| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Вмикаючи улюблену пісню серед ночі,
Заплющую я одразу свої втомлені очі.
Не маю бажання ні про що я міркувати,
Тільки, слухаючи цю пісню, свій час марнувати.
Початок пісні вже грати починає,
А в цей час хтось від стрільби гучної помирає,
У безглуздій війні, коли правда геть щезла,
Бо не той, хто треба, танцює біля жезла.
Уже гітарне соло мої вуха лоскоче,
Але я не в змозі навіть почути ті крики дівочі.
Вони просять допомогти у хвилину тяжку,
Коли сил вже немає побороти цю долю важку.
Кожну мить і секунду хтось насолоду куштує,
А дехто останні слова близької людини чує
Вальс радості й печалі крізь вулиці витає,
Бо музика ще й далі грає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2022
Що таке кохання? І хто цим всим керує?
Напевно, існує Бог, який ці фокуси майструє.
Об’єднує поодинокі душі у єдине ціле,
Що, начебто, допомагає пережити біль і додає життєві сили.
А чи дійсно він все правильно так робить?
Можливо, він тільки слова брехливі мовить,
Аби й надалі свої капосні діяння лаштувати,
І на вечерю келих людських страждань дегустувати.
Він постійно грає людськими почуттями,
Жонглює вправно нашими маленькими серцями,
А ми не здатні навіть сперечатись,
Бо єдине, що ми можем, це до безтями закохатись.
Буває, його нудьга швидко наздоганяє
І у зіллі кохання він щіпку зради та спокуси розчиняє,
А потім додає більш розпачі, розлуки...
І що ми відчуваєм? Нестерпимі, вічні муки...
Безперечно, його дуже сильно хтось образив.
Гострою стрілою в саме серце вразив.
Тепер у вирі своїх скажених помислів, ідей
Вбиває він віру в справжнє кохання у звичайнісіньких людей.
А може, той Бог в моїй уяві лиш існує?
І ніхто любовні злочини на небі не чаклує?
Насправді люди самі винні в дурощах таких,
Бо не відчувають меж в іграх жадібних своїх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022
Божевільна, мене так називали,
Але вони, можливо, не знали,
Я довгі роки нормальною була,
Що своє власне «Я» вже ледь на смерть не нарекла.
Божевільною не хотіла я бути.
Мені просто набридло постійно це чути:
Настанови, які говорять, як жити я мушу.
Не маю бажання, я все одно їх порушу.
Божевільна — це статус моєї душі
І він не зміниться навіть в останні мої дні.
Бо нормальним бути неможливо.
В очах іншої людини ти будеш виглядати все одно жахливо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2022
Так, я — полонена, і завжди була нею.
У темряві ночі, при перших променях світла
Знущались вони над душею моєю.
Катували, цькували, і серце на шматки роздирали.
Іноді вони щезали, але ненадовго,
Бо для них страждань моїх замало.
Водночас вони були добрі та милі,
Давали спокій і насолоду життя,
Але потім висмоктували всі мої сили,
І тоді я знову забувала радість свого буття.
У полоні думок, наче цілу я вічність.
Не виборсатися мені вже звідтіля.
Доводиться тільки прийняти цю дійсність,
Слова покути ледь вимовля…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2022
Стою я на зупинці та на людей споглядаю,
У кожного свої справи, про які я не знаю.
Мене не турбує їх власне життя,
У кожного своя неповторна доля і свої почуття.
Стою я на зупинці та чекаю свій час.
Сподіваюсь, він ще в мене не згас.
Надія пошепки говорить, що це лиш початок,
Але потім продовжує довго мовчати.
Стою я на зупинці та мрію свій шлях вже почати,
Розправити крила і, як вільний птах, щосили мчати,
Але промені сонця такі привабливі й пекучі,
Манять до себе, як того Ікара, ще дужче.
Помічаєш, що летіти стає важко,
І в море розчарування поринаєш ти тяжко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2022