов єгиптянка Нефертіті
Чарують дивом й гомонять.
Буденність, свято, мрія й сон,
Злилися в білу хуртовину.
Усе співає в унісон,
Благословляє світлу днину.
А як же пахне груші цвіт!
П’янить звабливою красою
І посилає нам привіт
Через нектар разом з бджолою.
В тій заметілі є відтінки:
Рожеві, сині, бурячкові,
Сріблясто-світлі павутинки
І малиново-пурпурові.
Ти розумієш-це не сон,
Не мрія й казка, а реальність.
Буденність крутить грамофон,
І підбирає лиш тональність.
І свято мрію доганяє,
Вальсує, бавиться в цю мить.
А спів лиш душу напуває
І серце, як струна, бринить.
Пора цвітіння у зеніті,
Квітують яблуні в саду,
Немов волошки в стиглім житі –
І я щасливий з ними йду.
16.05.2021рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2021
Тюльпани, тюльпани, тюльпани,
Голландія, сир, вітряки.
А в Києві квітнуть каштани,
Несуть в далечінь залюбки.
Тут море безмежне тюльпанів,
Грайливе, як шепіт полів,
Створили для всіх квітоманів,
Подружжя Добруцькі в селі.
Вже місця нема для парковок,
Сюди приїздять звідусіль.
Піднесено, славно, святково,
Рушник, коровай, хліб і сіль.
Гостинно тебе зустрічає
Цей парк доброти і краси.
Довкола природа співає,
Якщо ще не був – поспіши.
09.05.2021 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2021
Квітують вишні біля хати,
Немов барвистість неземна.
Мерщій спіши це споглядати,
Бо зір чарує білизна.
Уздовж дороги сяють блиском,
Розносять радість навкруги,
Дитинства й юності колиска ,
Шепочуть трави і луги.
Це ніби сни в твоїй уяві
Несуть в незвідані краї,
Переливаються яскраво –
Душі ж так радісно моїй.
Й так хочеться вдихнуть одразу
Оце буяння й пишний цвіт,
З піднесенням сказати фразу:
Який прекрасний Божий світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2021
Ось таке життя настало,
Нас, як липок, обікрали.
Вклади, що на ощадкнижках,
Заховалися десь нишком.
Юля тисячу вернула,
А за решту геть забула.
І наступні президенти
Не дали і пів процента.
Тему цю давно закрили,
Посміхалися лиш щиро:
Що так легко удалося,
Здерти шкуру, як із лося.
Мов затяті браконьєри,
Це робили у вольєрі.
Як в пасьянсі розіграли,
Лише руки потирали.
О ба – гумор залишився,
Хтось у владі спохватився.
На дохід ще п’ять процентів
І ніяких сентиментів.
У казну усім сплатити,
Щоби легше було жити.
Бо діра в пенсійнім фонді, -
Зупиніться – може годі?…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2021
Зацвіла черешня, а тепла немає,
Вітерець північний гілочки гойдає.
І пташиний гамір, ніби завмирає.
І сім’я бджолина майже не літає.
А вже по обіді, сонечко пригріло,
Квіточки щасливі, серце забриніло.
І з’явилась радість, солов’ї співають,
А бджолята дружно у танку кружляють.
Тож бажаю сонця і тепла щоденно,
А найголовніше, щоби не буденно,
А святково й щиро, від душі зринало,
І красою цвіту й миром зігрівало
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2021
Життя це дивовижний сценарист,
Сюжети підкидає нам щоденно.
Хоча в душі я й,ніби́, оптиміст,
.Однак часом буває трохи дивно.
Словесна тріскотня, що йде з екранів,
Як сухе гілля на кострі горить.
Фальшиві голоси з дня в день лунають
Одні і ті віщують і говорять.
А теми скучні, як зимова ніч,
Немов той патефон заїв, не крутить.
Одне лиш ошуканство, паралІч -
Беніфіціар кінцевий щедро платить.
Лиш крихта правди, замішена в брехні,
Відсіяна, просіяна на ситі.
А може це лиш так – привиділось мені?-
Волошки й ті дивуються у житі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2021
Нарешті дочекались
Даремно хвилювались.
В осанні числа квітня
Пора настала літня.
І ластівки в сараї
Гніздечка прибирають.
Готуються до Пасхи
Від нас чекають ласки.
Щоб двері відчиняли
Життю не заважали.
Провісники весняні,
Але не дуже рані.
Із вирію вертають
І землю прикрашають.
Квітують абрикоси
Бджолині медоноси.
Кругом трава зелена,
Яка пора шалена!
Сьогодні 1 травня,
Традиція в нас давня.
Не майорять колони,
Лише лунають дзвони.
Великий День зустріним
Всім православним миром
Зі святпми усіх Вас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2021
Бердичівська земле, мала Батьківщино!
Волині й Поділлю ти рідна сестра.
Твій голос барвистий, по – батьківські щирий,
Звеличує предків древлянських діла.
Мій краю рідний невмирущий,
Моя Бердичівська земля.
Ти є для нас, як хліб насущний,
Як оберег зориш здаля.
Підносить над світом красу твою справжню,
Безмежні простори пшеничних ланів.
І труд селянина, і мрію прадавню,
У власній країні ростити синів
У поступі мирнім, ідемо до цілі,
Державницьким кроком торуємо шлях.
Любов до Вітчизни засвідчуєм ділом,
Тож слава її буде жити в віках.
Мій краю рідний невмирущий,
Моя Бердичівська земля.
Ти є для нас, як хліб насущний,
Як Мати Божа й Немовля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2021
Світлій пам’яті тих, хто закрив собою смертельний вогонь Чорнобиля
Невидимий, підступний, потаємний,
Цей мирний атом в молекул дух забрав.
Здригалися всі бані у Почайни,
За що ж Господь людину покарав?
Ми грішні всі: але щоб так, - на смерть,
Без списа, без меча, без стріл Перуна.
Все почорніло вмить… Душа болить…
Покрились смутком зелені вруна.
І світ побачив пекло те раніш,
Ніж нам «вожді» вже потім розказали.
Не лізе в ґрунт - землицю ту леміш,
А Правик, Кібенок, - їх небеса забрали.
В душі моїй сум’яття і тривога,
Гніздяться кубла обпалених лелек.
Чи той же шлях обрали ми до Бога?
Чи мало крові в ранах пролили?
Чи дурість нас в клубочки пов’язала?
Чи розум втратили, як липа цвіт?
Лиш пам’ять людству нагадала,
Який крихкий і недосконалий світ…
Чорнобиль біль і долі знак неясний,
В число оце лелека і мене приніс.
І день народження не став квітчастий.
Бо радість, смуток і журба переплелись
26.04.2021року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2021
Котики вербові вимились дощем,
Сірі і біляві бовваніли днем.
Ніжно і дбайливо зрізав їх ножом,
І підніс коханій замість хризантем.
Дощові краплинки прикрашали їх,
Радість у дружини від букетів тих.
Тож, вербице ясна, смуток розжени,
Перед Днем великим пофарбуй тини.
З Вербною Неділею вітаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2021
Твоя краса, як промінь сонця,
Розвіє сум в моїй душі.
Немов усміхнені віконця,
До болю рідні, не чужі.
Ти маєш серце щедре й ніжне,
Жертовно хрест несеш за нас,
І благородство є безмежне,
Як океан, як плину час.
Тобі для щастя треба мало:
Щоб в домі настрій гарний був,
Щоб зранку сонечко вставало,
І син щоб дім свій не забув.
Сини для тебе скарб безцінний,
І мати - що життя дала,
І чоловік близький та рідний,
І ,звісно, славна дітвора.
Пишаємось тобою люба!
Бажаєм щастя над усе.
Моє натхнення, зірко Людо,
Господь тебе хай береже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2021
Як та пісня гірська мелодійна,
Просипаються зранку поля.
Як принцеса із казки чарівна,
Витанцьовує в вальсі земля.
І кружляють над нею лелеки,
Там їх крила ген – ген лопотять.
Чи то близько, чи то із далека,
Срібним дзвоном струмочки бринять.
Виграють на трембітах й цимбалах,
Баритонах, альтах в унісон.
А дбайлива рука вже подбала,
Щоб елітним засіють зерном.
То ж налиється колос у волю
Золотистим розливом ланів.
І в пшеничному стиглому полі,
Слід побачу сільських трударів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2021
Любов, як дар, як сон, як сонця вії,
Тріади Гегеля неясний зріз.
Як теза, антитеза двох беріз
Мов абсолют якийсь у світлій мрії.
Мабуть - придумали поети давні
І почуття піднесли до небес.
Хто дотик цей відчув, в цю мить, воскрес.
Хто втратив, той страждає і понині.
І так було, і є, і завжди буде.
Любов, як сонце, серцю посилає
Дарунок сяйва мрійних водоспадів.
Й цей дивний сон ніколи не вмирає.
21.04.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2021
Світлій пам’яті М.Т.Рильського. «Максим Золоте Серце»
Я із римою знаюсь давненько,
Саме з нею красу пізнавав.
Хоч робити було це важкенько,
Якщо чесно – рядки римував.
І про строфи я знав щось туманне.
І метафор не відав краси.
Й порівняння тікали від мене,
як ті бджоли в передвісті грози.
А прозріння настало тоді лиш,
Коли Рильського я прочитав:
В «Поетичнім мистецтві» лунає,
В зрілім віці поетом він став:
«Лише дійшовши схилу віку,
Поезію я зрозумів,
Як простоту таку велику,
Таке єднання точних слів»
Це настінная книга поетів,
Маніфест і прогама до дій,
«Слова повинні буть покірні
Чуттям і помислам твоїм,
І рими мусять бути вірні,
Як друзі в подвигу святім»
Відкриваю я книгу для злетів.
І хапаю думок цілий рій:
«Свій парус ладячи крилатий,
Пливти без компаса не смій!..
Світ по-новому відкривати,
Поете, обов'язок твій!»
19.03.2021року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2021
Знову квітень бруньки розкриває,
Оживає природа від сну.
Наш любимий синок зустрічає
Вже чергову дорослу весну.
І квітують нарциси духмяно,
Там під вікнами в школі в садку.
І доріжка прямує до мами,
І бринить у її голоску.
Тихим шепотом ніжним благальним,
Припадає й цілує вуста.
Зігріває словечком вітальним
Тато твій і бажає добра.
Народився ти в свято Пасхальне -
Божа служба лунала в церквах.
Був малятком таким сонцесяйним,
Янголятко у світлих думках.
Ми просили, молили у Сонця,
Аби завжди в зеніті було.
Щоб світило в твій дім у віконця,
І щоб щастя з тобою жило.
Аби доля життєва й надійна
Гарний знак в добрий час подала:
Як музичний акорд гармонійна,
Гарним співом в душі розцвіла.
З роси і води! 19.04.2021рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2021
Син Піднебесної, філософ й гуманіст!
Із Сковородою долі надто схожі:
Частенько світ ловив обох у мандрах,
Державна служба й ласка божа.
Засновник світоглядної системи,
Проникнув в суть речей і сутністю їх став,
Мов сонцесяйну блиском діадему,
Природу і людину повінчав.
Людина – співвимірна силам Неба і Землі –
Центральне місце у Всесвіті займає.
Підхід до явищ і речей з позиції моралі,
Без цього думка людськості страждає.
Не роби нічого іншому того,
Чого ти сам собі не побажаєш.
Допомагати іншому у тому,
Чого ти сам хотів і досягаєш.
Благородство і обов’язок є стан душі –
Низька людина шукає лиш вигОду.
Правитель є взірцем чеснот усіх,
Його мета – служіння для народу.
Тож депутати, обрані народом!
Передусім, як склали ви присягу
На вірність.. Слухайте мою пораду:
Конфуція згадайте ви одразу,
До політехніки галопом поспішайте,
В бездонно-мудрі очі загляніть.
І в будні й свята про народ ви дбайте
І благородством душі освятіть.
А для обрамлення ще маю лиш додати,
Про схожість і тотожність мудреців -
Якщо не хочеш нудно працювати
Споріднену роботу шукай мерщій.
; ; ;
Конфуцій бив набатом в дзвін,
Його почув Ден Сяопін:
Наївся же китаєць рису сповна ,
Світ вже засипають його жорна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2021
Поезія – блаженний стан душі,
Поєднання натхнення і любові.
Коли не маєш цього – не пиши,
Бо не розчулиться вона у слові.
І не відкриє потаємних дум,
Осягнення всевічного й людського.
І буде викликати осуд й глум,
Як щось далеке від земного,
Одягнута в привабливі одежі,
Із лейбою новітніх Кутюр’є.
Зруйнує швидко естетичні вежі,
Про вічне і святе, що в серці є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2021
Спішу на крилах я до тебе,
Побачити твою красу.
Мені нічого більш не треба,
Окрім - як слухати весну.
Радіти вранішнім туманам,
Краплинці сяйва на росі.
І чути щебет той захмарний
Птахів, їх переливні голоси.
Напитися цілющої наснаги,
Побачити і здивуватися…
Позичити у всьому рівноваги,
Гармонії у співу солов’я.
Які ж прекрасні пори року,
Й пестливо – ніжна ти, Весна!
Вдивляюся в твої я кроки,
Замріяні в калині чудеса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2021
Бувальщина життєва рядова,
Таких шодня буває ген-ген скільки.
Весна, вольєр, гормони б’ють сповна,
Їх песик Барсик відчуває тонко.
Онучка приїхала до нас з столиці,
Помітила, що хоче він на волю
І радить: давай влаштуємо собаці,
Дідусь, пікнік веселий пречудовий.
Гуляємо на стадіоні дружно –
Наш дог спортсмен ще той завзятий,
Мотузка натягнулася вся пружно –
І ми лиш хвіст побачили кудлатий.
А вже за мить, нестямний крик лунав:
(Прокинувся інстинкт мисливця в ньому)
В сусідки качку в люті загризав,
Не підпускав до себе він нікого.
На другий день несу в кишені гроші –
Компенсувати збиток матеріальний.
Які ж слова почув!, як сни хороші:
Від вас їх не візьму – бо маю борг моральний.
Красу ми звикли бачити у квітці,
В сніжинці, що на склі після завії,
У хмарці, що гойдається на сонці
Та є вона іще - у вчинку й дії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2021
Ель пан - так здавна звуть тебе Іспанці.
А хлібом величають Українці.
З часів Трипільських давніх, з неоліту,
Розкрив красу свою усьому світу.
А славу дав тобі Вікентій Хвойка,
( Всім серцем полюбив він Україну)
І археологічною культурою
Ти, Хлібцю , став і поріднились ми з тобою .
Бо звідтіля, з Дніпра і Подністров’я,
І до Карпат, й величного Дунаю
Зринає особливий і ментальний норов
Від пра –пра прадіда і діда, плуга і вола.
Ти прикрашаєш з сіллю вишитий рушник.
І гість завжди почесний на заручинах.
Ти є священний й всюдисущий оберіг
І годувальник для мого народу.
Панів у нас, як правило, не шанували -
Не раз садили й підкидали їх на вила.
Тобі ж, лишень, вклоняємося щиро.
Бо ти завжди приходиш в хату з миром
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2021
Тобі, моя дружинонько рідненька,
Я шлю вітання в березневий день.
Хоч ще не добре чути соловейка,
Для тебе заспіваю я пісень.
Отих, які співала твоя ненька,
Схилившись над колискою, як тінь.
І тихо промовляла: спи маленька,
В солодкі сни думками ти полинь.
Хай пісня колискова ніжна й мила.
Тобі моя супутнице вродлива,
Дзвенить святково, як малиновий дзвін.
Наповнює по вінця у любові,
На рушнику несе низький уклін,
Й дарує дні весняні й пречудові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2021
Не квапся, ти - незайманість віддати!
Хоч і в душі весна, вирують почуття.
Бо розум спить, а серцю то не знати,
Чого таке прискорене биття?
Дівочі мрії, вислані туманом,
Буває часто не туди ведуть:
На перший погляд все прекрасно й гарно,
Але ,на жаль, здіймають каламуть.
Й водиця чиста та джерельна,
Як після шторму ,враз, стає брудна.
Спокусниця і доля невблаганна,
Буває радісна, бува сумна…
Аби вона була завжди прекрасна:
Гарненько роздивися – і вдушу загляни,
А чи у нього - світиться так ясно? -
Тоді мерщій пірнай в любовні сни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2021
О римо – рима, голубінь незрима
Щоденно ти в поетів на устах.
Як чудодійний дар для серця мила,
Як діамант коштовний в сто карат.
Ти клаузулу сонцем напуваєш,
Даєш шляхетності і красоти.
І мрією у небі враз зринаєш,
Наснажуєш усіх із висоти.
Вживаються в тобі дві іпостасі:
Панянка неймовірної краси.
І лицар – леґінь у бою безстрашний
Поєднані в гармонії душі.
Буваєш часом тиха – дактилічна,
Як шепіт трав, як неба широчінь
А інколи і гіпердактилічна,
Як океан, голубиш далечінь.
І в строфіці ти справжня чарівниця -
Завбачиш все, даси усьому лад.
Ти водночас в руках моїх синиця
І журавель у небі й ясний сад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2021
Дві берізки стоять без листочків,
Й молитовно благають тепла.
Вмить насунула хмарка купчаста
І сніжковим дощем облила.
І краплинки стікають по кронах, -
Під корою вже сік струменить.
І з’явилась чудова нагода
Із натури красу відтворить.
Поспліталися віттями міцно
У зеленім убранстві сосни
І шепочуть сонети ліричні,
Бо серцями дозріли вони.
Як же славна ти, юнь сонцесяйна,
Скільки соків живильних несеш!
Як та німфа Парнаська прекрасна,
Громовержця на гріх спокусиш.
Дві берізки стоять на узліссі,
Зачаровують співом весни,
Збережімо ж ми, люди, цю пісню,
Збережімо ці дивнії сни.
04.04.2021 року.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2021
Читач нещирість відчуває:
Де є казенщина, де штамп.
І лиш до серця він впускає
Слова, пророщені в думках.
04.04.2021рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2021
Розучував сьогодні «Чардаш Монті» -
Бо в юності його не грав.
Почув у виконані Гіуффреді,(1)
Й музичний інструмент у руки взяв.
Відточував подвійну я атаку.
(У духовиків вона так зветься).
Туг –ду, дуг- ду, туг- ду ,дуг -ду ,туг-ду
Таг –да, даг- да, таг - да , даг - да, таг –да.
І відчуваєш щось ти фантастичне:
Якийсь політ, якась чарівна мить,
Спочатку лине мрійне «кантилено»,
А потім і «алегро» стрімголов летить.
І от я знову чую Гіуффреді:
Й порівнюю свою я гру.
І схожа, ніби, ця мелодія -
Та перед Маестро капелюх зніму.
1. Гіуффреді – італійський трубач – віртуоз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2021
Поезія це почуття,
Якась незрима буйна сила,
Вона вселяє в нас життя,
Коли вже жити геть не сила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2021
Я проріджував вчора малину.
(Біля вікон моїх та росте).
Була ясна погожая днина
І зринало питання таке:
Задля чого живеш ти людино?
В чому сутність буденна твоя?
Сухі стебла стинати малини,
Щоб гарнішою була земля?
Сухостій у природі – це звично.
Час від часу він сам відживе.
А от душу від скверни очистить! -
Хтось із нею постійно живе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2021
Хтось в віконце вистукує зранку.
Відчиняю - не вірю очам.
Дивний хлопчик стоїть біля ґанку,
Ну справжнісіньке геть потерча.
Я прийшов. Заступаю на варту.
Буду радість усім дарувать.
Тож пустіть лиш на хвильку у хату
Хочу дещо вам всім розказать:
Квітень місяць я є пречудовий,-
Може кращий за всі місяці.
Розфарбую вам сад веселковий,
Білим цвітом що є у руці.
Припорошу я ним абрикоси,
Потім вишні і груші усі.
Закружляють в танку бджоли й оси
В феєричній казковій красі.
Як же можна тебе не любити?
Другий місяць натхнення й весни.
Залишається мріяти й жити,
Й щоб у щасті зростали сини.
01.04.2021 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2021
Богиня Кліо й фарисеї,
Гомери й їхні «Одісеї!
Історії, як наративи,
Історії життя розливи.
Історія із цього тіста,
Із цього місива віків.
Бува гірка, буває прісна,
Буває зовсім без смаків.
Жонглюють нею, як факіри,
Оцінки ставлять будь – які.
Одні не мають зовсім віри,
А інші вірить мастаки.
Кожний цар наймав придворних,
Любих серцю посіпак.
Щоб його діяння тронні.
Прославляли ті в віках.
Не відстали і генсеки,
Новоз’явлені царі.
Джугашвілі Йосип Грозний
Написав в календрі:
Що життя цілком прекрасне -
Я ж його вам в руки вклав.
Як в зеніті сонце ясне,
День для щастя вже настав.
А лакузи всі писали:
Коба, рідний, дорогий!
Щоб не ти, ми б всі пропали,
Житній хліб не зародив.
І Микита- чудотворець,
Склавши руки не дрімав.
Він, мов Римський гладіатор,
Меч у Сталіна ввігнав.
На ХХ-м з’їзді сміло,
В прах розбив той п’єдестал.
Величі його не стало,
Головою вниз упав.
Звинуватив в злодіяннях,
Персонально лиш його.
А за себе й любих друзів.
Ні словечка, ні гу-гу.
Коли Брежнєв став генсеком,
Кукурузником назвав.
Звинуватив в волюнтаризмі,
Анекдотам волю дав.
І про нього вже волали:
Це достойник – знаменитий.
Зірки три подарували,
Щоб всіх інших затемнити.
Що герой він із героїв,
В пантеоні тих часів.
«Малу Землю» написали.
Ще й пісень таких співали…
29.03.2021року
Коба – так називали Сталіна найближчі соратники по партії.
Написано ямбічно – хореїчним розміром.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2021
Коли стоїш біля вікна…
Відкрив вікно. Вона зайшла.
Весняна прохолода.
Вдихнув п’янкого я тепла
Й почув чудесний хор «Цикада»:
Горобчики цвірінькали так дивно,
Немов узріли сутність красоти.
Лунали трелі, ніжні переливні,
Їх крила бились в буденність суєти.
А по подвір’ю півень Гало
Поважно й гордо проходжав
І розмірковував чи вдало
Знайшов підхід до «милих дам».
Людино! Що для щастя треба?
Багатство, чепУрна марнота?
Насправді лиш поглянь у небо,
Коли стоїш біля вікна.
30.03.2021 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2021
Світлій пам’яті О.Гончара (Біличенка)
Тереза в серці залишилась
Село словацьке Модри Камінь,
Це вир бездонних почуттів.
Він тут знайшов своє кохання,
Й чужинців гнав, як тих чортів.
Вона, немов чарівний ангел,
Як мрія зіткана з чудес,
Як Михаїл Святий Архангел,
Зійшла на землю із небес!
Як радість, що намить розлилась,
Як сяйво променистих душ,
Тереза в серці залишилась,
Й завії білосніжних круч.
Після війни, вже в мирну днину,
Космополітом стали звати:
Ти як посмів, партійний сину,
Дівча це палко покохати?
А Жданов лиш дивись, сміявся.
Пишався дітищем своїм,
Ти ба… Дивися. Закохався.
Тож гріх спокутувати вмій.
19.03.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2021
Як потяг, що у даль відходить,
Все менше чутно трах –тах – тах.
Так і людське життя проходить,
Ритмічно в такт, мов на вітрах.
Вони розчулені під сонцем,
Життєвий код твій бережуть,
Як промінь стукають в віконце,
І смутку волі не дають.
Чимало бачили на світі!
Твій в вир підносили політ,
Ти був у славі, у зеніті,
Тепер в полоні стриму літ.
Благають волею своєю:
Людино! Жити поспішай!
І огортають пеленою,
Святим покровом отчий край.
Не скривдим же його ніколи,
Примножим славу у труді,
І хай лани широкополі
Благословлять в важкій ході.
І хай Всевишній допоможе
Прогнати віруси страшні.
Людина жити так не може,
Немов у літургічнім сні.
І віримо, - цей день нагряне!
І знов відродиться життя.
Студент за парту знову сяде.
Й полине мрія в майбуття.
Й заколоситься стигла нива,
Й дитячий сміх наповнить дім,
І запанує світла днина,
І в домі радість буде всім.
26.03.2021р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2021