| Сторінки (1/17): | « | 1 | » |
За холодним вікном трамваї,
Бліки з вечора сонних машин.
Коли поки що в сон не упали,
Ми згадаємо день свій марни́й.
Млосні каплі рідкого дощу,
Очі повні несправжнього щастя.
Ми шукали себе, та не тут...
Не серед цього пустого напа́стя.
Вітер тихо згадає про осінь,
Утопивши нас в жовтих листках.
Незамітно з'явиться просідь,
На без того печальних висках.
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2024
Осінь крила розкинула жовто-гарячі,
Щоб у шелесті барв ми своє віднайшли.
І щоб кожен хто є сам до себе незрячий,
Полюбив у зв'язок з підсвідомим ввійти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2024
Як зліпити цей день у вірші?
Щоб не мати сумних сновидінь,
Бо мене покохати зумів ти.
Серед сотні похмурих днів.
Ми з тобою на березі раю..
Ми наткнулись на світлу грань,
Де Господь що за ним ми скучаєм.
Де любов - як ефір для загоєння ран.
Відчуваючи, вірити, жити, сміятись,
Кожен день із коханням злиття.
Хоч з тобою так просто не знатись,
Та без тебе чомусь неможливо любити життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2024
Сюрреалізм завітає у гості
Привіт приятель тобі сюди
Холодні стакани давно вже забули
Коли із них пили нові вірші
Не буду ходити по колу
Тут темно
І світло не світить в брудні кутки
Я в пам'яті десь зберігаю натхнення
І вірю що ти все збирався прийти
Закриваючи очі я тону в коханні
Кохання малює нові сліди
Коли у нас більше не буде зітхання
Ми зможемо взяти і просто піти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2024
Хотілось бути твоєю тишею
І розігнати усі страхи.
Тільки за твого бажання
Тебе сьогодні залишу я,
Для того щоб просто піти.
Хотілось бути твоєю опорою,
М'якими кроками по теплій землі.
Але ти у собі не маєш спокою,
Щоб в інших його віднайти.
Хотілось бути твоєю загадкою,
Просто жінкою в сильних руках.
Але сьогодні про себе на згадку я
Залишу лиш кілька порад.
Будь із собою чесним — побачити,
Як гнів руйнує твоє життя.
Будь із собою гідним — пробачити
Найгірші образи твого життя.
Минуле — в минулому,
Місце його тільки там.
Майбутнє — дорівнює
Нашим сьогодні думкам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2024
Відлітають мрії, мов птахи у теплий вирій.
Більше вже до мене не повернуться мабуть.
Більше мріяти не смію, більше навіть не живу.
Знову спогади про тебе б'ють по скронях,
Як не скромно говорив про світлий путь.
Вдвічі швидше я тонутиму у хвилях.
Вдвічі швидше на шляху своїм стою.
Як заблукавша королева на чорно-білім полі.
Куди іти?
Скрізь вороги! І власні пішаки.
Переклад твоїх фраз на загально людську мову,
Уже у котре лиш нагадує абсурд.
Безликі пішаки.
Король - котрий не воїн.
І світлий шлях, лиш без твоїх тепер ідей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2024
Я не вірю в твої слова,
Що колись ти була права.
Що колись ти, як номер два,
Цілувала його уста.
Та я вірю, що ти була,
Зовсім інша і не така.
Як казали мені, колись.
І казали мені: "Дивись!"
Я не знаю чому мовчиш.
Може щось ти таки таїш,
У сувіях своїх спідниць.
Ти ж розкажеш це все колись.
Намалюєш мені той світ,
Що з водою кудись утік.
Ще по морю та не в той бік,
Утікав наче чорна ніч.
Та все одно я,
Не повірю в твої слова.
Що колись ти як номер два
Цілувала його уста.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2024
Ти ранила мене до сліз.
І земля утекла з під ніг.
Підіймаючись крізь роки,
Відпускаю тебе назавжди.
Ти була не моя уві сні,
Наяву, теж була не моя.
Але хай твоя вічна душа,
Завжди буде у Божих руках.
Я з тобою у безлічі днів,
І без тебе, з тобою, у спогадах тратив життя.
І сльозами цей час горів.
Попіл зник, ну а ми — народились в нових тілах.
Ти була не моя уві сні,
Наяву теж була не моя.
Хтось казав, я тебе не вберіг,
Я ж мовчав, але вітер все знав.
Хай тобі, не моя, щастить.
Де би ти... Де би ти не була.
Я тобою так палко горів,
Та не була це ціль життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2024
Хай зникне весь біль,
Що тобою мені подарований.
Я у часі, у просторі,
Я ще досі лякаюсь людей.
Що вони могли б бути з тобою похожими.
Цей момент наче все заїжджає в тунель.
Потім ми виїжджаємо, світло.
Нормофаза, вирівнює тон
До наступного страху нізвідки,
Їде день і везе за собою вагон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2024
В реаліях миру,
Без сирен, без ракет і без танків.
Десь далеко, можливо закордоном.
Можливо в паралельній реальності, де немає війни.
Психолог казав: "Це нормально, в своїй голові відключати війну".
Життя іде і ти робиш вигляд, що нічого не відбувається.
Не читаєш новини,
Не нервуєшся,
І як наслідок маєш краще здоров'я тому, що не відчуваєш стресу.
Усі ми люди,
Хтось може, а хтось, ні.
Але інколи вибиває пробки.
І треба знову відключати війну в своїй голові,
Раз на тиждень,
Кожен день або кожнісінької секунди.
Бережіть себе дівчатка,
Нервові клітини відновлюються повільно.
З рештою кожна окрема людина - є цілим світом для іншої великої або ще маленької людини.
І кожен є важливим!
Кожен є важливим, навіть той психолог, що казав це нормально, відключати війну в своїй голові.
Є лише один момент - ззовні воно не вимикається!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024
Списані зошити, втрачені записи.
Вітер римує нові вірші.
Як мені знати,
Чи не пропаду я...
Післязавтра у вчорашньому дні.
Класика епосу, білі світанки.
Знову поставлю нове табу.
Обіцяю не думати, навіть з краплею критики,
Про себе і світ у якому живу.
І ще раз про себе обіцяю погано не думати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2024
Ти любиш мене.
І водночас бажаєш смерті мені.
Озираючись, за спиною ховаєш ніж.
А я мчу стрімголов, не знаючи,
Все що хочу я - догодити тобі.
А ти любиш мене, смерті бажаючи,
може це догорає моя остання ніч.
Хизувався тобою перед друзями.
Ти у мене найкраща з усіх.
Помилявся, тобою засуджений.
І втомившись від тебе все одно без тебе жити не зміг.
І думки мої власні обманули мене.
Тільки зорі молились в мій бік.
Більше я не тримаю тебе,
Ти вже вільна, як вітер від мене й від сліз.
Роздоріжжя тобі глухотою упало на голову,
Що робити тепер?
Незадоволення зруйнувало усіх.
Коли ніс я нас двохна плечах своїх,
Ти була роздратована.
Ти була невдоволена.
Ти була, як той чорт у мішку, що рогами своїми хоче подряпати, просто так, просто так, бо так боляче жити в собі.
Бо минуле болить.
Бо минуле кричить.
І щоразу про себе нагадує.
Глухотою затьмарює голову.
І людина в емоціях падає.
Ми з тобою прекрасні, як ангели.
Точно будемо, якщо все це відпустимо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2024
Темні, чорні, холодні хмари
Все відносять думки до тебе.
Як простити цей біль, не знаю
Коли з вороном серце моє.
У тенетах душі блукаю,
Намагаюсь знайти слова.
Що при зустрічі я розкажу,
Якщо ненароком перед мене з'явиться постать твоя.
Боляче було жити,
Боляче було прокидатися вранці.
З єдиною думкою:
"Хоч би сьогодні зберегти адекватність."
Я присвячую тобі кожен шрам,
Що на тілі як знак зостався.
Говорю не своїм голосам.
І кричу сама в собі: "Отямся!"
Як простити тебе не знаю,
Коли з вороном серце моє.
А думки кожну мить відлітають,
До стражденних частинок душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2024
Не зникнути в Тобі і не пробачити,
Усе, що знаю я, усе дарма.
Я буду кольором твоїм назавжди знаючим,
Від Тебе відійти - хвилини втрати розуму.
Усе, що знаю я, як Твій коханий друг,
Не вмію відділити власний піт від чистої води.
Дай думку мені втрачену колись,
Я зникну в ній і з розуму зійду.
Усе, що хочу я - хвилини самоти,
І чашку нерозбавленої кави.
Ходи, як вітер у мені,
Я млію від терпіння просто бути.
Я в жалість кроки зупиню,
І буду жити, як монах молитись.
Хвилини втрати розуму,
Як вітер, що гуляв у полі.
Небачений мій стан заплутаних думок,
І кулаки летять в висок.
Чи можу я собі пробачити?
Чи можу просто бути іскрою Твоєю, мій Господь?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2024
Ти була не права і мовчала в отвіт,
І питатися сил не було: хто з нас кращий?
Тихий вітер надій крав росу з твоїх вій,
І по трохи все стало інакше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023
Я все надіюсь що 555-тий відвезе мене в Тернопіль.
Але кожен день це так не є,
І схожі вулиці щодня мені говорять: "Ти не вдома!"
Архітектура гордо заявляє про себе, незрозумілими вивісками на чеській мові.
А десь в моєму місті так само сходить сонце і так само ховається за горизонт під звуки сирен.
І люди що просто ходять по своїх справах, навіть не звертаючи увагу на чергові повідомлення повітряної тривоги.
Життя іде ми посміхаємось, плачимо, народжуємось та помираємо.
А я все надіюсь що 555-тий відвезе мене в Тернопіль.
Трохи вперто, по дитячому ... Але...
Але тутешні будинки говорять що цього не станеться.
Інколи на вулицях я чую українську мову, але я розумію що я не вдома і я згадую про війну...
Цікаво звідки вони приїхали?
Чи ще сходить там сонце?
Чи можливо їх місто вже зрівняли з землею і їм більше немає куди повертатися?
- Слухай 555-тий а давай ти завтра відвезеш мене в Тернопіль?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023
Зійти з розуму, єдине вирішення не відчувати болю.
Ти спопелила мою планету.
І я без краплі води стою,
Надіюся на дощ,
Щоб він дав мені нове життя.
З тобою любов стала неможлива.
Я вчусь любити не дивлячись ні на що,
Наперекір всьому,
Але ти завжди, не задоволена,
Можливо, це моя вина. Пробач.
Можливо, я плутаю сірий попіл з білим снігом
І насправді все не так погано.
І холодний жар на моїй планеті, не є такий неможливий.
Що ж...
Я не знаю....
Це важко не знати.
Це важко не знати як догодити тобі.
Можливо ми втомилися один від одного і потребуємо тиші,
Але я вірю що коли проявляти турботу можна добитися багато чого.
Прошу не будь тою стороною котра бачить лише погане...
Але я знову не знаю що робити із купою попилу, там на мої планеті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023