| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
Хочу в часи, коли ще був закоханий в зорі.
Хочу знову відчути як під ребрами розквітає весняний бузок.
Хочу ніч, скелі, повний місяць і море.
Хочу згадати як бути живим. І видалити їбаний тік-ток.
Хочу в ті вечори з вином на зйомній квартирі.
Хочу знову тонути в глибокій посмішці її очей.
Хочу потрапити в обійми. Комфортні та щирі.
Хочу позбутися телеграму, як старих, непотрібних речей.
Хочу тремтіти, відчуваючи її подих на своїх губах.
Хочу знову вміти кохати. Цікаво, чи можливо ще раз навчитись?
Хочу відчувати радість, а не тривогу і страх.
Хочу видалити навіть інсту. Видалити і загубитись.
- Якщо хочеш, то візьми і зроби. Не розумію, що заважає.
Мало просто хотіти. Ставиш ціль і наполегливо до неї ідеш.
- Ти звісно правий. Але насправді мене більше ніде і немає.
Якщо зникне інтернет, ти мене більше ніколи ніде не знайдеш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2023
А знаєш, я б зараз міг чистити тобі мандарини.
Кімната б заповнилась запахом цедри та звуком k-popу.
Я б швиденько приніс пляшку вина з магазину
І на кухні ми б зварили глінтвейн. Найкращий в Європі.
А ввечері ми б залізли під одну теплу ковдру.
І під якийсь різдвяний фільм, обмінялись дарунками.
Ти б уважно спостерігала за героями та сюжетом,
А я заледве стримувався, щоб не відволікати тебе поцілунками.
Не пам'ятаю коли востаннє просив щось на новорічні свята.
В цьому році моя компанія - сім'я та коти.
В цю ніч у всіх українців заповітна мрія одна
Але мої різдвяні бажання це перемога і ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2023
Листопад зробив дерева сумними й холодними.
Я ж таким став самостійно.
Сховався за високим муром. Огородився кордонами
Апатія лозою плететься по стінам.
В мені щось померло, та все ще кусається.
Ходячий мрець, що не дожив до літа.
Кажеш, що тобі темно, проте не втручаюсь я.
Не допоможу. В мені планове вимкнення світла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2022
Раніше моїх легень крилами торкались метелики.
Тепер там замкнутий крик.
Раніше ми обіймались, дивились фільми по телику.
Тепер.. Здається я звик
Звик до думки, що вже не побачу тебе в цьому житті.
І все ж не потону в твоїх очах.
Можливо я не доживу до кінця війни. В моїй боротьбі
Оптимізм підняв білий стяг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2022
Піднімаю обличчя назустріч краплям дощу.
Волоссям ловлю останні подихи осіннього вітру.
Думаю про те, що коли обійму тебе, то не відпущу.
Я блукаю лабіринтом, а ти моє сонячне світло.
Заплющую очі, і бачу теплий січневий ранок.
Ти стоїш біля дзеркала, підфарбовуєш брови та вії.
Чорна чашка з розчинною кавою - весь наш сніданок.
Просиш на тебе так не дивитися. Але я, здається, не вмію.
Через пів чашки кави, я проведу тебе до зупинки,
Міцно тримаючи в кишені твою ніжну долоню.
На прощання ти мене поцілуєш, і лише через хвилинку,
Зрозумію, прийшовши до тями: Я в твоєму полоні.
Дощ затікає за комір, та я не хочу розплющувать очі.
Ти зараз так далеко. А наше місто вкриває вогонь.
Тремчу від холоду. Треба зігрітись. Та я б і охоче.
Але в моїх кишенях так холодно без твоїх долонь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2022
Так важко прокидатись, коли не знаєш навіщо.
Розчинна кава огидна, проте без неї не можу.
Ховаюся між сторінками книг, принаймні поки що.
Піднімаю очі до неба, та сонця там не знаходжу.
В повітрі тільки запах гнилого листя та диму.
Осінній ліс сховався від когось в хмарах туману.
Боюся загубитися в ньому, але чую голос "Ходімо..."
Відчуваю себе одним із братів за садовим парканом.
Війна лишила мене в лютому, але вже кінчається осінь.
Не знаю, чи зможу ще порадувати тебе бузком.
Не знаю, чи побачу літнє сонце в твоєму волоссі
Я впаду разом з останнім осіннім листком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2022
В глибині твоїх очей я, наче Колумб Христофор.
Не знаю чи знайду Новий Світ, чи піду на дно
Твої губи палають червоним, як нічний світлофор.
Та все ж я сп'янів і порушу. Ти - рожеве вино.
Рожеве, напівсолодке, куплене в АТБ під квартирою
Разом з новими келихами, виноградом і мандаринами
Для того, щоб прикрашати ялинку, відчувати мурах під шкірою
Та обмотавшись гірляндами, на підлозі лежати годинами.
Лежати годинами та випускати з легень фруктовий дим.
Поки в кімнаті грає Біллі Айліш чи калуські вечорниці.
Це було так давно, але лиш тоді я відчуваю себе живим
Коли знову бачу це все, як тільки прикрию зіниці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2022
Четверта ранку, а я не можу зімкнути повіки.
Пустий погляд у стелю. Нічна тиша давить на вуха.
Чомусь так боляче. Чомусь не допомагають ліки.
Проте цей біль можна почути. Якщо вмієш, то слухай.
Здається я більше не відчуваю ні до чого цікавість.
Здається я більше ні від чого не отримую насолоди.
Не розумію свої почуття, але там точно відсутня радість.
Кажеш, що все добре, а це дрібниці? Ну.. мабуть я з тобою згоден.
Ну добре, ти слухай мій біль, я не буду тобі заважати.
Мені просто потрібна Іскра життя. Візьму у Ремарка.
Знаєш, я дуже втомився. Мені треба поспати.
На кухні, заповненій газом, закурю останню цигарку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2022
Апатія стала причиною саморуйнації.
Осінь здирає шкірку із засохших ранок.
Намагався знайти себе, проте в масці я.
Намагався бачити сни, та за вікном світанок.
Намагався вірити в кохання, та повірив у смерть .
Намагався відчути запах весни, та вже відчуваю осінній дим.
Здається я падаю в глибоку прірву. У круговерть.
Та від інших ховаюсь за посмішкою. В мене якісний грим.
Що за маскою не знає ніхто. Та й який в цьому сенс?
Там гнила підлога, потріскані стіни, зруйнований хол.
Саме тут, деручи горлянку, я кричу, наче Х.
"So save me, before i fall"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2022
Серце тріпоче, наче метелик своїми крилами.
Львів. Вокзал. Я нетерпляче чекаю потяг з Варшави.
Уявляючи, як мчить він українськими схилами,
Тримаю в руках велетенський букет та переноску в якій три кави .
Небо над Львовом раділо. Війна закінчилась.
Країна повільно гоїла рани, наче той Росомаха.
Ота "друга армія світу", що завоювати грозилась,
Гублячи кінцівки, за своїм кораблем пішла нах_й.
І тут я побачив його. Потяг повільно під'їжджав до перону.
Нарешті відстань між нами рахувалася метрами.
Я йшов йому назустріч, схвильовано рахував вагони.
Серце билось об ребра. Букет, чомусь, пах цедрою.
Твоє ластовиння я помітив серед сотень людей.
Твої чарівні очі. Щасливі, але виснажені дорогою.
Я побіг, щоб скоріше тебе обійняти, та хтось торкнувся моїх плечей:
"Прокидайся швиденько, у нас повітряна тривога"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2022
Я лишень корисний додаток у твоєму мобільному
Якщо погано, дістань телефон і я завжди підтримаю
Можу віртуально зігріти віртуальними обіймами
Іноді можу навіть порадувати гарною римою
А коли все чудово, я посміхаюся і замовкаю
Відчиняю двері, надягаю шарф і пальто
Виходжу в холодну осінь і просто зникаю
Не помітиш ні ти, ні хто-небудь ще. " Пан Ніхто".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2022
Кросівки гойдаються не дістаючи до підлоги
Хоча ще вчора вони ступали по свіжій землі
Не знав куди треба йти. Не зміг знайти своєї дороги
Він справді старався жити, та все ж, застряг у петлі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2022
Кожну цятку твого ластовиння я одарую цілунком
Почну тонути в очей глибокій блакиті
Ти посміхнешся і станеш моїм порятунком
Лише б дочекатися цієї чарівної миті
Я обійму тебе так сильно, як ще ніколи раніше
Та все ж обережно, ти мені потрібна жива
Мабуть це дивно прозвучало, та що головніше
Ми будемо разом. Які прекрасні слова
Настане вечір і ми сядем дивитись кіно
Я тебе поцілую, поки на екрані говоритимуть люди
Потім дістанемо келихи та відкриєм вино
Все неодмінно так буде. Хай тільки закінчиться лютий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2022
Цією весною я хотів дарувати бузкові букети.
Гуляти, тримаючи тебе за руку, біля фонтанів.
Увечері чекати з біґ маком і сидром "ракету",
Та з'їсти це все з тобою під "Атаку титанів".
Цим літом я хотів дарувати п'янкі поцілунки
Нового "Аватара" глянути з тобою в кіно
Та наче лицар з романів, у важких обладунках,
Насолоджуючись заходом сонця, смакувати вино.
Я хотів варити каву в квартирі кожного ранку
Щоб ти прокидалася, відчувши ці смачні аромати
Часом, ми грали б в playstation, аж до світанку.
Додавши до кави трішечки рому. Ми майже пірати.
Але весни не було. Ми застрягли у часі. Життя зупинилось.
Зараз все ще четвер. Лютий. Двадцять четверте.
Кожного ранку, я прокидаюсь з надією, що мені це наснилось.
Та часом не можу стримати сльози. Буду відвертим.
Посеред ночі на наші міста впали "смерчі" та "гради".
Вдерлась в нашу країну "большая страна".
Тут неймовірно важко писати без мату,
Та, як казав колись Скрябін: " Прийшла сука-війна"
Сьогодні лютий. Уже сто чотирнадцятий день.
Час стоїть, як олов'яні солдатики з дитячих казок
А я далі, впевнено чекаю весну, та лишень..
Сьогодні побачив, що уже відцвітає бузок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2022