| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
чи хтось тебе зурочив, чи прокляв?
чи просто підманув, що ти ― такий завзятий?
таким, як ти, немає щастя в пеклі
навіть, коли подолаєш всіх тамтешніх чортів.
новини ширяться, мов кола на воді.
куди вже докотилися ― там стихійне свято:
яка (безглузда) смерть! ні поминок, ні квітів,
ні благодійних внесків на пишне поховання.
і з чого ти більше тоді дивувався,
коли твої мури впали:
чи з того, що вороги
вклякли, тебе уздрівши,
й плакали про помилування ―
чи з того, що їм аж так пощастило,
бо ти був подвійно й потрійно
надійно від них сховався?
о, якби вони знали тоді,
яку ти їм долю накреслив,
розстріляли б тебе на місці,
і їм би нічого за те не було.
так, ти багато страждав ―
але недостатньо, синку.
тепер ти стоїш на порозі
небувалих випробувань, так.
це вже прийшло, воно вже давно з тобою,
так, ти прийняв це, коли
нарешті воно прийшло.
гай-гай! охохо! веселися ― або літай.
відколи ти ― сам собі пан,
відтоді твоя хвороба
взяла над тобою гору,
тож ці запитання, що ти
звертаєш до пацієнтів,
викликають такі ж брехливі
і несподівані відповіді, ―
бо це через тебе завжди стається так,
що виживає сильніший: перший,
хто кидається навтьоки
you had it comin', nazareth
https://www.youtube.com/watch?v=bRpnTaUxTEA
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2022