| Сторінки (1/38): | « | 1 | » |
Сиділо тихо на горищі щастя,
Запилене ,облізле в павутинці,
Сиділо й почувалося не краще,
Ніж пташка замкнена у сірій- сірій клітці .
Вглядалося наївними очима
У неозору темінь пилу і лахміття
Воно не знало хто його покинув ...
Не знало коли стало непомітним ....
Від того йому гірко горювалось ,
А з оченят частенько лились сльози
" Невже отак саме зостанусь ,
Безпомічно валятись на підлозі?"
Аж раптом двері тихо відчинились
І на горищі опинилася людина
Пригріла щастя , витерла вмить сльози
І ніжно ніжно так заговорила :
" Тепер ти , любе , житимеш зі мною,
Отут у серці, тут тепер твій дім ."
Людина поманила щастячко рукою ,
А воно раз і вже всилилося , без слів
З тієї миті тихе щастя і людина
Усюди були разом і завжди...
Ти не барись і не губи хвилини,
Бо твоє щастя вже питалося де ти .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2023
ВИ ЗНАЄТЕ... Я ЗАКОХАЛАСЬ!...
Ви знаєте...Я закохалась !...
Уперше і здається що в останнє ...
І я сама не знаю як це сталось,
Тому дрібниць пояснювать не стану.
Його війна за руку привела до мене
Із тих країв де я раніше не бувала...
І вмить світлішим стало сіре лячне небо...
І вільна пташка в моїм серці заспівала !....
Він обіймав мене у найскорботніші хвилини ,
І тихо диктував на вушко віру,
Що виливалась у рядків моїх картини
І лікувала перебиті горем крила .
Він рани заліковував цілунком
І витягав із серця заздрісні занози .
Він у життя моє прийшов святим дарунком...
Я закохалась у дует поезії та прози
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2023
Не малюй своїх мрій на асфальті ., Неодмінно затопчуть ногами .... Розмалюй ними тишу кімнати Й павутиння розлук між містами , Розмалюй ними стелю і стіни Неуміло проте без вагання ! Намалюй барвінкову картину З невичерпних надій і бажання . Хай на цім полотні оживає Все земне побутове й небесне Свічки мрій у роках не згасають , А освічують шлях в піднебесся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2023
Жінка це завжди немов стихія ,
Розкіш полум'я і велич океану,
Жінка - це землі безсмертна сила
Й божевілля зіткане свавільними вітрами .
Жінка це завжди немов погода
І мінливість неопізнаного світу
Жінка - це повинність й нагорода .
Жінка - та хто може вмить зцілити й вбити .
Жінка це завжди неначе казка ,
Добра і не дуже , мудра й ніжна
В ній змішалися суворість , сила , ласка
І все те з чим " сильна стать " не дружить .
Жінка пишучись у золотій іконі
З гордості корону не вдягає .
Гордість жінки -власні принципи й закони
Й гріш ціна усім хто їх не знає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2023
Я напишу листа Святому Миколаю ,
І попрошу нам повернути мирне небо Що ще просити ?Правда , я не знаю Не знаю , бо нам більшого й не треба .
Нам треба просто , щоб верталися живими Усі хто з байрактарами на фронті , Щоб наші люди знов сміялись і любили , Ходили на улюблену роботу .
Я вірю , Миколай усіх почує , Зупинить в небі вражиську ракету , Вночі нам перемогу навіщує , А зранку - сніг , мов благовіст- монети .
І зовсім скоро .... Зовсім скоро вийде сонце , І розцвіте життя п'янким весняним цвітом , І запанують у своїй сторонці , Щасливі браття , сестри і щасливі діти !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2022
Звертаюся до вас , безсмертні душі ... Творці безсонних мрій та мудрих дум ... Я спокій ваших стрічок не порушу ... І не порушу благородний білий шум . У ньому ж , мов ті проліски весною Цвітуть надії витримка і сталь ... Я зовсім не прикинулась святою , Я просто знаю- думка як кришталь . Її жадає вкрасти кожен другий , Комусь вона мусолить очі І хвилює кров ... Нерідко у думках втрачаємо ми друга , І друга в них знаходимо ми знов ... Так ,важко розтлумачити всім людям , Що коїться в серцях у диваків , Та дивакам від того гаряче не буде , Бо диваки читають між рядків!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2022
Якщо зустрінете на вулиці "Прибульця "... Такого ... НЕ подібного до інших .. Не зиркайте на нього надто довго . Юрблива "шана " його зовсім не потішить . Можливо він... Ну скажемо ... Тут мріяв , Про волю моря та аероплани , По запчастинках розбирав безодню горя , І будував казкові й мудрі плани . А тут юрба ! Напищене юрбисько ! І кожен лізе зі своїм уставом : Ти хто такий , наївненький хлопчиську ? В реальності розмріявсь ? Перестань - но !" "Прибулець " не один такий в суспільстві. По вулицям й містах їх ходять сотні От тільки шкода , що в сучасній сірій димці Серця їх розчиняються в безодні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2022
Дозвольте представитись ... Я... Просто дівчина! Лише українка , що пише вірші. Моє слово з вашим навіки повінчане.. Цим дивним манером живої душі.
Ми з вами чимсь схожі ... Не крапля до краплі , Та все ж в наших жилах тече ВІЛЬНА кров! Тому ми такі "надто самодостатні "
Одвічні борці за не рабську любов! Нас сотню разів вже жбурляли за грати... За те що ми вільні занадто ? Авжеж! Проте ми все боримось !
Брат в нас за брата !
Поет за поета! Немає тут меж!!! Так встаньте усі : і малі і великі , І горді і творчі , і скромні -усі! Нехай впадуть ниць ті примари безликі ! Нехай захлинуться в нескорній красі !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2022
Сивіючи супиться небо , Обплутане зморшками сизих вітрів... Всміхатись немає потреби , Бо світ наш зарано , та все ж постарів. Йому б відпочити і трохи поспати Полинути в мрії й воскреснути знов Забути про відстань... Забути про втрати , І трохи спочить від зміїних розмова Дерева нехай заведуть колискову... Таку багрянисту і вічно -живу , Тумани нехай перетворять на мову , Всю цю какафонію ... Дику...Криву... Нехай засинають шляхи і дороги , Нехай засинають квапливі міста ... Хай стане їм любо, мов в серці у Бога. Нехай же зімкнуться хаосу вуста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2022
Мені б пожити так , як осінь ... Без зайвих передбачень та канонів , Зробити все про що так рідко просять , Й зчинити благодійне беззаконня . Мені б вплести у косу білий вітер Й пробігтися дощем по автостраді , Сховатися промінчиком у вітах , І розчинитися в безодні листопаду.... Осінь жива !... Така чудна та щира , Мов той художник з дивним полотном Живе собі у зоряній квартирі , і І божевіллячко тримає під крилом. Спускається на землю надихнутись Сама гуляє серед цегляних будинків.. О, небо ! Дай мені торкнутись ... ЇЇ свавілля ... Хоч би на хвилинку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2022
Чуже життя , як не відкрита книга, Що завжди цікавіша за твою... У ній змішалися : незламність, гнів, інтриги. І гострі епіграми, на краю. Тобі
Жадається скоріш її відкрити , Безпринципово і без совісних ,,Але!" І все одно як автор буде жити , Хай навіть йому стане зовсім зле.
Ти все відредагуєш своїм пальцем , І І скажеш ,,Не придумуй! Все гаразд !" А все тому що всім таким ,, БУВАЛЬЦЯМ " Пускають в очі золотавий ,мутний газ...
Повільно він отруїть твою душу , Застелить очі , наче біла пелена , Зіб'є із ніг і сон міцний порушить ... Ще й вип'є совість келехом вина.
Ти оп'янієш і вже зовсім не побачиш ... Червоних плям на шкірі й неупинних сліз. Відверта чесність вчинку зради не пробачить . Відбудеться нових жадань реліз.
Він безупинно пронесеться між думками , І світобачення твоє зруйнує в прах,, Бо до усіх хто величався ,,МУДРИЦЯМИ " , Приходить... Хоч і пізно мудрий крах.
Розіб'ються рожеві окуляри , Спадуть всі маски і побачиш хто є хто . От тільки не шкодуй пізніш будь ласка , Що слово ,,ДРУГ" перетворилося в ,,НІХТО".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2022
Уяви , що вона щезла.
Розчинилась у пітьмі.
Вже не каже , що замерзла,
І не просить :"Обійми."
Уяви , що у той вечір
Сталось все , як ти хотів ,
І утомлений диспечер ,
Обірвав барвінок слів :
"Ваше вольво вже на місці!
Не затримуйте людей!"
Все. Сердешній пасажирці,
Не до змучених ідей.
Ти живеш тепер без неї.
Тобі дихається в такт...
А в життєвій іпопеї ...
Вже нема "Кохаю!" й "Так!"
Чоловіче , ти вже вільний,
І гуляєш допізна,
А вона , мов божевільна,
Все чека від тебе знак.
Та листи все не приходять.
І ніколи не прийдуть...
Прийняття усіх знаходить.
Вона ж розуміє суть.
Перший день вона поплаче.
Другий буде жалкувать .
А на третій день побаче,
Що життя -це благодать!
І не варто віддавати,
Дні свої таким , як ти,
Бо висока надто плата,
За фальшиве "Я і ти!"
З нею поруч тепер сильний і достойний чоловік,
І вона щаслива й вільна ,
Бо з її життя ТИ зник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2022
Я досі пам'ятаю той світанок .... Я пам'ятаю як здригнулось мирне небо.... І все вчорашнє залишилось наостанок , А у сиренах зазвучало: "Жити треба!" Лютневий вітер всім наказував :" Любити ! Бо без любові може стати Зовсім зле ! ... І навіть найпрекрасніші Чар- квіти покривляться. у щось жорстоке та гниле !" І слали знов збиратися родини , Без зайвих попереджень та дзвінків ... І знов ЛЮДИНА стала щастям для людини , А скарбом став давно забутий спів ... Наразі не важливо де на карті те місце де ти зараз є, Бо кожен з нас по суті несе варту ! І кожен з нас висвітлює своє ! Оттак і я тут зараз перед вами Читаю вірш про те що найдорожче ... А потім пригорнуся знов до мами .... Переконаюсь радість не у грошах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2022
Білий кінь- холод з морозним копитом.
Грива його- це дарунок снігів.
Очі- крижинки пітьмою покриті.
Подих його - завірюх лихий спів.
Слідом кінь сірий , дощем вже гарцює .
Грива - туманність небес весняних.
Очі - озера , що вітром укриті .
Свіжість весни витанцьовує в них.
Третій в квартеті, кінь спеки вогнистий.
В гриві пшениця.В очицях зола.
І не спиняючись мовлять копита:
"Літо усім ця душа принесла!"
Ноту останню, заграє кінь чорний.
Очі -багряність, а грива - імла.
І прошепочуть копита мінорно:
" Світе, вгамуйся... Вже осінь прийшла..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2022
Коли на шиї небосхилу
Порветься кам'яне коралі,
Гаш світ із пекла вознесеться
Відбивши підлості удари.
Ми відбудуєм неодмінно
Всю сутність втраченої долі,
Нехай же цеглою нам будуть
Весна та прагнення до волі!
Ми сонцем сплетені на віки
Серця ніколи не загубим!
Нехай же серцем нашим стануть
Оці одвічно мужні люди!
Усі хто стінами за брата
І за сестру і за дитину!
Хто вже здружився з автоматом
Аби не втратити Вкраїну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2022
Жила на світі звичайненька відьма . Жила у звичайнісінькій квартирі. Любила чай та історичні фільми, І начебто з суспільством була в мирі.
От тільки лиш з сусідами не склалось , Бо знали всі місцеві щебетухи , Про відьмин гонор та її робочу галузь,
"Що неодмінно повикручує всім руки!"
А відьма мовчки слухала й сміялась : "Це ж треба мать фантазію і розум , Щоби зібрати цілий міх дурних оказій , І заганяти в мозок, мов занози !
Та я і не збиралась чаклувати , Хіба що так , лишень поворожити! Не маю часу просто так байдикувати , Бо ж завтра двадцять третій рік на світі жити!"
І відьма ворожила довго-довго ... І не несподівано побачила на картах , Москальську пику ,що пошкірившись недовго , Вмить опинилась на останніх шпальтах.
Розвідали про віщення сусіди , Та й стали мудрій відьмі дорікати, мовляв : "Як смієш ти, у непроглядній кривді , Нахабно іменини святкувати?!"
Та відьма не послухала нікого. Накрила стіл ,покликала всіх друзів , І стала дожидатись гостя ... Того, що ніс з собою тисячу ілюзій.
Прийшов москаль . Відкрили йому двері ,
МавкИ на радощах провили вірш- вітання,
Родушно плюнув в око домовик Тетерій ,
А лісовик обняв. Уперше? Ні, востаннє!!!
Москалика так "радо" всі вітали ,
Та він чомусь утік не попрощавшись,
А добрі друзі іще довго святкували,
Гарненько так від серця насміявшись !
Вітали відьму, міцно обіймали,
Чинили галас аж на піврайону,
І всі сусіди вже чаклунку поважали
Вона одна урятувать змогла мільони.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2022
Яку ми маєм супер-силу?
Ми добре вмієм не коритись!
Народженим під жовто - синім
Не треба пуль , щоб мудро битись!
Не стануть втіхою нам сльози
Жінок, стареньких і дітей.
Це в вас а душі цвітуть морози
У нас там квіти Цитадель.
У нас в серцях багріють Маки.
В очах Волошок висота.
Це нас ви мріяєте здолати ?
Не вийде бо снага не та !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2022
У білім просторі палат, Мені вкололи хитре лихо... Такий нещадний препарат , Що мав вбивати ніжно й тихо. До складу входили : обман , Фальшиве щастя й мутна віра ... Такий ось приторний дурман , Під назвою "Людська довіра" Мене сумлінно лікували оцим "Я поруч !" та "Люблю ! " А їм вірила й не знала , Що зовсім скоро мене вб'ють! Вони підходили все ближче І розбирали по цеглинках , Мій розум , що омани вище Й свідомість в істиних картинках... А потім довго бинтували... Відновлювали перебитий пульс... Тепер, отямившись , я знаю Яких ін'єкцій я боюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2022
Виплітає павутинку в небі сонячний павук.
І цнотливо мріють хмари перевівши млявий дух.
Запрягла вже вітер пташка, мов гордистого коня,
А стрункі заспеклі буки хлепчуть бражку навмання.
Розкурочені ялинки тихо нудяться в тіні,
Лиш сміливі вільховинки розчинились в вишині .
Хвилі дикі, аж танцюють з божевіллям у ставку ,
І осідлані безраддям дух свій гублять у піску...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2022
А давай замість крапельок сліз на снігу
В нас з тобою підсніжники будуть.
А давай дріб'язковість звернувши в дугу
Недородкам покажем, що люди!
Нехай навіть оттак, через небо, брехні
І крізь море безглуздого болю!
Серця поклик горить ще в тобі і в мені ,
А наш гонор , мов птах жажде волі!
Якщо, навіть не раз вже підвівшись з колін ,
Вони підлістю тягнуть з болото,
Ти не бий їм мерзнно-славетний уклін ,
А сповий божевіллям турботи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2022
В кожнім домі має бути кіт... Може кішка ... Може навіть троє... Щоб було з ким зігрівати світ Та вигадувати лагідних героїв.
Під мелодію ніжненького "Мур...Мур..." Навіть понеділки стають краще, Затихає пафосний гламур , І усі страхи вмить закривають свої пащі.
А ще солодко коли оттак , разом, Тихо сидите на підвіконні , І вглядаючись у вогники вікон , Розумієте , що тут нема сторонніх.
У кожнім домі має бути МИР! І у кожного своє маленьке щастя, Теплий чай і скринька добрих мрій . От такі от ліки від ненастя !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2022
Хочеш я розкажу тобі казку про біло-крилу надію,
Про світлоокості ласку,і про нестрАх норовливий?
Що ж тоді слухай уважно , більше прелюдій не буде
Рими зійшлися поважно, правду сповідати людям.
У дивовижній країні, правда в якій не згадаю...
Жив собі голуб надії з крилами кольору раю.
Вічно літаючи світом сіяв він світла зернята,
І дарував нестрах- квіти мріям яких не дістати.
Та язики гірко- гострі птаху жадали спіймати,
І заряджаючи дурість словом почали стріляти.
Рани бриніли, вже викравши щастя , мов безупинні лихі злодії,
Та дитя духу відвівши ненастя пташку пригріло, зціливши її.
Голуб і досі на волі воркує поглядом світлим сповивши серця,
Маю сподіванку , що всі почують, котре жадання несе казка ця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2022
З тобою так тепло ,завжди і усюди.
У гаморі вулиць ,пітьмі перехресть.
Посеред одвічно поспішного люду
І в плині мелодій неспішних сердець.
Тебе відчуваю у пахощах літа,
У тихих сплетіннях небес весняних.
В осінніх вогнях і в зимових Чар- квітах
Бо твій ніжний сміх витанцьовує в них.
А це божевільне чорняве волосся.
Темніше безодні липневих ночей!...
Пробач та чесніше мені не вдалося
Сказати про те що не сходить з очей.
Квіткова усмішка і твій ніжний голос
Це моя розрада й моє каяття.
Здається .. Я знов все ускладнюю в голос...
Пробач мені , мамо , нема вороття...
Ти завжди так просиш мене буть простіше
І трохи коротше казати" люблю".
Та я не навчилась кричати тихіше
Про тих кому душу свою віддаю:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2022
Якщо, життя твоє - канат.
То йди по ньому на підборах!
Крізь натовпи липких порад,
Пробийся промінем бадьорим!
Відкрий у серці острови ,
Що сірим маскам не підвласні.
Удачу ти за хвіст лови ,
І пориви малюй в ній власні!
Талант твій в гідностій й красі ,
А не в злочинній клоунаді!
Життя - це не фальшиве "сі"
А доброчинна канонада!
Хай плентаючись у хвості ,
Вони кричать тобі на лихо.
А ти злетівши в висоті
Радій не скромно, але тихо!
Удача любить диваків ,
Тож думці люду не корися!
Світ знав не мало " знатаків"
Та їх патякання- дурниця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022
Козаче , а давай на чистоту ! У кого ж вдався ти таким ... Бунтуючим ... Свавільним ?... Кому подякувать за твою простоту, І цей вогонь в очицях темно- божевільних? Ти пам'ятаєш , як тобі співала мати ?... Ти пам'ятаєш батькові слова?... Ти пам'ятаєш. І не смієш забувати, Бо пам'ять та незламна і жива ! Жива , мов пульс дівчини , що найближча ! Її кохання -СТАЛЬ , а серце -МАК! Вона одна перчинок твоїх вище , Тож бережи її, мов золото козак ! Зізнайся- но , козаче , скільки падав , І духом і з гордистого коня ? Та все одно підводився й розради, Шукав у нових життєдайних днях! Оттак і ми у цю холодну пору , Шукаєм щастя у ніде та скрізь , Бо наша кров - безсмертная нескора , Що не дає нам занепасти ниць!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022
Вони казатимуть тобі:
"Життя твоє- це віз лахміття,
Нема в нім місця висоті,
І відкриттю тисячоліття!"
Вони казатимуть:
"Тобі, рим божевілля не підвласне!"
Та, не заплутають в журбі ,
Бо є у тебе " можу!" власне.
Ти можеш в власнім " лахмітті"
Знайти таланту діаманти,
Не треба ритися в смітті
Щоби знайти визнання мантри!
Твоє визнання- ти сама.
Нема тут іншого вар'янту!
Якщо вже маєш" лахміття ",
То точно маєш діаманти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2022
Я б жадала стати ... Морем.
Відчайдушно, і без меж
Розчинитись у просторі
Натовпу туманних веж.
Щоб від краю , і до краю
Непідвласна берегам,
Розмивати пісок " раю"
Підкорившись лиш вітрам.
Буду штормом ,буду штилем ,
І до біса кораблі,
Їх шипіння дратівливе
Вже заплуталось в імлі.
Безпорадні, мов примари
У обіймах диких хвиль,
Не уникнуть вони кари ,
Прояву мелодій миль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2022
Ненько!Ти чуєш?Мені вже не страшно,
Гріти серця під залізним крилом.
Часом сталеві надій моїх башти,
Виють всім:-"Жити!"-забувши про сон.
Бомби гуркочуть,мов чорні косатки,
В морі загарбництва,крові й війни.
Та не хвилюйся,про них буде згадка,
Тож дуже скоро потонуть вони.
Ти мене чуєш?Тримай мою руку!
А як не чуєш,душею тримай.
І не оплакуй нужденну розлуку,
Лиш твоя посмішка верне наш край!
Тож посміхайся всім бідам на лютість,
І відпускай вже усе вороння.
Ненько!Відкрий світу всю свою сутність,-
Сутність незгаслого духу вогня!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2022
Кажуть, що всесвіт - абстрактна безодня,
Шлях в нескінченність,одвічна блакить,
Все , що ніколи не стане вже модним
Й все , що у душах і досі болить...
Мрії світання , годин швидкоплинність ,
Все що колись нам уже не вдалось .
Все це колись , оповившись в безвинність
Намертво в вузол сузір'я сплелось...
Хай би там ,як та без гордих теорій
Можемо знати напевно одне:
Світло у цій далені неозорій
Це ніщо інше як " так!" бунтівне!....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2022
Засинали тихі зорі у сплетіннях талих днів,
Їм наснилась велич моря у незламності вітрів.
Грав на скрипці сизий місяць колискову для доріг.
Засинаючи столиця ще не відала про гріх...
Ще не знали наші люди ,про злорадних душ базар,
не питали наші діти про Донецьк та Байрактар..
Вже загоювались рани , не старіючих серцях,
Розриваючи кайдани ми не відали про страх.
Ще був нами не пізнаний,багрянистий зойк небес,
Містки смерті під ногами ,і криваво- лячний плес.
Та усе ж душі свободу ,заламати катам зась!
Так, Вкраїна у негоді ,Та до нині не здалась!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2022
Хай навіть мавпа може одягатися у шовк , Вона лишиться мавпою навіки , І матиме лиш дурості мішок ,
А лестощі прийматиме за ліки ...
Ти знаєш , мавпа може кожен день, Пишатися строкатим макіяжем , Ходити панною серед простих людей, І думати ... Коли?! Коли ж їй скажуть , Що лиш вона достойніше достойних ! Їй треба дати орден за красу і стать ! Коли ж юрбисько цих людей "НЕ МОДНИХ" , Навчиться її вроду поважать ?! Ще мавпа може витанцьовувати польку, Крутитися на місці , мов дзига , І плескати сама собі в долоньки : "Дивіться ! Я безцінна й дорога!!!" Та тільки людям думається інше , Коли всі чують цей невпинний гімн ... Бо музика колись стає тихіше , А мавпа біжить нотам навздогін . Ти відаєш чому оттак стається ? Тому що в давнину , і в наші дні, Усім простим без масок жить вдається ... Всім ЛЮДЯМ, а от мавпам ні ! ́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2022
Обійміть Україну , могутні і сильні,
Щоб забились мільйони сердець в унісон
Щоб зуміли зустрітись матуся із сином
І ураз занепав вражий Армагеддон !
Воз'єднайтесь у вірі , незламності й шані ,
Щоб ніхто й не подумав сказати ніяк,
Про всіх тих хто у мить цю в пітьмі полум'яній
Не продав свою душу за дідьків п'ятак !
Говоріть усю правду ! Не смійте мовчати!
Бо мовчання свободі давно не рідня.
Україну міцніше всім слід обійняти
І з нескорних земель вмить відступить русня!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2022
Мої крила - моя мрія...
В ній змішались перець й мед...
Моя доля норовлива
І наганків наперед .
Ну , куди ж мені без правил
Надокучливих порад
Й чітко виміряних граней
Розпекрашених в сто крат?
Їм так мріється зламати
Все живе в моїх рядках :
Мій вогонь , мудроти втрати
І безглуздих рамок крах.
Вони ставлять на коліна
Моє слово ... І думки ...
Та душа моя невпинна
Спліта рими від руки ...
І ніхто її не спине
І ніхто не скаже : "Стоп!
Бо життя одне- єдине
А порад калейдоскоп.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2022
...І линув дощ...Стежками пасм,
По шиї вольним візерунком.
По гладі шкіри , круг зап'ясть,
І вниз по сукні нагаптунком.
Мов, волелюбний бандурист,
Шукав мінор в дорожніх струнах.
Писав вітрам привольний лист ,
У милозвучно вільних рунах...
По сизим маківкам дерев
Виписував сім нот до щастя
Лиш тут в безбарвності джерел ,
Пізнаєш мудрість від ненастя....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2022
Запам'ятайте , люди...Ви не лікарі,
Т́ож не лікуйте душі тих хто вас не просить
Коли вогнем пече в сердечному ядрі
Мільйон порад зціління точно не приносить...
І ще прошу не гойте рани тих
Хто часом це хотів зробити соло..
Бо час від часу серед слів чужих
Потрібно віднайти одне єдине слово.
Воно належатиме тільки лиш тому
Хто в днинах має снагу загубитись ,
Хто міг боротися й стомитися до сліз.
Біда- не цирк . Не треба круг юрбитись.
Ви скажите мовляв: "Ну,я ж з добром "
Добро не завжди білий бинт дарує .
Людина воскресає лиш тоді
Коли її самотність в тиші днин цих чують.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2022
Підлатати б трохи Землю ,
Світлом сонячних ниток...
І підшити б слів дороги.
Розпоровши сліз поток.
Ще б нашити трохи щастя ,
Із простісіньких речей.
Вирізати б всі ненастя
З серця змучених людей.
А для цього треба мало:
Нитка сміху , голка слів,
Трохи шпильок із любові,
І лиш клаптик добрих снів.
Вишиваймо візерунок
Мрій сміливих в єднанні
І тоді Земля зіш'ється
У суспільнім визнанні.
Щоб мережити добробут
Й гаптувати гуманізм,
Треба голки не цуратись,
І до волі мати хист !
Часом можна , і вколотись ,
Та помилка хіба гріх?
Хіба ж можна щось скроїти
Як поранитись не встиг?....
(Автор: Ангеліна Мережко)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2022
Добридень сміливцю, в зеленім мундирі.
Жадаю сказати тобі кілька слів.
Нехай, я не знаю твоєї родини,
І твого життя потаємних вузлів...
Я так тобі вдячна за нестрах твій гострий,
За твою відвагу підтримку і міць.
Я знаю ти часом буваєш утомний ,
Проте не здаєшся й не падаєш ниць!
Мені не важливо чи ти з бородою,
Чи маєш ти вуса або веснянки ,
У всякому разі пишаюсь тобою,
І міццю твоєю стальної руки.
Мені б обійняти тебе міцно- міцно ,
І Тихо всміхнутись , за те ,що живий...
Мені б безсоромно , сміливо зізнатись
У тім , як ціную твій дух бойовий!
(Автор: Ангеліна Мережко)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2022
Сидів якось Бог в піднебесній майстерні,
Ліпив собі з глини різненьких людей:
Галантних англійців ,веселих євреїв,
Багацько іспанців та їхніх дітей.
Ще ніжних французів з душею ,
Мов квітка і добрих поляків з серцями весни.
Цей пломінь в зіницях не зблякне навіки !
Повірив в це майстер і вірять вони...
Скінчились ескізи , скінчилася глина ...
Ще жменька зосталась .... Кого ще зліпить?
Подумав гончар і зліпив вмить дівчину
Що вміє боротись і вміє любить ,
Зліпив чоловіка у шитій сорочці
Й зліпив волелюбне смагляве дитя.
Та це ж українці ! Це майстер знав точно!
Від них пахло вітром і світлом життя!
(Авторка : Ангеліна Мережко)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2022