| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Війна - це слово омите кров'ю,
Воно неначе ніж, перерізає наші нитки долі.
Стільки згублених життів...
Людей, що відвернулися від свого народу,
В'януть квіти на могилах молодих героїв;
Янгол смерті заглядає в кожну хату.
Вороги прибрати в руки хочуть наші землі, наші душі,
Але ми без бою не сдамося!
Краще вмерти, а ні ж жити на колінах.
Скорбота поселилася в серцях,
По нашим сестрам та братам.
Матері оплакують своїх дітей..
Сум та біль лишилися на згадку.
Коли ж це все припинеться?
Невже ви не втомилися від крові на своїх руках?
Страшно жити у такі часи.
Коли в цілій країні немає честі...
Але я знаю точно, що настане час, і об'єднавшись, ми всі здобудемо свободу.
І більш не буде литись кров.
А поки набирайтесь сил,
Битва ще чекає..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2022