| Сторінки (1/12): | « | 1 | » |
!!! Воспоминание из времени, когда уже «было с кем», но ещё «не было где»!!!
Ты смотришь сегодня в небесную синь.
Во взгляде моём – разнотравье.
И ты не одна, да и я не один.
На время мы время оставим.
В глазах твоих вижу небес синеву,
Что видишь ты, точно не знаю.
Одно только знаю: я точно живу,
В небесную высь улетаю.
Но шепотом ночи приходит момент.
Комар допекает серьёзно.
И пусть секс в лесу только эксперимент,
В глазах твоих светятся звезды.
Плывут облака на изломе пути.
Гони в своём теле истому.
Вставай с покрывала. Нам долго идти.
Ещё два часа, и мы дома.
1999
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024542
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.10.2024
Важке виховання сучасних дітей.
Забуті давно стадіони.
Занурений мозок у гаджети, де
Керує всім рух електронів.
Вони вже «дорослі» і знають самі,
Як робляться справи у світі.
Тому «динозаври», якими є ми,
Не можуть нічому навчити.
Наш досвід застарів, змінились часи,
Тепер актуальним не стане.
Знання за плечима не треба носить,
Достатньо смартфону в кармані.
Щодня в інтернет вподобайки летять,
Бардак в голові і у домі.
Але не втручайтесь в дитяче життя,
Надайте фінансову поміч.
Навіщо знання, якщо безліч причин
Спихнути завдання комусь.
Батьківське суворе: «Не вмієш, то вчись!»
Луну викликає: «Товчусь…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2024
!!!Ремикс на старый стишок. Танечки, не принимайте на свой счет. Все знакомые Татьяны умницы и/или красавицы. Просто такой текст из детства.!!!
Нос распух, потоком слезы, и поплыла тушь.
В реку ускакал надутый шариком баллон.
Мы давно видали где-то эдаких Танюш.
Много их, таких растяп на свете миллион.
Ей доверишь сделать дело, жди опять беды.
Потеряет по дороге и свою башку.
Не найдет и станет плакать, а виновен ты.
Не понять умом пацанским эту девушку.
Не умеет планы строить и творит позор.
Видно в детстве не учили думать головой.
Ждет, что ей сейчас на помощь из-за дальних гор
Прилетит крутой волшебник или принц крутой.
Мечется среди иллюзий и живет мечтой.
Под модельною прической не горит огонь.
Плачет, растирая слезы, и не знает, что
Вертолет “накрылся тазом”, сдох и белый конь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023250
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.09.2024
Екзаменує повсякчас життя.
Щодня контролі, заліки і звіти.
А дні в майбутнє стрімголов летять
І спонукають швидше нас горіти.
Минає час, потрібно досягти
За невеликий термін існування
Якогось рівня, певної мети,
Здобутих мрій чи здійснень сподівання.
Для когось є важливим результат.
Комусь процес досягнення бажання.
Та не залежно від ресурсних втрат
Настане день, який буде останнім.
Чого досяг, того не замінить.
Ти сам собі коваль своєї долі.
Обернешся назад в останню мить,
Побачиш пустку чи родюче поле.
Загасне іскра в темряві часів.
Твоє майбутнє стане вже минулим.
Ти наче жив, а може і не жив.
Роки минуть неначе нас не було.
Для когось знову здійметься зоря.
І час для когось знову потече.
Ця послідовність змін календаря
Природним є перебігом речей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2024
Стены без окон и люди без лиц –
Горсти песка на засохшую память.
Мы проложили десятки границ,
И в этих границах запутались сами.
Кадры скупые немых кинолент ,
В прошлое канув, вернулись обратно.
В этот сюжет о безмолвии стен
Мы родились, чтоб сниматься бесплатно.
Стены без лиц и души без окон
Смотрят в пространство слепыми глазами.
С детства плетем мы бессмысленный кокон,
Кокон границ, а, возможно, и саван.
2002
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003946
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.01.2024
Корабли на песке недосказанных фраз,
Неоконченных дел, недописанных писем
Только кратким мгновеньем мелькнут мимо нас
И уходят, как тени не прожитой жизни.
1996
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003945
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.01.2024
З Майдану ідуть батальйони.
Життя захищатиме мить.
Замінює чорне з червоним
Над жовтогарячим блакить.
Незване насунулось лихо.
Загрозу несуть вороги.
Розпалює вогняний вихор
Від гніву за долю думки.
У нашому краї спокону
Неправда розбурхує лють.
З Майдану ідуть батальйони.
І крицею люди стають.
Загроза об’єднує кожна.
Будемо своє боронить.
«Майбутнє програти не можна» -
Набатом у мозку бринить.
Надходить сувора година,
Один вибираємо путь.
Закличе до бою країна.
Майдан. Батальйони ідуть.
2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2024
Будь уважна і обережна,
Нехай усе буде таке, як належно.
Вела тебе довго заплутана стежка,
Нарешті виходиш на простір безмежний.
Виникне шлях на знайомі не схожий,
Свідомість готує до метаморфози.
Оточення дружнім здаватися може,
Але приховало таємну загрозу.
Тут крок за кроком тупочуть хвилини.
Години минають нестриманим плином.
Все, що було, відбувається й досі,
Бере, відбувається й дозвіл не просить.
Шляхи: рух по колу, праворуч і вліво,
А поруч за рогом знаходиться диво.
Знайди, відрізни від інакшої миті.
Думки загубились, дороги закриті.
Підказка загублена, зламані крила,
У просторі-часі шпарину відкрила.
І знову – свобода, і місце для руху,
Немає обмежень бунтарському духу.
2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2024
Життя – розлогий лабіринт заплутаних шляхів.
Крокують ними врізнобіч щодня мандрівники.
Для когось рух шляхом життя є пошуком мети.
Комусь по плутаних стежках важливо просто йти.
Оздобить кожен коридор намисто із дверей.
Один із входів мандрівник для себе обере.
Таємні двері в майбуття скасують дії до.
І кожна з них відкриє шлях у інший коридор.
Час плине і штовхає нас зробити вибір свій.
Десь треба ключ, а десь трансфер не потребує дій.
Не все, що легко нам дано, веде до перемог.
Немає тут простих шляхів (із пункта в пункт - стрибок).
Зв’язок з минулим – нить тонка. Надія на повтор
Минути знову лабіринт, та стережись потвор.
Уважним бути повсякчас потрібен певний дар.
Тут кожного чекає тінь: свій власний Мінотавр.
Все швидше хочеться пройти, та поспіх губить нас.
У битві протилежних сил важливіший баланс.
Біжиш крізь морок стрімголов, мету не пропусти.
Знайди її, а як не зміг, то спробуй просто йти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2024
Ваше дзеркало. Відблиск зображень.
Галерея, що йде в далечінь.
Ні про що нам воно не розкаже,
Не поверне минулого тінь.
Ваше дзеркало. Змін неминучих
Не зупинить нестриманий плин.
Та поверхня, що зроблена штучно,
Є теперішнім давніх світлин.
Ваше дзеркало. В ньому побачиш
На поточний момент хто ти є,
Далі напрям для руху означить
Лише втілення волі твоє.
Ваше дзеркало. Істинні мрії
Нас звеличують помахом крил,
А сувора реальність розвіє
Дріб’язкові надії на пил.
Ваше дзеркало. Все розвертає
Середовищ і дійсності злам.
Як шукатимеш правду, гадаю,
З часом прожитим вирішиш сам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2024
Пульсує всесвіт. Темрява і світло
Ведуть танок у вирі пустоти.
Сузір’я барв складається палітрою,
Шматує тишу спалахом картин.
Як глибочінь безмежну осягнути?
Як знати сенси мрії і мети?
Можливість всесвіт бачити і чути
Стає колискою для безлічі світів.
Що було, те що є і те що буде –
Дороговкази для мети і мрій.
І те, що відбувається усюди,
Пов’яже всесвіт ланцюгом подій.
Почне рости і набирати силу.
Загине і відродиться, і знов…
Та нам, як елементам цього цілого,
Безмежність осягнути не дано.
За горизонт не глянути, границі
Чуття і звуків зупиняють крок.
Можливо нездійсненне не здійсниться,
Та ми не полишаймо спроб.
Потрібно йти, бо невідомість кличе,
Щоб зазирнути в таїнства красу.
Щоб стати до безмежності обличчям.
І там дізнатись про доступну суть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024
У землю блискавка, в небі грім,
Дорогою стукіт копит.
А серце тримає заданий ритм
І пульсом у скронях звучить.
За подихом подих який рік
Прибоєм шумить між скель.
Щоденно секундам веде лік
Життя, воно дуже просте.
Народження кожного є джерелом,
Шляхам же не має меж.
А часто у світі таке було:
Кінець настає теж.
Твоє існування не втрачений час.
Потрібне воно тут.
І швидко зі світу кожного з нас
Іти не спіши. Будь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024