| Сторінки (1/17): | « | 1 | » |
Хто мені заспіва́
Як дорогою смерті піду?
На шляху своєму́
Залишаю сліди лиш
Холодні, холодні...
Заспівайте мені,
Як співаю для вас я
І найглибша вода
Омиває мене сльозами
Батька всіх мертвих.
Я знаю, Одін
За́ що віддав ти своє око!
Хто мені заспіва́
Як дорогою смерті піду?
На шляху своєму́
Залишаю сліди лиш
Холодні, холодні...
На початку останнього дня
Ворон вже чекає на мене
Перед воротами у Хель
І відкритий шлях для мене тепер
І я йду за тобою
Понад річкою на берег інший, забутий
Ти звільняєшся від всіх пут!
Вільний ти від всіх мук!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984712
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2023
Де та журба та нерозділене кохання...
Війною стерто всі минулі дні.
Забуті щастя, віра та бажання,
Окрім як бачити знов небеса ясні.
Немає сил, та нікуди тікати!
З ножем у серці, але треба працювать!
Бо як не ми, то хто зупинить ката,
Що хоче всюди володарювать?
Не вийняти ножа з грудей!
Болить! Пече! І кров в агонії палає!
Горить всередині усе,
Та сліз не буде - вже немає!
Стоптали землю, але нас не зруйнувати!
Відродиться із попелу все знов!
Бо ми не можемо без волі існувати,
І за свободу ллємо свою кров!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2022
Не хочу бачити нікого більше,
Не хочу більше чути спів птахів,
Адже є світ, а в ньому є щось інше,
А інше те складаеться с жахів.
Так хочу я відчути подих твій холодний,
Але ж боюсь, не розуміючи чого,
В мені є страх- якийсь він не природний,
Мені ніколи не позбавитись його.
Так дивно стало все, і темно,
І я у темряві гублюсь та розчиняюсь,
Але ж я не врятуюсь, все даремно,
Я очі закриваю та прощаюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2022
Ми не попіл, не пил під ногами
Кожний з нас - то славетна душа!
Нам не страшно за волю вмирати,
Бо за нами правда своя!
Ми незламні - нас у кузні кували!
Загартовані кров'ю й сльозами
Вороги, що їх з болота дістали,
Нас не зможуть ніколи зломить!
Буде мир, ми знов заспіваєм!
Щоб усесвіт знову почув:
Будь-які ми кайдани зламаєм
Щоб народ вільний вітер відчув!
Тож прислухайся, світе, до пісні!
Разом з нами давай загравай!
Проганяймо думки зловісні,
Разом з нами на захист вставай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2022
Не людина, не звір, і не демон
Те, що зараз йде по землі
То пусте і мертве обличчя
На порожній такій ж голові!
Без думок, без надії, без сенсу-
Воно слуха команди згори,
І не знає що таке серце,
Світ для нього - лише прапори.
Не людина, не звір, і не демон
То є чиста субстанція зла!
Хай згорить у пеклі створіння,
Що й у собі не бачить життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2022
Повертаються пташки до своєї оселі
Небом вільним летіли, проте невеселі
Ген вже рідні ліси - густі і зелені,
Але замість домівок - маленькі пустелі.
Заспівають пісень про весну та про літо
І як потім рясніє у полі нове жито.
Як згадають сніги рідні - й ті зігрівали...
А тепер ворожі звірі все зруйнували.
Вже десь там, вдалині, знов квітне калина,
А в пташок залишається туга глибинна,
Поплатяться звірі за гнізда порожні,
Не побачать більше світла очі ворожі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2022
She is in love with her God
He lets her make crimes
And he is obsessed
With her asking to apologize
A stupid tiny sheep
Has found a big wild wolf
She doesn't know how deep
The hell she is praying for
Big father asking your apologize
So bend the knee and close your eyes
Get ready to praise your God
Who loves when someone cries
Just look into her eyes
And see the face of lie
Pretending you are not dead
Not synonym to life
You worship dark, my dear,
But asking to forgive
The light will always kill
If you stop to believe.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950468
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.06.2022
One more cut for a better feeling,
Just let sorrow fade away,
Nothing means when you are bleeding
With black grief and hopeless pray.
No more tears for your heart healing,
All will vanish under the rain,
Fall asleep forever, dreaming,
Empty soul means no pain.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950321
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.06.2022
Якось, у печалі ночі, як від втоми закривались очі
Від читання дивовижних та давно забутих книг,
Вже збирався я заснути, як почув я раптом гуркіт,
Ніби обережний стукіт, стукіт у дверях моїх.
Подорожнього то стукіт...гуркіт у дверях моїх -
Тільки це, і більш ніщо.
Ах, я чітко пам’ятаю, зиму з млою небокраю,
Як вуглинки догоряли, танцювали у вогні.
Марно я чекав на ранок, що спасінням є світанок
Від печалі та скорботи - втратив я свою Ленор -
Діви, що у сяйві світла, янгола, що знищить мор.
Втратив я навік Ленор.
І у шовкових завісах шелест тихий та незримий,
Манить, вабить та жахає як не міг раніш ніхто,
Аби серце заглушити, тихо став я говорити:
Подорожнього то стукіт...гуркіт у дверях моїх -
Гостя пізнього то стукіт....гуркіт у дверях моїх-
Тільки це, і більш ніщо”.
Зараз духом я зібрався, і вже більше не вагався
“Сер”, - сказав я, “або пані”, чи не будете ласкаві
Вибачення дарувати, адже я збирався спати,
І здавалось, що наснився обережний стукіт ваш,
Так як тільки схаменувся, враз до двері доторкнувся!
І як тільки я сказав це, двері відчинять пішов -
Там пітьма, і більш ніщо.
Довго у пітьму вдивлявся, тихо я стояв, боявся,
Сумнівався та вагався, як з живих раніш ніхто,
Тільки тиша резрушима, і пітьма знов нескорима,
І лиш слово пролунало, тихо я сказав “Ленор!”
Враз відлунок схаменувся, знов почув ім’я “Ленор”
Тільки це і більш ніщо.
Як вернув додому тіло, вже у грудях все горіло,
Знов у вухах задзвеніло, ніби звуки буревію.
“Певно” голосно сказав я “чую то вікна я стукіт”
Тож піду та перевірю, таємницю я розвію -
Серце власне втихомирю, таємницю я розвію -
“Вітер це, і більш ніщо”
Рухи мої були вправні - я відкрив негайно ставні,
І зайшов величний Ворон, звір минулих моїх днів;
Мене зовсім не вітавши, перед мною не поставши,
Він одраз уверх здійнявся, полетівши до дверей -
Тихо сів на бюст Паллади, прямо зверху од дверей.
Тихо сів, і більш ніщо.
Потім чорний як ніч Ворон, мій сум посмішкою змінив,
Через те, що був суворий і обличчя не втрачав.
“Тож я певен, ти суворий”, і додав я “та смілий,
Чудернацький старий Ворон, що спустився з темних крон -
Розкажи мені, як звати того, хто прийшов з Плутона схрон”
Каркнув Ворон “Ні за що!”
Як я сильно здивувався, адже Ворон враз озвався,
Тільки відповідь невірна, нісенітниця якась;
Не погодитись не можна, що людина не спроможна
Ніччю Ворона зустріти, що на двері може сісти -
Понад бюстами злетіти, і на двері тяжко сісти,
І сказати: “Ні за що”.
Та сидів він, так самотньо, раз за разом говорив
Слово, від якого дух тремтів, ніби він так і хотів.
Більш нічого не сказавши, чорні крила заховавши,
Він сидів допоки стиха не сказав я “слабка то втіха
Як покинули всі друзі, не покине більше лихо”
Каркнув Ворон “Ні за що”.
Відповідь чітка і вірна налякала так нестримно,
“Безсумнівно” знов сказав я, “знаєш слово ти одне,
Що вхопив від свого майстра, що весь час лиш переймався-
Гнаний сумом та ненастям мріяв він, що все мине,
Поки смерть замість надії до серденька пригорне
Каркнув Ворон “Ні за що”.
Знов на птицю подивившись, і у посмішці скривившись,
Я підсунув вперед крісло, сін нвпроти гостя я
Я почав сплітати думи та питав себе без суму,
Так сидів і думав думу що то звір минулих днів -
Чом безжальний та похмурий, злісний звір минулих днів
“Ні за що” лиш прокряхтів.
Повний роздумів сидівши, та ні слова не зронивши,
Я вдивлявся в очі птиці, що блищали лиш вогнем.
В оксамиті розчинившись, та на подушці вмостившись,
Став я думам віддавались, та печаллю умиватись -
М'якість, що від оксамиту, дім у світі весь омитий
Не відчує ні за що.
Та в кімнаті потемніло, та й повітря втяжеліло,
Мов з кадилом Серафим в дім до мене враз прийшов.
“Я людина”, прокричав я “І забути неможливо
Спогади, в яких живе Ленор!”
Тож прошу я в тебе ліки, щоб забути лиш Ленор!
Каркнув Ворон “Ні за що”.
“Чи пророк ти?”, шипотів я ”Ти із пекла лихо!,
Рятівник мій, хоч би із пустелі птах!
Прилетів ти, і знайду спасіння я в твоїх вустах!
“Розкажи мені, о друже, скоро стане все байдужим?
Чи знайду своє спасіння я у місті Галаад?
Каркнув Ворон “Ні за що”.
“Геть лети, ворожий пташе”, прокричав я знов не слабше,
“Повертайся знову, ворон, до Плутона темних схрон!
Забирай чорняве пір'я, разом з ним моє зневір'я!
Подаруй мені самотність, подаруй знов безтурботність!
Та із серця дзьоб свій вийми, геть лети, махнувши крильми!
Каркнув Ворон “Ні за що”.
Так, ні разу не заснувши, крильми навіть не махнувши,
Сидить ворон на Палладі, прямо зверху од дверей.
Стереже мене, мов демон, у очах в якого темно,
Тінь лише, що на підлозі, його знову видає.
У душі моїй нема вже світла, там залишилось ніщо.
І від цього чорний ворон не врятує ні за що.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2022
Little pretty butterflies
Want to reach the sun
They already have blind eyes,
Half of life is gone.
Burning wings make them cry,
But they can't give up -
On the ground, they will die,
So they must hold up.
Never looking back again,
Little wings will fly
To forget about the pain,
Just to touch the sky.
But the little butterflies
Never reach the aim -
Yes, it's hard to realize
That the sun means flame.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950238
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.06.2022
I feel again this darkness,
Which makes me want to die.
Now I have to be heartless
Just to survive.
The moonlight blinds my soul
And I feel pain again.
I hear again a howl
And freaky fairy tale.
They want me to get madness,
They want me to cut myself.
So, follow me, my sadness,
When I will kill myself.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950237
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.06.2022
Do you want to join the majority?
Are you still looking for the same?
Oh, you just try to hold your authority
And to be with a herd - that is your aim.
All your life you try to follow shepherds,
Listen to the songs that are full of lie
Have you ever seen just one of the keepers,
Who will defend you if you going to die?
Do you really want to be a reflection?
Is it better than to make your own?
Being part of damed collection,
You are becoming their stupid clone.
Do you want to join the majority?
Look at them and see the truth!
Sometimes it's better to be in the minority
Than in the dark the corpses soothe.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950182
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.06.2022
У темному лісі тобі не знайти
Й краплини сонця проміння.
Ти можеш шукати там інші світи-
Знайдеш лише павутиння.
Ти можеш блукати там, у пітьмі,
Рукою чіпляти дерева...
На них оселилися пташки німі,
Їх голос забрала Морелла.
Ногою ламати ті самі гілки,
Що радісно вчора вітали...
Сьогодні вони уже неживі-
Їх світ давно зруйнували.
Ти можеш кричати, пускаючи пар,
Шукаючи вихід - все марно:
Коли ти потрапив на смерті вівтар
Втекти намагатись - бездарно.
Тому, якщо чуєш лиш тишу в пітьмі-
Тікай, відвертайся скоріше!
Залиш мертві землі вічній зимі-
Шукай собі ліс яскравіший.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2022
Що те життя, якщо серед тривог
Немає місця для простих думок.
Нема хвилини загубитися в гілках,
Немов корови й вівці на своїх лугах.
Та навіть в лісі, якщо повз пройдем-
Ніколи схованки у білок не знайдем.
Нема часу у сонця промені знайти
Сяйво зірок та навіть всі світи.
Немає діла до краси буття,
Та танцю, що зовем "життя".
Нема часу до посмішки краси,
Що збагатила суттю всі світи.
Це не життя, якщо серед тривог
Немає місця для простих думок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2022
Якщо ти голову тримати зможеш,
Зневіренням не даючи похвал,
Якщо собі ти довіряти можеш,
Коли невіруючих тобі цілий зал,
Якщо під втомою чекати зможеш,
Брехнею не годуючи серця,
І ненависті душу переможеш,
Але ж не видавай із себе ти ченця:
Якщо ти мрієш – то не смій цим жити,
І ціллю не роби свої думки,
Тріумф і Крах - тобі не розрізнити -
То течії великої ріки,
Якщо скаліченої правди чути можеш -
Для дурнів то співають шахраї,
Зруйновані міста спокійно споглядати зможеш,
Із залишків будуючи нові,
Якщо в одну когорту все зібрати зможеш,
Поставивши на карту за життя,
Програвши - ти одразу переможеш,
Як не проявиш самопобиття.
Якщо і серце, нерви, сухожилля
Примусити ти можеш працювать,
І серед всього того божевілля,
Разом із волею зі світом воювать,
Якщо і серед натовпу ти маєш доброчесність,
І простоти не втратиш з королем,
І вороги, і друзі не похитнуть твою шляхетність,
І слухають тебе, але ж не кожним днем.
Якщо наповнити ти зможеш ту хвилину,
Шістдесятьма секундами життя,
Тоді побачиш в дзеркалі людину,
І вся планета – то твоє буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2022
Я відчуваю новий подих смерті,
Тепер вона за кожним з нас.
Ще кілька днів, і в чорній коловерті
Потоне все, що будо в вас.
Тепер не заспівають свої пісні
Пташки, чекаючі весну.
А небеса затягнуть хмари,
Ховаючи від сонця народу сивину.
Нам всім кайдани ваші тісні,
Знімаючи, потонемо у крові.
Але почуємо ми скоро добрі вісті,
Сховається трагедія у сніговій покрові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2022
Кожен із нас має шлях неповторний,
Кожен із нас несхожі бачить сни.
У когось,може,світ червоний,
А інший хтось світ бачить в кольорах весни.
У кожного душа співає іншу пісню,
І кожен бачить світ в інакших кольорах.
Не зрозуміють один одного в суспільстві,
Бо грає кожен з нас на різних небесах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2022