| Сторінки (3/228): | « | 1 2 3 | » |
когда мы задаемся политическими, культурными, экономическими вопросами, мы слепо деградируем, – это все временное, материальное, приходящее. мы живем не задумываясь о духовном развитии. и не слышим голос разума из-за боязни неизвестного.
меня больше интересует трансцендентное – кто я, откуда я пришла, что будет с моей душой после смерти, какие дары я могу привнести в этот мир, в чем моя уникальность?
мы все едем в купе поезда под названием семья, общество, страна. это все мирское и уходящее.
не сегодня завтра мы умрем, или кто-то из близкого окружения, так что стоит обратить внимание на жизнь тут и сейчас, а не потом. потому что «потом» не существует, есть только этот момент.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015171
рубрика: Проза, Лирика любви
дата поступления 09.06.2024
делать добрые дела без имени и статуса – наивысшая добродетель!
острые ощущения своей безалаберности едко резали мою душонку на мелкие-мелкие атомы, терновыми ветвями зажимая пульсирующие тиски.
сжали в понедельник, – день тяжелый.
греховные чувства ведут к страданиям без сожаления, безусловному краху личной вселенной, с пониманием, что лучше тебя есть и будут, а ты обязана въ*бывать как проклятый раб.
как будто Бродский создал нас, на*бывая, честное слово.
день серого цвета, день сурка, – и те же чувства без проникновения светлого миража, хоть бы капля воды скрасила мое гнусное существование.
скверность души моей насилует меня во все стороны и радуется, что мозг заростает мхом, безоговорочно, кто бы ничего мне не объяснял..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015035
рубрика: Проза, Лирика любви
дата поступления 08.06.2024
люблю противоестественный секс, потому что он словно день, любящий точность.
не унимайте бешеную прыть!
одна мудрая женщина посоветовала мне увеличить количество мужчин в моем дне, а у меня их было гулькин нос, и я последовала сему совету.
мужчины как перевалочный пункт стали чем-то вроде любовников, которыми я восхищалась.
но, если хочешь быть с мужчиной – держи его на расстоянии! как говорил Воланд «сами придут и сами все предложат».
пускай мужчины станут для тебя эдакой мебельной, фоновой музыкой, потому что в противном случае, рёхнешься, девочка моя.
ты же не хочешь вкласти їбака?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015034
рубрика: Проза, Лирика любви
дата поступления 08.06.2024
океан моєї дорослої надії невпинно зростав в глибині томних думок, повільно малюючи картини арт-терапії, зупиняючись щоб зламати мої сірі стіни, катастрофічно зтираючи з моєї пам'яті до болю знайомі події, місця, чиїсь уже не молоді обличчя і на мій подив, почуття часу.
часу єдиного не існує, усе, що відбувається, – в домі Тут і Зараз, благанно мерехтить на старому сонці, без Імені та Статусу, без усього, маючи водночас Все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010220
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2024
любов – таємна штука, як коли ми ховаємо ноги від монстрів, що живуть під ліжком. (ну я так роблю до сих пір). безумовна і безкорислива, вона, як вітер, листя не колише, обдуває найпотаємніші місця, нічого не требує взамін.
а яка вона гарна, ця абсолютна любов до кожного!
якщо ви колись покохаєте весь світ і всіх живих істот абсолютом із Тиші, ви станете найщасливішою й найвразливішою людиною як я.
про неї не написано ще в книжках, не оспівано у романсах, бо вона відчувається якось інакше, начебто ви обійняли всю планету без остатку, неначе стали здоровою клітиною мозку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010219
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2024
очередное лаконичное «спокойной ночи»
в замешательстве глубокой ночи,
сказанное под наплывом суммарности грусти
будет для тебя вопросом
«да что ты еще, собственно, хочешь?».
я хочу пить теплый чай,
обнимания тебя напоследок,
чтоб за окном теплый был месяц май,
и чтоб щеки болели от смеха,
а ты что же хочешь?
хочешь, наверное, допить наконец уже чай,
остывший, холодный как
сердце моего бывшего,
который давным-давно спрыгнул с крыши,
и остался где-то в памяти выше,
если хочется вспомнить,
молчи,
ведь не даром мы посжигали мосты,
и фотографии,
на которых я выглядела так себе,
да и ты пока не знаешь,
как я без причины люблю тебя
не от факта любви или притяжения,
просто по случаю смертельного изнеможения,
ты бы купил мне Солнце,
чтоб оно грело нам головы,
мысли которые нам помогут
в написании доброй прозы,
пожалуй, это уж слишком,
я никогда не просила тебя
избегать излишеств,
но если бы я была например розой,
скорее всего, светила бы ярче самого Солнца,
но сегодня не до него,
как и не до другого, потому что третьего не дано,
и холодный пить чай вроде бы как-то не комильфо,
но сегодня остынет не чай,
а я, ожидающая с чемоданом в руках, вечерний трамвай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009775
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.03.2024
туманный день холодного апреля
взывал ко скорби в сердце увядающей любви,
чтобы хоть как-то сгладить эстафету,
он души населенья утешал.
желаньем уберечь себя от воспаленья,
я снова в церкви соврала.
как будто это – явь хорошего решения,
и словно жизнь мне не мила,
я думать буду не о вас.
о чем-нибудь другом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009759
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.03.2024
живя по принципу Воды,
пустошь и самость – лучшие друзья,
вернее их отброски, тени
живоправят у нас на головах.
на блеклых стеклах не танцуют,
их попросту сжигают невпопад,
красивых лиц в реке умоют,
останеться лишь серость и канва.
где есть начало, будет старость.
как белоснежный лепесток,
меланхолично канул в лету,
тогда какой же с него прок?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009758
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.03.2024
посвящается всем моим любимейшим педагогам из ВДПУ, которым нравится моя «писанина». вы вдохновение для меня!
отдельное спасибо преподавательнице по истории музыки, Е. В-Б.
замечательная и культурная женщина, мудрости которой я желаю достичь!
впрочем, упустим эти сентименты и перейдем к разговору о важности чтения и употребления качественного «материала» внутрь себя, годовой эскадрильи учебников, но не «ширпотребной» популярной литературы, которой массово нас насилуют и кормят на убой.
это что-то интеллектуальное, рожденное благодаря багажу знаний, и неповторимое как Бог.
в эпоху быстротечности моды и ее огромного влияния, которое отпечатывается в СМИ, новостях, фильмах, главных персонажах, любимых кинофильмов, и других авторитетных вещей для нас, мы, несколько, теряемся и нас «глушат» со всех сторон, что есть дикостью и дурным тоном.
хотя, это, безусловно, кому-то там свыше нужно, чтоб было легче править стадом.
ведь безвольными рабами легче управлять.
еще «молодой старец», Лао Цзи, в своем учении о гармонии при ведении войны, четко сформулировал в одном из своих стихотворений : «животы их (народа) набиты продуктами, голова же пуста».
мне посчастливилось от одного баяниста узнать, что такое хорошая музыка, кинематограф и литература.
и о! радости полные штаны, «окультуривание» происходило постепенно, словно заканчивается самый сильный ливень.
ведь, согласитесь, послевкусие после качественного произведения искусства слаще меда, а дешевое кино хуже прокисшего виноградного сока!
дело в том, что вам нужно «окультуривать» себя прослушиванием мастаков: Анны Моффо, Франко Корелли, Владимира Горовица, Ференца Листа..
читайте. читайте много и внимательно. начните с Кастанеды, Садхгуру, – расширьте сознание, а дальше посмотрите по своим силам и внутреннему дыханию(дышите, это наука!)
ради бога, смотрите добрый фильмы! не ужасы там, не дешевку.. начните с малого, – и Стэнли Кубрик покажется вам неземным!
Богом молю, не желайте никому зла, не завидуйте напрочь, не истязайте себя мирскими муками, и будет вам счастье!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009306
рубрика: Проза, Лирика любви
дата поступления 24.03.2024
із рідної хати виходили двоє.
ішли собі люди якісь, хто куди.
на небо, до сонця, на зірку, до раю.
крізь простір та час вони впевнено йшли.
відкрили тоді портал в космос святі,
все більше хотілось до раю.
і люди пішли, так бажали вони..
і правди, і сили, і волі,
бо ми не раби своєй же землі.
ми доньки божі, ми і є ці святі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024
я дивилась у вічність. вічність дивилася в мене. наскрізь пронизало її в'язкучим липким простором і засосало вглиб, далеко внутрішньо, наче лоно.
не відчувався страх чи осуд незавершених справ, кортіло швидше отримати заборонений плід майстерного витвіру подруги життя, пані смерть. вона невпинно стояла по ліву руку від мене, і я, опинившись у скруті, питала її, коли вже той час. а вона, в свою чергу, махала кістлявими руками не промовляючи ані крихти слів тим самим давала зрозуміти «іще зарано».
проходили пожовклії літа, йшли чорні ночі. буйні вітри вже заспокоїлися, ніби потрапили у чарівний світ спокою і тиші, а сонце..сонце сяяло найяскравіше за відблиски на склі.
вона завітала раптово. як неждана гостя, яку не очікуєш, але якщо вона приходить, ти її вітаєш однобоко: вона приходить лише сама, і залишає по собі холодний чай. ви довго мовчите, бо всі слова, здається уже зайві.
вона ніколи нікуди не спішить, як вірність.
той, хто не боявся її при житті, набув цінного досвіду.
хто прислухався до свого внутрішнього голосу, не згорить на смертному одрі.
і вона простягає руку, посміхається, дивлячись в очі, «підьом, нас чекають».
з рідної хати виходили двоє.
ішли собі люди якісь, хто куди.
на небо, до сонця, на зірку, до раю.
крізь простір та час вони впевнено йшли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008098
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024
меня хватило бы на несколько дней потускневшего разума, соответственно.
возможно даже на неделю чтоб достовернее. потому что уникальность моя заключена в правде излагаемой, и, пожалуй, чуточку внимания твоего, и было бы замечательно.
было бы, но не было, потому что нет дела тебе, да и какое тебе дело, что обо мне слышно где-нибудь?
согласно нашей гласности, понятие «нас» вроде не было, но, уверяю тебя, было бы здорово.
но, не в этой жизни, наверное.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007794
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.03.2024
у тебя нет ни грамма совести, вся похоть экзальтированной улыбки твоей осталась комом в горле моем, и, увы, с привкусом потушенной ностальгии, сожжеными мостами, и тусклыми воспоминаниями черничного чая. но сегодня остынет не он, а я в пространстве своем идентичности и увлеченности музыкой верности и немного грустного бремени философских проблем нам судьбою отмеренных.
виртуозная игра твоя как не только актера женских сердец, но и баяниста прикольного, возможно, портит весь имидж в эдакий несуразный курьез, что, как выходцу из глубинки, тебе к лицу. впринципе, заслуженно.
порой мои чувства охладевают словно я льдинка холодная, но только благодаря просьбе времени. а иногда мне, дескать, хочется почувствовать, и я, как истинно полагается, начинаю свою игру, живя своим чудаковатым разумом.
присвячується Б. К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007789
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2024
Listen to moon track by kharriiet on #SoundCloud
https://on.soundcloud.com/nhyfb
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004983
рубрика: Музика, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
Listen to moon track by kharriiet on #SoundCloud
https://on.soundcloud.com/nhyfb
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004982
рубрика: Музика, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
криваво-чорним променем злого сонця вкрилось моє понівечене досвідом тіло, я ж уже не дитина, щоб бути чистим і світлим хлібом, деінде гукаю того, хто прийде і спасе, а не замахнеться на гуркіт своєї конституції, образливо, я лишень інструмент в руках людства, не прив'язуватися і не закохуватися стало свідомим образом життя і належного рівня розвитку, основний показник нормальної орієнтації орієнтовно дивиться на мою конкурентноздатність.
галюцинації марення галасливо кидаються під ноги котикам хворим, а ти не котичок, ти чиєсь сонечко, збльовувати сперму важливо ненароком, так, щоб несвідомо і не гидотно, коли кохана людина, але я з'їхала залишеним вночі милом і подарувала світу необхідну неоподатковуваність, мене заводить твоє тіло, твоє тіло ніжним дотиком видніється двухметровим обертональним голосом, ти сказала мені, що в суботу ми підемо разом дивитись порно, я його ненавиджу, забери собі власну вартість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2024
у мене немає матері, я сама себе породила на свалці атомів.
розвивалася, як верби цілуються в чистий четвер,
а від того прекрасність моя – зелененька пригода із пурпуровим котиком не знає меж необхідної оборони, але краще всього використовувати для себе турботу, не розриваючи душу віхрещуючись від нагоди, переспати для фіксації розрахунку і підщьотів треба уміть красиво як вишня на торті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2024
в моїй голові ведуться важливі промовини, переговори із депутатами і структурою курсу долара, розріджуються розгалудження невиновності, як мастурбація одне одному в соло, але сніг падає на мокру голову, тож я захворію і мене поховають, як я і хотіла, голою.
губи пошарпані чужою ніжністю, душа втратила несвідомо гідність свою, як же ж прикольно бути першою, невичерпною.
непередбачувано втомлюватись від особових ігрищ, коли річка не мислить принципом кількості.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2024
побудь пожалуйста со мной, не уходи
твой запах мне роднее чем заморские цветы,
я помню силуэт, готовящий мне чай с любовью у плиты
я нежность отдала тебе во мраке самой страшной ночи
я эхом долгожданным стала в ностальгической тиши,
ты, прошу, не серчай на меня, вспоминай теплой мыслью нас
не гневись.
и не пей кофе на ночь, оно ведь бодрит
как хотелось бы мне кошкой уличной стать и смотреть за тобой вдаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000050
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.12.2023
коли ти вернешся, буде занадто пізно, бо тебе не чекатимуть теплі дотики і кава удвох.
я виплакать всьо успіла в холодному стані і вмерти я вмерла вже тричі. тепер ти не вартий моїх сліз, і ніколи тобі не досягнути моїх зірок. тому що мої зірки піднесуть до космосу і швирнуть тебе об жостку реальність накриту тьорками для сиру.
щоб стати такою як я тобі доведеться бути згвалтованим дідом в дитинстві, викрученою цнотою у 14 за гаражами у лісі якимось вонючим металістом, облитися літрами крові в еквіваленті горя, відчути зрадницьке світло.
для мене ти назавжди залишишся новонародженим.
ми говорили на одній мові, але не розуміли одне одного. тому я почала розмовляти із деревами і почула що вони відповідають мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2023
лебідка стрімголов летіла високо у космічні дюрки, з білою чашкою в синій горошок. вірьовки теж красиві, але зелені банани смачнііііі як рожевий колір.
котики то усвідомлені боги, но тілько тссс, ви про це не знали. у котиків є ієпархічна ієрархія,– той котик шо блукає в небутті, божий онук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2023
мені лишень обідно що ми не дописали трек
для мене то була як наша спільна дитина
яку абортували або недорозвинули або ще щось, бо по собі я хотіла залишити слід, але на той період я не хотіла займатися тою дитиною, бо не відчувала стану що треба, шукаючи виправдання, але і ти теж не особо хотів. діти гинуть як квіти яким ми теж служимо. жизнь це порочне коло служіння. коли ти поливаєш квіти, ти їй служиш, коли ти кормиш кота, ти йому служиш і це взаємоповорот подій які відбуваються впродовж віків.
значить не така вже і красіва любов в нас з тобою була. переспати без любові не вкусно. віддатися повністю лячно. харашо що ми жили одним моментом, це яскраві спогади на все життя. воно буде бить лопаткою по мені і я буду плакать через трамвай шістьорку в якому їхала до тебе на самий вкусний в світі чай. я плакатиму і сміятимуся бо ми були дикими. по нам дурка плаче)))) я вже сформована структура і ти теж. спогади будуть вирісовуватися дужче і ясніше через багато років бо я ніщо і нікого не забуваю. даже помню своє перше кохання))) і тужу інколи за цим або за тим що було тепло і мило і добре. або райони просто лампові. відчуваю Небо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996546
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2023
любити треба від повноти і від усього серця, а не від недостатку і потреби, бо люди відчують нас хижаками і злякаються і втечуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996227
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2023
духовна смерть це і є народження. вони йдуть паралельно і ніколи не торкаються одна одну. смерть іде паралельно народженню, але парадокс в тому, що вони породжують одна одну. коли ти переживаєш духовну смерть, ти знову народжуєшся, – ти запалена ще не сформована структура, яка має обрести форму, а потім Фенікс. восстати з попілу гарною вогняною пташкою. а потім циклічно померти, бо життя спиралеподібне. жорстока наука – проходитимеш знову і знову той самий урок коли не зробиш для себе ремарки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996218
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2023
стабільна спокійність синонім мудрої святості. бо багато слів було і всі кудись ділися. змушуватиму тебе слухать мене з усіх просторів і шумів, я говоритиму шепотом. важка зброя – розум. іноді хочеться прикинутись незначною пір'їнкою і дурні люде підвякнуть що ти такий як вони. розумний же посміхнеться бо така сама проблема) було багато слів і всі вони стали піском у невизначеності і недосказаності. важливо різко обрубити якщо не відчуваєш, бо хвороба з'їсть тебе повністю. якщо є сумніви, зійди зі шляху, у правильному напрямку не викарбовуються сумніви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2023
в очах пересічних перехожих я бачу твою посмішку..таку красиву і ніжну..рідні сині очі, які полонили мене з першого погляду, твою сильну статуру що мимоволі видніється з горизонту і десь до болю знайомий тембр голосу.. я б почула твій шепіт з тисячів людських криків.. крила простягаються до самого сонця, до ранку щоб побуть тут трошки більше. життя невпинно невичерпне як отрута. я б стала ковдрою щоб зігріти тебе, і монітором комп'ютера щоб ти досліджував мене, і твоєю кімнатою щоб відчувати твоє тепло у своєму тілі. я б стала пташкою щоб прилітать до тебе на 14 поверх і наблюдать як ти думаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2023
живеш ти собі 20 років
а потім якась *** тебе з вікна викидає
несамовито ображена я роблю крок і
падаю вниз, кому яке діло, мене вже немає.
сині очі, вільна статура,
назавжди вічна і молодая
яскраві убрання тепер насняться тобі.
у вічно-красивому сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2023
жовтогаряче небо теплого дому
назустріч тобі і мені усміхається
серпневе сонце пливе за водою
вишні черешні у саду розвиваються
запам'ятайте, люди, цю хвилину!
більше ніколи її вже не буде
море ласкало мене в ту годину
і я зрозуміла що треба любити, творити, співати і жити..
#віршіхаррієт
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2023
іноді справді дуже хочеться
здатися, вмерти, кохатися
третього не дано
може вже досить нам гратися?
бажаю зарізати вас обох заодно
про всяк випадок, на щастя, на зло.
сміюсь в аутентичній структурі стилю
бо більше любити ніяк я не вмію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990536
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2023
за росою гай зельоний
пливе вінок невеликий
мала нічка вберігає
сон-траву, ліс і Купайла.
хто ж тебе, тополе, обполе,
час вербі розважатись
а вже сонце сідає
петрівка літу минає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990534
рубрика: Музика, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2023
у рóзвраті відомих вулиць
шукаю марно там тебе
не треба бігти, треба спати
немає в рідних водах вже мене.
ось свічка пам'яті вже догорає,
збудила іскрами моє життя,
пташина гілка почуттів благала,
що залишилась сам на сам одна..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2023
знаєте, якось стало не страшно говорити ні.
тобто, я маю на увазі, коли мені щось не подобається, що людина мені пропонує, я просто відмовляюся! не мямлю, не гублюся, а кажу ні.
не йду на провокації. я холодна і суха. в мене немає емоцій щодо розбірок. була в мене подруга, яка писала гидотні речі про мене і я не вступила у курячий бій. в мене не було відчуття агресії та жаги до помсти до неї. в мене було відчуття як до якогось тупого хробака.
мені плювати що скажуть люди. тобто я вдягаюся як я хочу і все. співаю те що я хочу. от сьогодні на лавочці в 30 метрах від будинків співала і так, що мене почули аж на 9 поверсі. і аплодували, просили заспівати на біс.
у мене немає стосунків, а мені все одно. це дивно, але уявіть, я люблю себе, я читаю книжки, розвиваюся, співаю, граю на фортепіано, вчу партії, маю намір поїхати в Німеччину. і розумієте, я дика! але я думаю, я нормальна!
у мене є жага до життя, подорожей, пригод!
я хочу жити!
так, я є!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987219
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2023
у шостих сутінках мерехтіло таємниче світло приємного зеленому кольору. а вже петрівочка минає, половини літечка немає.
у саду співали найщедрі пташки "куку куку", а за товстим деревом розгорталася любов
і як не дивно, усі жили міцно, як одна сім'я
медитація, похід у себе поміж биструю річечку молодості і тиші. бо з неї народився звук.
дівчата бігати босими ніжками і знали, що трава на їхній стороні.
ми з бабусею сиділи в сараї, понівечиним часом, з якого тріщали дири, через які до нас пробивалося сонце і перебирали фотографії та старі речі
ми сміялися, а потім я пішла у ліс щоб поговорити із деревами.
по дорозі я придумала їй вірш
"ой ти петрівочко,
славна Роду дочка,
жіночка-богиня,
честь тобі хвалімо!"
і пішла кудись, витанцьовуючи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2023
на скелях видобудовуються карикатури палеоліту. ці картини потім візьмуть назву довікове мистецтво предків.
але сонце сідає, люди уходять за горизонт, життя продовжується далі, а згадка про яскравих зірочок тихо мерещить у пам'яті. іноді трапляється диво – мертва людина може бути живішою за живих. хтось боїться жити, бо має безліч комплексів і шаблонне мислення, багато людей не хочуть вчитися, ще одна половина немає душі, а хтось просто живе. ні, не живе. сумно існує видаючи роботу–дім–хобі за життя, так і не довідавшись, що це.
чи є життя після смерті? як страшно лежати на смертному одрі і згадувати все, що не зробив – не крав черешню у сусіда, не поїхав у спонтанну подорож автостопом, не купавсь голим у ставку, не пішов займатись улюбленою справою, бо вже вік не той, не освідчився коханій, не сказав свою думку, не.. і з цим їдуть на ешелон смерті.
а як же Ясічка? потрапила у клуб 27.
збирачка народно-пісенного фольклору, вона жила.
співала пісні, відроджувала українське мистецтво, обробляла пісенну культуру, грала Баха, вчилася в консерваторії, мала друзів, подорожувала, просто була і жила тут і зараз.
але аварія вмить визначила її життя – господи, яка нісенітниця. забрати життя молодої дівчини, яка їхала назустріч життю і раділа кожній миті. за що? за що її забрали? але життя продовжилось і зараз 2023 рік.
Яся, зараз 2023 рік. 18 років як тебе нема з нами. я слухаю твої пісні і мені добре. що сталося за ці роки? не знаю з чого почати. зараз війна. вгадай з ким! уяви, президент той самий Зеленський, що з 95 кварталу. пару років тому була пандемія коронавірусу. ти напевно знаєш, гадаю, дядько Тарас вже тобі це повідомив.. він не переніс.
ми проїбалися десь напочатку ще двохтисячних, слухати російське музло, росли на росфільмах, серіалах. але зараз ми відбудовуємо нашу культурну спадщину, багато хто з українських артистів робить хороший контент.
я принесу тобі найгарніші квіти коли буду в Києві.
бабуся кволо йшла, опираючись на хвору ногу. похід в лікарню для неї вже як колись на роботу. вона була майстром спорту із гімнастики. а зараз їй 79. її розрада це щастя близьких. а де то щастя, коли рідні працюють, хворіють, грошей не вистачає? телевізор давно вже змовк. світло було погашене, а єдиний ліхтар на вулиці одиноко світив перехожим, які цією забутою дорогою ніколи й не ходили.
сонячні промінчики весело скакали по дитячій кімнаті, наче казали "просинайтеся, хто тут є!"
нові пригоди та прогулянки чекали усіх друзів, фантазія малювали червоні троянди, блакитну воду і трошечки сонця, будь ласка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2023
собакі видніються хмаркою на полі бою, бо вірні. бо вони вірні друзі і нескінченно живуть у пригодах на всіх бескінечних всесвітах.
такая чистая душа як у дитини. чи то діти як собакі. собакі не брешуть, але хороші актори. дитинство проведе з собаками, доводить, що любити можна безумовно і просто "бути" не заважає тут і зараз. вони жаліють і сльози витирають, чи то може тільки більше тре розмовляти з собаками? кожен це вміє. але не хоче, не може, не буде, бо робота, відпустка, робота..а коли жити життя? собака чекала півсвого життя щоб ти поговорив із нею, а ти думав що вона дурна, не розуміє анітрохи. це ти дурний, Род людський. ти втратив у війнах і битвах так багато знань, що он вони!, твої помічники – ось толокнянонька росте, чебрець, полин, петрушка..найкращі лікарі твого здоров'я.
гармонія відбудеться тоді, коли згадаєш хто ти, а я допоможу.
душа знайде той спокій, стан душі, бо не будіть ви сплячого..він у світах далеких!
собака вірная та молодая
колись замінить тобі маму,
спи солоденько, мій синочку,
собака любить тебе й досі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984218
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2023
слова-символи викарбовуються на тілі спогадами і шрамами, гранати на полі і в чужій хаті особистою точкою зору.
як жити у цьому брудному світі, зупиніться негайно, ви, абстрактні соціологи, психологи і маркетологи, не буду я вашу веганську колтету з пшона їсти втричі дорожче!
діти моляться на бутильовану воду, а потім картають себе з голоду і холоду, наче їм хтось винен. трава як автівка у поле хрестоматії самопізнання, ви знаєте як сильно пахне скошена трава?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984211
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2023
ах, щастя, ти мені наснилось!
в тобі засіяно душі зерно,
неначе марево крізь річечку виднілось,
відчути вільним повністю себе ти не дало
і кожним ранком з сонцем я віталась,
писала вірші, прозу і пісні.
а потім гуркіт.. чиясь давічна мрія блискітом розпалась..
тепер життя перетворилось на малесенькі шматки
комусь життя, комусь лишень відрізок
ти можеш дати себе повністю, до дна
де ти живеш, в якій із неземних колисок?
а щастя піде особливо, мовчатиме до самого кінця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2023
гординя вбиває самість. вона руйнує структуровану ниточку між ти що мені треба і що в мене є. я людина без ідолів. мій бог – чиста вода і повітря. бо без цього ми помрем. людина, маючи заслужені і народні звання є хустинкою – шаблон і грамоти, подяки і звання. вона є кимось. бути людиною без статусу більше. більше й відповідальності, бо ти більш значущий. вчитель не той, хто вчить, а той, у кого хочуть вчитися. люди забувають про первісні речі, якими зараз не користується. людина нашого століття заблукала у тенетах інтернету, а як опиниться у запропонованих обставинах – може й помре.
людина нашого сторіччя сміється з ритуалів язичництва забуваючи, що без цієї ланки історії, її б не було.
забери з фортеці деталь і вона розіб'ється на тисячі уламків і буде шукати своє первісне я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2023
без фільтрів. без макіяжу. бо шкіра лускається, чухається та й червоніє, ой ясно-красно! бути, а не здаватись кимось, бо сили не буде. пісня, танець, вірш народжується із тиші. тихесенький вечір на землю спадає..тихо падає й обволокує у тенета таємних ночей. а ще я читала, що зі спокою родиться любов, активний спокій то цікава практика, але головне щоб спокій був в серці.
він гальмував мене у мойому розвитку, а як з'явилися панки в мому житті, так я згадала хто я є. бо сучасні панки то витоки ізпіднебесе, яких виженули з Раю за відверту правду, то й вони тут знайшли любов..а я не перестану повторювати де немає любові, не розробиться щастя й поміч, не виростуть квіти, не буде сім'я співати, а буде в рота заглядати і демонічно виказувати свій гній та злість. то не люди, то пропаща бідося. а де та людина яка має дух називатися єю?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2023
хоч кричи не кричи, ніхто не почує
тут тебе вже ніхто не осудить
я не бог щоб судити людей і дарувати їм прощення, нехай вони самі подарують собі його на день народження ніколи б не став би, якби ваші батьки похїбалися у зимовому червні місяці через рік після народження дитини відчувається гуркіт небосхилу, а тікати так оманливо, ми наче в грі, не дозволяють нам з тобою купатися в фонтані і бігати босоніж на чистій траві, омана!
знайти вихід із ситуації видно що ікла в крові, чия то кров, чия то кров, чия це кров?
ритм лагає, хромає як спаплюжена історія, якщо дітей ґвалтують рідні батечка, кров сиплеться з ніг, а сонце рано встало, запрокинуло свої довгі коси та й лягло за небосхил, недостатньо йому втіхи..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2023
одного разу я зникну
тихо так, наче й ніхто й не замітить
любов
мене почнуть шукати, знайдуться люди, що назвуться свідками, начебто бачили мене, я буду снитися людям, про мене буде написано багато пісень і легенд
дивно, але люди ламаються чемно, поступово
відлюдкуватість по-своєму унікальна, коли можливість бути в конфіденційності є образом життя, часто ми не помічаємо забутої науки під носом, а вона біля нас.
не втручатися у події коли сильно хочеться і коли не хочеться – серце каже лють.
слідкувати за життям, коли година за годиною летять ніби чайки
бути життям
бути самим буттям, не словом-символом, естетика породжує смак
ми існуємо одночасно в минулому і майбутньому, залишатися вірним собі не загубивши себе найважче
бути самим собі
люди зникають як квонкі бо їх забувають, забувають при житті
що ж це за життя?
їхня творчість залишається у просторі вічності, ти живеш допоки про тебе пам'ятають
змінити життя можна без еклектики, можна ж змінити вік, місто, ім'я, але бути людиною без того ж віку, міста, імені та статусу важливіше просто бути вже, не стати, здоровою клітиною всесвітнього мозку Земля
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2023
підсвідомості винні вагітні рослини, колишеться двадцятичотирьох річне листя, воно кличе та й кличе, а хто його чує, як осінь була у тому півріччі? не сезон, бо наші пращури змінювали час,змінювали час, змінювали час.
а тепер ми сліпі, не пам'ятаємо дохристиянського минулого, де богом був твій друг, де трава це бог, а богом було кохання
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2023
дитиною бувало я боялася спати з відчиненими гардинами, тому спала у повній темряві.
страшно було через надуманих монстрів, байок, духів–привидів, НЛО.
зараз сплю з відкритими аби створити потік кохання між всесвітом і деревами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2023
я уже сама собі тепло
деколи інколи дещо знаю, набуваючи знань і навичок.
такий сліпий..
чоловіки приходять та й уходять(мені треба було раніше цю мудрість зрозуміти), ти залишаєшся у себе.
досвід.
досвід коли тобі 16, в тебе було вже три статевих партнери і ти розказуєш про це двадцяти п'яти річній незайманій в поїзді, порівнюєш розміри і фрікції чоловіків, а вона дивиться на тебе і питається який я мультфільм останній раз дивилася.
набуте духовне не стерти, матеріальне ж прах – не забереш з собою при переході в інші світи, де тіло то храм, а коли він мастурбував мені і я намагалася втікти і він своїми сильними руками не дозволив, тоді я зрозуміла, що, якби він захотів вбити мене, у нього це вийшло б швидко, бо ступінь ступору в мене великий, бо незначна різкість гальмує мене.
займайтесь коханням, не сексом, бо секс це бруд і омана, який ви забудете і пройдете скрізь один одного на вулиці наче ви таємничі незнайомці, які і не знали ніколи одне одного.
я загубилася у безкінечних пошуках чогось і якщо декілька світових років тому я знала що таке кохання, як його викохувати і квітнути разом з ним, наразі я лежу в ліжку і слухаю dishwalla не усвідомлюючи скільки я вже загубила згублених душ, де Всесвіт в мені, а я у всесвіті.
бігти до мети по голках забруднюючи рани на ногах сіллю не шукаючи відповіді стало моїм сяйвом, бо я несвидабельна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2023
імпульс подається коли є вогонь в очах та серці. наша річка невеличка, вражі заблукають. прокинутися від вічного сну у своїй реальності, яку ти змоделював – таємно, бо щось велике ховається під водою.
щось ховається погане чи добре?
автентична
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2023
холодна кава на смак як мокрий асфальт.
моя кава охолола, охолола і я.
жіночки кличуть мене сонечком, але якщо б я мала темну зовнішність, напевно вони б називали мене інакше. вчити мову краще з носія.
поїхати у несподівану відпустку не сказавши нікому – нормально.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2023
відчувши одного разу коливання вітру при грі на музичному інструменті, зможеш виконувати концерти для нього. бо він є ти наполовину.
коливання вітру де звук – це думка, бо емоції записані спрощення як спосіб запису ноти.
відчуєш супротив – ти на вірному шляху.
боляче бачити як музиканти купляють дешеві інструменти через брак коштів.
невмируще, а якщо це передбачено? приречено на самобичування.
спершу був звук.
здається він був у просторі кохання, бо там де є любов, там є все.
вчителька казала більше мовчати ніж говорити, бо так ти почуєш себе, або того хто говорить у твоїй голові
а хто говорить у твоїй голові?
а я його відчула
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2023
травень це прокидання з депресії вічного сну бузкових квітів, сильної ностальгії та блукання по світу. зупини самого себе. "мали час".
мали час
мали час
вони мали час
вчора на щоденній прогулянці її зупинив військовослужбовець середніх літ, синьоокий із зморшками чоловік. Харрієт все уявляла як його кремезне тіло вирушає в аргентинський танок страсті, речовина в тілі розливається зорями, а спокуса залишається без фрікцій.
поки вона відчувала збудження свого стану, він зупинив її, бо вона мала наглість піти з песиком на прогулянку на територію N.
він їй пояснив що вже місяць не можна гуляти там з собаками, дитячими візочками та велосипедами(там навіть таблички були, але дівчисько не вміє читати). і хоча Х тиждень тому гуляла там зі своїм песиком, він все одно розвернув її назад.
і вона пішла
але Х не з таких людей, що покірно як раби слухаються наказів
тож проблукавши на території N , вона тишком як мишка прокралася на поле скель
дурний ти, воєнний.
я тут 20 *** років живу і знаю кожню стежечку.. а ти стій собі на посту й надалі.
я відчувала себе героїнею якогось бойовика, де я чудернацьке видовище, вийшла зі світу матеріалів.
приємно відчула потік вітру, колихання звуків навколо себе.
я ж русалка! заховаюсь у полі, ген знайдеш мене!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2023
квітнуть квітами молоді коси, молодії, самісінькі правдиці.
лебедонько листячко впадає у ґрунт простору кохання, а де впаде, там і буде, там і проросте. де немає любові, з того нічого не виросте, загниє, згниє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2023
у мене було життя, і потім його забрали.
неочікувано, негаданно.
нікого не турбувало де ми, що їли, на кого чекали.
а на кого ми чекали?
на отця-спасителя чи бога?
а де є Бог? я вірю в його силу чи знаю його?
всеосяжність провокує божевілля, а якщо я все хворію?
норма нормальності у кожного своя.
ми збудували халабуду біля віконечка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2023
не розчинятися у людях бо помреш ще до біологічної смерті і станеш привидом.
людина яка скрізь – ніде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2023
вона жила не усвідомлюючи що стосується картин, рамок та шаблонів, де люблять сни. сни сняться веселим людям які нюхають троянди. а троянди гострі як перші почуття. недоконано і недосконало, так як незаймість емоційно насичена. бігти, бігти, я не втікаю, я пульс, чистий поштовх. тут є і зараз, а більше й немає нічого. звикла до конформізму, але вибий душу, ти емоція, не людина, гратися як спосіб досліджувати.
але прокидатися не хочеться бо там є структура, де мрії її ж бо не мають, а ти лети, ти ж черепаха, а черепахи не вміють літати?
я би подивилася на летючих черепах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982409
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2023
тобі не здається дивним,
що я як дитина від тебе залежу?
що тобі, може ще посміхнутися?
чи зубки свої показати?
ти мій найгірший день
від тебе смердить зрадою
ти знаєш як я тебе ненавиджу
іди ти до чорта!
усі казали що ти поганець
хіба я дурна щоб їм вірити?
мама правду казала
ти спаплюжив мої роки молодості
а тепер вали з моєї кімнати,
ти ніхто і тебе не існує,
я ненавиджу коли ти кажеш
мені як вдягатися і як спілкуватися
голі клеїти дурня з себе,
ти такий як усі,
намагаєшся вдатися вихованим,
але це твої ігри все
я не повернусь до тебе,
ти паскудна тварюко,
ти егоїст і лицемір
а тепер збирай свої речі, вали,
ти не потрібен мені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982225
рубрика: Музика, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2023
люди відчувають спрагу не з бажання жити. пересохло в горлі і треба оце випити води, бо незручно. бо незвично. мої ноги торкалися колючої трави на сонці. дотиками я лікувалася. бджоли літали коло мене немов хотіли залишити жало в мені. вони мене в дитинстві цілих п'ять разів кусали, я знаю як то боляче. бджоли кусають не тому що бояться, вони відчувають скупчення хвороби і жалять у то місце для профілактики. так мені мама говорила, але шрам від бджілки–самогубці досі красується на мойому лікті.
пам'ять про веселе дитинство.
сонце палило мою руду голову, а волосся наче перламутр переливалося граючи із промінням і від того було красиво. припікло.
вітер задував у найприкритіші місця, бо так він хотів познайомитися. він не хотів щоб мене спалило сонце. думки обійняти дуб зазнали сильного бажання, і я так і простояла поки річка журчала і билася об камені. а камені–то сірі.
що їсить сонце? де бере сили річка?
якийсь чоловік пустив свого бульдога побігати на галявину. нарешті відпустили з повідка!
тут почалось знайомство.
не так як в людей. у світі людей знайомства інакше відбуваються, там інші випадки. дещо незрозумілі, підступні, нещирі.
великий собака здалеку біг на мене. я приготувалася очікувати подальших дій. серце завмерло, а ноги заклякли. я не могла більше поворухнутися. він біг, здавалося, бистріше усіх на світі, потім зупинився коло мене в метрі. дивився на мене і не підходив. один різкий рух і буде смерть. чия я не знала, але відчувала дикий страх і посилала інтуїтивні думки її хазяїну який сидів до чорта дуже далеко.
вона підходила до мене і не покидала погляд. в її очах я побачила цікавість, інтерес, гру. я стала на диби. вона пішла мені за спину. що ти хочеш? ти ж не людина, ти не можеш говорити. інколи люди теж не говорять, хоча могли б.
я не розуміла що вона хоче. просто дивиться на мене і мовчить. ну й чого ти мовчиш? я заклякла. невже вона зараз нападе на мене? я неозброєна. а вона очима "луп-луп" та "блим-блим".
нарешті мої думки були почуті.
чоловік подивився на нас. я йому кричу(але впівголосу, щоб не налякати собаку і щоб вона не напала від страху)
"заберіть собаку!".
а він і покликав. жовта маса не уходить, чекає на щось.
що ти в біса таке?
пішла. побігла до батенька.
а він її любе, чеше так за вушком люб'язно. наче хвалить її за мій страх.
сонце посміхнулось. його стало більше, і воно теплом та світлом обійняло усю галявину:столітні дерева, синю ріку, протоптану поколіннями стежку.
бджоли не полишили свого бажання спробувати смак мого тіла. а хрін вам! не дождетесь! я встала з колін і невимовно згадала як колись вперше кохалася з чоловіком. мені не сподобалося. як багато разів я відмовлялась від насолоди. чи правильні були зроблені мої вибори, базуючись на вірності до когось? земля ніколи нічого не забуває.
колюча трава вже не здавалась такою колючою, думки були зайняті подивом. скільки ще буде посміхатися сонце? пташки цвірінькали свою пісню, мушки, жучки бдзикали автономно. ніхто нікого не перекрикував. задіяні у мистецтві звуку були всі на галявині і вони не заважали жодному, а доповнювали.
що ти таке, коли відчуваєш себе? я підійшла до чоловіка тієї собаки. він посміхався наче нічого не було. песик ігриво підбіг до мене. з хазяїном він(вона) вже не був таким великим і страшним.
"ти ж знаєш, до ти налякала, мене, ти знаєш про це?"
вона посміхалася і дала себе погладити. я протягнула до неї руки щоб показати що від мене не буде поганих дій. і вона дозволила себе погладити. а яка вона ніжна була! чиста і приємно пахнула.
ми говорили очима.
іноді розмова без слів значно сильніша ніж якісь в простір покинуті для краси тексти.
треба було йти. в мене своя історія, в тебе своя, песик.
сподіваюсь ми колись ще побачимось. наше перше знайомство у світі живої природи відбулось так.
я взула чоботи які мені ще півроку тому віддала мати, бо не її розмір, і йшла, думаючи про всю цю дивовижну ситуацію, а пес бігав по полю та безтурботно грався з людьми, перестрибуючи вище сонця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2023
безумовна любов це найвищий прояв кохання.
вона існує, я її бачила і відчула. вона інкогніто.
умовна любов романтизується у підліткових книжках, хоча нам підносять її як безумовну.
про таку любов не говорять на загал, бо вона – не еротика. таємна інтимність двох. без фотографій. без згадок. коли ти пам'ятаєш її не в галереї телефону.
вона просто є і вона буде жити вічно, тому що про неї не згадують так, як про умовність.
це без правил. коли ти поза грою.
безумовність складається тим, що ви не мислите категоріями. річка не мислить категорією русла. вона пливе за течією. коли вона пливе за своєю рідною течією, вона розвивається і стає прекрасним великим морем.
куди впаде. не треба кидати в потік камені та гілки. вона цього не любить. там де сила – з того нічого не проросте.
а поки дякую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2023
мені хочеться побувати в усіх світах, збудувати свою галактику всеосяжну, забути свою біографію, бути зеленим листочком, ростком на планеті буття.
втекти від очей твого погляду, це називається конспірація, бо думаю, шось тут не чемне, чесно висловлювати критику собі гірше зробити на 7 поколінь вперед.а що є життя на планеті буття, де кожний кожного з'їсть не знаючи міграцію математики, вода це є вертикальний простір
основний показник орієнтації, та що там, коли душа не в свойому тілі, наче дух вилітає зі шкіри, чуйно, та чутно як так усамітнюється.
а де є реалії? ти бачиш чиюсь картинку чи сам пишеш інтриги?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2023
а мені вчора вночі наснився сон
що я падала високо з неба
за мною стрімко летів сірий грифон
я забулась що босоніж по хмарам йти треба.
в цього грифона немає сім'ї
він одинак, сам сидить на печі
він як і я, жує сирі калачі
а ти живий, то ж лети.
Приспiв
радію, що ти існуєш в мені
забери мене звідси, втічи.
люби, як конвалії люблять воду.
пригорни мене ніжно в негоду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2023
а ти сидиш такий усміхнений..
поволі котиться сльоза
з старого, білого лиця
ось зморшка на чолі
блакитним сяйвом марить очі
а усмішка твоя..чого лиш коштує вона..
твій бархатистий тембр всіх розчулить
статура, зріст, де я дитина за стіною
твої бажання – лиш мої навмання, і гірко стане на душі
а ти не прийдеш. не подзвониш. бо не хочеш. знаю, мусиш.
в тебе є діти, жінка, друзі.
я ніхто
живи собі спокійно. живи, благаю. я знаю, де ховаються скарби.
усі незéмнії скарби, квітки душі, вітри кохань – в тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2023
тишком, прокинувшись наче мишка
серденько ти моє розбудив
вишні–черешні грімучим ігришком
осязали новітні міста.
а кому бідонька твоя,
красно–яснАя русалка співа?
верби качає вітер принади
в душу запали красиві вуста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2023
що безупину так старанно шукаєш?
риєшся мов собака у хащах,
чом у серцЯх мене ти благаєш?
від дощу укриваєшся плащем.
сірість буття ти забув погодинно,
наче емоції стерлись невпинно
ти віддаєш собі честь, але тлінно
бо любов пройшла тихо так, беззупинно.
безнадійно, перманентно, досить.
наче в душах кішки ріжуть, риють, косять.
діти голодом задушені мандарини просять.
десь на Либідській нові мемуари зносять.
ну то й що, хай зеленим зав'ється земля.
вона безкінечная мати твоя і моя
а де батько наш є, її ти спита?
я сирітка по Роду, то й батька нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2022
а серце кличе он куди..
у безневиннії хмарки,
що стежку окропляли
незайманим вночі
у подорож верлібрових бажань
у вир надій і сподівань,
де пісня розливається душею
ми поєдналися статею
сторицей ніжностей та мрії
а серце кличе все до тебе..
і ясен раз, що пригорнув мене
благань несамовито красних
я не обманюю себе
вже вкотре ночей ясних
забуте слово вже не вернеш
кохання крепне. кохання крепне..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2022
коли я впала у глибоке море
легені залилися сольовою водою
я добре відчуваю той запах і досі
коли ноги з дому тікали чисті та босі.
а коли мене штовхнули з десятого поверху
моя руда голова трохи йшла обертом
усі мізки заполонили думки
"до чого ми докотились? до чого прийшли?".
потім я отруїлась чадним газом
а надто здалося, що на кухні щось
смажилось
в морзі мамі сказали, що під плазом
мене знайшли міцні водолази.
а в кінці я померла від якогось бронхіту
на мою могилу принесли рожеві квіти
рожеві. бо я так люблю. рожеві..
пастелі, камелі, і я в них цвіту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2022
я не пишу пісні про соловейка
бо він десять літ не співа
я поетесою завжди була поганенька
тому мабуть я лишилась одна
нíкому співати оди щирого кохання
невже навмання треба заслужити?
сучасним людям треба ложечку кривляння
вони ж не знають як то пити, бити, жити..
людина без віку гуляє стежками
їй байдуже на фотоапарат
людина без статусу тебе все гукає!
твій внутрішній стан то твій клад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2022
способы передвижения не приблизились к точке невозврата. катарсис! исправная радиоактивная точка сингулярности, откуда произошло..что произошло? вспомни себя, Прю. почему ты ходишь такая унылая? болезнь 21 века это депрессия, и как говорила одна монахиня, это удел богатых. но я ей не верю. она вчера ела бифштекс из мусорного бака.
а мы с тобой молодые и бедные, но внутри нас вечный двигателья который является мечтою неразрывною, целью! ты живешь, Прю, потому что у тебя есть желания, мечта и цель.
твои родители рано родили тебя. колледж еще не окончили, а вон у открытого окна ты в коляске плакала от недостатка внимания. твоя девиантная черта говорит о том, что на тебя не воздействовали родные. ты нелюдимая. вся история твоей болезни вышла из чужой *** Прю. если бы твои родители, 17летние подростки выпили баночку постинора, все были бы счастливы. кому из молодых и диких нужны детские подгузники, сопли, детское питание и нескончаемый плач?
все мы ошибка природы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2022
коли закінчиться війна
ти будеш повним сил
усі підуть де небеса
ти будеш молодим.
був справжнім героєм українських сердець
хай тим, що бажали померти нам — буде кінець!
незламні сини ми Києва-батька! непереможні доньки ми Божої ласки!
прийшов ти із зброєю, від неї й покинеш
життя своє, білою смертю тіло остине!
пророцтво перемоги намальовано на картинах,
а я буду танцювати на ваших могилах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2022
воля окроплена вражою кров'ю
шаблі блискучі бриніли в бою
звук, нарождений мертвою тиш'ю
я ворогів звідусіль переб'ю!
нумо, темними ярами, ідіть всі сюди!
враже, більше не вийде в тебе втікти!
гойдається буйний вітер на сірому тлі —
то є знак скорої смерті. помри!
руками бога — мудрого Сварога
кують Арею сильний меч.
його знаряддя вже готово.
на ворогів чекає смерть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2022
у нас люди тупі, агресивні, злі та вірять у якогось дядечку бога, який все вирішить.
наші люди краще постраждають та напишуть "хай бог оберігає, бог у поміч", під постом про хвору дитину, якій потрібна операція або лікування.
чого ж не скинути хоча б 20 грн тій дитині, якщо ти так бідкаєшся?
краще помолитися уявному богу, а якщо дитина помре, на то воля божа.
нам з дитинства впарюють, що дядько бог — мудрий, але коли ми хочемо дізнатися про нього більше, нам затикають рот любознавства, бо "негоже питання задавати. бог є, але ми його не бачимо, все, нічого не питай".
тільки наші люди проти абортів, але коли питаєш їх, чи будуть вони давати гроші на утримання дитини, ці люди зникають..дивно, чому?)
папа римський, до речі, проти абортів.
папо, тоді виплачуйте жителям Ватикану щомісяця 5000 євро, і я думаю, населення зросте.
ви всі вмієте плескати язиками, а коли треба робити діло, ви зникаєте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959844
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2022
я не бог і навіть не ікона. я не янгол і не диявол, хоча інколи мої думають, що я позашлюбна донька диявола, а мене тупо підкинули сюди зарали приколу. або щоб врятувати. хтозна. та ми не дізнаємось. питання відкрите і відповідь для кожного своя. то ж хто я? навіщо я народилася з тисячі мілліонів світів саме тут? яка моя ціль? для чого? дзвенящий кедр через три роки змовк. йому не сила було кричати.його не почули. тебе тим паче. бо ти ні для кого ніхто.
тебе не існує, ти плід уяви, що так хворобливо бореться за існування.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957399
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2022
відчинилося життя наче мальовничий
сад, де Каїн вбив Авеля
моя любов спить на узбіччі
де вітер розрізав гранули.
зрада як простір кохання це
ненаситна прага навмання
нудить повільне небо
відчувати ласки твоїх стегон
приємно, але мазохізм сильніше
впорюється в мої вени
рухаєшся бистріше
один в полі воїн
та що там, хто він
бодхі та крішна
викликають в мене кліше
музична еклектика
зваблює світла електрика
наче я бог
який просто тупо здох
відображення у дзеркалі
це щось накшталт супротиву
вночі сяйвами меркали
соціального рабства вілсилали еротику.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2022
а скільки болю треба ще мені терпіти
коли настане мить, запахнуть лíсів квіти
щоб я змогла нарешті вкотре відступити
і як ти зміг до серця мого прикіпіти?
наступна ніч нічого вже не змінить
демонтажі кохання запальничка скине.
і я пішов. у далечінь видінь,
приємне марево тендітно заспокоїть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2022
думки, що тануть наді мною безмовно сильні.
ця остання зустріч, де ви розумієте, що прийшла пора прощатись і ти посміхаєшся, наче все добре. а нічогісінько не добре.
уві сні під водою мастурбую на його голе тіло, що так подобається мені.
рясний дощ омива клітини проточною, талою водою.
науки дійсно тут не потрібні.
це вже не варте нагоди.
сріблясто дивуюся, що він мене розкусив.
а він же ш технарь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957265
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2022
романтисти бажають втікти з цього раціонального, буденного і суспільного життя. вони індивідуалісти, які прагнуть поєднатися зі свлїм внутрішнім станом, своїм світом, який ніхто не розуміє, бо всі такі буденні. люди—одноднівки йдуть лісом.
ворожий оточуючий світ вбиває.
romantica.
я хочу кохати. а також рвати рамки мистецтва. вийти за рамки рамок.
напівкрок.
я прагну свободи.
бідні Е.А.По, Шуберт, Гете і Шопен.
не відчули ковток свободи та потоку збуджуючої самотності.
"людина натовпу"По, — таких сотні тисяч, що спаплюжили таланти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956759
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2022
ч3
ми нюхали ароматизовані серветки щоб отримати лайтовий кайф і стати трошки дорослішими.
Ель їла з моїх рук кольорові пігулки на даху чотирнадцятиповерхівки, де її лишили цноти. наркотики = зло.
і я кажу вам це, пропивший останні гроші наркомен, що так і не знає у свої 24, куди піти і ким бути.
насилля заполонило простір усього сучасного світу.
де б ви не були і щоб не робили — ви апріорі робите насилля, самі того не підозрюючи.
їсиш м'ясо — вбивця, дивишся порно — підтримуєш насилля, ненавидиш темношкірих геїв — расист.
люди завжди жили в своїй якійсь утопії.
чи може антиутопії?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956758
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2022
друзі називали мене Пітером Лонґ—екзистським. це прізвисько як клеймо причепилося до мене після того як я вколов у свої набухші сині вени білого китайця. очі закатилися як хвойда під час свого першого оргазму, а голова відкинулася далеко за плечі. моє тіло пробирало холодним потом, я дрожав як осінний листок, що цнотливо падає зі старого дерева, яке от-от порублять на малесенькі шматочки і якийсь підарас буде підтирати свою сраку.
язик перекосило і він став, як мені здалося в пориві кислотних галюциногенів, у два рази більшим.
якісь коти з відрізаними головами літали переді мною та нявкали, а в повітрі розщіплялися зелені пікселі.
мій разум мені вже не належав.
я бачив сині руки, що простягалися до мене, і голоси, які наспівували щось таке незрозуміло гарне, що наш люд досі не цінує це як музику.
мої друзі ще в жорсткішому тріпі танцювали і реготали, випиваючи мартіні з колою, хтось, увявши текілу, намагався переспати з 14-річною дівчиною, яка збігла зі свого дому, хибно думаючи, що тут її врятують і вона стане потрібною, навіть деякі незнайомці—безхатченкі дивилися старий покоцаний реаліями телевізор, і тільки я у всій цій шумній компанії був один.
самісінька порожнеча, невірна думка якої — відчуття власної значимості і поваги у компанії якихось людей буде давати тобі не щастя, а депресію, бо поміж цієї вечірки, чисельність народу якого досягла 50 наркоманів, алкоголіків та шльондр — ти все одно почуваєшся самотнім.
так і є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956550
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2022
я йшов по узбіччю якоїсь занедбаної дороги, яка, мов квітка гарячково зів'яла від занедбалості минулих господарів.
в моїй крові було стільки опіуму, що місцевий шериф одразу б вистрелив мені у скроню. я перепробував усі види наркосвят: від трави до крокодила.
коли я був 8-річним пиздюком, мій старший брат з друзями в туалеті палив травку і я, запрошений на урочисте посвячення у дегустатори, вперше спробував заборонений плід.
я був малим і я мало що пам'ятаю.
але вже у 14 я нюхав фен і знав, як справлятися з приходами та марево, що з'являлися під час куштування лсд і єшок.
одного разу мій кореш Джош майже не відкинувся після чергових спроб знайти кайф.
ми відкачували його лимоном. трішки порегатовши з його контуженого обличчя, ми, як справжні знавці нашої справи, не викликали 911, а роздягли його і кинули у холодну ванну. йому мало стати краще.
він довго ще приходив до тями після тої бурхливої вечірки.
подейкують, він став зожником і працює десь адвокатом у Сан-Франциско.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956549
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2022
наче ми вперше побачилися
і що могло з нами статися?
о ні, долоні в крові..
моя жертва — це ти.
нестримана жага до життя
пульсувала, в жилах грала
мозок не втрачає вбивства?
збоку пересіч стине карма
кров капала на мої нові
черевички, осліп
ці речі безслідно хворі
оживитися не зміг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022
сон — царство медитацій та внутрішнього спокою.
тиша. усе народжується з неї.
кожен подих, звук, слово.
уві сні.
в такому незахищенному просторі відбуваються класні подорожі до Пекла, Раю, минулого, майбутнього та інших світів.
я там була, я знаю.
ми літали над Пеклом диявола, де насильників розщіпляли на атоми у котлі з кип'ятком і знову, знову, знову повторювали цей обряд.
духи ж там мають подобу біло-прозорого пакету.
на дітей падають тяжкі речі з неба.
бачила минуле. як науковець з окулярами прихистив свою дружину-графиню в катакомбах, бо влада совєтів шукала її, щоб вбити. вонв мала чудесне рожеве плаття.
бачила й майбутні попередження, де Медді зламав руку. а він не повірив. і через два тижні він зламав руку, бо п'яний побився із зупинкою.
що забереж із собою в потойбічні мандри?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956228
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022
monsters live under the water
but there is my savior-otter
the clock is already inviting quarter
she was the lost daughter.
far away from here
where the atmosphere is zero
let you have a dream mere
the longest and most sincere.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956140
рубрика: Музика, Лирика любви
дата поступления 12.08.2022
колись в дитинстві бабуся брала мене на кладовище в гості до своїх родичів. вона поралася з бур'янами, а я гуляла по великому кладовищу, що за містом і розмовляла з могилами, уявляла, від чого померли люди і дарувала їм квіти, які виривала з трави, що росла біля тих самих ж могил.
від тоді мені на кладовищі спокійно та затишно.
після школи, пам'ятаю, я заходила в гості на кладовище, але те, що біля дому.
тому що там спокійно, ніхто на тебе не кричить і не намагається зробити тобі боляче.
вночі не можна залишатися там, бо вищі духи прокидаються та вербують інші душі. вони можуть піти за тобою.
сестра навчила мене як поводитися при вході на кладовище.
якщо щось впаде — не підіймай, або поклади щось взамін і обкапай святою водою.
а ще ми з дівчатами гадали, в якій труні нас будуть ховати.
хочу бути в теплому вбранні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956052
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2022
старість та смерть це ракова пухлина, яку не відрізали, як тільки почалося все це.
безсмертя = вічність. передусім міняється світогляд. тисячі життів у своєму стані — непереборне щастя.
гратися у віру. ти знаєш бога чи віриш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956046
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2022
клей тапекс міг би заклеїти мої дірочки та бруд, що оселився в тілі. клей як спасіння. клей як насолода.
наркотики як мудрість. рани = довкілля. дозвілля = _prostir.variantiv_ .
карий-бурий, що сплітав мертве тіло в дерево. в дитинстві я бачила як померла собака і вона лежала біля дерева. через тиждень було півпесика і він з'єднався з деревом, увесь зсохшийся, як наркоман, що шукає ще одне наркосвято.
через місяць її вже не було.
я бачила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956038
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2022
коли я закинулася труксалом, я відчувала фанатичні приходи.
це ніби запашна істома, що затягує тебе під воду і ти віддаєшся їй повністю. ми сиділи тихо, як у фільмах, коли тебе шукає вбивця.
але нас ніхто не шукав, бо ерозії похєрили світ і всі стали залежними.
колись я відчую кайф від спідів.
ти мені обіцяв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956037
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2022
моє тіло лежало на холодній осінній землі.
в мене потрапила куля. потрапила як зелений салага-абітурієнт на 1 курс після усіх екзаменів.
пробила мій кішківник як сантехніки уміло пробивають затори у ванній.
бо навчені.
вилетіла як колібрі, що швидко перебирає своїми ніжками з вітки на вітку.
моє тіло лежало на холодній осінній землі.
сирість породжувала плоди знань, що були мені непотрібні. тітка Ем читала мені арабські казки про відрізані голови та руки, а я слухала та уявляла як весь світ заполонить "барні".
моя смерть нічого не змінить і твоє ставлення до одної з тих дівчат також.
ти шепотів якісь слова, що втілювались на вітринах магазинів, які залишися в минулому чиїмись спогадами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955736
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2022
я зачинила тобі двері у своє життя.
ти тепер ніхто. тебе не існує. ти вірьовочка, що зігнеться, якщо її інакше взяти. ти марево, видіння, якого не існує. хвороблива уява у моїй пекельні страждань. я не хочу тебе більше розгадувати.
прощавай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955607
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2022
моя люба Ненсі!
у тебе своє життя, наповнене відбитими друзями, що мають терміни і залежності. ти й сама такий друг.
у мене своє. як ти казала — скушне.
життя продовжується і треба рухатися далі.
я ніколи не приїду до Вайомінгу, а якщо приїду, ти про це не дізнаєшся.
ми чужі люди.
просто інтернет-персонажі якісь, які живуть у паралельних матрицях.
і як мені зараз не було важко, мені буде легше не думати про тебе.
якби я міг, я б стер пам'ять і ніколи б не написав тобі холодного 9 листопада увечері.
ну а тобі, звичайно ж, похуй.
як завжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955534
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2022
визнання наруги є важним елементом твоєї розмовності.
із витікшої підсвідомості лягають витоки спонукань, що лікують мої тенета.
ставши тінню підсвідомих голосів, блукаєш у річках лісів.
зайдеш до броду — спочинеш.
несвідомо шукаєш причину деінде.
#думки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955501
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2022
згасла зірка, яка безслідно кричала про поміч. яку насильницьки зривали, кидали та ходили по ній грязними черевиками. від того зірка надломилася. потім підломану зірку викинули у смітник, вона зламалася. зірка вірила шаленими мріями та абсурдними цілями. але її мріїї були незрозумілими і знову хтось її підсмажив — вона згорнулася. йшли роки, колір ставав все сірішим. вона застудилася, бо хтось кинув її в холодне озеро.
запалення легенів було квіткою.
світ делалі гіршав.
останні надії на порятунок згасли.
"нікому то не треба", — подумала вона і тихесенько, аби ніхто не відволікся на таку маленьку зірку, вона назавжди згасла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955228
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2022
як захочеш — я зникну як тінь, наче мене й не існувало. я тебе визнала своїм нареченим, я сформулювала до тебе багатогранний підхід. тільки не сварися, будь ласочка. я всього на всього руде дівчисько, що їсть з твоїх долонь. я можу спати в холодному кутку, щоб ти не прокидався, бо зранку робота. я можу стати тобі другом і не бути на заваді у твоїх стосунках з іншими. я тобі пробачу зради, що ріжуть мене. і колись я благала тебе повернутись, але зараз ми йдемо параллельно, як чужі незнайомці, що посміхаються один одному, йдучи кожен своєю дорогою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955227
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2022
обпікаю слизові оболонки чимось пекучо-гарячим в останній раз, — це я кажу собі не вперше. аміак роз'їдає мені очі і я не зможу побачити краси твоїх блакитних очей вже ніколи. ковтаю шанс відчути тебе, наче сперму, якою вмивалася в дитинстві.
ломаю подушечки пальців щоб не мастурбувати на твої повільні кроки, які полонили мене щойно я тебе побачила. мистецтво буде жити вічно, то ж підьом в музей чиїхось невимовних страждань, бо із них народжуються музичні, художні, архітектурні та інші творчі шедеври, що залишаються спадщиною навіки.
не пізнавша болю кохання людина не зможе написати прекрасний твір.
все народжується з тиші. вона покровитель, провідник.
звук, думка, стихія оживають під покровом ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955203
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2022
а я сьогодні вночі фантазувала на тебе. і не могла навіть заснути через це, бо мастурбувала на твій голос, який ти записував на голосові. приємно відчувати твої ментальні подихи біля моїх вух, що палають слуховим оргазмом, а очі дивляться і збуджують твої пози наче мені не все одно. не все одно, бо хочу сплітати наші руки воєдино.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955197
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2022
якщо я захочу, я стану крокодилом.
це моє життя і я у цьому житті бог. інші божки — іншії люди. невже вам так хочеться аби хтось ї#ав вас у *** попутно навчая вас законам видуманого божка? а я все ж таки думаю, що бог — це ти. ти чийсь бог. тому що ти живий, і ти тут існуєш. ти робиш хороші речі, які, явно і твоєму богу й не снилися. а матінка Тереза та ще хвойд@. вона була лицеміркою. я тобі розказувала, почитай якось, згадаєш. люди придумують для себе табу, інші заборони щоб було складніше жити. невимушені та смішні кролики, що їбуться, а потім залітають і вони вже зробили свою справу, тепер ти мати. ти закінчиш все. тому що у кожного чогось є свій термін, що тече як третя річка і так блимає об камін.
не тому що у всіх хлопців є член, а тому що листя впало на порізані долоні і, якщо я блондинка, ти любиш чорних. ну і хто із нас расист?
літак розбивається двічі. те, що ламається зсередини — витікає нове життя, це перетворення, нове народження; те ж, що ламається з навколишнього середовища неодмінно зламається ізсередини, а тому — духовна, неминуюча смерть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954910
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2022
ти шарахаєшся мене наче я уособлення смерті, яка переріже тобі горлянку, й ти тут і забуваєш таємницю мого приходу. ти хворий, серденько. я існую в твоїй уяві, і ти щось впевнено доказуєш блакитним стінам. бо вони рухаються, того й доказуєш. а ми могли б бігати разом, та я наступила у скло і тепер прикута до ліжка.
вона постійно хотіла спати, бо в неї була остання стадія раку, але її сусіди зверху не давали їй спати, а потім їх знайшли підсмаженими у вигорілій хаті. скільки це може продовжуватися? себе треба поважати.
сніг. білий та холодний. я ступаю на нього впевненим кроком, бо я всього лише вітер, котику.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954909
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2022
дзвоник це перехід в інший вимір, той світ. що закрите, містичне, по ту сторону і не визнане наукою. відхід звідси до іншого світу. дзвоники так смішно брилинчать:дзень, дзень, дзень..і от на тій стороні ти бачиш усміхнених живих родичів, що махають руками і наче кличуть "підьом! пора!".
не сила закритися спиною і втекти шаровою хвилею через космічні ґрати і пролетіти між ефірних війн непоміченим іншими цивілізаціями. а ти спробуй, з тобою допомога Роду.
я не вірю в богів, я їх знаю.
ми з Крішною пили зелений чай за один долар десь на галявині за містом. я уявляла, шо це ти і відбивала у бубен складні ритми, призиваючи хмари, бо я люблю дощі.
а ти мене вже ні..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954829
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2022
забути як страшний сон
тебе
обірвати з коренем—носієм
думки про тебе
і всі спогади
що якимось чином пов'язані з тобою
відірвати себе від тебе
відірватися повністю
і не згадувати
ні за яких обставин
бо як ти заб(у,и)в на мене
тепер терпи
вічнії муки
що
палили мої руки
не помста
недоторкана
бо далеко
бо не існує любові
багато писала
це як набряк
тебе
дратувала
моя присутність
я для тебе різна, інша
і ти не можеш зі мною
бути
тому що я нагадую
тобі твою подругу
вибач
ми тут чесні
один з одним
ти мені подобаєшся
дякую тобі
скуйовджена хвойда,
твої мізки на шпалерах
здохни, сучка
порізаная як венера.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954819
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2022
інфразвук може призвести до больових відчуттів, страху, паніки, нудоти та блювання, загалом, до поганого самопочуття. ультразвук на 1 Мгц використовують у медицині та біологічних дослідженнях. ти кажеш, що хвилі танцюють, бо в них нема ніг. вони стали янголами та колихаються в чутних звуках, і якщо часто їх слухати, можна зійти з розуму, або підпортити свій слух. лікуєш одне — захворієш на інше. математика. закон життя.
гнали гнучкі канати, бо не було де спати.
драцени не люблять сонце і постійну вологість.
живеш один і колись це було твоєю мрією, а зараз плюєшся жовчами благань і ненависті, бо холодно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954728
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022
вологість з присмаком трієтаноламіна і одинокої самотності вбилася коли хтось палив мости. і вересень.
маючи спектрогострий слух, я страждаю, бо чую кожен шорох, стукіт, гуркіт і чиїсь думки, думки, думки. їх багато, хтось шепоче крізь роки. зупини їх. зупини мене, бо це мої голоси. голоси в голові знову шепочуть мені колискові. ти не врятуєш мене від хворобливоті седативних танців. вишукують вишукані вишуковані якості, лізе до мозку срібляста мотузка й обпіка чрево сутності.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954726
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022
ти відлуння голосінь, що живе від мене за 50 кілометрів. 50 довгих і нудьних кілометрів, що, чесно кажучи, безглуздям, могли сподобатися такій стихійній та вітряній людині як я. і я б йшла до тебе у несамовиту спеку босоніж, моя шкіра вкривалася б пухлинами маклури поміфери, що так в'язко приліпає до дитячого рота під виглядом каші, яку ніхто не їсть, бо вона вже вкрилася плівкою. екстракт мелісси та ромашки мав би заспокоїти мене та дати сил на новий день, але десь мелалевка загинула під натиском вагань, що так і не вирішила, йти чи не йти, робити чи ні, і ти також згасаєш, як мертве полум'я від вологого сірника.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954716
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2022
мій внутрішній голос розумніший за мої потреби, звички та настрої почуття.
він каже мені мудрі речі, від яких мені стає краще. він — голос прабатьків, мого Роду.
інтуїція відтворила сполуки нервових тканей, коли зшивала їх воєдино. вона рятує від бід. вона захисник.
цікаво спілкуватися з ними двома, особливо коли ти їм даєш імена.
вони батьки Світу. літає раненько вільна зозуленька.
свобода — все, що так кортить забрати знахабнілим тиранам.
так, деспоти можуть її вкрасти, зґвалтували, але знання — ніколи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954709
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2022
так хочеться хлопця..
щоби злитися у витку сподівань, розливши тепло всередині моєї пічі.
ніжними дотиками стихійних коливань напружувати потоки купавами та хвилі чутного звуку.
руки сплтітаємо у трави життя.
життя — це перехід в іншу категорію, інший світ. життя це комп'ютерна гра. а ти простягаєш долоні до мене, і я йду до тебе по красивому полю, де вже нікого немає поруч. я йду, а ти дивишся на мене. посміхаєшся. наче ми перші. наче знову діти, радість.
втікаємо серед хмар туди, що намалювали в своїй невинній уяві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954523
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2022
https://youtu.be/0S3hhraW5DI
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954509
рубрика: Музика, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2022