| Сторінки (1/20): | « | 1 | » |
Пучки пахнуть мʼятою
Блакить танцює орбітою
Я сміливо беззахисна
Ти космішна і ти
ха
Дії просочують символи
Вулкан мʼяко диха
є
Вощина тепло капає
Відлік веде на
ми
ті
(Ти де)
ве
ш
за собою
Ненароком я ворожбитка
Травʼяні (сум)іші всотають
Ніжність кра
(плин)
(чар)
о
світу
Колір панічно з гублений
а
Сві
т
лом лякає о к о
Проєкція в темних вікн
ах
Дощу гуркотлив
ого
доторк
Я малюю дов
кола
Пульсу твоєї шиї
Ладан кохає перець
Шкіри твоєї глянець
Лоскоту тіл коханців
Міцність цві кання ночі
р
Місяць світанок цілує
Хліба малий шматочок
Вітчизна в мені біснує
Солод туманить его
Я емоційна риба
Зірка в лусці відбилась
(Ти)
в
(мене)
в
(дихаєш) диво
((м))
Я вчу іконопис
Золото(а) вечір ліку
є
Нерест зап внює простір
е о
Чудо справді існує
Посмішка
д о лі
а
сльозинка
Звабленості перестрога
Наша само
оцінка
Не наша в вербальній будові
На що оцінка наша
Нащо нашооцінка
Спраглість кращий фіксатор
Нашої (в
м ло) ї
і
тіні
Пристрасті індикатор
Променів сновидінь і
Ніжності сатисфактор
Нашої по(див
(о)
ведінки
14.06.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2024
Я пірнаю,
Думки повітрям підіймаються бульбашками на поверхню
Їх ковтатимуть блискучі риби, як приманку
Моя туга до себе - я вмонтована в землю
Я проростаю корінням до її ядра
Молячи, замовляючи, вишіптуючи
Золота її сили, праведності благословення
Різнокраси її різнобуття
Різнолюбові її різнолюдей
Які метушливо плачуть грозою
Живлячи чорні мінні поля
Сподіваннями й силою віковою
Силою, що знекровлює фарби твоїх очей
Тою, що дурманно заколисує вмить
Розпікаючи розум від підсвідомих мрій
І не дозволяючи зупинитись на жодній з них
Силою, що дорівнює памʼяті
Зламаних кісток сумних революцій
Які циклічно дарували найкращим
Надію й стагнацію української еволюції
Силою, що різноненавистю запалює у тобі жорстокість
Тою, що надає частинку свого ідеального вміння
Хоронити близьких, загиблих на фронті
Зберігаючи родючість своєї любові як свого насіння
Силою, що різнокоханням бере попідруки
Тою, що сонцем висушує твої губи
Де біль від рваної шкіри тягуче спокушає і заспокоює
Де кров нагадує - ти живий
Жити будеш
Силою, що поколіннями заряджає на дію
Імпульс до правди як імпульс до виживання
Тою, що дозволяє бути чутливим і ніжним
Навіть тоді, коли здається, що в тобі цього вже немає
І коріння моє міцне та ефірне водночас
Пробиває всю внутрішню будову планети
Черпаючи енергію давно вже померлих
Закликаючи до слова дзвіниці та мінарети
І вони відкликаються на мої прохання
Я відчуваю пʼянкість їхнього серцебиття
Моя туга до себе - я лечу над землею
Я єднаюсь із різнокрасою її різнобуття
21.12.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023
Мене хвилює твій знак і подих
Як теза, що з‘являючись зникає
Прозора посмішка й глибокий погляд
Як епітома твого спілкування грає
Мене хвилює невиправдана радість
Чи буде поза нею щось фізичне
Цілуючи твоє волосся, відчуваю
Думки твої й мінорну поетичність
Я помираю та народжуюсь в стихії
Чудної тіні твого образу легкого
Déjà rêvé - бажання еротичні
По колу біля мене танок водять
Ніжно торкаючись твоєї шиї
Транслюючи фантазії в реальність
Я затамовую свій сонний вигук
І плавлю білу свічку в теплих пальцях
Мене хвилюють кроки у майбутнє
Що принесуть відважну перемогу
Б‘ючись з монументальним я пірнаю
У ефимерну бажану знемогу
17.02.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
Зачаровані осінню заблоковані вулиці
Обіймали поглядом пригортали музикою
Засліплені болем прикрашені смутком
Висушують радощі щастя роблячи пусткою
Облиш страждання відкинь сумніви
Загублені очі в шию цілунки
Живемо один раз насолодись сповна
Награний сміх
обличчя лоскоче сльоза
Оспівані солодом закохані хмарами
Сонцем зумовлені плаксиві примари
Шалено танцюючи губи досліджують
У серці сховавшись безнадійно жевріючи
Оплакані морем усміхнені спогади
Лишились у спокої вічної повені
Човен надії останню пробоїну гоїть
Тоне судно в крикливих почуттів полоні
1.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023
Чорна вода по венам тече
Очі відкриті широко
Схиляю голову тобі на плече
Готова летіти у вирій
Осінній пейзаж і вітер також
Дихає ніжно в потилицю
Жовте сонце, червоне вино
І кров пульсує по тілу
Пальці по клавішам
Чорне та біле
Шахматна партія зіграна
Місяць на небосхилі
Вилиці це гострі скелі
За них я чіпляюсь поглядом
Шелест води, музика душ -
Синє об сіре. Голосно
Тихо летить пташка у світ
Крилами наче віями
Анатомія фарб у цьому вірші
А я той хірург невмілий
21.08.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2023
Закип‘яти почуття у тілі
Завари, наче чай, еклектику
Заховай весь біль посивілий
Відірви бруківку від серця
Напиши на під‘їзді романтику
Не спіши у вагон потрісканий
Зупини секунди осяяні -
Львівська брама дощем виблискує
Хай художники пишуть олією
Хай письменники пишуть словом
Хай загублені в місті можливостей
Відшукають знайомі спогади
Ти візьми й відшукай також
Бо живеш для чого не знаючи
Хоч згадай, як колись, ось тут
Безнадійно мріяв про те, що маєш
Побажай всім навколо щастя
Щастя, радості і здоров‘я - як прийнято
Посміхнись тривіальній поштарці
І подякуй, що народжений в Києві
10.07.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2023
Крикливе мовчання породжує страх
«Ми всі були для чогось народженні»
Награні вигуки на тво́їх губах
Солодко зимно зневоднених
Сонце біліє як біліє любов
Мовчазно боязно трепетно
«Ти що, помираєш? Сильний озноб?»
Зима це шліфоване пекло
Камень на камені - дихає світ
Фарби зібгались в контрасті
Рима спіткається з ритмом - біжить
Зима - кругообіг причастя
Свічечка плавиться через тепло
Пальці потріскано - втома
Паростки мрій породили стебло
Квітка життя - невагомість
«Ми всі помремо» - шепче вогонь
Танцюють нерви у паніці
«Дихай частіше. Дихай як Бог»
Краще померти уранці
09.02.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2022
Загубився в заростях оливи
Закотився під твої підбори
Крихта світла впала на росинку
Освітила променем подоли
Мружить очі наче кіт старезний
Кроком швидко наближається до раю
Він нещасний бідний прокажений
Загубився в олеандровому гаї
Пафос білим мармуром заграв
Його руки вкриті сіткою порізів
Вогник спокою в сумних очах
Як художник, вимальовує ескізи
..Залякані пташки вугольні
Посушливий клімат і вітер
Це Ісус без священного німбу
Представ перед крихітним світом
19.12.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2022
Мене зрадила навіть коханка
Мені дихати важко від світу
Ці рожеві вогнисті світанки
І кохання остигле на вітрі
Я пробачив тобі я побачив
Екзорцизму пориви у сні
Не пробачив собі не побачив
Крихкі мрії й бажання земні
Запальничка - єдина подруга
Не втікла не зреклася не бреше
Це кохання у серці а серце
Бачить лиш молитву́ заперечень
Сніг забрав почуття як
Збирають валізи при сварці
Посмішки кутик неначе на нитці
«Прощавай» - ти шепочеш востаннє,
«Ми побачимся потім в звіринці»
Мене зрадила навіть коханка
Імбир лоскоче гортань
Це гепард налякав мене зранку
Я - поет, тож кричу без вагань
09.12.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2022
Я хочу входити в холодну річку
Я хочу тонути в казкових світанках
Я хочу нестямно безжально освідчуватись
Я хочу ставити знаки питання
Я хочу писати нервову прозу
Я хочу дихати на повні груди
Я хочу віддати тобі останнє
І неважливо, що люди подумають
Я хочу бачити в дзеркалі усмішку
Я хочу щиро безтямно кохати
Я хочу вірності, хочу правди
Я хочу дику осінню ватру
Я хочу плакати, наче востаннє
Я хочу сни у реальність втілювати
Я хочу жити, де вічно сонце
Я хочу вмерти, де будуть рідні
Де річка холодна клекоче сміхом
Де ранок казковий пише листи
Де кожен цілунок і кожен звичай
Хочеться запам‘ятати і зберегти
22.01.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2022
Мрійливо дихає весняний водограй
А сонні настоятелі кричать у вись
«Рішуче освятити цей безбожний страх
Торкатися хребта, до янгола у рай!»
Арес хрестивсь
хитаючись в вітрах
19.11.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
Про трагічні вбивства ми дізнаємось за ранковою пресою
Пожовкла сторінка ледь-ледь торкається холодних пальців
Звинувачують в зраді.
Відгавкуєшся попелом заперечень
Плями від крові так боляче відтирати уранці
Святі давно вже торгують снігом
Бліді лиця випромінють, певно, тільки жаль
Апостоли за столами жбурляють хлібину з сіллю
Кожен раз засинаючи, вимальовуєш з карнизу перед тобою окремішню горизонталь
Пустота загоюється настільки швидко, наскільки швидко діють ліки від смерті
У тебе занадто багато боргів, занадто мало близьких
Залишаючи всі непотрібні банальності на столі у конверті
Ідеш в останній на вулиці бар, запиваючи життя, неначе закручуючи у дерев‘яну поверхню заржавілі гвинти
Зморшки впиваються кожен раз все глибше і глибше у шкіру
Єдиний, кому хочеться позвонити - сидить по 116
З роками, твої порцелянові плани, як і твої необережні мрії
залишуться тільки безхатній собаці
Перетинки між пальцями зникають із першим пташиним співом
Тебе ще не пов‘язали - дихай на повні груди
В парадному ставлять підніжку сусіди, на вулиці перехожі пожирають поглядами, озираються і спішать на останній маршрут
Тільки для чого ти знову зумів пережити грудень?
Щоби з року у рік читати ранкову пресу
З року у рік прокидатися саме тут
27.01.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
*- перед прочитанням цього вірша раджу ознайомитись з «Розмовою про вічне»
Проклавши шлях разом у пекло
Зустрівши грішників, демонів, духів
Цілуючи пристрасно (точно востаннє)
Соромно погляди дихають
Побачивши Каїна Богоубивцю
Всміхнувшись зіркам нескореним
Пробачивши стражденним лицям
Заклявши в дитинці болю
Ми пальці холодні гріємо
Насолоджуємось смертю вдосталь
Чорне небо над нами німіє
Залиш мені пам‘ять і совість
Візьми собі обвуглену правду
Проспиртовані спогадом книги
Анархію, завше буквальну
Кохання, завше незріле
Сама виріши, що ти візьмеш
А я поглядом супроводжуючи
Вишию сонце білою ниткою
У пеклі, для нас сотвореним
І світить нехай на радість
Грішникам, демонам, духам
Кружляючим разом у танці
У пеклі, для них забутім
09.08.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2022
Зорепад прогорає червоною смужкою
І я просто живу і я просто дихаю
Так хотілось завести розмову про вічне
Та насправді я просто знесилена відчаєм
І жасминовий подих у темному саді
Все дає ще надію на спокій на радість
Але засклені очі неначе примари
Забирають все щастя що в тебе зосталось
Нафталіновий присмак вологі обкладинки
Чи то від дощу чи від сліз чи від дихання
Так не хотілось зробити боляче
Але лезо в руці вже стискалося пристрасно
Почорнілі обгірклі та інеєм вкриті
Мрії земні наразі божественні
І засівши у серці глибоко-глибоко
Прокладаємо шлях разом у пекло
Котиться громом іскристим кохання
І повітря просякнуто болем
Закружляючи разом у танці
Засинаючи в крові алкоголем
27.07.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2022
Я чую стукіт твого серця
Я відчуваю твою хіть
Можливість розчинилась в каві цукром
Ловлю за хвіст лисицю-мить
Я згоден терпляче тебе чекати
Допоки весни не замінять сніги
Я згоден без бою тобі віддатись
Поразка душу зігріє у сні
Я доторком губ торкаюся вітру
Вітер безжалісно-ніжний
Він - ти. Сторінка перегортається падолистом
Зима розчиняється восени
Я думаю грубо й невпинно про тебе
Сухі й прогірклі мерзнуть кущі
Обійняти затишком сонця прагну
Та літо прощається, як прощаєшся ти
Я дихаю квітнем, я слухаю джаз
Прошу додати цукор до кави
З тобою початок закінчиться швидко
У залу зайшли під кінець вистави
16.09.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2022
Пролітаючи кілометри аеропланом
Розмовляючи з вітром пошепки
Незайманні були займанними
Хтивим не вистачало доторків
Корабельні вітрила шелестіли
Білим кольором, кольором щастя
Ми, щасливі, купались у мріях
А у нещасних була їх нестача
Купол цирку побачивши різко
Упізнавши в собі блазнів
Церковні бані відбивались у іскрах
Що в очах танцювали бездарно
Талант різний буває, звісно
Хтось кричить, кохає, плаче
Акварельні фарби вбирають сонячний зайчик
І майстра чекають терпляче
Доторкнувшись до серця голкою
Злі відчули хвилю ніжності
У крові пульсуючи мертвій
Ніжним хотілося пристрасті
Добрим бути занадто гірко
Та чи бути поганим - солодко?
Інь та янь прогорали зіркою
Бог відводив свій погляд
03.08.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2022
Спи
Це місто має бути сонне
Це місто, що втрачає совість
Це місто, де нема людини
Яка спить
Ти
Тікаєш через сповідь
Бо стимулюють розум -
У коді цього міста
слово «біль»
Дим
І сльозоточать очі
І не згадаєш ночі
Коли спокутував гріхи
Психоз у твоїх венах
Генезис на знаменах
І погляд, що тікає крізь роки
Забудь
Серцевий напад
Забудь
Єдиний запах
Забудь
це місто
Як усі минулі дні
Тут є щасливі люди
Тут є, були і будуть
Творці чужої долі
І вбивці власних мрій
Нехай вони танцюють
Нехай кохають всує
Нехай самі спаганять власний рід
Усіх прости
Бо наче,
у квітні серце бачить
Ті душі неприкаяні, феєрії надій
І місто тихо плаче
І грім болить
запалюючи
мить
Бо кожен сам побачить
Чого він вартий
І чому не спить
31.03.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2022
Ліворуч соняхи переглядаються
Праворуч берег тривожно дихає
Тобі не варто знову лякатись
Мені не варто знову вірити
Ти мариш всіх подолати, знаючи
Чого ти хочеш, як візьмеш владу
І будеш думати відчайдушно
Що ти не гідний, що ти - позаду
Позаду плесо чорніє вечором
І близько-близько вже подих часу
Спішать зірки, долаючи опір
Атлантових плеч і обрію хаосу
Я хочу вірити, що місто бачить
Мої змагання, невдалі спроби
Я хочу знати, що ти пробачиш
За стомлений розум й порожній погляд
Жовтіє зелень, сміються квіти
Ліворуч соняхи переглядаються
Краса невтомна і риторична
Завжди повторювана та буквальна
Я знов фантазії нервовий спалах
Ти - Валтасар. Ти - кат. Я - сповідь
Кричить в мені невдалий замах
В тобі киплять бажання Німрода
І як нам вижити, воєдино злитись?
І як нам бачити світ однаково?
Тернистий шлях веде до відповіді
Ступити крок - безумовна праця
Цей діалог сумнівного значення
Пульсує своїм відлунням в скронях
В твоїх-моїх, безсумнівно - наших
Праворуч берег, ліворуч - соняхи
13.09.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2022
Ніколи не надишешься повітрям рідного міста
Поклаптована Конституція - Содом та Гоморра
Згадуючи про жертовну смерть Христа
Обираю шлях в Домініканський собор
Обабіч стежки долі майорить конопля
Моя кінцева зупинка давно позаду
Коли захід сонця став сенсом життя?
Коли ти покаєшься за свою неправду?
Закоханий погляд беруть на сміх
Чорнові вірші сприймають за божевілля
Ангел молиться в балаклаві - гріх
Б‘є значить любить - повір‘я
Мене розривають невидимі жорна
Лихоліття війни - жорстока реальність
Лоскоче спокоєм надія ілюзорна
Цілунок у щоку - невиправдана радість
Ламаються дівчата як несправна електроніка
Кришаться мрії неначе кістки з нестачею кальцію
Почати з чистого аркуша - звична хроніка
Золотий перстень виблискує на середньому пальці
Гаснуть львівські зорі під ногами
Сонячні промені залишаються в просторі
Я розпрощалась зі старими страхами
Я обіймаю колишнього ворога
Сліпі кравці шиють шкільну уніформу
Доміно акуратно складуть в однакові коробки
Індивідуальність - примха штучного ліберальногo струму
Вигідніше з паленого кримського вийняти пробку
Роки постмодернізму - наші з тобою
Кров на обличчі тепер ознака відваги
Кожне кохання закінчується війною
Я пропоную почати з форшлагу
28.02.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2022
Прокидаюсь, коли вистачає розуму
Засинаю, коли вистачає життя
Я беру метафору, витираю об неї спогади
Я не пророк, і ніколи ним не була
Вірші пишуться, коли помічаю погляди
Я не сама, але знаю, що я - одна
Я роблю, адже хочу - мені все кориться
І я знаю, чому повернулась до мене твоя голова
Я хочу світу гуманного і стривоженого
Я не відьма, інтуїція - сила моя
Все, що робиться, і все, що не робиться
Все це загадки раю, чорнокнижна душа
Я живу в тиші, гирлі справжнього розуму
Зрозумівши, що правда - завжди моя
Молюся на кожного, дякую кожному
Я не знаю болю, адже біль - це я
Ніжиться доля у кожному кольорі
Кривляться зуби, згорають сади
Нехай знову накотяться спогади
Нехай точні та злі будуть вони
04.03.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2022