| Сторінки (1/34): | « | 1 | » |
О, Львове,
Окута кави аромат,
Каміння брам несе свій спад.
У них живе своє життя,
Велич історії злиття.
Туман густий окута місто,
Небесна стеля мрить імлисто.
Та ти завжди в промінні
сонця,
Торкаючись самого серця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2024
Всі ладні відстоять
свої кордони,
Забув про доброче́сть
та благодать.
Психологи та на́учені
коучі,
Спішать у масах
це доповідать.
Але погодьтесь!
Й в правді не осудьте!
Якщо вести себе в суспільстві
як людина,
Та самому на люд
не нападать,
То й відпаде потреба
в обороні,
і надобність
кордони захищать
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2024
Поля засіяні тіньми́ набоїв,
Висить похмурий неба схил...
На цвинтарі похованих героїв
Уже немає місця для могил.
Історія назавжди закарбує
Героїв невмирущих бороття.
На їх надгробках не зав'януть квіти,
Бо їм є мир дорожче за життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2024
Вона прийде
ласка́во і ніжно,
Оповиє в свої обійми,
Поцілує легенько в скроню,
Заколише мов рідну дитину.
А як ввійде в твою довіру,
мов та п'явка
уп'ється у шкіру.
Буде ссати із тебе кров:
це така у неї ЛЮБОВ.
Та не вір цій палкій
незнайомці,
Після ночі завжди сходить
сонце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2023
Згасає полум'я вороже,
Холоне норов катських душ.
Бо вільних раб не переможе,
Бо вільних раб не зведе з круч.
Пихатий карлик кривить міну,
Збирає армію рабів
І гонить їх, як ту скотину,
Щоб вмерти десь на чужині.
Нема у них ідеї, віри,
Немає правди й каяття.
Немає й розуму: хто ж зможе
віддати просто так життя?!
Згасає полум'я вороже,
Холоне норов катських душ.
Бо вільних раб не переможе,
Бо вільних раб не зведе з круч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022
Ви захищаєте наше небо,
Даруєте людям мир та спокій,
Глибоку шану Україні
Плекаєте в душі широкій.
Нащадок вільних козаків
І гордість для своїх батьків,
Наповнені патріотизмом,
Вас з днем захисника Вітчизни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022
Ніжний вітер оповиє
тебе, мов дитину,
За левадою видні́є
квітуча долина.
Зійде вмить, як і не бу́ло,
дрімуча утома,
Тихим голосом промовив:
"Так, я знову вдома!!!"
P.S. Колись ми всі будемо вдома! Перемога вже близько!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2022
Присвячую тим, хто загубив свій дім ...
Ніколи ми не будемо
як вдо́ма,
Ця ноша не під силу
нікому!
І не покине отой біль
судо́мий,
Що зводить невимовно
серед сну.
Колись і якось,
у чужому місті,
Почнеться чистий аркуш
нового життя,
Але не буде спокою
На серці,
Коли немає в рідне місто
вороття.
Цей біль лунає в серці
лиш у тих, як грім,
Хто у страшеннім пеклі
загубив свій дім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2022
Задайте собі питання
"Хто я у цій війні?
Що я зробив для того,
Щоб рухнув мир у кремлі?
Що я зробив для того,
Щоб мир обійняв Україну?
Що я зробив для того,
Щоб звести ворожу країну?
Панове, для миру у небі
Почати потрібно з себе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2022
Давайте чо́су, недово́їни,
Біжіть із нашої Вкраїни!
Як зрозуміли ви із часом,
Вам смерть на нашій Батьківщині.
Вам не поможе жоден Бог,
Бо майте зовсім інші цінності.
Пакуйте свої чемодани
Й скуштуйте нашої гостинності!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2022
Ранкове сонце обіймає небеса
І теплий вітер гойдає осину.
Дивись, яка весінняя краса
Окутує ще сонну Україну.
Високе небо впаде на поля,
Поливши трави свіжою росою.
Дивись, як прокидається земля,
Осяяна ранковою красою.
©Вернер Влада, 2020 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2022
Твої обійми,
ніжний теплий погляд,
все це стало рідним,
все це варто спогад.
Як захід сонця разом
з тобою проводжали.
Не стежачи за часом
крізь сутінки минали.
Як морок все оплутав,
вкруги усе погасло,
обіймами окутав
і рапто стало ясно.
А, може, пам'ятаєш,
як бовваніла осінь,
вкруги усе пожовкло,
дощами заросило
й довкола все промокло.
Ми полюбили осінь,
і ті холодні ночі,
мене в них зігрівали
твої спокійні очі.
Обійми призахідні,
спокусний теплий погляд,
усе це стало рідним,
усе це варто спогад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2022
Пропоную потопати
В милосерді й доброті.
Зберегти в собі людину,
Найскладніше у житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2022
Вітер ворожне́чий
ще не вщух,
Браття українці,
не втрачаєм дух!
Ворог підлий
не зламає нас,
По місцях
розставить усе час.
Покарає злодіїв
І ка́тів,
Звільнить із полону
наших бра́тів.
Переможців час
Нагородить,
І проститься з тими,
хто вже спить...
Подолаєм нескінченну
Темність,
В боротьбі за нашу
незалежність!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2022
Рідні українці, вітаю вас з Днем Незалежності України, нашої рідної квітучої неньки!!!! 💙💛
Настане час наш неодмінно,
Вкраїна вдячно зацвіте,
І кожен стане на коліно,
В глибокій шані за святе.
Вкраїна пустить свої ріки
І гучно в танці зашумить.
Хай мить ця лишиться навіки,
Як можна все це не любить?
Кохаю щиро Україну
За кожну річку і стебло,
І більше не згонемо в руїну
Її привітнеє тепло.
Настане час наш неодмінно,
Та залунає пісня солов'їна,
І згорда скажемо всеціло,
Що це все наша Україна!!!
©Вернер Влада
Великий народе, тримаймося!
Все буде Україна!!! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2022
Не шукайте ворога в родині,
Хоч яка там мова та ім'я,
Кожен українець в Україні.
Україна ж то одна сім'я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2022
Неможливо не писати про красу України! 🇺🇦
Подивись на мою вкраїну!
Цвітом гарним рясніє земля.
Заливаються сонячним світлом,
Оповиті промінням поля.
Подивись, як вона прекрасна!
Кожна квітка і кожен листок!
Над річковими водами ясними
Чутно гул чарівних ластівок.
Подивись, як синіє лохина,
Розквітають барвисті братки...
Як цвіте наша рідна країна,
І полям разростась нагідки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2022
Дивись на мене, прошу,
Не опускай свій погляд.
Без нього я не зможу,
Солодка мить для спогад.
Тримай мою долоню,
Й не думай відпускати.
Цілуй так ніжно в скроню,
В нас час не відібрати.
Хай завжди будуть очі
Твої мене любити.
Хай мить цієї ночі,
Не зможе нас спинити.
І ось коли нас старість
Торкнеться обережно,
Нас не покине радість,
І мить оця безмежна....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2022
Либонь, так гарно тільки в нас,
Блажу природу України.
Милує око й без прикрас,
Повстане край мій із руїни.
Розквітне герба, хвої, квіти,
До виї річка зашумить,
І залунають в іграх діти,
І все врящить почне умить.
Повстане край мій із руїни...
©Вернер Влада, 2014 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2022
Я подарую тобі цей вірш,
Хоч ти не любитель рими.
Може, цей заімпонує тобі більш,
Може, ти захопишся ними.
Я подарую тобі цей вірш,
І відшліфую у ньому строки,
Щоб він полюбився найбільш,
Щоб ти закохався в нього, а поки....
А поки люби мене! ❤
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2022
Місто на сході нашої країни, окуповане та знищене загарбниками....
А ти мовчиш....
Замовкли в парку солов'ї,
Спустілі гойдалки в дворі.
Не грають вуличні музики,
Хати погасли вже навіки.
Навіки згасли в хатах люди...
В моєму місті досі лютий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2022
Що таке воля по вашому, брате?
Воля - про найнаболівше мовчати?
Воля - судити братів за їх мову?
Воля - боятися висказать слово?
Настали страшні для вкраїни години,
Ми живемо вже не в вільній країні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2022
Про пагубний вплив фанатичної релігії.
В основі вірша закладена віра в Семерих - основна релігія Семи Королівств з циклу романів Джорджа Мартіна.
Зібралися в святині...
Шумить й гуде народ.
Не кожен день судимий
Великий й славний род.
Дорідні сірі брами
Прикрили міський бруд,
У септі пресвященній
Почався божий суд.
У сірих старих шматтях
Стоїть сам цар - Арат.
До нього люд гомонить,
Мов із лихих гармат.
Невинний томний погляд
Врізався у юрбу,
Арат шукав у людях
Адель - свою сестру.
Верховне пресвященство
Вгамовує людей,
А серце у Арата
Вистриба із грудей.
Арат мовляв ледь чутно
"А де ж моя сестра?"
Септон, підвівши руки,
Мовляв у люд "пора".
Юрба неспішно втихла,
Вогнем залився зал,
Священий осудитель
Гучніш до всіх мовляв:
"Ну що ж, народе грішний,
Почнімо божий суд!
Гріховність жере душу
Страшніше всіх отрут.
Людина схильна дуже
У погріхи пірнать,
Але ж цього, панове,
Нам треба уникать,
Повинні мудрість богів
До себе перейнять...
Як виникне спокуса
Програти у цій битві,
Я раджу вам, панове,
Схилитися в молитві.
Сьогодні ж суд септонів
Огуджує царя,
Того, кому народи
Всесвітньо довіря.
Але ж царі - теж люди,
Теж схильні до гріха,
Вони земні створіння,
Не чиста їх душа".
Арат мовляв ледь чутно
"А де ж моя сестра?"
Септон промовив далі:
"О мій великий царю,
За все треба платить,
Усі гріхи земнії
Потрібно відкупить.
Ціна за твої страви
Великая була.
Твоя сестра покірно
Цю долю прийняла.
Її забрали боги,
Тобі дали життя,
Щоб правив ти і далі
До самого кінця"
Релігія спліталась
Міцніше із царем,
Аж доки не згубила
Його всього живцем.
Давно вже сіло сонце,
Колишуться моря....
У місті неспокійнім
Лиш чутно плач царя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2022
Згубили ми своє тепло
В нікому непотрібних війнах.
Здолаю тисячі доріг,
Щоб бути знов в твоїх обіймах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2022
Тихо....
Навкруги не чутно ні душі,
Тільки вітром колихаються кущі.
Важить вітер зарічена непогоду
Та й розносить нестелепо повів глоду.
Чвиря зайде до людей, як почне мріти,
Як покінчуть зорі серед темряви жевріти.
І громовниця осяє цю весну,
Та й всколоше ще спокійную Десну.
Цеменує грім по всім околицям й кущам,
Трибуває все в поклін дощам.
Таволга дощам поклони б'є,
Придолок з хмарок навислих п' є.
Ось і прориваються дощі,
Поливають всі дерева та кущі.
Річкі наповняють до межі,
Під кущами морщаться вужі.
Та й громовниця все б'є у такт погоді,
Кожен мов би рад такій негоді.
Поки вся природа чвирі б' є поклон,
А людей тихенько сповиває сон.
Та настане ранок, мріти все почне,
Сонечко, мов зоря, в небі спалахне.
І дощі затихнуть, зійде вся вода,
Зійде на світанку верба молода.
І вдихне природа свіжість і красу,
Й подарує людям вранішню весну.
©Вернер Влада
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2022
Ніч....
Ніч холодна
І зовсім не тиха.
Розбиваються води
Об скелі,
Кожна хвиля грозою
Диха.
Стихло....
Ніби можна пірнати
У сон,
Ніби море вспокоїло
Шторм.
Десь легенько звиває
Вихор,
Проганя непогоди
Лихо.
Як хотілось,
Не хочеться спати.
За вікном починає
Світати....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2022
Рідний краю,
Сумую за тобою!
Лісами стелиться
Моя земля,
Волошками засіяні поля.
Сади гостинні
Щедро зустріча,
І кожна пташка
В унісон співа.
Рідний краю,
Я живу тобою!
Колись приїду я додому.
А поки почекай мене,
Усе страшне
Колись мине.
P.S. Рідному Сєвєродонецьку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2022
За крок до перемоги
Заквітнуть перелоги,
Заллється цвітом верба
І річка зашумить...
Покинуть нас тривоги
За крок до перемоги,
Ми вистоєм, а поки
Тримаєм оборону
І нищим ворогів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2022
Вам не жити на нашій землі,
Не радіти квітучій весні.
Не зростати на полі жнива,
Піде гниллю під вами трава.
Ви не гості на нашій землі,
Не збудуйте любов на золі.
Не родима для вас Україна!
Показати де ваша країна?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2022
У кожного своя правда...
Буцім, так і треба,
Всі ми люди різнії.
Всі творіння неба.
Всі хотять, щоб їх почули,
Бути на вершині.
Так було з часів Адама,
Так є і донині.
Люди в світі всякі є...
І це не проблема.
На чийому боці правда?
То вже є дилема.
Філософи всіх часів
Все шукали правду.
Той правий, що голода?
Чи хто має владу?
Той правий, хто має ум?
Чи той дурень правий?
"Менше знаєш, ліпше спиш"
Кажуть у народі.
Але ж розум вируча
У скрутній негоді.
Золотої середини
В світі не знайти.
Де б її там не шукати,
Куди б не піти.
Скільки б нам не нарікати
На чужі думки,
Твоя правда є і буде
Істиною на віки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2022
Трохи українського фольклору 🥰
Є такий розділ українського фольклору, як українська демонологія. Люди іздавна вірили у злих духів, що сформувало окрему ланку українського фольклору, яку я з радістю поповню своїм власним твором.
Лісниця
У розпачі гіркому
Остап лісами брів.
Не стежачи за часом,
Не лічачи годин.
Марічки карі очі
Він бачив наяву,
У променях весінніх,
Що пали на траву.
У цвіті вишні бачив
Її палкі вуста.
Вони його обитель,
Вони його життя.
А в лісі тиша стала,
І пташка не співа.
Од вітру лиш потроху
Колишиться трава.
Аж раптом вітер хлинув,
Здійняв усе живе.
По річці неспокійній,
Туман собі пливе.
Почулося що ніби
Його хтось погука.
Остапа обережно
Торкнулася рука.
Прекрасна юна діва,
І хижа, мов лисиця.
Дивилась на Остапа
Ворожая лісниця.
Марічки карі очі,
Вишневії вуста.
Але це не Марічка...
Душа її пуста.
Хоч це і не Марічка,
А лісова примара,
Нещасного кохання
Тяжка туга і кара.
Остап піддавсь спокусі,
В обійми її взяв,
Вона заворожила,
А ліс його забрав.
Остап пропав без сліду,
Лиш чутно шум нічниці.
Забрала його душу
Ворожая лісниця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2022
Ви нелюді,
Всі ті,хто це зробив,
Всі ті хто робить це і нині.
Не ждали вас на нашій
Батьківщині!
Ви скоти й кати,
Богу вас прощати.
Не нам, не нашому народу,
Ненавидять вас люто
Від Заходу й до Сходу.
Очистіть врешті наше небо,
Спасіть себе самих від себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2022
Над Одесою ясне небо!
І море таке чисте...
Вода тягне спокусою,
Ніби вино ігристе.
Одеса, перлина у моря!
Теплі води солоні....
У будь-яку пору року,
Ми всі в твоєму полоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022
Крилами розноситься хуртеча,
Вітру рев по вікнам дуже б'є.
Страшенно кутає сувора холоднеча,
І гуркіт слабкий страху додає.
Змішалися холодні дні і ночі,
Морозна хуга заміта сліди.
Крізь неї видняться ворожі очі,
Що прячуть свої танки під сніги.
Аж раптом гул, і свист, і спазм гортані,
Синіють губи в холоді страшнім.
Запал гармати...нерви мов останні
Здимаються, як у страшному сні.
Тут сотні душ завмерли по підвалах,
Затримав подих, ждуть своїх хвилин.
І гуркіт кожного ворожого запала,
Доноситься до кожного з долин.
Там у підвалах дітлахи чекають,
Їх мами кутають від холоду зими,
А на горі запали синім сяйвом сяють,
Та розривають місто на шматки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022