| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Мрійливий захід гукає через всі ліси співом птахів. Гори танцювати під вечірню зорю, вітер досягає до небес, немов бушує кров. Теплі останні проміння огортає тіло. Зелене море з кожної хвилини перетворюється у золотий туман. Млин навколо зоряного сіна, передавав відчуття казковості й історії минулого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2023
Що таїться в небі, коли спливають нічні глядачі?
Якщо придивиться на зірки, можна побачити ті, які ми не помічаємо, але кожна зірка блимає яскравіше за іншу. Вони кричать та спеціально викликають увагу. Говорять, що ми не одні в цій галактиці. Паломництво зірок, що танцюють, розбігаються утворюючи сузір'я. А найяскравіша примха на нічному небі - Місяць. Бурхливий космос як океан, що повний таємницями. Небесні річки у зірках та метеоритні дощі, які можемо лише побачивши їх загадуємо бажання.
А якби небо було океаном?
Але вранці біля підніжжя моря чи океану небо зливається з водою як дзеркальне відображення. Душа вільно ширяє в небі, бачачи безмежні небеса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2023
Найчастіше люди не помічають або навіть забувають як радіти дрібницям. Це важливо насправді, людина починає цінувати це тільки тоді, коли одна чи інша подія втрачається. Важко зрозуміти тим, хто ще такого не відчував, але це згодом. Так ось, дрібниці можуть бути настільки мікроскопічним, що інша людина навіть не надасть такого сильного значення як той, хто насолоджується цим. Полягає в тому, що це все залежить, наскільки це людина цінує момент, річ чи жест, це не важливо. Більшість людей хочуть більшого для радості, наприклад телефон, гроші, машини, будинок, тощо.
Почнеш цінувати те, що втратив, але не раніше.
Як провести час з користю, коли ти не знаєш що робити. Існує ціль та порядки, а також дисципліна, якщо не слідувати їм той день перетворитися на день бабака, начебто все добре, але сам факт те, що як тільки прокидаєшся і розумієш, що тебе нічого не чекає, сьогоднішній день як той вчорашній. А якщо змінити майбутнє, піти іншою дорогою до магазину або зробити відпочинок у робочий день. Можна вплинути на майбутнє, але звідки дізнаєшся, що ти його точно змінив. Якби не пішов на зустріч, а якби пішов би вийшла інша сюжетна лінія.
Чому так виходить, що тільки наприкінці життя ми розуміємо цінність кожної миті. Чому ми так довго чекаємо і лише тоді, коли часу залишається зовсім мало, починаємо прагнути того, про що мріяли? Чому не робимо цього раніше, коли ми маємо стільки часу? Чому не дивимося на найулюбленіших так, наче бачимо їх востаннє? Яким яскравим, яким насиченим було б життя. Життя по-справжньому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2023
Як кажуть, поговоримо про що бороздять кораблі. Розглянемо деякі теми в цій творчості. Письменники зазвичай пишуть нові твори, коли вони відчувають яскраві емоції. Це один зі способів як змога більш виразити свої почуття. Раніше я ніколи не зважала на час, не переймалась тим, швидко чи повільно він пливе. Тепер я хотіла, щоб кожна хвилина тривала як година, а година як день. Усе рухається так до біса швидко.
Ресурси, які необхідні для того, щоб змінити або покращити у своєму житті, знаходиться в тобі в самому й доступно прямо зараз. Люди гають час намарно, в очікуванні якогось дива. Іншими словами пливуть за течією. Можна сплутати з рутиною. Є декілька факторів, можливо це демотивація, а там і апатія.
Інтуїція не є навичкою, вона пов'язана с здатністю людини прогнозувати можливі дії на основі тих даних, що вона отримала із зовнішнього середовища. Така здатність дозволяє нам приймати рішення з меншими витратами й отримувати більше переваг.
Люди своєрідні істоти. Усіма їхніми діяннями керує бажання. А їх характери викувані з болю. Скільки б вони не намагалися придушити біль. Придушити бажання. Вони не можуть звільнити себе від вічного рабства своїх почуттів. І поки в них вирує буря, вони не отримають світ. Ні в житті, ні в смерті. І так день від дня вони робитимуть те, що повинно. Біль буде їхнім кораблем, бажання – їх компасом. Це все, на що здатне людство.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2023
Одного разу, хто-небудь помітить що ти любиш весну, пити чай у дощову погоду, думками ширяти в хмарах.
Одна з чергових запису у щоденнику. Вітер досягає до обличчя. Спекотна забарвлена весна майже не залишила своє перше цвітіння. Розкрилися пахучі бузки біля хати. Тихий вітер розносить аж до пасовища. Неподалік журчить вузька річка й кожна крапля б'ється від каменя, що в повітрі створює грайливу веселку.
Травичка наче лоскоче ноги й відчуття що ти париш над землею. Увечері того ж дня, сонце не таке пекуче. Проміння ніби-то ніжно торкається до тіла, огортає повністю та обіймає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2023
Утаенный мир, закрытый от людских глаз и надзорных. Говорит не твой разум а душа. Но внутренний мир скрывает многое от людей, что даже другие возможно не поймут. Однако болтливые глаза, даже не вынуждая сказать одно слово, всё расскажут сами за себя. Что таится в гущи фальшивых и не договорённых фраз; что скрыто за этими небесно-морскими глазами, а когда смотришь в эти зеркала можно утонуть, а ещё быстрее я утону в его поцелуе..
Возможно ли это сон, или на самом деле чудо, но после многих трат и эмоций, началась новая глава поэмы. Новый прилив свежести заполняет каждую часть груди. Масса существ, идущие в никуда и не зная чего хотят, тыняются между собой как в муравейнике. Приглушая самые яркие таланты и стремясь показаться миру, безграничных возможностей, раскрывая тайны вселенной. Поежая туда, не зная куда приведёт это полоса жизни, но идти уверенно.
Человеку нужен человек. У каждого есть недостающие элементы, который может другой дополнить его. Когда человек находиться с партнёром, осознав то что с ним можно обрести покой и умиротворение в голове, это и есть целостность. Социум не сможет жить без общение и контакта с другими. Ощущение воссоединение гармонии с телом и душой важная часть жизни. Не забывай о том, кем ты являешься, не теряя при общении с другими. Когда есть чувства цветения в организме и тишина в голове, значит что живёшь в настоящем времени. Грусть, тревога наступает в то время когда думаешь либо о прошлом, либо переживаешь о будущем. Хотя каждая прожитая минута это было в прошлом, а завтра - будущее. Помни о своих ценностей и о других. Настоящее Я сейчас, это результат прошлого. С каждым годом человечество развивается и учится всю жизнь. Не рискнув начать новое, не даст продвижение в будущем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2023