Natali L.

Сторінки (1/17):  « 1»

Кохайте!

Кохайте  в  цю  ж  мить  і  в  цю  хвилину!
Полум'ям  плаким  рознесіть  любов,  
бо  час  мине  і  без  зупину,
тільки  очі  кохатимуть  без  розмов  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2023


Всесвіт

Ти  всесвіт  ти  моя  душа  без  стриму
Де  відродилась  вся  в  тобі  .
Моє  покликання  з  тобою  і  без  зупину,
Життя  прожити  в  радості  й  журбі  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2023


Тяжка година

Зірка  в  небі  засвітилась
Та  по  хмарам  покотилась,
в  небо  то  душа  піднялась
До  своїх  зірок  здійнялась.

І  навкруги  все  стихло  в  мить
Навіть  вітер  не  віє,  не  шумить…
То  сила  землі  проводжає  додому
І  вся  рідня  зібралась  до  столу.

У  смутку  та  плачу  ми  пом’янемо
І  до  наших  предків  ми  проведемо.
Подумки  згадаємо  всі  добрії  вчинки
На  фото  крапали  наші  сльозинки…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2023


Шалені бджоли

Ракеты,  шахіди  безжалісно  жалять...
Жалом  своїм  українців  вбивають
Та  ми  незламні  та  сильнії  люди
Хоч  ваші  "бджоли"  і  злітаються  всюди  ..

-«Як?!-  Це  тревога  в  нас  почалася?
А  ми  ще  в  хаті  не  змогли  прибраться!
Давай  мити  люстру  скоріш  та  чепляти,
Бо  бачиш?-  Летять  вже  ракети!
То  ж  будем  тікати»  …
-«Що,  пролетіло?!  Кудись  знову  влучили?
Давай  вже  до  хати  будем  їсти  варити»...

І  так  ми  постійно,  у  кожній  хаті
Ми  безстрашний  народ-  та  нас  не  зламати!
І  діти  які  пройшли  через  пекло
По  життю  будуть  йти  незламно  і  твердо
Бо  мають  той  стержень  набутий  війною
Не  забудуть  ніколи  того  душевного  болю..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2023


Обіцяю

Бачиш?-  У  любові  є  сильні  крила,
що  можуть  підняти  нас  до  зірок!
Піднімаючи  свої  вітрила,
Роблячи  до  одного  ще  один  крок!

З  кожним  кроком  із  пульсом  в  серці,  
обіцяю  пройти  з  тобою  в  пітьму
І  буду  я  знов  в  багряній  хустці,
Смуту  та  темряву  на  себе  візьму.

Обіцяю-  окриляти  твої  надії,
Та  поруч  бути  в  тяжку  годину.
Обіцяю  оживити  твої  мрії,
Та  надати  тобі  свою  могутню  силу!

Обіцяю  я  любити  до  хмар  синьооких,
І  навіть  коли  станем  подихом  вітрів,
Я  стану  в  танок  між  гір  високих
Щоб  ти  вітре  знов  мене  зустрів...


(  Січень,  2023  рік)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2023


Мить

Цінуй  кожну  мить,  кожну  годину,
В  історичний  час  живем  ми  –  пам’ятай!
Піклуйся  завжди  про  свою  родину,
І  час  даремно  свій  не  витрачай!

Про  ці  роки,  що  в  книжці  закарбовані,
Де  пишуть  історію  в  якій  ти  живеш,
Діяння  людей  та  землі  що  відвойовані  
Залишаться  в  пам’яті,  в  якій  немає  меж!

Якщо  були  ми  обрані  прожити  цей  шлях,
В  скрутні  часи  нашого  сьогодення
То  мабуть  вища  сила  окриляє  нас  як  птах
Як  яскраве  небесне  знамення!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2023


Ключ до серця

Чи  знайшов  ти  ключ,  до  мого  серця?
Бо  моя  любов  до  тебе  ллється...
Забери  в  полон  мої  думки  й  надалі
Віджени  ту  смуту  від  мене  подалі.

Бачиш  мальви  розрослись  на  тому  ґанку
Килим  їх  червоний  видно  на  світанку
То  любов  моя  так  стелиться  до  тебе
З  ніжністю  квітучою  розкриваю  себе.

Доглядай  козаче,  за  моїм  ти  серцем
Розвивай  ту  тяжбу  за  моїм  віконцем
Бо  тая  квітка  -  мальва  ,  то  душа  вразлива
Не  зрадь  тихим  словом,  бо  вона  ж  особлива!

(Листопад,  2022  рік)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2023


Тополя

Стоїть  тополя  серед  поля,  нахилившись  над  водою
І  благано  просить  землю,  зглянутись  над  її  журбою
Не  пускайте  земле  в  гній,  Ви  мої  коріння
Не  ламайте  вітер  злий,  Ви  мої  гілля  
Не  знущайтесь  над  листками,  всю  красу  псуєте  
Не  розвивайте  їх  по  полю  –  ви  ж  без  мене  вмрете!

І  стоїть  тополя  серед  поля,  величчю  дивує
Самотня  в  світі  цьому  ,  красою  всіх  чарує  
Навіть  сильна  непогода,  бажає  її  зламати
Але  тополя  свою  волю  береже  як  мати  
Непохитна,  величава  і  така  ж  самотня,
Сестри  згинули  у  полі,  а  було  ж  їх  сотня…

(  Листопад,  2022  рік)


Були  роздуми  щодо  відносин  людей  один  з  одним  …і  це  надихнуло  мене  на  складання  цього  твору  .  В  нашому  суспільстві,  ми  іноді  почуваємось  одинокими,  відчуженими..
Ми  в  цьому  величавому  світі  як  «тополі  серед  поля…»  ,  що  залишись  в  самоті  із  своїми  думками  ,  поглядами,  вподобаннями.  Це  дивно,  але  нашому  суспільству  притаманне  йти  за  течією,  без  роздумів  та  без  прагнення  до  самореалізації  ,  як  особистості,  розвиваючи  свій  внутрішній  потенціал.  На  це  вказано  в  наступному  рядку:  
-  «Не  пускайте  земле  в  гній,  Ви  мої  коріння,  Не  ламайте  вітер  злий,  Ви  мої  плодові  гілля».  

Якщо  ти  відрізняєшся  від  інших  думкою  своєю,  своїм  поглядом  на  ті  чи  інш  речі-  це  щось  дивне  і  так  немає  бути.  Це  відображено  в  рядках  вірша  :  
-  «  Навіть  сильна  непогода,  бажає  її  зламати,  але  тополя  свою  волю  береже  як  мати».  
В  цьому  рядку:
 -  «Непохитна,  величава  і  така  ж  самотня,  сестри  згинули  у  полі,  а  було  ж  їх  сотня…»  -  показано,  як  ми  лишаємо  на  одинці  із  собою  ,  зі  своїм  внутрішнім  світом,  бо  мало  хто  його  дійсно  розуміє,  сприймає.  І  навіть  ті,  які  начебто  були  схожі  на  тебе  –  вже  в  рядах  нашого  дивного  суспільства.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2023


Мы вольные!

[b]Мы  вольный  народ,  вольной  страны[/b]
Запреты  и  тяжбы  нам  не  страшны
Выражаемся  сами,  никто  не  указ
С  порывистой  силой  взойдем  на  Кавказ…

[b]Мы  вольный  народ  могучей  страны[/b]
Защитим  нашу  землю  от  всякой  беды
Гетманской  славой  с  козацтвом  в  крови
С  химородницким  словом  против  орды

[b]Мы  вольный  народ  украинской  земли[/b]
Всеславными  стали  с  приходом  войны
Всякую  нечисть  положим  здесь  мы
Погибнут  в  бою,  как  погибли  обры*

[i]*Обры  -  (кочевной  народ,  народ  захватчиков,  монголоязычный  этнос).[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962626
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.10.2022


Наша земля

Наша  країна  родюча,  квіткова
І  пісня  лунає  немов  колискова
Небо  блакитне  під  захистом  Бога
Чарівнії  стежки,  козацька  дорога…

Лани  ті  крутії,  гори  та  кручі
Дніпро  наше  сиве,  болота  сипучі
Жива  наша  земле,  народ  наш  могучий
Не  покинем  ніколи  край  наш  співучий!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2022


Спалена земля

Спалена  земля-  спалені  мрії
Спалені  думки  та  великі  надії,
Земля  наша  стогне  від  болю  та  смутку
За  воїнів  наших  та  їх  порятунку

Але  сила  природи  з  українським  народом,
Ворожая  техніка  згине  тут  згодом.
Не  пролізти  їм  далі  в  міста  величаві
Потонуть  в  болотах  на  нашій  державі!

Нам  не  потрібен  їх  мотлох  й  надалі
Земля  наша  ненька  розумна  як  Пані
Пройде  кілька  днів  ,  а  може  неділі
Проросте  тут  трава  на  моїй  країні.

Родичі  вірують  на  повернення  сина  
Але  їм  взамін  приїде  машина
За  те  що  їх  син  на  іншій  державі
Спотворював  хати  та  знущався  над  нами  ..

Та  син  вже  лежить,  гниє  між  стежками
Ніколи  не  побачать  його  –  очі  мами
Та  рідні  милуються  ,  радіють  дарунку
Байдуже  стало  на  сина  порятунку…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2022


Будиночок на щастя

В  несамовитій  красоті
Знайшла  я  щастя  на  землі
Все  цвіте  там  навкруги
Цвітом  своїм  багряним
Дарує  спокій  на  душі
В  тім  садку  духмяним!

Там  де  двоє  –  завжди  втіха
Насолоджуємось    вдвох  ,
Тут  в  оселі  завжди  тихо
І  росте  чортополох!

Альтанка  біла  серед  саду
Вона  зажди  дає  розраду
В  ній  ми  можем  відпочити
Та  про  все  погомоніти
Із  смачним  чаєм  на  столі
Та  цукерками  у  вині.

Через  сад  пройти-  паркан,
А  за  ним  вузький  лиман
Який  розлився  серед  степу
Блакитно-сірий  як  туман

А  під  берегом  його  живе
Велика  кількість  риб  росте,
Різноманіття  їх  вражає
Сріблястим  блиском  відображає
З  води  виплигують  й  пірнають
Так  дражнять  й  манять  вони  мене…  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2022


Сновидіння

Мої  сни  –  мої  мрії,  думки  та  надії
На  краще  майбутнє  в  моєї  країні.

Бува  мені  сниться  про  лихо  та  горе,
а  ще  про  долини  та  синіє  море.
Іноді  бачу  св’яткові  столи,
та  розумію,  це  горе  в  сім’ї

Тяжко  сказати  й  нічого  зробити,
Залишається  мені  з  цим  далі  жити.

Буває  так  ,  що  уві  сні  ,  
я  прокидаюсь  як  у  вогні,
та  нібито  встаю  в  пітьмі
й  очима  бачу  вдалині
знайому  постать  у  вікні
Яка  всміхається  мені.

Не  може  бути,  це  -  бабуся,
Що  при  житті  звалась  Катруся,
Прийшла  на  мене  споглядати
тихенько  стоячи  мовчати,
Від  страху  серце  сколотило,
І  тіло  все  моє  тремтіло,

Закрила  очі  я  одразу,
й  зрозуміла,  що  то  був  сон.
Який  жахав  мене  щоразу,
та  розум  брав  мій  у  полон.

Такі  бувають  в  мене  сни,
Як  бачу  їх  я-  поясни…
І  кожну  ніч  щось  дивне  сниться,
І  це  для  мене  таємниця,

Блукаючи  серед  світів…
Планети  бачу  я  і  зорі,
Немов  в  безкінечному  морі,
Поміж    тисячу  всесвітів.

Бува  я  бачила  пульсари
Великі  зірки  як  квазари
Немов  гігантські  там  примари
Які  яскраво  по  всяк  час  ,
випроміння  своє  випускали.
   Заворожуючи  душі  серед  нас,
Що  при  побаченому  –  вдалині  згорали…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2022


Родная

Как  многое  прошло
Как  много  можно  вспомнить
Наши  беседы  за  столом
С  пирогами  и  тортом,  
Со  свежим,  вкусным  молоком,
смеялись  мы  от  слов  моих
еще  столь  юных  и  смешных,
мои  рассказы  веселили  и  
тебя  всегда  смешили.
Что  смех,  который  слышу  я
Он  в  голове  со  мной  всегда.

«А  помнишь…»  -  ба.  Как  мы  ходили?
Как  ездили  через  леса?
На  огороды  и  на  «Мрию»
С  утра  и  до  вечера…
А  время  хорошо  –то  проводили,
Купались  и  воду  с  луж  носили
-  «Смотри,  как  огурцы  уродили!»
Восхищалась  ты  всегда...

Всю  жизнь  была  как  вольная  птица
Мудра,  горда,  с  характером  своим,
Всегда  смогла  всего  добиться
Но  путь  был  этот  не  простым…

Облик  твой  как  в  герцогини.
Строгий,  прямой  и  взыскательный  взгляд,
Локоны  длинные,  густые
Обычные  люди  так  не  глядят…

Вопрос  один  лишь  в  голове:  
-  Кем  была  ты  на  земле?
Кто  тебя  оберегал,  охранял  и  сил  давал?
Пройдя  тернистый  свой  путь
Теперь  смогла  ты  отдохнуть.

Последний  раз  была  ты  с  нами
И  вот  вернулась  ты  в  свой  дом
В  котором  тебя  так  долго  ждали  
А  мы  придём  к  тебе  потом…  
(в  память.  Посмертно.)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961828
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.10.2022


Врожай

Серед  поля  під  ясним  небом  зріє,
Соняшник    росте  яскравий  і  жовтіє
Величчю  своєю  дивує
Це  квітка  Бога  -який  нами  керує!

На  огороді  поряд  з  ним,
Росте  пшениця  цвітом  ніжним
Цвітом  сонця  золотим  
Прикрашає  землю  грішну.

І  в  цьому  році  все  вродило,
Весь  зібрали  ми  врожай
Та  подякуємо  Ярилі
За  такий  красивий  край!

Запашний,  м’який,  духмяний  
Спечем  великий  коровай
Мед  солодкий,  квас,  пшениця
Це  всі  дари  тобі:  –  «Тримай»!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2022


Дом у берега реки

Красивый  лес  у  берега  реки
И  дом  величием  своим  взывая,
Сад-  что  неустанно  нам  даёт  плоды
Это  земля  наша  -  плодоносная,  родная!

В  доме  окна  с  верху  до  земли,
Панорамным  видом  завлекая,
Камин  уютный  и  на  столе  цветы
Цветочным  запахов,  теплом  нас  согревая.

Схожу  на  памосток  этой  реки
Посижу  немного  на  закате  солнца,
Любуюсь  красотой  моей  земли
И  ликом  луны  затаившись  в  звёздах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961736
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.10.2022


Жадність

Живеш  собі  спокійно  на  землі
І  раптом  перемкнуло  в  голові,
Побільше  треба  зарплатні
І  яхт,  котеджів  -  все  мені!

Але  так  в  світі  не  буває,
Божа  кара  на  тебе  в  раз  чекає,
Не  сховатись  від  бога  тобі
Віддаси  все  що  мав  ти  в  цьому  житті!

Найголовніше  -  це  здоров'я  і  діти,
Для  них  треба  чесно  на  світі  жити,
Бо  рівновага  вселенська  настигне  і  їх
Бо  страждати  будуть  від  рук  твоїх

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2022