| Сторінки (1/25): | « | 1 | » |
Відкривши очі - глянеш в небеса.
Хто був... хто є... той правди не почує.
Життя - не чорно-біла полоса.
Тут пензлем долі шлях душа малює.
Тут правда, совість і довіра.
Тут зради, холод, смерть і кров.
Тут страх, печаль і подих звіра.
Тут пристрасть, ніжність і любов.
Тут різні барви, різні почуття.
Ця суміш фарб безжально здичавіла.
Картина сенсу - творчості дитя
Існує... бо душа митця веліла
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2023
І болем зжалося серденько.
І квіти в'януть почали.
До прірви підійшли близенько
І відступити не змогли.
І промінь серця не зігріє
І дощ не змиє рани кров.
І твоїм клятвам не повірю
Бо правда там, де є любов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2023
Снова и снова... кругами... по кругу...
Старые грабли бьют больно зря...
Пытки покорно терпим, как слуги...
Я не рабыня в цепях у вождя.
И снова молчанье как солью по ране...
И снова твой взгляд в пустоту, в никуда...
Ближе отныне с тобой мы не станем...
Сердце - игрушка в руках дикаря.
Ныряя в любовь - я снова погибну...
Мой собственный ад... Поворот не туда ...
Сердцем играя, в осколки разбил мне,
О главном забыв, что кровь- не вода
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2023
Стоїть порожній будинок розбитий...
Місяць освічує сяйвом своїм.
Щастя катується злом московитим.
Родина скалічена втратила дім.
Плаче дитина, що батька забрали...
Дорога далека іде в чужий край...
Країну боронять сини-генерали...
З вікон автобусу - спалений рай.
Родину стрічають чужі небайдужі...
Скільки розбито щасливих сімей
Показує час - хто ворог, хто друзі.
Їх добрі серця дарять віру в людей.
Дякуєм всім, хто йде нам на поміч!
Ми дякувать будем до самого віку.
Важко сказати, як же це боляче-
Втратить безпеку і рідну домівку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2022
Открылись двери. Здравствуй, сказка.
Та музыка сбивает с ног...
Шикарный бал, где люди в масках...
И запах свеч меня увлёк...
В толпе фальшивости гнилой
Не вижу ничего родного...
Вдруг свет очей такой живой
Меня пленил без разговоров
Увидев сказочный мираж,
Я полюбила абатура
И в танце нежности кружась,
Мы вышли за все рамки сюра
В том зале тысячи гостей...
А ты казался элегантом
Но лживым был тот блеск очей
И сказка та была театром.
Закрылись двери... бал окончен.
И маски спали с лиц гостей...
И каждый злом своим порочен
Прогнивший прямо до костей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961011
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.09.2022
Опять молчанье... тишина.
Пустой бокал , где нет вина...
Она сидит совсем одна...
Так ранит душу тишина.
И боль свою пускает с дымом.
Опять блестит в глазах вода..
Как жаль, что все проходят мимо.
Как жаль... она опять одна...
А вчера еще в квартире
Звучал счастливый смех двоих.
Изменить судьбу не в силах...
Хоть надежда в ней горит.
Мечтать о нем, конечно, можно...
Ведь кругом неё лишь тишина...
Ради счастья всё возможно...
Но... захочет ли она?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960648
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.09.2022
Час іде поволі, а минає швидко...
Не цінили волю... А без неї бридко.
Час мина безжально і не має друзів.
Жили без моралі - маєм по заслузі
Всі жалілись долі на цей світ суворий
Не впізнали щастя - тож спіткало горе.
Житимуть в нарузі душі напівголі.
Час минає швидко, хоч іде поволі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2022
Так хочу забыть проблемы
И подумать с чашкой чая...
- Вот остаться в тишине бы...
За покоем я скучаю...
Хочу домик среди леса...
Там река шумит за домом...
Хочу мысли свои взвесить...
Так скучаю за покоем...
Хочу зиму... или лето?
Мне без разницы погода!
Чтоб спокойный летний ветер
Вечно освежал дорогу...
Чтоб зимою у камина
Руки греть... и с чашкой чая...
Чтоб все беды уходили...
- Вот об этом я мечтаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957930
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.08.2022
Летять у небі літаки...
І тонуть в горизонті мрії
А ми з тобою - дітлахи,
Яких кохання гріє...
Приходять зорі, сонце гасне...
І світ зникає у долонях.
А ми з тобою - діти щастя,
Хоч разом втомлені від горя...
Минають миті, дні, години...
І день пробуджує весну.
Давай , пробачимо провини
І знов помітимо красу.
Спіймаєм мить і час зупиним...
І разом втонемо в любові.
Неможливе нам можливе,
Бо ми с тобою - діти волі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2022
Что такое - любить тишину?
Что такого в звёздах, что гаснут?
Ты ушел и оставил весну,
Что дарит надежду... но дарит напрасно...
Гаснут звёзды, что радуют душу...
И на сердце погасли огни...
Это лето мне так равнодушно!
Мы весну разлюбить не смогли...
Та весна согревала мне сердце...
Твои руки касались моих.
От печали мне некуда деться.
Не разделим тоску на двоих...
Почему мне так нравится осень?
- Любопытство вокруг погибает.
Мы осень о счастье попросим...
О счастье никто не узнает.
Все секреты останутся в тайне.
То счастье ко мне не пришло...
Просто счастье осталось там, в мае...
Оно вместе с весною ушло...
Лишь зима мне расскажет всю правду.
И морозы приходят не зря.
Холод сердца всегда держит рядом...
Держит за руки, целуя любя...
Я книг о любви не читаю...
Научилась любить тишину...
И по нам я уже не скучаю...
Обещаю забыть ту весну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956411
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.08.2022
И только б оставаться
в сердце твоём вечно
И сплестись с твоею
тонкою струной ...
И ниточки судьбы
связать так безупречно,
Чтоб быть всегда твоею...
сердцем и душой...
Мне ноты записать бы...
в памяти оставить...
Мелодия любви
расскрасит тишину...
Я верю, что судьба
нам миг ещё подарит...
И даже в полном мраке
путь нам освечу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955887
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.08.2022
Подари мне безумный вечер...
И станцуй под дождём осенним...
Не бывает случайной встречи...
Не бывает пустых мгновений...
Расскажи мне свои безумства,
Покажи, что в душе таится.
Я тебя назову искусством.
Пусть мне сон о тебе приснится...
Предложи мне встречать рассветы.
Залечи все больные раны.
Я тебе расскажу секреты
И любить я не перестану...
Залей мысли горячим чаем...
И почувствуй меня губами...
Ты услышишь как я скучаю...
О тебе я пишу ночами...
Такой длинный осенний вечер...
Дождь холодный сильней рыдает...
Не бывает случайной встречи...
Не бывает пустых страданий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955803
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.08.2022
Горит звезда среди неба...
Похожа на всех, но такая одна.
Холодной зимой дарит всем лето.
Она - идеал... идеал и мечта.
Она не похожа теплом на других.
Свет у неё поярче, красивей.
Мысли о ней поглубже глубин...
Думать о ней - реальность покинуть.
Она не звезда! Она же Богиня!
Кружится в танце тепла и дождя.
Не зовёт за собой. Она так красива.
Кружится в танце, где нету конца.
Не ждёт ничего, не верит в те сказки.
Взгляд, где любовь, всё выдаёт.
Думать о ней, наверно, напрасно...
Коснуться души никому не даёт.
Чем же она к себе приманила?
Не ведьма, но есть какой-то секрет.
Спокойна, умна... она так красива!
Прекрасней, желанней и в космосе нет.
В душе и сердечке для всех есть улыбки,
Но скрылась внутри горя слеза.
Память её не прощает ошибки...
Ошибки острее, чем лезо ножа.
Её так любили... и вновь предавали,
Врали в лицо день ото дня.
Она лишь любила и всё-всё прощала.
Но, вдруг, осознала... Устала она!
Оставила всё, ушла и забыла
Дорогу, что к счастью когда-то вела.
Двери к душе на замки все закрыла
И с призраком прошлого долго жила.
Не верит теперь в "навсегда" и "навеки".
Взаимность, любовь - не для неё.
Она манит молчаньем и нежностью светит...
Но небо родное сгубило её...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955470
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.08.2022
Всіх нас змінила війна...
І погляд наш стрімко погас.
Не можу дібрати слова
Як боляче в серці у нас...
Всіх нас змінила та ніч...
Життя поділилось на "до" і на "після"
Ми стали разом пліч о пліч
І разом, як можем, даємо їм відсіч.
Всіх нас змінила та мить,
Коли хтось натиснув гачок автомата.
Багато із нас сном вічним спить...
Вже сина даремно чека його мати...
Безжально пришло в наш дім нічне лихо
Кажи не кажи, а правда одна :
Найдорожчі скарби - свобода і тиша...
За такими скарбами й приходить війна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2022
Тихо кружатся в танце дождя
Чувства, что требуют силы...
Ты не поймешь, кто я для тебя.
О чувствах мы ведь забыли.
Крылья сложили, к небу взлетев,
Падали в пропасть разлуки.
Любимый урывок, на повторе припев
И рядом любимые руки...
Ты не поймешь, кто я для тебя,
Ведь память подводит так часто...
Тихо кружаться в танце дождя
Души в ожидании сказки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955071
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.08.2022
Людина живе, щоб кохати
І щоб щастя зустріти своє...
Щоб любов за руку тримати...
Щоб кохати - людина живе...
Людина живе, щоб летіти
До небес, де казки оживають.
Важливо себе зрозуміти
І тих, що так сильно тримають.
Людина живе, щоб уміти
Добро відрізнити від зла...
Душу інших бажала нагріти...
І серце, що просить тепла.
Людина живе, щоб терпіти
Все те, що дарує життя,
Щоб від дотику сонця тремтіти
Й приймати суворе буття.
Людина живе, щоб творити
Й прикрашати собою цей світ,
Щоб постійно у буднях кипіти,
Не помічаючи танучих літ.
Людина живе, щоб кричати
Від щастя чи горя, що поряд,
Чи може... в тиші мовчати
Та мріяти часто при зорях...
Людина живе, щоб бажати.
Від життя забирати своє.
Щоб кохання за руку тримати.
Щоб кохати - людина живе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2022
Проводжає сина мати. Тужить і ридає,
Тяжко плаче на колінах і дуже благає:
-Повертайся живим! Повертайся скоріше!
Частіше пиши, щоб було спокійніше.
Я чекатиму завжди! Чуєш, мій сину?
Захищай мужньо нашу країну!
Будь сильним, хоробрим, як і раніше.
Повертайся живим! Повертайся скоріше!
Повертайся додому, де сади зеленіють,
Де зорі яскраві вночі майоріють,
Де сонце пекуче тепло всім дарує,
Де мати твоя за тобою сумує,
Де люди як люди, де інших шанують,
Де горя немає, де мир лиш панує,
Де знають про чесність і про відвагу,
Де кожен до інших виявляє повагу,
Де війн і смертей не приносить весна,
Не хоче ні крові, ні горя вона,
Де жити людині якось простіше!
Повертайся живим! Повертайся скоріше!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2022
Сегодня всё рядом... сегодня всё близко...
Сегодня ты счастлив, завтра - богат...
Может убить лишь один точный выстрел!
Сегодня ты в дамах... завтра - в долгах.
Не ты это создал, не ты и решаешь
Когда и кому подачки бросать...
Грехи ты замолишь... о грехе и мечтаешь...
Решаешь - кому и как поступать.
Неужто ты Бог? Создатель планеты,
Что создал культуру, создал народ,
Что пред тобой на коленях где бы ты не был?
Ты просто обычный моральный урод...
Ты хочешь лишь славы, в которой утонешь.
Под водой не сумеет никто продержаться.
Споткнешься о камень за статком в погоне,
Со славой ты против так рано прощаться.
Ты не веришь в любовь. И семья не нужна.
Пред тобою почти весь народ на коленях.
Деньги все - дети, а слава - жена,
Что сгорят при пожаре, как сухое полено...
Думал, что Бог, но сердце пустое.
Лишь глаза суетятся при виде " зелёных".
И может, осталось что-то живое,
Но это лишь тело, что вечно в погоне.
О тебе и не вспомнят. Для всех ведь ты умер,
В руках смерти не принял креста.
Но деньги твои с тобой не уснули.
Тебе говорили - власть...как вода.
Тебя не осудят, но не похвалят...
Неужто ты Бог, что так справедлив?
Неужто ты Бог, которого славят?
Неужто ты Бог, что всеми любим?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953667
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.07.2022
Плывя по реке и вдаль уходя,
Смирно идя по течению-
Вовсе не счастье, только беда
Порождает разум без мнения.
Мысли закинуть далеко за причалы
И жить угождая прохожим-
Вот что умеет человек без лица,
Пленник, что корчит лишь рожи.
Маски менять каждый день не боявшись,
Просто со всем соглашаться,
Просто смеяться, если смеются
И только в ответ улыбаться.
Бояться сказать о том, чего хочешь,
О том, чего просто боишься...
Ведь этого больше никто не поймет
И с этим никто не смирится.
Думать о том, что думают люди
И жить лишь чужими мечтами,
С чужими всегда и во всём соглашаться,
Бросаться пустыми словами.
И все говорят что ты такой классный,
Что ты и поддержка, опора,
Что с тобою легко и прекрасно,
Что ты понимаешь без слова.
Но ведь это же ложь! И вовсе не так
Хотелось сказать бы по правде...
Ты просто пустой, фантом без лица...
Поменьше, товарищ, лукавьте!
В жизни идти по теченью легко,
Но за это не будет награды.
И в один лишь момент тебя стащит волк,
Тупого ягненка из стада...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2022
Україно! Благаю, вставай!
Твоє місце не на колінах!
Повна сили до бою рушай
За пісню, з любов'ю що лине.
Україно! Вічно живи!
Ще не час тобі помирати!
Твої муки дали нам снаги
Щоб довіку за тебе стояти.
Рідна мово! Прошу, процвітай!
Ти - народу нашого сила!
До небес і до сонця взлітай
На дарованих долею крилах.
Рідне небо! Молю, покажи
Той шлях, довжиною в життя -
З історії, де живуть прадіди,
До нащадків, що йдуть в майбуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2022
Можливо, колись ми забудем...
І пам'ять, як лист той, зітреться...
Можливо, життя разом будем,
Бо доля нам двом усміхнеться...
Можливо, ми будем далеко...
І часу на ніжність не буде...
Можливо, кохання - потреба...
Можливо, колись ми забудем...
Можливо, долоня в долоні
Нам будуть за все важливіші...
Можливо, і місяць, і зорі
За дотики сонця тепліші...
Можливо, ми будем в полоні,
Де жодних молитв нам не треба...
Можливо, весь світ на долоні...
Чи може, та мрія у небі...
Можливо, і світ не поганий...
Та щастя нам в ньому не буде...
Можливо, назавжди - кохані...
Чи може, колись ми забудем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2022
А эти ноты так просты й банальны...
И нет здесь красоты фальшивых фраз.
Задышало сердце воздухом печальным.
Лишь минорный ветер укрывает нас...
А эти звуки шепчут громче бури...
Слышится на струнах музыка любви.
Под колыбель луны беды все уснули
И поранить душу больше не смогли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951623
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.06.2022
Потяг життя рушає невпинно...
Ніхто не завадить, ніхто не зупинить.
Людина живе? Просто існує...
Хто горя пізнав, той щастя почує...
Кохання приходить, ніхто не впізнає,
Хоч душу і розум від нього втрачаєм.
Ми щойно знайомі, та вже найрідніші...
Та це ненадовго... це лише вічність...
А вічність- це що? Це зовсім нічого...
Лише вісім букв, лише одне слово.
Про неї говорим без суму й печалі,
Поклавши на ноти, мов пісню співаєм...
Пусті всі розмови і клятви - брехливі...
"Я завжди з тобою", " тебе не покину"...
Мова солодка... слово - перлина...
Хто вчора клявся - сьогодні покинув.
Справжня любов зникає... Не згодна!
Хоч зникнути може все що завгодно.
Можливо, це доля? Закони буття?
Можливо, то мрія, що красить життя?
Зрозуміє не кожен! Не кожен захоче...
Та кожен собі своє щастя пророчить.
Кожен живе, як душі заманеться...
Без совісті, честі, правди у серці...
Нас життя без упину змушує вірить...
Із часом не варто втрачати надію...
І щастя не варто фінансами мірять...
Щасливою робить людину лиш мрія...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2022
Мої ноги окроплені кров'ю...
По коліна я в крові стою.
Я наділена тільки любов'ю
Але мушу вмирати в бою
Мої діти знов помирають
За волю і славу мою.
Вони хочуть жити, кохати....
А мусять вмирати в бою.
Знову ворог крадеться ночами...
Знов війна, і темрява, й страх.
Я кричу весняними дощами
І шепочу молитви в вітрах.
Ми зможемо вас подолати!
Вірні воїни знову в строю.
Як за мене стояли солдати,
Так і я за дітей відстою.
Я буду сто раз помирати
І відроджуватись з попелу знов.
До останнього буду стояти
І помщусь за пролитую кров...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2022
Я хотіла почати все знову...
Розплющити очі й побачити сонце.
Ранкова кава, дружні розмови...
Та раптом в мій світ прийшли незнайомці...
Я хотіла почати спочатку...
Дочитати ту книгу, пройтися по парку...
Хотіла так жити почати...
Та раптом все зникло.... ні ночі, ні ранку.
Немає ні сонця, ні неба, ні раю...
Лиш дим і печаль... лиш печаль і вогонь...
Я лиха страшнішого в світі незнаю!
Не чути тепла дитячих долонь.
Я хотіла прожити життя.
Кажуть, світ став жорстокий і лютий.
Я побачила горе від А і до Я...
І знаю, не світ то жорстокий, а люди....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2022