| Сторінки (8/745): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 | » |
Кому вигідний наступ на українську мову?
Навіщо між нами сіють розбрату зерно?
Ведуть до шибениці, кат буде рубати голову,
Приготували тамувати спрагу кров наче вино.
І хто цікавився питанням, той насправді знає,
Для кого мов більмо на оці наш славний народ,
Якщо ти ще людина, ти це зможеш і спитаєш,
Кому уже сьогодні у ярмі почав орати огород.
Твоє минуле, справді пам’ять в чому твоя сила,
Від поколінь батьків до всіх твоїх майбутніх я,
Колиска людства, сон зникає, відростають крила,
Пригадуєш яке насправді було вчора істинне ім’я.
Сьогодні ж біль, ламають до будинку твої двері,
Ворогу ти потрібен в якості слуги на певний час,
Він вже обрізав твою віру і тепер в святу вечерю,
Насипав дьогтю у мінорних молитвах для вас.
Підкорені самі себе з’їдають їх система убиває.
Ті кого обрані не захопили вже зі зброєю в руках,
Вони чесну війну за правду і свободу починають,
Відтяти язики кошерні що смердять на терезах.
5.06.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342103
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2012
Нетлінні мощі
Церква повинна бути храмом життя,
Погляд в майбутнє і народження нового,
Але коли туди заходиш, зовсім інші відчуття,
Культ тіла мертвого, якого прославляємо ми бога?
Нетлінні мощі, смерть живе навколо нас,
Скелети, черепи, які цілують люди, на поклони,
Минуле розкладається і в рабстві зупиняє час,
Тіла мерців там чудотворні і божественні закони.
Покійники засушені, голови порізно, обрубки рук,
Хіба це та релігія батьків і наших родів?
Хто нам створив цю секту із невільників овець і слуг,
Мільйони у ярмі, у культі темряви запряжено народів.
Невже зцілити може те що розкладається і неживе?
Вірні ж служителі пакують і збирають справно трупи,
І процвітає чорна магія, що душу твою забере,
Личина справжня того бога на кістках і зі шкарлупи.
Вирощуєш в собі, виношуєш його гріховну суть,
Чому ж ти й далі віриш у цю святість мертвечини?
Світло краси і там лиш квіти справжні проростуть,
Правда одна дорогою до справжньої людини.
5.06.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341657
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.06.2012
Павел Горенко: Юрко, судя по твоим фото, озаглавленным "Крипакос йисть и пье", вид у тебя подозрительно монголоидный.
Кріпакос: це ж добре, внук Чингизхана і Батия
Павел Горенко: Да, наследник кривоногих монголов или полоумных бурятов...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335263
Чому Павел Горенко ненавидить бурятів і монголів?
Вони ж такі самі люди як і ми,
Расистський випад цього поета проти двох народів,
Яких вважає неповноцінними людьми.
Таврує їх, для нього(неї) вони кривоногі і недоумки,
Вигадані штампи справно й ярлики на них розвішує,
Як у нормальної людини можуть бути ці думки,
Одні народи гірші інших, хто дав право це писаці цему тут вирішувать?
3.06.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341633
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 03.06.2012
Творчий аналіз інформації,
Кілька завчених фраз,
Звуки із вигуками інтонації,
Завтра прийде новий час.
Прірвою скотиться обручем,
І упаде десь в провалля,
Річкою слів туди потече,
Знову зника задзеркалля.
Башта з якої все видно,
Трохи самотньо десь поряд,
Стала і знаєте дивно,
З неї не бачити моря.
Хтозна, що думаю, що це,
Хмари летіли між днів,
Як забираючи сонце,
Падав на землю вже сніг.
Запах думок не згорає,
Тихо, проте він живий,
Світ, там далеко за краєм,
Просто здавався складний.
Дивишся, слух має значення,
Скільки всього – кольори,
І на привіт до побачення,
Літо, рахунок на три.
2.06.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341477
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.06.2012
Плюс на мінус - буде мінус,
Мінус на мінус не буде плюс,
Пити налив і здуваючи піну,
Майже самотній із себе сміюсь.
Полюс один, полюси є холодні,
Знав би тікав, кругообіг шиття,
Що ми поїли, що стали голодні,
Віником знову сортую сміття.
Болю нема, це не біль, мої ноги,
Йти не дає, я стою, і мій ліс,
Дерево сохне з моєї підлоги,
Трохи квадратні є рухи коліс.
Пролісок квіткою буде зимою,
Я позриваю, красивий бур’ян,
Може і боком, зігнувся спиною,
В космос лечу я останній з землян.
Голосом тихим, не чули ніколи,
Тут, хто спитає мовчіть і замки,
Ключ ремонтує здоровому хворий,
Ваші думки це не ваші думки.
1.06.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2012
Іди за білим кроликом, в неправді все своє життя,
В омані із ілюзій бігаєш довкола цього столу,
І порухом руки, і покликом придуманого «Я»,
Ти віриш сліпо, і ще глибше падаєш у нору.
Це світ брехні, куди тебе ведуть усі шляхи,
Який ти вибираєш, думаєш дорогу до свободи,
І чи то не обман показуєш собі із правої руки,
Твій розум засліпило в ямі темній насолоди.
Неначе в’язень серед цих заплутаних ниток,
Щоб вийти з лабіринту і позбутися вже впливу,
Це річка шлях і істина і буде перший крок,
В тісні ворота лиш пускай свою воду бурхливу.
Бути із духу, відчуваючи що це є справжній ти,
В майбутнє не забрати речі як земне багатство,
Втамуєш спрагу у криниці лише чистої води,
Внутрішній мир людини є твоє духовне царство.
27.05.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340267
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.05.2012
Серцем убитий,
Солодко спавши,
Можна любити,
І не кохавши,
Знаючи сонце,
Руки у небо,
Відповідь, хто це,
Там, коло тебе.
В щасті дорога,
Шляхом ступає,
Майже широка,
Світ пролітає,
Ти не забудеш,
Те що не знала,
Любиш не любиш,
Те що кохала.
Квітів дарунки,
Ніжні прикраси,
Ці поцілунки,
Блискучі стрази,
Піснею впали,
Землю укрили,
Ми вже не знали,
Що говорили.
Миті летіли,
Злітали у хмари,
Все захотіли,
Але примари,
Того кохання,
Знову поволі,
Ніжне бажання,
З присмаком долі.
Ніч стала темна,
Скоро вже ранок,
Мрія щоденна,
Запалиш світанок,
І до криниці,
Напившись води,
Світ таємниці,
Святої знайди.
27.05.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340266
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2012
Фотоальбом, поламана іще одна світлина,
У сірій рамці на сторінці трохи не новій,
Де серед темряви лиш плямою була картина,
Яку згортають швидко руки у сувій.
Між глянцю що тьмяніє в різні напівтони,
Суцільним кольором зникає цей ескіз,
Стають коштовними мальовані ікони,
Душі людей збирають з посмішок і сліз.
Ховаючись, втікаючи від світла у багатті,
Далеко йти, але відклеївся знову папір,
Речення буквами переплітаються розп’яті,
Зеленим пагорбом що падає з-за гір.
Це сонце, так невпинно починає ранок,
Майбутнього з минулим, пам’яттю життя,
Ідуть із книжкою зустріти свій світанок,
Прислухайтеся нашого серцебиття.
25.05.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2012
На сонячній петлі гойдалось нічне холодне небо,
Зірками спопеляючи зі світла і Чумацький шлях,
І по дорозі, понад річкою, серед лугів де-небудь,
Я пригорщу тих променів тримав ховаючи в руках.
Мені вони здалися мов вогонь який теплом долоні,
Я передав усе що миті вічності у подихах відчув,
Вони були об’ємні силою й наразі зовсім невагомі,
Та це здавалося немов той вітер поряд їх подув.
Летіть далеко, хмарами високими над білим світом,
Куди нам хочеться пірнати морем з різних берегів,
Даруючи обійми радості і безлічі чарівним цвітом,
У крилах величі ми стали спільною сім’єю із птахів.
Там, звідки ранок водоспадів щастя падаючі зорі,
І ліс казковий малював свій напрям навпростець,
Дощу розсипалися каплі огортаючи, були прозорі,
Новий початок, новий день, майбутнього митець.
22.05.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339232
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.05.2012
Буває іноді коли посеред мого двору,
Кидаючи ще не достиглі ягоди у воду,
Лікуючи і заліковуючи душу мою хвору,
Я не питав, чию я знищую свободу.
Від того часу як у мить тікала вічність,
Я помиляюсь, та здалося днем у небі,
І висновки робились трохи не логічні,
Вода вся зупинилася замерзлою на греблі.
Проте для чого, як, навіщо всі ці рухи,
Відповідальний час ніколи не буває,
Злетілися до сонця різнокольорові мухи,
Цей промінь серед світла заблукає.
Дивуєшся, невже це маєш не сьогодні,
По той бік річки не красиві береги,
Там всі такі страшні, залякані, голодні,
Дерева падають і тліють навкруги.
Якщо не ніч і сутінки і темрява є темна,
На хвилях по залишених давно стежках,
Ішов від себе, але втеча ця даремна,
Весь розум вірою добра перемагає страх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339138
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2012
Бабин Яр
Війна жива, вона ще не скінчилась,
Допоки ворог ваш зі зброєю в руках,
Десь правда між обману заблудилась,
І затуманює свободу - наганяє страх.
Тримайте біль, чужий, свій ви забули,
Шануйте тих катів, які вбивали вас,
Батьків ваших голодних нагло розіпнули,
Але на все прийде розплати скоро час.
За всіх невинно замордованих до смерті,
І кожне зло буде покаране мечем вогню,
Хай від німецьких куль євреї будуть мертві,
Ті що забрали хліб залишивши одну стерню.
Завжди прийде відплата за всі злодіяння,
Пошани і поклони кровопивцям то є гріх,
Око за око - це є справедливе покарання,
Голодомор - мільйони, Бабин Яр лише нулі… (?)
21.05.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2012
Я вип’ю тост за голокост,
Освенцім, Аушвіц й Дахау,
Як все насправді там було,
Чию говорять зараз «правду».
Мільйони знищених юдеїв,
Де ж заховали їхні трупи,
Тих замордованих євреїв,
Кістки на мило, гой їх купить.
Цей ілюзорний геноцид,
Єврей єврея травить газом,
Блукає світом вічний жид,
Розносячи свою заразу.
Колючий дріт, навколо гетто,
Їдять - кошерна кока-кола,
Дурити гоїв учить ребе,
Такий ось хаос, жах вам, шоа.
Аж шість мільйонів справді нуль,
Газваген поряд на парковці,
За Дебуа він був від куль,
Це цілий шабаш «науковців».
Псевдорелігія – вже як закон,
Хто дума проти, всіх за грати,
Рука з печі, чи Б Циклон,
Картинно треба помирати.
Покайся гою, відчуй провину,
Засудим кожного Івана,
ЗМІ наші роблять з вас скотину,
І репарацій наша манна.
Спасибі всім нашим жерцям,
Європу доять справно в банки,
Вклонись придуманим мерцям,
Пиши казки як Анни Франки.
Скажемо дружно, це є просто:
Мій дід є кат, «бідних» юдеїв.
Я вип’ю тост за голокост,
Рот, вуха, очі – мавпа, все заклеїв.
13.05.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337154
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 13.05.2012
Не страшно коли ти один, страшно коли ти нуль,
Це вже не просто сни, які ти іноді бачиш казками,
Стрілки гортають годинник, думками твоїх півкуль,
Їх дуже важко спинити, тримаючи вічність руками.
Не страшно коли ти один, страшно коли ти нуль,
На шахівниці усі ходи, починають і виграють білі,
Небо з твоїх хмарин, світло яскравих сонячних куль,
Капає дощ з води, залишаючись опіками на тілі.
Не страшно коли ти один, страшно коли ти нуль,
Серце складаєш з новин, більше своє Я даєш людям,
Камінь міцний і твердий, ухиляєшся від ворожих куль,
Але чомусь завжди, це рубцем залишається у грудях.
10.05.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336519
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2012
Чорні раби в Європу євреям зараз ой як потрібні,
Замість нас - слов’яни ми з вами або ж німці,
Негри це такий сорт гоїв які є дуже спокійні,
Вони мало думають тому легко стрижуться ці вівці.
Хочуть знищити євреї білих духовно й фізично,
І заселити замість нас африканських людей,
Така худоба завжди їстиме помиї і фактично,
Цього достатньо щоб в світі панував вічний єврей.
Нам нав’язують хибні цінності нищать культуру,
Пропагують толерантність, порнографію, алкоголь,
Йде інформаційна війна і жиди нас справно дурять,
Гріються нашими силами кидаючи душі у вогонь.
Вся ця ювенальна юстиція, гендер й геїв паради,
Все це їх справа, все це нав’язують нам вони,
Як нам жити у різних шоу роздають свої «пог(р)ади»,
В наше суспільство пустили свою паразитичну гниль.
На євробачення наприклад їде співати Гайтана,
В гімні футбольного Євро співають мулати і негри,
Євреям подобається колір лайна а не біла сметана,
Нас хочуть асимілювати, розчинити й розтерти.
Що робити і як протидіяти проти диявольської чуми,
Йде велика війна не на життя а на смерть на планеті,
Ми разом переможемо і будемо вільними людьми,
Усвідомлюйте ворога, будьте з собою чесні й відверті.
5,05,2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335263
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 05.05.2012
По той бік сонця,
Місяця того,
На небі зорі запалилися очами,
Шматочок серця відламаючи мого,
Може не будеш ти мовчати,
І словами заплющивши,
Голодні свої дні,
Дивися стримано,
Тримаючи безодню,
Я лише думаю чому вони сумні,
Це все не видумав,
Просто зараз і сьогодні,
Пробуджуюся все таки зі снів,
Хочу дізнатись правду я Господню...
На білого і Бельгія десь там було,
Волинь є поряд і Валлонія,
І Данія, Дунай, Дон, і Сардинія й Дніпро,
І хата лан можливо Каталонія,
Італія й Атілла воював - батько святий,
Еллада, хай це будуть - е люди,
Іспанія, ми із панів ще не були,
Галіція Галичина і Галія усюди,
Британія звичайно це брати,
Ірландія нехай арійські землі,
Уельс чи Вельс - волосся розпусти,
Світлими мають стати плями темні...
По той бік сонця світла,
І неба мого,
Зорі стають яскравими очима,
Душа живе і з вітром,
До серця твого,
Я буду залишатися людина.
5.05.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335184
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.05.2012
Пауло Коельйо
Як смішно буває іноді з вас,
Навіщо читати для чого читати,
Дивіться у профіль, дивіться в анфас,
Так модно казати «красиві» цитати.
Ніхто я, ніхто, гроші роблять усе,
Зв’язки, а системі всі психи потрібні,
Вона вас скерує в потрібний процес,
Продайтеся їй за монети ви срібні.
Як добре, хай вірять що я сам створив,
Себе, типу новий пророк і месія,
Письменник я геній, художній прорив,
У вашу землю пестицидів посіяв.
А ви споживайте блискучі думки,
На скельця що б’ється вимінюю душі,
Плюю потихеньку у ваші струмки,
Ставайте тваринами, пийте з калюжі.
Такий як і ви, трохи лиш сатаніст,
Піарять мене, ЗМІ мене пропагують,
Коробка об’ємна а в ній пустий вміст,
Глухі не побачать, сліпі не почують…
2.05.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334644
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.05.2012
То не козак, що боїться собак,
Справжній козак насправді сміливий,
Він на сторожі з мечем у руках,
Бється за волю і буде щасливий,
Як переможе на світі все зло,
Коли здолає ворогів бусурманів,
Віра у правду й духовне тепло,
Жити не може козак у обмані;
Світло свободи, сердечна любов,
Рівність, братерство в переконаннях,
Як настанова батьківське слово,
Захист добра його щире бажання.
Справжній козак не загине ніколи,
Діти життя - память нашого краю,
На цій землі все є наше довкола,
Лише відважні потраплять до раю.
2.05.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2012
Passo dopo passo,
Giorno dopo giorno,
Ho lo sconto, ma pago le tasse,
Come gli altri intorno a me,
Ho fame e ho sete di verità,
Dammelo, ma devi sapere che cosa fà
Che cosa importante per te,
E per me...
La mia città adesso è illuminata,
Ma la libertà è calata,
Come fatto io non posso dire,
Cervello è difficile spedire,
Se non è un Re,
Ma è il suo schiavo,
Tu non hai la chiave,
Noi per futuro non partiamo.
Servi non sono ammessi in paradiso,
Viso a viso con Dio
Nessun altro modo
Sconosciuto o noto
Per lui, sto in piedi con una spada
La strada della bontà
Vieni con noi fianco a fianco
Insieme siamo una forza
Tieni il fuoco di sole nel cuore,
Con animo forte,
Passo dopo passo,
Giorno dopo giorno,
Non hai paura in nessun caso,
Tempo di correre per una stella, io corro.
26.04.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333425
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2012
Guida con prudenza,
Il tempo non è così facile,
Adesso la mia partenza,
Stavo girando le mie pagine.
Momento vola in memoria,
Giorno dopo giorno va avanti,
Davanti a me tutta la mia storia,
Tempo per scrivere nuovi patti.
Oggi la luce viene dal cuore,
La felicità brilla per noi,
Fiori migliori è solo amore,
Sogno è un futuro, tutto che vuoi.
24.04.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2012
В мені вмирає маленький Гітлер 6,
Хоча якраз сьогодні мав би дехто народитись,
Радіє мама, у родині знову блага вість,
Вона щаслива що колись буде своїм сином гордитись.
Щоб подивитись в небо, де летять зараз птахи,
Вони не просто там, вони кричать дуже від болю,
Рахуй уяву, я викреслюю ваші роки,
Ні ви раби, і владу я не дам жодному гою,
Та бог з тобою, говорять ЗМІ, їм вірте ви тепер,
Треба на терези, якщо поставити і порівняти,
Голодомор чи голокост де більше хто з людей помер,
Ми боягузи, нам так боляче собі правду сказати,
Вагатись, думати, хоча би раз, єдиний раз в житті,
Які ми діти рідні, як батьків наших вбивали,
Ні, перед ними ми є винні, зовсім не святі,
Якщо наші дерева із корінням виривали.
Впали зірки із неба мертві до землі і кров їхня тече,
Цей біль болить у серці, Боже в чому ми є винні,
Сльози на землю капають вже сотні літ з очей,
Нас убивають а ми й далі з хлібом сіллю є гостинні.
Людині так багато треба, ви дайте лиш мені життя,
Я заберу його, воно моє, це моє право,
Чому в народу єдності немає відчуття,
Мечі наших богів іржаві, не виблискують яскраво,
За славу що вони вмирали задля нас,
Ми їх свободу духу кинули до купи гною,
Кумири й ідоли заполонили нам іконостас,
Майбутнє гине в прірві толерантності одностатевою любов’ю,
Журбою голова схилилася і плаче мій народ,
За ті мільйони ненароджених родин і їхні діти,
Лиш пошепки, стиснувши губи, ледь відкривши рот,
Ми боїмося говорити як зривали і палили наші квіти.
Привітний й далі, геноцид триває, збоку я сміюсь,
Вся молодь деградує, їх завтра не стане,
Сказати хто цим всим керує я собі боюсь,
Блакитне небо, й світле сонце багатьом буде останнє.
Цей день прийшов, вранці піднятися коли зоря,
Ми всі одна сім’я, єдина, ціле плем’я роду,
Велична пам’ять поколінь батьків і матерів в серці ім’ям,
Ми маємо вернути від народження дану свободу.
Воду із джерела цілющу із криниць чиста вода,
Заради завтра ми не маємо сьогодні вмерти,
Паразитичне зло здолає на планеті наша віра і душа свята,
Вогонь добра повинен в прах цю нечисть стерти.
Ми перші, наша воля, захистити світ від ворогів,
Ні геноциду русів і арійських всіх народів,
Ми знищимо це стадо, Святослав нам дав мечі,
Ми славні правнуки богів величних, нами вони будуть горді.
В поході за життям, свободою, любов’ю наша честь,
Мовчати з боку гріх, не пам’ятатимуть нас внуки,
Ментально і духовно ми чужі будемо і далеко десь,
Нам зараз по живому сіоністи ріжуть наші руки.
Перука скинута, ваш ворог поряд, робить з нас він скот,
Худоба щоб у його стійлі підіймала його блага,
Пісня диявола звучить над світом з чорних нот,
Він гріється багаттям із кісток наших, тілесна плаха.
Горить, ми мовчимо як убивають брата і сестру,
Люди, прокиньтеся, впустили лихо в хату,
Плюндрують все найкраще всю цінність світу,
З сокирою прийшли рубати молоді дерева саду.
Позаду, що там за спиною, коли разом, ми є гуркіт грому і гроза,
Нас не зламати, ми є сильні як згуртовані і одностайні,
Боятися не гоже людям у яких живе божественна краса,
Ми маємо сьогодні бути перші, щоби завтра діти не були наші останні.
23.04.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332642
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2012
Енергетика української мови,
Слова немов живі квіти,
Коли ти говориш - то проростають,
Сонячно світять, серед хмар красивих.
Вони все знають, стають для тебе рідні
І близькі, щасливі і привітні.
Твоїх думок чи радість чи печаль,
Від того різні, музикою пісні,
В розмовах і мовчаннях,
Ти говори, я слухатиму все,
Яскравістю твоїх очей,
Своїх бажань і зустрічей,
Усе на світі, від краси нам не сховатись,
В суцвітті барв веселки кольори,
Тепло і щирість почуттів, шукати,
Летять у вирій, спогадами снів,
Казкових днів, це радістю здалося,
Неначе небо у долоні заховати,
Співати й говорити про любов.
І знову ще раз і багато, не поспішай,
Це світло огортає добротою,
Вже час, весною буде добре все зі мною,
Ти знай, як легко дихати тобою,
Пам’ятай.
22.04.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332402
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.04.2012
Світ належить відважним,
Світ може бути у твоїх руках,
Діяти і ніколи не боятися впасти,
Стане реальністю все що в думках.
Віра і впевненість у власні сили,
Тільки ти зможеш змінити усе,
Тобі яскраві зірки засвітили,
Свій стяг тримай високо до небес.
Йди до мети не спиняйся у русі,
Шлях не простий але він лише твій,
Поряд з тобою завжди будуть друзі,
Власне життя, задля нього ти дій.
Мужність міцна, і незламна свобода,
Гордий за душу свою і ім’я,
Б’ється у грудях кров рідного роду,
Знову весною буде річка твоя.
Ти, лише ти є відважний могутній,
Світ цей є твій, підіймайся у бій,
В твоїх руках живе наше майбутнє,
Власного щастя стань коваль собі.
Світло життя, запали це багаття,
Землю свою ти мечем захисти,
Непереможні ми сестри і браття,
Словом любові нашим серцем святим.
22.04.2012
пес: "Світ належить відважним" - козацьке прислів'я
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332306
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.04.2012
Любов – без неї не можна жити повір,
Твоє кохання віршами ляже знову на папір,
Потрапить тонкою стрілою у сердце,
Сіллю життя стане і пекучим до болі перцем.
Світлом твоїм вона яскраво засвітить,
Будеш тим єдиним який їй насправді потрібен.
Прозора немов вода з джерела і біла як сніг.
Спочатку кидає в жар,
Потім холод,
Зі сліз крижаних слів.
Любов, любов,
Ти приходиш знов, у серце,
Любов, любов,
Я знаю, я тебе одну кохаю..
Любов – без неї не можна жити повір,
Вона вполює тебе немов якийсь хижий звір.
Зробить рубці на тілі її гострі леза,
Весна п’янить ароматами в русі по колу колеса.
Будеш у полоні її солодких чар
Небо блакитне бажаннями литиме з хмар.
Прозора немов вода з джерела і біла як сніг.
Спочатку кидає в жар,
Потім холод,
Зі сліз крижаних слів.
Любов, любов,
Ти приходиш знов, у серце,
Любов, любов,
Я знаю, я тебе одну кохаю..
Любов, любов,
Ти приходиш знов, у серце,
Любов, любов,
Я знаю, я тебе одну кохаю..
Любов –без неї не можна жити повір,
Твоє кохання віршами ляже знову на папір,
Потрапить тонкою стрілою у сердце,
Сіллю життя стане і пекучим до болі перцем.
Світлом твоїм вона яскраво засвітить,
Будеш тим єдиним який їй насправді потрібен.
Прозора немов вода з джерела і біла як сніг.
Спочатку кидає в жар,
Потім холод,
Зі сліз крижаних слів.
Любов, любов,
Ти приходиш знов, у серце,
Любов, любов,
Я знаю, я тебе одну кохаю..
Любов –без неї не можна жити повір,
Починається солодкий медозбір,
Зовсім на іншому фокусується твій зір.
Залежність цю ніяк не забути
Любов –без неї не можна жити повір,
Починається солодкий медозбір,
Зовсім на іншому фокусується твій зір.
Залежність цю ніяк не забути
Дайте випити мені проти/отрути!
18.04.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331386
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 18.04.2012
Наді мною тиша скрізь,
Небо в зорях, повен місяць,
Дощ в мені неначе пісня,
І болю вже нема.
Стиснув холод нам світи,
Ми спалили всі мости,
В прірву хай собі летить,
Я вільним знову став
Від зла і від добра.
Моя душа була на лезі у ножа.
Я би міг тобою бути,
Я би міг усе забути,
І любов стискала б груди,
Та це є лише гра.
Вітер віє за спиною,
Голос твій вже не зі мною,
Коли марив я тобою,
Жага що спопеляє,
Божеволів, так буває.
В моїй душі для тебе місця вже нема.
Я свобода, я на крилах в небесах.
Я свобода, я забув що таке страх.
Я свобода, вітер став мені як брат.
Я свобода, наяву а не у снах.
Наді мною тиша скрізь,
Небо в зорях повен місяць.
Світло у мені мов пісня,
Я вільним знову став.
Я є вільний від любові,
Від ворожості земної,
Від написаної долі,
І від кайданів що зламав,
Від зла і від добра…
В моїй душі для тебе місця вже нема.
Я свобода, я на крилах в небесах.
Я свобода, я забув що таке страх.
Я свобода, вітер став мені як брат.
Я свобода, наяву а не у снах.
18.04.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331327
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 18.04.2012
Ребекка писала свої вірші завжди зліва на право,
В дзеркальному відображенні сублімованих/реверсивних снів,
Вона була незвичайна дівчинка але як правило,
Сидячи перед вікном і слухаючи звуки дощів,
Здавалося, наче вона щось знає інше, утаємничене,
Мама говорила їй, що маленька іскорка у ній є,
Знала речей багато до того коли усе уже вивчила,
Записувала листками паперу на чернетку життя своє.
У голосах кімнати проходячи повз затінені стіни,
Зі стелі дивилися, а може це їй здалося що то павуки,
Вона нашіптувала, потім голосно промовляла постійно,
Долонями стирала згодом знову малювала на небі зірки.
Такі казкові світи придумувала її незвичайна уява,
Кілька раз і більше фантазувала і по справжньому жила,
Ребекка писала завжди вірші тільки зліва на право,
Хоча інколи і деколи в неї плуталися рядками слова.
17.04.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331141
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2012
Мої Боги мене не назвуть рабом,
Але ця суть, невже вона щось міняє?
Так часто буває сонце за вікном,
Часом гріє, проте час завжди спливає.
Не має краю світу, шукаючи його край,
Тих реалій, забігаючи на перед у діях,
Міг я сказати: ось правда, бери і тримай,
Знай лише, що майбутнє ховається у мріях.
Посіяв зерно, можна чекати і на весну,
Проснувся настрій змінити своє зараз,
Вдарив щосили кулаком і розламав стіну,
Ну і нехай, сила ж дощу теж у хмарах.
Мої Боги мене не назвуть рабом,
Вино розлили кожному і запрошують пити,
Видно можна тихо заховатися і сном,
Треба напролом, бо інакше не дадуть жити.
Ситий, в вовчій зграї треба бути як вовк,
Толк у цьому є, вівцю стрижуть а потім ріжуть,
Ніж встромляють в серце і тече з неї кров,
Це любов до м’яса яке потім їдять ніжно.
Ні вони не скажуть воля, вибір на терезах,
Страх стримує нас, душа у кайдани,
Рано ще, щоб не було за пізно у сльозах,
Так буває, у бою завжди бувають рани.
Мої Боги мене не назвуть рабом,
Я ж не раб, я людина, я не божевільний,
Мій народ, і я хочу для нього щастя того,
Мого сонця, з яким буду нескінченно вільний.
Сильний духом той, немов віковічний дуб,
З рук продовження зброї гостре лезо,
Весь до бою готовий озброєний на посту,
Судний день прийшов, на сторожі чесність.
В пісні слово щире, ритм мужніх сердець,
І вінець уквітчає короною перемогу,
На дорогу став з достоїнством тримає меч,
Святе слово обіцяне рідному Богу.
17.04.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331095
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.04.2012
Джон Картер з Марсу,
В себе вдома на землі,
Ішов він до свого народу,
Здобути все відразу,
Правду цю лише мені,
Боротись варто за свободу.
Повітря вітер підіймає,
Нові подихи мого життя,
У волі найцінніша віра,
І тільки той все знає,
Називай його своїм ім’ям,
Мечем він переможе звіра.
Тримайте це тепло є світло,
Синім кольором небес,
Я відчуваю ідучи дорогу,
Душею, обіймаю світом,
Для добра я віддаю себе,
Моєму серцю і моєму Богу.
14.04.2012
щось з фільму щось зі свята
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2012
Легший світла,
Поряд і завжди,
Душа світла,
Світить у світи,
Більше сонця,
В храмі між зірок,
З охоронцем,
Проросте зерно,
Ця планета,
Називай Земля,
З рук поета,
Щастя промовля,
Тепла ніжність,
Радість і любов,
Наша вічність,
Ти лише промов,
Все зумієш,
І в твоє життя,
Принесу надію,
Ти це новий я.
14.04.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2012
Художник малював просту картину,
В відтінках тихих променів ...весни,
На полотно наносив відповідь єдину,
Він сам для себе правду пояснив.
Його замовлення чекало іще вчора,
Він обіцяв таланту - відчував ціну,
Червона лінія, за нею потім чорна,
Любов малює наче потім і війну.
Вдивлявся в світ, його нерівні грані,
Відтінки теплих і холодних кольорів,
Думками відчуваючи миті останні,
Він малював ...картину своїх слів.
Стоїть перед вікном, куди дивився,
Зображення запам’ятав, в пам’яті є,
Картину він домалював і зупинився,
Тепер в неї буде уже життя своє.
8.04.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2012
Чому наші материки всі починаються на букву «А»,
Лише єдина на планеті не така як треба є Европа,
У чому є відмінність континенту, логіка, її нема,
Тіло здорове тільки у душі чомусь моїй хвороба.
Питаю, запитань багато відповіді де мені знайти,
Хто називав усе це згідно правила і де є тут система,
Такі маленькі ми прийшли в незвідані наші світи,
Заплутуємося заходячи до лабіринту в його схемах.
Коли у школі вчився не задумувався чому саме так,
Пояснень у підручниках не було годі їх чекати,
Невже це випадковість, чи можливо істина проста,
І хтось це називав, тоді навіщо нам собі брехати.
Змінити назву, це є не можливо, не бажаємо ми змін,
Яка Авропа, якось смішно й дуже не природно,
Ми й далі європейці і навіщо підійматися з колін,
Тільки не правду, будемо ми вірити у що завгодно.
7.04.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328551
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.04.2012
Щоденник Анни Франк, написаний її рукою,
Коли війна жахлива нищила Європу і її людей,
Ми смакували в Амстердамі кілограмами квасолю,
Я лиш бажала у моєї подруги відчути смак грудей.
Мені так боязко було, коли ховалися у комірчині,
Просторі є кімнати де жили ми в кілька поверхів,
Поговорити про статеві органи що треба ще малій дитині,
І написати до щоденника для українських школярів.
Концтабори, німецькі переслідування на євреїв,
В газові камери зігнали нас мільйони і палили всіх живцем,
А мій щоденник не горить, написаний рукою феї,
Уміла я писати почерками різними художнє без проблем.
Мій батько бізнесмен він видавав це дуже вправно,
Йому допомагали дописати все потрібне я ж була мала,
Я не засуджую його, він лиш хотів грошей і трішки слави,
Жалкую що до того часу коли стала популярна я не дожила.
Спасибі ручко кулькова, ця ода подруго лише для тебе,
Пишу я докази правдиві лише факти я є свідок тих подій,
Ідіть у храми свічку ставте я свята робіть мені молебен,
Щоденник Анни Франк це слово бога, перли мої золоті.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Щоденник_Анни_Франк - версія за правдивість щоденника
http://blog.meta.ua/~es1040/posts/i834332/ - версія за брехливість щоденника
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328506
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.04.2012
Я вже давно до цього стану цілковито друзі звик,
Коли на терезах у мене одночасно кілька рішень,
Вітаю вас підлеглі, відсьогодні я ваш новий керівник,
Моїх амбіцій спрагу я втамую і мене це дуже тішить.
За стіл поважно сяду до роботи умощуся на стільці,
Папери, документи різні підписати пафосно рукою,
Завжди якісь візитки, пластикові картки в гаманці,
Безперестанку телефон - він не дає мені спокою.
Це розпорядок дня, у кабінеті я найбільший буду щур,
Всі інші білі комірці якісь такі занадто аж нікчеми,
Я рівень, біла кров, хай бидло лише має перекур,
А у еліти каво тайм, такі панове правила системи.
Привіт усім! Далеко? Я їм посміхнуся і повідаю брехню,
Звичайна практика, у язика змокрілого не має кістки,
Пригрівся я найперший і кидаю плахи до цього вогню,
А ви що думали, що керівник не буде смачно їсти?
4.04.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327812
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.04.2012
Ніколи як сьогодні світ мені не був так рідний,
Вертаючись до дому і обходячи ставки калюж,
Я голосно кричав думками в голові що безробітний,
І за спиною залишаю вчора, ідучи звідси чимдуж.
А що, мене це просто втримувало наче в механізмі,
Як гайка, гвинтик чи іще якась дрібна деталь,
Я безробітний, роботом я був тоді в капіталізмі,
Неначе пацієнт в палаті що відвідував шпиталь.
Мені давали одяг, він однаковий якого модельєра,
Взуттям топтався з лівої на праву маршируючи у стрій,
Підсидіти такого ж як і я - оце була б моя кар’єра,
І біографія формату кілька речень в сірій трудовій.
Пускаю подихи на повні груди, научився саме зараз,
Біжить мій погляд між будинків ведучи вперед мене,
Я в сонце вірю навіть як воно ховається у хмарах,
І знову безробітним я стаю із кожним новим днем.
3.04.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327487
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.04.2012
Він збиратиме тобі солодкий мед,
З твоїх квітів питиме росу нектару,
Це так солодко, всі капельки він забере,
Струнами заграє обіймаючи в руках гітару.
Тихо-тихо, ніжно-ніжно, як метелик на руці,
Подихом обіймів від тепла яке є поруч,
Лагідним цілунком буде на твоїй щоці,
В коло пристрасті вогнем тримає нас цей обруч.
Я і я заговорили долі підіймаючись в танок,
Ця веселка грає променями світла водоспаду,
До зірок, ми полетіли небом до зірок,
У вишневих пахощах пелюсточками саду.
Ось вони, такі красиві і такі п’янкі,
Світла більше серце щастям міцно напуває,
Ниточки любові є тонесенькі, але такі липкі,
Він літає, він літає біля сонечка у небі і співає.
2.04.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2012
Битви титанів - не гнівіть богів,
Сплутались долі в магічний вузол,
Правду звільнити – сакральний гнів,
Став на коліно тобі моя музо.
Меч у руці, лезо сталі війни,
Лицарське братство це віра любов’ю,
Міцно тримай і її обійми,
Маєте дихати спільною кров’ю.
Я, очі бачать мій ранок і день,
Світло вогню, серце б’ється у грудях,
Золото щастя на небі з пісень,
Ріки життя потекли спраглим людям.
Сила і міць, боротьба за ім’я,
Знову баланс, терези в рівновазі,
Вістря загострене – мертва змія,
Це дасть початок в пустелі оазі.
Високо в всесвіт - запалають зірки,
Шлях до свободи торують безстрашні,
Меч загартую для твоєї руки,
Знай, перемоги попереду наші.
1.04.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326838
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.04.2012
Kreisgebiet Oposchnia - Опішнянський ґебіт,
Зміни курсу думок мислеформи уже на папері,
От у небі і дощ накрапає повільно у світ,
Всіх у бурсу - з середини хай закриваються двері.
Напишу я рукою я лівою знову останні рядки,
До побачення - ні, ще у кошик збиратиму сливи,
І зимою вся біла земля, а весною садити грядки,
Має значення як і коли для врожаю схотіли ми зливи.
Місто стала арена баталій і битв, пам’ятайте про все,
Кожен ранок веселка зі сходом і заходом сонця,
Піст життя, а що далі: куди Ворскла всіх течією несе?
Божий захист, любов і цей меч буде для охоронця.
Я тримаю, я маю рукою віддати жертовний вогонь,
Віднайти скарб багатство, душа це звичайна свобода,
Все складаю до купи – пір’їну здуваю з долонь,
Море барв, але віра найкраща із них нагорода.
Третій день на планеті, пригадую знову ім’я,
В лісі квітів достигли червоним на дереві вишні,
З цих пісень вибирає і завтра усім заспіває Земля,
Ми без страху, це воля з народженням дана Всевишнім.
31.03.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326719
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.03.2012
Мама, ты помнишь то время, когда на земле жили великаны,
Это было очень давно, когда я выросту, ты мне пообещала рассказать,
Что они в жизни любили и какие у них были на будущее планы,
Могли ли они в небе как птицы среди туч высоко-высоко летать.
Мама, ты ведь знала какие у них были прекрасные сильные дети,
Почти все сажень в плечах с огромными полными света глазами,
Эти люди были тогда самые сильные на нашей необъятной планете,
Они могли перевернуть скалы, остановить течения рек своими руками.
Мама, скажи, почему эти люди вырастали необычайно высокие,
Сколько лет они жили, неужели в десять и больше раз чем мы,
Они все были добрые или все же были среди них и жестокие,
Когда уставшие после работы засыпали какие им снились сны.
Мама, куда они все ушли, нас оставили, родителей ведь не выбирают,
Их построенные огромные здания одиноко стоят нам как вечная память,
Наше прошлое не убить, в народных преданиях и сказках они оживают,
Мама ты знаешь кто мы и откуда пришли и в чём наше настоящее знамя.
29.03.2012
на фото Баальбек...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326207
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.03.2012
Хто ще не бачив на 20 гривнях знак люцифера,
Корнуто, так зветься це благословіння сатани,
Ми для ілюмінатів бидло що живе в печерах,
Стали раби покірні, і керують нами обрані пани.
Вони придумали для нас ці війни, убивають волю,
Мій світ поділений на шмаття - взяв і володій,
Людство заковане в кайдани, чи змінити долю,
Щоб не померти завтра, а сьогодні не лишитися без мрій.
Під ковпаком, за нитки смикають, і все іде до ладу,
Це не про нас, ми ж бо мурахи, яких чавлять біля ніг,
Що думаю я про майбутнє і навіщо кажу правду,
Невже мені не страшно що дістане і мою спину батіг.
Ну і нехай, важливо хто ми є тепер, куди потім прийдемо,
Не знаючи в обличчя ворога – нам не перемогти в бою,
Світло прозріння в душах буде, хоча зараз іще темно,
Вірити і не боятися – ми обираємо самі мету свою
24.03.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324760
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.03.2012
З новим роком усіх і початком весни,
Навіть так хай все буде незвично,
Це минуло спогади це минулого сни,
Щось без радощів якось скептично.
Привітання зі святом – почалася весна,
Вже сьогодні, не знали навіщо і знати,
Я отримав учора не чужого листа,
Хтось з в’язниці зумів написати.
Не тримаю в руках подарунків, нема,
Вас ніхто не вітає, зажурене свято,
Наче тепло уже та в свідомість зима,
Сам на себе я знов подивлюсь винувато.
Я не вірив що ми без коріння вода,
Ластівки прилітали замерзали у стріху,
Стало весело всім і батьків не шкода,
Розкидали зерно проростати до снігу.
Запізнилися, вітром дорогу мете,
Я стою - випадковостей не буває,
Бо зимою ще з квітів ніхто не цвіте,
Хто й для чого минуле народу міняє.
Відірвати й садити з землі у пісок,
Ми йшли всесвітом храму де зорі,
Зараз в небі літає непотрібний листок,
Серце плаче самотньо, вони дуже хворі.
З новим роком усіх і початком весни,
День іде, потім місяць і рік і століття,
Я не буду боятися, кожен стане ясним,
Завтра душі свободою наші засвітять.
21.03.2012
ще триста років тому ми зустрічали весну і новий рік 21-22 березня, поки нам не фальсифікували історію вигадавщи і нав'язавши брехню...
народ який не знає минулого і святкує чужі свята - не має майбутнього
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324013
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.03.2012
«Бог є мертвий» - Ніцше,
«Ні, Ніцше є мертвий» - Бог,
Світло небесне завжди яскравіше,
Всесвітом нескінчених зірок.
Кожен намагається щось довести,
Ламати і зводити свої мости,
Владу з обману і слів улесливих,
Говорити задля досягнення мети.
Але одне лише є тут істина,
Те неоціненне наше багатство,
Ми всі його невід’ємна частина,
У людських серцях Боже царство.
Віра і тільки у добро і правду,
Щастя у любові вічне життя,
Себе і Бога у світі прославити,
Він у нас і ми йог велика сім’я.
18.03.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323130
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.03.2012
Мрії збуваються коли забуваються,
Може так краще а може і гірше,
Я тільки спробував і лише намагаюся,
Щось розказати приємне і ніжне.
Наче здалося у мріях прокинулось,
Спало до ранку а за вікном день,
Сонце моє понад світом розкинулось,
Я пригубив того світла лишень.
Поглядом мрійним у вічності вабило,
Небом казок розказало весну,
Я все роблю і виконую правило,
Тепло все стало обіймами сну.
Просто так сталося більше не бути,
Вгору побіг я і там заховаюся,
Щоб доторкнутися до майбутнього,
Мрії збуваються коли забуваються.
18.03.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323106
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.03.2012
Любов, любов,
Ти приходиш знов,
У серце,
Любов, любов,
Я знаю,
Я тебе одну кохаю.
І кожен красивим буде день,
Моя душа співає пісень,
Яскраво сонце світить,
Це твої солодкі квіти-
Amore amore,
Nel mio cuore,
Per sempre,
Amore amore,
Io sento,
C'è sole di fiore dentro.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318843
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2012
Крапка бере початок ось тут,
Просто отак на папері у різних римах,
Скрипка в руках і мелодії линуть на суд,
Гостро здається сховались весною у зимах.
Дим і нехай, хай байдуже злітає і потім летить,
Так усе крутиться наче словами стискає самотність,
Ти пам’ятай, що від болі твоєї у серці моєму болить,
Все у руках …загубити? Не губиться совість.
Гордість чи може щось інше, навіщо вигадую я,
Все драматично, і тільки тепер і сьогодні,
Я є не схожий, у мене ти знаєш незвичне ім’я,
Але практичне - це дощ засніжив на умови погодні.
Дні – лише дні, як усі відчувати краплини життя,
Небо… дивилося сумно і знову заплаче очима,
Ні, це мені як у сні я упав, невагомість і почуття,
В себе заплуталось все… але наша дорога єдина.
29.02.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318004
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2012
Завжди любитиму й ніколи не забуду,
Ти є одна така прекрасна все тільки тобі,
Я буду поряд і для тебе кращим буду,
У твоїх хвилях течією що пливе в твоїй воді.
Серед світів, серед усіх планет на світі,
Твої зірки яскраві тисячами кольорів,
І ми роздягнені у веселковому суцвітті,
Цілі сузір’я створюємо з наших почуттів.
Я так хотів, я так тримав тебе щосили,
В своїх обіймах в поцілунках і словах,
Одного яблучка солодкого ми відкусили,
Разом у двох кохаючись у найніжніших снах.
В очах у тебе, у вустах, твоє шалене тіло,
Я заплітаю всю нашу любов у цей вінок,
В твоєму серці моє серце щиро загорілось,
Серед твого теплого моря із пахучих квіточок.
26.02.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317157
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.02.2012
З днем народження, Романе Михайловичу,
Я вас вітаю зі святом і іменинами,
Міцного здоров`я, добра і завжди удачі,
Щастя для вашої великої родини.
Гостини багато у цей особливий день,
Від друзів усіх вітань і щирої поваги,
Бути у власних силах лише впевненим,
Духовного благополуччя і життєвої рівноваги.
Наснаги у починаннях, стійкості у думках,
Люблячі онуки, діти й дружина з вами поряд,
Сімейний затишок тримайте міцно у руках,
Ніколи не сумуйте і не знайте ніколи горя,
Нехай море квітів і подарунків щораз,
З Гірського і Львова у серці буде,
Дядьку Романе (дядя Рома) – цей вірш є для вас,
Ми всі пишаємося вами, цінуємо і дуже любимо.
24.02.2012
На день народження 23.02.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316527
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.02.2012
В мені вмирає маленький Гітлер 5 (five),
У 45-ому кажуть весною часто помирали,
Що зробиш, це таке життя, як кажуть Life is life,
Рейхстаг горить, будинки в Волгодонську і Буйнакську підірвали.
Зіграли ми пасьянс - розклали чорні і червоні кольори,
Тут світло темне, замість сонця буде місяць,
Ми дружним маршем йдемо eins zwei drei, а потім наше раз два три,
Хто вибився зі строю ранком вже либонь повісять,
А що, не бійся, це такі тепер стають нові роки,
Революційних змін, де всі великі стануть більші а маленькі менші,
Тебе «почують», ти навіть у це повіриш, так що говори,
Зникають на Поліссі і асимілюються усі тутейші,
Ці межі вже не ті, кордони і не роду оберіг,
Так, друже, саме так, народи завтра зникнуть, твої діти,
І ти прийдеш наче додому але то буде не той поріг,
І не відчуєш що комусь ти в світі цьому рідний.
Негідники за гроші продають душі свободу у кредит,
Застава в банках щастя ілюзорне під проценти,
Майбутнє деградує - збоченці, повії, геї – срам і стид,
Люди змінилися, судьби мільйонів вимазали в екскременти,
Момент важливий, ти є будівничий мурів навколо душі,
В твоїй фортеці зайди хочуть володарювати - зробили підкопи,
Шульга один а проти нього дев’ять аж правшів,
Задумайтеся: всі материки на букву «А», окрім Європи.
Готуйте телескопи, на Осокорках ви чи де інде живите,
Мамо, ці звуки капають як небо, вони нас лякають,
Вони страшні, далеко - але це є лише тест, та зараз не про те,
Усіх овець що ще паслись на полонинах у загони заганяють.
Нехай співають, в їх піснях пустоти і якась мертва вода,
Дивіться ви захоплено кожен блокбастер з Голівуду,
Я «Листоноша», у прокат не пустимо, тебе там не було й нема,
Євреї контролюють всі медіа бізнеси, совість не вішатиме Юду.
Я не забуду, пам’ятатиму війну і голод, репресійний механізм,
Коли ламалася свобода і духовна сила нації,
Нацисти, комуністи, шовіністи, а тепер і сіонізм,
Все людство зараз у лещатах обраних Єговою для сегрегації,
На таці принесли жертовні голови лише найкращих з нас,
Така традиція, тут не сильніший а хитріший, він обманом виживає,
Заліз на небо, та не втримав на плечах його Атлас,
Залізне небо – скоро упаде, собі шматок від серця відламаєш.
Що знаєш, що придумуєш, ми соціум і розум мій частково ваш,
Бо я навчаюся, цікавлюся і дізнаюся правду,
Як говорили у дитинстві – що знання це не за спиною вантаж,
Женіть псевдомесій Адамів, Ноїв, Єв і Моєсеїв геть із саду.
Цей маскарад набрид, від нього верне і чорніє дух святий,
Все це нав’язане ярмо анти історії на нашу шию,
Рабів до раю не пускають, воля або смерть – тоді стаєш святий,
Я руки умиваю, - ні! Я просто ноги вам омию.
19.02.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315317
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.02.2012
А я не п`ю, я просто наливаю,
Перед очима ще один стакан,
Що можна що не можна я не знаю,
У небі слів заплутався туман.
Зима, нема, вже вкотре добігає,
І я маленький, але світ є тут,
Мене щось більше-менше заважає,
Думки злітають і я в них росту,
Просту дорогу - шлях, ніде сховатись,
Не можна, можна, я дивився хто,
За ті минулі вчинки потриматись,
Один такий, а їх звичайно сто,
Що з того правильно, а що не показали,
Дивився, бачив і немов мовчав,
Я не питав коли мене питали,
Просто все звик і серцем позичав,
Повчав, а сам здалося не відчувши,
Так, так, я вибіг на холодний сніг,
Чогось такого надзвичайного сягнувши,
Подумав: а чому я гірший? Ні, я кращий є за всіх!
17.02,2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314808
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2012
Машини в небо підіймав,
Над собою,
Сумлінно і довго тебе готував,
До цього бою,
Останнім буде він на Землі,
За її майбутнє,
Відсутній страх - народжується нове життя,
Ти стаєш могутнім.
Час говорити про світ,
Сенс буде в кожного,
Звідти з’явиться сонце,
Божим світлом засяє,
Що це день чи може ніч,
Міняє свідомість, і шлях,
Вічність стає одним цілим,
В очах загорається вогонь,
Білим теплом океанів,
Гірськими дорогами хмар,
В долонях крила сильні,
Зі снів з’являється прозріння,
Барвами людини її духу,
Не буде зла, біди, брехні,
Руки вільні у діях щастя,
Пророцтво остаточні любові,
Сьогодні здійснюється…
Машини в небо підіймав,
Над собою,
Сумлінно і довго тебе готував,
До цього бою,
Останнім буде він на Землі,
За її майбутнє,
Відсутній страх - народжується нове життя,
Ти стаєш могутнім.
13.02.2012
типу вірш під пісню "B Machina"(один з саундтреків до фільму Iron Sky) словенького гурту Laibach.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313775
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 13.02.2012
Десь у пісках давнього Єгипту,
В джунглях під пальмою тропічною,
Знайшли листівку святому Валентину,
Яку написав синантроп неандертальцю на табличку глиняну.
Твій Валентин, було там лиш два слова,
Кучу сердечок слала одна мавпа іншій, їм правда не потрібна,
Я ж лише споживач зі стада, в голові моїй полова,
Хай зверху вирішать що для нас буде істина,
То що, що тато з мамою про цей день і не чули,
Я в них все знаю і всмокчу як губка цей глобальний менталітет,
Вонючий мед, а він мені так пахне що приношу я у вулик,
О Валентин святий, тобі я шлю закоханий конверт.
МЕНІ НЕ ПОТРІБНО КОМАНДИ ЗВЕРХУ КОЛИ КОХАТИ І ЛЮБИТИ,
Інформаційним полем нас зомбують: 14 лютого валентинки шли і шли,
А я не хочу по нав’язаній чиїйсь команді жити,
Ніколи і нічого не робив, що йому приписали, цей святий.
А люди вірять, вірять, легше ж тупо вірити ніж перевірити,
Хай все за мене вирішать, бо я калічка розумова я без рук без ніг,
І дурять вас, гроші і час і розум з вас висмоктують, роблять масами сірими,
Ви деградуйте й далі - місця у пеклі вистачить для всіх.
11,02,2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313491
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.02.2012
В мені вмирає маленький Гітлер quattro, (куаттро - 4, з іт. мови)
Перший і другий, третій у десятому році вмирав,
Урок не вивчив, за останньою я партою,
Сів, заховався, думав щоб учитель мене не питав.
Я грав з вогнем, жонглюючи свої абстрактні рими,
Придумував метафори які вплітав у зміст,
Мені достатньо що в мені є пів людини,
Пальці у груди дістають, та я не піаніст.
Лінгвіст аматор, душ людських учити і учити,
Далеко йти я милицю одну собі украв,
Щось не літають ті птахи яких за хвіст маю ловити,
Голодний я до щастя подушку у сні кусав.
В дорогу я зібрав усе останнє що придумав,
Треба ж колись розставити над «І» свої крапки,
Кишень порожніх копійчана задзвеніла сума,
Я роздаю, лише були б у світі жебраки.
Чиїсь батьки, та діти їх уже давно не знають,
Це дерево старе зимова ніч журба,
Далеко в небо з нашої країни відлітають,
Всі журавлі, лелеки, бо така у них судьба.
Хіба немає тих привітних спогадів які минуле,
В наше майбутнє забирають щоб було життя,
Кожен маленький рій свій власний має вулик,
Не хочу щоб в вирі історії стало сміттям,
Ім’я моє, слова мої і важко далі говорити,
Забило подих ледве вистачає мені слів,
Все тіло наче стиснули гранітні плити,
Вогонь на півночі я запалив між криги і снігів,
Він ледве тлів, шукаючи своє завдання,
Коли хтось заблукає і побачить вдалині,
У лабіринтах світла і обманів віншування,
Боялися й казали «так», замість простого слова - ні.
Сумні, веселі, з потайними мріями у снах заснули,
Ця зграя не зліталася на крик душі,
Читаючи на відстані кохання по вустах відчули,
Я теж актор епізодичних ролей в метушні.
І все страшніші нам малюють інші перспективи,
Яким цей світ на завтра буде після нас,
Ми в жорнах, нас ще вчора справно молотили,
Мозок висмоктували і хребти ламали враз.
І цей романс запеченій багряною кров’ю терасі,
Одягнені кістки в веселощах споживачі,
Є шістдесят кілометрів – той максимум на трасі,
Мандрують далі у бетонних джунглях втікачі.
Важчі години ще попереду, є час іще підготуватись,
А ми і далі з соскою смокчемо доброти отой плацебо
Щоб пізно не було треба сьогодні прокидатись,
Загрозою над нами дивиться згори залізне небо.
11.02.2012
21:30
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313207
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.02.2012
Таємниця країни суниць,
Компас в мене, я міцно тримаю,
Переможу на чужій шахівниці,
Я систему брехні розламаю.
Не подам я ніколи руки,
Тим які кажуть що вони кращі,
Це про вас мої любі хвальки,
В одновусого ви усі в пащі.
І підлизи і ябеди скрізь,
Тут навколо такі всі поважні,
Бачу душі я ваші наскрізь,
Ви набридли мені всі «уважні».
Хулігани, рядок цей про них,
Лиш накапостять до ваших віршів,
Десь підлижуть, все знають про всих,
Лжепоети "в яму їх, навіки в яму" - найгірші.
11.02.2012
так експромтик про ... хвальків, підлиз, ябед і хуліганів яких тут в поезійній спільноті повно.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2012
Я чистокровний негр але лише на один відсоток!
Афроамериканець, може на один відсоток мулат?
І цим фактом я надзвичайно гордий,
Обама Барак - ти мій далекий далекий брат.
Хватить мовчати всі люди пішли від мавпи,
Горила, Гібон, Орангутанг чи Шимпанзе,
Після мавп перші люди були чорношкірі - правду не приховати,
Розступіться, примат на двох ногах поважно іде.
Знаєте, нобелівських лауреатів багато є темних,
Кожен на один чи може на 0,1% є блек,
Не ображайте нас ми з породи шляхетних,
Всі книжки написані неграми із бібліотек.
Дехто не вірить, не тямить що ми є обрані,
Перша людина єврей Адам теж був негр,
Ні/гер/ой, Бог його створив за своєю подобою в якийсь із днів,
Я так собі, лише рятую утоплеників на берег..
10.02.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2012
Я справжній негр, де ви захисники негрів,
Працюю тяжко я як негр і поготів,
Я вийшов з африканських джунглів й негритянських нетрів,
Почув я шум і миттю танцювати захотів.
Працюю я як віл, а ще як папа Карло,
Всі світові організації що борються проти расизму й сіонізму,
Шакали нацькують стерв’ятників тягатися із ними марно,
Суспільству мізки промивають ставлять клізму.
А ще працюю я бува як кінь, захисники коней скоріш озвіться,
Учора я і їв і пив неначе порося,
У мене чорна родимка я негр на пів відсотка – подивіться,
Не можна говорити бо ображена на мене в суд подасть вівця.
Мовчатиму, суспільство - батьківщина і я повноправний член,
Мене ж типу свої бичують на масонські гранти,
Всі хочуть покусати правду хто ж захистить тебе дідусь Герлен,
Коли вони будуть мораль добра і істини хребет ламати.
9.02.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312690
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.02.2012
Пластична операція на душі,
Оперативне втручання і хірургія моралі,
Уже у руках скальпелі і інші законні ножі,
Інструмент з розрекламованої якісної сталі.
В печальних обличчях, буде косметичний сміх,
Ліпосакція любові і іншого зайвого жиру,
Ін`єкція заздрощів, пересадка правди з ніг,
Зубними щипцями щире слово скоро вирвуть.
Ще й епіляція бритвою деякої зайвої доброти,
Вживлення краси - кольорові все імплантати,
Зміна форми розуму і всієї голови,
Таблетки щастя треба щодня на ніч ковтати.
Потім зламані кістки у рівну зростуться брехню,
Нанесення штучної засмаги кохання,
Хто останній в черзі за світлом, я уточню,
Зараз сам за пластикою душі стану без вагання.
8.02.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2012
Ґудзики щастя у своїх думках,
Застібаєш ти у себе на одежі,
Мить тримаєш відпускаєш у руках,
Вічність що горітиме в пожежі.
Наче кинутий папір до долу полетів,
І написаний там вірш уже зникає,
Підпалив, він довго не горів,
Потім за хвилину цей листок згорає.
Це усе від того що я напишу,
Що таке любов, кохання? Більше,
Я сьогодні говорив і ще скажу,
Розстібаєш долю - жереб інший,
Той який дає тобі світить світи,
Можна дихати лише на повні груди,
Все живе почалося у нас з води,
Я хоча і скрізь та не усюди.
Тільки б долетіти мені до землі,
Відповідно відповідний у питаннях,
Роздягаюся завжди в своєму сні,
Вірю чи не вірю почалось змагання.
Про холодний сніг, про теплий дощ,
Де ти, і чому закриті зараз двері?
Цей бери метр вимір твоїх площ,
Вся історія живе лиш на папері.
А прохання – залишіть мене також,
Я це я, в мені нема чого ховати,
Вийти на зупинці декому, ну що ж,
Час прийшов маршрут позупиняти,
І ідіть, скоріше, бо потрібно йти,
Хай там як, пошити і вдягнути,
Щастя ґудзики мені треба знайти,
Зрозуміти що я маю осягнути.
5.02.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311677
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.02.2012
От вона правда але я перед боєм помовчу,
Все що говорив буде потім важливим,
Я як і всі під їх впливом, проте я кричу,
Може я наївний, та я хочу бути щасливим.
Хочу бути тим хто вирішує про себе сам,
І не треба мені замаскованого на мене впливу,
Душа що в мені вона лише моя і її не віддам,
Я хочу залишити її справжньою і красивою.
Так просто можливо але не всі це навіть знають,
Хтось не цікавиться інші іще не знайшли,
Але на підсвідомості чи у снах може себе питають,
Чому вчора тепло а сьогодні вони в холод увійшли.
Як свій шлях лишили обираючи з власної волі,
Різні напрямки наче свобода і нові цінності,
Навіть не зрозуміли що насправді опинилися в неволі,
Живучи в нав’язаній іншими людьми дійсності.
І всі ці так звані: «я обираю» і «ніхто крім мене»,
«Мій світ», «я такий унікальний» в ньому індивід,
А насправді з різновидів сірого щось безіменне,
Понівечені душі які лізуть самі в сміттєпровід.
І звідки ж ми знали що за нас будуть вирішувати,
Думати, за нас казати, як жити, з ким і де,
Ми ставатимемо горді як брудну білизну будемо розвішувати,
Варто озирнутися і усвідомити обман бо час неминуче іде,
Та молоді ми і легко наслідуємо самі не знаючи,
Те що нав’язують нам міняючи наші різноманітні «Я»,
Пізно буває все закінчується навіть не спитаючи,
Хто це, і чому він саме таке має місце в суспільстві ім’я,
Все якось байдуже і ми лише глина для них як пластилін,
Наче і самостійні в своїх діях - нав’язана нам інформація,
Ми з такими потугами чомусь підіймаємося з колін,
Здається в анімації є намальовані - це … сублімація.
5.02.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311653
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.02.2012
Раз, два, три, чотири, п’ять,
Мої руки вже тремтять,
Я втомився римувати,
І поезію складати.
Все писати на папері,
Римі не відкрию двері,
Як прийде вона у гості,
Прожену її зі злості,
Хай іде іншим поможе,
Щоб писати умів кожен,
Вірш рядками у поеми,
Хай складеться без проблеми,
В музику ритмічних слів,
Так подумав потім сів,
Ще подумав ще помріяв,
Як я міг що заподіяв,
Ні, не можна так робити,
Треба з музою дружити,
І як в гості завітає,
Хай мені розповідає,
Все на світі все правдиве,
Напишу й буду щасливий,
Що я можу що я вмію,
Що вірші дають надію,
І у слові міць і сила,
На човні підняв вітрила,
І пливу ритмічним морем,
Горизонт а там простори,
Тих думок що стануть дійсність,
Й заберуть назавжди в вічність.
4.02.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311436
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 04.02.2012
Авторське право, Шевченко проти,
Платіть його родичам за його вірші,
Бог все створив копірайт роботи,
Автор він нашої є душі.
Він є усе ми є втілення Бога,
Ми його діти його увесь світ,
Ми той є напрямок і та дорога,
Де він мов сонце а ми його світло.
Хто ж це краде всі ідеї в Ісуса,
І видає їх лише за свої,
Око поклав і тут має спокусу,
Щоб те що Бога забрати собі.
В нього беруть так без просу, зненацька,
І продають іншим наче творці,
І ця злочинність у світі гігантська,
Бог нам дає, та крадії нас все б’ють по руці.
Ті що на цьому пригрілись на пічці,
Нас за це садять кидають в в’язницю,
Ні, ми їх стригти будемо вони стануть вівці,
Ми є те поле де Бог сіє пшеницю,
І всі ці блага й культурні надбання,
Не продаються за гроші це Божий є скарб,
Богу привіт й від Шевченка вітання,
Творчість моя не продається, це його мені дар.
3.02.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311201
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.02.2012
Зраджені думки обманутих трьох героїв,
Тих що підіймали келихи свої до гори,
Повні п’янких й ароматних солодких напоїв,
Я не розумію вірша, прошу ще раз повтори.
Що говорив, що казав, все лилося давно у прірву,
Різними потоками стрімкої як із гір води,
Яблука достигають і їх обов’язково вона зірве,
Стати красунею і напоїти його вином молодим.
Потім прийти у дім, де у лісі або посеред поля,
Він аж занадто пильно дивився за нею тоді,
Очі опускалися вниз і всі знали що це їхня доля,
Все було написано як вона бажала і він хотів.
Скільки іще тих днів що роками усе дивилися,
Що б ще такого розказати для вас буде нове,
Наче народжені уже але знову таки народилися,
Річка водою повна і в ній човен кудись пливе…
1.01.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310703
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2012
Цей вірш для тих, хто найбільше мене знає,
Хоча я його навіть ще писати не починав,
Лише назва є вірша і думками її тримаю,
Ті слова, які в майбутньому я іще не сказав.
....а інше допишу згодом) продовження тобто.
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310361
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2012
Рабів до раю не пускають,
Рабам не місце на цій землі,
Ланцюг розірву і кайдани зламаю,
Звільнюся з ярма і своєї петлі.
У мене усе - я є вільний душею,
Мій погляд іскриться, свобода в очах,
На небі блакитному зійду зорею,
І світ цей триматиму в своїх руках.
Я знаю, я зможу - інакше не буде,
Могутність за мною в поколіннях батьків,
Повітря життя воно дихає всюди,
Промінням тепла і з його голосів.
У слово що матиме міць тої зброї,
Яка як вода розіб’є той граніт,
До раю потраплять лиш тільки герої,
Що матимуть сили змінити цей світ.
30.01.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310252
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.01.2012
Втиснутися в рамки пристойності,
Що мені що вам - не однаково,
І найкращого бути достойними,
Правду лише б не забалакати.
Знаю/чи вдуматись в значення,
Я ось тут перехрестям змінений,
З ранком моє «до побачення»,
Місяцем як усі опромінений.
Рівно дорогою, начебто звивиста,
Посеред років й століть вічності,
Я як хотів і бажав тим і став,
У словах видно сутність магічності.
Що це? Здалось наче з правіків,
Темінь виходила проти нас,
Голосом улесливих язиків,
Ми оповиті ставали під її час.
Пусто, із серця украли щось моє,
Я поверну обіцяю і це зроблю,
І у душі в мене буде лише своє,
Рідне моєму світу який люблю.
29.01.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310047
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.01.2012
Так близько й водночас далеко,
Між зорями всесвіту хмар,
Планета космічною стежкою,
Промінням неначе ліхтар.
Світила яскравими білими,
Усіх кольорів небокрай,
Теплом і любов’ю горіли ми,
В душі залишаючи рай.
Своїми думками небесними,
Осяяний погляд життя,
Свідомість співаючи веснами,
Купалась в воді почуття.
Надія у добре повірити,
Злетіли усі до землі,
У небо упали за зіркою,
В божественну силу світів.
29.01.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309911
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.01.2012
Вірш на продаж і рими в оренду,
Наклад весь на прилавках книгарні,
З читачів я збиратиму ренту,
Як потраплять вони у читальні.
Просто факти і більше нічого,
Кілька здогадів й безліч фантазій,
Шлях забутий дороги до Бога,
На вагах мій баланс в рівновазі.
Це як назва преамбула вступу,
Головне щось а далі розв’язка,
Я горіх, розламавши шкарлупу
Дістаю, й починається казка.
Був Юрко собі, далі по тексту,
Щось шукав десь блукаючи в світі,
І прихильність і голос протесту,
Темні камери й світло софітів.
Як так сталося, що то за ролі,
Де поділись всі автори п’єси,
Я один в тому полі де воїн,
Буде бій на сторінках словесний.
Знаки оклику, коми, питання,
У зворотах прості діалоги,
Сенс життя чи його існування,
Від поразки шлях до перемоги.
Ось і все просто-складно водночас,
Хай там як це лиш погляд за обрій,
Треба в серці тримати той компас,
Пульс любові добра кровообіг.
27.01.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309594
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.01.2012
Проект NASA, Novus ordo seclorum - BLUE BEAM,
Керування свідомістю людських мас,
Ми у котлі й кільце зімкнулося з усіх сторін,
Стискає душу у обіймах намертво щораз.
А інше віршувати я не буду,
Достатньо прочитати хто захоче,
Можливо завтра я усе й забуду,
Але сьгодні це буде промінчик серед світла ночі.
26.01.2012
є тут стаття і в неті достатньо інфо...
http://prpk.info/articles/globalnaja-politika/proekt-blue-beam-upravlenie-soznaniem-mas.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309288
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.01.2012
Зима нагадує весну,
Мені, можливо я наївний,
Залежний і водночас вільний,
Я сплю прокинувшись зі сну.
Зима нагадує весну,
Що вчора ще була вся біла,
Промінням сонячним горіла,
Завжди пригадую одну.
Зима нагадує весну,
Теплом наповнює щасливих,
Всіх днів однаково красивих,
Я щастя світу поверну.
Зима нагадує весну,
Зима яка мені є рідна,
В її обіймах промінь світла,
Я так люблю зиму-весну.
26.01.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2012
Скоро буде не до віршів,
Тих звичайних де ми кохали,
Менше рим буде і менше слів,
Все не треба, що ми писали.
Стане небо - пророцтва мить,
Показати нового бога,
У проекціях світ горить,
Нас ведуть де сліпа дорога.
І нам змінять все навкруги,
Інші цілі й іншу свободу,
Стригти будуть нас пастухи,
Хліб зерном брати з огороду.
Я звичайно мовчу як всі,
Може тишею зараз плачу,
І в метафор своїх красі,
Розкриваю душу дитячу.
Те що думаю, що відчув,
За любов буде покарання,
Пробудився я - світ заснув,
Правда йде у своє вигнання.
Хай там як, я скажу усе,
За що будуть і вже вмирають,
Порятую й себе спасе
Той хто вірить і сили має.
Завтра поряд, воно між нас,
Наступає й ламає крила,
Робить місиво сірих мас,
Надуває чорні вітрила.
Я це знаю, це ще не край,
Й у заліза зникне проміння,
Вибір є - просто вибирай,
Жити вічно, буде спасіння.
24.01.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308881
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.01.2012
Капають, капають маленькі сльози,
Щічки щипають зимові морози,
Очі виблискують щастям дивились
Мої вуста у твоїх зупинились.
Я в свої руки взяв твої долоні,
Враз стали теплі вони не холодні,
Подихом вітру подмухав на вії,
Всю обіймаю тебе всю зігрію.
Добре коли біля мене ти поряд,
Чуєш мій дотик і кожен мій погляд,
Як моє серце в тобі оживає,
Пісню кохання любов’ю співає.
23.01.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2012
Люблю Єсеніна вірші,
Оті що в нього з матюками,
Із нецензурними словами,
Які писав він від душі.
Шаную тих які читають,
Що закохались в його рими,
За ним йдуть наче пілігрими,
Листки книжок його гортають.
Це модно ж знаєте великий,
Поет і лайка у рядках,
Що наболіло у словах,
Кумир для натовпу двуликий.
Вірші ж Єсеніна люблю,
Цей русскій а насправді меря*,
Вже перед сном після вечері,
Читаю а вже потім сплю.
22.01.2012
* - меря, народ в РФ здається повністю асимільований і перетворений в чистокровних росіян)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2012
Косо мелеть, тосо содамот -*
Якщо є бажання буде і знання,
Зараз на дорозі прямо буде поворот,
Зміна курсу лиш до іншого життя.
Дружнасто кундамось — изнямонть ялаксозо,**
Лише дружба нас об'єднує до перемоги,
Це початок до якого ми йдемо разом,
Не зупинять поступ з нашої дороги.
Валга-кельга содави кодамо нармунес,***
Слово зброя має у собі магічну силу,
Від добра і щастя світлом із наших сердець,
І нехай над нашим небом заспіває птаха миру.
17.01.2012
приказки і назва вірша на ерзянській мові
* "косо мелеть, тосо содамот" приказка - где желание, там и знание (де бажання, там і знання)
** "дружнасто кундамось—изнямонть ялаксозо" приказка - дружное начало—брат победы (дружній початок-брат перемоги)
*** "валга-кельга содави кодамо нармунесь" приказка - птица по голосу узнаётся (птах за голосом впізнається)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307258
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.01.2012
Десять заповідей які нам дав Мойсей,
Декалог або так званий закон Божий,
Я їх теж виконую як мільйони інших людей,
Уподібнююсь натовпу і стаю на нього я схожий.
На скрижалях в Єгипті серед Сінайських пустель,
Написав Бог і дав їх обраним лише євреям,
Не підозрював що це слово і серед нас проросте,
І ми станемо вірні чужим аморальним ідеям.
Не порушуй їх бо для нас це завжди є святе,
Особливо четверту і особливо десяту,
І до тебе тоді благословення боже прийде,
Біле світло зникає – ти чорне впускаєш до себе у хату.
Не працюй у суботу нехай раб твій відпочива,
І невільниці ближнього свого не жадай,
Бог й народ закріпили у заповідях рабство це їхні слова,
Ти виконуй сумирно їх і тоді лиш потрапиш у рай.
13.01.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306224
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.01.2012
Дай людині пістолет, і вона пограбує банк,
Дай людині банк і вона пограбує світ,
От де ложка дьогтю яку нам кидають у мед,
Раз поснідали були ранком,
Тепер з примусу їмо кожен раз на обід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306096
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.01.2012
Що буде з світом після 2012,
Щось інше, те чого зараз нема,
Вигадані сценарії я не рахую на пальцях,
Буде те що має бути... - війна?.
Буде все як і було до цього,
Будуть люди але більшість помре,
Прийде антихрист якого назвуть всі Богом,
Хтось держави і цілі народи з планети зітре.
Фінансова криза - світової економіки крах,
На розвалинах будуватинуть над державу,
Люди стануть залежні від системи з чіпами у руках,
Тепер і ми невірячи в правду віримо у неправду.
Все в мить зміниться ми станемо іншими,
Нас не буде таких які зараз є.
Слово це не зброя і нас убивають не віршами,
Майбутнє своє програєм.
10.01.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305540
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2012
Про тих хто любить на відстані,
Про тих хто серцем кохає,
В любові й духовній істині,
Свою душу розкриває.
У дружбі в добрі і щирості,
Як небо як сонце з водою,
Красивою квіткою виросте,
І буде лиш поряд з тобою.
Це доля життя все на світі,
Це ми в нашій вірі й надії,
Разом у одному суцвітті,
Разом ми ідемо до мрії.
9.01.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305391
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 09.01.2012
Різдво якого не було,
Поганий Санта зараз в моді,
Всі в човен, гайда за весло,
Бур’ян росте на огороді.
Майже як вчора, тільки про дещо вам не скажуть,
Ті сторінки історії приховані і вирвані будуть мовчати,
Те що їм вигідно лише те вам згори покажуть,
Можете не намагатися про демократію і свободу кричати.
Передбачати майбутнє, говорити що в кожного своя доля,
Заздалегідь написана і карму вже ніяк не змінити,
Якщо народився рабом значить такі наші богом вигадані ролі,
Досить про те чого не станеться, для чого все це говорити.
Повторити що скажуть псевдо розумні і їм всліпу вірити,
Нехай їхні слова солодкі як мед ми лише споживачі,
Хватить мовчати і зі своєю совістю лицемірити,
Могили ми вирили не підозрюючи що ми самі і є ті копачі.
От ваші ключі старі всі іржею давно покрилися,
Вам дають інші красиві до дверей що ведуть буцімто у рай,
Ви повірили і на цей обман легко купилися,
Совість мені не потрібна разом з душею її забирай.
Та і нехай, завтра буде завтра, а я буду жити сьогодні,
Я повністю поринаю у матеріальний світ,
Мені головне бути ситим за рахунок тих що стануть голодні,
В мене відібрали сніданок, значить я в когось заберу обід.
Шлях серед боліт, коли у народу немає свого єднання,
Нам нав’язали що кожен сам за себе і це є орієнтир,
Ми маємо бути не поодинці а разом задля спільного бажання,
Жити в своїй державі де буде добробут щастя і мир.
Я от дивлюся на всю цю культуру яку нам нав’язують ззовні,
Ісуса і Різдво підмінили Санта Клаусом, ялинкою і салют,
Бігають по магазинах і непотребем сумки наповнюють,
Гроші заполонили людські серця ну невже це не абсурд.
Скрізь по ТБ підміняють справжні цінності на фантазії,
Потім вигадане висміюють множачи усе на нуль,
І так скрізь від західної Європи і до східної Азії,
Мозок у людей став сірою аморфною масою а не складною структурою з двох півкуль.
Все перевернули з ніг на голову підмінили поняття,
Скоро будуть робити кутю з мюслів і з додаванням Кока-Коли,
Штучні ковпаки замість ялинок у містах за них більше податків з ваших кишень платять,
Суспільство жорнами неправди в пил і в порох розмололи.
Я не вірю, невже це мій народ дає з себе так глумитися,
Своє величне минуле забув і так легко впрягся у ярмо,
Наше суспільство тяжко хворе в темряві і не здатне на сонце дивитися,
Хтось навмисно ввів ін’єкцію щоб спали ми летаргічним сном.
А за вікном свято…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2012
У мене є сьогодні план,
Змінити ваше все майбутнє,
В Ірак, у Лівію, завтра в Іран,
Війна вам буде незабутня,
Багато зайвих є людей,
Багато гоїв гарматне м’ясо,
Я ж гордий обраний єврей,
Із богообраної раси,
У США жандарми, нам раби,
Військова сила наші гроші,
А завтра ворогам гроби,
В нас вигоди своїм хороші,
Нам все, і світ, в наших руках,
Ми розділили й маєм владу,
Бізнес будуєм на кістках,
З брехні зробили свою правду,
Сліпі не бачать, очі їх,
В розпусті й збоченнях втонули,
Вони впустили в серце гріх,
Своє походження забули,
Продали все й зелений бакс,
Пустий папір - це цінність світу,
І владу банкам Голдман Сакс,
Собакам горе бідність й біди,
Я що мовчав ні не мовчу,
Я говорив – нова система,
І ми вже в неї на гачку,
Усі в кайданах от є де ми,
Гонка озброєнь щоб вбивати,
Для чого зброя що не стріляє,
Раби повинні умирати,
Лише сильніший виживає,
Так є завжди ядерна зброя,
Сьогодні інші вже вімани,
Сьогодні – час вмирати гоям,
На таці вуха – ви Гамани,
Коран Євангеліє в вас,
Ми нав’язалили свої міфи,
Ви їх обожнюєте – це є клас,
На вас вдягли ми чорні кіпи,
Під ковпаком – німі й глухі,
Стрижемо вівці ви худоба,
Ви згините в цій боротьбі,
Близький Схід Азії й Європа,
Де християн і мусульман,
Стравили вправно іудеї,
Багдад, Триполі, Тегеран,
Раби сьогодні гіпербореї,
Ідейна ціль місце під сонцем,
Загинуть ваші усі діти,
Нема вас сил уже бороться,
Це небо нам лише засвітить,
Ви на колінах, й прах дідів,
Пам’ять всіх генів перекрутили,
Я так зробив я схотів,
Щоби для нас ви лиш служили,
Наш бог так хоче ви раби,
В наших руках медіа зброя,
Здалися ви без боротьби,
Ми знищимо усіх ваших героїв,
Це так це просто це життя,
Де все іде як ми плануємо,
У нас не буде каяття,
Ми є святі бо ми катуємо,
Наш ідеал це їхня смерть,
І ваша повна деградація,
Зробити це для нас за честь,
Новий порядок світу – наша цивілізація.
4.01.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2012
Моя душа мертва,
Душить мене мертвого,
А ще числа першого,
Для світу цього,
Кажуть народився,
А я не живу,
Ні, я не дивився,
Бо очі мої не сліпі, їх нема,
Лише ця зима,
І слова,
Які не скажу,
Я не скажу - не кажуть мертві,
Хай так,
Дружать зі смертю,
У руках і в ногах,
Лише мертвий біль,
Лише мертвий стах,
Мій,
...
Тільки мій...
4,01,2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304113
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.01.2012
Змінюючи реальність,
Світ немовби і стає ілюзія,
Тут за судьби є відповідальність,
А за долі монологом йде дискусія,
Нові рішення які не вирішать,
Те чого не хочуть діяти за нас,
І тому здається начебто душа,
Є красива та красою без прикрас.
Й бачити початок де лише один,
І дивитися куди втіка за обрій,
Ця дорога на якій ти мусиш йти,
У кінці залишаться майже хоробрі.
День за днем як місяць у воді,
То його впіймав то знову ловиш,
Все наче призначено тобі,
Ти переконав себе й собі говориш.
Що не так а що є саме так,
Звідки правила які як орієнтири,
Невловиме щось тримаєш у руках,
Ліній світу маєш ти лише чотири.
І зорі на подарунки що із хмар,
Там за небом заховалися далеко,
Те що ти отримав не удар,
Це лиш попередня небезпека.
Хай там як, я ще раз помовчу,
Може щось корисне й не побачу,
Ні, не я це голосно кричу,
На обличчі з посмішкою я душею ... ???
3.01.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304023
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 03.01.2012
Брехня - це я,
Це я брехня,
Моє ім’я,
Душу зім’яв,
Серце закрив,
Очі сховав,
Пам’ять розбив,
Забув що знав,
Це я брехня,
І я збрехав,
Змінив ім’я,
Совість продав,
В словах обман,
Неправда в діях,
Погляд в туман,
Убита мрія,
Брехня – це я,
Я це брехня,
Я не стояв,
Розум відтяв,
Себе зламав,
Збрехав собі,
І ошукав,
Все лиш тобі.
29.12.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303102
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.12.2011
Бульдозер щастя,
От воно складне життя,
Ще кілька слів несказаних сказати,
Піднятися щоб знову впасти,
Ні, цЕй вірш …буде не про почуття,
Кохати, щоби потім не кохати.
Це епілог, пролог, як ми були удвох,
А потім знову сам,
Ніхто не знає світу паралелі,
Людина це людина це не буде бог,
Хіба потрібно знати нам,
Які будуть в дітей наших завтра ідеї.
Я ж лише час, який потім спливе,
Я тільки погляд що спіймали інші очі,
Шукаючи себе шукаючи в питаннях відповіді де,
Одним достатньо іншим треба більше хочу.
Отут ось відповідь а там питають всі,
Дивіться в них слова подібні наче рими,
Я лінії життя, здоров’я, щастя – все тримаю у руці,
Лише любов’ю ми народимось святими.
Знаходжу день який я вчора тільки малював,
Шукаю сонячного неба кольорами,
Я світло відпускав і сам майже літав,
Світами, можна це назвати і світами.
29.12.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302999
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 29.12.2011
З яким же настроєм я зустрічаю вкотре весну,
Той погляд із очей завжди виблискує вогнем,
Народжений живим і завтра я також воскресну,
Я нагороджений сьогодні і своїм хорошим днем.
Мої слова говорять іноді найкращі інші люди,
Я сам такий що часто бачу деколи і головного суть,
Я лише тут але завжди я прагну бути всюди,
Ми тільки зараз усвідомили що треба нам збагнуть.
Того життя яке здалося миттю дуже головною,
І тих років які водою річкою бурхливою текли,
Щоб зберегти тільки своє і залишатися лише собою,
Сказати більше і сильніше - ми усе уже змогли.
Я буду всим я буду значить я і мої найщирі дії,
Думки які керують вчинками будуючи мої нові світи,
Реальністю стають всі найкрасивіші казкові мрії,
Я є звичайний я не інший я лише такий як ти.
28.12.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2011
Я буду передавати привіти,
Квіти з душі, розмаїттями трав,
В небі яскравому сонце засвітить,
І я придумую один ще новий сплав,
З моря беру сіль морську в білих грамах,
З річки візьму я теплий пісок,
Ключ у руках - відкривається брама,
Я на порозі, у майбутньому крок,
Ноги ступають самі, я покірний,
Наче все знав і стабільна хода,
Вільний невільник стає знову вільний,
З стелі лилась крижана лиш вода,
Сталі думки - я їх в голос читаю,
Інші б мовчали, але інші вони,
Ключ у руках - я замок відкриваю,
Знаю, це будуть мої тільки сни,
З них я летів над землею у хмари,
Низько і високо падав кудись,
Я відповів, але ви не питали,
Просто у очі мої подивись,
Що там побачиш, вони є звичайні,
Колір болотний, горіховий, чай,
Наші думки залишаються в тайні,
Бачу я, з них вимальовуєш рай,
Знай що усе що хотіли що думали,
Рухи і подихи всіх наших мрій,
Просто ми виросли, а коли був малий,
Зовсім не я був, не схожий тоді,
Втік від усього, від себе, не знаючи,
Що я хотів і про що це життя,
Пісню чи ні підсвідомо співаючи,
Просто мені важко у відчуттях,
Хто я, хто ми, хто усі, заговоримо,
Посмішок наших пам’ятайте ім’я,
І у привітах майбутнього вчора ми,
Будемо завтра нескінченними «Я».
20.12.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2011
Восьмий колір веселки,
Трошки болі, трошки веселий,
Радості капельки у сльозах,
Просто дякувати, наче птах,
Що без крил, але у хмарах,
Мало сил, та біль ударив,
Впав до землі і не піднявся,
Крихкий сплав, розламався,
На частинки не з'єднати,
І годинник ніч не спати,
День але не в білому світлі,
Без імен і без квітів,
Що зі мною це уже не я,
Я собою не живу життя,
І в питаннях незнайомі ролі,
Лиш бажання стати героєм,
Мить на вічність розміняти
Ми не вічні ....
20.12.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2011
Цей фільм не цікавий,
Не цікаві актори,
І режисер правий,
Що сценарист хворий,
Вечірні сеанси,
Ще зранку дивився,
На вітер фінанси,
Мабуть помилився,
Я знаю всі ролі,
Зіграли невдало,
Несправжньої болі,
У фільмі замало,
Невиразні в щасті,
Усмішки і сльози,
Кіно-занавіс навстіж,
З тривіальної прози.
19,12,11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301063
рубрика: Поезія, Балада
дата поступления 19.12.2011
Цей світ здавався просто світ,
Майже розгаданий ще вчора,
В пелюстках квітів зів'ялий цвіт,
Сніги розтанули у горах.
Бурхливі ріки і їх вода,
Змивала землю немов так треба,
Жива природа у словах,
Сонце сховалось в блакиті неба.
Сила думок рухала день,
Крила отримав подихом вітру,
Поля й ліси стали зелені,
Ранок прийшов зустрітись світлу.
15,12,11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2011
Вся любов яку маю
Цей світ здавався неосяжним й незбагненним,
Я намагався на питання постійно відповідати,
Лише хороших людей хотів я бачити коло мене,
І їм своє щастя яке я маю завжди розповідати.
Безмежна самотність знову вперед штовхала іти,
За межі тих надій щоби побачити їхні кордони,
Наче несамовитий шанувальник що хоче мрію знайти,
І побороти все зло і всі його неправильні закони.
У лабіринтах я і без дороговказів вихід відшукаю,
Втамую спрагу свою і подолаю сам я голод,
У кожної нової країни я оселю собі запитаю,
Зміцню я волю до життя в крижаний холод.
Розуміючи що любов є занадто безцінна,
Готовий я до всього тільки б частинку її - я упіймаю,
Розуміючи що любов є занадто безцінна,
Я заплачу даруючи всю любов,
Всю любов яку я маю.
Неначе в’язень нескінченної кімнати,
Я почувався б так якби в моєму серці не було б тебе,
За будь-якою дрібницею я намагався би сховатись,
Даючи пронизливому болю перемагати себе.
І я побачив що сховане від тих хто багато мріє,
І я почув ті слова рахуючи усі їхні хвилини,
Зробивши добрі свої вчинки живе в мені надія,
Розуміючи що любов є занадто безцінна…
Розуміючи що любов є занадто безцінна,
Готовий я до всього тільки б частинку її - я упіймаю,
Розуміючи що любов є занадто безцінна,
Я заплачу даруючи всю любов,
Всю любов яку я маю,
Всю любов яку я маю.
Без тебе все мені здавалося би марно,
Жодного разу в хмари не здіймалися високі гори,
Наче живу я не по справжньому й обманом,
Як корабель що не виходив ніколи в море.
Розуміючи що любов є занадто безцінна,
Готовий я до всього тільки б частинку її - я упіймаю,
Розуміючи що любов є занадто безцінна,
Я заплачу даруючи всю любов,
Всю любов яку я маю.
14.12.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2011
Подібно до темно-червоної троянди,
Ви завдали мені болю колючими словами,
Упали і розліталися на дрібні шматочки новорічні гірлянди,
Марно намагався я повернути все лише ранився руками.
Плач, плач, це усе давно уже минулося,
І я забув, так як усі інші забувають, що не збулося.
Тільки більше я таку дівчинку в світі ніколи не знайду,
Її найніжніші очі і її вуста найтепліші коли цілую, (в минулому)
Я завжди буду тебе любити одну,
І кричати про кохання ще більше хочу,
Але мене уже не чують.
12.11.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299609
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2011
Світлий ранок, пробудилась тиша,
І прокинулися всі мої думки,
Є бажання - на дорогу вийшов,
День зі мною, місяць і роки.
Світлі рани, світ неначе в завтра,
Ще сьогодні, але я вже там,
І по колу рухалася правда,
Лиш на миті зупинялась нам.
Світло ранить, боляче, у очі,
Заховатись і мовчати - всі мовчать,
Пізно їсти хліб усі захочуть,
І голодні в голос закричать.
Світ не радий, що йому радіти,
Коли все навколо не його,
І чужими завтра будуть діти,
Всі маленькі "я" стануть ніхто.
8.11.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298769
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.12.2011
Ви повинні знати мого крилатого друга,
Пташка із далеких теплих країв,
Це мій маленький голосистий папуга,
Я так люблю його красивий спів.
Зранку завжди має всіх розбудити,
Проспівати свою нову пісню для нас,
Із папужкою весело нам дуже жити,
Настрій він нам підіймає кожен раз.
Пір’ячко його очі наші милує,
Він такий поважний у моїй сім’ї,
Все що ми говоримо то добре чує,
Їсточки йому насипали і він поїв.
Я люблю мого крилатого друга,
Той хто наспіває мелодію мені,
Мій маленький барвистий папуга,
Я підспівую коли співає він свої пісні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297553
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 03.12.2011
Віршами теж можна накуритися якщо не палиш,
Місяць сьогодні у небі сходитиме іще тепліше,
Я зрозумію тебе якщо ти мене зараз за це удариш,
Захистом в мене будуть рими з моїх кострубатих віршів.
В ніжних далеких зірках які знову намалювала уява,
Деякі дні у житті нам придумували різні пріоритети,
Я неправий буваю лише у твоїй країні права,
І на мою планету падатимуть тільки твої комети.
Ось що буває і де ти мене зараз ховаєш далі,
Я піднімуся принцом казковим не з того знаного світу,
Крилами неба білого я полечу снами в незвідані далі,
Щоби знайти ті промінчики сонця і неймовірного світла.
Там в чистих хвилях води звідки починаються океани,
Я захищатиму тут кожен погляд мого веселкового неба,
Ну і не нехай від кохання стаю я ще більше ранений,
Димом вдихати подих твій мені ще більше повітря треба.
2.12.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2011
Сліпий Тарас...
Не бачить він нічого,
Сховали йому очі у пітьмі,
І без прикрас
Обличя, він для Бога,
Став жити тут з людьми на самоті.
Німі слова,
Які ми не почули,
Кричав для нас він голосом сліпим,
Уже давно нема
Його і ми усе забули:
Людиною бути й лишилися ніким.
2.12.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297446
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.12.2011
Цей вірш не прочитають,
Читаючи в рядках слова і їхню суть,
Лише напіввідкритими очима промайнуть,
Ці погляди які на завтра забувають.
Не знаючи життя й всі інші тисячі життів,
Перетинаючись минуле із майбутнім,
І поглядом здається тим єдиним незабутнім,
Просто не стане щоб сказати більше слів.
Й нехай давно зі снів ми починали свої мрії,
На крилах в небі полетіли в далечінь,
Ми були пам'яттю й зникали з поколінь,
Так і залишили ці нерозгадані надії.
І тільки в вірі ми знайшли уже собі вогонь,
Подивляться учителі і скажуть що усе не те,
Ми грішники які дивились на святе,
І заберуть це світло привітаннями долонь.
23.11.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295488
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2011
Кожному досить свого теплого ліжка,
Для людей цих, а ти і не думай про щось,
На очах вже давно тут немає усмішки,
Те що мріяв колись тут уже не збулось.
Просто хочеться більше робити країні,
Намагаєшся дати цим людям добра,
Час іде й хтось замазує білизну ліній,
Світло зникне - його огортає пітьма.
Сильні світу цього, у них в серці все чорне,
Ті хто ясність несуть помирають завжди,
Правда жити могла, але каменем тоне,
І зникають безслідно всі правдиві світи.
Убивають усе, хто не хоче зігнутись,
Убивають усіх - хто не хоче рабом,
Мріям світлим у темряві вічно не збутись,
Людям грітись багать ілюзорним теплом.
Той сценарій вже діяв і буде тривати,
Розіграли усе до найменших дрібниць,
Проти правил пішов - маєш ти помирати,
На сторожі грошей тисячі буде вбивць.
Правду викинуть геть і ніхто не згадає,
Переставлять всі букви і змінять слова,
Це триває постійно свобода вмирає,
Це новітня історія - рабство в світі трива.
23.11.2011
Пам'яті Альдо Моро
день народження 23 вересня 1916 — день вбивства 9 травня 1978
пес: ...ті хто його вбили і далі вбивають чесних людей
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2011
Багато пребагато це усі твої маленькі крапочки,
Любов’ю дихаєш красиво ти на повні свої груди,
Душа цвіте й волоссям зацвітають квіточки,
Людина - це є просто так, але водночас нею важко бути.
Твої слова, рядками наче капельками у віршах,
Складуться в рими від душі твоєї радість пісні,
Маленький котик, ти тримаєш його тепло у руках,
Розказуєш йому своєю казочкою розповіді різні.
І цілий світ затих замріяний дивитися в очі твої,
Прислухався до твого серця що летить отут любов’ю,
Це лише відблиски промінчиків усі слова мої,
Маленька мить близенько бути й обійматися тобою.
22.11.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295060
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.11.2011
Здивуванню немає меж,
Увесь світ я обходив тричі,
І дивився з найвищих веж,
В постарілі від зморшок обличчя.
Я проходив багато міст,
І заходив в нові країни,
Із полів заблудився в ліс,
І не знав правди й половини.
Кожен подих Я й кожну мить,
Щоб словами зламались ґрати,
Запитання у серці щемить,
Я боюся ж себе спитати.
Хто й навіщо зібрались тут,
Бог не знає за нас не рідних,
Всіх загнали у власний кут,
І зробили із нас невільних.
Це знайомство й цей різний світ,
На бажаннях всі хочуть бути,
у піску свій лишити слід,
Очі є - та не бачать люди.
21.11.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294929
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.11.2011
Вічність, здається, зупинилася сьогодні.
Всі серця розбиті столиці знову,
Полетіли літаком геть звідси самотні.
Всі красиві жінки - одружені,
Всі красиві чоловіки голубі .
Таке відчуття - тобі дуже погано стало
Так, думаєш як схуднути і вагу не набрати,
Не пам'ятаєш що таке сміх не смішно з жартів твоїх,
Мішки під очима - від світла сховатись,
Все за що берешся ти ламаєш.
Ти хоч в чомусь успіх маєш?
Ти виживаєш?
Ти ж жити маєш!
Приспів:
Коли у місті вже не має кохання,
Й невідоме майбутнє убиває бажання,
Всі ці місця які ти відвідував знов і знов,
Шукаючи там найкращу любов,
Найкращу любов.
Ось, насправді хочеш ти кого в житті,
Іще одну половинку над якою
Будеш знущатися чи обожнювати її?
Насолоджуватися ніжною любов’ю?
Або силою брати і будь-якою ціною?
На коліна переді мною.
Мабуть, виключи бо не чуєш про кохання пісні,
Тому що не зможеш від любові тікати,
Вони думками в твоїй голові,
Ти говориш що любов може біль зупиняти,
Що любов може страх перемагати,
Чи в це вірити і знати?
Ти маєш вірити і знати!
Приспів:
Коли у місті вже не має кохання,
Й невідоме майбутнє убиває бажання,
Всі ці місця які ти відвідував знов і знов,
Шукаючи там найкращу любов,
Найкращу любов.
Я бачу очима щось таке:
Що починається на букву …ел.
Вона сердиться на мене,
І сама тепер уже кричить,
Я вмикаю голос ще гучніше,
Сиджу і дивлюся як грошей за концерти більше й більше,
Я знаю що ця дівчинка буває різна зі мною,
Та є впертий, бо живу найкращою своєю любов’ю.
Приспів:
Коли у місті вже не має кохання,
Й невідоме майбутнє убиває бажання,
Всі ці місця які ти відвідував знов і знов,
Шукаючи там найкращу любов,
Найкращу любов.
Живи для найкращої любові своє життя,
Повинен бути сильним бо коханні любов твоя,
Всі живуть для цього найвищого почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294724
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2011
Чи є запит на дружбу,
Коли риба гниє з голови,
Вирішувати проблеми я не мушу,
Скільки раз я вам це говорив.
Також жив тільки сьогоднішнім днем,
Як і всі про завтра лише мріяв,
Не бачив і не хотів бачити більше проблем,
Останньою не помирала чомусь надія.
Але саме дивне, сталось у відчуттях,
Знаєш що щось не так, проте нічого не робиш,
Філософські роздуми про буття,
Для чого народжений і в цьому світі ходиш.
Комусь більше хочеться зі свого Я,
Ставати для інших яскравим світлом,
Щоб всі могли знати його ім’я,
Нерідні ставали б духовні діти.
Звідки ж приходить це розуміння,
Що кожному треба самому іти,
Змінюються на землі різні покоління,
Перетинають у клубок заплутані світи.
І крок, на дорозі останній крок,
Не має так бути що усім місця не вистачає,
Питання і відповіді досі мовчав чомусь Бог,
Він сам з собою не розмовляє.
20.11.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294613
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2011
Обійнявши тебе до себе,
Ми цілуємось нашим світом,
У очах твоїх бачу я небо,
І вуста в тебе наче квіти.
Найрідніші ми стали люди,
Найніжніше у нас кохання,
Цілуватиму тебе всюди,
Ти у мене єдине бажання.
Ні, не йди, без тебе погано,
Як ми разом я маю щастя,
Ти загоюєш мої рани,
Не даєш мені більше впасти.
Так приємно тебе любити,
Відчувати що поряд зі мною,
Все красиве тобі говорити,
І лиш жити твоєю любов'ю.
18.11.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294224
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2011
Прийшла зима ...сама,
Сьогодні не чекали,
Ще кілька днів, а я засну у сні,
Лише слова, та їх нема,
Ми з вами все сказали,
І тільки вогники очей лишилися в пітьмі.
Короткі дні ...одні,
Та й ті холодні,
Немає де сховатись до тепла,
Я сніг рядками напишу мені,
А ви лишайтеся самі голодні,
Це ми прийшли. Зима? Вона завжди була...
13.11.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292820
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2011
Коли зупиняється серце на п'ять хвилин,
У тебе інші зупинки ніхто не питає,
Багато кроків, але ти маєш зробити іще один,
Але куди далі йти ніхто крім тебе не знає.
Багато різних питань пролітали у голові,
Одні знаходили вирішення, а інші ніколи,
І тут на роздоріжжі перехрестя, ступати лише тобі,
Далеко йти у моря і підійматися у високі гори.
Що з того що на завтра буде сонячний день,
Коли сьогодні ми під дощем, післязавтра ж - злива,
Нам знову пропонують співати їхніх пісень,
І говорити на їхню потворність що вона красива.
А скільки ще обманюватися і любити самообман,
Далеко бачити не дозволяють - виколюють очі,
Ми звиклися і нас переконали що це наш талан,
А хто ж інший змінить на день сутінки цієї огидної ночі.
13,11,11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2011