| Сторінки (1/21): | « | 1 | » |
Все руйнують слова
Вони сидітимуть мовчки біля намальованого озера
І чимала, яку обоє вже сплатили за мовчання у майбутньому, ціна
Спостерігати будуть, як із вітром нудно б'ється на дереві листок — його знесе
І цим холодним вітром їх таким же чином навпіл розіб'є та в різні боки рознесе
___
Кожен щоночі вертається в своє життя
В тісній коробці лаштується біля вікна
Але сховати очей за прозорістю скла
Ні... Він не міг, і вона не могла
___
І разом знов
Від думки почути хоч слово із вуст, та не заподіяти шкоди, у жилах спинялася кров
А може хай
Вони заговорять до одного кожен; і це був лиш страх, це був лиш страх
Спостерігати будуть, як бояться люди
відкривати один одному своє ім'я
Проживають роки, божеволіють потроху,
втрачають вкрай важливий ритм серцебиття
___
Кожен щоночі вертається в своє життя
В тісній коробці лаштується біля вікна
Але сховати очей за прозорістю скла
Він не міг, і вона не могла
___
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025820
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2024
Я лишý за собою теплі глибокі сліди
На холодному осінньому піску
Аби не згубитись в світі, по них ти іди
Коли озирнусь, я й тéбе так само знайду
________
Доти іди, поки ще не почались дощі
Але навіть, якщо водою змиє сліди
Я підхоплю тебе хвилею, вітру потоком, рушійною силою
Лише не спиняйся, я прошу, будь ласка, іди
_________
Ми заплутались серед високих бетонних стовпів
Серед машин та електромагнітних систем
Хтось досі чекає відповідь своїх богів
І знову загубивши слід, куди ти прийдеш?..
________
Доти іди, поки ще не почались дощі
Але навіть, якщо водою змиє сліди
Я підхоплю тебе хвилею, вітру потоком, рушійною силою
Лише не спиняйся, я прошу, будь ласка, іди
_________
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025564
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2024
Знову залишений всіма вночі
Цей бульвар ще освітлюють ліхтарі
Ти тут один, за хвилину вже в темряві
Хотів останній промінь спіймати
Тепер лишилось лиш декілька
Синього кольору пір'їн в руках
І диво птаха ніхто не зловив
Та чи можливо це все взагалі?..
________________
Такі прості слова, звичайні речення
Буває б'ються у грудях твоїх
І знову там пече, рани зовсім нема
Так а чому ж так на серці болить?
________________
І чи повірила б ти мені,
Якби зірки не були яскравішими?
В ту ніч розставило всі крапки над "І"
За нас те небо, засипане зорями
Невідомий край, йому немає межі
Ця нескінченність дарує життя
А ми такі у ньому зовсім малі
В собі народжуємо почуття
__________________
Такі прості слова, звичайні речення
Буває б'ються у грудях твоїх
І знову там пече, рани зовсім нема
Так а чому ж так на серці болить?
__________________
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024042
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2024
Чи це жахливий збіг, або чарівна мить, можливо,
Що ми живемо в цьому всесвіті і саме в цей час
Даруючи одне одному почуття кохання і щастя, надиво,
Також болі, ненависті: цього точно вистачить на всіх нас
Я більш не рахую дні і роки, я бачу як кожна секунда минає
І деякі слова зі старих пісень дійсно стали пророчими,
Десь там нове народжується, а тут звичне навіки зникає
Існування безглузде, лиш змінюються дні і ночі
Злети. Поки ще видно злітної смуги
Вогні. Бо я вже не бачу, надто запізно
Мені. Нема відчуття управління, зв'язок на
Нулі. Пальне закінчилось, але ти встигни —
Злети
Страх не хоче виходить назовні, йому всередині дуже комфортно
Разом із сумлінням ця пара продовжує руйнувати життя
Пластмасові посмішки, фонограмний сміх, штучні емоції навколо
Це невід'ємна частина нашого сучасного буття
Надія з кожним днем згасала та здавалось усе марно
Вода ще досі точить камінь, що лежить на самому дні
На відображення у дзеркалі вже очам дивитись складно
Все йде за сценарієм — залишаюсь на глибині
Злети. Поки ще видно злітної смуг
Вогні. Бо я вже не бачу, надто запізн
Мені. Нема відчуття управління, зв'язок на
Нулі. Пальне закінчилось, але ти встигни —
Злети
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023412
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2024
(Передмова)
За ширмою стоять не ті лиш, що боронять
А й ті, хто вірять, цінують та допомагають
З іншого боку в залі дивляться виставу
...чи їм цікаво?
Сьогодні в нашому театрі аншлаг небачений до нині
І звідусіль з'їжджаються, скуповують квитки на цю подію
У діамантах відблиски багряного вугілля та зерна
Сідають глядачі і у руках тримають кубки, сповнені вина
А за кулісами кипить, палає та тремтить земля від болі
Щосили люди там тримають, і гори ледь перевертають, втрачають долі
Під сценою, кожен з них там режисер, стоїть під грудами конструкцій із металу
Але життя по-справжньому продовжується тільки в залі
Вистава ще іде, але під шумні крики в залі оплески й овації
Та на сцені ні душі, лиш світла плями граються у глянці
Закінчиться вона, потягнуть у боки високі і тяжкі тканинні стіни
Дивіться, глядачі, яку цінý ви за квитки сплатили
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977292
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2023
_________________________________________
Червоні плями, що на вишиванці вже не відіпрати
Історію нову ми пишемо — її запам'ятайте
Прийдé той час, коли вже наші діти будуть знати
Як важко нам було свободу здобувати
_________________________________________
Вже бачив світ і добре знає, як буває,
Коли зсередини назовні все перевертає
Міста-примари та руїни, із попелу картини
Чи заслуговуємо ми нарешті миру?
Сирени, тривоги, вже люди не в змозі, ракетні удари — життя на порозі
Вибух за вибухом, смерть у повітрі,
гойдає дерева, хоча нема вітру
Ми відрубаєм скривавлені руки
всіх тих, хто привів нашу долю на муки
В червоних очах чортів озвірілих
вже скоро навіки полум'я зникне
_________________________________________
Червоні плями, що на вишиванці вже не відіпрати
Історію нову ми пишемо — її запам'ятайте
Прийдé той час, коли вже наші діти будуть знати
Як важко нам було свободу здобувати
_________________________________________
В кінці кінців покине нашу землю лютий ворог
І проросте та зацвіте усе живе навколо
Разом ми пройдемо складні випробування
Сила наша в єдності, тому ми — нездоланні
Загоються рани, на небі всі хмари розійдуться в сторони, зірки засяють
І повними ріками вени країни
сповна наповняться новою силою
Наше майбутнє залежить від нас самих
сонце не світить тому, хто сховавсь і стих
Кожне ім'я прозвучить в Україні
всіх тих, хто віддав життя Батьківщині
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977291
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2023
Зима нарешті згадала і про цей край. Незаймана ковдра снігу поглинула горизонт і нескінченне небо простягнулось за край сприйняття людського ока. Зараз настала та сама короткострокова тиша. Пара з роту виблискує на сонці та от-от кристалізується під хрусткі звуки з-під ніг. Зимове над'яскраве сонце повністю охоплює та на мить забуваєш, що прóйняте морозом повітря змушує тіло тремтіти від холоду. Світловий день здається таким коротким, ледве можна встигнути насолодитись всеохоплюючою білою красою. Ось вже і вечоріє. З'являється м'яка лінія небосхилу, а пурпурово-рожеві відтінки верхньої половини гармонійно поєднуються із монотонним вже темно-білим простирадлом на землі.
Останні промені сонця прощаються до завтрашнього ранку і швидко зникають з очей. Можна повертатись всередину — туди, де є хоч і не справжнє та тьмяне, але світло. Ув'язнене у червоному від температури залізному кубі, полум'я все намагається втекти звідти під звук тріску, але марно. Нарешті прийшов час відпочинку. Бунт у пекельній в'язниці потроху згасає, стихають звуки, але тепло охоплює від кінчиків пальців і аж до вух. Чекаємо на новий день...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973357
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2023
Ця гіркота у роті не дає мені спокою, не знаю як бути
Не можу вдихнути по повній, в голові маргарин і немов зв'язані руки
Сьогодні все таке саме, шо було вчора, не дочекаюся ночі
Аби знову до купи скласти кістки та нарешті заплющити очі
Кружляють навколо мене барвисті відтінки минулого часу
І кожен момент, який я захочу, візьму та й до себе потягну одразу
Пограюся трошки, виправлю, і подивлюся, як мало стати
А потім назад, у ящик великий, та вже ніколи не діставати
Саме на цей ранок я чекав так довго і не спав
Заберіть у мене все, шо коли-нéбудь мав
Я не знаю чи залишусь, чи повернусь назад
Хоч який будé фінал — не стихне музика
Ця темна пляма не дає мені жити, навіть чорний може засяяти
Сірим відтінком палітра дивує, час — він не вічний — не можна гаяти
Сказав сам собі, але діла від цього замало та складені руки
Завтра почну, собі обіцяю, лиш тільки зникнуть в голові звуки
Почну бути правильним: для тебе, для нього, для неї, для всіх
Я буду серйозним, коли навкруги всіх накриє істерика й сміх
Вчора минуло, сьогодні я інший, нехай шо захочуть кажуть вони
Вранішнє сонце теплим промінням осяє день нової весни
Саме на цей ранок я чекав так довго і не спав
Заберіть у мене все, шо коли-нéбудь мав
Я не знаю чи залишусь, чи повернусь назад
Хоч який будé фінал — не стихне музика
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972639
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023
Я хочу почути на максимум тиші звук
Зробіть її голосніше! Не чую, не чую...
Додайте потужності, в ній розчиню те, що більше не візьму до рук
Як сильно цієї тиші бракує
Так хочеться більше тебе і твого тепла
Відправ у листі трохи любові, надії і віри
Більше не треба; завзяття і духу достатньо й мого джерела
Аби доторкнутись до твого тіла
Ще поверніть тих, кого зараз поряд нема
Хоча би на мить: сказати слова, що не встиг
Поглядом, подихом їхнім набратися сили і нового дня
Знову до бою ставати я міг
Я хочу почути на максимум тиші звук
Щоб світло було іще яскравіше
Ми ще відчуємо мир і свободу, та в двері почуємо стук
Заходьте, ріднесенькі, стане тепліше
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972638
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023
Не видаляй, що вже не відновити ніколи — це назавжди
Не помирай в моєму серці, кохана, воно б'ється тобі завдяки
Не відправляй пісні наші всі, що ми маєм, у піч — вони не згорять
Не забувай всіх зустрічей, посмішок, спогадів наших багать
Не залишай
Не залишай мене горіти у пекельному вогні
Не залишай
Не залишай мене потопати на глибині
Не відпускай. Завжди відчуваю я дотик твоєї руки
Не зникай. Навіщо ж ці сльози стікають з твоєї, моєї щоки?
Не втікай. Які ж ті болючі були твої слова
Не вбивай любов. Хіба ти не бачиш —вона ще жива!
Не залишай
Не залишай мене горіти у пекельному вогні
Не залишай
Не залишай мене потопати на глибині
Не відпускай, не зникай, не втікай, не вбивай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969354
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2022
Поїдь, моя люба, туди де сонце
Най обійме тебе воно промінням білим
Мене ж ведіть туди, де безпросвітний ліс
Там стану вмить я вовком сірим
Ти краще залишайся біля водоспаду
Милуйся вічним його плином
А я піду туди, де дощ
Зіллюся з ним в потік єдиний
Будь завжди там, де полум'я палає
Вночі воно підкаже куди йти
Мене ж залиште ви, де чорна ніч
Щоб без зірок і світла був на самоті я
Повір, моя люба, буде краще там, де всі
Де збудуться усі твої бажання
А я не побоюсь пустелі вільної
Нехай вона зітрé усі муки страждання
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969353
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2022
Нехай ми на відстані тисячі кілометрів
Можливо в тебе ще ранок, а в мене вже вечір
Згадаю я голос твій ніжний, далекий
Я засинаю під нього, моя маленька
Слова — це не все, що я маю
Їх вже написали до мене, я знаю
І складно мені буде ними сказати...
Але нотами серця мого тебе хочу зіграти
Ці ноти серця — дивовижні ноти
І зовсім не лягають на папір
Радість, сум, думки, слова, зізнання
Та це тепло від відчуття кохання
Чи то сонце заходить, чи то є світанок
Хай в тебе вже вечір, а в мене ще ранок
Думки мої знову лиш тільки про тебе
Та більше мені тут і не треба
Ти чекай на мене, як не чекала ніколи
Разом ми розірвем те замкнуте коло
З тобою я буду і тілом, й душею
І ти, мож сонечко, будеш завжди моєю
Ці ноти серця — дивовижні ноти
І зовсім не лягають на папір
Радість, сум, думки, слова, зізнання
Та це тепло від відчуття кохання
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969046
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2022
Моя стіна, як дамба, тримає водосховище подій
Вона протистоїть усій навалі
Як не ламай, не розбивай її
Стояти буде і надалі
Лиш тріщин кілька залишилося в стіні
Фортецю майже захопили
У ті тяжкі часи війни
Багато тих було, хто голови схилили
Стіна...
Стоїть непорушно вона!
Весна постукала маленьким дощиком у браму
Хтось відчинив її
Великою водою повінь змила все, що й мала
Не залишивши нічого мені
Зійшла вода — я озирнувся навколо
Десь тут стояла фортеця моя
І та стіна, що її оберігала
Уламки каменів — це все, що маю я
Стіна...
Впала вона, впала вона...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969040
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2022
Третя пісня, написана на війні, після загибелі батька на херсонському напрямку.
Присвячена всім Героям...
Земле, земле рідна
Забери свого сина
Най в степу чи при долині
Вродить дуб величний, вільний
Хай росте кремезний, зелений
Вода, вода Дніпрова
Прийми свого сина
Най по хвилям, що в негоду
Та й в спокійних твоїх водах
Плине хай його душа
Вогню, вогню червоний
Візьми сина та й лети
Вгору разом з ним здійміться
Звідти на нас подивіться
Вогню, тільки не вщухай
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966436
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2022
Я бачив твій останній сон,
Як в ньому все перепліталось тісно:
Щасливі спогади життя, немов в кіно
Лились під найулюбленішу пісню
Чи це була весна, коли ти вперше покохала?
Коли розквітнули ті гарні квіти
А може осінь. Чи любила ти її?
Коли все листя потягнув до себе вітер
А може бачила ти маму в її найкращому вбранні?
Можливо і дочку, онуків, братів своїх, сестер
Хто був там, я не пам'ятаю — розкажи!
Чи все минуло або ж і є тепер?
Я думаю, що поряд ще були:
Лоза, дерева, дім та солов'їний спів
Це саме місце, що любила ти,
Куди відвезти так і не зумів.
Хотів я бачити той сон, останній сон
Де все було б застелено зеленою травою
Де будеш поряд з нами ти завжди
Та будем ми разом з тобою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2022
Друга пісня, написана під час війни. На жаль, так і не встиг відправити батьку, який служив в артилерійському підрозділі...
Безкрайні степи накрила пекельна весна
І з хмар обгорілих ліси поливає метал
Та зникла на мить вранішня чиста роса
Чорним туманом ступає на землю орда
Молотом праведним стане наш сильний кулак
В серцях невимірно люта суміш кипить
Ніщо не подужає міць залізну, і вам
Не вистачить часу втікати, бо ми —
Боги війни!
Ще до світанку залишилось кілька годин
Вітер повіє теплом з південних країв
Поту краплина додолу впаде з голови
Нас не зупинить ніхто, ми бачимо ціль
Молотом праведним стане наш сильний кулак
В серцях невимірно люта суміш кипить
Ніщо не подужає міць залізну, і вам
Не вистачить сили втікати, бо ми —
Боги війни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966349
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2022
Перша пісня, написана на війні. У травні місяці, десь у посадках на межі Донецької та Запорізької областей.
Запис встиг зробити вдома, коли був у відпустці.
Спи спокійно, на добраніч, кохана
Так тихо й незвично сьогодні зранку
Я далеко від дому, але все-таки вдома
Згадуй про мене, знову і знову
______________________
Свист. Під землею лягли,
Щоб побачили нас
Наші діти й жінки
Всі. Ми підем до кінця
І ціною життя
Відіб'ємо наш край
Не забутими стежками ми повернемось домів
І в минуле відправимо стомлений привид війни
______________________
В блакитному небі літають лелеки
В полях пшениці жовті вогні
І сірий дим зникне, дощами все змиє
На нашій богом даній землі
______________________
Свист. Під землею лягли,
Щоб побачили нас
Наші діти й жінки
Всі. Ми підем до кінця
І ціною життя
Відіб'ємо наш край
Не забутими стежками ми повернемось домів
І в минуле відправимо стомлений привид війни
______________________
Тіло просить смоли й нікотину
Душа вимагає свободи і миру
Вже є перевага на моїм рахунку
Додому так близько, дай мені руку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966347
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2022
В цьому самому місці від тебе залишився слід, твій подих, тепло твоє досі ще тут
Фантомно я твій силует обіймаю, хвилини у мене і це заберуть
Мотузками зв'язаний міцно за шию, ковтати повітря так тяжко мені
Кисню бракує: двигун не працює, клапани й поршні уже кам'яні
_____________
Я здаюсь
Їдкий сірий дим наповнює груди мої
Я здаюсь
Отрута судинами, венами в кров потрапляє
Я здаюсь
Гострий клинок я у серце встромляю собі
Я здаюсь
Темніє в очах і тебе я в кінці уявляю
_______________
Вісім нуль - це рахунок на користь твою,
кожен раз програв я, але брав реванш
І так загрався, що миттю забув
правила гри, більше шансів нема
Я відкрив свої карти з самого початку тобі, мої руки - твої
Так чому ж ти так легко даєш мені думати, що я сліпий?
________________
Я здаюсь
Їдкий сірий дим наповнює груди мої
Я здаюсь
Отрута судинами, венами в кров потрапляє
Я здаюсь
Гострий клинок ти у серце встромляєш мені
Я здаюсь
Темніє в очах і тебе я в кінці уявляю
______________
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2022
Seems like another day is slightly passing by again
And autumn leaves are covered with the very first snow
Yet I had never tried to live before I met you, babe
But please don't tell any word. I know that I was wrong
Do you remember those days you taught me how to fly
I couldn't feel my wings I only felt that pain
And one thing I saw was you up in the sky
So bless me I wanna try to get up high again
___________________________________
I'mma go through the fire, I'mma go through the waterfalls and
Search all the Universe before I retire
But if I don't find you I'd rather explode
Like supernova burning and slaying everything around
Or you could give me one more try...
Just give me one more try
___________________________________
You told me: "I believe in you", and promised you'll be waiting until
I could take your hand and so we fly together
But even though I tried so hard, I still was standing on the ground
And nothing I could change; this earth is gonna be my jail forever
We are at the highest peak, now I'm gonna show you what I've
Learned. I wanna jump and there's only one way to make it right
Last one step, you follow me and rise above the darkest deeps
But I'm falling down, goodbye my love and please don't cry.
___________________________________
I'mma go through the fire, I'mma go through the waterfalls and
Search all the Universe before I retire
But if I don't find you I'd rather explode
Like supernova burning and slaying everything around
Or you could give me one more try...
Just give me one more try
___________________________________
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941043
рубрика: Пісня, Лирика любви
дата поступления 23.02.2022
Тінь чорная хитається на стелі С7М
Вогонь зелений та й собі палає Am6
Обійми полум’я такі його крихкі G/F#
Теплом своїм мене він зігріває Am H7
Часом буває згасне він
Буває світить, як в яскравий день
І в час скрутний існує все ще моя тінь
Один єдиний в мене він лишень
Та ось помітив я,
Що відчуваю, хтось там є у мареві
Але сидів я досі сам
На стелі стало тіні дві
Розвів багаття поряд хтось
Вогонь червоний там горів
Яскравим полум’ям своїм
Мене до себе він манив
Від нього тінь інакше захиталася на стелі
І зігрівав червоний мабуть краще, ніж зелений
Сів я між них і заспівав
Вогонь мене до себе прикував
Зелений та червоний кольори
Повільно поглинали час у темряві
Та все, що було крав собі вогонь
Здавалось і мене він забере з собою
Тепло так було і там, і тут
Проте не можна грітись біля них обох
І сили недостатньо розпалити їх
Не зможемо співати ми на двох
Та раптом вітер розпалив аж до небес вогонь
Дивився на долоні я свої обпечені
Одне питання залишалося в очах:
«За що це все мені, за що це все мені?!»
Казав Кобзар: «Огонь запеклих не пече»
Та й не залишу тінь свою я жодному
Замерзну краще без багаття сірим спогадом
Уві сні прохолодному
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940991
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2022
Вправляю, лёжа на песке, себе я рёбра (Amadd9 D F7M —4x)
Волна прибоя бьёт меня так больно
Над пляжем чёрный ворон кружит без устану
Он ждёт, когда дышать я перестану
Пой со мной, пой со мной (C)
Если ты поёшь, то я живу (Gm)
Слышишь, я снова дышу (F#m)
Просто пой со мной, пой со мной (D)
Якби могла зі мною поруч полежати ти
То легше було б того птаха подолати
Прийди до мене, мила, я благаю
Без тебе жити я не знаю як, не знаю
Співай зі мною, співай зі мною
Якщо співаєш ти, то я живу
Чуєш, я дихаю знов
Заспіваємо на двох...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940990
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2022