Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Пробачте, вже давно не юний чоловік.
Зате, що не насмілюсь з вами говорити.
Що незважаючи на свій цікавий вік,
мені ще зажадалось вас любити.
Пробачте, що підв'явша вже краса,
егоїстичне серце ваше, не торкнула.
Й за те, що розчинилася вся в вас.
За те, що палко в почуття пірнула.
Що тисячі палких жаданих слів,
до вас нажаль не долетіли.
За те, що незважаючи на все…
Я вас прощала й розуміла.
За те, що серцю боронила відчувати,
думкам воліла бути в забутті.
Й зате, що я продовжую бажати,
ваш погляд в моїй стороні.
За те, що вам не вистачило духу
зізнатись у слабкості своїй.
За те, що ви шукали друга,
а плавились у ніжності моїй.
За те, що я не буду говорити,
й за те що вже не буду відчувати.
Я зможу, спробую вас не любити.
Та не пробачу - завжди буду пам'ятати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2024
Несподівано, нечекаючи, забурлили для нас почуття.
Так з дурнички, зі слів витікаючи, десь за душу вчепилася душа.
І безпланово і безвідома, наче хаос вірвався в думки. Закружляла чуттєва віхола. А я прошу її - "Не лети"
Дай часу смакувати незвідане. Дай хвилин, що в роки пронесу.
Хоч усе швидкоплинне й не вічним є. Та спиняє час -щире люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2023
Вже так мало пишу. І малюю словами.
А колись. Так легенько складались рядки.
Тяжко змусити себе із роками,
в стислу риму -"прозору", складати думки.
Я так мало вдивляюся в небо і зорі,
в вітер, хмари, і в сонце, в дощі.
Все безбарвне, сумне, не загоює рани.
Загубила по клаптиках частки душі.
Я так мало живу, хоч завжди поспішаю.
В круговерті буття пролітають роки.
Дім, робота, сім'я, все те щастя. Я знаю.
Проте мало пишу і малюю думки.
Не іскрить, не пече і не рветься на зовні,
що глибоко в середині - тільки моє.
Не пишу чому очі сльозами повні,
І чому сивина .... не малюю...
Чуже...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2023
Про що з тобою помовчати? Без слів, без шуму, шепотіння.
Лиш мовчки в погляді шукати - твоїх думок благовоління.
Мовчати хвилю? Дві? Годину? Допоки стане зрозуміло?
Коли боїшся запитати - а, як воно? Переболіло?
Мовчати аж до сліз, до туги, до відчаю і до тремтіння.
Мовчати і зціпивши губи, боротись із своїм сумлінням.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2023