| Сторінки (1/28): | « | 1 | » |
А рану Ви мою пересолили...
Іще ніколи скільки не пила
Води зі сліз, щоб врешті не боліло,
І рана та скоріше зажила.
Я Вам пробачу , що мене зламало.
Але ніколи більше не пущу
В своє життя, якого й так замало,
Як в літню спеку доброго дощу.
Моє ім'я не поминайте всує.
Зітріть із пам'яті, з контактів, звідусіль.
Лікує час? То хай собі лікує,
Аби на рани лиш не сипав сіль...
Вересень, 2024 р.
Яна Сілецька-Васильєва
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2024
Тільки місяць і я по дорозі додому
У самотнім авто, що в нікуди спішить.
Купа нервів, пігулки, виснажлива втома.
Нелюбов і любов відокремлює мить.
Розбиває мошкУ об запилені фари
І об скло лобове, де зітруть двірники.
Не буває в житті більш жорстокої кари,
Ніж розлючені демони - власні думки.
Половина шляху. Безкінечні тривоги.
На узбіччях, мов привиди, - тіні дерев.
І попереду в'ється змією дорога,
В край, де осінь - найліпша поміж королев.
Ще тримаюсь за щось. За химерну надію.
Ще пульсує в аорті розріджена кров.
Кілометри років і і загублені мрії
У минулому десь залишилися знов.
Серпень, 2024
Яна Сілецька-Васильєва
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2024
Я просто хочу, щоб пішов дощ,
Отак, щоб видно не було сліз.
Червоно-чорні кольори - вздовж,
Жовто-блакитні прапори - скрізь.
Лягти б на землю біля тих плит
І стати квіткою поміж трав.
Тут у скорботі голосить світ,
Неначе з неба до могил впав.
І зі світлин у тіло йде струм
Очей, що дивляться тепер в рай.
Як умістити в душу біль-сум,
Щоб не розчавити її вкрай?
В лампадних вогниках горить мить
Шматує вітер прапорів стрій..
Тримайте, хлопчики, небес щит,
Бо не закінчений ще ваш бій.
Яна Сілецька-Васильєва
30 липня, 2024 р.
Львів, Личаківський цвинтар
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2024
Ти напишеш тоді, коли я вже цього не чекатиму,
Коли пройдуть роки, і мені буде геть все одно.
Між мільйонів людей я подібну до віку шукатиму, -
Кольорову людину в моїм чорно-білім кіно.
Ти подзвониш тоді, коли начебто зітрешся з пам'яті,
Коли зникнеш зі снів, із нав'язливих мрій та думок,
Як порожня шухлядка у серці опиниться зайнята,
Мій малесенький світ розхитає твій чортів дзвінок.
Ти постукаєш в двері тоді, коли буде зачинено,
Коли я вже десь-інде збудую химерний палац.
Ось тоді, не згадавши твого невиразного імені,
Розсміюся в лице тобі як божевільний паяц.
Яна Сілецька-Васильєва,
травень 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2024
Ти там, де степ загойдує вітрами.
Ти там, де зачин взяв Чумацький шлях.
Життя мости розтрощує між нами,
А я лишень тримаюсь на мостах.
Іду по них до тебе чи від тебе
Під гвалт сирен, у зоряній пітьмі.
До того вщент задимленого степу
Хоча б на мить наблизитись мені.
І ляжеш ти до мене на коліна...
Не спавши мабуть цілих три доби,
Заснеш на них, як втомлена дитина.
А я твій сон візьмуся стерегти.
Дрімай іще.. Побудь у тихім раю.
Я шматтям крил спинятиму біду.
І тьмяне сонце десь на небокраї
Зігріє нас, загублених в степу.
Квітень, 2024
Яна Сілецька-Васильєва
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2024
Поверніть мені наново тишу, -
Хай в саду на світанні блукає
Поміж яблунь квітучіх і вишень,
Де нікого, крім Бога немає
Поверніть мені наново спокій,
Щоб заплутався в пасмах волосся
І занурював в благість глибоку.
У незнану, незвідану досі.
Поверніть мені наново радість, -
Хай товчеться на сонячнім ганку,
Де батьків моїх гріється старість,
Де у донечки зріють веснянки.
Задивляється небо у вічі.
Над кульбабками моляться бджоли.
Поверніть мені наново вічність,
Де війни не буває ніколи.
Квітень, 2024
Яна Сілецька-Васильєва
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2024
Третю весну... без сну.
Завтра, сьогодні, вчора.
Вбране у кров рясну
Третє життя. Без моря.
Скільки ще тих життів?
Вітром шмагає квітень.
Світ поміж двох світів,
Наче й немає світу.
Небо фарбує пил -
Жовтий пісок Сахари.
Де ще б узяти крил,
Щоб обігнати хмари?
Видих і знову вдих.
Стогне земля від горя.
Третя війна... на всіх.
Третє життя. Без моря.
Квітень, 2024
Яна Сілецька-Васильєва
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2024
Курила.
І довго сиділа під хатою,
Обпершись об стіну холодну спиною.
Стемніло.
І хмарами небо полатане
Пливло над селом чорнотою німою.
Почулось.
Ворона за балкою каркала
Чи крикнула двічі скажена лисиця.
Здригнулась.
Дві ночі не спала, лиш плакала.
Та й відьмам на місячну повню не спиться.
А зранку,
Як росами трави засвітяться,
Як серце у грудях вдарятиме тихше,
Коханка,
Тобою покинута грішниця,
Тобі не подзвонить, тобі не напише.
Березень, 2024
Яна Сілецька- Васильєва
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024
Налий мені в келих вина крижаного,
Сухого, червоного, хоч на ковток.
На вулицях міста немає нікого,
І темно у вікнах, і мало зірок.
Зітру повідомлення, видалю фото,
Сховаюсь під ковдру в своїй самоті.
Лишень муркотітиме кіт безтурботно,
Згорнувшись в клубок на моїм животі.
Скуйовджений ранок розбудить дзвінками,
І терпко гірчитиме чай з імбирем.
Помию волосся, зберуся з думками,
Намажу на тост абрикосовий джем.
Зайду у твій профіль, хоча заріклася,
Хоч вчора забула тебе назавжди.
Заплутана в світі , загублена в часі.
І десь між світами - загублений ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2024
Кава на морозі вистигає швидко.
Трохи мерзнуть ноги, червоніє ніс.
Кілька мандаринок, шоколаду плитка.
На гілках - намисто кришталевих сліз.
Перша із мільярда упаде сніжина,
Обпече долоню і розтане враз,
Кров в'язку, гарячу призупинить в жилах.
Шкода, що не можна зупинити час.
От би ще забутись у химерній тиші,
От би ще пірнути в паралельну мить...
Рік старий останню вже сторінку пише.
Рік новий ретельно олівець гострить.
Полохливий грудень містом сновигає,
Чорну шаль вдовиці одягає ніч.
Вже б поспати хвильку, але сну немає.
Його вкрала кава, як коштовну річ.
Яна Сілецька - Васильєва,
Грудень, 2023 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023
Господь в настіннім годиннику
Сидів і дивився вниз
На жінку, що куцим віником
До купи змітала хмиз.
У хаті було натоплено
І пахло з печі борщем.
На стільчику кіт вгодований
Просив годувати ще.
У двері між тим постукали.
Скотилося серце в пуп, -
Ніколи ще так не гупало.
Аж синє зійшло до губ.
Присіла, вдавилась слиною.
Хоч би не почули там.
Хвилини здались годинами,
Ба, навіть годинник став.
Ще трішки і ...хвіртка скрипнула.
Затихла важка хода.
На Бога крізь сльози глипнула.
З обійстя пішла біда.
- Рятую вас вкотре, грішники, -
Господь у серцях сказав.
Тоді запустив годинника
І втомлено задрімав.
Листопад, 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023
Я знайду тебе там, де ховається сонце надвечір,
Де веселки клубок нерозплетений в травах лежить,.
Де полуденний спокій, легкий, наче пір'я лелече,
Понад ставом пливе, що дзеркалить небесну блакить.
Ти простягнеш долоню, і сяйвом заграє каблучка,
На якій замість каменю блисне яскрава зоря.
Говоритимеш довго, схвильовано, плутано, рвучко,
І луною відізвуться в серці важливі слова.
Вже не буде війни. Заростуть чорно-пусткові вирви,
І натягнуті нерви розмочать прозорі дощі,
Що стікатимуть в тіло, немов у розпечені римби
Й омиватимуть рани роздертої навпіл душі.
Я знайду тебе там. І себе може теж відшукаю.
Буде легше удвох розплітати веселки клубок.
Зачекай мене там. Залишилась до раю чи краю
Ще однісінька мить, ще маленький невпевнений крок.
Яна Сілецька-Васильєва,
Жовтень, 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2023
Здається, птахи мене гукали,
Кричали в стрісі, латали гнізда .
А в мене навіть снаги не стало
Здійняти очі, піднятись з місця.
А в мене навіть снаги не стало
Допити трунок з крихкої склянки,
Що з рук тремтячих додолу впала,
Розбилась в друзки на цеглі ганку.
Гойдало тіло, проймало потом.
Слова злилися у вибух звуку.
Хтось лив в обличчя холодну воду,
Торкав волосся і гладив руки.
Те саме небо, земля та сама.
Дивись довкола і глибше дихай.
"Війна скінчилась!", - сказала мама.
І стало тихо... І СТАЛО ТИХО.
Червень, 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2023
Скажи мені, сива тополе,
Чи чуєш ти шепіт світанку?
Чи бачиш ти макове поле,
Що в сонці купається зранку?
Чи віриш пророцтву зозулі,
Яка заливається плачем?
Чи вклякла від вражої кулі,
Що в тіло застрягла неначе?
А може ти просто заснула
У час, коли стихли тривоги ?
І мариш у снах про минуле,
І спокою просиш у Бога.
Верхівкою хмару лоскочеш .
Сміється та, мовби дитина.
От тільки зізнатись не хоче
Чи піде біда з України.
Скажи мені правду, тополе,
Утіш мою душу невтішну.
І я обійму тебе кволо,
Чоло до кори притуливши.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2023
А не було весни… Лише дощі і сльози.
Цвіли сади, та був кривавим цвіт.
Весна красу згубила по дорозі,
Лишивши чорний, обгорілий слід.
А не було весни… Хіба співали птахи?
Чи лоскотало сонцем зелень трав?
Ламало гілля вітром, мозок – страхом.
Не жив… не дихав… не радів… не спав.
А не було весни… Ридали хмари й очі
За тими, хто у вирій душ злетів.
З календаря зривало дні і ночі,
У прірву пам’яті та почуттів.
Травень, 2023
Яна Сілецька-Васильєва
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2023
Я хочу вбратись в яскраву сукню,
Пройтись модельно, хоча й не вмію.
І щоби хлопці, як вкляклі дурні,
Услід дивились прекрасній діві.
І щоб волосся здіймало вітром,
Коли я вийду принаймні з бентлі.
В якім проїдусь шаленим світом,
На раз здолавши дорожні петлі.
І може навіть на площі людній
Зніму високі хиткі підбори.
Піду назустріч похмурим будням,
Нестиму душу туди прозору.
І скажуть: Гарна, як квітка в полі,
Мабуть, велика її харизма.
Я хочу вбратись в щасливу долю,
В щасливу долю. Хоча б приблизно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2023
Присвячую своїм учням, які загинули в
боях за Україну та всім загиблим
героям-землякам
Не дочекався нової весни.
Пішов до Бога. Там, либонь, тепліше.
Душа з лелеками майнула в далині,
А тіло змучене землі залишив.
Ти ще повернешся краплинами дощу,
Світанком тихим, вечором брунатним.
І я назад тебе не відпущу,
Хоча лиш марево зумію обійняти.
Ти був і є. В світах, куди прийду,
Моя душа твою візьме за руку.
І підуть двоє в срібну висоту,
Де є життя, але нема розлуки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2023
Відпусти мене, моя
доле…
Я навшпиньки по стерні
слідом
За вітрами побіжу
в поле,
Де у травах задихнусь
цвітом.
Я проміння заплету
в коси,
І душею обійму
тужно
Батьківщину, де мовчать
кобзи,
Її кволу, ледь живу
душу.
Я у Бога попрошу
крила,
Полечу у журавлів
зграю,
Наберуся від птахів
сили,
Щоби вижити в с в о ї м
краї…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2023
То дощ прийшов... А я боялась ночі,
Самотніх стін і темного вікна.
Постукав тихо спершу, неохоче,
Аж потім гепнув зливою сповна.
Смішний той дощ. Вже трохи й набридає,
Бо частий гість. Ну хто його гукав?!
Дивлюсь на стелю, важко засинаю...
А він до ранку й миті не вгавав.
Світанок п'є, ковтає прісну воду,
Зриває сон тривожний із повік.
Холодний червень взяв в полон негоду,
Немов дружину ревний чоловік.
Червень, 2021 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2023
Учора… мені не вдалося побачити Лондон,
Костьоли Варшави, Карпат затуманені гори.
Залишити слід на гарячім піску чи зануритись в воду
Прозорих лагун Середземного моря…
Учора…
Сьогодні не йду по Бродвею — не дихаю смогом.
Тибет не мене зустрічає світанком холодним,
Де сиві монахи блаженствують в таїнстві йоги.
І я залишаюся там, де неспокій…
Сьогодні.
А завтра я точно не зможу торкнутися Сфінкса,
В обійми спекотні мене не покличе Суматра.
Бо бідному світ не розгледіти, як не дивися,
Учора, сьогодні і завтра…
І завтра?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2023
Він щодня їй приносив квіти.
Люди кажуть, лише троянди.
Влітку - жовті, п'янкі, як літо.
Взимку - білі, як сніг лапатий.
Купував їх в отій крамниці,
Що стояла обабіч площі.
Серед сотень на склі полиці
Обирав найдорожчу розкіш.
Він ішов чи летів до неї
По бруківці старого міста,
Через парку пусті алеї,
Де давно не змітали листя.
От якби за життя...носити
Ті троянди...Вона б раділа...
...Він щодня ставив свіжі квіти
У вазон на її могилі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2023
А хочеш Сонце в надвечір'я
Медовим коржиком впаде
І зафарбує хмари - пір'я
в руде?..
"Прощай… Прощ-а-а-а-а-й!.." - затягнуть хмари.
І цвіркунів безладний хор
Почне із другої октави
мінор.
Жовтавий сонях головою
Услід сполохано крутне:
"Куди ж ти знов?! Візьми з собою
мене!"
І мовить Сонце з небокраю:
"Я від весни і до весни
Шукаю світ, в якім немає…
ВІЙНИ."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
Я снігами впаду на розбиті дороги,
На хрести і могили, на пустку села.
Запитаюсь лишень, відпрошуся у Бога
І у хмарах залишу два білих крила.
Я побуду удома, поки завесніє,
Поки пролісок перший мене обпече,
Поки сонце у землю проміння посіє,
Поки рана від крил не роз’ятрить плече.
А тоді, коли стихне в околицях стогін,
Коли крики і зойки заглушать пташки,
Я здіймуся у небо, до сивого Бога
І знайду свої крила у хмарах важких.
Цей вірш присвячується тим, хто назавжди втратив свої домівки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2023
У світлі фар - брудні узбіччя
і пустка-ніч.
Скажи, а Вічність - це сторіччя
сторічч?
Де є почин космічній сині,
де їй вінець?
Коли безсмертя дасть людині
Творець?
Скажи, де ті, кого немає,
хто вже пішов?
Конкретно - в пекло і до раю
за що?!
..................................................
У світлі фар - міста і дати...
Окрім дощу,
Немає в кого запитати.
Мовчу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2023
Якщо збагнути життя хоч трошки й сказати чесно,
То тільки тиша лікує душу і навіть тіло.
От сядеш в човен, в зелену воду опустиш весла
Й пливеш у тишу… пливеш у спокій… пливеш у диво…
І наче сонце пірнає в річку, а потім – в тебе,
І замість серця – ота гаряче - волога тиша,
Котра улітку смакує медом, травневим медом
Й тече до ліктів черешень соком і соком вишень.
Вона - у зливі, вона – у зорях, вона – усюди.
Її у спеку ковтаєш спрагло з холодним квасом.
Хай буде тиша… така, щоб Бога вдавалось чути
Між співом птаха, між плеску хвилі, між кроків часу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2023
Я твоїми слідами піду по гарячих пустелях.
Божевілля від спраги таке як дається взнаки.
Міражі горизонтів гойдаються як каруселі.
Підійди. Доторкнися спітнілим тремтінням руки.
Я тебе не знайду, хоч шукатиму вперто і довго.
Навіть вибитий хрест на плечах не здається настільки важким,
Як барханами встелена кожна пекельна дорога,
Що до тебе вела, а приводить в нікуди між тим.
Вже б до краю дійти. Сіль заходить в потріскані п'яти.
На засмаглому тілі попруги від диких вітрів.
Може в пекло спуститись, щоб там тебе й далі шукати,
Може в рай полетіти, щоб там тебе врешті знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2023
Горять лампадки на старому кладовищі,
Рядном кульбабок вкрилася земля.
Заскочив кіт на захаращене горище,
Щоб на цей світ дивитися здаля.
Відлуння чутно, хоч закрий руками вуха,
Хоч сам кричи - почуєш врешті решт.
Примружив очі кіт, тривожно слуха:
Чи грім, чи вибух - вже й не розбереш.
А душі ходять між могил у тихій смуті, -
Шукають спокій, грішні чи святі .
Хоч дні і ночі - вбивчі, чорні, люті,
Але весна газдує на землі.
Муркоче кіт. Усе йому байдуже.
..То тільки збоку. А в душі своїй либонь
Він просить Бога, щоб цей світ скоріш одужав.
Щоб сонце й дощ. Не вибух. Не вогонь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023
Сьогодні кава не гірка.
Ніяка
Тремтить рука,
Зберись в кулак.
Не плакать.
І лютий також на межі,
Конає.
Повзуть вужі
На дні душі
До краю.
Затягне небо золота
Заграва.
Зима не та.
Весна не та.
І кава.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023