| Сторінки (1/15): | « | 1 | » |
Багатії, свої серця спиніть у грудях,
Втопились в благах ви без міри, без числа,
Вгамуйте дух безчесний - ні, чекайте суду
Від наших праведних повстань на царства зла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2022
Зіниці вкривши білим лоскутинням,
Богиня правосуддя повсякчас
Все позов слуха мовчазним сумлінням
Безпристрасно, одначе раз по раз,
Коли дзвенить при ній чесноти добрий гріш,
Вона пов'язку на очах зрива хутчіш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2022
Панове, чи не краще замість ліхтаря,
Який тьмяний, ледь світить у негоду,
Повісити уже московського царя?
Засяяли б тоді і мир, і всесвобода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2022
Розстріляйте мене у цю мить
За вогненно-багряний котел,
За затьмарену бісом блакить
І за тридцять нікчемних срібел.
Там, де вас зачекались промови,
Де мовчали в тремтінні міста,
Не пильнуйте на мене ви знову -
Краще киньте свої намиста.
Може, кликне хто-небудь у колі
До забутого вбивці мерців -
Закопайте мене ви у полі
Й не займайте тужливих співців.
Та на сльози моєї провини
Накидайте безжальних жахіть,
Ви не бійтесь, не мучтесь, не стигніть
І навіки мене прокляніть.
Я вам став, як хоругва безчестя,
Як тавро на засохлих очах,
Так кінчайте мене ви нарешті,
Щоб не чути в ганебних ділах.
Хто розтягне мене серед плоті,
Хто кістки порозтопчить на сміх,
Хто повісить на давніх воротях,
Та забуду назавжди про всіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2022
Дитя безсмертя сяйно-місячних хребтів!
Володар царства Крокодила й Піраміди!
Твоє ім'я ми огорнули вічнопліддям,
Нас зачаровує краса пустельних нив;
Колиска націй смуглих з зачину світів,
Чи знову, наче дар, чи мана та обида
Для тих, хто помира в шляху несамовито
Від Індії в Каїр, породжуючи спів?
Тьмяні примари, линьте у незнання!
Безумство душ, неначе відблиски і мла
Довкола тебе. В ранньому світанні
Трава вмивається при щасті джерела,
І ти біжиш до острова жадання
Цілющим сяянням лазурного чола.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2022
Чудес землі магічні переспіви,
Алмазних зір сліпучий водограй,
Рум'яні чари праведної діви
І дзвін сердець – я чую весь цей рай.
Вітання чисті й втечі неквапливі
На тлінні снів ведуть в таємний край,
І хмар небесних зібгані масиви,
Й юрба планет зачитують «Бувай».
Орлині пісні линуть по роздоллю,
Летючий дух виймає далечінь,
Еллада спить на вічному престолі,
На шлях примар спадає біла тінь –
Цілую я освічення неволі
І мовчки падаю в таємно милу синь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2022
Проміння сонячне вдягає листя в шати,
Холодний вітер дме - цілує сонний сад;
У хмурім присмерку бажає вирушати
Ніким не спійманий, та милий листопад;
Ідуть непрощені в осінні зикурати,
Духовна млость звільня уярмлений каскад,
І там, де чулися зітхання Полікрата,
Луна під закликом святий тиранопад.
Небесний грім дзвенить, апостоли падіння,
Ви нині в полум'ї з тиранами морів,
Й листва борні спадає в сяяні осіннім,
Укривши в сутінках жертовність прапорів.
Й останній воїн волелюбної безодні
Стоїть у просторі, де мчаться вічнозгодні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2022
Вигнання душ заповідаю я пустелі -
Мій заповіт хай перечитують віки,
Допоки з вод не попливуть сумні вінки
І не воскресне спів закоханих Офелій.
Нехай усюдяться сини пустельних келій,
Котрі народяться з Христової руки,
І в небесах переосвячені зірки
Всміхнуться знов океанічній каравеллі.
Я щиро знаю, що ви будете, як діти,
Що не відразу ви пізнаєте любов,
Та прийде день і на понуреній орбіті,
І на землі, віддавна кинутій у схов,
Почувши зрештою приречення онов,
Зійдуть Офелії воскреслі юні квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2022
Пітьма і натовп сяють в благодаті,
За містом суд: там судять скрипаля,
В руках Іуди жадібна петля,
Співці перевдяглися в ренегати,
Плебей чорнить обібрані палати,
Допоки спить невкутане маля,
І на світанку зідрана рілля
Вбирає сонця лагідні утрати,
Чарівний суд: спудеї й комунари -
Усі вже ждуть обіцяної кари,
І мій скрипаль занурюється в ніч,
До нього все лунає співчуттями,
Чужа душа вигукує з нестями,
А він сміється з істини сторіч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2022
Я викрав час у зірочки сузір'я -
В її утраті спить моя раба.
Не зовсім тать - я радше син безвір'я,
І ви не взнаєте, куди моя ходьба.
Повзу, як змій, скидаючи це шкір'я,
Сміюсь лиш там, де ница боротьба.
А хоч на мить, мій Боже, що повір я -
Тікайте всі: до чорта йде мольба.
Так що гнівитись, набожні панове?
Я вам набрид? О, Фавсте, геть відсіль.
Та тільки гріх я чую в вашій мові -
Спроможся, Боже, вибачить їм хміль.
Чекай, Гелено, ми напоготові,
Ой-ой, свята у них горить купіль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2022
Я той, чиє чоло увінчане печаттю,
Про кого люд мовчить і душі гомонять,
Кому світи усі даровано в прокляття,
Під ким схилилися плебеї й чорна знать.
Я зло, що хвилі крові сипле на народи,
Чийого імені бояться, як жаху,
Я в ланцюгах тримаю всю людську породу,
Несу я біль дзвінкий і смерть напівглуху.
Тремтіть, гнилі сторіччя: Я йду без упину,
В моїх руках лежать вулкани і моря,
Я цілий світ німий здійму і перекину,
Й мені палатиме скривавлена зоря.
Іде мій Дух страшний, ідуть з ним легіони,
Сто тисяч зол своїх веду я в Вавилон,
Що нині значать усі скіпетри й корони,
Коли мені підвладний Всесвіту закон?
На всіх шляхах висять розбійницькі герої -
Вони рабам несли улесливий дурман.
А я, п’яніючи, палю прекрасні Трої,
І вічність знає нині: я – її тиран.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2022
На площах розбитих крокують невпинно,
Ідуть під знаменами чорні полки,
В руїнах залізних гарматним двигтінням
Лунають народу зітерті рядки.
Каміння, чували, мерці, барикади,
Засохлі обличчя, прекрасно страшні,
Будівлі сплямовані злом канонади,
Повстання й катівня благої душі.
Зійшлись тут безжально ярмо і надія,
Здійнялися відблиски тисячі лез,
Ударились вічно ворожі стихії,
І Дух всепрозріння від смерті воскрес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2022
Пливе труна, повільна і несміла,
Уся у квітах, наче у вбранні,
В полотнах щастя, муза моя мила,
Забрали в неї все мої пісні.
Я тільки ніжно, тільки незбагненно
Колись сказав їй про любов свою,
І ті дві крапельки в очах її смиренних
Відтоді в серці трепітно таю.
Її зірки, скрижальки чи терцини -
Усе прекрасне й вічне тільки в ній!...
Та як мені прожити ці хвилини,
Коли я втратив щастя сяйних мрій?
Моя душа, заквітчана й кохана,
Моя зоря, незаймана й свята -
Усе я мав, радів всьому незнано,
А нині путь - як стежечка пуста.
Я вже не в силі - дай піти з тобою,
Ми знайдем щастя хоч у тих світах,
Нема уже і долі нежалкої,
А тільки ти і я в твоїх піснях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2022
О, друже мій милий, кохай мене вічно,
Співай свою пісню близ наших зірок,
Ховай лиш для мене свій образ північний,
Цілуй своїм холодом сяйний вінок,
Візьми мою руку до свого обличчя,
Укрий нею думи сріблястих очей,
Гойдай мої коси безкрайнє сторіччя,
Даруй мені щастя таємних ночей,
Хай сльози мої розімкнуть твої муки,
Хай смуток знімілий впаде з твоїх мрій,
Хай дотик мій тихий осяє розлуки
Надії й печалі в любові моїй,
Ти сонце сваритимеш, долі зречешся,
Ти душу розіпнеш стражданням тяжким,
І злоба омиє святе піднебесся,
Коли твоє серце не стане палким,
Молю тебе, милий, забудь свою помсту,
Пробач всі образи від світу цього,
Не падай чолом на смертельні помости,
Почуй поривання страждання мого,
Себе ти вбиваєш, ти став, як примара,
Ти вичавив з себе останнє чуття,
Благаю, нещасний, візьми мої чари,
В мені віднайди благодатне життя,
Почуй моє слово, сповите журбою,
Знайди у очах моїх віру й любов,
Залишся, чарівний, навіки зі мною,
Для тебе мій дух на цю землю зійшов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2022
Весна зійшла, і лід уже розтанув,
Уже вогонь прокинувся в печах,
Мільйон облич здійнявся на тиранів,
І одиниці кинулись у прах.
Стовпи небес, до вас ідуть народи,
Вони несуть знамена поколінь,
Могутній дух, страждати нині годі,
Тож дай їм волю, в царства їх полинь.
Хіба не ти, припаяний до древа,
Висів, знімілий, тихо стільки літ,
Хіба тебе не зрадила Венера,
Жорстоко кинувши до Зевсових воріт?
Тепер литаври б'ють богам загибель -
Раби ідуть, голодні та страшні,
Не утекти тобі, осміяний гнобитель,
Вже не палити людської пашні.
Ступають сотні, вбогі легіони,
Омитий біль проносить кожен крок,
З ганебних чрев виводить їх Іона,
І на знаменах їх накреслено: "Пророк".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2022