| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
***
Моя кохана вже мене чекає
На перехресті сонячних доріг.
Про наше щастя ще ніхто не знає,
Я від усіх його так старанно беріг.
Я йду, лечу до неї, мов на крилах.
Невже це сон?.. Чи сниться це мені?
Що нас обох весна коханням вкрила...
Щасливі ми обоє уві сні?
Вона сказала: "Так, я теж кохаю",
І раптом світ весь сяйвом пройняло.
"Тебе так довго, любий, я чекаю!
Нарешті ми з тобою вже разом".
Ні, це не сон! Ось я, ось квіти, ось вона –
Чекає вже на мене, з нетерпінням.
Ось посмішка її, як смак вина,
Ось поцілунок... раю відгоміння.
06.02.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025
***
Якби я міг вернути час,
Я б повернувся в свою юність,
Щоб знову, наче в перший раз,
Зануритися у безжурність.
Спитав би в тих, кого любив:
Чи є хоча б якась надія?
Не витрачав би стільки сил
На тих, про кого я лиш мріяв.
А в тих, кому я відмовляв,
Я б щиро попросив пробачень.
Я б другу спробу собі дав
В своїх помилках необачних.
Але, на жаль, час не вернуть,
Не увійти у ріку двічі...
Лиш спогади життя крадуть
І дивляться мені у вічі.
08.02.2025.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025
*** І. Ш.
В нас нічого не вийшло з тобою,
І минулого вже двадцять п'ять літ —
Ті юнацькі події надовго
Карбували у пам'яті слід.
Ми змінились — тепер ми дорослі,
В нас у кожного — своє життя.
Але спогади деколи й досі
Повертаються із забуття.
Я так марив тобою, так мріяв,
Що ми будемо разом — ось-ось...
Але холод надії розвіяв
І так боляче вдарив мороз.
Та я з першого разу не здався —
Я надію від льоду зігрів.
Друга спроба — і знову нещастя:
Ти не сприйняла жар моїх слів.
Після цього я вирішив: досить!
Ти вже друга у мене в житті,
Хто під корінь відмовами косить
Почуття і надії крихкі.
Як захочеш — я буду готовий,
Тільки слово скажи чи дай знак.
Але сам я не буду нічого —
Відтепер я теж гордий юнак.
І ось диво — минуло півроку
І ти раптом мене здогнала,
Стала йти біля мене. Від шоку
Я не зміг підібрати слова.
Це тривало недовго — дві хвилі,
Ти замовкла й звернула убік.
Я чекав, але ні — губи милі
Не промовили «згодна» мені.
Я не знаю, що в тебе на думці
У ту мить вирішальну було.
Ми поводились вдвох, як безумці,
Що втрачають одне одного́.
І зустрілись ми знову раптово
Через двадцять із лишнім рокі́в.
Але ти не помітила (знову!),
Що й в цей раз я очей не відвів.
Я дивився на тебе і думав:
Чи впізнаєш мене? Як сприймеш?
Чи ще є десь у серці відлуння
Тих часів. Взагалі, як живеш?..
Але ні — ти пройшла біля мене
І дивилась кудись в небокрай.
І лиш очі твої, вкрай бентежні,
Викривали тебе... Як на жаль.
Це так марно — вдавати байдужість
І дивитись очима зі скла.
Та чи є в світі та, хто цю мужність
Через стільки б років пронесла?
Не засмучуйся — я не картаю
Ні тебе, ні себе. Це життя,
І ми всі свою роль в ньому граєм...
Шкода лиш, що не вернеш літа.
Так і в нас — ми не склали той іспит,
Чомусь впевнені ми не були.
Нам про нас міг лиш хтось розповісти,
А самі ми цього не змогли.
Все лишилось на довгії ро́ки
У завислому стані речей,
Ніби й бу́ли якісь певні кроки,
Але важкість не зникла з плечей.
Так ніколи й не взнав я напевно,
Чи були́ в тебе плани, чи ні.
Чи кохала? Чи бу́ли даремні
Мої спроби зізнатись тобі?
Але раптом, якщо мене чуєш,
Чи якщо ми зустрінемось знов,
Може, дружбу хоча б зацінуєш,
Раз вже вийшла нещасна любов?
Що було, те було, і не треба
Повертатись в минуле назад.
Ми пройшли довгу відстань під небом,
І чимало в нас бу́ло завад.
Тож давай, може, просто забудем
Всі ті ігри, що грали ми в них.
Станем просто знайомим чи другом —
Так буває у справах земних.
Нам не треба на щось сподіватись,
Як не треба дивитися крізь скло —
Час минув, і нам треба зізнатись,
Що насправді ми варті цього.
В нас з тобою нічого не вийшло,
Але скільки було́ тих невдач!
Тож давай колись... десь... ненавмисно...
Один одному скажем: «Пробач».
28.01.2025.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2025
*** Л. (28.11.1999)
Я так хочу ещё побыть с тобою,
Хотя бы час, хотя бы полчаса.
И целоваться это время хоть до боли —
Надолго расстаются ведь уста.
За этот час с тобою мы ни слова
Не скажем вслух, пусть говорят глаза.
И целоваться страстно будем снова
И поцелуй наш озарит слеза.
Но звук такси нам оборвал слияние
В иных мирах блуждающих двух душ.
Как не люблю я это расставанье,
И холод не могу я передать тех стуж.
Тех стуж, которые потом приходят,
Когда нет никого, чтобы согреть
В разлуке душу, сердце и находят
Причины всё же, чтобы умереть.
А умирать я не хочу так рано,
Хотя и близок к этому, но всё ж.
Возможно это всё не так уж странно, —
Ведь я-то знаю точно: Ты придёшь.
1 декабря 1999 (23:30)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031814
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.01.2025
*** Л. (14.11.1999)
Я знаю: ты меня уже забыла.
Всё правильно, зачем тебе я там?
Всё нежное во мне ты разбудила,
Дав выход необузданным страстям.
Ну а потом, прощаясь на вокзале,
Ты обещала точно позвонить.
А перед этим, в ожиданий зале,
Дала мне повод снова полюбить.
И я твоим поверил обещаньям.
Я стал счастливым, думал, что любовь
Избавиться поможет от страданий.
Но уж судилось быть обманутым мне вновь.
Я думал ты позвонишь и приедешь,
Как договаривались ночью мы с тобой.
Я не додумался, во что ты метишь,
И что ты там сейчас смеёшься надо мной.
25 ноября 1999 (22:20)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031812
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.01.2025
*** І.Г.
Я тебя не забуду, не думай.
Я такое забыть не смогу.
Иногда одержимый я думой,
Что тебя до сих пор я люблю.
Иногда в забытье я с тобою
Разговариваю (сам с собой).
Почему твою руку рукою
Я ищу, одержимый тобой?
Спохватившись, неловко оглянусь, —
Не приметил ли кто-то меня?
Неужели я в прошлом останусь
И никак не забуду тебя?!
23-24 ноября 1999
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948368
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.05.2022
*** Л. (14.11.1999)
Вокзал. Перрон. Симптомы расставанья.
Платков и слёз пустые обещанья.
Гудок, предупреждающий конец,
И стук двух расстающихся сердец.
А после одинокий будний день,
И осознанье в полноте своей
Невозвратимости всего, что было
И сердца боль, которое любило.
23 ноября 1999 (12:25)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948064
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.05.2022
*** Л. (13-14.11.1999)
Моё сердце устало любить,
И душа быть обманутой тоже.
Но, подумав, тебя я забыть
Никогда не смогу. Но и всё же
Если б знал я чем кончится всё,
Что за этой последует страстью,
Я б к тебе подошёл всё равно,
Лишь к твоим поцелуям припасть бы.
Провести бы с тобой ещё ночь,
Хоть на миг бы с тобой мне остаться.
Так ведь нет, наше время точь-в-точь
Всё равно нас заставит расстаться.
22 ноября 1999 (22:45)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947997
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.05.2022