| Сторінки (5/406): | « | 1 2 3 4 5 | » |
У погляді - бузкове аніме,
сюжети, драми і нерівні "батли"
весна згорить у драйві і мине,
а ти не зможеш вчасно упіймати
медові соти в небі з молока
у крихітну, як крапелька піалу.
Одну фіалку вихопить рука
і збереже після грози і шалу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834355
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2019
Привіт!
Я знов
у турбулентній зоні.
Пасок безпеки?
Він не рятівний.
Порушую
повітряні кордони -
прозорі і невидимі.
Земні
услід тяжіють
кроки і зусилля,
немов фантоми
чуються дзвінки.
Зима дахівкам
снігу натрусила,
що плечі вітром
обдало мені.
І я стою
на чорно-білій
смузі,
і сумніву
нависли кажани.
Вуста Твої
в усміхненому прузі?
Скажи мені...
нічого не кажи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826668
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2019
Щовечора
місяць падав.
Втрачала
баланс земля.
Розвіював
жовтий ладан
Насправді,
це я була.
Щовечора
сонцю - тризна.
Порядок речей
простий.
Але ця хода
наскрізна
і колір очей
густий…
що став мені
достеменно
оазою у пустелі.
Шукаю весни...
Тотемно
світає
в кінці тунелю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824606
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=k4VyF1w9UF8[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819771
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2019
Розгойдався обрій.
Вкрився брижами
і раптово
світ мій поночів,
міжвіконням хриплим
і засніженим
брязкають
сріблясті дукачі…
Кажеш стихла,
стала безголосою...
Бо слова
не зняти із орбіт,
місяця із неба
не випрошую
він натільно,
завжди..
у Тобі.
Може, захворіла
аритмією?
- «Вам, американо
з молоком?»
Серце зодягти
в броню не вміємо…
- «Ні…. сьогодні зимно...
з коньяком».
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=46cSksKVzzs[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818535
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2018
Бачиш, який туман!
І небо лягло на днище,
вперто повзе у ніздрі ,
немов цигарковий dream….
Хочеться як колись,
сховатися на горище
плівкою проявитись
в сонці іржаво-рудім.
Падає світ з дерев,
попіл влучає у вічко
Скажеш таке: палаєш!
Листопад іде на злам.
Осінь тепер у руках -
глянцева попільничка,
тліє у ній ім'я,
яким ти мене називав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2018
Ця осінь мені загірчила
Лимонно-імбирним кленом.
Промокла до нитки, ціла
до серця, до стуку, щему...
Лікую душевну застуду,
А зовні – це лише нежить.
Не знаю чи завтра буду,
Тобі як раніш належать.
Не знаю, чи взнати не смію
мій острах жбурнув каштаном
у листя, руду завію,
що сипле без перестану...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2018
Мій світ - це гори, по яких блукаю,
зодягнуті у пір'я індіанців...
Заходжу в глибину, іду по краю,
вклоняюся осінньому багрянцю.
і сон, неначе фантастичний човен
в артеріях тече, де швидкість течій
збиває з ніг. Я дихаю на повну
І стверджуюся в світі заперечень.
* Вірш складений експериментально - а саме зі слів-асоціацій колег на мій малюнок. Тому зовсім несподівані (навіть для мене) присутні тут порівняння і слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IDuVHzFyNiQ[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2018
Як мені це літо відпустити?
Спомини на кінчику ножа?
Яблуко світанками налите
вислизає з рук моїх, на жаль...
Як мені, скажи, не банувати
і не припадати ластів'ям
де вуста Твої з листочків м'яти
шелестять про грози небесам?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2018
Одного
серпневого
вечора,
як сонце
розсиплеться
хною
Я стану
навмисне
не ґречною,
мов пензликом,
буду рукою
виводити
знаки мережані
на спину Твою
і рамена
і колами,
ледь обережними
насмілюся
на нескінченне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2018
Ми ранок
з однієї чашки пили,
бажання частувало
обидвох.
Молочний шепіт
розливався білим
туманом в телефоні.
Твій дзвінок
ще дихав сном,
легкою хрипотою,
квадратиком подушки
прем'яким.
Мені було
так легко із Тобою
сплітати
паралелі і думки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2018
Ніч моя - дівчисько пелехате.
Хвилі розгойдало хвилювань
і нема від себе де сховатись.
Світ який великий, а нема..
Ніч моя - зійшлась на осоружнім
ґудзику, зриваю із очиць
і по нитці тіло Твоє пружне
буду як сорочку торочить.
А думок як макових зерняток
і не позбирати до кінця
хочу Тебе знову обійняти,
усміх Твій спивати із лиця....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2018
Коли Ти наллєш виноградне вино
і келих Твій стане черленим,
опуклими стінками легко на дно
краплини просочаться в мене.
Стискаючи ніжки прозорий кришталь,
сповзатимуть пальці як тіні.
Відчую, яка я насправді крихка
коли ми удвох...
на вершині...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800838
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.07.2018
Не тікай від дощу.
Повернися відкрито обличчям.
Може, сумно від того,
що знаєш прогноз?
Не марнуйся чеканням,
що знову до себе покличе.
Не буває, щоб червень
відходив без гроз.
Не губися у місті,
що лине щоденним потоком,
де бруківка сріблиться, неначе луска...
То без нього хитається світ
і земля з кожним кроком
вислизає з-під ніг,
мов рибина прудка.
Заколисую дощ,
але він гомонить без зупину.
Може літо дало
безлімітний тариф?
Щоби кожен світанок,
який я без Тебе зустріну
був умитий для сонця.
Годинник старий
уповільнює хід.
У кімнаті вільготно від крапель.
Розповзаються стрілки,
неначе вужі...
Якщо Він в Твоє серце
яскравим промінням потрапив -
бережи його!
Понад усе бережи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2018
Шукала злива прихистку вночі,
блаватним шовком з вітром лопотіла,
здаля гриміла зв'язкою ключів,
за нею нитка торочилась біла.
Спекотне місто - вікнами навстіж
ковтало дощ зі спрагою, прожогом...
Зі мною говори, коли не спиш.
Нехай Твоя вгамується тривога.
На дещицю забудеш марноту,
за крок до неба ближчим стане подих.
Ущухне злива, як Тебе збагну
і те, що на самісінькому споді...
[img]https://i.gifer.com/Q8xc.gif[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2018
Вслухаюся в траву...
Шовкова гладь
дзвінкими нотами
суниць озвучена,
дощами, без яких
би не могла
піднятися до сонця...
Дуже скучила
за тінню рук,
які на плечі клав
як мед холодний
з липового клечання
за небом з хмарами
із молока
з якими пропливаю,
наче течія...
З якими я
і світ мій
океан -
пірнаю й виринаю,
вже оновлена.
Коли ведеш
у невагомий стан,
де солодко
у черешневих повенях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2018
Згубила черевички
у траві.
Поміж кульбаб
хотілося радіти
і не спиняли
хмари грозові
у небі, що здавалося
сердитим.
Босоніж бігла.
А кругом - бузок,
у серці смолоскипом...
Було тихо...
І дощ намисто
нанизав в разок.
Весна така рясна,
що стій і дихай.
На повні груди,
глибоко,
наскрізь
наповнюйся,
аби всотала шкіра
затишшя кроків,
що переросли
в сліди, які Ти
ніжністю відміряв .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2018
[img]https://scontent.flwo1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/30441310_1785868084806107_3359666625226917660_n.jpg?_nc_cat=0&oh=347f366025219f6d7a678181b135fa08&oe=5B7354A1[/img] [img]https://scontent.flwo1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/30441335_1785844241475158_1866973789945698576_n.jpg?_nc_cat=0&oh=f5605e5143452be3a52b71201dfd8a48&oe=5B73BCED[/img]
Надія є!
У кожному світанку...
Воскресле мрево
лине із пітьми,
коли голівку
першому тюльпану
тримає сила
імпульсу землі.
І грудка меду
сонячного тане
у срібній ложці
річки на воді
Коли грозою небо,
наче рване
розгойдане тривогою.
Тоді -
вишнева гілка
хилиться додолу,
одягнена
у чорне кімоно.
Надія є,
коли Ти із любов"ю
чекаєш квітки
сакури в вікно.
[img]https://scontent.flwo1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/30515810_1785844194808496_2584347367103368494_n.jpg?_nc_cat=0&oh=f592804d114dac8db59727d0d44bc33f&oe=5B7288F8[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2018
[img]http://www.creative.su/sites/creative.su/data/SubFileStorage/fialka_14621_p1.jpg[/img]
Фіалками
пахне жінка.
В трамваї сидить
край вікна,
наступна її зупинка,
але у вагоні п᾿янка
лишається атмосфера
зі шлейфу
фантазій і мрій...
Світанок буває
ще раз,
у будь-якій
іншій порі,
коли зустрічаєш
погляд
як сонячне
світло із вій -
здається,
фіалки поряд
цвітуть
і дощі грозові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2018
[img]http://i2.imageban.ru/out/2016/03/03/a41d15b14c23d844615f662f2d6888d4.png[/img] [img]http://zikzag.ru/uploads/posts/2011-11/1321379006_1320944570_0_230b0_4133ae2b_l.jpg[/img]
Мені би у весні сповна набутись
І вирватись з морозяних лабет,
зібрати монохромний сум у жмути,
іти туди, де сонячний щербет.
Збирати за крупинкою крупинку
тепло із березневих амплітуд.
Знайти аквамаринову зупинку
у місті, де підсніжники цвітуть.
У місті, де застуджені усмішки
лікують кавою міцних сортів.
Старі будинки, наче сонні кішки
хизуються хвостами димарів.
Мені б не розминутися з дощами,
із першим пагоном у борозні.
Світанками пташиними і днями,
набутися Тобою у весні…
[img]https://cs1.livemaster.ru/storage/cf/23/b8f60bbf473666c866cd84e4fb3x--kartiny-panno-ona-kartina-pastelyu.jpg[/img]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=yU16V2LTP6I[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2018
Вона повернеться до Тебе
бумерангом.
Згадаєш все,
бо пам'ять як хірург
зі скальпелем,
один єдиний рух -
і ти з минулим
у засніженому танго
під небом синім.
Перламутрові відтінки
метеликами
ковзають на склі,
немов у банці
замкнені, коли
у безнадії б'ються
крилами об стінки.
Вона повернеться.
Шукатимеш в кишені
колись давно
загублені слова,
але навколо -
хуга снігова
націлена на очі,
наче на мішені.
Вона Твоя... до дна
невиплакана туга
і стільки загубилось
якорів,
і скільки б не мовчав,
не говорив
Ти повертаєшся,
шукаючи в ній
ДРУГА...
[youtube]https://youtu.be/Nqrv-EOPsac[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2018
Бувають дні з небесними щілинами,
де календар - суцільний марґінес,
коли силкуєшся аби сміливими
були слова, та як їх добереш??
Бувають дні - епіграфи. Загоює,
що алегорія - моя любов,
і сірі очі в неї пахнуть хвоєю
і непотрібно жодних післямов,
коли вуста порушують симетрію
і сльози - це зимовий атрибут...
Закутуй серце в'язаними светрами,
допоки вітер і сніги метуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2018
У Львові випаде лапатий сніг,
вовняне небо витрусить кишені.
Мине завія потай голосні
провулки до Порохової вежі.
Трамвай підніме куряви стіну,
ранкова кава - цівкою в горнятко.
Сплетіння рук Твоїх не розімкну,
бо хочу в них сніжинкою розтати.
У дрібні крихти печиво - птахам,
пташиний гомін чути у кімнаті.
Про що відомо є старим дахам,
що з ними легко дихати й мовчати?
[img]http://www.onyshchak.com/wp-content/uploads/lnd011.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2017
Грудневий сніг надмірно інфантильний,
печаль і радощі збирає у клубок.
Повільно йде в кінотеатр на фільми
де не ховає сліз сентиментальних, бо...
Зима навколо, біло-чорно-біло,
мов кіноплівка, де прожито кожен кадр
і те близьке, що серцем відболіло
буває, ще вертає титрами назад.
Акторства іспит склали на відмінно
і бездоганно вивчено напам'ять роль,
а за кулісами життя полинно
і не на жарт замерзлося і замело.
Отак ідеш гармидерним містечком
і грієш поглядом анонси із афіш
і віриш - щастя, ну хоча б краєчком
торкнеться пліч Твоїх і скаже: "Ти не спиш..."
А сніг - поп-корн зі смаком карамелі,
прийдешній рік - великий кінозал.
прожиті дні гойдають каруселі,
в минуле йдуть на щастя, чи на жаль.
[img]https://w-dog.net/wallpaper/snow-street-people/id/224300/[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2017
Втомилась осінь листопадити
і фарби розтікаються на склі.
як можна сонцем легковажити,
коли і дні як клаптики малі
лягають на зап'ястя стигмою...
Без тебе світ - сізіфова гора,
укрита снігом, вкрита кригою
і шансу, щоб піднятися нема.
Вітрами хризантеми зламані
ховаються в зелену волосінь.
Листки багрянцеві на камені -
лишає осінь знаки голосні.
І сипле, сипле обліпихою
тепло останнє ходить по краю.
Твоїми фібрами я дихаю
і всенькою палітрою горю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2017
[img]https://thoughtcatalog.files.wordpress.com/2015/12/shutterstock_92746561.jpg[/img]
Люди мають
на плечах глобуси,
в капілярах -
нуртує маршрут.
Мені віриться -
є автобуси,
що до них
без запізнень прийдуть.
І у вікна
їм зазиратиме
світло айвове
із ліхтарів,
і осінніми ароматами
зустрічатимуть
з рідних дахів -
листопадовий німб
на комині,
паперівка
із теплих кишень...
Щоб до трепету,
до оскомини
повертатися
ще і ще...
Певно, люди
із джіпіесами
визначають
найкраще маршрут,
але СЕРЦЕ
поза прогресами
вкаже місце,
де люблять і ждуть...
[img]https://img3.stockfresh.com/files/n/nejron/m/50/4335550_stock-photo-writing-accessories-bunch-of-old-keys-and-book-on-a-vintage-paper-over-wooden-background.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2017
[img]https://i04.fotocdn.net/s23/56/public_pin_l/249/2580346935.jpg[/img]
Це природно, що дощі готичними
вп’ялись вежами у неба лазурит.
Ми йдемо промоклими узбіччями,
час як листя під ногами шарудить .
Хочеш, я мовчатиму? І диханням
збавлю чорноту у стінках шкарлупин,
у яких ми сховані горіхами
доки терпко і туманно править сплін.
Сторожко, багрянцево і вітряно,
по-осінньому рецептори гірчать.
Світ, неначе гойдалку розхитано
від васабі жовтня у Твоїх очах.
[img]http://proxy10.media.online.ua/uol/r2-9732b662a0/57e2c42187257.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2017
[img]http://i9.pixs.ru/storage/9/0/6/AvigdorAri_7570480_14452906.jpg[/img]
Осінь за характером - педантка,
колір теракоти до лиця.
Кава, круасан рум'яний зранку
і ванільна пінка з молока.
Осінь полюбляє на "експреси"
бронювати в подорож квитки,
розривати коло із обсесій*,
коли дощ настирливо в'язкий.
Парасолька в осені яскрава -
дольки мандарина під чохлом.
Хризантеми шепотять у травах
із останнім літнім світлячком...
Як у жінки - таємниць без ліку,
це, неначе вітер для багать.
Осінь не допитуються віку,
кожна мить із нею дорога.
*Обсесія - нав'язливий психічний стан, коли відбувається фіксація мимовільних думок, або ідей через невизначені проміжки часу.
[img]https://i.pinimg.com/736x/69/9d/4d/699d4de4d880ebaeabd60b16c2077a53--autumn-rain-im-in-love.jpg[/img]
[img]http://2.bp.blogspot.com/_Ztb0MdPtzhA/TLB2-kYxUiI/AAAAAAAACwE/LRv0-AGzmMI/s1600/Fall+Leaves+and+Treas+with+girl+by+lake+-+via+liveinternet+-+64735141_1285947578_4035402830_4d5f6bab1e_z_large_large.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2017
[img]http://s5.favim.com/610/52/Favim.com-kees-smans-www.waterdropfineart.com-dandelion-dandelion-seed-472382.jpg[/img]
Належати серпню
і Сонцю нести уклін
за лоскіт батисту
рожевої айстри,
за роси на віях
пухнастих її, коли
смугасті дощі
вимальовують настрій.
Належати хвилям
і пестити береги,
пісок, наче цукор
на мокрий окраєць
із хліба насипати.
Дотики дорогі,
коли їх у себе
крізь шкіру вбираєш.
Скоритися Борхесу.
Хмари його химер
ховати в кишені,
де мушлі колючі.
За серпнем іти,
чекати осінніх прем'єр
і Того, хто в серце
самісіньке влучив.
[img]https://onlyart.org.ua/wp-content/uploads/2013/10/9820_0b51.jpeg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2017
Увійди в мої очі
півмісяцем,
що із Ратуші
ніч просурмить.
Увесь світ у мені
Твій поміститься
і забудуться
давні громи.
Затріпочуть
сузір'я ліщинові
упадуть де-не-де
до бесаг*
із зеленого листя...
Відчинені
до любові
Твої небеса...
*Бесаги (бисаги) — сакви, подвійна торба, яка складається з двох бисажок. Походить з лат. bisaccium — перекидна торба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2017
Чи говорили вІрші колись з Вами?
А пульс тривожний відчували у рядках,
далеко від очей лишали гамір,
аби вдихнути волю і прогнати страх?
Коли хвилююче було найбільше ,
і хто стрічати з ними сонце полюбив?
За зцілення Ви дякували вІршам,
коли урешті втихомирювався біль ?
А Ви читали вІрші як молитву,
коли здавалося, що поруч Херувим,
неначе мантру промовляє світлу,
і кожне слово було колом рятівним?
А папороть цвіла поміж хребцями
і плавно розтікалась хною по спині,
коли здіймалось ніжності цунамі
потоки неслися за межі часові?
Чи говорили колись з Вами вірші?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2017
[img]https://s3.favim.com/orig/141021/alone-black-and-white-forest-girl-Favim.com-2169293.jpg[/img]
Притишене
летовище дощів
у соняхах.
Чорніє позолота,
Гречаним медом
пахне од джмелів,
у дзвониках звучить
найвища нота.
Шовковиці достигла
тепла тінь
сповзає, наче
змійкою на плечі.
Крізь куряву і
тисячу дротів
не чутно часу ,
не помітно втечі.
Видніє конюшиновий
"прованс",
на об'єктиві -
літо полуденне...
Хіба не диво?
Думати про Вас
водночас,
коли згадуєте мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=OFZUoL1eF20[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739746
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2017
[img]http://i39.mindmix.ru/98/3/370398/48/6555748/x_c69a544c.jpeg[/img]
Якщо Ти знати захочеш ,
коли я про Тебе згадую,
не дивлячись просто в очі,
малюю думками райдугу.
Вчуваю досвітні грози
що пахнуть живою хвоєю,
коли я напівдорозі,
немов у ковчезі Ноєвім
чатую глибокий спокій,
рятунок у нім відшукую,
аж поки знайомі кроки -
по бруку, неначе, мукою...
І літом веснянкуватим
бажанням зі сну зворушеним,
де сонце стає світати
на смак карамельно-грушеве.
Коли мені хочеться кави
ковточками неквапливими,
то спогади як приправи
запінюють переливами...
[img]http://data.whicdn.com/images/225188261/large.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2017
Чи варто почуттям давати голос?
А чи у сховку серця залишив,
спочатку озирнутися навколо
очима відшукати, де душі
знайдеться місце тихої оази,
де вітер не розхристає грудей.
Cобі відкривши почуття, одразу
не варто відкриватись для людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2017
[img]http://im-ho.com.ua/wp-content/uploads/2015/04/zhen1.jpg[/img]
Ти знаєш мене краще, аніж я
думкам собі дозволю зупинятись,
виводити очей чорнильних надпис
і завмирати на Твоє ім'я.
І сумніватись тисячі разів,
але потугами переконання
лишатися як посмішка остання,
яку в мені Ти спалахом прожив.
А липа пахне. Золотим пилком
запалює цитриновий ліхтарик
і світло проникає поміж хмари
вбирає тіні сумніву ковтком.
І день за днем , неначе лабіринт.
Пройти його можливо неквапливо...
Аби в ліхтариках із липи тліло
пахуче світло кольору "цитрин".
[img]http://payload217.cargocollective.com/1/14/448194/6652393/12.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2017
[img]http://prikol.is/wp-content/uploads/2015/06/543.jpg[/img]
Червень. Черешні чорні,
білий з акації мед.
Як Ти до себе горнеш!
Небо під нами одне ж?
Флейту лаштують фавни,
звуків здіймається рій.
У дощовиці звабні
Мавка лоскоче в траві.
Як я люблю босоніж -
там, де квітує ірис....
Снився мені сьогодні,
погляд пронизав наскрізь...
Жменя черешень чорних,
дві закотились в рукав.
Як Ти до себе горнеш,
наче в мені заблукав...
[img]http://evagirl.ru/uploads/posts/2017-02/1486925904_cherries-in-a-heart-shaped-bowl.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2017
[img]http://99px.ru/sstorage/53/2015/12/tmb_151677_1087.jpg[/img]
Уявити, що світ красивий
не потрібне рожеве пенсне.
Лише вірити - після зливи
буде сонце - ще більш ясне.
Зловиш краплі, мов жар гарячі,
коли небо проплаче жалі
і відчуєш, або побачиш -
відриваєшся од землі.
І стоїш на зупинці “Світло”,
притискаєш щасливий білет
у ожинове, терпке літо -
де кульбабове крем-брюле...
***
Божевільно красиво світом
обіруч із Тобою іти
і наснитись пахучим літом,
і бузком у Тобі цвісти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2017
Ось, і заповнено фотоальбом
cірими ретро-світлинами.
Березень мій невибагливий, бо
живиться мріями плинними,
що у квітучих вишневих садах
крила лимонних метеликів
затріпотять у вогненних медах
і розливатимуть з келихів
сонячну амбру нарцисів струнких....
Дихати б кожною дниною!
Поки є очі сяйні, для яких
Ти є Джокондою, рідною...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2017
[img]http://www.poetryclub.com.ua/upload/poem_all/00715248.jpg[/img]
Стояла тиха і
застуджена весна,
відходили сніги
останнім рейсом.
Годинник ратуші
магнітив: "опів на -
дев'яту",
відслужили
ранню месу
пташині зграї...
Розтривожене життя
здавалося,
не клалося на риму.
Але Поезія...
з'являлась не спроста...
Хотілося -
душевного інтиму.
[img]http://telegraf.com.ua/files/2016/03/elitefon.ru_32368.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2017
[img]http://chervona-kalina.ucoz.com/dlog/prolicku/artleo.com-14048.jpg[/img]
Не надто покладаюсь на весну...
Та мариться цвітіння пишних сакур,
коли у землю як в тірамісу
вчорашнім снігом аж до дна просяклу -
пірнаю, грузну пуп'янком-зелом,
наповнююсь до краю спорадично -
як небо ллється теплим молоком
і сонце - медом, і кохання вічним
півколом райдуги росте-росте
і звершує найбільші сподівання!
І серце тьохкає: "Се те, се те!"
І пурхає увись як пташка рання.
І поворот - на триста шістдесят,
і зелень - паростками в очі цілить,
і пролісків повітряний десант
в долоні небо поміщає ціле...
[img]http://i19.beon.ru/57/83/1768357/69/90896869/731G7YW17is.jpeg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2017
Тривоги купують
квитки на "плацкарти"
і повнять полиці
думок ущерть.
Навтьоки від часу з перЕстуком.
Варто
поговорити відверто
з дощем?
В дорогу пакують
великі валізи
до чорного чаю -
холодний мед.
Як склянка крихка
ув оправі залізній,
для кожного внутрішній світ -
хенд мейд...
[img]http://doubleyoustudio.org/images/articles/quilling.jpg[/img]
Ілюстрація - з інтернету. Автор - Акмаль Нур
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712719
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.01.2017
Проведи у сни свої навшпиньки,
де навколо – квіти польові
і ранет червоні половинки,
наче настоялись у вині.
Поведи , не бійся, буду тихо
у молитві з Ангелом Твоїм
відганяти лихо зимних віхол,
буду Тобі літом грозовим.
Де людського океану клекіт,
і сови нічної сивина,
кораблі зустрінуться далекі -
уві сні найбільша глибина.
І нехай лілова ностальгія
пахне як букетик матіол…
За вікном відлига лагідніє,
Ти кладеш ранету у пальто.
[img]http://2.bp.blogspot.com/-jPncW2LyOw8/UwUD51-ECCI/AAAAAAAAFpw/zxdj_L-upsU/s1600/1367261577_by_ABAROS_inner.gif[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2017
Відважуся, чи ні?
Скорюся, чи піду
супроти сили
кінетичного закону.
Коріння серця
розростає по хребту,
коли спиняєш
на мені
свою долоню.
А сніг який блищить!
Як він залебедів!
Зав'язує вікно
в мережану хустину.
І скільки ще далеких
буде рубежів
в найближчу нам
обом життєву
хуртовину?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2016
[img]http://static.ukrinform.com/photos/2016_12/1483092528-1681.jpg[/img]
Дивися, січень заглядає в мережу -
складає календар, маршрути і події.
Напевно, Новий рік частково дежавю,
коктейль, в який кладуть і спогади , і мрії.
Яку Ти вибереш для себе складову?
У що повіриш більше? Так воно і буде.
І казка як колись, у сиву давнину -
ймовірно, зранку на добро Тебе розбудить...
На кронах яшми зеленавої сосни
віночок неба у засніженій пороші.
Лускунчик , що приходить у рожеві сни
нагадує, що світ як музика - хороший
[img]http://kidsonly.com.ua/wp-content/uploads/2014/12/Corbis-42-61865267.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709454
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 31.12.2016
[img]http://www.playcast.ru/uploads/2014/12/26/11276434.gif[/img]
Хоч на носі Новий рік
занедужав Сніговик -
"крап" та "крап" йому з морквини,
треба листя з капустини,
щоби був носовичок
і без зайвих балачок.
А ще морсу з журавлини,
проти кашлю горобини.
Ще - з десяток мандарин,
що замінять аспірин.
Білощокому все сниться
Ні, не шарф, не рукавиці
і не теплий капелюх.
А морозний дух- Ух -ух))))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708546
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 26.12.2016
Зима полюбляє солодке
і сік з мандаринових діж,
глінтвейну корицеві нотки,
свічок ароматних капіж.
Зима полюбляє Ваш шепіт,
де шибок віконних конверт
розмови вив’язує теплі,
немов би, це вовняний светр.
Зима – забавляється снігом
з молочної хмари піну
фарбує у колір індиго,
коли вирушає до сну.
Коли ж пробирається стужа,
в каміні – жаринок катма...
За Вами сумую і тужу.
За вікнами просто –
ЗИМА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2016
[img]https://img-fotki.yandex.ru/get/15481/234806620.4/0_1191d9_10744470_orig.gif[/img]
Накинь обіймів шаль
мені на плечі
із ниток трепету,
чекання і тепла.
Ці жести, як ніколи,
є доречні,
коли на холод
і морози прирекла
Зима…
Паломництво снігів
грудневих
мережить соняхи
високих ліхтарів.
Насіння сиплють тіні,
а дерева,
немов Атланти,
що поривами вітрів
вклоняються до сонця.
Вщухне гамір,
медовий місяць
заглядатиме в димар.
Завія шаль в’язатиме снігами
аби у ньому грівся
соняшний ліхтар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2016
[img]http://img1.liveinternet.ru/images/attach/d/1/131/963/131963773_mini_osen_listya_anim.gif[/img]
Падолисте! Ти є передвісником віхол.
Репетиція йде «на ура», Диригенте дощів.
Прийде час для зимових віршів… Тихо-тихо…
Чуєш, стрілка тече? Оживає картина Далі.
Тихоплин... Мов у келіях, пахне затишшя.
Клен оплакує листя і в’язне як тонучий віск.
Хтось на лаві пальчатки в задумі залишить,
перехожий зігріється й скаже: «Ти ба! Чарівник?»
Сонце дольками, мов мандарин сицилійський
розкладає тепло поряд з інеєм у колажі .
І чого ти чекаєш? Зима надто близько.
Розкажи яка студінь без нього. Про все розкажи…
[img]http://chemistry-chemists.com/N3_2011/S111/Salvador_Dali-13.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2016
Гріє душу світлина літа -
у зеленій траві палітра.
Листя осені - то долоні.
Жовте сонце несуть у лоні.
Буде білій зимі вже завтра
У завії звучати мантра.
Синя хвиля весни хлюпоче,
наче човники в морі – очі.
Продавчиня з крамниці квітів
була Мавкою в іншім світі.
Що вона продає насправді?
Пори року, немов Вівальді...
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jaGrnoqi1e8[/youtube]
*Еманація - один з найбільш значимих світоглядних уявлень у давніх культурах. Визначається еманація світла як "першовиток" просторово-часового коду тих ціннісних ідеалів, які проектуються на всі рівні світогляду в процесі пізнання світу людиною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695335
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.10.2016
[img]http://kololesi.at.ua/Gaab/Mavka.jpg[/img]
Гайнути в мандри з осінню журливою
і дати волю враженням п’янким.
Туди, де пахне айвою і сливою,
дисплей на телефоні без дзвінків -
притих кленовий лист опісля проливню
нагадує льодяник із дитинства. Сни
із Явою у падолисті порівну
ділити з місяцем високим і ясним.
На перехресті стрітися З Гекатою*
(Богинею нічного видива і сфер).
У тремі ніжнім - голосИ плекатиму
аби Ваш погляд знову на мені...
Завмер.
[img]http://i.arts.in.ua/i/1700/74936.jpg[/img]
* Геката уособлювала жах і морок ночі й разом з тим вона була Місячною богинею. Саме з її образом асоціювалася Місячна тріада. Три фази місяця - молодий, повний і щербатий, на думку Р. Грейвса, нагадують три фази матріархату: незаймана дівчина, німфа (жінка в шлюбному віці) й стара.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2016
Не пригадаю як було і як велося.
Я маю перед пам’яттю борги.
Ти заплітав світанки у моє волосся
у сутінках, що заздрили боги.
І прагнув ніжно баритоном сповивати
у теплий шарф остуджені слова.
Хай під ногами дощ виплескув «вівати»,
каштани хрумкотіли, мов халва.
Вітри запалювали люльку на дахівках,
неначе відкорковували дим.
Летіла осінь на кульбабових пір’їнках
У місто стилізоване в денім.
Достигла днина пахла медом з конюшини
А чай - живими квітами лугів.
Вмикаю "реверс" нескінченно, щохвилини.
Закохана у Тебе...
Жовтень...
Львів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2016
[img]http://tsikave.ostriv.in.ua/images/publications/4/10365/content/5.jpg[/img]
Заледве світло
лине до кімнати
і кігтиком
чіпляється гардин -
Тебе думками
хочу обійняти.
Останню сальву*
в китицях жоржин
зігріти у долонях
колискових.
Спинити монотонне:
"цок" та "цок",
каштанів ритміку
сумну, відколи
кружляє
теракотовий листок.
Іще жоржинам
хочеться розвою -
осінній день
без них би спорожнів.
Думки про Тебе
просяться на волю.
Вони блукають пахощами снів...
*Сальва - заст. Залп; салют.
[img]http://image.zn.ua/media/images/original/Jun2015/118979.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2016
[img]http://imhomir.com/uploads/images/00/04/01/2014/03/08/b6b0c0.jpg[/img]
Про що з Тобою мовчки говорю?
В саду розмови пахне яблунево,
коли земля з-під ніг. Було би небо,
щоб ухопитись за хитку зорю.
Про що Тобі із тишею мовчу?
Коли, здається, подих втаємничив
очей відлуння і глибокий відчай,
що вітер дме північно на свічу....
А ніч, немов карафа* з кришталю -
сливовим джемом розлилась на пальці.
Ще мить осіннього дебюту в вальсі
і ціла вічність як Тебе люблю...
*КАРА́ФА, и, жін. Те саме, що графин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2016
[img]http://cs621631.vk.me/v621631433/43d5b/NEynCHKBTwg.jpg[/img]
Звичайний день.
Ніщо не віщувало,
що літо на межі.
Та нанівець
зійшло буяння
у трави.
Зів'яло
вершило сонце.
І лише чебрець
та чорні мальви
тінями гойдали
листочки,
обіймаючи стебло...
А що було?
Що буде з нами далі?
Хештегом #осінь#
світить на табло.
Вокзали...
[img]http://www.ljplus.ru/img4/l/v/lvivska_kava/th_Late_autumn_coffe_2_by_Soche.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2016
[img]http://d.bernadette.tusovka.kr.ua/data/news/003021/images/main/in-text-11_(30).jpg[/img]
Із чого починаю Україну?
З молитви,
що цей ранок наступив,
щоби підняло
зламану калину
ласкаве сонце.
Стихнув супротив,
війна, АТО,
всі зайди і чужинці
забулися,
пішли у небуття.
Твоє ім'я
на титульній сторінці
писало вперше
радісне дитя.
Благословенний мир
у верховітті,
де небо
велетенський дуб підпер
розвиднівся
й ніколи більше в світі
за сина не боліло
як тепер.
Із чого починаєшся,
Скіф’янко,
що в серці рута
полум’ям горить?
Хай буде од євшану
п’яно-п’янко,
навік збережено
шляхетний рід...
Зі Стуса,
що боялись московіти
і слова,
що сльозою набіжить:
"...і зважитись боротися, щоб жити,
і зважитись померти, аби жить?.."
[img]https://pp.vk.me/c620531/v620531202/8b43/dniYzLhM9-U.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685538
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2016
[img]http://cs419731.userapi.com/v419731976/48f/jUGSbcIdgQk.jpg[/img]
Будинок зводиш у собі з цеглин
уподобань, характеру і вміння.
Будуєш стіни силою стремлінь,
цементом віри скріплюєш каміння.
Ось, ластівкою мрія на даху
і журавлями спогади тріпочуть...
Думки-втікачки кішкою страху
з підвалу в темінь зиркають щоночі.
Одна кімната, - де цвіте герань
палким вогнем кохання пурпурове.
Як сонячно і тепло там, поглянь,
як пристрасно з почутої розмови..
А в іншій - на порожньому стільці
в уяві зустрічаєшся із тими,
кого образив словом в суєті
і спільний шлях ніколи вже не йтиме.
Найтихша - третя, де одним одна
поетова душа живе відлюдьком.
Осяяння торкається вікна
і пахне небом синя незабудка.
[img]http://cs630429.vk.me/v630429346/21e62/38iLDF6AvKA.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2016
Коли мрії виходять накладом,
в одруківках Твоє ім'я..
Неусміхнено, неодплакано,
ані краю-кінця нема.
Розсипається тінь ожиною
(місяць срібну впустив таріль)...
Я наснюсь Тобі ніжно-пінною -
як глибоко, лише поринь.
А як виринеш - понад хвилями
і безлюдно, і тихо-ша.
Ти відчуєш, що стали вільними -
Твої мрії, Твоя душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2016
[img]https://pp.vk.me/c633327/v633327050/4a8a5/SMw3pZ6YgK0.jpg[/img]
Забери мене в світ
рукотворного світла,
щоби погляд як сонях
від щастя хмелів
і злітались на персні
купальського літа
бурштином інкрустовані
теплі джмелі.
І горіхові ґудзики
в нитках ліщини
на сорочці меліси
гладкої як льон
віднайти,
що розбите
на дві половини
до шовкових пришити
міцніше долонь.
Я готова ділити
і біль, і розпуку,
якоритися
в небі хиткому
в плавбу
і волошку надії
покласти у руку,
щоб зізнатися в тому,
що досі люблю...
[img]http://zirka-ra.at.ua/_ph/2/312096923.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2016
[img]https://www.patee.ru/r/x6/01/ce/92/390x.jpg[/img]
Ти не проти, додати до тостів
дрібку теплих корицевих барв?
Особистий розширити простір,
щоби він свіжу м'яту ввібрав?
І вдихнути траву, що бентежить
блискавиця із гострим серпом,
як гримить у фіранках безмежжя,
наче зранку трамвайне депо?
А як стихне - дістане веселка
олівці кольорові з полиць.
і напише, мов графіті "welcome",
і всміхатиметься горілиць...
У житті є приємні дрібниці,
але танеш від них як сорбет:
коли в тости, окрім кориці
ти вкладаєш частинку себе.
[img]http://horoshevo-mnevniki.mos.ru/picturiesforsite/November/428229_kisti_kreativ_kraska_cvety_yarkost_leto_trava_nebo_1680x1050_(www.GetBg.net).jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2016
[img]http://images.bankoboev.ru/big/bankoboev.ru-kotenok_nyuhaet_oduvanchik-41684.jpg[/img]
Котику сіренький,
подушкові лапки,
подихом легеньким
дмуха на кульбабки.
І летять у висі
білі павутинки.
Котик утомився
і приліг на спинку.
В носику лоскоче,
укриває ватка,
котик буррр-буркоче
і лягає спатки.
Котику сіренький,
сни з очей сонькових
туляться рясненько
до кульбаб хмаркових.
Білим-білим світом,
теплим пір’є-пухом
причаїлось літо
Котику за вухом.
[img]http://www.xrest.ru/schemes/00/14/13/ee/%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B8-1.jpg[/img][img]http://img-fotki.yandex.ru/get/9516/116075328.4c/0_d4311_9121fab3_XXL.jpg[/img][img]http://www.xrest.ru/schemes/00/11/eb/4e/%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B8%20%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B8-1.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669346
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 31.05.2016
[img]http://www.volynpost.com/img/modules/news/9/88/899eb7a66a44e35c448f74f35c917889/original-5539605_r3l8t8d_1000_12330614444945956638761201867311o.jpg[/img]
Наголошують про відвертість,
та не вірять своїм очам.
хто правдиве ховає в серці -
довіряє одним ключам.
Девальвацію допустивши -
почуванням, словам, думкам,
не прихилиться вже до тиші.
залишаючись сам-на-сам.
Не відмінюють ідеали -
закодовують у шрифти.
Як частіше би додавали -
не зважали б на мінуси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669263
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.05.2016
[img]http://cs7050.vk.me/c540106/v540106949/36110/02maHbsuiH4.jpg[/img]
[b]"Наскільки я тебе люблю?
Настільки ти від мене даленієш."[/b]
[color="#00ff0d"]Коррадо Калабро.[/color]
Даленієш…
Мій обрій блідне.
В парасольку
згорнулась душа.
А повітря гаряче,
літнє -
закальянилося ….
Спокушай -
У люпинові сни
травневі,
де куйовдиться
лип жовтизна
У руках Твоїх -
глина Єви
доки віддана,
доти жива.
А коли моє небо
низько
І клубочиться
вниз буревій,
уявляю -
Ти дуже близько
і вустами
торкаєшся
вій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2016
Пора у травні -
грозам наймиліша,
коли у травах
із кульбабових перин
стоїть глибока
й непорушна
ТИША
і баритоном здалеку
стрекоче
грім.
На спині цвіркуна
футляр,
де носить
співучу скрипку
і такий лункий
обшир
охоплює і пише
в нотний зошит,
пише
мелодію як теплий
кашемір...
Але в мені чуття,
немов завмерли,
але уп’ялись
гострі колючки
в мені.
А вітер запліта
в косу венери*
акацієві квіти
і дощі,
дощі....
* Венерині коси - папороть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2016
[img]http://imageinarts.com/wp-content/uploads/bulkimages-1452439040/Old%20Chamera%20Pink%20Spring%20Flower%20Vintage%20Wallpaper.jpg[/img]
Дощі хлюпочуть, гамірно уранці.
Потік автівок енно знавіснів,
капіжить сонце соком помаранчі.
Весна у місті. Місто у весні.
На светрах «принти» створюють усмішку,
відсутній погляд, кава і wi-fi.
Хвилина часу інсталює книжку,
швидке життя вирує як ручай.
Трамваї креслять коліями обрій
вистукують шаманський ритуал.
Старі балкони на будинках, мовби
п’ють небо з порцелянових піал.
Ідуть великі і маленькі принци
у темні будні в білих комірцях,
несуть троянди у прозорій плівці
і лише одиниці - у серцях.
[img]http://radchenko-anna.com/wp-content/uploads/2014/09/1480253_900.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657969
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 07.04.2016
[img]http://www.poetryclub.com.ua/upload/poem_all/00384145.jpg[/img]
Буває,
втратиш рівновагу
і стрімко
падаєш униз.
Або в собі
знайдеш відвагу
аби злетіти.
Вік учись -
на помилках.
Життя не меркне,
каміння зносять
буруни...
Хіба пасує
хмародеркам
зневіра?
Боже, борони!
* гіпотеза
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2016
[img]https://www.stihi.ru/pics/2015/03/09/869.jpg[/img]
Обожнюю пробудження зі сну,
коли світанок мріє шепітливо,
щоб тіло, наче листя тріпотіло
як перший промінь добира струну.
Коли тихенько-тихо... Ні душі...
Лише гніздо своє пташина мостить.
Я розчиняюся у теплій млості,
купаючись у сонній пелені.
Обожнюю, коли передчуття
лоскоче кавою ковток ігристий
і ваблять свіжістю Твої іриси,
умиті в грозовицях і дощах.
А поки прийде ренесанс доби
і зорі з ночі височать шпилясті -
о, як би я хотіла їх покласти,
до рук покласти готику – Тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2016
[img]http://getbg.net/upload/full/432175_cvety_cvetok_priroda_rozovyj_krokus_1680x1050_(www.GetBg.net).jpg[/img]
Назустріч усміхаються калюжі -
у дощ веселка схожа на драже.
Відзимки видаються недолугі,
бо образ світлий серце береже.
В артеріях березового соку
заряджено солодкий самостріл.
Тримає сонце пелюстками крокус
у складках фіолетових вітрил.
Не аксіома, що весна приходить
У березні. Періоди цвітінь
бувають незалежно від погоди,
коли в тобі є прагнення до змін.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2016
[img]https://pp.vk.me/c623826/v623826366/2bd99/kyN90_mc-lY.jpg[/img]
Cміливиця, що збурює уяву
і не боїться наміру свого.
Удачу має тиху і ласкаву,
товаришує з віршами Сапфо.
Високі хвилі хлюпає в динамік
і перший пагін, наче мікрофон
несе весну між нами. І з піснями,
у серці оживає камертон.
Чекай її як загадку любові,
але про це нікому не кажи.
Не зглянешся, а гіацинт ліловий
розтоплює світанки крижані.
[img]https://pp.vk.me/c406522/v406522366/7681/9ZcPSIQG6w4.jpg
[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2016
[img]http://cs627723.vk.me/v627723217/2aba4/6JM45D2Du08.jpg[/img]
Із кожним днем ростуть до Тебе далі,
зворушена до брижі голубінь.
Який то світ! Неначе дикий праліс,
де хочеться належати Тобі.
Який то шлях, що пусткою утерся,
а Ти весну у ньому віднайшов.
Людина без закоханого серця,
немов горіх без зерняти - ніщо.
А ти мені... А ти мені - як обрій.
Як сонце, що торкається плеча.
Не стямлюся - у казці наче добрій,
де пахне злива, пахне молочай.
Із кожним днем зростають неба висі
і прагнення до Тебе вироста.
Думки навколо хмарами обвислі
вертаються дощами в молитвах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2016
[img]http://turka.at.ua/_pu/6/47194218.jpg[/img]
Дай Боже, чути кожному різдвяні дзвони,
хай добру звістку сповістять рінгтони.
«І добрий вечір Тобі, господарю...»
І нитку шовкову на китиці Звіздарю.
Святковий стіл розділять - поліщук, горянин,
від галичан в Донецьку буде пряник.
У Києві звучатиме жива трембіта,
луганські дітлахи скуштують «Світоч».
Стрічати Новий рік у злагоді і мирі,
Дай Боже, кожному по його вірі.
Хай множиться добро і тане все вороже,
Вкраїні долі кращої дай, Боже!
Пресвітлий Янгол сурмить на усі-усюди,
зневіра серце любляче не студить.
На митрі неба віхола срібляна!
Народженім Ісусові – осанна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2016
[img]http://thumbs.dreamstime.com/t/tenir-le-caf%C3%A9-ou-le-th%C3%A9-chaud-par-la-chemin%C3%A9e-48856948.jpg[/img]
У тренді нині вогники блискучі,
щораз ялинки виростають у ціні.
Але слова: "чекаю", "дуже скучив" -
є найдорожчі у святковій метушні.
Зимове місто виткане з любові,
солодкі сирники печуться і млинці.
А в мене янголята паперові
крилаті тіні залишають на руці.
[img]https://www.stihi.ru/pics/2008/12/30/3208.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2015
[img]http://probapera.org/content/publication/PH16491_2.JPG[/img]
Куди зникло небо?
А хмари
втекли, мов ягнята
з кошари.
І зорі скарбами піратів
в калюжі втонули
картатій.
А, може,
то кущик малини
ковтнув дощової краплини
і взимку, коли
люта студінь
варенням лікує
застуди?
За сонечком
ясним і гожим
пішло пошукати?
І, може,
підкрався туман
хитрим лисом
і небо ховає
за лісом?
Або витинає
сніжинки,
щоб був кожушок
у ялинки?
Та небу зникати
не личить ,
бо небо безмежне і
вічне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631651
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 26.12.2015
[img]http://ck.ridna.ua/wp-content/uploads/2014/12/31235_original.jpg[/img]
Усі ми родом із країв щасливих,
де стільки снігу, казки й молока!
А як ставали чемними щосили,
коли ступав на землю Миколай!
Підморгували вікнами навпроти,
живі листівки слали на поштамт.
І немовлятком був ще Гаррі Поттер
як ми аплодували світлячкам.
А як чекали свята і ялинки,
цукерки шаруділи на нитках,
до вікон припадали на колінка,
вимірюючи ріст сніговикам.
Спускалась нічка лиликом* до билець.
В порозі – Миколаєві сліди.
І світ, і люди в ньому -
білим-білим
здавалися...
І падали сніги.
* лилик - діал. кажан
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629488
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 17.12.2015
[img]https://pp.vk.me/c10985/u109593143/-14/x_0c8f9796.jpg[/img]
Жене утома
призахідне сонце
коловоротом -
у глуху пітьму
і не тому,
що підвіконня сонне
у сніжній карамелі,
не тому
мені без Тебе боязко…
і зимна пора,
яку ніяк не скоротать
без чаю теплого,
приходить звільна
із цедрою пекуча
гіркота…
І не тому, що плаче
з ночі стріха,
і крихти
не приваблюють птахів,
а тіні від
кремезного горіха
звільняють
запроторені страхи.
І сиплеться
улюблене намисто,
що не злічити
багряні разки...
Це усамітнене
і особисте,
написане прохання
"від руки":
Укрий долонями своїми.
Стиха пульcуй в мені
до сповнення заплав.
І дихай - серед віхол,
просто дихай,
допоки серця
холод не здолав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2015
[img]http://www.golos.com.ua/images_upload/2015/11/271115/1448629745_aNAK_7484.jpg[/img]
Не нарікала Ти на Бога і людей,
тримаючи дітей правицею.
Коли гаряче притискала до грудей
маленький вузлик із пшеницею.
Забрали все з комори, що було.
Дарма, що наймолодший біг за фірою.
Але, Маріє, Ти катам на зло
завжди уперто шепотіла: "Вірую"..
А на весні, у тридцять третій рік
о, як же солодко цвіла акація...
За що , Маріє, знищили твій рід?
За що від голоду вмирала нація?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2015
[img]http://www.malunok.com.ua/risunok/bdyut-chapaeve-malyunok-7.jpg[/img]
Ходить Місяць за плужком,
Сіє зіроньки кругом.
Вишиванку-сорочину
Одягнув на Україну.
Тягне дідуха візком,
Привітати із Різдвом
Поспішає, колядує
Щедро кожного віншує.
Сироті втирає слізки,
Чобітки взува на ніжки.
Білить снігом кожну хату.
І вечероньку багату
Куховарить на печі,
Що коти на димарі
Облизали всі кути.
Перша страва – це кутя
В ній пшениця золота.
Другим булькає узвар
додає осінніх барв.
і вареники пузаті,
що макітри не підняти.
Голубці і пампухи -
Соковиті і пухкі.
Сіно пахне під обрусом
Місяць крутить довгі вуса.
І по небу котить баско
На візку різдвяну казку.
Гайда, діти, до ладу
Заспіваєм Коляду!
(малюнок "Сон"з інтернету. Автор - Дарина Петрик, 11 років, БДЮТ, с.Чапаєве)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622030
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 18.11.2015
[img]http://stranamasterov.ru/img/i2011/09/23/wpapers_ru_klenovyy-list.jpg[/img]
Струмить дощем з оголених дерев,
проціджують тумани Оріона.
Осіння повня за живе бере
і жухлий сонях припада до лона.
Жура глибока як болючий нерв,
І я тону, і дна у ній не бачу.
Ловлю листок останній із дерев
Немов краплину воскову, гарячу.
Звіряюся, що буду берегти
любові хист як сутності мірило,
де серед хвиль життєвих бригантин
впіймаю ціле небо у вітрила.
[img]https://pp.vk.me/c302510/u158597842/155201789/x_a15f0a71.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2015
[img]http://img0.liveinternet.ru/images/attach/c/8/104/827/104827552_5043945_tumblr_mbphcheFWQ1rs7qm8o1_500.jpg[/img]
На вервиці літ,
по літу,
у розпал
осінніх пожеж
очима Тебе зустріти -
не смію,
не сниться.
А все ж…
У тому, чого шукала
упертості
ліку нема.
Закутуюся у шалик,
і з медом
ковток молока
лікує мене
в досвітні
години холодна роса,
бурштин чорнобривців
квітне,
немов Янголиця
пройшла.
Спустилася
на піддашшя,
фарбуючи море в беж,
розкидала мушлі
з яшми,
які доторкнуться
Тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2015
[img]http://fb.ru/misc/i/gallery/26834/588412.jpg[/img]
Ласкаве сонце на плечах Дністра.
Гойда-вода сягає Твого зросту.
Лічба заплющених очей до ста
лікує,
але на хвилини..
доста....
Мені достатньо літа і тепла,
яке з малого – проросло в велике…
Що досі ревно в серці берегла,
то не забуду поготів до віку.
І скільки б не зривалася згори -
мене тримало обіручки небо...
Без приводу зі мною говори:
коли гроза відспівує молебень,
коли шовковиці загусла кров
Твої вуста загоює у згустки,
і стільки є обірваних розмов,
що віднайдеш і більше не відпустиш.
Коли у дотиках палахкотить
волосся, наче змочене в цикорій.
Як у п’янкій покорі… «…Тихо. Цить!»-
Твій голос , видається, що ніколи,
ніколи у свідомість не впущу.
Але ж блукає, мов самотній дервіш.
і схудле літо,
спрагле до дощу,
і недомовлене...
і ...vita brevis*...
[img]http://i54.tinypic.com/5mmzhk.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2015
Київ. Метро. Вокзальна.
Люду потік гамірний.
З офісу - в дім, кав’ярню…
Плани на вечір, на рік…
Очі свердлять лептопи.
Звично. Столичний цейтнот.
Хлопцю палають стопи….
Поруч гримить Depeche Mode.
Погляд убік сторожить.
Мирно. Мурашник гуде…
- «Місце уступиш може?» -
голос із хриплих грудей.
- «Вибачте, бабцю, не бачив (((….», -
руку забрав з сивини..
- «Дякую! Звідки, юначе?»
- «Їду додому... З війни…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2015
[img]http://sunny7.ua/tinymce/files/B.%20and%20E.%20Dudzinscy%20%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8B%D0%B5%20%D1%81%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D1%8B.jpg[/img]
Не зважай на примхи,
люба Вдачо*!
ти бува наївна як дитя…
Загорнувшись ковдрою
в калачик,
визираєш зірку: де твоя?
Бережи серденько
від провини,
іноді воно болить
за двох.
Не у дзеркало -
а на світлини
заглядай, бо в них
твоє єство.
Поринай долонями у хмари
і цукатів сонця натруси.
Поки Серпень
яблуками марить,
захмелілий ходить
по росі.
З абрикосів
човників налущи -
кісточка послужить
якірцем.
Не лякайся
плавати у гущі,
мрії піднесуть
тебе плавцем.
Хоч не завжди
солодко і гладко
(мед дається працею бджоли).
Поклади промінчик
до лампадки,
пряне літо
в серце поклади.
* ВДАЧА - у значенні: сукупність психічних особливостей, з яких складається особистість людини і які проявляються в її діях, поведінці; характері. Цікаво, що УДАЧА - позитивний, бажаний результат чого-небудь, щасливий збіг обставин для когось; успіх.
[img]http://probapera.org/content/publication/PH18849_2.JPG[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2015
Удавай, що міцна
як камінь
Чи впізнаєш себе?
Вдавай,
що запалене
сонце вами
закотилось
за небокрай.
Ти ховаєшся
у футлярі,
що і вітру -
катма, не дме.
Але ніч,
наче Мата Харі -
необачна,
п’янка як мед.
Відкриває
забуті шлюзи
і обійми беруть
за стан.
Надто ніжні
і надто дужі,
щоб минулим
піти життям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2015
Киця по траві крадеться,
котить вишні до відерця.
Зліпить Киця пироги,
прийдуть гості дорогі.
Замісила тісто прудко -
цукор, дріжджі, масла грудку,
в лапках гріла молоко,
щоби тісто підійшло.
Що це? Глянула у діжку -
тісто звішує вже ніжку.
Вишні вмощує у ряд
чорні , наче шоколад.
Пахне солодко домівка -
пиріжків у киці гірка.
Вабить медом липи цвіт
кличе друзів на обід.
Чайник голосно муркоче,
киця мружить ласо очі.
Хто до киці завітав -
Жменьку літа упіймав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589659
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.06.2015
Звідки бедрик має цятки?
Може це дрібні зернятка,
що від скибки кавуна
залишило ласуня.
Зарум’янена суничка
Обізвалася з травички:
«Жук на сонці засмагав,
Наловив на спину ґав».
«Це відомі всім веснянки», -
Сонях трусить чубом з ґанку.
- Бедрик хоч і не росте
корінь cпільний в назві є.
Ось вам, друзі, і загадка:
Звідки почалася цятка?
Прочитаємо спочатку?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586514
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 10.06.2015
[img]http://img1.liveinternet.ru/images/attach/c/2/73/560/73560979_88cc043c99803370original.jpg[/img]
Поговорімо
мовою листів,
у них ніколи
не були лукаві.
Ясмин у вікна
тихо шелестів,
коли писали.
З Вашої постави
спадало, наче
дихання тепло.
Папір пломбіром
танув серед літер.
Ікону сонця
небо зодягло
у рушничок
барвінкового літа.
Чорнила як смородина густі
і натиск пальців –
хвилювання зриме.
Цей світ мені
безлюднів і пустів.
Без Вашої спонуки.
Говорімо про каву,
що зварилася в червінь*,
про те, що не забути
і не стерти.
І визріє із пуп’янка ясмин,
як лист у білосніжному
конверті.
Червінь - яскраво-червоні барви на чому-небудь; багрянець
[img]http://www.fresher.ru/images4/citaty-iz-pisem-klientov-nemeckix-i-shvejcarskix-straxovyx-kompanij/1.jpg[/img][img]http://www.mknp.ru/netcat_files/userfiles/2/1708936-bigthumbnail.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2015
Мені наснилася мореля*,
що квітне в мами за вікном
і розпогоджена оселя
як у дитинстві це було:
«Пашіє медом тепла здоба,
скоринка тане на очах.
Найліпший кусень потай дробить
курчатам сонячним дівча.
Долоні мамині - оаза,
а очі – чисті ручаї.
Дзвіночки польові у вазі -
вони улюблені Твої.
- Матусю, сукні сонцекльошем
вдягла мореля на гілля…»
Дитинство сниться найсолодшим
як гул смугастого джмеля.
*Мореля - сорт абрикоси з дрібними плодами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2015
[img]http://www.psychologos.ru/images/e/e8/Alyy_cvetok-2.jpg[/img]
Веслує травень човниками м’ятними,
тамую подих диво ворожбі.
У позику я серця не лишатиму,
воно належить вже давно... Тобі.
Вовтузяться по небу хмари вовняні,
снуються з них фіалкові дощі.
По вінця речі пам’яттю наповнені
і пахощі у спогадів свої.
Поскрипують прадавніми шухлядами,
збираються у коло світлячки.
(Турботливі вони) вкривають пледами
І крилами запалюють свічки.
Мої думки до Тебе (не ілюзія)
летять мов парашутики з кульбаб.
В коробці сірниковій - Андалузія!
де квітка перевтілена у скарб...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2015
[img]http://www.stihi.ru/pics/2012/07/20/197.jpg[/img]
Була Тобі за прОсвіток і відчай,
гніздилась у гущавині лісів.
Моє глибоке озеро освідчень
донині розпорошується в сіль.
Ранковий душ цнотливого осоння
рентгеном проникає у хребет
клечання, перед квітом безборонно
я ласкою озброюю Тебе.
Змиваєш тіні , кидаєш у вирій,
бентежиш легко дотиком плеча.
Іду у теплі дощові завії.
Увись лопоче кулькою земля…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2015
Ця весна -
для Тебе квітне.
Вперше.
Подивися –
сонечко руде
чеше спинку,
хвацько обіпершись
об хмаринку.
Листя молоде
розів'ється,
срібну намистинку
принесе в кишені
павучок.
І росу вплете
у павутинку,
щоб осяяти
найперший крок.
Ти знайдеш невдовзі,
любий сину,
серед трав і
білих анемон
свою першу
у житті стежину
і вона нехай
до перемог
приведе тебе,
Солодконіжко,
хлюпається сміх
із оченят
і щоночі
колискову ніжно
стрибунці у вушко
сюркотять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2015
[img]http://www.myjulia.ru/data/cache/2011/06/04/786919_4598-800x600.jpg[/img]
Намарно опиратися
весні.
Вона живе
у кожному узорі..
Підсніжником
у білім тюрбані
стає обіруч,
точкою опори…
І сипле сонце
світлого пшона
задеркуватим дзьобикам
на бруньках.
Верба, немов
пухнате кошеня
крадеться вгору,
дряпається в’юнко.
Мій Паростку,
озимки ти зборов,
не кидав серце
в морок і пустелю.
І подихом
оберігав любов,
О,ніжний мій, смарагдовий Полелю…
*Полель — брат Лелі, син Лади і Сварога. Бог світлого дня, покровитель мистецтв, співців та музикантів. Будитель великих почуттів. Улюбленець богів, золотоволосий Полель ніколи не впадає в гнів, дарує своє світло однаково всім. Свою ласку і щедрість приносить він нивам і полям, садам і лісам, рікам і озерам. Теплотою любові обіймає й очищає він кожну комашку і пташку, кожну стеблинку, а ще — океан людських сердець // Войтович Валерій Миколайович Міфи та легенди давньої України. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан. 2005. — 392 с.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2015
[img]http://gorn.me/wp-content/uploads/2013/09/21.jpg[/img]
Шукала у натовпі щастя Образа,
Прощення штовхала у бік.
І сонце сідало для неї щоразу,
дощі утрачали свій лік.
Минуле як привид шептало у вуха:
«Усі проти тебе зійшлись.
Нікому не вір і нікого не слухай,
вони пошкодують колись».
Змарнована…. Як же! Найвищого штибу
чекала від інших… Сама ж
обрала найлегшу дорогу і хибну,
узявши уявний вантаж.
Проплакала очі, зневірою стала.
Верталася пусткою в дім.
В горщечку троянда стояла зів’яла
І байдуже, що в золотім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2015
Вишиває бісером зима
новорічне срібло візерунків.
Підглядає Янгол крадькома,
як радіють люди подарункам.
У торбинці кожному своє…
Відкоркує намір добре слово -
якщо серце Іскру відімкне,
то свіча горітиме святково.
Огортає казкою шитво,
морозець кирпатий пінить сіно.
Віриться, що Мати на Різдво
обійняти зможе свого Сина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2015
Хочу
кави з гірчинкою
і ванільною грінкою
розчиняти цей чорний нектар.
Мандаринок з кислинкою,
щоби пахло ялинкою
і старенький світився ліхтар.
Серед вулиць розхристаних
намагнітити відстані.
Рукавиці вдягти на дахи,
щоби сніг кучугурами,
льодяними фігурами -
веселилися в них дітлахи.
І самотні обіймами збагатилися,
білими стали мрії, неначе зефір.
І хвороби розтанули, як в гарячому - гранули,
а у кожній домівці був мир.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545835
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2014
Не дай забути, не схолонь,
мій Спогаде, не квапся і не стримуй.
Гарячі сутінки долонь
дають надію пережити зИму.
Проходь, не стій біля дверей,
щасливих днів моїх єдиний свідку.
Останню свитку в клоччя рве
Чугайстер-вітер, просіває дрібку
дрібнОго снігу. Сиплеться мука,
а сито все хитається і стука.
Все небо у Твоїх руках,
мій Спогаде! Моя солодка муко!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2014
Невиліковно біла,
шита з парусин
завія снігу -
крейдою на щоки.
А кожна гладкість ,
що в тобі і гострий згин
занурюють мене
в тепло глибоке.
Скотилось часу
найкоштовніше литво,
де ночі-дні -
потоки без зупину.
Яке знамення,
що за руку привело?
Як думати про Тебе
не покину?
Неначе наяву,
неначе мені снить
зневіра тиха -
на деревах схима.
Та, щоб не в’яло листя
бажаних зіниць
на світло буду
дихати очима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2014
[img]http://artrussian.com/images/media/186418.jpg[/img]
За кожною втратою
зріє прозріння,
але на початку - рубці.
Антонівки в мисці –
парфуми осінні
туманяться у молоці.
Терпінням гартуюсь,
а жовтень зі «стажем»
синдрому холодних дощів
тонким павутинням
вікно декупажить
і пише фрагменти віршів.
Лукаве тепло,
віражі сухозлітки,
сумує одцвілий ромен.
Та варто чекати
хорошої звістки…
а з яблук –
густу карамель.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530528
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2014
Cкажи, що осінню Тобі
від літа залишилося на згадку?
Коли до краплі дощ добіг -
торкнутися б вустами ще… спочатку.
На жовто-кукурудзяний папір
лягає перше листя поржавіле.
Порозбігалися зірки до нір
і паморозь на квітах посивіла.
Каштани вистеляються у брук,
чуттєвістю осика тонко вбрана.
Яке крихке осердя має звук…
Тремтить немов натягнута мембрана.
Втрачається симетрія доби
і небо не схиляється студене.
Вже до останку квапний дощ добіг,
одначе, Ти не квапишся до мене…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2014
[img]http://www.stihi.ru/pics/2012/08/12/8587.jpg[/img]
Я Тебе упізнаю за дотиком,
як найкращу з відомих прикмет,
коли ніч у жасмині солодкому
до світанку очей не зімкне.
По цеглині будинок розтопиться,
наче тане на сонці лукум.
А потому дощі як шовковиця
опадуть по вільготному склу.
Я впізнаю Тебе і затемнення
заховає мій розум в чуття,
наче подорож, що без повернення,
безбілетна і без прибуття.
І забілений квіт нерозгаданий
принесе мені звістку про те,
що молитва Твоя пахне ладаном
і луною до неба росте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2014