Iринонька

Сторінки (1/31):  « 1»

Нам не пробачать нащадки

Нам  не  пробачать  нащадки,
Що  боротьба  лиш  за  статки!
Мову  свою  ми  забули,
Мовляв,  з  дитинства  не  чули.
Але  ж  і  справді  не  чули…
Гірше  не  те,  що  забули,
Те,  що  не  хочемо  знати,
Шану  країні  віддати!
Ми  ж  на  її  теренах
Вільних,  родючих,  багатих,
Серед  садочків  зелених
Маємо  щастя  зростати.
Маємо  щастя  ми  жити,
Вчитись,  і  палко  кохати,
Сонечку  в  небі  радіти!
У  чому  ж  винна  нам  мати?
Матінка  наша  -  країна…
Мова  її  солов'їна
Має  тут  право  лунати!...
Гірко  нам  мови  не  знати!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022


А мова - не лише чиїсь слова!



Країна  є,  а  мова  ледь  жива,
Бо  все  життя  вона  у    боротьбі!
А  мова  -  не  лише  чиїсь  слова,
То  стоголосся  правди  на  землі!

Те  стоголосся  нині  не  дзвенить,
Не  прославляє  нас  на  увесь  світ.
Йому  зневіра  наша  ще  болить,
Лишивсь  глибокий  від  неволі  слід!

Але  не  можна  знищити  святе,
Бо  все  одно  залишиться  жаринка,
І  полум’я  зіпнеться  золоте,
З  нової  щоб  почати  все  сторінки!

Краіна  є!  І  мова  ожива!
Відродиться  у  нашій  боротьбі!
Бо  мова  –  не  лише  чиїсь  слова,
То  стоголосся  правди  на  землі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022


Ми не здамося!

Мій  Києве!  Моє  Білокуракине!  
Моя  країна  від  кордону  до  кордону!
Ми  не  дозволим,  щоби  ти  заплакала,
Завіщо  ворог  ображає  тебе  вдома?
У  тебе  вкрали  цілі  території,  
З  народу  вільного  рабів  
собі  зробили  ...
Та  ми  -  ще  боремося,    ми  -  нескорені,
Як  докричатися,  щоби  нас  зрозуміли!
Хай  жодний  "руський"  навіть  не  надіється    -  
Ми  не  здамося,  бо  земля  ця  -  наша!
За  кожний  зойк,  за  все  що  зараз  діється  -
Горіти  в  пеклі  буде  влада  ваша!
Вам  материнських  вистачить  прокльонів,  
На  всі  майбутні  ваші  покоління!
Доки  не  пізно,  зупиніться,  зникніть!
Бо  вам  повік  не  вимолить  прощення!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2022


Вона любила писати вірші…

Вона  любила  писати  вірші,    
Він  дивувався    від  того  лише  .
Вона  шукала  красу  навколо,
І  малювала  пейзажі  словом...
Вона  світами  в  думках  блукала,  
Лиш  головного  не  відшукала  ...
Вона  літала  десь  поміж  зорі,
Були  простори  ті  неозорі...
Їй  все  боліло,  пекло  у  серці,  
Дитячі  сльози,  шкарублі  берці,  
Похмурі  люди,  війна  на  сході,  
Брехня  усюди,  як  мара  ходить!
Вона  писала  про  все  на  світі    -
Слова  були  ті,  як  як  Божі  діти!
Такі  жагучі  й  такі  невинні,
Вони  лилися,  такі  безцінні...

Вона  любила  писати  вірші....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2022


Сумна за долю країни…

Сумно,  нестерпно  мені...
Сумно  за  долю  країни...
Гірко,  бо  діти  її
Зречені  роду...  І  нині
Чую  дедалі  частіш  -
"  Що  мені  та  Україна"...
Матінко,  ти  мене  втіш,
Слово  те  гірше  полину...
Мачуха,  як  не  крути,
Все  ж  то  не  рідная  мати...
Мамо  -  країно,  прости,
Буду  тебе  захищати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2022


Малюю цю осінь словами…

Теплий  ранок  осінній.  Мені
Так  приємно  дивитись  на  сонце...
Це  нагадує  дні  весняні
Розмальовані  фарбами.  Вкотре

Цього  ранку  беру    записник
І  малюю  цю  осінь  словами...
Поспішаю,  допоки  не  зник
Цей  малюнок,    розмитий  дощами...
Бо  одного  холодного  дня
Я  здивуюсь,  що  фарби  всі  білі...
Збережу  я  ці  спогади  для...
А  для  того,  щоб  взимку    зігріли!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2022


Мушу все життя віддать сповна

Спопеляє  душі  ця  війна...
Та  для  себе  вирішила    -  мушу!
Мушу  все  життя  віддать  сповна
Для  країни!  Слова  не  порушу!
Не  боюсь  сказати  ті  слова,    
Що  комусь  не  будуть  до  вподоби!
Україна  є,  вона  -  жива!
Забирайте  руки  свої  довгі!
Ми  країну  -  неньку    дорогу
Не  дамо  образити  нікому!
Забирайтесь  геть  до  свого  дому,
Волі  не  давайте  кулаку!
Не  відступить  не  один  боєць,
Не  віддасть  чужим  країну  й  
маму!
Не  дамо    "  братам"  ми  на  поталу
Свою  славу,  волю,  й  свою    честь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2022


Джміль

Смугастий  джміль  кружляє  собі  влітку,  
Гуде  аж  так,  що  дзвоники  дрижать.  
Ніяк  не  може  він  обрати  квітку,  
Котра  готова  вже  його  прийнять.  

Котра  йому  віддати  вже  готова  
Отой  нектар  солодкий  -  свій  пилок,  
Все  інше  у  житті    -  лише  полова,  
Який  у  тому  сенс,  мета  і  прок?
Була  би  квітка  запашна,  медова,  
Було  би  літо,  літо  назавжди.  
Все  інше  у  житті    -  лише  полова,
І  так  вважають  не  лише  джмілі  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2022


Ніщо не вічне у житті

Ніщо  не  вічне  у  житті  -
ні  біль,  ні  радість,  ні  кохання,
Усе  мине,  лишив  чекання,
Піде  у  вічність,  щоб  прийти.

Життя,  лиш  виключно  життя
Лишає  за  собою  право,
Кому  вінець  прийняти  слави,
Кому  іти  у  забуття.

Що  нам  дано  усе  змінить  -  
Це  лиш  ілюзії  незнання...
Змінити  можна  лише  суть,
Та  аж  ніяк  не  покарання!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2022


Зачекай, старість!

 Зачекай  старість,  не  поспішай!
Хочу  я  молодою  побути!
Хочу  голос  майбутнього  чути,
Молода  ще  у  мене  душа...
На  порозі  нової  доби
Із  новаціями  розібратись
Треба,  щоб  у  дітей  не  питати,
Щоби  бути  із  часом  на  Ви!
Повертай,  моя  старість,  назад,  
Ще  на  тебе  ніяк  чекала...
Щойно  лиш    у  життя  закохалась!
Не  відцвів  ще  життя  мого  сад!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2022


Лише мені он старість посміхається

Ледь  світ,  а  сни  тікають  десь  у  засвіти,  
Встаю,  риплять  суглоби  ніччю  сковані.
І  треті  півні  вже  співають  -  здрастуйте!
Хоч  сонця  промінці  ще  десь  заховані...
 Іще  всі  сплять,  на  півнів  незважаючи,  
Лише  мені  он  старість  посміхається...
Скажу  їй  тихо,  йди  не  обертаючись...
Вона,  принишкла,  тихо  поступається...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2022


Завіє вітер

Завіє  вітер,  чутно  в  димарі,  
До  ранку  сипле  сніг  несамовито,
Ото  розвага  буде  дітворі,  
Прокинуться,  й  давай  собі  радіти.  
До  школи  можна  буде  не  дійти,
Коли  ж  іще  розчистять  ті  дороги,
То  ж  можна  лижі  свічкою  змастить,  
І  навперейми  з  друзями.  Тривоги  
Усі  свої  шкільні  скоріш  облиш,
Хапай  санчата  і  чимдуж  угору...
В  дитинство  більше    ти  не  забіжиш  -  воно  не    крокуватиме  вже    поруч!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2022


Йде дівча босе

Йде  дівча  босе,  простоволосе,
Йде,  не  співає,  лиш  промовляє:
-  Дай,  Боже,  сили  лихо  здолати,  
Щоб  не  тужила  за  сином  мати,  
Щоб  на  могилі  
У  свого  тата
Не  довелося    дітям  ридати.  
Щоби  частіше  люди  всміхались,  
Щоб  від  нужди  не  поневірялись.
Щоб  та  дівчина  -  наша  країна
Мала  достаток,  а  не  руїни.  
Щоби  співала,    мову  плекала,
Й  лиха  ніколи  не  зазнавала!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2022


Кохання воскресне!

Ти  побач  у  мені  таке,
Що  не  зможуть  побачить    інші,  
Бо  кохання  моє  палке    -  
То  для  тебе,    для  тебе  лише!

Роздивись  хоч  через  роки,  
Що  не  зміг  в  мені  зрозуміти.  
Бо  ми  вдвох    -  як  одинаки,  
Як  замерзлі  під  снігом  квіти...

Знов  побач  у  мені  оте,  
Через  що  покохав  у  червні...
І  кохання  наше  сліпе  
Знов  прозріє,  і  знов  -  воскресне!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2022


Кохання це - істинне !

Я  до  тебе  прийшла  із  осені...
Як  вона  -і  я  -  рУдоволоса.
Я  до  тебе  ногами  босими  
Йшла  по  стежці,  разом  із  росами.
Шелестіло  опале  листячко,  
Шепотіло  нечутними    кроками  ...
Я  -  покупана  у  любисточку
Йшла  до  тебе  світами  широкими...
Ми  зустрілись  на  вістрі  літечка,
Заворожені  трунком    любистковим...
І  від  мене  ніде  подітися  
Ти  не  зміг.  Бо  кохання  це  -    істинне  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2022


Стікають крапельки дощу

Стікають  крапельки  дощу
По  підвіконню.  Так  щемливо
Від  того  дивного  плачу,
Немов  не  дощик  це,  а  злива...

Немов  не  буде  більше  днів
Ясних,  ущент  залитих  сонцем...
Ще  так  далеко  до  весни...
Це  ж  тільки  осінь  за  віконцем!

Це  ще  не  сум  і  самота
У  днях  наповненних  чеканням...
Це  тільки  осінь  золота
Готує  землю  до  вінчання.

Ще  десь  готується  вбрання,
Таке  холодне,  біле  -  біле.
Це  ж  тільки  осінь,  це  життя,
Таке  постійне  і  мінливе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2022


У передмісті моїх снів

У  передмісті  моїх  снів
Блукає  щастя  десь  по  вулицях  й  провулках,
Блукає  десь  собі  у  пошуках  притулку
Напередодні  холодів.

У  передмісті  моїх  снів
Блукає  щастя  від  порогу  до  порогу,
Знаходить  тих,  хто  так  давно  чекав  на  нього,
Хто  так  зустрітись  з  ним  хотів.

У  передмісті  моїх  снів
Моє,  напевно,  щастя  також  зачаїлось...
Посеред  сотень  перехожих  загубилось,
Посеред  тисячі  світів.

У  передмісті  моїх  снів
Я  теж  по  тих  провулках  й  вулицях  блукаю  ...
І  відшукати  своє  щастя  намагаюсь,
Щоб  вберегти  від  холодів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2022


Стара хата

Старенька  хата,  дерев'яні  сходи,  
Ніхто  на  них  давненько  не  ступав.  
Тут  тільки  вітер  на  подвір'ї  бродить,  
І  уночі  угукає  сова...

А  хтось  колись  спішив  по  них  додому,  
І  чоботом  великим  наступав.  
А  може  хтось,  схилившися  від  втоми,
На  сходах  тих  собі  відпочивав.  
Стрічали  на  порозі  й  проводжали,  
Поштар  газети  на  ті  сходи  клав...
Зеленими  й  червоними  бували,  
А  потім  вже  ніхто  не  фарбував.  
Коли  нога  остання  наступила,  
Під  ній  скрипіли  дошки  від  жалю...
Тепер  лиш  пам'ять,  як  велика  брила,  
Схилила  там  голівоньку  свою.  
Бешкетник  вітер  уночі  стихає,
Почути,  як  угукає  сова...
Крізь  дерев'яні  сходи  прорастає  
Ніким  уже  не  кошена  трава...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2022


Пам'ять

Все  єство  наше  зіткане  з  пам'яті,
Повертає  в  дитинство  нас  знов.  
Пам'ятаємо  очі  ми  мамині,  
Тихий  шепіт  її  молитов.  
Щедрий  сад  за  великою  хатою,  
(Все  в  дитинстві  велике  було)...
Все  пригадую  я    і  пригадую,  
Що  в  садочку  і  де  там  росло.  
Як  у  затінку,  попід  черешнею,
Будували  із  ковдри  намет,  
Як  із  подругою,  із  сердешною,  
Рвали  квіти  в  великий  букет...
Вже  немає  в  садочку  черешенки,  
Стала  хата  незвично  мала...
Через  пам'ять,    діряву  як  решето,  знову  згадка  водою  стекла...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2022


Забери мене у свої сни

Ти  поклич  мене  з  собою,    ти  поклич,  
Розжени  у  серці  хвилю  протиріч...
Забери  мене  в  свої  гарячі  сни,  
Бо  душа  моя  замерзла  до  весни...

Обери  мене  у  цю  холодну  ніч
Серед  сотень  загубившихся  облич...
Вирви  серце  із  двобою  у  жури,
Скину  геть  обійми  люті,  крижані...

Лиш  поклич  -  піду  з  тобою  у  світи!
Відтепер  я  не  -  де  -  інде,  там  де  ти!
Із  тобою  зустрічатиму  зорю,
Із  тобою  я  не  тлію,    я  горю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2022


Плаче зимовий дощ

Який  холодний  цей  зимовий  дощ!
(Немає    ж  взимку  в  сумці  парасольки).
Він  не  шкодує  парків,  вулиць,  площ,
Йому  байдужі  стогони  та  зойки.

Він  все  пиріщить  і  в  обличчя  б'є,
Ну  хоч  би  ненадовго  поступився!
Своєю  люті  він  не  визнає...
Аж  тут  за  нього  вітер  заступився:


-  Коли  вам  тяжко  у  часи  жури,
Вам  є  кому  поплакатись  на  груди!
А  він  -  самотній...  плаче!  ...Подивись!
Він  просто  дощ    -    він  плаче    як  і  люди!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2022


Ти - мрія

Ти  -  мрія

Ти  -  мрія,  ти  -  диво,  ти  -  щастя!
Єдине  кохання  моє.
І  п’ю  я  тебе,  як  причастя,
Яке  мені  сили  дає.

Я  п’ю  тебе  дивно  і  ніжно,
Смакуючи  кожен  ковток.
Бо  ти  моє  праведне  й  грішне,
Бо  ти  мій  володар  думок!

 Нікому,  ти  чуєш,  нікому!
 Ніколи  тебе  не  віддам!
 Вустами  зніму  з  тебе  втому,
 За  тебе  я  вдячна  богам!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2022


Осінній романс

Осінній  романс

Осінній  день,  осіння  ніч,  
І  ти  осінній.
І  вже  з  тобою  віч-на-віч
Нам  майже  зимно.

І  вже  нема  в  очах  весни
І  навіть  літа...
Та  досі  сняться  уві  сні
Від  тебе  квіти...

Втомилась  осінь,  ти  втомивсь,
А  я  не  знаю...
І  серед  цих  похмурих  днів
Тепла  шукаю...

Осінній  день,  осіння  ніч,  
І  ти  осінній...
Я  все  гадаю,  в  чому  річ...
А  то  вже  іній.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2022


Осіння пісня


 Скоро  осінь  відшумить,  і  відплаче,
Скоро  вся  краса  з  дерев  облетить.
Хризантеми  відпалають  ...  Неначе
 Хтось  печаллю  білий  світ  полонить...

                             приспів

Осінь,  осінь,  що  ж  це  ти,  моя  осінь,
Так  зарано  нашу  стежку  засніжила!
Осінь,  осінь,  я  прошу  тебе,  осінь,
Щоб  іще  нам  літа  крапельку  лишила!


Скоро  буде  білий  світ  -  білий-білий,
Як  примари  в  небі  хмари  пливуть.
Ти  врятуй  мене  від  холоду  милий,
Бо  в  твоїм  коханні  вся  моя  суть!

                                 приспів  той    самий

Від  кохання  сніг  сріблясто  засяє,
І  примари  ті  розтануть,  мов  дим.
І  зима  мене  тоді  не  злякає,
Коли  поруч  мирно  спатимеш  ти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2022


Осінній вальс

Осінній  вальс

Танцює  осінь  свій  осінній  вальс,
Вечірня  сукня  різнокольорова,
Я  знову  й  знову  думаю  про  Вас,
Ви  всіх  думок  моїх  одна  основа...

Танцює  осінь  свої  ніжні  па,
І  срібло  нам  вплітає  у  волосся...
Ми  вип'єм  трішки  терпкого  вина,
То  почуття?  А  може  так  здалося...

І  я  мовчу,  і  все  чекаю  лиш
Отих  жаданих  слів,  хоч  наостанок...
Осінній  день  замріяно  принишк...
Танцює  осінь  свій  останній  танок...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2022


Моє Білокуракине

Моє  Білокуракине

Як  навесні  розквітне  цвітом  радісним
Солодка  вишня  в  маминім  саду,
Ти  розквітай,  моє  Білокуракине,
В  твоїй  красі  я  щастя  віднайду!

І  не  було  мені  ніде  так  затишно,
Як  біля  вишні  в  маминім  саду.
До  тебе  я,  моє  Білокуракине,
Зі  всіх  світів  стежину  прокладу!

Пісень  багато  про  край  рідний  складено,
У  них  безмежна  втіха  і  любов.
Ти  розквітай,  моє  Білокуракине,
В  промінні  сонця,  радо,  знов  і  знов

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2022


Я дитина своєї землі

Я  дитина  своєї  землі!
                                                                                                                       
Відповідь  людині,  яка  вважає    
що  українською  мовою  розмовляє  тільки  «бидло»


Ні!  Я  не  “бидло”!  Я  дитина  гідна
Своєї  беззахисної  землі!
І  у  віршах  душа  моя  розквітла,
Як  квітка  у  любові  і  теплі!

Країна  рідна  –  наче  мати  мила!
А  мова  –  її  пісня  чарівна!
Яка  в  любові  материнській  сила!
На  кожного  в  ній  вистачить  тепла!

Не  зраджу  я  батьків  своїх!  Ніколи!
Ніколи  у  житті  так  не  зроблю!
Країна  й  мова  замикають  коло.
Я  мову,  наче  матінку  люблю!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2022


Сила слова

Сила  слова

Чи  є  в  моєму  слові  сила,
Чи  геть  воно  безсиле?
Чи  це  лише  слова  красиві,
А  часом  -  некрасиві?
Чи  можна  словом  змалювати
Всі  почуття  у  світі?
Чи  можна  словом  обійняти,
Чи  можна  словом  вбити?
Яка  потужність  в  силі  слова,
Урану  чи  тротилу?
Чи  може  зрушити  основу
Ця  вибухова  хвиля?
Чи  можна  словом  загасити
Розбурхану  тривогу?
Чи  можна  віру  відродити
У  власну  перемогу?
І  відповідь  на  ці  питання
У  кожного  своя!
У  когось  слово  у  вигнанні,
Для  мене  –  це  зоря!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2022


Найбільша мрія

Найбільша  мрія

О,  доленько!  Не  дай  мені  спочинку,
Не  дай  спинитись  тілу  і  душі.
Не  зупиняйся  навіть  на  хвилинку,
Не  відімкни  напруги  в  мережі.

Допоки  є  іще  в  моєму  тілі
Хоч  крапелька,  хоч  міліграм  снаги,
Допоки  ще  не  згасли  мої  мрії
Життя  хай  не  зміліють  береґи.

Бо  далі  там  -  і  холодно,  і  темно,
Бо  там  де  спокій  -  вже  нема  життя...
Найбільша  мрія  -  не  прожить  даремно,
Найбільша  кара  -  йти  у  забуття!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2022


Розповідь про яблуню

Розповідь  про  яблуню

Стоїть  старезна  яблуня  в  садку,
Тремтять  її  розлогі  пишні  віти
Росте  давно  в  селі  на  цім  крайку
Старе  гілля  ламає  дужий  вітер.
Багато  бачила  за  довгий  вік  вона,
І  радість  й  біль.  Усе  запам’ятала…
Немає  там  вже  ані  тину,  ні  двора,
Ні  хати.  Геть  усе  позаростало.
Лише  кленки,  кропива  й  бузина,
Набридло  вже  із  ними  гомоніти!
Стоїть  і  з  сумом  згадує  вона
Своє  життя.  Тепер  для  кого  жити?

Згадала  раптом  як  була  мала…
Господаря  великі  дужі  руки
Її  саджали  посеред  двора,
А  навкруги  весни  лунали  звуки.
Згадала  білу  хустку  господині,
Що  в  спеку  часто  й  щедро  поливала.
Коли  було,  що  ледь  не  з’їли  свині,
То  до  кілка  дбайливо  прив’язала.
Греблись  в  тіні  її  розлогих  віт
Хохласті  кури,  гуси  спочивали.
Коли  дозрів  її  найперший  плід,
Родиною  всією  куштували.
Зростали  діти  під  її  шатром.
І  їли  й  спали,  у  «панаса»  грали.
І  кожне  літо  радісно,  гуртом
Там  яблучного  спаса  святкували.

Та  ось  тривожна  звістка  у  селі:
Війна!  Війна!  З  усіх    боків  лунало….
……………………………………..
Загинув  той  господар  на  війні.
Його  родина  ледь  -  ледь  виживала.
Були  і  холод,  голод,  і  нужда,
Знесилення  після  тяжкої  праці.
Роки  страждань.  Справжнісінька  біда.
В  годину  цю  лиху  жили  терпляче.
Їй  було  тяжко.  Також  як  і  всім.
Бо  у  дворі  колодязь  розірвало.
А  у  тіні  смалило  тридцять  сім…
Відтоді  вже  її  не  поливали.
Але  вона  родила  все  одно,
Пекли,  товкли  ті  яблука  й  мочили…
Було  давненько  те,  та  загуло.

Але  забути  їй  немає  сили…

Настали  мирні  і  спокійні  дні,
Та  ще  не  скоро  жити  легше  стало.
Змарніла  мати,  вмерла  на  весні…
Та  й  діти  вже  давно  повиростали.
Нема  нікого.  Пусткою  стоїть
Стара,  потрухла,  кособока  хата.
Аж  тиша  там  у  розпачі  дзвенить,
Немов  допомагає  сумувати.
Десь  там  вирує  радісно  життя,
Прогрес  технічний  темпи  набирає.
А  тут  бульдозер  з  голосним  виттям,
Родиму  хату  задля  дров  ламає!
Стоїть  вона.  Велика.  Безпорадна.
Листочком  кожним  до  небес  благає.
Їй  не  втямки,  повірити  їй  складно:
У  світі  мир!  Чому  ж  село  вмирає?
Кленки,  терни,  кропива  й  бузина
Втішають  бідну.  Щось  шепоче  вітер.
Але  відповідає  їм  вона:
Як  би  ж  ви  чули,  як  сміються  діти!

ЇЇ  зустріла  нещодавно  я.
Стоїть.  Стара.  Утомлена.  Крислата.
І  пошепки    молитву  промовля…
Не  здійнялась  рука  її  спиляти!
Нехай  стоїть,  нехай  іще  живе.
Нехай  життя  іще  не  обірветься.
Нехай  здригнеться  серденько  твоє,
І  тихим  жалем  у  душі  озветься!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2022


Мій рідний край

Мій  рідний  край

Мій  рідний  краю  -  батьківська  земля,
Без  тебе  я  життя  не  уявляю,
Моя  фортеця,  благодать  моя,
Перед  тобою  голову  схиляю!
Завжди  даруєш  впевненість  мені,
І  як  пташа  ти  під  крилом  ховаєш,
І  знаєш  ти,  що  у  тривожні  дні
В  моїй  особі  також  захист  маєш.
Мій  рідний  краю!  З  поміж  всіх  світів
За  тебе,  знаю,  кращого  немає!  
І  завжди  будеш  в  серці  ти  моїм
Перлиною  барвистого  розмаю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2022