| Сторінки (1/11): | « | 1 | » |
От чего в моей стране беда
Молодые люди, как скелеты,
Портится живое тело в склепе,
Бьёт ключами мертвая вода?
Дети курят смеси с трупным паром
Девушки дырявят руки
Старики уходят с жизней в муках
И парнями все забиты нары.
Почему в моей стране тюрьма?
Что ламают в этих хмурых стенах,
Что куют и почему вселенной
Безразлично на эти дела?
И слеза не смоет стыд с души,
Соль морская отложилась в веках.
Что случилось с этим человеком,
Может ли он как-то дальше жить?
Почему в моей стране аптека
Продаёт отсрочку от мечты,
Светятся, блестят кресты.
Освещают нам дорогу к смерти.
Чей ребёнок, ясная душа,
Отрчётся счастья жизни чистой.
Оступившись, он однажды, быстро,
Попадет под эти жернова...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019736
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.08.2024
Мрії, що пахнуть йодом
Теплі думки полетять на свободу
Дім, у якому вибиті вікна
Мрія, що зникла...
Запах твій я не забуду.
Буду тебе обіймати так ніжно,
Наче, з тобою прощаюсь на вічно.
Тебе не пущу я нікуди.
Ніжність лиця у промінні.
Губи палають, торкатись не смію
Душу мою оплітаєш корінням
Тану і знову живу у спасінні.
Миті, що пахнуть йодом
Як не забути ті радісні ноти
Лишився від тебе лиш спогад
Спогад, що пахне кров'ю і потом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2024
Плоть разрывал и вгрызался в кости
Кровью захлёбывался, задыхался от злости
Горами трупов заваливал пущи
Головы резал, вытягивал души.
Шел по полянам, забыв о пощаде
Воинство вёл, раздавая награды.
Грязью траншейный окрашивал лица,
Громких орудий возводил вереницы.
Грозных машин, железных, могучих,
В бой он пускал огомные тучи.
Яркими вспышками на горизонте,
Землю на части кроил он на фронте.
Злые солдаты хотят убивать
Каждого сына из дома забрать
Чтоб овдовели и роща и поле
Чтоб не звучало ни песня ни слово
И опустели дворы и подъезды
Чёрный оракул читал о возмездье...
Конница шла через красные реки,
Ни одного не щадя человека.
Резала, жгла, разрывала на части,
Мылась слезами, питалась несчастьем.
В небо смотрели мёртвые лица,
С ними никто не сумеет проститься.
@ Борис Спасибо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019278
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.08.2024
Люблю я и светлый туман на рассвете,
Мне нравятся солнцем залитые горы,
С вечерней прохладой, закат на просторах,
Когда я хочу, то мне нравится это.
Как счастливо рядом играются дети
Смеются, танцуют, и смотрят счастливо
Тепло и уютно мне в этих порывах
Как грустно и быстро кончается лето.
Как скоро растут плоды на деревьях
Как быстро завянут душистые розы
Придут постоянные ливни и грозы
И птицы споют про намокшие перья.
Ботинком вступая в глубокую лужу
Пройдёт мимо окон продрогшее тело
И путь ему жёлтые листья простелят
А ветер над городом холодно кружит.
Люблю я и осень и зиму и холод
Когда среди ночи придёт вдохновение
Как сладок мне будет и чай, и печенье
И, к счастью, сегодня и жив я, и молод.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019275
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.08.2024
Пытали любви в безразличных лицах
Сломают кресты и согреют жилища.
Тоскливые фото и камни вокруг.
Люди решили идти на Юг...
Забудут о холоде здешних вьюг,
И дрогнут оковы...
Устанут от жёсткости здешних условий,
Усопнет потомственный круг.
Откроют глаза и посмотрят на Юг.
И рухнут мечты и посыпается память,
Сломают мечи и махнут рукой
На мнимость бичей, что свистят за спиной.
Народ мой терпеть их не станет.
И высохнет луг...
И мухи роится начнут на скелете
Царя, что пытался спастись в кабинете
Позорно погибшим под солнечным светом.
Забудут они о вечной тоске...
И горе забудут, и боль
А волны сотрут их следы на песке
И золото вам не возложат на стол.
Посыпятся замки, сгорят склады,
Померкнут великие краски.
Продолжат кровавые войны династий,
Бесславные войны креста и звезды...
Циничные лица на тёмных портретах.
Бессмысленный, синий и тухлый огонь
Народ не простит за разрушенный дом
И вновь не воскреснут убитые дети...
Разрытые земли вселяют испуг,
Как звук, разрывающий слух.
Здесь люди не терпят жестоких хапуг.
Сжигают мосты и уходят на Юг...
И дом мой пустой, перевёрнутый стол,
Сжимают облезлые стены.
И зеркало в нём из разбитых кусков,
Лишь тени лежат на постелях.
И город мой пуст, без цветов и фонтанов
От смерти и страха, потух
Холодный, безлюдный, бездушный и рваный.
Ведь люди ушли на Юг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019208
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.08.2024
Підходь і я по танцюю з тобою
Щаслива людина з гарячою кров'ю
Жила, розливалася буква і слово
Розкрий мені очі від теплого зову
Здається, що голос прокинувся знову
Розвіяв туман зацікавлений погляд,
Проходиш до мене, приємна як спогад,
Останнього вдоху, останнього слова.
Подай мені руку, цілуй мене в губи,
Поглянь у мої широкі зіниці.
На мене поглянь зі своєї дзвіниці
Закутай в обійми, зжимай мої груди...
Крути мою голову, боли моє тіло
Розбий в мені стіну жалю і вагання
Це ти заживляєш пульсуючі рани
Приємно усе, чого б ти не зробила.
Твій дух розігнав мої хмари,
Це ти розпускала усі мої квіти
З тобою продовжують зорі горіти
Це ти все... це все твої чари.
Відомо тобі, що я в темряві бачу
Ти плачеш зі мною у тиші
Хай янгол веде мене в час найтемніший.
Про мрії мої ти зі мною по плачеш.
Надію мені подаруй, перед кроком,
Що спогад про мене вплете в твої коси,
Хай небо згадати про мене попросить
В останню годину цілуй мої щоки...
Хай душу мою поведе до спасіння
Хай стелиться шлях
І байдуже, що у крові і сльозах
Я в чорному фраку, ТИ в сукні весільній.
У цьому житті, і у посмішках дивних...
І квітами в теплих та ніжних руках...
(З живими, щасливими дітьми.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2024
Замалюй клітинку сірим
Олівець точи в надії,
Що в часи ці неспокійні,
Буде тільки ваша віра.
Буде тільки ваша правда
Буде тільки у вас сила.
І наповниться, і хлине
Нескінченна чаша влади.
Цей етюд життя повіє,
З-під халяви хитру вдачу
Хист до радості і плачу
Без майбутнього та мрії.
Пахнуть мохом і грибами,
Сирістю течуть по стінах,
Ваші сни про старість тиху
Про життя поміж рабами.
Прокляне земля вас чорна,
Мертві води вас омиють
Попіл голову осипе
Очі виїсть чорний ворон.
Кому душі ваші служать?
Спів брехливий, спів ганебний
А червоне коло в небі
Стане мертвим та байдужим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2024
Пройшов звичайний літній день
Злилась душа з промінням ліні
Так захотілось щось води
Під голоси сумних пісень
Просохли бездиханні тіні
Сухої, жаркої біди.
Посипався пісок надії,
Пісок характерів безликих.
Колись струмків холодних крики,
доносились забуті мрії.
Самотні дотики і цілі,
бездушні голоси любові.
Бракує теплоти у слові.
Відсутність рідини на тілі.
Гаряча кров, густа, як лава
В пустелі радості і смутку
Зробила з мене самокрутку
Курила, через зуби ржаві...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2024
Як криво писані сонети
Зав'ється золотий словесний хмиз
Палатиме тяжкий каприз
І заблищать примарні силуети.
Заманить вигаданим ритмом
Змалює з мертвого портрет
І, як не прожитий момент
Заграє скрипки злої миті.
Душа впаде в нужду буденну,
І тіло зплавиться в огні,
І очі змутяться в пітьмі
І підпис зітреться об землю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2024
Часом, на білому
Коїться диво
І в пустоті народилось дитя
Як із нічого, з'явилось важливе
Чи простотою свого сприйняття,
робить когось воно дуже щасливим?
Білим малює картину життя,
Сонцем проходить крізь бурі та зливи
І обертає розлуки в злиття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2024
Взяв в обійми, думку - голос
Проривається крізь смуток
Наче пісню чуєш... хутко
Мов записуєш за мною
В голос скажеш? Діло скоїш?
Чи танцюєш ти з журбою?
А розкажеш, в голос тихо,
як братаєшся ти з лихом?
Чом з веселощів чужіїх
Плачеш, наче та дитина...
Заспівай у голос світу
Розірви ланцюг події
Все проходить, час все змиє
Чи почуєш голос миті?
Миті, що зірве до дії
І закрутить душу в танцях,
Що підніме сонце вранці
Двері пам'яті розкриє
Смертю скінчиться не зараз
Запиши свій ніжний голос
На пластинку наче повість
Про свої душевні мари...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2024