| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Тобі на серці я лишаю шрам.
Ти мені - досвід. Дивний та повчальний.
А як назвеш її моїм ім'ям -
Не звинувачуй осінь. Винен сам.
Ти мав би бути більш відповідальним.
Коли наснюсь - то римами з думок
Не заплітай мої слова у жарти...
Та не шукай ти поглядом зірок,
Що падають, мов до бажання крок
Лишився... Не здійснюсь. Забудь. Не варто.
Казав, що в такі миті ти завжди
Загадуєш бажання... Та ні разу
Ще не здійснилось... Так і тут: не жди.
Поговорити мали б ми одразу.
Не повернусь вже. Виплюну образу.
Хоч схожа я на ту, кого любив...
Ти не закрив з минулого гештальти.
Погані звички при собі лишив...
Пізно казати: "Вибач, не хотів"...
Хотів... Брехав... Воно хоч того варте?
Ти спогади про нас лиши вітрам,
Якщо вони для тебе ніц не значать...
А як назвеш її моїм ім'ям -
То не сваріться. Не влаштовуй драм.
Вона - не я. Вона тобі пробачить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2022
Надія, що народжена війною,
І сила, що раніше не була
І вільною, і ніжною… Такою,
Що зброєю в легенях проросла.
Ми дихаємо нею і в поемах
Рахуємо до перемоги дні.
Ми вище страхів! Вище за проблеми!
Зміцнили дух в нескореній весні…
І віра, що народжена війною,
Дає натхнення нам для боротьби…
Та воля нам високою ціною
Дається… Стільки болю, сліз, журби…
Страх повзає по стінах… Атмосфера -
Напружена… Та вдячна, що живу.
Хвала та слава нашим волонтерам!
Хвала та Слава нашим ЗСУ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2022
Забуваю твій голос, твоє ім'я,
Всі твої слова та зізнання...
Вже не думаю, чом не була твоя,
Й чом не вистачило кохання.
Забуваю, як мене обіймав,
На руках носив і сміявся...
Як на довгі місяці ти зникав -
І раптово потім з'являвся.
Забуваю все, чому ти навчав...
І про що мовчав... Неважливо....
Ти так довго й часто мене втрачав...
То невже очікував дива?
Забуваю все, чого й не було,
І не буде більше між нами...
Почуття загоїлось... Заросло...
Проросло у серці віршами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2022
Відкриваю суму пляшку – наливаю в чашку.
Мала б цього не робити, та мені не важко.
А звуки сирен як чую – то думки римую,
Бачу я, як злиться вітер, за вікном танцює…
Відкриваю очі. Темно. Страх жену із хати,
Про минуле починаю віршами писати,
Плачу сірими дощами інколи як осінь…
Не могла печаль заснути, але їй вдалося.
Як настає осінь: бачу, що багато в кого
Знов депресія нова і кожен день тривога,
А моя – ще з того року у душі лишилась…
Так без діла і сиділа – от і знадобилась.
Вона хоч і заважає, але надихає,
Спогади сумні й колючі мені пригадає…
Їх складу в конверт - і в небо відпущу, як пташку.
Мала б цього не робити, та мені не важко…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2022