| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
погляд в небо як погляд на Бога
не прохання про мир, а вимога
щоб на серці, в душі, в кожній хаті
враз тривоги розтанули кляті
це урок, покарання чи вирок
не важливо. вже це не важливо.
очі спухли, душа вся у дірах
і без хмар небо грізне і сіре
десь на білій купчастій хмаринці
чути голос, як мама дитинці
тихо, ніжно, але і завзято
«прийде час, з нами буде наш тато»
після всіх цих трагедій і кари
навіть Бог сам своїм руками
мав би знищити кожного ката.
мав би в дім повернути всім тата.
..
небо сіре. попереду грози.
але віриться так у прогнози
що якщо й десь наш Бог відвернувся
то народ під цей гніт не прогнувся
знищить. кожного і повсюди
бо не люди вони, вже не люди.
і за всіх їх злочинні накази
суд чекає. пізніш чи відразу
розійдуться ще всі сірі хмари
перетворяться рани у шрами
і про кожну загублену душу
памʼятать клятву я не порушу
ще заллє сонце нашу земельку
нашу змучену втратами неньку
ще всміхнеться вона і розквітне
поверне собі щастя тендітне.
..
я тримаюсь. і ти теж тримайся.
коли плачеться — плач. і всміхайся
бо «боріться!» слова з заповіту.
задля нового, мирного світу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2023