| Сторінки (1/19): | « | 1 | » |
Заката кольцо вновь встречает рассвет
И кто же сказал, что здесь выхода нет?
Конец и начало рождают виток -
Спирали блеснул вдалеке ободок -
Слияние света и тьмы, их борьба.
Стояние солнца, веди нас туда,
Где вновь поплывут по морям корабли
Где света полоска забрезжит вдали,
Где ослабевать вновь начнут холода
Где темные силы уйдут. Навсегда?
Возможно, надолго растают они,
Настанут тогда переломные дни
И хаос, дикарь первобытных стихий,
Дитя беспокойных безумных мессий
Исчезнув, откроет врата перспектив
Гармонию духа собой породив,
Ведь завтра прибавится солнца для дня,
И это уже вдохновляет меня.
В борьбе светотеней родится рассвет
Как было не раз уже тысячи лет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023
Ми вперлися…у кожен метр затято,
З останніх сил напружившись до болю,
Бо в полум'ї ворожім розіп'ято
І нашу землю, і минулу долю.
Та є майбутнє - живлять сподівання,
З весною, як бузок, розквітли знову
Розперті набубнявіли чекання,
Хоч крига не розтала ще зимова.
Над обрієм заграва здійнялася,
І палахкоче гучно вдалечині
Червоний відблиск - доля спромоглася
життя продовжити тому хлопчині…
на день. Новий виборювати завтра.
Співає вдома мама колискову
Щоночі тихо синові-солдату,
А поруч родить квітень зілля знову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2023
Вы вечер видели без фонарей?
Нет, не в деревне - в городе далеком,
Когда нигде не видно ни людей,
Ни светлых и таких манящих окон,
Сейчас снежинки падают во тьму,
(А помню, как они у фонарей кружились),
В какой Вселенной, и зачем, и почему
Созвездия в события сложились?
И отчего грустит во мгле мой дом –
Как замок заколдованный волшебный?
Какой по счету наша жизнь напишет том
О сыновьях своих несовершенных?
Взметнув снежинок белое суфле,
(Ответов не найду я этой ночью)
Скользит поземкой ветер по земле,
Стуча о чем-то рваным многоточьем
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2023
Доброго вечора, місто Лиман!
Ти повернулося, більш ти - не «там».
Гучно ревли навздогін вороги,
Красти зручніш, ніж віддати борги.
Що там на мапі? – роботи катма,
і ЗСУ відпочинку нема.
В корчах зайшлася на площах Москва,
Та демонструє безтямні дива:
Репет і лязкіт в глухому куті,
І відчуття, що вожді вже «не ті».
Що це їм так покривило лице?
Що так волають? Так тисне «кільце»?
Може спекотно в котлах ЗСУ?
Вийшло незручно. Питання: чому?
Відлік зворотній на сполох забив,
Безповоротний час вже пробив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2022
Жизнь на излёте, в ладони мечта,
И ничего, что реальность не та,
Можно додумать и дорисовать,
И собирать непонятную рать
И повторить чингизидов урок,
Солью засыпать - а будет ли прок?
Дёргать в экстазе последнюю нить.
Господи, дай же, ну дай порулить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2022
Больное небо... и не хочет греть
Сентябрь-неудачник,
Оставил парк задумчиво ржаветь
Усталый, мокрый, мрачный.
Листом цепляет – оплеухой по щеке,
Дождем её смывая,
А птичий клин, куда-то вдалеке,
курлыча, улетает.
Разбойник-ветер постелил постель
Желтеющим аллеям,
Дождём размытым, словно акварель
Испорченным дисплеем.
Мохнатый шарф на тонкой шее вновь
Цепляет капли пухом.
Пальто промокшее, забытый снова зонт
И воротник над ухом.
Вернуть придется, летом взятые взаймы,
Тепло и безмятежность.
А ветер вновь несет предчувствие зимы,
И вскоре - неизбежность.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2022
Покуда бушует весна,
Заданий у дятла так много.
И ценится так тишина,
А жизнь протекает строго.
По клёну отбил он свой ритм,
Сорвался нечаянно с ветки.
Работа его - экстрим,
Ведь есть у него детки.
Вот осень… и снова стучит,
И вновь раздаёт свои трели.
Потомство его улетит,
А в моду вернутся шинели.
Ах, если бы птицы могли
Когда-нибудь договориться,
И на черепушках «иных»
Намеренно приземлиться,
Склевать пораженный их мозг,
А добрую часть – оставить,
Чтоб не было больше слёз,
Чтоб стало мудрее править.
Случится всё, как и должно,
Хоть гибнут и гибнут, бедняги,
Когда-то всё это давно
Для вас написал Верещагин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2022
Куди подіти лють скажену?
Перетворитись на блаженну?
Ту, що простить геть усіляке
І стане тим, що звуть "ніяке".
Чи бути як отой, що "може",
Хто нам окреслив шлях...о Боже!
Як розірвати навпіл біль,
І раптом я почую - "Вірь"
Лунає відповідь та ...звідки?
Хто мене чує, хто ті свідки
Моїх думок, моєї злості
Непрохані чи милі гості?
Та відповідь, що я її благала,
Мені завжди всього замало.
Завжди... Як жити з тим прокляттям?
- Рахунок сплачуй покаяттям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2022
Балаклія, Балаклія!
Серце від новин радіє!
Бігли москалі лісами,
Бо прийшлося б – «небесами».
Балаклія, Балаклія!
Там земля за вами тліє,
Бо «АТАКМСи» і «ХІМАРСи»
Понулили ваши шанси.
Ви ж хотіли "обнулиться",
То не треба і журиться.
Балаклія, Балаклія!
Ти даруєш нам надію,
мужність нашої команди
Помолола ваші банди.
Балаклія, Балаклія,
Ти здійснила наші мрії.
ЗСУ вам зроблять лихо,
Щоб втекли і сіли тихо.
Балаклія, Балаклія!
Куди вітер знов повіє?
Ми на вас вже дуже злії,
Приготуйся, Кімерія.
Балаклія, Балаклія!
І збереш ти, і засієш
Перемогу-відбудову,
Щоб земля розквітла знову.
Балаклія, Балаклія!
Геть тікайте, бармалії!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2022
Знов пригадався вечір при свічках,
Коли Шопена до мінор заграли,
Журливі звуки по щоках
Сльозами непомітними стікали.
Рояль у нотах відчай виливав
Стривоженого звісткою маестро.
Народ тоді знедолений повстав
Бурхливим валом гнівного протесту.
Пориви вітру музика несла,
Як буревій лунав ноктюрн, як виклик,
Нести стомилася свого хреста
Вітчизна славних предків Фредерика.
Народ шляхетний, як ти, чи живий?
Борися! – відчайдушно музика кричала,
Як полум’яний заклик бойовий.
В той час надії Польща не втрачала.
Свічки вже згасли і замовк рояль…
Чудове ввечері - вдень непомітне, тьмяне
Зажура знов здавила серце і печаль,
І калатає серце неслухняне.
Щодня на Пер-Лашез юрба людей.
Там прапори і квіти, як подяка,
Як своєрідний урочистий привілей
І шана до великого поляка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2022
Беззаботный смех в прошлом давнем,
Февраля излёт не вернешь.
Хмурый день тогда слишком явно
Воедино смешал и реальность, и ложь.
Зло надело вновь облаченья
Белых шерстяных и святых.
Для кого-то жизнь - приключенье,
ну а прочим удобней глаза закрыть.
Хоть глаза закрой ты, хоть уши,
жизнь твоя - в твоей голове,
Хоть не говори, хоть не слушай,
Изнутри проживай, ну а хочешь - извне.
Не вернётся, что было прежде,
И куда теперь занесет...
Но всегда есть место надежде:
Всё пройдет, всё пройдет, всё пройдёт!
Было уж не раз – проходило,
Было и быльём поросло.
Только купола и могилы
Белым снегом опять в феврале занесло.
Навсегда уйди, лихолетье,
Ветром перемен закружись.
Пролетят года и столетья,
И, пробившись, ростки пустит новая жизнь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2022
Как люблю твой запах и плоды,
Зноем одурманенное время,
И сейчас сидится у воды
Хорошо с моей извечной ленью.
Провожу тебя, согревшее всех нас,
Щедрое питающее солнце,
Но уже уставшее сейчас
Золотить деревья, как червонцы.
Паутинкой нежною висит
Осени подкравшаяся прелесть.
Лето выдало тепло в кредит,
Для зимы потребуется смелость.
Впереди, что будет, нашепчи,
Пруд уснувший этой летней ночью.
Нам мороз пророчат у печи,
Дров не всяким хватит, между прочим.
Вечер. Солнца свет уже погас,
Тучи мрачной синевой повисли.
Грусть отброшу - ни к чему сейчас,
Сдует ветер паутинки мыслей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2022
Чужа раніше сторона
Лишилась в лютому одна,
Як відступ нам, єдиний шлях,
Неначе в домовину цвях.
І їй за прихисток уклін -
Допомагала встать з колін
Прийти до тями, відсіч дать
І подолать чужинців рать.
Яскравим квітнем небокрай
Розвиднівся ...та, друже, знай
Оголену жахливу річ:
Обабіч Києва.. сторіч
Земля не знала тих знущань,
Що принесла "культура знань "
Тих, що вважають, що вони
Великих лицарів сини.
Ви не сини - лиш байстрючня.
І в ухах ваших маячня.
Ми пам'ятаєм - Ярослав, .
У землю ворогів заклав.
А Володимир - він не ваш,
Хоч монументів сто збудуйте аж
У ваших землях. Ви - не ми,
Ні силоміць, і ні "взайми"
Нічого вам не буде. Геть!
Ми відбудуємо. "Но впрєдь"
Щоб ви на носі назавжди
Закарбували...тут є ми.
Що Київ є і буде тут.
Він вам не по зубах. Гуд бай. Капут!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2022
Корёжься, пыжься и ворчи,
Бросай угрозы и мечи,
Облезшая седая мрaзь.,
Уж сколько их зарыл ты в грязь?
Сиди.. мечтай. Листай архив
Лоскут земли чей раньше был,
Как прежде...Были до тебя
Любители того старья.
И что в итоге? Ничего!
Лишь новое ростки дало.
Не этот душный нафталин,
Чем тешишься лишь ты один.
Нет!!! Молодёжи не проймёшь.
К Харону ты один пойдёшь.
Недолог час - ты проиграл.
Расплаты миг уже настал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957765
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.08.2022
Не настала весна цього року -
Сполохнула світанком війна,
І червоним вогняним потоком
Охопила країну вона.
Поповзла вража сила шляхами
Як отрута по венах землі,
Скаженіло ракети літали,
Вороги просувались в імлі.
І, здавалося, краю не буде
Тій зухвалій рашистській орді,
Та назустріч їй рушили люди:
І військові, й цивільні – усі.
Тож нарешті чужинці відчули
Як непроханим гостям тут зле,
Очманілі від зустрічі були,
Та відлинули швидко…але
Вмить посивіли люди, дізнавшись
Що накоїла вража орда,
Як понищила все, розігнавшись,
Як гасила життя, де була.
Зачаїлась на сході в куточку,
Поточила південні краї.
Не дамо ворогам ні шматочка -
З української підуть землі.
Геть, вороже шкідливе насіння!
Закінчиться невдовзі війна.
Хочем щоб не одне покоління
Рік у рік розквітала весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2022
Із височин сивих
тече Дніпро швидкий,
тече Дніпро стрімкий,
Ні краю, ні кінця.
Ти там малим плавав,
Туди ходив з мамой,
Дніпро гойдав хвилей
Поривом вітерця.
Тоді дороги звали вдалечінь,
І понесла дніпрова широчінь,
І тільки в пам’яті живе весна,
Куди вода з роками занесла
Із височин сивих
тече Дніпро швидкий,
тече Дніпро стрімкий,
Ні краю, ні кінця.
Дорослим став стрімко,
І вже твоїх діток
Дніпро гойда хвилей,
Поривом вітерця.
Тут рідний дім і друзі всі отут,
Думки і спогади додому звуть
На кручах сивих вільного Дніпра
Моя родина і свята гора,
Де височить Київ,
Де всі мої мрії,
Де в мирі нам жити
попри роки тяжкі.
Дерева тут вищі
І раптом знов з тиші
Почую твій голос
Через усі роки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2022
Як гірко я сумую за тобою !
Ні вдень, і не вночі нема покою.
Треклята брама бряцнула...навіки?
Сльоза, що закотилась під повіки
не може виходу знайти назовні,
і горло металевий стис хомут.
Почуй мене, не пізно ще, кохана,
Сьогодні-вчасно, вчора ...було рано,
з тобою поруч, попри все. Я тут.
Чекатимемо? Звісно, що робити.
Потрібно якось знову в світі жити
І мрії гальмувати, що розквітли
на грунті почуттів і марень світлих.
Облиш...не треба сльоз, адже ми вдвох.
Життя одвік поділено на обидвох.
Бряцають ланцюги...не буде більше?
тих вечорів...твого чола, що ближче
до скронь моїх схилялось...так щемить.
Чому...те щастя завжди- тільки мить.
Чому? ... і як, навіщо і коли
Невже ми все з тобою відбули?
Нема ні вдень, і ні вночі покою.
Як гірко я сумую за тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2022
И куда ты, былая беспечность,
Испарилась, оставив меня
У порога заглядывать в Вечность
Под надрывистый крик воронья.
А Природа еще всемогуща-
Расцветает сегодня жасмин.
Где-то рядом кровавая гуща
Без оправданных первопричин.
Но всё так же летают стрекозы,
И заливиста трель соловья,
Разрываются летние грозы.
Всё пройдёт в этом мире . И... я.
Заглянув на мгновение в бездну,
Просыпаешься завтра другим.
Нет, я знала - когда-то исчезну,
Но не этим путём, не таким
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2022
Когда в осколках целый мир,
Не лично твой,
Когда вокруг кровавый пир,
Забыт покой.
Когда висит на волоске
Земли судьба,
Не время думать о тоске
Идет борьба.
Добро со злом сцепились вновь
Веков рефрен.
Всегда оплатой будет кровь,
А что взамен?
Все по накатанной идём-
Попытка "спать"
Проснёмся ль предстоящим днём
Когда узнать ...
Попытка сохранить "мирок"-
Бронежилет?
Скажите, кто когда-то смог?
Примеров нет.
Рожденье нового сейчас
И в родах крик.
А новый дивный мир как раз
И не возник
Родится что... большой вопрос,
А где ответ?
Кому являть за жертвы спрос?
Сомнений нет.
За скобки вынести, забыть
Желанье есть
Но не получится остыть -
Повисла месть.
Не знает Жрец ..теперь куда-
Неясен путь.
Но не бывает навсегда
О том забудь.
И всё не так и не туда-
Всё наугад.
Скажи мне можем ли когда
Вернуть назад?
Ведь есть же, что назад вернуть,
Не забывай
Ах, да ведь вам начертан путь
Известный - в рай
Дамоклов меч - вот ваш удел
И тетива.
Быть может кто-то и успел
На острова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2022