| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Вони сканують мою душу,
Так потонути в них боюсь.
І з місця ні на крок не зрушу,
Мов заворожена дивлюсь.
Як риба оминає сушу,
Ці очі уникають сліз.
Німу завісу не порушу,
Хоч і бере пекельна злість.
Переконання непорушні,
Мов скеля з дáвнішніх гріхів.
Звільнитися тебе не змушу
З полону внутрішніх страхів.
Очі дзеркалять твою душу,
Не приховаєш почуттів.
Не чути - відчувати мушу,
Бо так бракує теплих слів.
23.03.2023
В.Вінцевич (V.V)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2023
Вона любила свіжі квіти,
Раділа сонцю у калюжі,
Лиш опускаючи повіки,
Чула свої думки байдужі.
Вона любила просто жити,
Ходити босо по підлозі.
Мелодію душі створити
Хотіла…та була не в змозі.
Вона б могла прошепотіти
Чи закричати слово схоже,
Як той, хто повзає - злетіти,
Почути відповідь - не зможе.
Не знала, як то «гомоніти»,
Свій тихий світ вітала в прозі,
Лиш прагнула тому радіти,
Що бачить вéрбу при дорозі.
Не варто скиглити, терпіти,
Підкорюй буревій і грóзи!
Так легко в жалості зітліти,
Та не оцінять твої сльози.
Ти маєш витримати вміти,
Не здатися на півдорозі!
Як вільно дихаєш щомиті,
Бути щасливим точно в змозі!
17.03.2023
В.Вінцевич (V.V)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2023