Середенко Вікторія

Сторінки (1/7):  « 1»

Останні дні ясного літа

Темніє  значно  раніше,
Не  співають  птахи  як  колись,
А  світає  вже  і  пізніше  
Зник  гомін  у  гаю  кудись.  
Останні  дні  цього  літа  
Підходять  уже  до  кінця,
А  осінь  розправила  віта,
Бо  скоро  прийде  вона.
Лелеки  у  вирій  зібрались  
Не  видно  на  гніздах  їх
У  зграї  вони  згуртувались,  
Щоб  скоро  вже  відлетіть.
Останні  дні  ясного  літа  
Поволі  біжать  до  кінця.
Останні  дні  ясного  літа  
Осінь  вже  тихо  віта.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2023


Ніхто не почує як гірко я плачу…. .

Ніхто  не  почує  як  гірко  я  плачу,
Ніхто  не  побачить  моїх  більше  сліз.
Зітру  їх  з  обличчя  й  зроблю  вигляд  наче  
Я  плачу  від  щастя,  радісних  слів.
Ніхто  не  побачить  ,яка  нещаслива  
На  своє  обличчя  маску  вдягну
І  наче  була  я  безмежно  щаслива  
Від  болі  в  душі  коли-то    "помру".
Я  буду  інакшой  ,  не  дам  ображати  
Робитиму  вигляд  ,що  мені  всеодно,
Хоча  себе  душевно  карати  
Вночі  наодинці  не  припиню.
Я  буду  не  тою  ,  ким  я  бувала  
Сховаю  справжню  далеко  себе  
І  як  би  тяжко  я  не  зітхала  
Ніхто  вже  не  знатиме  справжню  мене.
Зостанусь  далеко  десь  у  минулом,
Бо  жити  фальшиво  -  це  не  моє  ,
Бо  ,що  несправжній  робити  в  майбутньом.
Це  запитання  буде  та  є.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2023


Для мене стали дорогими….

Для  мене  стали  дорогими
Підручник  й  кава  ,хоч  й  бува,
Що  будні  ці  всі  є  сумними  
І  смутком  душу  сповива
Та  я  стараюсь  не  журитись,
Люблю  нове  усе  вивчать  
В  місцях  незвичних  опинитись,  
В  уяві  в  себе  мандрувать.
Вивчаю  я  незвичні  факти  
Про  все  ,  що  справді  я  люблю  
Й  пишу  я  записи  в  нотатки  
Від  цього  я  не  відступлю.
Я  мрію  бути  тим  ,  ким  хочу
І  головне  отут  знання  .
Бува  читаю  навіть  вночі  
До  сходу  сонця  -світання.
Я  хочу  бути  розумнішой,
Я  маю  ще  здавна  мету
І  з  кожним  роком  яскравішой  
Вона  стає  і  не  в  просту.
Я  мрію  добре  скласти  тести  
Й  до  вишу  хочу  я  вступить  
Й  для  цього  треба  сил  прикласти  
І  все  старанно  й  добре  вчить  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2023


Життя

 
Лови  момент,  бо  він  безцінний,
Люби  життя:воно  одне  
І  кожен  виграш  чи  падіння  ,
І  щастя,  що  таке  просте.  
Люби  ти  кожнеє  світання,
Люби  і  зоряную  ніч  
І  скільки  б  не  було  вагання  
Прекрасна  є  в  нас  кожна  річ.
Люби  ти  зливу  й  навіть  спеку  
Чи  сніг  ,який  бува  сніжить
І  навіть  мрію  сю  далеку,
Яку  неможна  і  здійснить.
Люби  ти  весну  й  навіть  зиму,
Бо  кожна  класная  пора  
І  навіть  та  ,яка    дощива,  
І  навіть  та,  яка  хмура.
Люби  ти  рідних  й  своїх  друзів  ,
Не  зневажай  ніколи  їх  ,
Хіба  що  може  по  заслузі,
Але  ж  то  буде  ясен  гріх.  
Не  можна  рідних  зневажати,
Їх  можна  тільки    не  любить,
Не  можна  рідним  і  брехати,  
А  друзів  тишком  все  глумить.
Не  можна  вічно  ненавидіть  
Ненависть-  сила  це  страшна,
Вона  морально  може  вбити,  
Бо  помсти  прагне  все  вона.
В  житті  існує  зла  багато,
Але  й  добро  існує  теж
І  кожне  зло  буде  карати  
Закон  життя  колись  безмеж.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2023


Чому?

Чому  жорстокості  у  світі  цім  багато?
Чому  не  можна  доброті  тут  панувати?
Чому  хтось  мусить  по  ночам  ридати  ,
А  в  день    веселу  маску  одягати?
Чому  одні  глузують  з  інших?
Чому  хтось  думає  ,що  краще  ?
Чому  лиш  є  у  когось  в  мріях  ,
У  безнадіях  всепропащих,  
Що  зміниться  хоч  хтось  ,хто  був  глумливим,  
У  кого  є  в  очах  противна  заздрість  
І  ненависність  ,що  прозорим  пилом  
Вкриває  всіх  ,здіймає  палкість  .
Чому  хтось  думає  ,що  ті  дурні  насмішки  
Якимось  чином  зроблять  його  краще  
І  почуття  хоч  крапельки  провини  
У  нього  згинуло  давно  уже    пропаще  .
Чому  хтось  заздрить  і  говорить  в  очі  
Одну  брехню  ,яку  його  язик  плете,  
А  за  спиною  ,як  змія  якоїсь  ночі  
Отруту  боляче  у  тебе  увільє  .
Чому  хтось  часто  проклинає  долю,
Яку  йому  сам  Бог  послав  .
Він  вдячний  мусить  бути  ,хоч  за  волю,  
Бо  це  безцінний  дар  ,який  він  мав.
Чому  у  світі  так  багато  воєн  ?
Війна  це  ж  море  сліз  й  страждань.
Це  покалічені  назавжди  долі  
Колись  життю    щасливих    громадян.
"Чому"  це  слово  ,що  бентежить  
І  можна  ставити  по  тисячу  питань  ,
Але  ж  повинна  бути  їх  доречність  
І  відповіді  прагнення  шукать  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2023


Ідеальний світ

Можливо,  колись  прокинусь  
У  світі  ,де  є  лиш  добро.
Замилуюсь  на  щось  й  просто  спинюсь,
Не  побачу  ні  в  чому  я  зло.
Не  почую  я  більше  неправди,  
Не  побачу  більше  страждань  
Й  не  буде  жодної  вади
У  контексті  простих  побажань,
Бо  буде  в  тім  світі  лиш  щирість,
Добро  там  буде  усюд  .
В  кожному  реченні  милість,
А  не  поганий  осуд.
Там  буде  лише  справедливість,
Бо  вона  найкраща  з  усіх,
А  не  лиха  облудливість-
Руйнівниця  чиїхось  утіх.  
Цей  світ  далеко  у  мріях.
Не  буде  ,на  жаль,  його,  
Хоча  ця  думка  в  надіях  
Живе  достатньо  давно.
Лише  від  нас  все  залежить  
Чи  хочемо  ми  це  зробить  ,
Чи  хочемо  мрію  далеку  
Нарешті  хоч  якось  здійснить  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2023


Чому тебе я покохала?

Чому  тебе  я  покохала  ?
Чому  тебе  ,а  не  когось  ?
Можливо  б  так  я  не  страждала  
І  не  казав  би  мені  хтось  ,
Що  марно  ,досить  ,розлюби  вже,  
Не  покохає  він  тебе,
Що  тільки  в  снах  це  все  можливе,
Лиш  там  кохання  взаємне.
Лише  у  снах  ,у  моїх  мріях  
Говориш  :"Я  тебе  люблю  ",
Але  відтінок  цих  слів  сірих  
Здіймає  в  серці  гіркоту.
Бо  знаю  я  ,що  не  кохаєш:
Ти  сам  колись  мені  сказав,
Що  дівчину  давно  ти  маєш  
І  серце  ти  своє  зв'язав  .
Якби  я  знала  ,як  забути  ,
Не  пам'ятати  більш  тебе
І  більш  нічого  не  відчути,
І  не  карати  цим  себе.
Я  б  все  зробила,  що  у  змозі  
Та  це  не  казка  чи  кіно  
І  це  зробити  я  в  знемозі  
Це  ж    все    нереально  всеодно  .
І  я  продовжую  любити,  
Хоча  я  знаю  ,що  дарма,
Але  кохання  не  згубити,
Як  олівець  із  рюкзака  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2023