| Сторінки (1/12): | « | 1 | » |
7 років,
7 страждань,
І 7 годин чекання-
Це 7 секун дбрехні
І 7 хвилин блукання.
І твій будинок №7
Вагон мій7-мий.
А в гаманці моїм
7-ім доларів достатку.
Від цифри 7
Я заховаюсь, наче
Равлик в хатку.
Бо 7 смертних гріхів -
Це 7 смертей без бою.
Я наче корабель,
Бо тону.
7 мрій,
7 нот,
7 кольорів,
7 місяців кохання...
Це 7 ночей нестримного бажання,
7 поцілунків,
7 променів любові
І 7 мечів у серці,
Та без крові.
Іще 7 кроків -
І тебе не стане.
І 7-ма мрія
У вічності розтане.
Вже 7-ме горня чаю,
Та погано.
Пробач, та я лиш
В7-ме покохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2011
Заплямована репутація!
Деж поділась вся твоя грація?
Бо вже зламана й некерована,
Знають всі тепер хто така вона.
Ти підборами гучно цокаєш,
До всіх як соловейко тьохкаєш,
А на губки наносиш помаду ти
Наче хочесьогодні всіх звабити.
А спідничка твоя коротесенька
Привертає увагу швидесенько,
А кофтинка твоя декольтована,
Ну і що головне що не соромно!
Заплямована репутація,
Всеодно що нема щей 16-ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286054
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2011
З’їдаєш поглядом її гарненькі форми,
Ти огорнеш її теплом своїм.
А потім ніжно роздягнеш,
В уста свої її вкладеш.
Відчуєш смак блаженства, насолоди
І свою щастя мить знайдеш.
Привабливо-смачна,солодка і м’яка,
Ще поки не твоя,за неї відали б життя.
А потім ще раз в супермаркет ти зайдше
І знову в руки«Баунті» візьмеш,
Повториться все знову як й було.
Згадаєш: солодощі- це залежність,зло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260164
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.05.2011
http://www.youtube.com/watch?v=cPGoU1V4xLA
переглядаємо
щось нове...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260163
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 17.05.2011
Коли мовчання переходить у крапки
Крапки над "і"
І розумієш вже з півслова.
Поставиш у кінці ти крапки 3
І знову утікаєш від розмови.
А мрію я про крапку у кінці,
Щоб все почати з нового абзацу
Поставила б її я залюбки,
Але для цього в нас немає часу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2010
ти, мій Еверест.. кожного дня долаю маленьку відстань, дізнаюсь щось нове. але падаю, бо по дорозі зустрічаю багато перешкод, а піднятись знову і піти надзвичайно важко. кожен крок здається вічністю. хочеться все покинути, піти і не мучити себе, але я йду, йду, йду... аби дійти твоєї вершини я повинна багато чого здолати, можливо так і ніколи не діставшись переможного кінця. а так боляче, бо так хочу це зробити, так хочу бути поруч, хочу знати тебе. але... ти, мій Еверест... напевне я ніколи не дійду навіть до половини, адже ти маєш стільки таємниць, якими не хочеш ділитись з черговою чужинкою, яка намагається залізти до душі. я неможу тебе зрозуміти. ти ховаєшся за густим туманом. і чим дальше я йду тим менше мені видно, він стає все густішим і густішим. я хочу знати тебе, відкрийся, не ховайся. я обіцяю, що мовчатиму. лиш би ти сам допоміг мені дійти вершини. але... ти, мій Еверест... і як би я не благала, ти просто стоятимеш і дивитимешся як я намагаюсь зробити все можливе, щоб тебе здолати .а можливо навіть ніколи цього і не помітиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203217
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2010
Було їх триста- всі з палючим серцем,
З волею в думках і у душі.
Та жоден з них назад не повернеться-
Загинули вони усі.
Ридає мати над рідненьким сином,
Кохана дівчина стоїть у самоті.
Здавалося б, недавно ти, хлопчино,
Зізнався у коханні тій дівчині,
Що зараз гірко так ридає в стороні.
Було їх триста.
Серед них, мій друже,
Не було боягузів й слабаків.
Вони самі пішли вперед до бою,
Щоб захистити край від ворогів.
Та не змогли.
Бо мить ураз чудова обірвалась
Прекрасного й короткого життя.
І в той момент усе згадалось-
Щасливі дні уже прожитого життя.
Тому повинні пам’ятати
Тих триста хлопців, що загинули тоді,
За волю, за державу- не за славу
Життя свої поклали молоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201942
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.07.2010
Україно! Ненько мила,
Як тобі живеться?
Бо до тебе на чужині
Серце моє рветься.
Люба моя, серце моє,
За тобою тужу.
Як згадаю я про тебе,
То душа ридає
Через те, що не з тобою,
Поряд тебе немає.
На чужині все чужеє,
І лани і гори.
Сонце й місяць не так світять,
Й зорі- тьм’яні зорі.
Знаєш бо, як я сумую,
Знаєш бо, як тужу.
Повернутися би рада
Та тут жити мушу.
Та й навіщо повертатись?
Я себе зганьбила
Перед братом і батьками.
Краще б я не жила,
Аніж жила на чужині
Далеко від тебе.
Я прощення в тебе прошу,
Стаю на коліна.
Прости мене, моя Нене!
В мене ти єдина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201941
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.07.2010
Сьогодні бачила як падає зоря.
Така яскрава і така щаслива,
Її зустріла матінка Земля
І у обійми свої прийняла.
Вона летіла, швидко і невпинно,
Попереду у неї все життя,
Вона ж чекала вічності.
Наївна. Не знала, що загине там вона.
І на Землі тепер вона самотня,
І на Землі тепер вона одна.
Красива, особлива, неповторна.
Але, лиш на одинці із собою,
Як і я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201271
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.07.2010
А птаха щастя у неволі не літає.
Вона, лиш бідкається, плаче і страждає.
В неволі крила опускає, навіки засинає.
А я відкрию клітку, випущу пташину
Вона, приносить щастя, те єдине
Яке так довго я шукаю,
І в тернях бруду, зради і брехні блукаю.
Я випущу пташину, хай летить
І покоряє всю земну блакить.
Нехай співає всім закоханим пісень,
Нехай приносить щастя кожен день
Усім, хто так давно його чекає.
І у безвірі руки опускає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201129
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.07.2010
У неї довгe, й як колосся коси,
А в них є квітка чарівна.
В очах її блакить небесна,
Вона ж бо мавка лісова.
У неї солов’їний голос,
Та вбивчий він для юнака
Якщо ж він грає на сопілці
То, буде плата за життя.
Вона легка, неначе вітер.
Щаслива й вільна водночас,
Танцює танці жваві й дикі,
Сміється п’янко й дзвінко,
Й бавиться весь час
Незнає ні біди, ні горя.
Й сім’я у неї власна, чарівна:
Пташки і квіти їй як діти,
Жовтогаряче сонце-матінка з небес .
За батька в неї
Сильний, вільний вітер,
Брати і сестри- це дерева,
Що силу й мудрість їй дають
З Землі й Небес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2010
Вона-малює квіти своїм словом
Вона-описує кохання у словах.
Вона- пізнала біль,
Зазнала горя
Й вони тепер назавжди
У думках й словах.
У її віршах є щось божевільне,
У прозі: сльзи,
Щастя, біль,
Кохання, горе, муки і страждання,
Які живуть усерці і в душі.
Вона-ніхто
І імені немає.
Вона лиш пише
Пише й відчуває.
Кохає словом,серцем
І думками.
Кохає щиро й вірно
Хоч й словами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2010