DarinaK

Сторінки (1/35):  « 1»

бо ти моє життя….

Я  відчуваю  подих  твій    в  пориві    вітру
І  шепіт  чую  твій  як  листя  шелестить...
Я  так  чекаю  на  дзвінок  чи  просто  звістку,  
Моє  кохання  через  час  і  простір  хай  летить...

Я  пам’ятаю  все,  що  було…  і  що  буде,  
Що  нас  чекало  і  чекатиме  нас  ще…
Я  збережу  всі  наші  мрії  ,  що  здійснились  
 І  у  життя  втілю  я  ті,  що  не  здійснились...  ще...

і  кожен  день  ,  що  не  з  тобой...  я  проживаю,
перегортаю  як  сторінки  із  життя,
бо  де  б  не  був  ти  ...  я  кохаю...  я  чекаю,
бо  ти  моє  життя,  бо  би  моє  буття...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2023


не треба мені казати….

 
Не  треба    мені  казати    за  ,,руський  мир,,  ,
 Бо  ,знаєте,  я  з    Донбасу…    і  знаю  -  це  пил,
Що  людям  пускають  в  очі,щоб  не  бачили  ті,
 Не  чули,  щоб    розуму  голос,    неначе  глухі  та  німі,
Щоб  вірили  тим  хто  бреше,  плодить  брехню,
Мовчали  щоб,  не  питали  ,,чому  розпочали  війну…?.,,

Не  треба  мені  казати  про,,руський  мир,,  
Слова  ці  ненавидять  всюди,  від  моря  до  гір,
Не  треба  на  всі  питання  одне  казати
,,  Як  8  років  Донбас  бомбили  ?,,  відповідати,
Бо  знаєте  є  запитання  до    вас  і  у  нас  :
-  Чого  ж  ви  до  цього  мовчали?  …  де  був  ваш  глас…?
Чому  про  нацистів  не  чутно,  раніше,  нічого  було?  
 Чи  може  до  лютого  їх  існування  таємним  було?
Чи  може  не  має  ніяких  нацистів…  і  все  це  обман,
Який  розповзався    країною  вашою  наче  туман…
Чи  може  так  легше  вам  жити?!...  так  існувати…
Нічого  не  знати  ,не  думати  і  не  питати,
А  тільки  молитись…,  щоб  вас    не  закликали  ,
Щоб  ,,руський  мир,,  будувати  вас  не  покликали…
Голови  у  пісок  ви  давно  сховали  ,
 (А  може  й  у  інше  місце  запхали  …)
І  вам  все  одно  на  сусідню  країну,  
На  вільний  народ,  що  від  рук  ваших  гине,
Тоді  хоч  солдатів  своїх  не  лишайте
Про  батька,  та  брата  ,    чи  мужа  подайте.
Скажіть  ні  війні,  ні  загарбництву  й  злобі,
Ні  болю  і  горю,  сльозам  й  чорній  долі.
Бо  біль,  що  вже  завдан  століття  не  вщухне,
Життя  України  цим  болем      окуте…

PS.
Усім  ,,скоРОбеевийм,,  ,  ,,соловьовим,,хочу  сказати
не  треба  лайно  катати,  та  фейк  заливати…
ви  души  свої  розміняли  на  ті  срібляки,  
і  вам  із  цим  жити  ,  без  серця  й  душі…..




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2023


осінь…

 

Осіннє  листя,  втомлено  кружляє  ,

майже  без  шумно  на  землю  лягає…

Земля  промерзла  вже  від  перших  холодів,

І  ковдра  жовта  для  землі  як  обігрів...

 

Та  тільки  вітер  невгамовний  бусурман,

Він  з  листям  бавиться,  хлопчисько-ураган,

 Зриває  їх    з  дерев,  що  майже  сплять,

Та  підкидає  до  гори,…  ,,нехай  собі  летять!!…,,

 

А  тітки-хмари  не  зважають  на  хлоп'я,

Що  підганяє  та  штовхає  ...  поспіша  …

Важкі  та  втомлені  сусідкам  боки    мнуть,

Неспішно  ,  неохоче  так  до  обрію  пливуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2022


Українці-то душа

Есть  те  ,  что  считают  себя
украинцами  больше  чем  я,
ведь  они  говорят  на  родном,
ну  ,  а  я  на  русском  -  чужом…

так  сложилось  что  в  УССР,
2х  язычество  было    в  пример
Говорили  тогда  кто  как  мог,
Не  стеснял  никого  русский  слог…

И  таких  как  я  миллион,
 Многим  больше,  и  где  же  наш  дом?
Если  даже  свои  –  земляки,
Цепляют  на  нас  ярлыки….

Говорят,    что  за  русский  мир,
Маршируют  Донбасс  и  Крым,
и  Луганск  и  Днепропетровск,
говорят  на  русском  -чужом..

Тільки  знаєте,  серце  болить,
коли  Україна  від  болю  кричать…
і  на  якій  би  мові  не  казала    я,
я  відчуваю  її  біль  ,і  чую  всі  її  слова…

То  чи  важливо  зараз  так,
Ділити  схід  і  захід?!...
Бо  «українці,,  то  душа,
А  мова  тільки  засіб,
Щоб  висловити  почуття,
Сказати  що  бажаєш.
А  українці,  то  сердця,
То  дух,  що  в  тілі  маєш….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2022


жити важко, але кожному за своїм…

Одні  говорять:,,  жити  нині  важко  стало…,,
Інших  турбує,  що  грошей  тепер  в  них  мало,
Хтось  економити  повинен,  а  не  вміє,
Хтось  за  маєтком  і  за  яхтою  жаліє...
Когось  ціна    на  газ,  та  на  електрику  турбує,
Когось  турбує,  що  війна  життя  руйнує…
У  всіх    свої  тепер  проблеми  та  турботи,
Їх  не  торкає  ...горе  інших  ...їх  клопоти.

А  в  Україні  вже  життя    зовсім  немає,
В  огні  і  крові  Україна  потопає,
І  кожен  бореться  с  бідой….  як  сили  має:
Хтось  виживає,  хтось  біжить  ,  хтось  заВмирає,
Хтось  втратив  все  і  дім,  і  рідних,  і  роботу,
Хтось  щось  одне,  і  за  життя  він  вдячить  БОГУ…
Тепер  одне  ,для  нас,  дорожчим  є  у  світі,
Життя  людей,  і  це  не  змінно  в  цілом  світі,
Життя  на  вільній  та  щасливій  Україні,
Де  поруч  рідні  та  родина,  всі  щасливі,
(Де  мир  і  спокій,  де  нема  війни  і  болю),
Життя,  що  мали  до  приходу  злої  долі….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2022


так… не о чем…і

Шагает  по  дорожкам  не  спеша,
Промокшие  и  тело  и  душа,
Душа  промокла  от  обид  и  зла,
А  тело-  просто  дождь  пошёл  с  утра…
печальный  человек,  не  спешно  шел,
Он  изумленный  на  реку  смотрел,
Казалось  бы,  беги  быстрей  домой,
Согрей  ты  тело,…  душу  успокой,  
Но  нет,  он  изумленный  изумрудною  водой,
все  шёл  и  шёл,  своей  мотая  головой,
и  вот…  уже  душа  чуть  ожила,
забилось  сердце,  и  обида  отошла,
И  только  мокрая  рубаху  и  штаны,
Не  высохли  от  дивной  красоты😊…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963966
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.10.2022


Всем по ту сторону правды, кто принимает и выполняет приказы-смерти… ( 2)

 
с  лозунгом,  что  нас  вы  защищаете,
вы  к  нам  пришли,  хотя  никто  не  звал…
вы  города  с  лица    Земли  стираете-
ракеты  бьют  по  мирным  городам…
нацистов  вы  каких-то  убиваете,
и  боритесь  с  мифическим  вы  злом…
кого  нацистами  скажите  называете?
зачем  уничтожаете  наш  дом???
вы  говорите:"...точечно  стреляете..,,
вся  Украина,    вся  горит  огнем
так  от  кого  вы  Украинцев  защищаете,  
хороня  под  обломками  домов?!?!?!…
в  глаза  себе  ,  скажите,  как    вы  смотрите?
как  называете  вы  ад,  что  ваших  рук?
родным  и  близким  как  вы  объясняете,
проклены  Украинцев  на  ваш  род?
не  страшно  ль  вам  ,  что  стали  вы  чудовищем  ,
бездушным  демоном,  убийцей  палачем?
пускай  теперь,  боятся  ваши  близкие,
пуская  вас  в  ваш  собственный  же  дом….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963854
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.10.2022


теперь я так живу….

Этот  Город  чужой,  хоть  огнями  меня  он  и  встретил,
Этот  Город  не  мой,  хоть    с  семьёю  меня  приютил,
Этот  город  другой,    и  родной  мой  ,он  мне  не  заменит,
Этот  город  живой,  ну  а  мой  …  мне  никак  не  забыть….
Мы  теперь  далеко  -  далеко  от  войны  и  от  боли,
Далеко  от  всего,  от  всего  что  пришлось  пережить,  
Но  ранима  душа  и  её  нам  никто  не  залечит,
Боль  и  ужас  войны  никогда,  никому  не  забыть…
Я  листаю  YouTube,  я  читаю  страницы  ин-нета,
И  пытаюсь  найти  там  надежду….  надежду  на  жизнь,
Только  вижу  одно:  жизнь  уносит  взрываясь  ракета,
И  калечит  судьбу  за  судьбой....  каждый  день….


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963791
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.10.2022


моїм улюбленим перлинкам 😘

Спи,  моє  ти  сонечко,  малесенька  моя,
ти  скарб  мій  ,  моя  донечко,  ти  сенс  мого  життя.
Спи  солодкий  янгол  мій,  ти  серденько  моє,
мій  промінь  у  похмурий  день,  який  мене  веде.

Я  завжди  поруч  із  тобой,  твій  щит...  стіна  твоя,
Хай  ангел  мій  тебе  завжди,  завжди  оберіга...
Не  вистачить  ні  слів  ні  нот,  вмістити  почуття,  
Що  зичу,  що  дарую  я  ...тобі  ,  душа  моя.

Пп:
Бай  баю  ой  баю-баю,    слова  мої  звучать
Ти  засинай  моє  дитя,  до  тебе  сни  летять.
Бай  баю  ой  баю-баю,  тобі  співаю  я,
хай  колискова  пісенька,  все  лихо  відганя.
Бай  баю  ой  баю-баю,  тобі  співаю  я,
не  чуло  щоб  моє  Дитя,  нічних  сирен  виття.
Бай  баю  ой  баю-баю,  моя  маленька  спи,
Матуся  поруч  із  тобой,  охороняє  сни.


Спи  моє  ти  сонечко,  перлинка  ти  моя,  
мій  всесвіт,  моя  донечка,  усе  моє  життя.
Спи,  моя  ти  дівчинка,  маленьке  янголя,
Місяць  у  віконечко  у  наше  загляда.

хай  Місяць  розфарбує  сни  ,в  яскраві  кольори
Чарівним  пилом  зоряним,  малюють  хай  казки.
Нехай  ніч  віджене  усі  жахи  життя,
і  зникне  навіть  з  спогадів  чудовисько  -війна.

 Пр:
Бай  баю  ой  баю-баю,  тобі  співаю  я,
хай  пісня  пісенька  моя,  все  лихо  відганя.
Бай  баю  ой  баю-баю,    слова  мої  звучать
Ти  засинай  моє  Дитя,  до  тебе  сни  летять.
Бай  баю  ой  баю-баю,  тобі  співаю  я,
Щоб  не  лякалась,  донечка....  ракет,  сирен  виття.
Бай  баю  ой  баю  баю  ти  засинай,  мала,
не  бійся,  мама  поруч,  тебе  оберіга....

Бай  баю  ой  баю  баю  ти  засинай  ,  маля,
Матуся  буде  поруч,...  не  бійся,  янголя...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2022


Замерзают мои слова

Застывают  твои  поцелуи,
Замерзают  мои  слова
Между  мной  и  тобой  метели
Между  мной  и  тобой  зима,
ты  построил  холодную  стену,
про  меня  ты    совсем  забыл
Мне  остались  одни  фотоснимки,
И    мечты,  что  ты  мне  дарил…

Не  забирай  его  зима
Я  не  могу  без  него  без  его  тепла…
Не  уволите  его  вы  холода,
Я  не  могу  без  него,  без  него  сама..

Застывают  мои  поцелуи
Замерзают  твои  слова,
Мы  с  тобой  так    и  не  сумели,  
Рассказать  сказку  до  конца.  
Мы  с  тобою  уже  не  вместе,
 Закружилась  тебя  метель,
Ты  ушёл  не  сказав  прощай  мне,
Я  за  тобою  закрыла  дверь.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963075
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.10.2022


10 жовтня…Україна

Рідна  країна  палає,  горить.
Від  вибухів  стогне,  земля  та  тремтить…
Тривога,    виє  як  білуга,  та    кричить,
Сповіщує,  що  в  небі  смерть  летить…

Так  ранок  розпочавсь  на  Україні,
Страшні  новини,  сльози,  та  пітьма,
Загиблі,  постраждалі,  та  вцілілі,
Тепер  ,  на  нас  ,  така  статистика  чека…

Ракета,  так  вона  бездушна  курва,
Кусок  металу,  що  заряд  несе…
Але  ж  її  скеровує  людина,  
що  знає,  що  вона  тут  забере  …

То,  чи  ви  люди?  Маєте  ви  душу?
Чи  розумієте,  що  руки  у  крові?!
Які  там  руки,  …  у  крові  по  шию!!!
Душі  нема,  серця  ваші  мертві…

Ви  винні  всі!!!!  Хто  віддає  накази…
Хто  їх  виконує    ,  …  ракети  робить  хто…,
Хто  виправдовує  безжалісну  заразу,
І  хто  мовчить,  тим  самим  множить  зло…

Тож,  схаменіться,  горя  ви  завдали…
Країна  ваша  вже  для  Миру  терорист,
То  чи  потрібно,  ще  й  на  правнуків  кидати
Цей  ваш  тягар,-  тавро  зі  словом  ,,  терорист,,?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2022


ти не карай себе…

Ти  не  карай  себе  у  тому  ,  що  так  сталось,
Я  відпускав  тебе  і  серце  зупинялось,
Без  тебе  дні  сумні,  а  ніч  така  самотня,
Без  тебе  я  впітьмі,  моя  душа  безодня…

Ти  не  карай  себе  ,  бо  я  себе  караю
Що  втратив  я  тебе,  що  ще  тебе  кохаю.
Самотні  дві  душі,  колись  були  єдині
Та  в  пристрасті  вони  кохання  розгубили.

 Ти  не  карай  себе,  бо  завжди  винні  двоє.
Що  розгубили  Ми  своє  кохання,  доле.
Мабуть  буває  так,  що  почуття  згасають,
Кохають,  та  не  так,  чогось  не  вистачає…










адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2022


как можно всю жизнь уместить в чемодан?! …

Как  можно  всю  жизнь  уместить  в  чемодан…?!
Оставить  свой  дом…    переплыть  океан,
Покинуть  родные  для  сердца  края
Б  Е  Ж  А  Т  Ь  в  незнакомые  нам  города…
Где  люди  другие,  порядки  и  нрав,
Для  них  мы  чужие….,  чужой  нам  причал…
     
Причина  одна….Её  имя  ВОЙНА,
Она  заставляет  менять  берега,
Она  отбирает  надежду,  мечту,
Она  отнимает  родную  страну…

И  ты  покидаешь  родные  края,
Оставив  свой  дом,  ни  на  дни,…  на  года…
И  в  сердце  твоём  посели'тся  тоска,
Бездонная  яма  в  душе…  пустота.

И  нужно  смериться  ,  что  дом  далеко,
Что  будет  теБ*е*  тут,  в*  дали  не  легко,
Родных  и  друзей  не  заменит  никто,
Ты  будешь  звонить  и  писать…но  не  то….

И  слезы,  Л  и  Ш  *ь*  сгладят  немного  печаль,
И  каждый  твой  день  будто  новая  даль:
Вчера  ты  смирился  что  ты  далеко,
Сегодня  все  заново,  заново  все!!!

И  снова  надежду  в  душе  ты  растишь,
И  снова  стремишься  куда-то  ,спешишь,
Но  чуть  ты  замедлить  себя  на  бегу
И  С  н  о  в  а  окажешься  в  г  р  у  с  т  и  плену….

Вот  так  и  живёт  украинский  народ,
Растерян,  разбросан,  разбит  …но  живет
Надежду  Х  Р  А  Н  Я  ,  что  закончится  А  Д,
Домой  возвратитЬся  бы  каждый  был  рад,  
Чтоб  строить,  отстаивать  прошлую  жизнь,
Но  помня  цену^    ,  что  пришлось  заплатить….


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959722
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.09.2022


шанс на жизнь

Забы*в*  тревоги  ,  все  сомнения    и  страхи,
переступив  через  надежды  и  мечты
они  из  дома  своего  бежали,
взяв  только  то  ,  что  были  в  силах  унести…

Они  бежали,  от  войны  и  зла  спасаясь,
за  шанс,  на  жизнь,    как  за  соломинку  держась,  
они  не  думали,  не  знали  ,  но  пытались,
жизнь  новую  начать...    найти  себя…

Д  Е  Т  Е  Й  спасти.  Спасти  от  ужаса…  злой  Д  О  Л  И,
О  Г  О  Р  О  Д  И  Т  Ь    их  ,  от  всего  что  за  окном,
Дать  шанс  на  жизнь,  в  которой  нет*У*  боли
,Надежду  подарить  на  новый  дом...

И  л  и  Ш  ь,  когда  война    В  Д  А  Л  И  осталась,
Осела  пыль  и  страх  чуть  отпустил
В  груди  ,  у  них  так  сильно  ,что-то  с  Ж  А  л  О  С  Ь  ,
И  в  Д  У  Ш    и  пустоту  кто-то  В  П  У  С  Т  ил…

Теперь,  в  дали  от  дома,  без  надежды
Понятно  стало  -старой  жизни  нет…
Есть  новая  земля…    другие  люди…
И  кто-то  выстоит….,  а  кто-то  может  нет…

Ps.(  искренне  надеюсь,  что  все  мы  сможем  выстоять,  выдержать  и  вернуться  домой…)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959721
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.09.2022


тож, до побачення….

Ти  не    кажи  мені  нічого,  все  знаю  я  сама,
Що  ти  повернешся  до  дому,  бо  доля  ти  моя.
Цей  шлях  призначення  для  тебе,  ця  клятая  війна,
Не  забере  тебе  ніколи,  бо  ти  моє  життя….

 Ти  не  кажи  мені  нічого,  до  себе  пригорни,
Моэ  кохання    наче  птаха  ,  з  собою  ти  візьми,
Ти  не  кажи  мені  нічого,  бо  не  прощаюсь  я,
Знаю….  зустрінемось  з  тобою,    тож  ,,  до  побачення,,….


Я  буду  молитись,  за  тебе  молитись,  тільки  ти  повертайся...
Я  буду  благати  небо  благати  тільки  ти  не  здавайся..
Я  буду  чекати  тебе    так  чекати  тільки  ти  там  тримайся
Я  буду  кохати  всім  серцем  кохати,    тільки  ти  повертайся...

 
Без  тебе  дні  ,  такі  самотні,  і  кожен  твій  дзвінок,
мені  дарує  щастя  дотик,  до  тебе  ближче  крок…  
нехай  війна  нас  розлучила,  але  зімною  ти
не  розірвати  їй  ніколи…  дві  споріднені  душі…

Ти  захищаєш  дім    та  рідних,  хай  Боже  береже,
твій  ангел  поруч  йде  з  тобою,  бо,  правда  вас  веде
думки  мої  до  тебе  линуть,  з  тобою  поруч  я….
Не  відпускає  мене  ніколи,  бо  ти  любов  моя…(  не  відпускає  мене  ніколи  ,  бо  ти  моє  життя)

Я  буду  молитись,  за  тебе  молитись,  тільки  ти  повертайся...
Я  буду  чекати  на  тебе  чекати,тільки  ти  там  тримайся
Я  буду  благати  Бога  благати,  ангел  хай  береже  тебе,
Я  буду  кохати  тебе  так  кохати,  мій  промінь…життя  моє…




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2022


блукала душа….

Блукала  у  темному  лісі  душа,
Шукала  де  вихід,  ...  де  сонце,  ...  життя...
Так  темно  та  сумно  душі  той  було,
Неначе  у  прірву  її    віднесло…

Блукала  ,  гукала,  чекала  душа,
То  світла,  то    друга,  а  то  каяття.
І  поки  блукала  знайшла  собі  дім,
І  все  зрозуміла,  що  то  її  схрон...

Людина  маленька,  душа  -  океан...
І  все  ж,  містить  тіло  людини  туман.
Якщо  хтось  бездушний,  то  тіло  пусте,
Знайшла  душа  тіло,  людина  живе…

Блукають  так  душі  по  нашій  землі,
 хтось  знайде    притулок,  а  хтось  у  пітьмі…..
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2022


сон…

Я  бачила  сьогодні  ,,дивний,,  сон,
раніше  б  я  його  і  не  згадала,
але  тепер,  для  мене  це  як  схрон,
 де  віру  я  свою  замурувала….
Сховала,  щоб    не  втратити  її,
щоб  не  забрали,  ті  хто  має  іншу,
щоб  не  споплюжили  не  знищили  її,
щоб  фейки  ці  не  загубити  душу….

У  сні  з  сім'єю    ми  гуляли  у  дворі,
Наш  цілий  дім…  а  ні  в  руїнах…  та  вогні…
не  чутно  ,а  ні  вибухів  ,ні  грому…
 нема  хрестів  на  клубах  біля  дому…
троянди  та    піони  там  цвіли,
на  гойдалках  сміялись  дітлахи…

І  якось  так  спокійно,  безтурботно
по  вулицям  повільно  ми  йдемо,
на  драм,  де  у  промінні  сонця  б'ють  фонтани,
відпочивають  люди  на  майдані…
Йдемо  туди,  де  міста  серце  билось,
В  моєму  сні  воно  не  зупинилось…

І  тільки  сон  нагадує  життя,
Яке  у  лютому    пішло  у  небуття…












адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2022


воспоминания

Все  забывается,  стирается  из  памяти…
Нам  остаются  только  искры  от  костра  –
воспоминания,  они  как  пазлы  памяти,
Ты  их  укладываешь  точно  на  места…

Мгновенья  ярче  всех-  запечатляем  в  фото  мы,
Печаль  сама  врезается  в  наш  мозг,
И  времени  наждак  лишь  сгладит  выступы,
Но  не  избавит  нас  от  жизни  грез…

Воспоминания,  они  как  пазлы  в  памяти-
Всю  жизнь  картинку  собираем  мы…
Воспоминания  они  как  в  море  маяки,
Лишь  помня  прошлое  вперед  можно  идти…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958257
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.08.2022


волна…

Шелестят  о  камни  волны
заглушая  тишину,
солнце  ласково    касаясь,
гладит  каждую  волну...

Чайка  борится  с  порывом
ветер  фору  не  даёт
и  она  расправи*в*  крылья
продолжает  свой  полет....

Ветер  веет,  жизнь  вдыхая
в  моря  маленький  комок
вдох  у  берега  теряя-
растворяется  клубок...

Только  что  волна  скользила
по  поверхности  воды:
накатила  -    откотила,
и  рассыпала  огни...

Воды  поток  катает  камни,
меняя  берега  рельеф
и  т*е*,  что  были  незаметны
вдруг  обнажаются  для  всех.

Усеян  берег  серой  галькой
ей  брызги  моря  дарят  свет,
но  солнце  камни  пригревает
и  снова  тает  камней  цвет…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958255
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.08.2022


лю……

Она  как  ранняя  весна,  
Которую  ждешь  с  *вожделеньем*  …
Она  как  пламя  у  костра,
Сгораешь  до  *испепеленья*  …

Она  как  море,  ...  океан,
То  накрывает,  то  отходит,
Она  как  ветер,...  ураган,
То  с  ног  сбивает,  то  проходит…

Ты  отдаёшься  весь…  и  вся…
Дыша  как  воздухом  тем  чувством
Ты  забываешь  *про*  себя
*Един*ы*  вы…  нет  ты  и  я.

Ты  растворяешься  любя,
Сдаешься  в  плен  без  сожаленья.
Ты  ждешь  желанные  слова,
В  ответ  *даруя*  слово  ,,да  ,,.






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949423
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.06.2022


струится по губам нектар

Струится  по  губам  нектар,  
И  сладкий  мед    росой  стекает,
Предвидя  следующий  удар,
Она  бесшумно  отступает.
Крадется  тихо,  неспеша  
И  затаив  дыханье  жалит,
Впиваясть  в  сладкие  уста...
И  отклоняясь  застывает.
Игра  затягивает  в  рай,
И  меркнет  все,  что  было  раньше,  
их  одинокие  сердца
Сплелись  в  одно  едвa*  дыша....















адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947635
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.05.2022


цінуй усе, що зараз маєш….

Цінуй  усе,  що  зараз  маєш...
Що  маєш  зараз,  не  колись
Ти  мав...чи  матимеш  ти  знаєш,...
можливо  матимеш  колись....

Ти  рано  вранці  дякуй  Богу,
За  кожен  день,  що  ти  прожив,
І  за  великую  родину,
Що  Бог  її  благословив.

Не  дорікай  свою  ти  долю
І    не  жалійся    нікому,
Бо  знай,  є  люди  на  планеті,
Яким  ще  важче  ніж  тобі...

Не  відкладай  усе  на  завтра,
Дякую  одразу  не  колись,
 Бо  час  це  та  ще  в  нас  цензура,
І  потім  буде  не  та  мить...

Ти  поважай  свою  родину,
Батьків  своїх  завжди  шануй,
І  кожну  вільную  хвилину,
Рідним  та  близьким  ти  даруй.  

Цілуй  дітей  своїх  частіше,
Кажи  їм,  що  вони  це  все,
Люби  їх  так,  як  тільки  можеш,
вони  це  сенс,  життя  твоє

Цінуй  усе,  що  зараз  маєш,
І  насолоджуйся  життям,
бо  поки  щастя  ти  шукаєш,
то  жити  просто  не  встигаєш...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2022


наивность

Теперь  все  кажется  так  просто,
Тогда  казалось  сложно  все,
И  так  любви  тогда  хотелось,
Хотелось  точно  как  в  кино.

Но  время  шло  и  я  взрослела,
И  позже  все  я  поняла,
Что  это  не  любовь  ...
наивность,
Наивность  детская  моя.

Когда  ты  молод,  импульсивен,
То  краски  кажутся  сочней,
Но  время  краски  размывает,
 И  холст  становится  тускней.

И  как  бы  небыло  все  ярко,
И  Феерично  и    ново,
Со  временем  любовь  теряет
то  своё  яркое  зерно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947432
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.05.2022


всем тем кто по ту сторону правды

Всем  тем  кто  по  ту  сторону  правды…

Вы  говорите  что  ,,AсвA*бAждаете,,  ,
твердите  фразу  ,,  это  русский  мир,,  ,
но  оглянитесь,  вы'  все  разрушаете.
Нет  больше  мира  …  куча  черных  дыр…

Вы  уверяете,  фашизм  уничтожаете,
и  вторите:  ,,  что  жиB  еще  нацизм,,  .
Но  посмотрите,  что  вы  насаждаете,
садизм,  сепаратизм,  и  шовинизм...

Вы  утверждаете,  что  вы  л  и  ш  ь
 защищаете...
Брата  от  брата  ?  мать  от  своих  детей?
Вы  о  победе  о  своей  вещаете,  
но  можно  ль  победить  родных  людей?

Вы  говорите,  что  не  убиваете!!!
твердите,  всем  ,,  все  это  только  фейк!,,
YouTube  включите,  сами  все  узнаете,
как  много  горя…  Разве  это  фейк?

Везде,  где  были  ваши,  все  истоптано,
Кровью,  слезами  залита  земля,
Как  можно  оправдать  все  ,  то  что  сделано?...
Как  можно  дальше  pушить  города?...

Задумайтесь,  остановитесь…  люди  ль  вы?
Ценой  такою  нужен  ,,русский  мир,,?
Зачем  детей  своих  вы  в  бой  пускаете?
,,  АсвАбАждаете,,  всех  тех  кто  не  просил…

Победы  день  мы  в  мae  отмечаем  все,
Из  года  в  год,  чтоб  цену  миру  знать,
Да  только  вы  его,  не  почитаете,
Если  войну  решили  развязать….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947274
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.05.2022


дві душі…


дві  душі...


Вітер  віє  моря  хвилі,
Сонце  тане  у  воді,
І  на  обрії  тьмяніє  
Силует  твій  як  в    iмлі.

На  піску  вже  майже  зникли,
Твої  самотнії  сліди,
Вже  не  нагадує  нічого,
Що  були  поруч  дві  душі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022


ти і я

Ти  моє  небо  та  земля,
Моє  кохання  та  буття,
Ти  мрії,  та  щоденний  день,
Ти  як  мелодія  пісень.

З  тобою  ми  як  хвилі  дві,
Як  дві  споріднені  душі,
Чекала  я  усе  життя,
Щоб  ми  зустрілись....  ти  і  я....





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2022


душа…

Чому  так  холодно  і  сумно,
Чому  здається  ,що  сама,
Душа  тремтить  як  непритомна,
Душа  по*ранена  ...  слаба.
 
Здається  майже  сил  немає
Здається,  що  і  не  було...
а  як  світанок,  то  легшає*,
Все  наче  щойно  загуло....
 
Коли  всі  сили  майже  зникли,
Коли  здається,  що  одна,
Ти  пам’ятай,  що  поруч  рідні,
 І  що  незламная  душа....


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2022


не такая какая-то эта весна…

Не  такая  какая-то  эта  весна,
Не  так  радует  все,  что  любила,
Ведь  не*жданно*  пришла  к  нам  старуха*  -  война,
И  покой  она  наш  всполоши*ла*

Не  такая  какая-то  эта  весна,
И  не  так  греет  ласково  солнце,
Истребители  рвут  на  куски  облака,
Сыпят  бомбы  как  соль  из  солодки…

Не  такая  какая-то  эта  весна,
И  не  так  даже  птицы  щебечут.
Не  весенняя  трель  их  ,теперь  нам  ,  слыш*на,
А  как  мины  и  бомбы  грохо*чут*…

Не  такая  какая  -то  эта  весна,
И  земля  содрогается  ,  стонет...
И  по  венам  ее  не  дожди  и  роса,
Кровь  и  слезы  война,  что  приносит....

Не  такая  какая  -то  эта  весна...
Ждешь  просвета,  но  только  не  видно...
Только  ночью  темнее  *всего*  темнота
Перед  самым  рассветом...  Он  близко....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946972
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.05.2022


ми це вона

 

Ми  це  вона....


Блакитне  небо,  золоті  луки,
пісні,  що  линуть  від  душі  до  серця,
калини  грона  гнуться  до  землі
це  наша  рідна  ,наша  Україна.
 
Лелеки,  що  кружляють  ввишині,
 сади  вишневі  квітнуть  рясним  цвітом,
старий  Дніпро  оспівують  пісні,  
і  хати  з  українським  колоритом.
 
Ми  це  вона  -це  наша  зе'мле,
Луки,  й   ліси,  це  села  та  міста,
вона-це  ми,  народ  що  з  вільним  серцем,
доньки  й  сини,  їх  душі  та  тіла.
 
Ми  віримо  в  свободу,  і  життя
ми   боремось  за   думки  та  за  мрії
бажаємо  щасливого  буття
ми  молимось  за  мир  для  України.
 
Ми  віремо  в  кохання  та  любов,
надію  не  втрачаєм  на  майбутнє,
незламні  ми-  бо  боремось  за  дом,
бо  правда,  в  нас,  це  слово  всемогутнє.
 
Даруй   нам  Боже,  мир  на  всій  землі,
Та  дай  нам  сили  витримати  горе,
Ти  захисти  всіх  нас….  Ти  захисти…  
І  дітям  нашим  дай  ти  кращю  долю….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2022


шрамы на ве ка

Шрамы  на  ве  ка    ....

Даже  в  самом  страшном    сне  не  могла  представить,  
Что  прийдется  пережить,  украинцы,  нам...
Как  разбудит  на  заре  нас  ,,Асвабадитель,,
И  снаряды  по*летят  по  мирным  городам.

Слезы  матерей  и  жен,плач  детей  невинных,
Крики  дедов  и  отцов,  и  обстрелов  гром  ,  
Не  забыть  и  не  простить  этих  дней  кошмарных,  
Не  вернуть  и  не  спасти,    тех  всех  кто  ушел...

Слезы  ....  слезы...  им  не  смыть  ,гнев  и  наше  горе...
Не  очистить  не  отмыть,  их  души  и  тела
Все  что  видели  глаза,  сердце  не  забудет,
эти  шрамы  не  пройдут  ,  шрамы  на  ,,века,,  ....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946324
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.04.2022


а за окном война

 

Ветер  веет  холодный  устало
Мелкий  снег  укрывает  дома
На  пороге  весна  уж  стояла,
По  дорогам  шагала  война…
По  земле  украинской  ступала
Все  ломала,  крушила  она,
Ничего  она  не    оставляла,
Никого  не  жалела  она….никого  она  не  берегла

А  за  окном  весна  
А  на  дворе  война,
А  пацанам  бы  жить
А  пацанам  любить….  
А  на  дворе  весна,
Но  знаешь  эта  война
Но  эта  су¹ка  война
Все  у  она  забрала….все  у  них  забрала,  

Ну  скажи  почему  так  случилось,
В  один  день  изменилась  судьба
Почему  они    жизнь  отдавая
Защищали  свои  города  
Им  бы  только  любить  да  влюбляться
Им  бы  верить  ,надеяться  ,жить
Но  судьба  по  другому  решила  
Все  на  кон  им  пришлось  положить

А  за  окном  весна  
А  на  дворе  война,
Им  так  хотелось  жить
Просто  жить  и  любить…просто  жить  и  любить
А  на  дворе  весна,
Но  знаешь  эта  война
Но  эта  су¹ка  война
Все  у  она  забрала….все  у  них  



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946178
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.04.2022


уходит из под ног земля

Уходит  из  под  ног  земля,  
Когда  подумаю
Что  жизнь  моя  разделена
Нитью  незримо*ю*.
 Что  ищешь  выход  или  вход,  
Да  только  топчешься,
 Что  ловишь  воздуха  глоток,  
Но  не  надышишься.
Смотришь  вперед,  да  вот  беда,  
Лишь  только  грезится...
Что  жизнь  твоя  предрешена,  
И  не  изменится...
Но  как  просвет  и  тишина,
Сидишь  и  молишься
А  за  окном  война,......война,
Но  ты  надеешься...
Что  этот  выстрел  он  не  твой,
И  не  летит  к  тебе..
Родные  встретятся  с  тобой
И  на  родной  земле...
О  боже  сохрани  Родных,    
Благослови  наш  дом,
И  не  оставь  ты  нас  одних
спаси  и  сохрани....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946174
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.04.2022


Мариуполь …. мина…. 12 марта 2022

мариуполь.....12  марта  2022

Высь  разрывает  пронзительный  свист
пепел  и  пыль  поднимаются  в  небо,
ты  замираешь…,  как  будто  завис,
воздух  хватаешь,  но  так  неумело….

Кажется,  что-то  упало  с  небес,
После  доходит,  что  свист  -значит  мина…,
Ты  понимаешь  ,  что  ты  же  живой,
И  что  эта  с***а  других  зацепила,

Она  убивает  не  смотрит  на  пол,
Не  смотрит  на  возраст,    и  даже  что  дети,
Души  уносит,  остави*в      ЛиШ*ь*  боль,
И  чёрные  дыры  у  тех  всех  кто  жив*ы*  ….

Боже,  спаси  ,защити  всех  людей
От  этой  войны  ...от  страданий  и  горя
Война  оставляет  ли*ш*ь  груды  камней
Война  все  сметает(  уносит  )  как  волны  прибоя

Боже  спаси  Украину  -наш  дом
Спаси  города  и  посёлки  и  села,
Ведь  это  название  ,,город  -герой,,
Дается  кровавой  ,  безмерно  ценной….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946069
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.04.2022


мариуполь…

Мариуполь…

Город  жизнью  жил  своей
Он  каждый  день  встречал  рассветы
Он  принимал,  любил  .людей,  
Он  не  давал  свои  советы…

Город  рос  и  расцветал
Он  дышал  и  сердце  билось
Казалось,  что  он  оживал…
Теперь  мне  кажется  все  снилось….

Что  город  был….,  
Что  он  был  жив…,
Что  было  весело  и  шумно,
Что  было  живо  так  и  людно.
Что  в  скверах,  парках  смех  звучал,
И  детский  гул  не  затихал,  
Город  шум,  огни  любил
Он  был  не  молод,  но  красив…
 
Но  тысячу  тысяч  порезов  
г*ород*у*  нанесли
тысячу  тысяч  надрезов
Его  не  жалели,  и  жгли  …
тысячу  тысяч  ударов,
Так  много  не  сосчитать…
Останется  множество  шрамов,
Которые  не  залатать…
Город'у*  в  сердце  попали
Бомбу  на  драме  взорвали,
Город  от  боли  сгорая,
Стоял…  стоял,  он  изнемогая,
Надежды  на  мир  не  теряя,
Боль  в  кулаках  зажимая,
И  каждый  вдох  с  болью  давался,
Но  город  стоял  не  сдавался….















адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946051
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.04.2022


точка отсчета

 


Вчера  было  завтра...
надежда  и  планы, 
мы  жили,  мечтали,  смотрели  вперед

Сегодня  л  и  ш  ь*  вера...,
что  может  быть  завтра, 
мы  есть  и  мы  живы,  но  что  дальше  ждёт  ...

Разорваны  судьбы,  разбиты  надежды  , 
и  пеплом  укрыта  родная  земля, 
есть  л  и  ш  ь  до  ...  и  после...., 
и  точка  отсчёта  24  февраля

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946050
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.04.2022