| Сторінки (1/34): | « | 1 | » |
спав я
і наснилось раптом
що Тебе більше
не кохаю
прокинувся
у сльозах
пробач
моя рідна
є ті
хто присягається
у почуттях
дорогими речами
квітами
словами
я ж
присягають Тобі
своїм болем
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2024
Цей світ як сон.
Кошмар. Коли ж
Мені Ти врешті
відболиш?
І знов... Завжди...
З Твоїм обличчям -
мій страх і сум,
мій жах і відчай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2024
Засинаєш у місті, що не знає відключень світла.
Бігаєш вулицями у справах, які виповнюють Тебе,
Даруєш сенс цій метушні. Щодня знову.
Обіймаєш чоловіка, який добрий і зручний.
Вчасний. Котрий кохає Тебе. Законно.
Це не той, що давно, в іншій реальності
Притиснутий вибором сходив з розуму.
День за днем. Місяць за місяцем.
Розтрощена частина його досі лежить
Під дев'ятиповерхівкою на бетоні.
Можливо, коли б Ти відповіла, не сталося би
Стільки болю й стільки відчаю.
Бо ж Ти - найдорожче і наймоїше,
Що тільки було будь-коли в цьому світі.
Знаю, пішов би за Тобою. Після істерик,
Прощань та обіцянок. Пішов би,
Хоч інша частина конала б отруєна
Біля примезлого розбитого тротуару.
Найбільше жахає, що Тобі вже давно,
Дуже давно і дуже глибоко
Пофіг на мене. Минулось, пройшло - і згадати
Нічого отак особливо й немає.
Хворий тобою невиліковно, хронічно.
Пробач, якщо зможеш.
Хоч, певно, не варто.
Таблетки виснаги приймаю щодня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2024
Ти забула мене, забула.
Я стою вже десь там, здалля.
Ти недовго жила минулим -
Мчиться далі Твоя Земля.
Ти забула зимові ночі,
Ті щоденні і щастя, й біль.
Зараз інший Тобі шепоче,
Так, як я шепотів Тобі.
Зараз інша замерзлі руки
Зігріває мої - в своїх...
В Твого серця знов рівний стукіт.
Я для Тебе - торішній сніг.
Весни шлють хай Тобі привіти
І не шарпає туга, ні.
Ти продовжуй життю радіти,
Як раділа колись мені.
Я ж кохаю Тебе. Інакше -
Не простив би собі, мабуть...
Ти для мене з великого знаку
І у цьому велика суть.
Хай вирують грудневі стужі,
Не займають Тебе однак.
Я люблю тебе сильно. Дуже.
Чи любитиму далі? - ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2023
У місті, де Ти засинаєш,
Лишились мої сліди,
Витерті шини роверів,
Перегорнуті сторінки книг,
Здертий лак на старих меблях.
У місті, де Ти прокидаєшся біля іншого,
Досі дерева пам'ятають нас,
Досі вахтери пам'ятають нас,
Килими в коридорах пам'ятають нас,
Досі стільці та ліжка пам'ятають нас.
Може, коли Ти знову розповідатимеш
Натхенно, як завжди, задерикувато,
Йому чи їм про свою життєву помилку,
Про нікчему й переслідувача,
Котрий зрештою Тобі дав спокій -
У той самий момент відбуватиму
Своє щоденне Тобі поклоніння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2023
дякую
що Ти зустрілась мені
на шляхах цього безглуздого світу
дякую, що Ти -
саме така, як є
бузковим цвітом
ані на частку відтінку
не сіроокіша
ані на міліметр не вища
що Ти щастя моє
і горе моє
й дякую, що Ти ще
змушуєш досі мене шаленіти
жіночна до краєчків пальців
кінчиків волосся
що маєш ім'я таке рідне
за те, що було
і що не набулося
дякую
що Ти для мене не-змінна
незамінна, зрештою
надалі найближча
дякую
що частинка Тебе живе в мені
й дякую
що ночами плАчу за рештою
дякую, що знаєш
що я Тебе
люблю до памороків, до нестями
моя поетико
дякую
що й Ти мене десь між снами
та між листами
досі любиш
і пам'ятаєш все-таки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2023
Вже четвертий йде
Ти болиш в мені
Образ Твій сумний
І уста сумні
Твої посмішки
Як горОшини
Закотилися
Десь під спомини
І небажаний
Ненаближений
Сильно посланий
Сильно стомлений
Я до Тебе так
Сам собі козак
Надто втишений
І невтішений
Плину тишею
Мегагрішний я
Недоступная
Не дотулена
Вічно впевнена
Вічно скутая
На мої слова
Неподатлива
Для обіймів теж
Недосяжлива
До мого єства
Міліметри два
Дві галактики
До Твого єства
Що робить мені
Доля бісова
Не сама ти вже
А денисова
Перевернутий
Переписаний
Упокорений
Повний сорому
Враз із сонечком
Пересилююсь
Лиш із зорями
Поговорю я
Бо від них, мабуть
Недалека путь
До тих міст, де Ти
Любиш бігати
Любиш скиглити
Усміхатися
Палко-сонячно
Не мені уже
Не моя уже
Немо я уже
І презренний так
Тавром-печений
Так засуджений
Так приречений
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023
берегти Тебе
амулетно тут
коло серця
у снах розпачливих
запалених
тулити Тебе
ніжно
пригортати
ніжно-наталино
без плАчу й образи
ринути в спогади
в ту пору осінню
в зимову пору
вмирати поволі
уже не зразу
по волоску
зморшці
по діоптрію
псованого
зору
вертітись
в буднів
на прив'язі
усвідомлювати -
ми вже інші
рвати щось в собі
у кожному
непроханому
непотрібному нікому
вірші
гориш мені
далека галактико
болиш в мені
фата моргано
не моя вже
не моя
кохана
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2023
Так часто у проваллях снів
Приходиш до мене
Сидиш оддалік мовчазна
Так часто в них лежу сам
На дні
Душачись слізьми як дитина
За роком рік тнеться потім ще і ще
Чом той біль так не меншає
Чом приклеївся так до мене
З образом Твоїм на масці
Поза межами Твого нині я
Поза межами Твого завтра я
Твоєї галактики
Не притягуй більше романтиків
Чуєш?
Не гріши
Спи спокійно
Сирени ж у місті Твоєму
Немовлять
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2023
відчуваю
Тебе в своїх венах,
в обіймах, пУчках пальців,
покришену
на мільйони спогадів
рідно-
розхристану
пульсуєш в мені день за днем
кризами
вічність за вічністю
три роки - це час,
коли відпускають батьків
чому ж Тебе пустити не можу
рідну,
рідну облишити
чужа Ти й безтямно далека
належна до іншого,
з належним іншим
зв'язана кімнатою, вечорами,
руками, словами, клятвами, планами,
очікуванням більшого
а ми тоді, пам'ятаєш,
ми теж лежали притулені
годинами, тижнями,
знеструмлені,
знерухомлені від насолоди,
ніжності
тулились свавольно
молились на медовій,
мовчали,
плакали безслідно...
болиш так
невідбольно
рідна
рідна
рідна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2022
Jesienny wiersz poczęty jest z szarości
Na brudnej pelerynie zwiędłych liści.
Jesienny wiersz przemarzły jest do kości,
Rozterki pełen, skruchy, nienawiści.
Toruje swe linijki pikselami,
Nie wierzy w jutro, lubi deszcz i próżnię.
Pociesza się, jak pajac ów, nad nami,
A potem płacze w kącie aż do późna.
Jesienny wiersz odbija się w zwierciadle
Czarnego oka wrony na chodniku.
Mocuje się też w moim prześcieradle,
I dzień za dniem jest przy mnie i nie znika.
Zamieszkał też, jak ja, w pięćdziesiąt cztery,
Pozostał niewidzialnym lokatorem.
Wałęsa się po piętrach nocnej Hery.
Jest blady, spięty, zły, psychicznie chory.
Lecz, da Bóg, wichry zimy nadchodzącej
Zawieją wokół biało i radośnie,
I umrze on, jak dziad na mrozie śpiący.
Spowity w ciepłe sny o młodej wiośnie.
[i]w dniu ciężkim i niezmiernie szczęśliwym
w równoległym świecie, gdzie Ty wciąż jesteś przy mnie [/i]
o sztucznej inteligencji to bzdura
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965480
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.11.2022
нічиЇ поцілунки
слова і усмІшки нічИї
рОки йдуть по вервечці
преповні нудьги і пітьми
так туманні й сльотаві
як очі старої повії
недоказані ми
недосказано
сказані ми
Ти живеш як жила
Ти смієшся із кожного кадру
Ти вділила для мене по вічності
в кожному дні
зараз солодко спиш
пропливаєш з учора у завтра
моя дівчинко-жінко
що суджена вже не мені
я Тебе так люблю
я не можу Тебе не любити
хоч спалила усе
потрощила усе до підстав
я бреду як сліпець
що уздрів був на мить сяйво світу
і для нього навіки
вже морок справдешній настав
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2022
Ідуть
Мов розталий сніг
Чорнильно так
Чорно
Ченцями
Непотрібні
Осінні
З ранніми зморшками
На чолах
Ти милувалася ними
Ще вчора
Нині викинуті
З галереї
Розпилені на байти
Разом з нашими фото
Й доторками
І обіцянками
Про ЗавждИ
Зачаті
З сірості й холоду
Бруку
Старого міста
Пам'ятаєш?
Нині
Ідуть
Десь за обрій
В останню путь
В минуле
Напевно
В минуло-осіннє
Селефаїс
Непотрібних віршів
Будні
Як ідіоти
Неспокійно дихають в спини
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2021
[b][url="https://www.youtube.com/watch?v=kZX13lTPHT4&ab_channel=AdamKrusi%C5%84ski"]кліп[/url][/b]
Ми приходимо й відходим
Так легесенько навшпиньки
І щітками витираєм
Наші капці наші лиця
Щоб слідів не залишити
Щоби сліду не лишилось
Наше місто і будинки
На шнурочку розтягнулись
Над землею ледве-ледве
Як не віє то й не видно
А як вітер раптом стане
То біда зриває якір
Затріпочуть затанцюють
Наше місто і будинки
І летять у стратосферу
Так прибитих в чистім полі
Без опертя без заслони
І без ниточки що хоч би
Причіпала до землі нас
Вітер схопить і несе нас
Ввись за піднятий наш комір
Розкидає десь в простОрі
Нам нічого переждемо
А закінчиться затихне
Повстаємо обтрясемо
Наші ручки і манжети
Щоби сліду не лишилось
Від початку побудуєм
Наше місто і будинки
І машини наші й лампи
Щоби вітер ними грався
Музика Зиґмунта Конєчного
Przychodzimy, odchodzimy
Przychodzimy, odchodzimy
leciuteńko na paluszkach
Szczotkujemy wycieramy
Buty nasze twarze nasze
Żeby śladów nie zostawić
Żeby śladów nie zostało
Miasta nasze domy nasze
Na uwięzi się kołyszą
Tuż nad ziemią ledwo ledwo
Jak wiatr mały to nie widać
A jak wielki wiatr się zdarzy
Wielka bieda puszczą cumy
Zatrzepocą się zatańczą
Miasta nasze domy nasze
I polecą w stratosferę
Przygarbionych w pustym polu
Bez oparcia bez osłony
Bez niteczki choćby coby
Przytwierdzała nas do ziemi
Wiatr nas porwie i poniesie
Za kołnierze podniesione
Porozrzuca gdzieś w przestrzeni
Nam to nic przeczekamy
A jak skończy jak ucichnie
To wstaniemy otrzepiemy
klapy nasze rączki nasze
Żeby śladu nie zostało
Od początku zbudujemy
Miasta nasze domy nasze
Sprzęty nasze lampy nasze
Żeby wiatr miał czym kołysać
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2021
наші недожиті хвилини щастя
болять в мені наче ракові виразки
дивно це те що мало бути сенсом
стало його протилежністю
час лікує кажуть
брешуть або просто хочуть вірити
що все забудеться
чому ж так боляче до крику і до зриву
ось зворухнувся в глибині судомою
плід мертвий дитя любові потороч
клубок наших недожитих хвилин щастя
пость фоточки із відпочинку
милуйся осінню
вона воістину прекрасна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2021
осінь поміж дворами
сипле багряним листом
бляклими кольорами
припорошИло місто
із-за туманів віти
тягнуться в вОгку темінь
вже так далеко літо
вже так далеко червень
крутить, жбурляє листя
вітер - Твоє волосся
осінь уже між нами
і на душі вже - осінь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2021
rzeźbią październiki
bruzdy mi na czole
Ty wolałaś jego
ja tęsknotę wolę
wolę ja tęsknotę
na wpół też rozpaczy
chciałem byś została
chciałaś Ty inaczej
inni już jesteśmy
rośniesz w innej glebie
czemuż moje serce
boli tak bez Ciebie?
czemuż nie znajduje
ciszy i spokoju?
po co śnią się czasy
jak byliśmy dwoje?
pędzą tak te lata
płoną złotym liściem
- jak tam leci, stary?
- wszystko zajebiście
[i]29 IX 21[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926614
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.09.2021
Spokojnie tak i słodko przy mnie trwasz,
W objęcia me wtopiona aż go głębi...
W tej chwili moje serce nic nie gnębi,
Bo włosy Twe owiły moją twarz.
Wnet Twoje usta ciągną się po moje,
Nastaje moment świętej nieważkości,
Gdy nasze duszy, ciała, mięśnie, kości
Istnieją już jak jedno, nie jak dwoje.
Świat nie rozdzieli nas, nie ma uprawnień,
Bo miłość nasza wyższa nad limity.
Bo w naszych rękach w tych objęciach zwitych
Wciąż tętni coś wiecznego, bez przedawnień.
Bo nasze słowa, ciche szepty, krzyki,
Brzmią ponad czasem, nad wymiarem świata,
Bo duszy nasze razem są skrzydlate.
Patrz, nasze oczy znów namiętne, dzikie.
Bo nasze serca w piersiach znów łomoczą,
I tylko wtedy czuję, że żyjemy,
Jak z naszych ust ten słodki sok pijemy,
Безтямно так, до ночі, донесхочу...
Ще раз скажУ, що досі в серці маю:
- І попри все я так Тебе кохаю...
[i](jednego drugiego listopada)[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926076
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.09.2021
Пройшли уже літа,
немов віки,
За шматтям буднів,
вихованням плоті...
Маршрутки, тексти,
тести на роботі.
Без Тебе світ цей
зовсім не такий.
У нім вишУ і я,
неначе пил.
То знов кричУ,
то крУчу і накручую.
Як божевільно,
як нестямно скучив я
За струмом
наших слів і тіл.
Щось ниє там,
між ребер, в глибині,
А безнадія
душить і зацьковує....
І кожен ранок
знову викарбовує
Твоє лице,
Твої уста сумні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2021
В тумані місто,
В тумані небо.
Промерзла осінь -
Так їй і треба.
Зігнулись верби
Від голосіння.
Такі важкі ви,
Дощі осінні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2021
Няма нічога,
Ёсць толькі боль.
Няма нічога
Меж нас с Табой...
На раздарожжы
Нашых дарог
Пайшла далей Ты,
А я не змог.
Чаму гляджу я
Паза мяжу?
Чаму гадамі
Я так тужу?
Няма нічога
Для нас абох...
Няма і Бога...
Ці ёсць Ён, Бог?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922869
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.08.2021
[i]Іосіф Бродскій[/i]
* * *
Прощай.
І забудь.
І щаслива будь.
А вІрші спали,
Як мости.
Хай ноги мужньо
Вперед несуть,
Хай буде Твій шлях
Простий.
Хай знову для Тебе
В пітьмі горить
Блискучий серпанок зір,
Надія поруч
Вірно сидить,
Мовби приручений звір.
Хай будуть сніги,
Громи і дощі,
І шал божевільний вогнів,
Хай інший п'яніє
З Тобою вночі
Так сильно, як я п'янів.
І бути могутньому
В грудях бою,
Який не порушить тривога.
Щасливий за того,
Кому із Тобою,
Можливо, одна дорога.
[i]1957[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2021
Я бачив дивний сон,
Як дощової ночі,
Мільйони тіней йшли
Скалічені, без сил...
Стогнали в унісон
Похмурі поторочі,
Що вилізли з золи
Або старих могил...
Без шляху й майбуття
Плелися хороводом...
І падали навзнак,
І борсались в пітьмі.
Нечистий місяць стяг,
Втопив за небозводом...
Лишився тільки дощ
І блискавки німі...
І плакали, хоч сліз
Їм часто не ставало,
Примари моїх мрій,
Наївних дивних снів...
Дивились тільки вниз,
Як в темне одіяло,
Погаслими очима
З-під темних каптурів...
Прощайте і простіть,
Невинні, добрі діти...
На кладовищі мрій
Для вас зведу я храм...
Я хочу жити ще,
Я буду ще горіти.
Спокійно, як ліхтар...
Це обіцяю Вам.
2020-07-05
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2021
Вони сиділи в місячному світлі.
Вони мовчали, як німа струна,
І руки їх пожадливо стискались,
Їх погляди злились в єдине ціле…
Він відчував, що на душі у нього
Росте і шириться важка безодня,
Як кров бурхливо гупає у скроні,
І млость розлита, мов вода, по тілу…
В його смутному, зболеному серці
Оркестром грали різні почування.
Вона ж чекала, і вона боялась…
А час ішов, холодний, невблаганний,
І грався місяць із її волоссям,
І срібло розливав по її щоках,
Де заблищали сльози, наче перли…
Одного вечора, в одній кімнаті
Дорослі діти бавились в любов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2021
пірнаючи
як наркоман
у каламуть
в минуле
у пошуках дверей
і виходів
і поворотів
які могли бути
але їх не бУло
і щему безмежного
в ту осінь
в ту зиму
і безліч разів перезаписаних моєю шкірою
доторків зернят грудей Твоїх
і шелесту волосся
на моєму обличчі
веселої усмІшки Твоєї
тугу незриму
дивуюсь
Твоїй проникливості
Твоїй наївності
Твоїй мудрості
Твоїй підлості
своїй крихкості
дай Боже
нашим дням з Тобою
моїм дням без Тебе
прорости сенсами
зарости буднями
відмитись з печалі
з болю
щоб ми
усіма мільйонами наших слів
зізнань
клятв
і спогадів
зібраних тісною юрбою
просто мовчали
тепер вже
обоє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2021
Це тільки вірші,
І кращі, й гірші.
Це тільки букви,
Німі, печальні.
Як тихі свідки
Твоєї муки,
Як співучасники
Мóго мовчання.
На роздоріжжях
Не вірші пишуть.
Там сильний вітер
Так б'є у груди!
І не стовпи там
Волають в тишу -
Людьми скалічені
Інші люди.
Це тільки вірші.
І все.
Як пломені,
Як випадковості
Знайдені
Й втрачені.
Як чиїсь плечі
Від ноші стомлені.
Як почуття
Чиїсь
Непробачені...
[i]2020-10-05[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2021
відпускаю
скорено
скопано
скручено
скорчено
з натиском
брязкотом
бризкотом
скрипом
скреготом
скрізь
виразками
скажено
по скілечку
по скалочці
нАскоком
заскоками
скажи
скільки ще
відпускати
лишилося
Тебе
моєї
блИзької?
2021-07-16/17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2021
[i]Натхнено Стусом[/i]
За роком рік
росте твоя тюрма...
Тут люди
перетворюються в тіні,
Проклятих буднів
другорядні
змінні,
Їх швидко
вихор часу перейма.
Просяклий наскрізь
цигарковим димом,
Мов зомбі
знову йдеш ти
навмання...
Тут крик скажений
душить вороння,
Тут вірші
розгубили
кволі рими.
Ти весь прозорий,
витканий зі снів
І марев
так до розпачу
порожніх.
Бетонних джунглів
тихий подорожній
Бредеш
бездумно
крізь серпанок
днів.
2020-10-27
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2021
колами
ходимо
крутимось
лунатики
поторочі
комусь так
забутись
хочемо
когось так
забути
хочем
колами
ходимо
студимось
що буде
завтра
не знаємо
завжди
із потрібними
будимось
без зайвих
завжди
засинаємо
колами
хом'яково
крутимось
минаємо
магазинно
серіально
спально
- як воно?
[i](до жаху,
до відчаю)[/i]
- нормально
2021-01-10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2021
тротуари
колії
мости -
Ти прости мені
мені прости
щось
у горлі стало
наче м'яч -
Ти пробач мені
мені пробач
ця брудна
калюжна
каламуть
пам'ятай
мене Ти
не забудь
не хотів
а все ж
Тебе віддав
асимптотно
лікарняно
юродивий
2021-02-23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2021
А дні ідуть, без пафосу, негучно -
ПідОшов шурхіт в тишині глибокій.
Ми їх творіння, їх раби і учні...
На лицях їх столітній мертвий спокій.
Ми теж йдемо. Ми теж відходим тихо.
Ми залишаєм сни, квартири, чати,
Альбоми з фото, всі залиті сміхом.
Навчились ми прощатись і прощати...
Умієм й ми іти по цій дорозі,
Стрічати - й відпускати в ту ж хвилину.
Зневірившись у собі і у Бозі,
Чекати на одну близьку людину.
2021-06-30
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2021
Щось відійшло
втрачене.
Вкрилося щось
інеєм.
Переписались
значення.
Перемотались
лінії.
Дихає день
острахом,
Наче кафе
кавою.
Сонце - лишень
просвітом,
Вечір - лишень
мжавою.
Сни уже всі
виснено
Тими ночами
в лютому.
Зуби сильніш
стиснено...
Жаль, усього лиш
люди ми.
2021-05-25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2021
Твоїх усмішок
моїх витрішків
весняного теплого ранку
назбираю пригорщі
в обгортку пташиного співу
між розколисаних будинків
стародавнього міста
між озер королівського парку
за кованими воротами
відшукаю
перші наші цілунки
кресані
в галопі шалених галактик
і понесу сяючий
божевільний
здурманений
за кінець світу
де живуть ілюзії
і спогади
про Тебе
мою
наївні...
2021-06-29
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2021
[i]*натхнено поезією Юлії Мусаковської "Знайди собі жінку для життя..."
[/i]
Знайди собі чоловіка для життя,
для продовження роду,
поділу ліжка, квартири,
для самоствердження, розради мами.
Чоловіка, який кожен новий день з Тобою
сприймає, як нагороду,
носить стильний годинник, ненавидить сіре,
досліджує Тебе всю своїми губами.
Чоловіка, з яким Ти наче і в сув'язі, і на волі,
який смішить до щикавок дурними мінами,
доглядає за бородою,
легко сходиться з Твоїм друзями,
поряд з яким спокійне світіння наповнює душу.
Чоловіка, з яким можна під дощем
сидіти без парасолі,
який захистить від зажури всім-усеньким собою,
хоче з Тобою доньку і сина,
а в обіймах часом, здається, задушить.
Чоловіка, ходу котрого Ти впізнаватимеш
серед тисяч інших,
біля плитки безпомічного, як дитя,
в житті міцного, як фундамент, що тримає дім.
Чоловіка, який бодай попервах
Тобі писатиме вірші,
якого Ти називатимеш котиком і дорогим,
з яким днями й ночами не зможеш наговоритись...
Знайди чоловіка для життя - і живи з таким.
Обіцяю більше Тобі не снитись.
2021-06-22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2021