Хельґі Йогансен

Сторінки (1/25):  « 1»

Образ 2 (Сон)

 Я  бачив  рай.  Тримав  твої  долоні,
 Все  відчував,  та  рухатись  не  міг.
 Гаряча  кров  пекла  вогнем  у  скронях
 І  танув  я,  неначе  мокрий  сніг.

 Здавалось  так,  що  хором  стоголосим
 Кругом  твоє  лунало  лиш  ім’я.
 Твої  уста,  каштанове  волосся  
 І  блиск  очей…  Я  знав,  що  ти  моя.

 А  потім  зранку  з  болем  прокидався
 І,  наче  Фавст,  кричав  тим  снам  услід:  
 «Спинися  мить!  «Спинись,  бо  ти  прекрасна!»

 Минають  ночі,  дні  пливуть  крізь  пам`ять,
 А  погляд  твій  шукаю  досі  скрізь…
 Лиш  сни,  мов  пта́хи  в  небі  пролітають…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2022


Образ (Еротичний)

Я  гладив  ніжний  шовк  твого  волосся,
Ловив  солодкий  подих  на  устах.
В  жарких  обіймах,  стримуючи  стогін,
Шепнула  ти,  що  повністю  моя.

Легенький  блюз  у  темряві  кімнати
І  твій  тонкий  напівприкритий  стан…
Спинився  час  і  простір  розірвався,
Та  й  Всесвіт  теж  немов  забув  про  нас.

Тоді  ти  оголила  душу  й  тіло.
У  ніч  палку,  солодку,  мов  нектар,
Кохались  ми  і  пристрастю  горіли…

Підступний  ранок  злодієм  прокрався
До  нас  в  кімнату,  вихолодив  жар.
Лишив  на  згадку  образ  лиш  прекрасний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2022


Осені №2022

Чужим  здавався  світ  і  у  тумані
Чомусь  хотів  сховатись  від  очей.  
Пожовкла  тиша  приспаних  алей
Тепла  та  світла  більше  не  чекала.

Бездушний  холод  виморив  собою
Усе  навколо,  в  сирість  заточив.
Гриміло  небо,  тільки  не  від  злив
Та  і  земля  впивалась  не  водою...

Така  ця  осінь  –  злісна,  невблаганна.
Неначе  смерть  –  безглузда  і  раптова...
Чому  так  рано?  Звідки  ти  прийшла?

Колись  любив,  а  зараз  проклинаю
Тебе,  хоча  далеко  не  в  усьому
Насправді  є  лише  твоя  вина.



14.10.2022р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022


Розмова

Привіт!  Ну,  як  ти?  Що  мені  розкажеш?
Чого  сумна?  Чому  в  очах  не  радість?
Ти  зовні  анітрохи  не  змінилась.
Прекрасна!  Тільки  є  одна  відмінність  –  
Десь  загубилась,  начебто  відтята,
Твоя  невинність  справжня  (чи  несправжня?).

Та  й  я,  зізнаюсь,  –  точно  не  святий.
Таким  і  бути  не  хотів  ніколи.
Однак,  минуле  згадую,  мов  біль,
Який  донині  мучить  від  розмови
Про  нас  колись,  взаємність,  всяке  інше…
Буває  так,  що  мить  триває  вічність.

Я  досі  пам’ятаю  й  час  від  часу
Кажу  собі:  усе  це  –  маячня!
Давно  настав    новий  етап  життя,
Що  навіть,  викликаючи  відразу,
Знайшов    нарешті  сенс  для  існування
(Невдачу,  успіх,  злість,  жагу  кохання).
 
Насправді  хочеш  ніжності  і  ласки.
Чому  в  любові  бачиш  лиш  образу?
Тепер  шукаєш,  те,  що  вже  тримала
В  своїх  руках.  Примарне  сподівання
У  тебе  є,  та  ми,  на  жаль,  не  разом.
На  жаль…  Та  ні,  скоріш  за  все,  на  щастя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2022


Прощання з літом

Життя  завмерло,  хоч  іще  не  осінь.
Колись  гуляла  пристрасна  жара,    
Палка,  жагуча,  змінюючись  зливою.
Тепер  нудьга  спішить  до  мене  в  гості.
Момент  прощання...  а  мої  слова
Тремтять  ледь  чутно  нотами  тужливими.

Сумую,  сам  на  себе  я  сердитий,
Бо  змарнував,  неначе  будній  день,
Тебе,  а  мрія,  схована  за  хмарами,
Спустилася  на  землю  та  й  зрадливо
Кудись  втекла  і  зда́леку  лишень
Блисну́ли  очі  іскрами  зухвалими…

Тепер  прощай!  Провини  ж  бо  немає
Твоєї  в  цьому...  Вистигла  земля
Сумує  вслід,  а  ти,  змахнувши  крилами,
Вже  в  небесах.  Як  за́вжди,  відлітаєш
У  інший  край  із  криком  журавля...
А  там  зустрінуть  усмішками  щирими…    



01.09.2013р.;        04.09.2022р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2022


Чому (21+)

[b][i](без    іменників    та    дієслів)[/i][/b]

[color="#ff0000"]!!!Увага!  Не  рекомендовано  для  прочитання  особам,  що  не  досягли  21-річного  віку,  перфекціоністам  та  людям  із  вразливою  психікою!  Може  викликати  крінж!!!
[/color]
Невже  ще  дивно,  що  кругом
Усе  не  так,  не  те  й  не  ті,
Коли  на  всі  твої  «чого»
Одні  «бо  так»  завжди?  А  втім,    
Тобі  простіше,  бо  німий.
Хоча  розумний  ніби  ще,
Однак  вже  звичний,  наче  свій,  -  
«Таке  у  всіх,  скоріш  за  все».
Коли?–  Неясно  це  тобі.
Примарне  «може  вже?»,  однак,
Не  тут,  не  зараз  й  взагалі
Ніде,  ні  з  ким…  і  вже  ніяк.
Напівживі  «чому»,    «за  що»
Об  мертві    «треба»  та  «тому»    –    
Немовби  все  -  нараз  в  ніщо.
Вже  вкотре  так.  Але  чому?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2022


Живу буденністю, хоч вірю ще в дива…

Я  витер  з  пам’яті  всі  зайві  імена
Та  форми  тіл,  усміхнені  обличчя.
Боргів  нема,  назад  повіддавав
 І  співчуття,
         І  блиск  в  очах,
                 Нестримну  пристрасть,
А  з  ними  -  сумніви,  тривоги,  каяття.

Не  все  те  золото,  що  вабить  та  блищить.
Не  все  -  сміття,  що  з  вигляду  негарне.
А  що  для  вічності  одна-єдина  мить?    –
 Чому  ж  вона    
         (Коли  сумна,
                 Коли  прекрасна)
Руйнує  плани  і  рве  мрії  на  шматки?

Тепер  я  витіснив,  відкинув  почуття.
Нещира  усмішка  та  відповідь  «все  добре».
Живу  буденністю,  хоч  вірю  ще  в  дива,
 Що  все  це  –  сон,    
         А  за  вікном
                 Воскресне  знову
Погожий  день  і  з  ним  прокинусь  до  життя.        





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2022


… коли війна

Минають  в  тривозі  і  ночі,  і  дні.
Спустошені  землі,  у  небі  вогні…
Не  віримо  досі,    
Що  це  саме  з  нами.
Нена́висть  та  сльози,    -    
На  жаль,  так  буває.

Хтось  іще  не  награвся  в  війну,
Хтось  життя  загубив  серед  поля.
Дехто  досі  кричить:  «Не  піду!»
Чи  за  безцінь  вже  душу  свою  
Продав  чорту  «за  мір»  у  неволі.

Покинуті  села,  згорілі  міста…
Де  правду  шукати?  Чи  правди  нема?
Течуть  ріки  крові,    
Смерть  ходить  слідами.
А  сироти,  вдови      –    
Чому  так  буває?

Чи  зітліла  в  серцях  доброта?
Може,  чуйність  із  розумом  стерті?
І  дітей  забирає  війна…
Чи  поможуть  тим  людям  слова,
Хто  не  жив  ще,  а  вже  бачив  сме́рті?

[i]Не  розрадить  ніщо  й  не  утішить
Ні  вдову,  ні  заплакану  маму.
Їм  сказав  би:  «Буває  і  гірше»,
Тільки  гірше  уже  не  буває…[/i]



2014р.;    2022р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2022


Далі буде…

Я  побачив  тебе…
Ти  зійшла,  наче  ангел,
І  спустилася  вниз,
В  мій  безрадісний  світ.
Помінялося  все,    
Відболіли  печалі.
Ми  поринули  ввись
У  небесний  політ.

Усміхались  зірки
Та  голубило  сонце.
І  здавалося  нам,
Що  це  -  рай  на  землі.
Тільки  я  й  тільки  ти,
А  навколо  нікого.
Ми  сміялися  так,    
Наче  діти  малі…

                       [i]  Далі    буде...[/i]


21.06.2022р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2022


Ніч

Ти  знаєш,  про  що  мовчить  ніч?
Про  що  зорі  тихо  співають
За  чорними  хмарами?  Навіть
Відлуння  нудних  протиріч
Цієї  краси  не  порушить.
Вдивляються  мовби  у  душу...
Не  знаєш  сама  в  чому  річ?

Ти  бачиш  осінній  пейзаж.
На  ньому,  неначе  весняні,
Красуються  квіти  кохання
І  час  повернувся  назад…
Та  знову  в  очах  чорне  небо
І  зорі  далекі.  Не  треба
Впадати  у  відчай  дарма.

…Цілунок  терпкий  на  устах
Та  дотик  роси  на  світанку...
Надія  живе  до  останку,
Як  спогад  солодкий  і  страх.
Сьогодні  –    лиш  темрява  ночі,
А  завтра  –  усе,  що  захочеш.    
Себе  не  згуби  тільки  в  снах!



листопад    2012р.
жовтень  2022р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2022


Ти - весь мій світ ***

Ти  –  весь  мій  світ  від  краю  і  до  краю!
Ти  –  мій  вогонь,  повітря  і  вода…,
Моє  життя,  а  іншого  не  знаю,
Та  й  змісту  в  нім  без  тебе  теж  нема.

В  тобі  мої  бажання,  справжні  мрії.
В  тобі  лиш  бачу  сенс  та  й  завдяки
Твоїй  любові  я  живий  донині
І  хочу  так,  щоб  ти  була  завжди!

Та  ось  ідеш,  бо  думаєш,  що  годі.
Мовляв,  кінець,  нічого  вже  нема.
Хіба  ж  це  так?  Згадай,  що  у  природі
Після  зими  приходить  знов  весна!

Повір,  що  сонце  сяє  й  через  хмари,
Що,  мов  завіса,  небо  затягли,
А  ніч  триває  тільки  до  світання!
Там  далі  -  світло,  спокій,  знову  ми.

Пробач!  Мені  так  болісно  і  важко.
Якби-то  міг  вернути  час  назад…
Ти  –  весь  мій  світ!  З  тобою  до  останку.
Чого  ж  без  тебе  справді  вартий  я?


07.10.2022р.
 








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2022


Пробач!

Тільки  стогін  вітрів  у  бездонній  німій  порожнечі
Зараз  чую,  бо  твій  ніжний  голос  п’янкий  віддзвенів.
А  беззоряна  ніч  обіймає  дощем  мої  плечі
Та  із  жа́лем  мовчить  –  все  і  так  зрозуміло  без  слів.

І  побачу  тебе  через  день  чи  за  декілька  років,
Підійду,  усміхнусь,  щоб  душа  не  зірвалась  на  плач.
Просто  ска́жу  «привіт»,  з  усіх  сил  імітуючи  спокій,
Та  у  смутку  очей  прочитаєш:  «кохана,  пробач!»…


12.06.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2022


Літній джаз

Неначе  в  сні,  у  спогаді  несправжнім,
де  стерті  межі  мрії  та  реальності,
в  якийсь  момент  спинився  зовсім  час.
Ось  літній  вечір,  столик  на  терасі,
цигарка  в  попільниці  по  недбалості    
покинута  димить  і  вогник  радості
у  їх  очах.  Лунає  ніжний  джаз…

Приблизно  так,  от  тільки  вже  насправді,
Не  чути  лиш  палкого  ритму  музики.
Чомусь  у  скронях  різко  запекло.
Пробач  мені!  –  Промовила  по  павзі.
В  її  словах  тремтіли  ноти  сумніву,
та  погляд  темним  став,  немов  у  сутінках,
врізався  в  душу,  як  стальне  свердло.    

За  що?  –  Спитав,  а  підлі  сум  і  відчай
стисну́ли  горло  пальцями  шершавими.
За  що?  –  Шепну́в  тихенько  іще  раз  -  
І  мертва  тиша,  лиш  порожнє  крісло
стоїть  навпроти...  Знову  пригадалося.
Пройшли  роки,  та  болем  незгасаючим
Лунає  цей  нестерпний  літній  джаз.



23.06.2014р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2022


(В) огонь

В  моём  мире,  когда-то  унылом,
Среди  холода  и  темноты
Загорілася  на  небосхилі
Рання  зірка    -    з'явилася  ти.

Исцелился,  согрелся  тогда  я,
Будто  феникс  из  пепла  восстал.
Відійшли  омертвілі  печалі,
Розцвіла,  засіяла  душа.

Моя  жизнь  поменяла  окраску,
Стала  ярче.  Почувствовал  вновь    -
Я  живу,  світ  навколо  прекрасний,
А  у  серці  палає  вогонь...



09.09.2022р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961294
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.09.2022


Примари

Знову  очі  сумні,  але  є  в  них  надія,
Тільки  трохи  весну  притоптав  листопад.
Хочеш  ласки,  тепла,  бо  слова  вже  не  гріють,
Та  й  вони,  як  на  зло,  все  звучать  невпопад.

Щось  у  світі  не  так,  якось  прикро  і  дивно:
Всі  навколо  –  примари  й  порожні,  мов  тінь.  
Їх  багато  тоді  лиш,  коли  непотрібно,
А  як  серце  болить,  то  ніде  ні  душі.

Ось  і  зараз  сама,  тільки  вечір  осінній
Споглядає  тебе  крізь  вікно  з  співчуттям.
Десь  про  мене  фрагментом  згадаєш,  можливо,
Та  давно  вже  і  я  тінню-привидом  став.



28.09.2022р.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2022


Безсмертна пристрасть

Не  згорає  любов  у  вогні,
Плином  часу  стрімким  не  спотворена.
Усміхнися  ж  мені,  як  тоді,
Коли  ми  (вже  й  не  зовсім  малі)
Жили  так,  як  в  рожевому  сні
Безтурботному.
Ледь  чітким  візерунком  на  склі
Вирізалися  миті  сумні.
І,  здавалося,  ми  й  цілий  світ
Зачаровані.
 
Не  кажи,  що  усе  вже  не  так,
Що  немає  колишньої  пристрасті,
А  лиш  присмак  гіркий  на  устах!
Це  неправда.  Вогонь  не  зачах.
Він  палає  ще  в  наших  очах
Переливчасто.
Не  кажи,  що  нещирі  слова!
Наша  пристрасть  безсмертна,  однак
У  буденності  трохи  вона
Притомилася.

Пам’ятай,  що  тебе  я  люблю
До  нестями,  без  фальшу  і  сорому!
Пригадай  нашу  першу  весну,
Захід  сонця,  легки́й  шум  дощу,
Ніч  коротку  без  крапельки  сну
За  розмовою!
Ми  не  зрадимо  мрію  свою.
Ніжно-ніжно  тебе  обійму
І  побачиш  любові  красу
Незіпсовану.



04.10.2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2022


Щиро хочеться так…

Що  ховається  в  душах  мільйонів  скалічених  тіл?
Що  сказали  б  нам  ті,  чиї  очі  навіки  закриті?
Лиш  стікає  сльоза,  наче  дощ  по  холодному  склі,
А  сумління  мовчить.  –    Чи  існує  ще  правда  у  світі?

Ця  холодна  весна  проросла  крізь  руїни  і  кров.
Більшість  вкотре  надію  на  краще  життя  поховали...
Хтось  з  собою  шукав  компроміс,  а  натомість  знайшов
Смуток,  відчай  і  страх,  які  швидко  приводять  до  тями.

Ми  погрузли  в  болоті  з  брехні,  нелюбові  і  зрад.
Замастилися  так,  що  давно  вже  не  видно  обличчя.
В  круговерті  життя  нам  немає  дороги  назад,
І  вперед  страшно  йти,  бо  майбутнє  лякає  ще  більше.

У  обіймах  сирих  як  ніколи  сумної  весни
Потомилися  всі  на  тепло  з  нетерпінням  чекати.
Просто  хочеться  так,  щоб  нарешті  не  стало  війни.
Щиро  хочеться  так…  Ну  хіба  ж  це  насправді  багато?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2022


Чи задумувалися Ви…

Чи  задумувалися  Ви  над  тим,  чому  так  часто  у  Вас  буває  нудьга  і  поганий  настрій?  Звісно,  що  знайти  безліч  причин  нескладно:  стреси,  перевтома,  карантин,  криза,  проблеми  зі  здоров’ям  та  в  особистому  житті  (необхідне  підкреслити  або  дописати)⃰.  Безсумнівно  ці  речі  впливають  на  наш  настрій  та  самопочуття,  але,  скоріш  за  все,  проблема  суто  з  раціональним  використанням  часу  і  ресурсів.

Чи  задумувалися  Ви  над  тим,  скільки  насправді  в  нашому  житті  буває  порожніх  днів,  «філерів»,  коли  з  нами  нічого  не  відбувається  взагалі  і  навіть,  якщо  такий  день  просто  «видалити»,  то  жодних  змін  не  помітимо.  А  найстрашніше  те,  що  саме  в  такому  режимі  проходить  більша  частина  життя.

Чи  задумувалися  Ви  над  тим,  скільки  можливостей  втратили  через  страх  зробити  вибір  чи  банальну  лінь  ними  скористатися?  Розуміючи  свої  втрачені  перспективи,  стає  справді  боляче,  оскільки  повторно  один  і  той  самий  шанс,  на  жаль,  не  випадає.

Чи  задумувалися  Ви  над  тим,  скільки  часу  витрачається  на  абсолютно  непотрібні  заняття  і  з  лейтмотивом  «я  зайнятий»  продовжуємо  марнувати  час,  який  можна  використати  на  саморозвиток,  турботу  про  дітей  та  стареньких  родичів.  Ви  навіть  не  уявляєте,  на  скільки  може  продовжити  життя  Вашій  мамі  або  бабусі  одна  хвилина  телефонного  дзвінка.  Чи  справді  достатньо  уваги  приділяєте  своїм  дітям,  а  потім  дивуєтеся,  чому  вони  ставляться  до  Вас,  як  до  чужих?

Чи  задумувалися  Ви  над  тим,  що  було  б,  якби  вдалося  повернути  час  назад,  переписати  своє  життя?  Впевнений,  що  такі  думки  бували  у  кожного.  Звісно,  все  це  так  і  залишиться  лише  в  уяві,  але  є  речі,  які  не  пізно  виправити  саме  зараз.  Саме  тут  і  саме  зараз!

Чи  задумувалися  Ви  над  тим  чи  просто  сьогодні  не  робите  щось  таке,  про  що  вже  завтра  будете  жалкувати  і  шукати  винуватців  своїх  проблем?    Ніхто  не  знає,  в  який  момент  життя  закінчиться  чи  обірветься  раптово,  важливо,  щоб  про  нас  було  що  згадати,  а  ще  краще,  щоб  ці  спогади  були  хорошими.  

Чи  задумувалися  Ви  над  тим,  чому  Вам  доводиться  читати  до  кінця  подібні  статті?

Чи  задумувалися  Ви?..




Примітка:  стаття  написана  влітку  2020  року,  тобто  у  мирний  час,  тому  не  в  повній  мірі  відповідає  реаліям  сьогодення.  Найближчим  часом  будуть  більш  актуальні  публікації.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960958
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2022


Implicitum

Заплутаність,  хаос  і  відчай,
Любов  та  байдужість  суха…
В  гарячому  тілі  душа,
Прийнявши  цей  безлад  за  звичай,
Не  впевнена  вже,  що  жива.

І  страхом,  бажанням  повита,
Любові  колишньої  слід
Стирає.  А  пристрасті  плід,
Вже  соком  натхнення  налитий,
Нещадно,  невпинно  щомиті  
Вкриває  шершавий  наліт.

Ти  з  вигляду  ніби  не  зовсім
Черства  і  бездушна,  та,  все  ж,
Безтактність,  несправжність  всіх  меж
І  хтивих  прихильників  досвід  –  
Лиш  зайві  печалі  приносять,
Ховаючись  в  блиску  одеж…



Грудень  2012р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2022


Блюз …

Щире  слово  завмерло  в  зітханні...
Ми  так  близько  й  водночас  далеко.
Відстань  подиху  тільки  між  нами,
Та  від  цього  чомусь  вже  нелегко.
Я  не  знаю,  про  що  мовчать  очі
І  соромлюся,  наче  дитина.
Лиш  на  тебе  дивитися  хочу  -  
Зараз  ти,  як  ніколи,  красива.
Що  в  очах?  -  Чи  то  вогник  від  свічки?
Може,  іскра  чогось  неземного?..
На  вечірній  терасі  ще  трішки
Ми  побудем  востаннє  з  тобою.
Мовчимо  собі  кожен  про  себе.
У  повітрі  літає  спокуса,
То  сміється,  то  плаче  смиренно
У  тужливій  мелодії  блюзу.
Мені  соромно,  боляче,  страшно,
Знов  слова  застрягають  у  горлі
І  ніяк  не  виходить  сказати,
Що  тебе  розлюбити  не  в  змозі.
...  Ось  і  все.  Поцілунок  прощання.
Ніжний,  щирий,  палкий,  наче  вперше.
Замість  слова  лиш  кляте  зітхання...
Ти  пішла...  Та  від  цього  не  легше.



Жовтень  2012р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2022


москалям (акровірш)

Хотів  сказати  кілька  «теплих»  слів,
У  них  вмістити  біль  (на  жаль,  не  радість)
Й  нестримну  лють,  а  з  нею  хвилювання.

Ви  всі  -  л@йно  і  гірше  свино-псів!
А  ні,  це  грубо.  Скласти  постараюсь    
Маленьке,  щире,  «ніжне»  побажання.
!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2022


Відчужені

Не  каюся,  хоча  гнітить  печаль.
Сміятись  боляче,  а  плакати  не  хочу.
Підступний  страх  замилює  нам  очі
І  гріх  вкриває  душу,  мов  вуаль.

Погасли  спогади,  що  тліли  без  кінця,
Уламки  віри  вже  не  позбирати.
Зреклись  любові,  кинули  за  ґрати
Свої  безцінні,  щирі  почуття.

Самим  від  себе  соромно  нікчемним.
І,  зрадивши,  вимолюємо  шанс,
Мовляв,  цей  жах  навколо  не  для  нас,
Як  не  для  нас  і  ми  самі,  напевно...



09.09.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2022


Пам’ятай!

Час  пройде  і  мене  мимоволі  згадаєш.
Повернуся  я  літнім  легеньким  дощем,
Свіжим  вітром  у  спеку.  Прошу  –  пам’ятай  лиш,
Забуваючи  миттю  про  смуток  і  щем!

Я  твої  витру  сльози,  якщо  стане  прикро,
Непомітно  в  шпарину  замка  прослизну.
Обійму  уві  сні  і  бодай  на  хвилину
Ти  поринеш  у  нашу  щасливу  весну.

А  коли  буде  зовсім  нестерпно  самотньо,
Замерзатиме  стомлена  болем  душа,
Тільки  дай  мені  знак  –  і  вогнем  серед  ночі
Загорюся  для  тебе,  любове  моя!

Ну  а  зараз,  ще  поки  нас  вечір  голубить,
Поки  ми,  наче  п’яні,  забули  про  все,
Я  вдихаю  тебе  ароматом  спокуси,
Загубившись  в  безкрайніх  лиманах  очей...

17.04.2016.                                                                                                                                                    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2022


Вступ до ненаписаного

Туман  на  вулиці  і  знов  перед  очима
Холодна,  сіра,  вицвіла  стіна.
Забуто  все,  неясно,  де  причина,
У  чому  сенс,  де  смерть,  а  де  життя…

Черговий  день  із  сотень  тисяч  схожих,
Блідих,  безликих,  безліч  разів  бачених,
Зайшов  за  обрій  тихо  і  погас.
Чого  ви  всі?..    –    Питаєш  перехожих    –    
Яке  насправді  все  це  має  значення,
Якщо  пітьма  і  так  в  душі  у  нас?


20.06.2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2022


Мовчання

Чому  мовчиш?  Благаю,  не  мовчи!
Твоє  мовчання  дихає  печаллю
І  холодом  колючим,  смертю  навіть
Недавніх  мрій,  ще  свіжих,  молодих.

Чому  ховаєш  погляд  свій  під  стіл?
Недавно  в  ньому  сяяла  надія,
Шалена  пристрасть  полум'ям  горіла...
А  зараз  що?  Чи  хтось  так  захотів?..

А,  може,  осінь?  Промінь  з-поміж  хмар
Не  в  змозі  звеселити  жовте  листя,
Як  і  тебе.  Не  пізно  ж  -  схаменися!
Не  вбий  себе,  натхнення,  щастя  й  дар!

Не  раз  зійде  ще  сонце  навесні,
Теплом  зігріє  виснажене  тіло.
Почуєш  ти,  як  жвавим  булькотінням  
Уламки  льоду  тануть  у  душі.

Та  вибір  твій.
Як  хочеш,  то  мовчи...



20.09.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2022