Вікторія Коваль

Сторінки (1/2):  « 1»

Кохання бентежить…

Кохання  бентежить,збиває  рядки  у  вірші.
Фальші  в  словах  недостатньо,
/всміхаюся  широко./
Я  вже  не  йду  за  людьми  в  далеку  дорогу  пішки
І  знати  не  хочу  наскільки  в  людині  глибоко.

Постійно  тягнуся  до  сенсу  в  кошмарних  снах,
/Та  все  найстрашніше  давно  вже  у  цій  реальності/
Сумна  поетеса  кохає  когось  крізь  страх
І  сварить  себе  за  зайві  сентиментальності.

Рот  закриває  в  приступах  ласки  й  ніжності
Сліпе  цуценя  не  варте  людської  любові.
Кохання  бентежить,збиває  рядки  у  цінності
Кохання  бажає  моєї  щенячої  крові.

Я  зла  собака,що  раптом  навчилась  сміятись
Очі  добра  переповнені  хижим  оскалом.
На  підняту  руку  я  завжди  готова  кусатись

-Як  я  такою  стала?

13.04.23

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2024


Доки щастя…

Доки  щастя  іскриться  в  твоїх  очах,
Доки  тінь  твого  сонця  палить  мости,
Йди  вперед,забуваючи  біль  та  страх,
Бо  найбільший  твій  страх  це  ти.

Доки  пам'ять  бентежить  чужі  серця,
Доки  світ  тебе  ставить  на  стерті  коліна,
Тримайся  відважно  до  свОго  кінця,
Бо  ти  є  Людина.

Доки  голос  тремтить  як  тендітна  струна,
Доки  ніжність  твоя  не  пізнала  кордонів,
Якщо  раптом  життя  це  холодна  стіна—
Напиши  на  ній  ряд  законів.

Хай  закони  ці  рвуть  всі  стандарти  й  нитки,
І  загоюють  твОї  коліна.
Бо  найбільший  закон  твій—  то  тільки  ти,
Й  лиш  тоді  ти  насправді  Людина.

08.09.22

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2024