| Сторінки (2/138): | « | 1 2 | » |
Вона стріляла ревнощами швидко.
Та вбити просто не могла...
Її любов ганебна! Пріла!
Жахіттям сповнена від дна
Твого́ стакана... Витримане віскі!
Вона цілує ніжно не тебе.
Вона торка руками інших.
Де ти, вже сонце не встає...
Треті зайві люблять вдруге.
Їм на заваді буть не смій.
Вона стріляла ревнощами грубо,
Щоб в клубі бути не самій.
Вона тебе любить не може.
Її приціл убив стількох!
Вона завжди ́ стріля по інших,
Щоб зранку знов зробити вдох...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2024
Я не ціную погляд чи ходу...
Чи вдало зіграну виставу.
В тіні не жити? Я живу -
Що гірше бачу - краще навіть знаю...
Я не ціную за поставу чи слова.
Та й голос абонента неважливий...
Чогось моя примружена душа
Тікає від людей, що буде сили.
За ноти поважаючи думки,
Впаду не раз, забивши серце дуже.
За що людей цінуєш саме ти,
Мій досі незнайомий смілий друже?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2023
А знаєте, я вірю у дива.
Нехай це трохи смішно і... безглуздо.
Із сотні заперечених "нема"
Я віднайду для себе безліч "пусто".
І знаєте, я вірю в полюси́...
І що Земля не зовсім вже і кругла.
І що натхненні долею "плюси"
Розтануть враз у "мінус" дещо згубний.
Я вірю у звичайний денний сон...
І що він може якось заспокоїть!..
І що у попіл спалений альбом
У битві з пам'яттю не встоїть...
Тож так, я вірю у дива...
І навіть трохи в справедливість.
Лише листи календаря
Втрачають з часом певну щирість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2023
У кожного в серці зоста́лась хатина.
Ми там зустрічали і десять, і п'ять...
А далі - п'ятнадцять. І стрі́лки щосили
По колу гучніше і швидше біжать...
І ми все верта́ли до тої хатини,
Де вже непотрібно збирати столи...
Одного достатньо - зміліла родина,
Хоч радості вдосталь навпроти журби...
У кожного в серці зоста́лась хатина,
Де піснею жваво стрічали свята.
Та й зараз стрічають, щоправда несміло
Про ноти щось кажуть, а співу нема.
І все би нічого... згадати хатину,
Де щастям здавалася кожная мить.
Та кажуть... не варта вона і хвилини,
Якщо там рідня за столом не сидить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2023
Своїм життям завдячую просто́рам,
Де сонце віддзеркалює пожар,
Де із хатин щовечора, щоночі
Доноситься не дим, а теплий пар.
Там тьмяний запах відчаю. Бувало.
А перемог незліченії дні.
І я там дихала, жила...я там палала!
Не знала ще найгіршої біди...
І вкотре знов обвуглені просто́ри
Прийдуть до мене нишком уві сні.
А ніч, прокинувшись від болю,
Розтане враз у но́вім дні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2023
Дозвольте накида́ти кілька слів.
Погодьтеся, я вас погано знаю.
І що шкребе чи рветься із душі
Я не змогла і вже не розгадаю.
І я не вмію прозою чомусь.
А так рядки стікатимуть у прірву...
Я вас зустріну. Чуєте? Клянусь.
І занотую в пам'яті надійно.
Нехай не знаю надто. Але все ж...
Уже цього, повірте, буде досить
Сказать, що ви цікава міс "без меж",
Яка удачу в серці тихо носить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2023
Омину людей своїм мовчанням...
Набридло вже звучати, як акорд.
Якщо керують серцем тільки гальма,
То почуття знов ки́нуті за борт.
Люди не доводять, що найкращі,
Що їм потрібно вміло довірять.
Людська душа...вона таки пропаща -
Її бояться щастям зіпсувать.
А скільки тих, що в оплесках радіють,
Що ти за них навколішки стаєш?
Вони тобі врізають, чуєш, крила,
Допоки ти укліни тихо б'єш.
Чи досі ти вважаєш інших тими,
Кому насправді можна довірять?
Самотність серед більшості - не сила...
Мені б людей частіше оминать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2023
Я так тебе раптово розлюбила.
Та й ревнощі лилися через край...
А я лиш заборонено любила,
Як наче то прокляття, а не дар...
Я так сміливо душу розглядала
Під пильний погляд золота - очей.
Мати тіло, знаєш, то замало -
Це наче сяйво зір і без ночей.
Я так замало втратила свободи
І так багато втратила часу́...
Скажи мені: "Намарно ти любила.
І що ти цим дове́ла і кому?"
Я так миттєво видалить хотіла...
І всі листи наза́вжди розірвать.
Лише душа моя невпинно
Тебе продовжує кохать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2023
Мій голос незворушний у юрбі.
І жоден звук не міг його здригнути,
Допоки в грудях билось дивне "ти"...
Хоча тобі цього і не збагнути.
Мій тембр із перервами на крик -
Самотній жаль, що крила обпікає.
Голос...він до похибки не звик,
А о́браз твій його таки проймає.
Мої слова холонуть без снігів.
Мої слова звучать як божевілля!
І знов заграє ти́хцем щирий сміх,
Що стріне враз твоє тяжке дозвілля.
Мій голос незворушний у юрбі.
Лише душа погоджує із ранком,
Що тембр мій, дарований тобі,
Прорве мовчанням сонце із фіранки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2023
Я вас перестану шукати
У темних, неві́даних снах.
Я вас перестану гукати,
Як кров закипить на губах.
Обіцяючи щастя здобути,
Тихо назад відійду.
Замало вас просто забути -
Замало забуть про весну...
Я вас перестану любити,
Як впа́де остання зоря.
Зможу себе отруїти,
Щоб стріти якесь забуття.
Димом "виведу" серце,
Що найгірше зі створених плям.
Я буду вас за́вжди шукати
У людях, у "зараз", у "там"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2023
Ви бачили, як люди вщент...дотла...
Як їх життя втрачало віру в "жити"?
Як за секунду в них німіла вся душа,
Підкреслюючи в реченні "прожи́то"?
Ви чули тих людей, що їхній крик
Лихим мовчанням вже ніяк не зупинити?
А далі той від жаху дивний сміх
Нагадував, що в грудях щось розбито...
Ви чули це, ви бачили!? Чи ні...
Як тих людей заносило у розпач...
Вони ж колись, як зараз ви, жили!
Хіба що їм журба накрила совість...
Для них морозів та́кож не було
І сонця жар розпалював удачу!
Вони, як зараз ви... лишень давно...
Що краще чують, навіть краще бачать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2023
Ненавиджу, як зраджують у снах.
Ненавиджу, як б'ються за байдужість
І замість "ні" повторюють все "так",
Обмінюючи щирості на грубість.
Ненавиджу, як спалюють мости
Без зайвих слів чи криків... обіцянок.
І знов немає поруч то́го "ти",
Що приміряв на себе безліч рамок...
А я стою, не знаючи кінця.
Ненавиджу очима...та не серцем.
І чую, як жаліється душа,
Ізранена ущент уламком скельця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2023
Я вас любила тільки навесні,
БоячИсь собі у цім зізнатись.
Я вас любила під нічні вогні,
Що здатні лиш на тугу ображатись...
Я вас любила під ранковий смак
Моєї кави - літньої, міцної.
І я завждИ щось бачила в очах,
Що снилися мені під дикий морок...
А я не знаю, правда то чи ні,
Що восени до болю якось сумно.
Можливо, просто поруч вже не ви.
І це вплива на серце надто згубно...
Я вас любила в сніжні вечори,
Не чекала на прихильність значно інших.
Моя любов залежна від пори
І всіх думок - минулих, тогорічних.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2023
У телефоні знов обІрвані дзвінки.
І важко чимось смуток подолати.
Усе шукаю інші номери,
Аби почуть те зранене "чекайте"...
І знову лють, і знову щось не так!..
Та й холод серце змушує збагнути,
Що я сама утратила свій шанс
На те майбутнє, щоб усіх забути.
І я кидАю слухавку сама,
Торкаю номери щораз "останні".
І знову ті зіпсовані слова
Мені промовлять тихо "зачекайте".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022
Намагаюся, чуєш, забути
Про відстань, про біль і про час.
І я - егоїст, що ревнує
Усе, що торкається нас.
Намагаюся, чуєш, пізнати
ОбрАзи підступні мої.
Звикла щось мовчки кричати
І усміхом бути в біді...
Намагаюся, чуєш, як можу
Уникнуть того забуття!..
Щоб тебе бува не забути
Серед цьОго важкого життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2022
Не даруйте серце навесні -
Душа із тим погодитись не зможе.
Кохання - то не назавждИ.
І з цим ніхто ніяк не допоможе...
А вас щоночі мучають роки,
Бо раптом ні, бо раптом помилився.
Вважали, що кохання - навікИ.
І все не так! Та й човен ваш розбився...
Не зраджуйте хоч серце навесні.
Цей біль не вдасться з часом загасити...
Кохання - то не назавждИ,
Аби любов за серце попросити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2022
Пронеси повз "неможливо" білий сніг,
Що ввечері кружляє білим танцем.
Неси його під світлом ліхтарів,
Які вкривають все своїм багрянцем.
Під тихий крок і надто зимну мить
З надією у серці і любов'ю...
Прошу тебе, неси мені той сніг!
Я бачу все... милуюся тобою.
Нехай розтане, чуєш,- не біда.
Нехай з долонь стікатимуть краплини!..
На вулицях укотре вже зима
Малює нам вечірнії картини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022
Не відпускайте тихо... без причин.
І без пояснень тАкож не пускайте.
Не вганяйте в душу чорний дим,
Та й білим надто вже не зловживайте...
Не відпускайте з криком, відчаєм усіх,
Хто вас любив за безцінь, за "нічого"...
А сумніви свої ховайте в тих,
Хто вам відмовив... словом "допомога".
Не відпускайте...під годинний стук.
І під ривок до неба...не пускайте.
Бо прИйде час - впадЕте поміж рук
І ні один не мовить вам: "Вставайте"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2022
Я забувала торкатися правди.
А я забувала бути, як всі.
На "добре" змінила усе, що "погано",
Спаливши у серці, надійнім, листи.
А я порожнечу топила водою
Під звуки краплин, що із неба лились.
І я прокидалась, здається, весною.
Ні. То здалося...то спокій наснивсь.
А я мерехтіла у темряві чорній,
Ховаючи світло від зайвих очей.
Погано,- казала,- змінилось на добре...
Не стало ні щастя, ні шуму людей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2022
Я знаю вас до розпачу, жалЮ.
Я знаю вас до щастя, може, дива.
Я вас в долонях стомлено ношу,
Хоч знаю...знаю... непотрібна.
Я знаю сни, безсоння й вечори,
Що дню, здається, протилежність.
І я пишу...пишу рядки,
Щоб побороть свою залежність.
Свою залежність знати все...
Про час, про холод і про осінь.
А всі рядки мої - не те...
Себе пізнать не можу й досі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2022
А я любила. Чуєш? Як могла...
Не писала "почуття" кому завгодно.
Не знаючи, що прИйде враз зима,
Я прославляла вічність неповторно.
Дарма, що квіти сонцем не зійдУть...
Дарма, що я тоді тебе любила!
Нам не пройти непройденую путь,
Нам не знайти того, що загубили.
І як впаде на землю перший сніг
І наші долі раптом перетнуться...
Моя любов, що розміром у вік,
З твоєю рАзом нишком обіймуться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2022
Дозвольте накидАти три рядки...
А, може, трохи більше. Не турбуйтесь.
Ми знову самовпевнено на "ви",
Тому укотре сильно не дивуйтесь.
Я вам писала зранені слова...
Я вам кричала голосом байдужим,
Що із "було" лишилося "нема"!..
Я ж вас благала стишено про стужу.
Уже не вірю правді чи брехні.
Мізерне "ти" втрачає титул "справжність".
Ми знову самовпевнено на "ви",
Що боїмось надати людям "важність".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2022
Я напишу вам щось не так і щось не те.
Вже наче звикла бути рідною - чужою.
Між нами протиріччя із "але",
Створені чи щастям, чи журбою.
Не вміли довіряти. Не змогли...
Та ми бодай в пів голоса кричали,
Що не потонуть наші кораблі,
Як кинуть ті потомлені причали...
Моя любов не стишена роками.
Моя любов не бачить вечори.
І там, де сонце зІйде поміж нами,
Я пригадаю звичне слово "ми".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2022
"Уже ідеш? Надовго?.. І чому?
Мені тебе, почуй, було замало..."
"Набридло вже підтримувати гру,
Де всі кричать із нЕнавистю "Браво!" "-
Це грішне"я" і тихе "має буть"
Стояли у величному театрі...
І "я" випорскувало лють
Про біль, про інших...і про шрами...
Але, кидАючи стілець
У тихе і невинне "має бути",
Розбилось "я" раптово нанівець
І всі змогли чомусь його забути...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2022
Я вас зустріну. Чуєте?.. Колись...
Я вам збрешу підступно: "Не впізнала".
Я все ж така, та й ви незмінних рис...
Лише журба нас нишком видавала...
Я вам скажу: "Усе пройшло колись".
Та й ті моря давно уже зміліли.
У серці спогад поштовхом забивсь-
То дУші промовляли, що любили...
Ні. Вони кричали, що є сил,
Про те як їм, здається, дуже шкода...
Минуле і майбутнє те "колись"
Звела одна спотворена нагода...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2022
Відпущу тебе на хвилю... назавждИ -
Птахи в душі ніколи не звикають.
Їм треба волі, спраглої краси...
Вони в кліткАх до відчаю згорають...
Їх щастям надто важко огорнуть -
Вони його, здавалося б, не знають.
Птахи літають, чуєте, не йдуть
І лиш свободу дику обирають!..
А ти лети до сонячних доріг,
Торкай крилом проміння до нестями...
Не триматиму в душі своїй птахів,
Які живуть понуро небесами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2022
Обіцяю, що забуду назавжди́...
Що наші колії ніяк не перетнуться...
І що давно погашені вогні
В моєму серці вкотре не заб'ються.
Обіцяю вас ніколи не згадать...
Позбавить душу лагідної пісні!
Клянусь, що я не буду вам писать,
Як руки від чорнила стануть чисті!..
Обіцяю, що забуду без образ...
І що ніколи іншим не повірю,
Що я завжди́ любила тільки вас
До ревнощів, до туги!.. До "згубила"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022
Пишіть мені під звуки канонад.
Нехай я буду знати, що все добре...
Як схочете, наспівуйте балад
І надсилайте в чат приватних повідомлень.
Пишіть мені під хижий, дикий страх
Про все, що є, що бачите довкола...
Це буде просто наш, скажімо, знак,
Що з вами все "на зараз" є чудово.
Лише пишіть... Я точно відповім.
Про спокій та́кож згадку залишайте.
Як щось у небі з'явиться моїм,
Я напишу... Ви тільки прочитайте...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2022
Напишу два слова: "Я люблю"
На двох листах, загорнутих в конверти.
Один відправлю, інший залишу,
Аби у пам'яті, незграбній, не затерти...
Як тільки ніч підступить до води
І з'явиться зоря на чистім небі,
Тебе у сні зустріну три рази,
А обійму один із відчаю... потреби...
Любитиму тебе єдиний раз...
Іншим усміхатимусь чотири,
Зберігаючи завжди́ твого листа
У геть спустошеній квартирі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2022
Із плином часу змінюються люди -
Не вічний погляд стомлених очей.
Бува вдається тугу схаменути
Під ритми тихо вкрадених ночей.
А люди, кажуть, змінюють світанки...
Лише найкращим здібність не дана.
Таким не треба надто дивні ранки...
Таких не точать сльози чи вода...
Із плином часу змінюються люди.
Аби ж їх тільки нишком упізнать.
Хоча найкращих... їх впізнаєш всюди...
Їх щось незмінне здатне прикрашать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2022
Буває сміх за диво важливі́ший-
Від нього сум стіка у небуття.
Бува здається всесвіт чарівнішим,
Бо є людина рідна і... своя...
Буває серце, як гучни́й театр -
Повна зала різних глядачів...
Сьогодні є, а завтра їх немає...
Лише відлуння крику деркачів...
І як натхненно просто розуміти,
Що є у залі за́вжди той стілець,
Який напрочуд довго вже незмінний,
Як і його привласнений гравець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2022
Летіли дні у вічність незрадливу,
Та не згасала самовпевнена Любов.
Були їй всі, напевно, не потрібні
Зі своїми помстами, теоріями змов...
Їй байдуже було на ті тенета,
Які врізали тіло до крові́.
Життєвий танець... більше їй не треба...
Вірити б комусь, а не собі...
Вона у танці справді шаленіла -
Крала у людей вантаж обра́з.
Тримала світ розхитаний, крутила...
І вірила у щастя кожен раз...
А люди гучно кидаючи пля́шки
З-під міцни́х напоїв, наче сталь...
Із Любові тої лиш сміялись
І завжди́ зривали їй вуаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
У дощ вам писатиму лист,
Не шкодуючи жодного слова.
Пробачте за втрачений хист
До уявно прозорої мови...
Не писатиму вам про любов,
Яку я ледь-ледь розпалила.
І про стомлену, сивую кров,
Що ще молода - а застигла...
Пояснень багато у римі
І від сліз непояснених плям.
Життя так біжить нещасливо,
Лишає натхнення і шрам...
І вже дописала про відчай,
Про біль і про тугу... листа...
А відправить його не зуміла -
Дощем фарба у вічність стекла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2022
Любитиму інших за душу,
За доречно розлиті слова...
Але Пам'ять забути не змушу
Про тебе моменти з життя.
Любитиму інших за погляд,
Що п'янить, як дешеве вино.
Лишаючи списаний спогад,
Забуватиму вічне "було"...
Любитиму інших за тебе
І за те, що дадуть зрозуміть,
Що у світі немає потреби
Окрім тебе когось полюбить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2022
Напрочуд "весело" сумую за тобою.
В чужих очах вбачаю лиш твої.
Життя мене не кличе за собою,
Бо я не зраджу щастю уві сні...
Нашіптуй тихо зорями щоночі
І я почую, зранку не скажу...
Буду лиш сміятись мимоволі,
Але ніяк тобі не напишу...
Голосно мовчатиму, як за́вжди,
Аби надалі знову сумувать.
Нехай це буде весело, недбало -
Своєму болю-щастю програвать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2022
А час, на жаль, ніколи не спинить -
Він обира лише найгірших і нещасних...
Йому не треба ті, хто дуже хоче жить -
Таких простих, таких напрочуд справжніх...
І так багато в світі забуття -
Усе летить за зорями край неба.
А запізніле в грудях каяття
Не встига ніколи, коли треба...
І так замало, знаєте, людей,
Що їх добро не зіткане із фальші,
Що серед сотні, ти́сячі ідей
Шалені їхні будуть лиш найкращі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2022
Ти обереш. Все правильно. Не я...
Край тебе будуть жити дещо інші.
Вони тобі казатимуть слова
Лише найкращі. Чуєш? Не найгірші.
Я не вміла правду приховать...
Зневажала почуття за ті деталі,
Без яких, здавалось, не пізнать
Любов у тихому обмані...
Пробач, що граю власну роль,
І що люблю тебе за душу.
Інші мають свій пароль,
А я не маю...та й не мушу.
На серце цифри не кладу-
Просто щирість обираю.
Шкода лише свою весну
Завжди́ в самотності стрічаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2022
А я тебе давно уже забула.
Не маю часу згадувать усе.
Куди спішу? У стомлене "нікуди",
Де "завтра" і "сьогодні" - щось одне...
А я тебе давно уже не знаю.
Дивним стало сонце зустрічать.
І я пишу вже більше, ніж співаю -
У грудях звуки хочуть лиш мовчать.
А я тебе давно вже не шукаю.
Стомилась завше вулиці питать...
То й що, що з "добре" стало все "погано"?
Мені б тебе ніколи не згадать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2022
Ти моя примара нежива.
Крокуєш зовсім тихо, обережно.
Тебе у інших бачу я щодня,
Коли люблю й ненавиджу безмежно...
Ти моя примара уночі,
Як сни, здається, зовсім невагомі.
Можливо, зорі мають ті ключі
Від "нена́висті" чи справжньої "любові"?..
Ти моя примара. Але як?
Живеш собі у світі непомітно.
Дай мені надію чи то знак,
Що ще зустрінеш поглядом привітно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2022
Між нами ціла вічність - не любов.
Між нами пристрасть розміром в минуле.
Не вистача́ мені твоїх розмов,
Хоч пам'ять береже усе забуле...
Уже не знаю, хто я... навіть, де.
Блукаю світом з острахом побачить.
Усе пишу спотворене "не те",
Аби колись собі таки пробачить...
Між нами швидко згаслі почуття.
Про тебе слово, знаєш, не згубити.
Я не пробачу, що змогла сама
Тебе настільки віддано любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2022
Мені боліло серце за Весну -
Ледь її у темряві впізнала.
Вона ж була... а потім - не скажу.
Війна у неї душу відібрала...
Погляд вже не той, що був колись,
І сльози у Весни моєї дивні -
Вони раніш від радості лились,
А не від суму, болю чи подібне...
Весна байду́же ки́нула "привіт".
Уламками понівечено груди.
Нехай за неї, чуєте, болить!..
Допоки серце стукіт не забуде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2022
Передайте вустами палкий комплімент,
Який не купити за гроші.
Щоб той поцілунок трояндовим став,
Чи принаймні усе - таки схожим...
Передайте, щоб гарно, щоб ніжно. Прошу.
Легко дотиком: стриманим, чистим.
Як наче троянду знайти в будяку...
Передайте цілунок навмисно...
Передайте від мене удень комплімент,
Адже вечір - це загадка ночі.
Передайте цілунок в щасливий момент
Під трояндовий відблиск... охоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2022
Впізна́єш? Ні. А я тебе? Не знаю.
Ми просто марили життям...
І грішно заздрили незграбним,
Що їх любов належала рокам.
Ми прославляли сміх і навіть радість -
Боялись сум приворожить.
І не кажіть, що то є слабкість -
Ду́ші жартом якось зшить...
А ми наївно усміхались
Замість того, щоб любить...
Так ніколи й не зізнались,
Що нам пече, горить, болить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2022
Пробачте - не поряд. Пробачте - далеко.
Не маючи сну, я вірю думкам.
Щоранку питаю у себе: "А де ти?"-
Відповідь тихо лишаю губам...
Не мучать мене більш дешеві обра́зи -
Занадто багато за них віддала.
Нумо зустріньмось з Вами у казці,
Якою б вона у кінці не була...
Обіцяю забути про зустріч, розмову...
Може, уже не побачу. Тоді...
Пробачте за те далеке "не поряд",
За те, що любитиму надто... завжди́.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2022
Пробач мені за стриману любов.
Я винна вже до ста обіймів...
Довкола безліч лютих змов:
Посе́ред "щастя", навіть злиднів.
Пробач мені за сто дрібниць,
За п'ять обра́з, за три печалі.
Я не ціную, що вже є.
Завжди́ біжу за чорним "далі"...
Пробач, що впала стільки раз,
Що серце двічі поділила...
І що в душі вогонь погас,
Який я вперше запалила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2022
Я намалюю тебе олівцем
На зім'ятім, пожовклім папері...
Я кричатиму в нього щораз,
Як почую твій стукіт у двері...
Твій портрет відчує багато
Моїх тихо покладених сліз...
Знаю, вони висихають...
Серед моря папір наче мис.
Не зможу тебе загубити,
Не зможу ніколи порвать...
Твій портрет зали́шиться вічним,
Коли буду я вже помирать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2022
Забудь мене. А я тобі пробачу
За, вщент розбиті мною, почуття.
І фрази ті забудь лишить "на згадку"-
Ти ж так боїшся, знаю, каяття...
Та й я до того, певна річ, не звикла.
Думала, що справжність - то не фальш.
Посе́ред щирості зустрінеш лицемірство,
Посе́ред щастя - "вда́ваний" обман.
Твоє серце зрадять поцілунком,
Твою душу просто продадуть.
І ти піде́ш туди, де стиглі жарти,
Де "кращим" буде,- як ти кажеш,- буть...
А я тобі усе колись пробачу.
Обіцяю, що ніяк не підведу.
І на вітрині душу як побачу,
Тобі її під двері...поверну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2022
Я познайомлю тебе із зірка́ми ,
Що тримають у небі мій біль.
Не кажи їм нічого. Не варто.-
Вони ж не почують. Повір.
Кричи їм щосили, щодуху!
Марно наді́рвеш слова.
Ні зору не мають, ні слуху,
Лиш принишклі якісь почуття...
Мої зорі не вміють любити
Зурочених сонцем чи днем,
Тож знайомство твоє із зірками
Не дійде́ до продовження тем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2022
А я пройду повз тебе, наче крізь.
Ми вже чужі, проте колись знайомі.
Не буду у вогонь кида́ти хмиз.-
Здається, згарища лишилося доволі...
Пройду повз тебе. В розумі туман.
Холод огорне́ нестримно душу.
Може щастю дать якийсь хабар?
Хоча не треба. Я того не мушу...
Пройду повз тебе. Швидко омину́.
А ти побачиш, словом не зупиниш
Колись знайому... зараз вже чужу.
У правду, бачу, ти таки не віриш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2022
Таких, здається, щиро поважають...
Вони ж інакше... Розумієте?.. Горять.
Такі від сліз ніколи не згасають -
Не звикли, бачте, болю довірять.
Таких не втримати оманою чи щастям.
Вони живуть сьогодні, як птахи,
Що день для них не є якимсь "прекрасним"...
Натомість небо є, приборкане крильми.
Таких у натовпі шукають - не знаходять.
Вони на місці точно не сидять.
І поки знов згаса мільйон довкола,
Такі чимдуж упевнено горять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2022
Люблю тебе незграбно та й невміло -
Часом ображаюсь, часом злюсь.
Скажи, хоч раз, що я у тому винна,
Що почуттів своїх ніколи не боюсь!
І байдуже мені, хто буде поряд
Твої, невдало, плечі прикривать.
Скажу усе "доречне" задля волі.
Не так навчишся знову цінувать?..
Нена́висть є до інших, не до тебе.
Порадь мені, як правильно любить.
Не нарікай на правду та й на се́бе,
За те що можеш сонце пережить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2022
Твій біль мені, здається, не болить...
Далеко ти, а я напрочуд ближче.
Від тво́го щастя кров не закипить-
Пульсу ритм стрибатиме не вище
Відмітки "згодом...". Згодом все мине.
Початок є - кінець не забариться.
Цінувати "ідеали" - це твоє.
Мені таке, на щастя, і не сниться...
Зіпсовані "взірці" мене лякають.
Не розділяй із ними мить для насолод.
Вони твій біль і щастя, дике, грають
Заради необхідних, надто, нагород.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2022
Забагато коло нас брехні.
Я ніколи не пробачу, бо не зможу.
Що тобі до мене...та й мені?..
Зна́йдеш кращу, може, трохи схожу.
А вибір є. Здається, чималий.
Ну що? Напишеш знову казку,
Де герой, в безжальній боротьбі,
Егоїстично потерпає від поразки?..
Скільки раз: почнеш усе "з нуля",
Ки́неш почуття у випадковість,
Обереш оте примхливе "я",
Що матиме ущент розбиту совість?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2022
Дозволь мені, прошу, тебе любити
Занадто віддано, щоб, знаєш, досхочу.
За це тобі, без сумніву, наївно
Своїм пером, натхненням заплачу...
Дозволь мені від тебе шаленіти,
Аби наза́вжди, чуєш,- не дарма.
У мене більш не буде шансу жити
Посе́ред щастя, спокою, тепла...
Дозволь мені за тебе тихо впасти.
Нехай загину. Так повинно буть.
Аби лиш та, комусь на користь, втрата
Не змусила колись мене забуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2022
Сиві крила. Більше не літаю.
І вік цю справу зовсім не веде.
У мене серце іншим бо не стало -
Таке ж веселе, сміле...молоде.
То й що, що крила вкрились білим снігом,
Який не тане під промінням сонць.
Моя душа неправильно ревнива,
Натомість крила не призна́ють помст.
Не малюй їх фарбами. О, ні.
Тобі таке зробити не під силу,
Бо цінний хтось (давно) мені
Підібрав палітру зовсім сиву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2022
Востаннє я тебе не зрозуміла.
Може, так було і дотепер?
Мовчання нас тримало зсереди́ни,
Тож питань вже більше ніж проблем...
Востаннє я тебе не зрозуміла.
Де подівсь очей шалений блиск?
Погляд не цікавий вже нікому -
Не отримаєш із нього певний зиск.
Що тебе змінило так, скажи!-
Душа у грудях вправно голосила.
Люблю тебе. Пишу тобі. Прости.
Востаннє я тебе не зрозуміла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2022
Кажеш, я померла від жалю.
Може, ти мене погано знаєш?
Уяви, на зло тобі, живу -
В мені минуле точно не впізнаєш...
І я не вірю в той казковий світ,
Де за безцінь щастя не купити.
Принеси на підпис щирий звіт
Із пунктом "залиши́лось тільки вбити..."
Хочеш вбити пам'ять. Що ж. Давай!
А чим? Людьми, що не цінують; алкоголем?
Не треба. Не питай моїх порад.
Я живу, на зло, смиренним болем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2022
Ну, як ти? - Напишу. - Усе чудово?..
А ти там як?- Спитаєш.- Не гаразд?
Знаєш,- я продовжу мимоволі,-
Моє життя позбавлене прикрас.
Я не сумую. Навіть якось смішно,
Що "зазвичай" верну́ло вже давно.
Ну що ж, бувай.- Остання фраза в ритмі.
Не наздогнать утрачене "було"...
Я обпікатиму щоранку стиглий біль
Філіжанкою із кавою гіркою.
А потім на питання: "Як ти там?"
Я напишу, сумуючи: "Чудово".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2022
Пробач, що не змогла не полюбить.
Я зрадила (вже вбиті) настанови.
Чіпать тебе було не слід -
Не думала, що при́йдеш "до вподоби"...
А тілом наче ширивсь теплий дим -
Любов кальян курила зовсім близько.
Від того часто падаю тепер,
Літаючи не високо, а низько...
Іскра́ породжує вогонь,
Що згасне, що зотліє...спопелиться.
А поряд знов сидітиме Любов,
Від якої тільки дим лиши́ться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2022
Вона нікого... Ні. Здається, що любила.
І тільки серце тиснуло чомусь.
У щасті їй, напевно, не щастило -
Горда, щоб програти хоч комусь.
Із нею зручно, навіть дещо легко.
Змарнілі очі, стиснуті вуста.
Вона сама розі́рве всі тенета,
Аби вночі боліла знов душа...
А їй би бути трішечки слабкою.
А їй би погляд, впевнений, змінить.
І хто б тоді пізнав її такою,
Чарівну пані із жагою жить?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2022
Я не вірю в списані листи.
Я не вірю в сказане вустами.
Любов твоя - трояндові гілки́,
Що лишають по собі (спочатку) рани.
Я не вірю в обіця́нки . Ти пробач.
Такі вже в мене "дивні" ідеали.
Я буду із трояндами в руках
Слухати, як інші обіймали
Тебе за плечі... Зранені вовки́...
А колючки́ мені врізали руки.
Обійму тебе. Задумайся тоді:
Вовки́ не йдуть лише на звуки.
Клич їх! Дужче! Не прийду́ть...
На тобі немає сліду
Від моїх червоних рук.
А я піду. Гадаю, встигну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2022
Буває соромно любити.
Буває соромно кричать,
Коли не маєш більше сили
Втримать сльози... Тож, біжать...
Буває соромно любити.
Це ж не впасти край весни.
Звична річ. Чому ж сварити?
Вчора він, а завтра ти.
Буває соромно любити,
Дивитись в очі, серце чуть.
"Сьогодні" з безліч заперечень,
Яких ніколи не збагнуть.
Буває соромно любити.
Буває соромно чекать,
На те, що вас невдовзі щиро
Будуть, з соромом, вітать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2022
Вона, здавалось світу, унікальна...
Лиш видавала стишена хода
Її боязнь до слова "подолати"
Занадто горде, зморене "сама".
А може зручно ки́дати на плечі
Усе, що можна враз спалить?
А може кращим буде втеча,
В якій проблем не загубить?
Надмірно, бачте, унікальна...
І світ до того, певно, звик.
Лише хода молила правду,
Аби вантаж назавше зник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2022
Знаєш, я шукатиму тебе
В чужих очах, в чужих примарних звичках.
І серед них згоратиму сама,
Як від вогню в теплі згорає свічка...
Але, шукатиму тебе.
Нехай в чужих, блідих... несхожих.
І знову буде все не те -
Тіні, жести перехожих...
Вогнем свічу не погасить,
В байдужості любові не зібрати.
То як, скажи, без тебе маю жить,
Коли усі змогли тобі програти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2022
У планах іще не призначена зустріч.
У планах іще не єдиний дзвінок...
Прикро буває не чуть абонента
Під розлогий, тривкий телефонний гудок.
У планах іще дочекатися правди.
У планах іще прочитать SMS,
Написане швидко - не пізно, не рано...
Лиш так абонент приховує стрес.
У планах іще не зриватись душею.
У планах іще не образить дарма.
Щоб потім, бува, телефон абонента
Не відчув на собі тривкого гудка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2022
Не бійся вірити мені,
Де я стоятиму за тебе,
Де я палитиму листи,
Що їх читать було не треба.
Не бійся вірити мені,
Де буде дощ і сірі будні.
Віриш? Про́йдемо крізь все:
Образи, відчай, сва́рки згубні.
Не бійся вірити мені,
Коли побачиш теплі сльози.
Я їх невдовзі загублю
Десь там далеко, на дорозі.
Не бійся вірити мені,
Де я любитиму, як вмію...
Та чи пізнать усе тобі,
Коли і де я щиро вірю?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2022
Любиш, кажучи: "Не можу".
Віриш, кажучи: "Брешу".
Чому ж тоді не маєш змоги
Кинуть все, бо я прошу?
Знаю, правда заважає.
Мені без неї...ну ніяк.
Хочеш, я її сховаю?
Лише скажи. Чи дай хоч знак!
А хочеш, будемо мовчати -
Нехай це слуха телефон.
Мовчки зможемо кричати,
Наче бачим грізний сон!
А потім? Я тебе зустріну...
І просто тихо підійду.
Промовлю знов пекельну правду -
Так буде краще, ніж збрешу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2022
Знаєш, ти скупа на почуття.
А я такою... Ні! Не стану!
Кричи мені, що знову не змогла.
Я всі слова... Усі тобі згадаю.
За кожне слово, сказане дарма,
Обіцяєш врізать дике серце.
Чому ж, Байдужість, це не я?
Чи в мене кров із сіллю, перцем?
Тобі б до всіх... лише б не я...
Приходь скупа, проте ласкава.
Знаю... знаю, що шкода́
Врі́зать серце, віддано цікаве.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2022
Спали наше фото у дим, як сигару.
Ніколи не буде того, що пішло.
Тож хай наше фото не знає заграви
Типово понурого в болі кіно.
Спали наше фото, оте кольорове.
Спали наше фото в рудому вогні.
Тепер ти не матимеш більше турботи
Протирати його час від часу... завжди.
Спали його. Чуєш? Без зайвих образ
У дим, що не вхопиш руками...
Не забуть, що тобі нагадає про нас
"Врятоване" фото в леткому тумані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2022
Змінилась надто. Зовсім не така...
Їй, наче, почуття не вистачає.
Казала "неспроможна", а змогла -
Тепер нікого більш не помічає.
Вона змогла повірити брехні,
Що їй ніхто надалі не потрібен!
У серці, стиглім, житиме "окрім".
А інших витісне...чи просто десь подіне.
І не кажіть... Лишилася душа.
Хіба хто винен, що лише одно́му?
Інші будуть тільки звіддаля,
Допоки не знайдуть собі дорогу...
Змінилась надто. Вже не впізнаю...
Хіба ж так можна серденьку брехати?
"Окрім" їй в душу, кажучи: "Живу..."
І зникнуть ті, кого так хоче знати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2022
Покажіть мені дорогу в небуття,
Де загадковість дихатиме всюди.
Я там навчусь любить життя,
В якому завше біль, печаль і люди...
Я там забуду про годинник...
Не буде вже, куди й чому спішить...
Я там щодня зриватимусь у прірву,
Аби мені хотілось далі жить!
І лиш пізнавши згубне небуття,
Стрибаючи у прірву, як каміння...
Згадаю я про прядиво життя,
Яке завжди́ трима мене надійно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2022
Я пам'ятаю, мамо. Чуєте? Усе...
Як я до вас тоді маленьким кроком.
І подив ваш, і усмішку, і те,
Як вперше "мама". Дивно. Ненароком...
І то було, здається, так давно,
Що не зрахую, скільки раз присіло сонце...
Я вдячна долі, що у серці зацвіло
Тендітне "мама" - символ охоронця...
Я пам'ятаю, мамо. Чуєте? Усе...
І навіть ваші першії обійми.
Деталі ці для мене щось таке...
Щось надзвичайно цінне... щось потрібне...
Я пам'ятаю, мамо. Чуєте? Завжди́...
Дозвольте знов подякувати звично,
За те що в світі цьо́му ви...
Ви просто є...і будете навічно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2022
Хочеш знищить аркуш мій? Давай!
Біль, він загартовує...не душить.
Розі́рвеш зі словами "просто так",
Аби поясненням нікого вже не мучить.
Звідки в тебе знов з'явився страх?
Ти ж мені казала, що могутня.
Слова, вони не зі́рвуться з листа.
Чому не рвеш їх, дика, неприступна?
Тобі, Обра́зо, мало. Той папір
Не склеїти далеким "обіцяю".
Рви усе, пали! Але повір...
Побачиш знов написане "чекаю".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2022
Скажи мені "усе" своїм мовчанням.
Словам того, здається, не почуть.
Краще буде здихатись омани,
Яку, на жаль, вдавалось нам відчуть...
Не хочеш так, тоді кричи щосили!
Забуть про бідне серце! Не шкодуй!
Нехай летить у вир моя надія,
Що можна "все" й "одразу" повернуть!..
А я тебе любитиму...в душі.
Нехай слова тобі того не скажуть.
Їм не почуть, як (ті серця) вві сні
Щораз мовчанням сміло розмовляють...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2022
Лиши мене на згарищі одну.
Заприсягни, що більше не піді́йдеш.
Я поховаю тут свою весну -
Її ти не побачиш...і не знищиш...
Я все зроблю...я все зроблю сама.
Ти тільки, чуєш, не втручайся.
Моя весна багацько прожила...
Ти краще йди і далі розважайся.
І не шкодуй, що я свою весну...
Тобі до неї байдуже, напевно!
Не врятувать спотвореним "люблю"
Мою весну, поховану даремно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2022
Зустрілись знов приречені на щастя...
Колишнє щастя. Що їм вже тепер?
Ніхто не знав про їх ганебну справу:
Забуть усе під ві́дблиском ночей...
Питали: "Як ти?" Гордо, без жалю.
І на питання ти́хцем усміхались...
"Нічого. Все нормально. Бач, живу".-
Самі ж словам тим тільки дивувались.
Хотілось їм кричати "Повернись!"
І так, аби душа з грудей повітрям!
Колишнє щастя втратило свій зміст.
І розійшлися... різать пам'ять ві́стрям...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2022
Мені б тебе забути чи...не знати.
Мені б тебе ніколи не зустріть,
Аби опісля серце не карати,
За те що, бідне, більш не хоче жить...
Мені б в минуле. Виправить поми́лку.
Знаєш, я б не глянула в твій бік.
Сказать чому? Якщо це так потрібно...
То я з тобою - досить дивний збіг...
Я враз: "Люблю", а ти мені ні слова.
Я враз: "Пусти", а ти на те: "Ніяк".
Живе́мо, наче (просто так) знайомі,
З залежністю, від інших, у серцях...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2022
Чому, скажи, у світі заблукали?
Наші тіні гордо по землі.
Шукай їх там, де ми колись ступали...
Здається, що стежини ще живі...
Повір, мені без тіні важко.
Начебто, у тебе точно так...
І як знайде́ш невдовзі тіні наші,
Зірви мені на тій стежині мак...
Зірви зів'ялий, зморений, забутий.
Вклади у лист... рукою підпиши.
Пиши, що ті стежини не зарослі...
Що наші тіні ще бодай живі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2022
Ти боялася зурочити світанок.
Десь стояла осторонь. Авжеж!
Мені тобі пояснювать не варто,
Що ти сама створила безліч меж...
Як схочеш, заперечуй всі слова,
Що їх тобі без остраху кида́ла.
Не тримай у серці власнім зла,
Бо я про тебе якось не згадала...
Не кажи, що ти мені ніхто.
Про це ми іншим разом поговорим.
Розбий об мене все своє "ніщо"
І ми для тебе значно краще зробим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2022
Не проганяй, прошу, мою Печаль.
І...не торкай її холодними руками.
Ти ризикуєш, чуєш, обпектись
Її надійно-спритними вогнями...
Моя Печаль боїться довірять...
І навіть, інколи, знайомим.
У неї в цьому світі тільки я -
Ра́зом ми розділимо незгоди...
Я її не кину тут одну.
Нехай надалі руки обпікає.
Не кажи, що це безглуздя лиш тому,
Що з нею серце битись припиняє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2022
Я тебе ненавиджу! Почуй!
Не змушуй серце знову скаженіти!
Нехай край тебе інший буде...той,
Заради кого ти захочеш жити...
Знаю, плакати не будеш.
Може, тільки думати весь час...
Ну що ж. Давай! Хто першим все забуде,
Той більш не буде згадувать про нас...
Я тебе ненавиджу! Чому?
Бо я без тебе дихати не вмію!..
За те що вб'єш мою крихку весну,
Я заберу у тебе зрощену надію...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022
Вона була найкраща з-поміж всіх.
За неї б тільки битись без упину.
Багацько відданих їй падали до ніг,
Аби вловить її увагу хоч на хвилю...
Її кляли, штовхаючи у спину,
За те що краща, світла, не така...
Їй із людей ніхто не був потрібен.
І навіть ті, що впали край крила...
Вона любила гучно ( в самоті )
Справляти всі свої бажання.
Вона давно не вірила в казки,
Які приховують і складність, і страждання...
Вона нікому не давала точний шанс,
Що залиши́ться поряд, а не в серці.
Вона безжалісно дивилася на те,
Як за неї помирали люди в герці...
Її нікому не вдавалось приручить.
Вона нікого, наче, не любила...
Вона була найкраща з-поміж всіх,
Хоча самотність надломила їй вітрила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2022
Втрачали час і збільшували відстань.
Якими вони все-таки були...
Відмовились від за́даного смислу,
Що може стрімко притягати полюси...
Різні люди думали наївно:
Їм ніколи поряд не іти...
Краще буде всеє те забути,
Про що мовчать серця їх щовесни.
Боялися отих шалених...змін...
Нехай вони були лише на краще...
Різні люди так хотіли...не змогли...
Збудувать своє прекрасне, чуйне щастя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2022
Дайте спогад "ароматний", замість кави.
Я вам за те сльозами заплачу.-
Довго ще стоятиму в кав'ярні,
Де наливали відчай, сум, лиху журбу...
Там навіть зраду з цукром подавали
У стиглих філіжанках, наче лід...
Там люди відчай тихо смакували
І промовляли, що їм так болить...
Давали там наснагу без жаги.
За те просили, правда, небагато -
Шматочок щастя , як пожертву на чашки́,
В які опісля смуток розливали...
Там подавали хитрощі завзято.
Були такі, що брали залюбки...
А я стояла стишено в кав'ярні,
Чекала спогади зіпсовані мої...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2022
Я напишу тобі востаннє (сумно) лист.
Я напишу тобі. Ти чуєш? Обіцяю.
І між рядків, між тих зів'ялих рим
Вкладу нещадно слово "обіймаю"...
Спитаю, як ти? Як минають дні?
Щастя біля тебе ще вирує?
Не чекатиму у відповідь листи.-
Твоя рука писать мені не буде...
Я напишу, що в мене все гаразд.
Живу і зазіхаю на майбутнє...
Пам'ятаєш, як на згарищі щораз
Намагались відновити незабутнє?..
Нехай між нами відстань у роки,
Яку, на жаль, не знищити словами.
Заприсягни мені читати ті листи,
Що будуть знов тобі написані востаннє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2022
Вір мені. Для тебе буду всім.
Лише скажи і я плече підставлю.
Коли темрява лишить тебе зусиль,
То я вогнем шляхи тобі осяю...
Вір мені. Я темряву спалю.
Від неї більш нічого не лишиться.
І як полюбиш іншую зорю,
Пробачення... Воно не забариться...
Вір мені. Не треба перешкод.
Нехай довіра, дужа, пломеніє...
Де є любов, там завше буде кров
Червона, наче сонце, а не сива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2022
Мені Самотність приміря́ла ланцюги:
"Бери оці, вони тобі пасують..."
Я не змогла сказати твердо "ні".
Ті ланцюги мене - таки врятують...
Нехай залізо руки обпліта,
Щоб я, бува, не чула їхню силу.
Аби мене обійми серед дня
Не змусили когось торкнути сміло...
У відповідь обіймів не чекай,
Самотність ланцюги уже скувала.
Не вірю більше зраненим губам,
Що про залізо слова не сказали...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022
Чому ви осторонь від мене?
Невже... Скажіть мені. Пусте.
Горить папір, коли пишу "не треба".
Не треба тої правди. Все не те...
Збрешіть мені . Я так того чекаю.
Збрешіть мені, що більше не чужі!
Не хочу, знайте, чути злої правди,
Яка руйнує стиглі міражі...
Кажіть, що ви нікуди не піде́те!
Я не лишуся тут і сам на сам...
Горять слова на змоченім папері:
"Я вас нікому, бачте, не віддам".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2022
Страшно? Страшно не любить...
І гріти душу попелом холодним.
Страшно усміхатися не тим
І з ними розділять сталеве "добре"...
Страшно? Страшно вітру обіцять,
Що будете любити до загину...
Любить не тих, любить давно не так.
Страшно вітру слово...без упину...
Страшно? Страшно вже не пам'ятать,
Коли не чуєш серця, радості чи болю...
Коли вітру ні́чого сказать,
Ти точно там і з тим. Ти поряд...
Страшно? Страшно не тримать.
Пустити враз, мовляв, любов минеться.
А потім пити каву, може, чай
Без тих, кого так любить ваше серце...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2022
Пробачте за мою нерідну кров.
Пробачте, що турбую вас словами,
Що десь у грудях стукає любов,
Яка вас ти́хцем "Мама" називає...
Пробачте, що (без вас) не можу я...
Що всі шляхи (без вас) мені не треба.
Якби я мала ще одне життя,
Шукала б вас. І то була б потреба...
Пробачте, що...так рідко вам кажу...
Аби, бува, не чули ваші ближні...
Про те, як сильно вас... люблю...
Про те, яка ви чуйна, добра, ніжна...
Пробачте, що чекаю СМС -
Таке собі "ранкове привітання".
Шукаю "Доня", дивлячись в контекст,
В якому завше смайли, побажання...
Пробачте за знов списаний папір.
Про вас іще не раз складу рядочки.
Пробачте, що у вашім серці тім
Я десь тіснюся, зморено, в куточку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2022
Одним - любов, комусь її нестача.
Життя, на жаль, не всім дає тузи.
Одні, бува, кружляють серед щастя
І не цінують тої "простоти"...
Комусь тепла і місця бракувало,
Хоча була колода гральних карт...
Одним - усе, комусь потрібно мало,
Аби відчуть, що ти для чогось варт...
Одні живуть, не стишуючи сміх,
Коли повз них проходять дещо інші -
Оті в котри́х колода без тузів.
Таким життя завдячує найбільше...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2022
Згадайте про мене сонячним днем,
Коли буде вам легко і вільно.
Просто так, щоб було, згадайте мене
Серед тисяч, мільйонів потрібних...
Згадайте про мене без болю, образ
Гарним днем, що відходить в минуле.
Не сьогодні, не завтра...один тільки раз...
Нехай навіть буде майбутнє...
Згадайте про мене далеким "давно",
Щоб спокійна, чудова погода...
Я згадаю вас та́кож, щоб просто було -
Така вже в нас буде угода...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2022
Хочеш, я тебе із легкістю забуду.
Не потрібно зайвого мені.
Важко стало уявляти незабутнє,
Коли сади надії відцвіли.
Ми вже своє відгомоніли,
Вже відлюбили. Що там, далі, нам?
Коли усе прекраснеє прожито,
Прийду́ть сварки́ і підлість, і обман...
Навіщо так лякати наше "все"?
Нехай воно загубиться у правді...
Коли на кожне "так" одне "але",
То цінне "все" нічого вже не варте...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2022
Пробачте, знову вас ревную.
Такі вже в мене почуття.
Знаю... знаю, що не мушу.
Провина ж в тому не моя...
Навік любити обіцяла
І гріти вас своїм крилом.
Натомість ви не мали права
П'янить мої думки вином...
Вином не з ґрона винограду,
А з тих уявних поривань.
Ревную ти́хцем, глухо, слабко
Мізерним подихом бажань...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022
Ти мене боїшся? Глянь у вічі...
Перейди нарешті рубіко́н!
Чуєш, Весно, стань до мене ближче,
Щоб я любила день, не тільки ніч...та сон...
Стань, прошу. Не бійся, я не скривджу.
А хочеш, потанцюєм, як тоді?
Ми ж колись сміялись вдвічі більше.-
Квітневий вечір. Я і поруч ти...
Пам'ятаю, ти мені секрети...
А я тобі: "Нікому не скажу"...
Чесно кажучи, усі оті моменти
У пам'яті ще й досі бережу...
А як з тобою голосно кричали
У тишу, зморену глибінь.
Чому тоді, скажи, іще не знали,
Що вже між нами є холодна тінь...
Тепер стоїш із поглядом запеклим,
Який ховаєш стримано у шаль...
Знаю, ти мене боїшся.
Шепочуть губи болісне "бувай"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2022
Зайшла в вагон і сіла край вікна.
І враз мою увагу зачепила...
Вона була ще й досі молода,
Хіба що скроні вже чомусь біліли...
Напевно діти є,- подумалось мені.
Щаслива ж бо - світилася у світлі...
До неї важко буде підійти -
Чужі ж нікому, бачте, не потрібні...
Сидить, тримаючи тепло,
Якого так мені не вистачало...
Хоча б хвилинку біля неї...все одно...
Вона враз: "Доню". Я їй тихо: "Мамо"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
Не припиню тебе у натовпі шукать.
Нехай на мене кажуть "Божевільна".
Знаєш, може то насправді саме так,
Бо правда щира, чуєш, не глузлива...
Яким же щирим став кумедний Світ,
Що крізь людей шепоче: "Божевільна.
Що тобі до тих (ясних) очей,
Яким ти, наче, зовсім не потрібна..."
Нехай шепоче далі... За живе!
Нехай за сни! За тебе трохи скаже!
Хибна думка Сві́това про те,
Що хтось любов ту, зв'язану, розв'яже...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2022
Я не вмію вам писати...
Рука зривається з листа.
Про любов не хочу вам казати,
Бо раптом нерозділена...моя...
У світі ще зустрінуться мені...
Можливо, я шукатиму лиш схожих...
І їм писатиму листи -
Оті, що вам писать не можу...
Усе життя ми любимо одних.
За ними підбираєм манекени,
Щоб був хоча б один подібний штрих.
А "інакше" нам чомусь не треба...
Шукаєм риси "трохи не такі",
Торкаєм руки, плечі обіймаєм...
Манекенам пишемо листи -
Отим, яких ніколи не кохаєм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2022
Не варта вашого тепла...
Не варта навіть вашої години...
Сказали б ви, що я уже чужа.
Я більше не писала б, не дзвонила...
А пам'ятаєте, як то було колись?
Ви мені щоранку усміхались.
Я тоді наки́дала ескіз,
А закінчи́ть його чомусь усе боялась...
Навіщо ви мені допомогли?
Щоб потім не знаходити хвилини...
Я живу...і ви живіть собі,
За́вжди ваша, зранена у тіні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2022
Зустрінемося знов на перехресті...
І не кажи, що то поганий знак.
Не вірю у міфічне...та й в буденність...
Хіба що тільки в розпач... тільки в страх...
І у весну я та́кож трохи вірю:
Звела тоді...і зараз "про запас"...
Можливо, один одному потрібні.
Перехрестя ж бо нагадує про "нас"...
Гадаєш, випадковість за́вжди бреше,
Що їй не можна сліпо довірять...
Чому ж тоді нас зводить перехрестя?
Аби без зброї самовіддано вбивать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2022