| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Повний місяць повернувся,
Я чекала 30 днів…
Поглянув, не посміхнувся
І розмову він завів.
Бачу я, сидиш, чекаєш,
Віддана тільки мені.
Але думаю, не знаєш,
Ми з тобою не одні.
В мене є одна причина:
Більше я не повернусь.
Ще зʼявилася людина,
З нею бачусь, та люблюсь,
І палким коханням стало,
В нас такого не бувало!
Стане сльози тобі лити,
Треба далі собі жити.
Я не мав навіть бажання,
Приходить до тебе зрання.
Пригорну його рукою,
Сильно-сильно обійму.
«Було добре нам з тобою,
Назавжди. Твоя. Люблю.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2024
Серце перестало битись,
За вікном свистять вітра.
Буревієві не скритись,
А любов була одна.
Але разом із повітрям
Перекрили душу їй.
Тіло, лежачи, заснуло,
І життя немає в ній.
Очі заплющила разом
І заснула назавжди.
Подивлюсь я у віконце —
Стихли разом і вітри...
Ті вуста були холодні,
Очі ті були пусті.
Разом з сильним буревієм
Розпустилися густі
Квіти з назвою троянди.
В руці, лежачи, живуть,
А життям душу і серце
Ті троянди не спасуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2024
Забудь всі слова, про що говорю,
Забудь про мій погляд грубий.
Закрий цей момент, я не напишу,
Пробач мене, мій любий.
Бо твій інтерес, як аероплан,
Летить, пролетів, немає.
Душа твоя є, і серце живе,
Але мене не чекає.
Забудь ті слова,
Що вечором тим
Тобі з гаряча сказала.
Мені в ту мить
Так легко було,
Бо ті слова серце шептало.
А зараз сиджу, на стелю дивлюсь,
Так темно в моїй кімнаті.
Я вирву сторінки «Роман про любов?»,
Померли ті фрази крилаті.
Мені не болить, і серце мовчить,
Не можу вже помирати.
Піду я в альтарь, і там постою,
Під землю піду спочивати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2024
Думки-покарання,
Мовчання-печаль.
Я так завжди говорила,
Дивлюсь у вікно:
Він ще не прийшов?
У спокої серце спочило.
Є думка одна, сакральна вона:
Я виберу день ведучий,
Любов — то жага,
Життя під вінцем?
Кінець завжди був неминучим.
Перелік тих слів, що ти говорив,
Я знаю, ти хочеш, любий.
Востаннє побачились, взяв і пішов,
Завжди ти зі мною грубий…
Є думка одна: знайду я момент.
Багато що можна сказати,
Баладу із снів, твір із брехні.
Про це я не буду писати.
А час вже пройшов, я знову мовчу,
Вдивляюсь я в місяць синій.
Горить та листівка, слова «я люблю»,
Забудеш ти, мій милий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2024
Примара у вікні зʼявилась,
І знову місяць завітав.
Ті 30 днів швидко летіли,
І він баладу заспівав.
Баладу серцю, жгучу, з сумом,
Вона як лезо ріже грудь.
Буття та сутність враз розбились,
І біль та сльози не минуть.
Не обійдуть вони ту сповідь,
Яку ти разом заспівав.
Ти був як янгол, павший з неба,
Розривав хмари, вітром став.
І всі ті муки є як молот,
Лупали тіло, як граніт.
Я підійду, я подивлюся,
В тобі побачу весь свій світ.
На руки візьму, і по стежці
Із крові, болю проведу.
Дорога з пекла та печалі,
Гріхи на душу всі візьму.
Ми заспіваємо молитви,
Взивати в рай гучно почнем.
Схилю я плечі над тобою,
Через печалі в мить пройдем.
Шлях закінчився, під скалою
Я проведу тебе у храм,
І поруч ляжу, складу руки
На зло примарам та страхам.
Навхрест під серцем твої руки
Я тихо з жалем покладу,
Від ядовитої розлуки,
Разом з тобою я піду.
І наші кості, разом з духом,
Під храмом швидко зогниють.
Більше нема болю розлуки,
Пропали душі, вмерла суть.
Ти закінчив свою баладу,
Очі на мене, я мовчу…
Ти покачавши головою,
Сказав мені: «Я вже піду».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2024
Життя — як річка,
Течією, думки та спогади несе,
Вона біжить, а я за нею,
Напевно, з краєм нас зведе.
Вона стрімка, як вітер, буря,
А чиста, наче як роса,
І знов тополя, знов діброва,
І стежка довга в небеса.
Я бачу арфу, пісня ллється,
Повільно й тихо, наче кров,
Що скуте серце, знов заб’ється,
І я відчую ту любов.
Вона піднітить мене вище,
За рай, за небо, та й за світ,
Вона обіймами затисне,
І зробить тихим наш політ.
Багато слів можна сказати,
Відкрити двері до життя,
Але не можна відірвати
Та вичерпати все буття.
Бо ті сакральні таємниці,
Які сховали в заповіт,
Не стерти зі сторінок праці,
Яка залишить темний слід:
На спогадах та на навчаннях,
На сподіваннях та зітханнях,
Життя — це є прекрасний цвіт,
В садку душі, розтопить лід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2024