| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Скіфський цар в пекторалі
З веретеном в правиці -
Крізь галактичні далі
Нитка часу - прядися…
Квіти, птахи, левиці,
Вівці, бики і коні...
В золоті золотолиці
Звуть крилатих грифонів.
Переквітчані доли,
Пагони у спіралях -
Древньокиївські долі,
Тисячі років сяють.
Тисячі років сієм,
Як в пекторальному сонці,
Тисячі років мрієм
Стільки ж як Македонський!
Що орда здичавіла?
Мчить в зворотньому часі.
Знала й кумська Сивілла
І боги на Парнасі -
Кроноса і Сатурна
Не змінити природу.
Дітожерливі дурні
Без коріння і роду
Згинуть у передзвонах.
В космосі пил розтане.
А крилаті грифони
Вже титанами стали.
18.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2022
Азовські коси на карті —
Ніби грецькі боги погрались…
Стара Домаха на варті,
Та коршуни й пси підкрались.
Здичавілі орди Аресові
Від Тмутороканської Керчі
Злочинні підлі агресори
Палять вогняні смерчі.
…Пліній вас звав асоки
На Синій Воді Лящевій,
Чому змовчали пророки,
Що греків потомки крицеві.
Як доісторично скипало
Слов'янське Сурозьке море —
Стійкістю вас спаяла
Війна і пекельний морок.
В бетонних уламків потоках,
В руїнах втоплене місто
Новим біблійним потопом,
Та міць ваша нового змісту.
Якір на срібно-синьому
Стане щитом для ангела,
Світ подивується сильному,
І місто повстане з попелу.
…Ви, хто назавжди вдома
Ви, хто назавжди з домом
Всьому світу відомі
Й Зевс здригнеться від грому.
19.03.2022.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2022
Зорі згоріли до ранку,
Неба тріснуло дно,
Сонце застигло в серпанку,
Ніби несправжнє воно.
Вибухи простір крають,
В реверсних смугах блакить,
Лінії відбивають
Смерті холодну мить.
Небо в ординських кодах
В символах і кривих,
Бачить в дніпровських водах
Київський бог війни.
Білі хмарки на цівках,
Розшматована сталь
Падає на бруківку
В ламану вертикаль.
Чорне кричить вороння -
В зграю не збитись в розгін,
І впадає в безсоння
Лаврський великий дзвін.
Захід горить багрянцем,
З півночі чорний дим,
Замасковані шанці,
І в оберегах дім.
Небо свої закриють -
Наші мрії і сни.
Все блискавицями змиє
Київський бог весни.
Шаблівська В. 17.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2022
Ти не красна, страшна московія…
Ти, кривава тюрма-імперія,
Скільки сотень літ нас неволено,
У Сибіру нас ой поховано
Аж до самого краю холоду…
Все творили нам біди-голоди.
Підлі нелюди, ви - раби рабів,
Вічні сторожі вічних Соловків,
Вічно піддані, вічно спутані -
Душі дріб’язку в хутра вкутані.
Продали, здали, вічні душеньки -
Занапащені ваші дітоньки,
Сотні сотень літ не спокутують
В часовій петлі захомутані.
Ми здолаємо. Ми поборемо.
Відбудуємо, переоремо,
Будем сіяти сотні сотень літ,
Забіліє скрізь наших яблунь цвіт!
Шаблівська В. 17.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2022
Ще не знала такого холоду,
Серце скуте безкров’я голодом.
Аж до синьої глини вирвища,
Всюди смерті, і біль, і згарища…
Найчорніший мій темний полудень,
Найстрашніший мій чорний березень.
А застигле сонце ледь сріблиться.
Діти-янголи з неба дивляться,
З ними зіроньки мовчки бавляться,
Тільки місяць усе кривавиться…
То війна прийшла. Звідти, з півночі.
Звідти вся біда підло поночі –
Сто мільйонів там - душу жебрають
І нічим, нічим вже не гребують.
Пожирають там і дітей своїх -
Розчахнеться твердь і поглине їх.
Дітям-янголам в небі холодно,
Не зігріє їх сонця золото,
Тільки праведне чисте полум’я
Гніву й помсти світлого воїнства.
Шаблівська В. 16.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2022
Я пам’ятаю, як злітала Мрія
І разом з нею кожний був із небом
Блакитним, як у юності надії,
На прапорі як небокрай над степом.
Я бачила: над Києвом так низько
На радість всім захопленим і гордим
Вона здавалась мрією, що близько,
Неначе й ми причетні до рекордів.
Її убили. На землі. Під ранок.
Як ті міста і села, що палають.
Та в згарища наступному серпанку
Мені вже снилось, що вона злітає.
Так! Вільна Мрія вільної країни
Злетить як птах, могутній і прекрасний,
Розкрилена, як карта України
Це мрія Мрії, і вона не згасне.
Я хочу знов її відчути крила,
Залізним пір’ям неба знов торкнутись.
Найбільша в світі Мрія нас навчила
Найбільшій власній мрії усміхнутись -
УКРАЇНА НАЗАВЖДИ БУДЕ ВІЛЬНОЮ!
Шаблівська В. 15.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2022
Ми не встигли вам все сказати…
Ми всі разом, весь час, щомиті…
Бо дорогою до військкомату
Всі слова вже якісь прожиті…
Всі слова вже якісь примарні,
Ще не справжні, ще не у крові
З того часу… що майже марні –
З майже миру… з напівлюбові?
Все промовлене – ще не вічне
Те, що сталось - має відбутись.
Вже сьогодні – форми окличні,
Набувають металу сутність.
І слова надцінними стануть
Лиш від завтра, коли чекання
Вже вночі закричить й розбудить
І розплавить свинець світання.
Що слова… Це бій за столицю!
Чоловік зі зброєю – зможе!
Чоловік, що міцніший криці -
Він – наш всесвіт! Він – переможе!
Шаблівська В. 15.03.2022.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
Чорні зграї вороння
Налякані – знову вибух.
Чорні зграї загарбників
Налякані нашою люттю.
Чорні батьки-сироти
Зітруть душогубів з землі,
А чорний дим Маріуполя
Закриє сонце убивцям
На сто років, щоб вимерли
Діти і внуки убивць.
І чорним холодом скута
Земля від японських Курил
До Біло-червоної-Русії
Застигне плямою нафти -
Чорним безчестям нелюдів -
І вигорить все під сонцем,
Сонце вибілить в біле.
Вороння стихне й загніздиться.
Шаблівська В. 14.03.2022.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
Моє обескровлене тіло
Душа відштовхнула й злетіла.
І де я тепер? У безодні.
Де листя опало сьогодні
Сухе та обпалене вітром
Вогняним і заревом світла.
Ось полум'я, ями від граду,
Який не розтане в розраду…
Метелик-душа вже прозора,
Ось дім мій – руїна-розора…
У соснах, у яблунях, вишнях,
У бомбових вирвах, в притишшях,
У згарищах, кіптяві, хмарці,
В диму у останньому танці…
Розкресла ірпіньська крига,
Згоріла церковна книга,
Метелик-душа вже у небі…
Весною зростуть тут верби,
Заквітнуть садки і достигнуть…
А я паперівкою встигну
Найпершою впасти додолу
Й нову загадати долю
У соснах, у яблунях й вишнях,
Де рай на землі у притишші…
Метеликами капустянки
В Ірпінь прилечу з Бородянки,
Де знов галасливі діти
Вправляються у алфавіті…
- І з крапкою – Ірпінь…
В.Шаблівська 14.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2022
Пронизливий київський ранок,
Над Лаврою – чорні дими,
Картатість міських вишиванок
Руками тримаємо ми.
Це честь нам, обов’язок й доля,
Кияни, на злість ворогам -
В Софії ми і на Подолі,
Й Дніпра на обох берегах.
І пустки не буде ніколи
В святих українцю місцях,
З Хрещатика аж до околиць
Й кордонів в лісах і степах.
Мостами, словами, думками
У єдності мужні й міцні.
Свята перемога - за нами!
Зі зброєю ми на війні!
Наш Тризуб – це ВОЛЯ, ми нині
Назавжди поборем орду
І Слава моїй Україні,
Свобода нам - за боротьбу!
Шаблівська В. 14.03.22.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2022